CC BY
284
© Циганенко I. В.
УДК 614. 2 - 057. 875 Циганенко I. В.
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦЙ" ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТА
МАЙБУТНЬОГО Л1КАРЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни
«УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Здоровья та здоровий споЫб життя - якiсна передумова майбутньо! самореалiзацiI молодих людей, 1х активного довгол^я, здатностi до ство-рення Ым^1, до складно! навчально! i професiйноI працi, суспiльно-полiтичноI та творчо! активностi. В останне десятилiття свггова наука приеднала проблему здоровья до кола глобальних проблем, вирг шення яких обумовлюе не ттьки кiлькiснi, але i якiснi характеристики майбутнього розвитку людства та факт його подальшого юнування, як бюлопчного виду [4,5,10]. Стратегiя збереження здоровья люди-ни знаходиться пiд прицтьною увагою Оргаызаци Об^еднаних нацiй та !! спецiалiзованого пiдроздiлу -Всесвггньо! оргаызацп охорони здоровья i вщобра-жена в таких документах як «Всесвтя Декларацiя з охорони здоровья», «Здоров'я 21. Основи полiтики досягнень здоровья для усiх в бвропейському репо-нi ВООЗ» [4,5]. Дана програма найшла вщображен-ня в Всеукра!нсьюй програмi «Здоровья 2020: Укра-!нський вимiр».
Згiдно сучасних уявлень здоровья не слiд розгля-дати як лише медичну проблему. Узагальнен дан багаточисельних дослiджень залежностi здоровья людини вiд рiзних детермiнант засвщчують, що система охорони здоровья обумовлюе лише в серед-ньому бтя 10% всього комплексу дм на органiзм, iншi 90% - еколопя, спадковiсть, умови життя (ру-ховий режим, збалансованiсть харчування, шкiдливi звички, умови працi та вщпочинку) та iн. [1,3].
Здоровья наци в наш е показником цив^зова-ност кра!ни. Здоровья саме студенев особливо важливе, тодi як по оцшкам спецiалiстiв, приблиз-но 75% хвороб у дорослих е наслщком умов життя в дитинствi та в молодi роки [6]. Однак студенти не розглядають свое здоров'я як капггал, який потрiб-но збер^ати i примножувати, щоб в перспективi вiн принiс сво! дивщенди. На тлi полiпшення деяких де-мографiчних показникiв в останнi роки (народжува-нiсть, тривалiсть життя) дан по захворюваностi молодих людей дивують триваючим попршенням [7,8].
Студенти складають особливу соцiальну групу, об'еднану специфiчними умовами навчально! працi та життя. Студентство - це едина категорiя орга-нiзованого населення, де вiковi межi надзвичайно
вузькi: основна маса студенев - це люди у вц 17-25 рокiв. У студенев молодшого вiку ще повнютю не завершено фiзичний розвиток. У 25% юнаюв i 10 % дг вчат у вц 18 рокiв не завершений рют тiла в довжи-ну; наростання маси тта i м'язово! сили у бтьшост студентiв завершуеться до 19-20 роюв. Багато студенев до 60 % живуть у гуртожитку окремо вщ Ым'!, що змушуе !х перебудовувати стереотип життя. Виробниче життя студенев вiдрiзняеться вщ робо-ти промислових робiтникiв i службовцiв. Студенту необхiдно адаптуватися до нових умов навчання i успшно виконувати весь обсяг навчально! та сус-пiльно - виробничо! роботи. Адапта^я до нових умов проходить в 3 етапи: 1 етап - 1, 2 курси. Вш найбтьш важкий, тому що студенти складали випус-кнi та вступн iспити, часто без лiтнього вщпочинку. 2 етап - перюд повно! адаптацп до нових умов - це студенти 3 курсу. На старших курсах навантаження зростае у зв'язку з приеднанням нових факторiв -створенням Ым'!, необхщнютю поеднувати роботу з навчанням, участю в студентських наукових гуртках, громадською роботою i т. д. Захворюванють студен-тiв значною мiрою вiдображае вплив виробничо! дг яльностi та умов життя на оргаызм [3,8].
Показник шформованост та грамотностi в сферi здоров'я е важливим i невщ'емним компонентом культури самозбереження людини. Традицмно цей показник використовуеться в комплекс з показником самооцiнки здоров'я та ктькост звернень за медичною допомогою. Сучасний рiвень ппеычно! ш-формованостi студентiв сьогоднi настiльки низький i так мало пов'язаний з самооцшкою здоров'я, що можна говорити про нього, як про фактор, що зни-жуе дiагностичнi можливост лiкарiв i профiлактичнi можливостi самого населення запоб^ти елемен-тарним захворюванням. Здмснення профтактич-них заходiв у сферi здоров'я - самий психолопчно важкий процес, оскiльки ми не привчен займатися профiлактикою здоров'я. Найпопулярнш дм - це прийом втам^в (до 70 %) i профтактика грипу (до 44 %). Це стосуеться i студентiв медичних закладiв, якi «теоретично» знають можливi наслщки халатного вiдношення до стану здоровья, але як доводять ряд доогмджень - не використовують «практично» сво!
знання i мають вiдносно однаковий рiвень захво-рювання в популяцiI порiвняно зi студентами iнших вузiв.
Низький рiвень стану здоров'я студентiв диктуе необхiднiсть пошуку шляхiв пiдвищення потен^а-лу здоров'я студентсько! молодi. Певною мiрою це може бути здмснено через освiту, просвiтництво, спрямоване на формування культури здоров'я, особливо у сьогодншых студентiв-медикiв, а завтра - лiкарiв.
Перебудова органiзму студента до нових соц^ альних умов викликае активну мобiлiзацiю, а по™ виснаження фiзичних резервiв органiзму i як насл^ док - зрив процесу адаптаци та розвитку цтого ряду захворювань.
Всi безлiч факторiв, як негативно впливають на здоров'я студенев, умовно можна роздiлити на двi групи:
1. Об'ективнi, пов'язанi з оргаызащею умов життя (тривалiсть навчального - дня; щтьнють на-вантаження, обумовлена розкладом; харчування i його регулярнють; сон i його достатня величина, ру-хова активнiсть та Ы.)
2. Суб'ективнi, особистiснi характеристики (ор-ганiзованiсть i дисциплiнованiсть; вмотивованють здорового способу життя; дотримання оптимального режиму дня; наявнють шюдливих звичок; сфор-мованiсть фiзичноI культури особистост та реалiза-цiя II дiяльного компоненту).
Стае очевидним, що освiтня система може i повинна стати iмунним бар'ером збереження шдивщу-ального здоров'я та сприяти формуванню культури здоров'я студентства.
Незважаючи на значну увагу вчених, медиюв, пе-дагогiв, теоретикiв фiзичного виховання, технолопя формування культури здоров'я розроблена недо-статньо. Не визначенi шляхи ефективного збереження здоров'я студенев через процес самопiзнання, самодетермiнацiI, цтеспрямовано'| змiни поведiнки. Недостатньо вивченi шляхи формування у студенев домiнантностi стану здоров'я; моди на здоровий споЫб життя. При цьому здоров'я може виступати як провщний чинник, який визначае не ттьки гар-монмний розвиток молодо1 людини, а й успшнють освоення професiI медичного пра^вника, плiднiсть його майбутньо1 професiйноI дiяльностi.
Вiднесення проблеми збереження здоров'я студенев до прiоритетних завдань суспiльного i соцiального розвитку обумовлюе актуальнiсть II теоретично! та практично! педагопчно! розробки, необхщнють розгортання вiдповiдних наукових до-слiджень i вироблення методичних та оргаызацмних пiдходiв до формування культури здоров'я, до збереження здоров'я.
На наш погляд актуальним на сьогодн е виршен-ня слщуючих задач:
1. виявити причини i дати теоретико-логiчне об-грунтування низько! ефективностi iснуючоI системи фiзичного виховання з точки зору формування рiвня i культури здоров'я студентiв;
2. дослщити семантичнi аспекти проблеми реформування вищо! освiти в сферi здоров'язбереження та формування культури здоров'я студенев;
3. розробити теоретичну концеп^ю змiстовного та процесуального забезпечення ефективного вир^ шення завдань здоров'язбереження, формування культури здоров'я, умшь i навичок самосбережеыя в процесi професiйноI пщготовки студентiв;
4. побудувати модель пщготовки сучасного викладача, здатного тклуватися про свое власне здоров'я та використовувати знання, навички, вмш-ня педагогки здоров'я в навчальних закладах рiзно-го типу.
В якост безпосереднього методолопчного пщ-фунтя для вивчення теорп формування культури здоров'я необхщно використовувати слiдуючi пiдходи:
- системний тдхщ, який дозволяе представи-ти процес пiдготовки фахiвця як цтюне явище, що розвиваеться в едност^ в iерархiчнiй ствпщпоряд-кованост i впорядкованостi безлiчi системно-струк-турних пщстав;
- дiяльнiсний пiдхiд, що дозволяе переосмис-лити змiстовну сутнють професiйноI пiдготовки, порiвняти II з особистюною готовнiстю фахiвця до самовизначення;
- юторико-соцюлопчний пiдхiд, що забезпе-чуе можливють створення об'ективних уявлень про сощальну роль культури, соцiальноI обумовленост рис особистостi, зумовленостi структурних пщстав i предметного змiсту професiйноI пщготовки соц^ альними умовами життедiяльностi майбутых лiкарiв;
- особистiсно орiентований тдхщ, що дозволяе формувати i практично реалiзувати спрямова-нiсть процесу пщготовки фахiвцiв на особистiсний розвиток культури здоров'я шдивщуума.
Проаналiзувавши тексти пщручниюв, присвяче-них викладу сутност здорового способу життя, ми виявили формальний тдхщ до викладу Ыформацп. Мало мiсця вiдводиться завданням i питанням для дискусiй, якi дозволили б студенту зрозумгги i вщ-чути роль ставлення до здорового способу життя як професмно': цшностк
lнодi в вищiй школi «пщтримання здоров'я» сту-дентiв не правомiрно лягае на плечi викладачiв ф^ зичного виховання, що суперечить самому визна-ченню даного поняття.
Наукових визначень поняття «здоров'я» юнуе велика ктьюсть. Фiзичне здоров'я - це такий стан оргаызму особистостi, коли показники основних фiзiологiчних систем знаходяться в межах норми i адекватно змЫюються в процесi взаемодiI з на-вколишнiм середовищем; це гармонмна взаемодiя всiх органiв i систем, ¡х динамiчна врiвноваженiсть з навколишнiм середовищем. Психiчне здоров'я - це основа сощально': поведiнки особистостi. Статусами психiчного здоров'я е штелектуальне та емо-цiйне здоров'я. 1нтелектуальне здоров'я - норма структурно-функцiонального базису Ытелекту, який дае можливiсть виршувати рiзноманiтнi завдання
вербально-лопчного характеру. Емоцмне здоров'я Ставлення до здорового способу життя як цш-
- здатнють до саморегуляцiI, вмшня керувати сво1- ностi являе собою штеграцмне, вiдносно стм-
ми емощями. Духовне здоров'я - усвiдомлення осо- ке особистiсне правило, що характеризуеться
бистютю свого «Я» як частки природи i суспiльства; зв'язком студента з цшнютю «здоровий спосiб
прояв морально-вольових рис характеру, вiра у вищi життя», що включае в себе знання про цшност «здо-
духовнi цiнностi (в добро, любов), вiдповiдальнiсть ровий спосiб життя», емоцмне ставлення до нього,
перед шшими людьми, безкорисливiсть. Соцiальне усвiдомлення здорового способу життя як особис-
здоров'я визначае здатн1сть контактувати з ровес-
ticho I соц1ально значущо! ц1нност1, що виявляеть-
може аргументовано (маючи достатню теоретичну обгрунтован1сть) пропагандувати i заохочувати до
Н9 TlM14 Та ДОрОСЛиМи в PiЗHИX життевих ситуацiях ся в реалiзацií дiяльнiсних аспектiв. Хто краще нiж
[9,11,14]. студент медичного закладу повинен бути взiрцем i
Усвiдомлення понять про здоров'я студенпв
дае можливiсть усвiдомити величезне значення
здоров'язбер^аючих умов у навчальному закладг
Доведено, що навчально-виховний процес пови- «здорового спОсiбу життя»? Чому насправд студен-
нен здiйснюватися за моделлю «компетентного ви- ти медичних закладв за статистичними даними е
пускника», яка спрямована на всебiчний розвиток най^льш «хворобливою» когортою всього студент-
особистостi, а не на засвоення найбшьшого обсягу ства? Цi питання П0TPiбн0 вирiшувати як найшвид-
знань, умЫь i навичок, як того вимагала стара iH- ше. Можливо ми, як викладачi, багато придшяючи
формацiйна модель навчання. Модель компетентно':' уваги пацiентам i захворюванням, ix патофiзiоло-
особистостi будуеться на засадах особистюно-ор^ гií, клiнiцi i тощо, забуваемо акцентувати увагу на
ентовано' парадигми з використанням рiзниx iHHO- здоровiй людинi i людинi, що знаходиться в станi
вацiйниx педагопчних теxнологiй. «передзахворювання».
Лiтература
1. Булатова М. М. Европейский опыт: уроки и приоритеты / М. М. Булатова // Спортивна медицина. - 2007. - №1. -С. 3-10.
2. Булич Э. Г. Здоровье человека / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. - К.: Олимп. л-ра, 2003. - 424 с.
3. Виленский M. Я. Физическое воспитание и здоровый образ жизни студента: руководство. Принесите пользу / M. Я. Виленский. - M.: Гардарики, 2007. - 156 с.
4. Всемирная декларация по здравоохранению. Принята мировым здравоохранительным сообществом на 51-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения в мае 1998 г. [Электронный ресурс].
5. Здоровье-21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. [Текст]. - Копенгаген, 1999. - Европейская серия по достижению здоровья для всех. - №6. - 310 с.
6. Качан В. И. Формирование здорового образа жизни - основа физического и духовного оздоровления нации / В. И. Качан // Организация здорового образа жизни в зависимости от профессиональной деятельности: тез. докл. респ. науч. -практ. конф., Минск, 27 мая 2009г. - Минск: Акад. МВД Респ. Беларусь, 2009. - С. 43 - 45.
7. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т. Ю. Круцевич. - К.: Олимп. л-ра, 1999. - 232 с.
8. Круцевич Т. Ю. Рекреац1я у ф1зичшй культур! р1зних груп населення: навч. пос1бник / Т. Ю. Круцевич, Г. В. Безверхня. -К.: Олимп. л-ра, 2010. - 248 с.
9. Мережко Г. В. Некоторые аспекты и практические перспективы решения проблемы здорового образа жизни / Г. В. Мережко // Организация здорового образа жизни в зависимости от профессиональной деятельности: тез. докл. респ. науч. -практ. конф., Минск, 27 мая 2009 г. - Минск: Акад. МВД Респ. Беларусь, 2009. - С. 90 - 92.
10. Москаленко Н. В. Система заход!в по формуванню знань з основ здорового способу життя у загальноосв!тн!х на-вчальних закладах / Н. В. Москаленко, Н. Б. Гонтаровська // Педагог!ка, психолог!я та медико-б!олог!чн! проблеми ф!зичного виховання ! спорту. - 2008. - №1. - С. 112-116.
11. Паффенбаргер Р. С. Здоровый образ жизни / Р. С. Паффенбаргер, Э. Ольсен. - К.: Олимп. л-ра, 1999. - 320 с.
12. Платонов В. Н. Сохранение и укрепление здоровья людей - приоритетное направление современного здравоохранения / В. Н. Платонов // Спортивна медицина. - 2006. - №2. - С. 3-14.
13. Современные исследования социальных проблем (электронный научный журнал), №8(16), 2012 www. sisp. nkras. ru.
14. Соколова Н. И. Организация и методика укрепления здоровья на региональном уровне / Н. И. Соколова. - Донецк, 2005. - 80 с.
15. Туманян Г. С. Здоровый образ жизни и физическое совершенствование / Г. С. Туманян. - Академия, 2009. - 336 с.
УДК 614. 2 - 057. 875
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦП ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТА- МАЙБУТНЬОГО Л1КАРЯ
Циганенко I. В.
Резюме. Здоровья наци в наш час розглядають як показник цив!тзованост кра'ши. Здоровья саме студенев особливо важливе, тодi як по оцЫкам спе^алю^в, приблизно 75% хвороб у дорослих е наслщком умов життя в дитинствi та в молодi роки. Студенти складають особливу сощальну групу, об'еднану специ-фiчними умовами навчально! прац та життя. Низький рiвень стану здоров'я студенев диктуе необхщнють пошуку шляхiв пщвищення потен^алу здоров'я студентсько! молодг Певною мiрою це може бути здмснено через осв^, просвггництво, спрямоване на формування культури здоров'я, особливо у сьогодншых сту-ден^в-медиюв, а завтра - лiкарiв.
K^40Bi слова: здоровья, студент, вiдношення до здоровья, самооцiнка здоровья, мотивацiя, форму-вання здоровья.
УДК 614. 2 - 057. 875
РОЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ МОТИВАЦИИ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ СТУДЕНТА - БУДУЩЕГО ВРАЧА
Цыганенко И. В.
Резюме. Здоровье нации в наше время рассматривают как показатель цивилизованности страны. Здоровье именно студентов особенно важно, тогда как по оценкам специалистов, примерно 75 % болезней у взрослых является следствием условий жизни в детстве и в молодые годы. Студенты составляют особую социальную группу, объединенную специфическими условиями учебной работы и жизни. Низкий уровень состояния здоровья студентов диктует необходимость поиска путей повышения потенциала здоровья студенческой молодежи. Во многом это может быть осуществлено через образование, просвещение, направленное на формирование культуры здоровья, особенно у сегодняшних студентов-медиков, а завтра - врачей.
Ключевые слова: здоровье, студент, отношение к здоровью, самооценка здоровья, мотивация, формирование здоровья.
UDC 614. 2 - 057. 875
Shaping a healthy lifestyle motivation of student- future doctors
Tsyganenko I. V.
Abstract. Health and healthy lifestyle - quality prerequisite for future fulfillment of the young people, their active longevity, the ability to create a family and complex educational and professional works, social, political and creative activity. In the last decade, the global health science problem annexed from the range of global problems whose solution determines not only quantitative but also qualitative characteristics of the future of humanity and the fact that its continued existence as a species. The strategy of maintaining health care is at the sighting of the United Nations and its specialized unit - the World Health Organization (WHO) and reflected in such documents as the "Universal Declaration of Health", "Health 21. Policy framework achievement of the health for all, in the European Region"
According to modern concepts of health should not be seen as merely a medical problem. Summary data of numerous studies, depending on various health determinants show that the state health care system only makes an average of about 10% of all complex effects on the body, the other 90% - the environment, heredity, living conditions (driving mode, a balanced diet, bad habits, conditions of work and rest) and others.
Health of the nation nowadays considered as an indicator of civilized countries. Students Health is particularly important, whereas the estimates of experts, about 75% of illnesses in adults are the result of living conditions in childhood and youth.
Students make up a particular social group, united by the specific conditions of academic work and life. Low levels of students health dictates the need to find ways to improve the capacity of their health. To some extent this can be achieved through education, aimed at creating a culture of health, especially in today's medical students.
The restructuring of the student body to the new social conditions is an active mobilization, and depletion of natural reserves of the body and as a result - disruption of the process of adaptation and development of a number of diseases.
All the factors that affect the health of students can be divided into two groups:
1. Objective related to the organization of living conditions (duration of training - the day, the density of the load due to the schedule, meals and its regularity, sufficient sleep and its size, physical activity, etc.).
2. Subjective, personal characteristics (organization and discipline, motivation of the healthy lifestyle, maintaining a daily regimen, the presence of bad habits, physical cultural identity formation and implementation of active component).
It is obvious that the educational system can and should be immune barrier maintaining individual health and promote a culture of health students.
Despite the considerable attention of scientists, physicians, educators, theorists, physical education, technology is creating a culture of care is developed enough. Not the ways of effectively maintaining the health of students through the process of self-discovery, purposeful behavior changes. Poorly understood ways of forming students' dominant health; Fashion for a healthy lifestyle. Thus health may act as the leading factor that determines not only the harmonious development of the young person, but also the success of the development of the profession of health professionals, the fruitfulness of his future profession.
The assignment problem maintaining the health of students to the priorities of public and social development determines the relevance of theoretical and practical pedagogical development, the need for deployment of relevant research and the development of methodological and organizational approaches to building a culture of health in healthcare system.
Key words: health, student, attitude toward health, care self-esteem, motivation, formation of health.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 22. 04. 2014 р.
