CC BY
90
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 336.77:332.2 Article info
Received 16.02.2017 р.
Т. В. Шевчук, О. П. Шелъник
Львiвський навчально-науковий шститут ДВНЗ "Унiверситет бантвськоХ справи", м. Львiв, Украша.
ПРАКТИЧНА П1ДГОТОВКА СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ЯК НЕВЩ'еМНА ДЕТЕРМ1НАНТА ФОРМУВАННЯ 1ХШХ
ПРОФЕС1ЙНИХ КОМПЕТЕНЦ1Й
За результатами дослщження окреслено основнi проблеми практично'1 шдготовки студентiв в Укра-тш, яка формувала б професшш компетенцй майбутшх фахiвцiв. Визначено особливостi проведення практики студенпв-економюпв. Дослiджено умови, потрiбнi для досягнення поставлених цiлей i вир^ шення важливих завдань практично! шдготовки. Розглянуто досвiд проведення рiзного виду практик на базi Львiвського шституту Унiверситету банкiвськоT справи. Констатовано, що практична пiдготовка е базовою щншсною орiентацiею майбугнiх фахiвцiв в умовах штеграцй економiчних вiдносин.
Клю^ое^ слова: навчально-ознайомча практика, навчальна практика, виробнича практика, переддип-ломна практика.
Вступ. Сучасний ринок пращ вимагае вiд випускни-ка вищого навчального закладу (ВНЗ) вмшня викорис-товувати набутi теоретичнi знання у нестандартних си-туацiях i ситуацiях, що постiйно зазнають змiн; здiйснюеться своерiдний перехiд вiд сусшльства, в яко-му вiддають перевагу знаниям, до сусшльства, яке скла-даеться iз життево компетентних громадян. Ц1е! само! думки дотримуеться президент Нащонально! академи педагогiчних наук Украши В. Кремень, який наголошуе на тому, що сьогоденню потрiбнi фахiвцi з широкими за обсягом i глибокими за змiстом знаннями та вмшня-ми, як1 здатнi !х застосовувати в нетиповiй ситуаци й разом iз тим прагнуть до критичного осмислення буття, тобто е всебiчно компетентними в галузi свое! профе-сшно1 дiяльностi та сусшльного життя (Кгешеп, 2009, р. 3). Проте ВНЗ мають певнi зобов'язання в наданнi яюс-но! освгги сво!м випускникам, що гарантуе вщповвд-нiсть отриманих результатiв навчання вимогам еконо-мiчного простору европейських кра!н, розвиваючи в них мобiльнiсть, динамiзм, здатнiсть працювати у ситу-ащях невизначеностi.
Актуальнiсть дослвджувано1 проблематики зумовле-на тим, що в умовах формування ринку працi та його насиченосп прац1вниками економiчного напрямку, молодому фахiвцю важко зайняти достойне мкце у вироб-ничих вщносинах. Визначено, що основною такою причиною е недостатня практична шдготовка студентiв, яка забезпечила б розширення обсягу базових понять у фшансово-кредитнш галузi, сформувала економiчне мислення у майбутшх фахгвщв. Водночас, ринок ввдчу-вае потребу у квалiфiкованих фахгвцях, обiзнаних iз су-часними науковими теорiями й законодавством та оз-найомлених з економiчними аспектами практично! дь яльностi оргашзацп. А вщтак, метою освiтнiх закладiв мае бути не стшьки пiдготовка кадр1в iз грунтовними знаннями, скiльки глибоко мотивованих спецiалiстiв з розвиненими професiйними навичками, готових до ви-конання вщповвдних до фаху розумових чи фiзичних дiй; творчих особистостей, здатних аналiзувати сощ-
ально-економiчнi змiни у cycninbCTBi та розробляти перспективнi програми розвитку як окремо взятого шд-приемства, так i галyзi чи держави.
Матерiали та методика дослiдження. Професшна готовнiсть майбyтнiх фахiвцiв, як вища форма фахово! зрiлостi й спроможшсть вести самостiйнy дiяльнiсть, е предметом дослщження багатьох вiтчизняних i зару-бiжних наyковцiв. Рiзнi сторони формування та види професшно! компетентностi економктав дослiджyвали: Н. Баловсяк (iнформацiйна компетентшсть економiста), О. Загородна (комyнiкативна компетентшсть економк-та), О. Зарyбiна (розвиток професшно! компетентностi економiста-менеджера), Л. Дибкова (шдиввдуальний пiдхiд у формyваннi професшно! компетентностi майбyтнiх економiстiв). Питання професшно! шдготов-ки майбyтнiх економiстiв порушено у значнш кiлькостi пyблiкацiй, зокрема В. Власова (Vlasov, 2012) I. Власю-ка (Vlasiuk, 2013). Проблему розглянуто саме через призму компетентшсного шдходу, враховуючи тi вимо-ги, котрi висувае ринок працi до шдготовки майбутшх квалiфiкованих прац1вник1в.
Метою дослщження е аналiз особливостей рiзних вид1в практик та значyщостi практичного навчання сту-дент1в у формуванш професiйних компетенцiй фахiвцiв економiчного профию.
Результата дослщження. Сьогоднi на перший план виходять завдання щодо шдготовки пращвника нового типу, якому притаманна професiйна гнучк1сть та мо-бшьшсть, тобто здатнiсть у разi потреби швидко перек-валiфiкyватися чи змшити профес1ю. Серед iнших обов'язкових елементав квалiфiкацiï сучасного робини-ка Г. Щокш називае також солiднy загальну освiтy, ши-року професiйнy шдготовку i високий культурно-тех-нiчний рiвень, yмiння швидко поновлювати та попов-нювати знання (Shhjokin, 2003).
Наслвдком професiйного зростання особистостi майбутнього фахiвця та розвитку його професiйних здiбностей е фахова компетентнiсть, яку набувае студент, тобто - здатшсть усшшно виконувати професiйнi
Цитування за ДСТУ: Шевчук Т. В. Практична шдготовка студетчв вищих навчальних 3a^aAÎB як нев^ц'емна детермшанта формування i'xHix професiйних компетенцш / Т. В. Шевчук, О. П. Одельник // Науковий вюник НЛТУ Укра'ши. Серiя економ^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 189-193.
Citation APA: Shevchuk, T. V., & Sidelnuk, O. P. (2017). Practical training of students of higher educational institutions as a key determinant of completeing their professional competences. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 189-193. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/256
завдання й обов'язки Tie! посади, на яку людина претен-дуе (UaStudent.com, 2012). Поширення поняття компе-тентнiсть у науцi пов'язане i3 професiйною дiяльнiстю, що пiдтверджуeться думками вчених-педагопв, практи-кiв-управлiнцiв i досввдом европейських краш, а саме: " компетентнiсний пiдхiд почав вивчатися i застосовува-тися за вимогою роботодавщв, яких не задовольняе сту-шнь практично! пiдготовленостi випускникiв системи освии - !х невмiння взаeмодiяти з людьми, створювати i працювати в команд^ знаходити потрiбну iнформацiю та використовувати И при вирiшеннi завдань виробниц-тва" (Babakova, 2010, p. 14). Оскшьки професiйна ком-петентшсть розглядають як як1сну характеристику осо-бистостi, то вища освiта мае бути спрямована на шдго-товку фахiвця, який вiдповiдаe таким квашфшацшним характеристикам, як: rрунтовнi знания iз загальноосвгт-нiх i фахових дисциплш (загальна ерудицiя); володiния професiйною технолопею - здатнiсть мобiлiзувати знання та вмшня для вирiшения конкретних профе-сiйних проблем; умiния аргументувати способи вирь шення проблеми на рiзних рiвиях активностi; умiния сп1впрацювати з колегами (сшвдружшсть, взаемодопо-мога тощо).
Змiст економiчноl освiти студентiв можна розгляда-ти як систему знань, певних навичок i вмiнь, спрямова-них на вироблення економiчноl свiдомостi спецiалiста, його свиогляду, погляд1в i переконань. Це залежить вiд низки факторiв, а саме: мети навчання, економiчноl по-лiтики держави; системи економiчноl освгги студентiв; наявностi матерiальноl бази у сучасних ВНЗ, урахуван-ня специфши закладу та професiйних iнтересiв, задатков, бажань в отриманнi економiчних знань майбутнiми спецiалiстами, майстерностi викладачiв та взаемозв'яз-ку навчального процесу з потребами держави.
Вища освiта може бути визнана як1сною за умов за-доволення потреб i вимог: особистостi як споживача ос-вгтшх послуг, замовника-роботодавця, держави та свь тово! освггаьо1 i науково1 сшльноти. Споживач освiтнiх послуг визнаватиме вищу освiту якiсною тiльки тодi, коли ця освiта гарантуватиме йому, як особистосп, ре-алiзацiю власних здiбностей, отримання сучасних знань, умiнь i навичок, достатнiй рiвень оплати пращ, конкурентоспроможшсть як фах1вця на ринку пращ. За-мовник-роботодавець вимагае вщ фах1вця високо1 про-фесiйностi, компетентности готовностi до високопро-дуктивно1 дiяльностi, спрямовано1 на досягнення шд-приемством конкурентоспроможностi. Держава прагне через вищу освиу забезпечити формування i розширене вiдтворения iнтелектуального потенцiалу наци (Tsentr informatsiinykh tekhnolohii, n.d.). У вимогах освiтнього стандарту зазначено, що в реашзацп основних профе-сiйних функцш економiсту потрiбнi не т1льки фундаментальна економiчна пiдготовка, професiйнi знання, розрахунково-аналiтичнi вмiния, а й фiзичнi якостi, ска-жiмо, сила, витривашсть, гнучкiсть, оскiльки його робота вимагае значних фiзичних i психiчних витрат енерги, велико1 концентрацп уваги, пам'яп, спостережливостi (Uchbovi Materialy dlia studentiv i shkoliariv Ukrainy, n.d.).
Важливою складовою частиною якостi вищо1 освгти i конкурентоспроможностi випускник1в унiверситету е професшно-практична пiдготовка, яка е потрiбною пе-редумовою працевлаштування випускник1в i спрямо-вуеться на !х захист вщ безробiття. Висока конкуренцiя на ринку пращ змушуе ВНЗ розробляти новi механiзми спiвпрацi з галузевими пiдприeмствами, налагоджувати новi стосунки з роботодавцями, практикувати пiдготов-ку фахгвця на замовлення бiзнесових структур задля шдвищення ефективностi навчання. Що ж стосуеться знань iз професiйноl дiяльностi, то студенти пiд час навчання у ВНЗ здобувають грунтовну теоретичну пiд-готовку з економiчних дисциплш i дисциплiн, що е су-мiжними з даними, якi зазначено в навчальнш програмi пiдготовки цих фах1вц1в.
Знання е потрiбним, але недостатнiм результатом навчання на сучасному еташ розвитку суспiльства, ос-юльки не забезпечуе готовностi студента до самос-тiйноl дiяльностi. I тшьки умiния здатне оперувати знаннями у виршенш професiйних завдань (Nikolaien-ko, 2005). В освiтньо-квалiфiкацiйнiй характеристицi бакалаврiв економiчних спецiальностей (Haluzevyi standart Vyshchoi Osvity Ukrainy, 2003) зазначено низку функцш, яю вони мають виконувати у професiйнiй дi-яльносп, зокрема: органiзацiйна, облiково-аналiтична, планова, контрольна, технолопчна, фiнансово-еконо-мiчна, управлiнська, i наведено типовi завдання дiяль-носп, що сприяють реалiзацil цих функцш. Отже, робота економкта безпосередньо пов'язана iз практичною реалiзацieю набутих теоретичних знань, що пiдкрiп-люеться розвиненими вщповвдними умiниями та навич-ками.
Практична пiдготовка завжди була неввд'емною час-тиною навчального процесу у Львгвському iнститутi Ун1верситету банкiвськоl справи (Л1 УБС). У рамках шдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв в унiверси-теп широко застосовують рiзноманiтнi форми i види практики, яка дае змогу студентам за час навчання стати конкурентоспроможними на ринку пращ. Завданням такого практичного навчання е: шдготовка фахiвцiв, якi спроможнi виршувати виробничi завдання у сучасних ринкових умовах i володiти прийомами i методами, що е складниками новгтшх технологiй; набуття профе-сiйних навичок; змога прийняття самостiйних рiшень, виходячи iз конкретно1 виробничо1 ситуацй'; впрова-дження у виробництво прогресивних технологш та ре-зультат1в наукових дослщжень; сп1впраця iз трудовим колективом i вмiния адаптуватися.
Перелiк вид1в практик для кожного напряму пiдго-товки та спещальносп, !х форми, тривашсть i термiни проведення визначаються навчальним планом та графi-ком навчального процесу. Зазначеш види практики (навчально-ознайомча, навчальна, виробнича або пе-реддипломна) (див. рисунок) вiдображають безперервнi та послвдовш етапи професiйноl пiдготовки, що забезпечуе: наступшсть при !х вивченнi; поступове розши-рення обсягу базових понять у фiнансово-кредитнiй га-лузi; навчальний матерiал бiльшими можливостями при закрiпленнi; формування економiчного мислення у сту-дент1в-фах1вц1в економiчного профию.
Важливим елемеитом упроваджеиия компетентшс-ного подходу е иавчальио-озиайомча практика як почат-ковий етап озиайомлеиия студенпв з вибраною спещ-альиiстю, iз сучасними техиологiями, що використову-ються на тдприемствах та в оргашзащях, отримання професiйиих знань та навичок, якi допоможуть у вив-ченш теоретичних курсiв.
Навчально-ознайомча практика, яку проводять на I курсi, закладае основи практично! роботи в установах, оргаиiзацiях, на пiдприeмствах рiзиоí форми власносп. Адже зиаиия основ етики дшового спiлкувания, культура та яисть обслуговування клieитiв, вмiния створюва-
Рис. Процес забезпечення фахово! пщготовки студента Л1 УБС
Фундаментом для дослвдницько!, науково! роботи слугуе навчально-ознайомча практика II курсу. Пiд час ll вивчення студенти набувають вмiнь самостiйио анаш-зувати екоиомiчиi проблеми, використовуючи зиаиия з ринково! економши; визначати та обгрунтовувати свою наукову позицiю, працювати з науковою литературою; аиалiзувати соцiальио-екоиомiчиi явища i процеси на базi статистично! iиформацií.
Здобуп теоретичн зиаиия та навички закршлюють-ся пiд час иавчальио-озиайомчоí практики на III кура, яку проводять iз врахуванням специфiки дисциплiи циклу професшно!' пiдготовки. Вона знайомить студентов iз сумiжними спецiальиостями; демонструе взаемо-зв'язки мiж предметами, яи викладаються; дае змогу систематизувати ва сво! знання в едине щле з метою комплексного бачення фшансово! системи.
У сучасних умовах трансформаци усiх сфер сусшль-них вщносин, особливо в екоиомiчиiй системi, надзви-чайно важливим е такий заключний етап навчання за програмою бакалаврiв, як фахова практика (технолопч-на, експлуатацiйиа, конструкторська, облжово-анаш-тична, економiчна тощо). Завданням виробничо! прак-
ти консолвдовану команду та працювати в команд^ знайомство студеитiв з особливостями оргашзацп робо-чих мiсць у фшансових установах, на шдприемствах; порядком оформлення дiловоí документаци суб'eктiв господарсько! дiяльиостi; дотримання мовних норм шд час оформлення дiловоí документаци - це основа тдго-товки конкурентоспроможного фахiвця. Водночас, практика надае профеийно! спрямоваиостi викладанню суспiльио-гумаиiтарипх дисциплин; закршлюе найваж-ливiшi роздiлп основних дисциплш кафедри.
тики е розширеиия, поглиблення та закрiпления теоре-тичних знань, якi студенти отримали тд час вивчення циклу спецiальнпх теоретичних дисциплш та форму-вання вмiнь практичного застосування цих знань в умовах виробництва; набуття i вдосконалення професiйиоí майстериостi; ознайомлення з виробничим процесом i техиологiчнпм циклом виробництва безпосередньо в устаиовi, а також збiр фактичного матерiалу для вико-иаиия курсових проектiв.
Переддипломна виробнича практика е заключним етапом практичного навчання та пiдготовчим етапом для виконання випускових робiт. Ii проводять на випус-ковому курсi з метою узагальнення й удоскоиалеиия здобутих знань, практичних умiнь i навичок, оволодш-ня професiйнпм досвiдом та готовшстю студеитiв до самоспйго! трудово! дiяльиостi.
Прикладний характер иавчания студенпв ЛI УБС за-безпечуеться оргашзащею роботи иавчальио-треиу-вального банку та навчально-тренувально! бухгалтера, де е змога студентам ввдпрацьовувати навички виконан-ня баикiвськпх, фiиаисовпх, господарських, облшових операцш на базi вiдповiдиого програмного забезпечен-
ня, яке використовуеться у фшансово-кредитних уста-новах Укра!ни. З щею метою навчально-тренувальний центр обладнаний персональними робочими мiсцями, програмними комплексами, як об'еднанi в едину штег-ровану систему на основi технологи кшент-банк. Ос-новнi принципи тако! технологи навчання полягають у тому, що: навчання обов'язково проводять у контекст майбутньо! професшно! дiяльностi; навчання е систем-ним i опираеться на едину шформацшну модель; навчання передбачае ткний взаемозв'язок з шшими нав-чальними дисциплiнами; навчання е особиспсно-орiентованим, розрахованим на самостшну роботу сту-дентiв; при виборi професiйного програмного забезпе-чення для навчання враховуеться затребувашсть прог-рам у даний момент, а також ввдповщшсть програмного забезпечення сучасному рiвню розвитку iнформацiйних технологiй i можливi тенденци його розвитку в майбутньому.
Дощльно зазначити, що з появою новишх засоб1в навчання i, насамперед мережi 1нтернет та рiзноманiт-них шформацшних технологiй, як1 надзвичайно шдви-щили пiзнавальнi можливостi практичного навчання студенпв, його роль у формуваннi фахiвця значно зрос-ла. Адже використання iнформацiйно-комп'ютерних технологiй для отишзацп оволодшня студентами но-вих економiчних понять надае змогу унаочнити викла-дання матерiалу, розширюе середовище пошуку потрiб-но! економiчноl шформаци, переводить професшне спикування на новий рiвень - веб-стлкування, значно зменшуе витрати часу на перевiрку сформованих знань професшно! пiдготовки студентiв, надае змогу виклада-чевi розробляти творчi завдання, цим самим сприяти розвитку креативностi студенпв.
Щодо ефективностi навчального процесу, то вона забезпечуеться новишми методиками, сучасними педа-гогiчними та iнформацiйними технолопями, а саме: мультимедiйнi технологи, елементи дшово! гри, тренш-гу, ситуацшних вправ, кейс-методи. Саме рольовi та да-ловi iгри забезпечують оргашзащю навчання через 1мь тац1ю ситуацш професiйного спрямування, в яких сту-денти можуть вiдчути на собi "тягар обов'язк1в" i вщпо-ввдальшсть за прийиятi рiшения; е рiзновидом проблемного навчання, оскiльки спрямоваш на розв'язання пос-тавлених завдань, пошук правильних рiшень, розв'язан-ня професiйних проблем; надають змогу перевiрити рь вень знань студент1в; формують професшну компетен-тнiсть майбутнiх економкпв.
Висновки. Отже, реалiзацiя окреслених вище заход1в щодо застосування сучасних форм, метод1в, засоб1в навчання, та щдвищення якостi педагогiчних технологiй вщ-повiдно до майбутньо! професшно! д1яльносп випускни-ка ун1верситету, а також щодо якосп викладацького скла-
ду, його готовносп зм1нювати i перебудовувати свою роботу вщповщно до нових економiчних умов, дасть змогу формувати компетентшсть фахiвця з економши.
А поеднання теоретично!' i практично! шдготовки, iнтеграцiя навчання з науково-дослвдною та експери-ментальною роботою сприятимуть практичнiй спрямо-ваностi навчання, активному пошуку та впровадженню нетрадицiйних форм i метод1в навчання студентiв, фор-муванню цiлiсноï особистостi майбутнiх фах1вщв. Такi фахiвцi, з дипломами про вищу освiту i набутими та сформованими здiбностями до безперервного самонав-чання впродовж усього життя, потрiбнi не т1льки в малому i середньому бiзнесi, але й в шших установах та оргашзащях.
Перелiк використаних джерел
Babakova, I. V. (2010). Razvitie professionalnoj kompetentnosti spe-cialistov informacionno-analiticheskih sluzhb. Candidate dissertation for psychology sciences (19.00.13 - Psychology of development, akmeolohyya). Moscow, 184 p. [in Russian] Haluzevyi standart Vyshchoi Osvity Ukrainy. (2003). Osvitno-kvalifi-katsiina kharakterystyka bakalavra za fakhom: 6.050107 - "Ekono-mika pidpryiemstva"; 6.050108 - "Marketynh"; 6.050201 - "Me-nedzhment"; 6.050100 "Finansy i kredyt". Kyiv: MVOU, 68 p. [in Ukrainian]
Kremen, V. H. (2009). Vstupne slovo prezydenta APN Ukrainy. Re-alizatsiia yevropeiskoho dosvidu kompetentnisnoho pidkhodu u vyshchii shkoli Ukrainy: materialy metodolohichnoho seminaru, 3, 3-4. Kyiv: Pedahohichna dumka. [in Ukrainian] Nikolaienko, S. M. (2005). Pro osnovni zavdannia vyshchym navchalnym zakladam na 2005-2006 navchalnyi rik. Informatsiinyi zbirnykMinisterstva osvity i nauky, 25, 26-27, 96 p. [in Ukrainian] Shhjokin, G. V. (2003). Teorija i praktika upravlenija personalom: uc-
heb.-metod. posob. vol. 2. Kiev: MAUP, 280 p. [in Russian] Tsentr informatsiinykh tekhnolohii (n.d.). Kontseptsiia informatyzatsii na 2015-2020 roky. Retrived from: http://itcentre.kpnu.edu.ua/con-tent/koncepciya-informatyzaciyi-na-2015-2020-roky. [in Ukrainian] UaStudent.com. (2012). Fakhova kompetentnist yak pokaznyk psykholohichnoi hotovnosti do profesiinoi diialnosti. Retrived from: http://uastudent.com/fahova-kompetentnist-jak-pokaznyk-psyhologichnoi-gotovnosti-studenta-do-profesijnoi-dijalnosti/. [in Ukrainian]
Uchbovi Materialy dlia studentiv i shkoliariv Ukrainy (n.d.). Vymohy osvitnoho standartu do pidhotovky ekonomistiv-menedzheriv. Ret-rived from: http://um.co.ua/5/5-7/5-7834.html. [in Ukrainian] Vlasiuk, I. V. (2013). Profesiino-terminolohichna kompetentnist yak skladova profesiinoi pidhotovky maibutnikh ekonomistiv. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, 35, 204-209. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma "Planer". [in Ukrainian] Vlasov, V. V. (2012). Formirovanie professionalnoj kompetentnosti bakalavrov-jekonomistov v gumanitarnom vuze sredstvami inno-vacionnyh informacionnyh tehnologij. Abstract of candidate dissertation for pedagogical sciences (13.00.08 - Theory and Methods of Professional Education). Moscow, 24 p. [in Russian]
Т. В. Шевчук, Е. П. Сидельник
ПРАКТИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА СТУДЕНТОВ ВУЗОВ КАК НЕОТЪЕМЛЕМАЯ ДЕТЕРМИНАНТА
ФОРМИРОВАНИЯ ИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ КОМПЕТЕНЦИЙ
По результатам исследований определены основные проблемы практического обучения в Украине. Определены особенности проведения практики студентов-экономистов. Исследованы условия, необходимые для достижения поставленных целей и решения важных задач практической подготовки. Рассмотрен опыт проведения различного вида практик на базе ЛИ УБС. Констатировано, что практическая подготовка является базовой ценностной ориентацией будущих специалистов в условиях интеграции экономических отношений.
Ключевые слова: учебно-ознакомительная практика; учебная практика; производственная практика; преддипломная практика.
T. V. Shevchuk, O. P. Sidelnuk
PRACTICAL TRAINING OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS AS A KEY DETERMINANT OF COMPLETING THEIR PROFESSIONAL COMPETENCES
The current labor market requires graduate university students to be able to use the acquired theoretical knowledge in constantly changing situations. Consequently, the purpose of the research is to develop and outline the main problems of practical training for students in Ukraine to create professional competence in future. In our study we defined some theoretical principles and practical recommendations to improving the process of implementation methods and innovative conditions of student's practice. The object of the research is practical training with value orientation of future specialists based on integration of economic relations, and innovative experience of various types of practices in Banking University. The main methodological approach of our research is to complete effective educational process provided by modern techniques, innovative pedagogical and information technologies, namely multimedia technologies, elements of business games, training, case studies, case methods. These practical methods play a key role in organize educational training include simulation games provide the training through simulation of situations with professional direction in which students can get experience with "burden of responsibilities" and involve in decision-making process; to get new vision in problem-based learning, finding the right solutions to solve professional problems; provide an opportunity to test the students' knowledge; forming their professional competence in future economic challenges. As a result of this study, we present a new combination of theoretical and practical training, integration training with scientific research and experimental work with contribute to practical orientation training, active search and introduction of non-traditional forms and methods students learning with high personality responsibility in future working experience. These specialists, which got masters and bachelors' degree and skills acquired and formed a continuous learning throughout the life, will be involve not only in small and medium business working, but also in other institutions and organizations.
Keywords: practical training; educational practice; production practice; pre-diploma practice.
1нформащя про aBTopiB:
Шевчук Тетяна Впалмвна, канд. екон. наук, доцент, Львiвський навчально-науковий шститут ДВНЗ "Ушверситет банювсько'''
справи", м. Львiв, Украина. Email: [email protected] Одельник Олена neTpiBHa, канд. екон. наук, доцент, Львiвський навчально-науковий шститут ДВНЗ "Ушверситет банювсько''' справи", м. Львiв, Укра'ша. Email: [email protected]
