CC BY
7
I е бщы, неефективы, корумпован кра'Уни; Ухн ¡нститути влаштован ¡накше. Р^ниця ¡нститупв обумовлюе ¡ р^ницю м¡ж двома типами кра'Ун. Отже, треба запозичити ¡нститути в ефективних держав ¡ перенести Ух на Грунт неефективних. От уже сорок роюв цей п¡дх¡д демонструе вкрай низький коефЬ ц¡eнт корисноУ д¡У.
Тут важливо зрозумгги, що в зах¡дних кра'Унах ефективн ¡нститути сформувалися не в результат якогось проекту, а внаслщок природного ¡нституц¡онального дрейфу. Про це неодноразово писав Ф. фон Хайек, про це, хоча й менш вираз-но, говорив Д. Норт [3]. Найголовнше, що в процес ¡нститу-ц¡онального дрейфу ¡нститути виникали не як яюсь замкнут! об'екти з¡ сво'Уми формальними нормами. Вони одночасно обростали численними сполученнями з ¡ншими ¡нститутами, неформальними практиками, традицтми, особливостями сусп¡льноУ св¡домост¡ тощо. У результат ефективн¡сть конкретного ¡нституту визначалася не т¡льки (а найчастше - не ст¡льки) його формальним ¡нституцюнальним дизайном, але й зазначеними численними сполученнями.
Висновки
1. 3¡ специф¡кою в¡дносин власноси що сформувалися, е причиною ¡снування як феномену м'яких бюджетних обмежень (у концепци Я. Корнав була державна власн¡сть; становлення та ¡снування режиму м'яких обмежень також пов'язано з тим, що право власност визначаеться не вщ Бога, а регулюеться державою.
2. У цтому можна сказати, що режим м'яких правових обмежень дозволяе створити таку систему, де ствюнують дв1 лог¡ки: ринкова лопка горизонтальних взаемин ¡ одночасно лопка «вертикальноУ торг¡вл¡», що забезпечуе можливють поза ринкового перерозпод¡лу ресурс¡в ¡ прибутку (рента).
3. Режим м'яких правових обмежень - це тригер, що дозволяе перемикатися з однкУ лопки на ¡ншу. Перша лопка, що припус-
кав як загальне правило, зокрема, принцип жорстких бюджетних обмежень, дозволяе економщ д^авати прибуток, друга на-ц¡лена на позаекономнний перерозпод¡л цього прибутку.
4. Слщ виходити з того, що корупцт - це якийсь ¡ндикатор неефективност¡ управл¡ння. I коли ми говоримо, що в перехщы перюди вона зростае, це означав, що трансформацт ¡нститу-т¡в супроводжувться збтьшенням УхньоУ неефективност¡.
5. Подолання корупцп - це створення реальних умов фор-мування системи економ¡чноi' безпеки, а значить створення умов, коли ыщо не загрожув кому-небудь або чому-небудь, а навпаки створюв ситуа^ю в¡дсутност¡ повноУ небезпеки \ ефективного соцвльно-економнного та пол¡тичного роз-витку краУни.
Список використаних джерел
1. Институциональная экономика: [учебник] / Под общ. ред. А. Олейника. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 704 с. - (100 лет РЭА им. Г.В. Плеханова]
2. Куликов Л.М. Экономическая теория: [учеб.] / Куликов Л.М. -М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008.- 432 с.
3. Норд Д. 1нституцп, ¡нституцмна зм^а та функцюнування еконо-мки / ДаГлас Норд; пер. с англ. I. Дзюб. - К.:Основи, 2000. - 198 с.
4. Публичные услуги и функции государственного управления / Под ред. А.Е. Шаститко. Бюро экономического анализа. - М.: ТЭИС, 2002.
5. Сатаров Г. Коррупция - 1. Беглый взгляд на пейзаж [Елек-трон. ресурс] / Г. Сатаров. - Режим доступа: Ь|Ир://\ммм. е].ш/?а=поЕе&й=8208
6. Ротбард М. Власть и рынок: государство и экономика / Мюррей Ротбард; пер. с англ. Б.С. Пинскера под ред. Гр. Сапова. - Челябинск: Социум, 2010. - XII + 418 с. (Серия «Австрийская школа». Вып. 22).
7. Скотт Дж. Благими намерениями государства. - М.: Университетская книга, 2005.
8. Ясин Е. Модернизация и общество / Ясин Е. // Вопросы экономики. - 2007. - №5. - С. 4-29.
О.М. СЕРГ1БНК0,
к.е.н., доцент, завсектором, НДЕ1 Ммекономрозвитку / торг'юл! Украми,
1.М. М0Г1ЛАТ,
пров\дний науковий сп 'юроб 'тник, НДЕ1 Мнекономрозвитку / торг'юё Украми
Формування м1жсекторних потомв у модел1 прогнозування ВВП за секторами економши
У статт! розглянут! теоретико-методолопчн/ питання формування м'жсекторних потокв, яю використовуються в про-цеа прогнозування показникв Системи нацюнальних рахунк'ю у секторному розр!3!. Визначено, що взаемозв'язок м'ж ¡нституцйними секторами економки охоплюе ва типи операцй з товарами, послугами, прибутками та фнансами, що дае можлив'ють анал!зувати окрем! аспекти економЧних процесв, виявляти, розробляти та впроваджувати конкретн! управ-л1нськ1 р0ення, здйснювати прогнозн! розрахунки на макрорюн '1.
Ключов! слова: показники СНР,!нституцйн! сектори, рахунки, м1жсекторн1 потоки.
О.М. СЕРГИЕНКО,
к.з.н., доцент, завсектором, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины,
И.М. МОГИЛАТ,
ведущий научный сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
Формирование межсекторных потоков в модели прогнозирования ВВП по секторам экономики
В статье рассмотрены теоретико-методологические вопросы формирования межсекторных потоков, которые используются в процессе прогнозирования показателей Системы национальных счетов в секторном разрезе. Определено, что взаимосвязи между институциональными секторами экономики охватывают все типы операций с товарами, услугами,
14 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 9 (160)/2014
© О.М. СЕРГ1ЕНКО, 1.М. МОГЛАТ, 2014
прибылью и финансами, что дает возможность анализировать отдельные аспекты экономических процессов, определять, вырабатывать и внедрять конкретные управленческие решения, осуществлять прогнозные расчеты на макроуровне.
Ключевые слова: показатели СНС, институциональные сектора, счета, межсекторные потоки.
O.M. SERGIENKO,
phD economics, associate professor, zav. sektorom, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
I.M. MOGILAT,
leading research worker, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Forming of intersectoral streams is in the model of prognostication of GDP after the sectors of economy
In the articles considered teoretiko-methodological questions of forming of intersectoral streams which are used in the process of prognostication of indexes of Sna in a sectoral cut are considered in the article. It is certain that all types of operations are engulfed intercommunication between the institucional'nymi sectors of economy with commodities, services, income and finances, that enables to analyse the separate aspects of economic processes, produce and inculcate concrete administrative decisions, carry out rognosis calculations on a macrolevel.
Keywords: indexes of SNS, institucional'nye sectors, accounts, intersectoral streams.
Постановка проблемы. Нацюнальна економка е складною взаемопов'язаною системою економнних вщносин, в яюй функцюнують ¡нституцмы одинищ що у вщповщност до методологи СНР представлен секторами економки. В умовах гло-бальних змЫ та певноУ невизначеност гостро постають питання обфунтованост аналггичних та прогнозних розрахунюв агрегованих макроекономнних показниюв як у цтому по еко-номщ, так ¡ за i'i секторами. Таким вимогам вщповщае модель економки у вигляд¡ системи нацюнальних рахунюв (СНР), де i'i елементами представлен секторами економки (при необхщ-ност у розрз видв економнноУ дтльностО, зв'язки мж секторами - показниками рахунюв, що збалансован за ресурсами ¡ використанням, а динамка показана у вигляд¡ рахункв за фазами сусптьного вщтворення. Проблема полягае в тому, щоб визначити максимальний ефект функцюнування ¡нституцмних сектор¡в при наявност ¡снуючих обмежень за ресурсами, соцЬ альними, еколог¡чними та ¡ншими стандартами.
Актуальн¡сть досл¡дження викликана тим, що в сучасних умовах посилюеться роль ¡нституцмноУ складовоУ економн-ного розвитку, що, своею чергою, потребуе вдосконален-ня економ¡ко-статистичного ¡нструментар¡ю макроаналву й прогнозування, як¡ базуються на показниках СНР у секторному розрЫ. В зв'язку з цим актуальною стала потреба в роз-робц ¡нтегрованих модельних розрахунк¡в прогнозування показниюв СНР за ¡нституц¡йними секторами, як б, з одного боку, вщображали процеси виробництва, утворення, роз-под¡лу та використання доходв, що е основними в процесах вщтворення, а з ¡ншого - ув'язували б економнну повед¡нку ¡нституцмних сектор¡в, iхн¡ показники з макроекономнними тенденц¡ями розвитку економ¡ки в перспектив¡ при умов¡ до-тримання ¡снуючих мжсекторних поток¡в та взаeмозв'язк¡в.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблемы. У сучас-н¡й св¡тов¡й та вггчизнянм економ¡чн¡й науц¡ прид¡лено багато уваги питанням прогнозування макроекономнних показни-юв як у ц¡лому, так ¡ за методолог¡eю СНР. Процес вггчизня-ного прогнозування перебувае в постмному рус¡: вдоскона-люються методи та модел¡ прогнозування, обгрунтовуються варвнти перел¡ку внутр¡шн¡х та зовн¡шн¡х припущень, про-понуються р¡зн¡ сценарн¡ умови та альтернативы варюнти розвитку економки на перспективу. Зазначен¡ питання зна-йшли свое концентроване в¡дображення у працях В.М. Гей-ця, В.Ф. Бесед¡на, 1.Г. Манцурова, Я.А. Жалто, 1.В. КрючковоУ,
В.С. М¡халевича, Б.Я. Панасюка, М.1. Скр¡пниченко, В.В. Юр-чишина та ¡нших. Незважаючи на вагомють отриманих на-укових результата зазначених автор¡в, на сучасному етап потребують свого подальшого досл¡дження питання моде-лювання економ¡чних процес¡в у секторному розрЫ, що потребуе врахування ¡снуючих взаемозалежностей показник¡в мж ними з подальшим визначенням юнцевих агрегованих макропоказник¡в.
Мета роботы - формування мжсекторних взаeмозв'язк¡в та залежностей показниюв СНР ¡ використання Ух у процес моделювання ВВП.
Виклад основного матер1алу. Ефективне макроеко-номнне прогнозування е найважлив¡шим елементом ре-гулювання економ¡ки будь-якоУ краУни. Сьогодн як н¡коли виникла потреба у достов^них прогнозах для використання Ух як на макроекономнному рвы, так ¡ для потреб б^не-су, оск¡льки без точного макроекономнного прогнозу уряд не в змоз¡ приймати ефективн¡ заходи економ¡чноi пол™-ки, а б¡знесмени - ршення, адекватн¡ майбутн¡й ситуац¡i. У зв'язку ¡з кризовими явищами та ризиками економнного розвитку загострилася потреба пошуку ефективних мето-д¡в анал¡зу та прогнозування економнного стану держави та розробки дювих метода регулювання ¡ покращення ди-нам¡ки економ¡чних процесс.
Реал¡зац¡я напрям¡в економ¡чноУ пол¡тики держави потребуе визначення головних макроекономнних показниюв i пропорц¡й на перспективу, а також процес¡в в¡дтворення, як системно в¡дображаються за допомогою показниюв нацю-нальних рахунк¡в. Посилення ¡нституцмноУ складовоУ в процесах стаб^зацп економ¡чного розвитку зумовлюе необхщ-нють детал¡зац¡У прогнозних розрахунк¡в показник¡в СНР за ¡нституцмними секторами та об'еднання модельних блок¡в прогнозування в зведену ¡нтегровану модель.
За своУм змютом СНР представляе систему балансових таблиць (рахунюв) та систему взаемопов'язаних показниюв, що в¡дображають функц¡онування економ¡ки.
Взаемозв'язок м¡ж секторами охоплюе абсолютно вс ти-пи операц¡й з товарами, послугами, прибутками, фЫансами. Наприк¡нц¡ вся ¡нформацт агрегуеться на р¡вн¡ нацюнальноУ економ¡ки в ц¡лому. Система нацюнальних рахунюв мае ч^-ку структуру показниюв, як¡ характеризують основн¡ явища економiчного життя.
Прогнозування показниюв СНР Грунтуеться на принципах кореспонденци рахунюв, подвмного запису, балансу актива ¡ пасивв.
Рахунки в СНР рееструють операци, пов'язан з економн-ною дтльнютю суб'ектв нацюнально''' економки. В рахунках ус потоки рееструються двнк перший раз - як надходження ресурса, а другий - як використання наявних ресурса. Осо-бливютю побудови рахунюв е визначення результуючого по-казника, який мае назву «балансуюча стаття», де вщобража-еться головний змют рахунку та ¡нформацт, що е основою для складання наступних рахунюв. За економнним зм¡стом балансуюча стаття е обсягом доходу з певним цтьовим при-значенням, який можна використовувати у фЫансуваны на-ступно' групи витрат ¡ в¡дображати в ресурсах наступного рахунку. Завдяки таюй структур¡ нац¡ональн¡ рахунки набувають ланцюгового зв'язку мж собою, тобто вих¡д з одного рахунку е входом в ¡нший. Кр¡м того, ¡снуе частина показник¡в, яю формуються на основ¡ групування в¡дпов¡дних м¡жсекторних потоюв. Тому п¡д час 1'х прогнозування необхщно враховува-ти ¡снуюч¡ мжсекторы потоки, як¡ характеризують зв'язки мж показниками рахунк¡в р¡зних ¡нституц¡йних секторв (табл. 1).
Так, у рахунку утворення доходу в частин¡ використання вщо-бражаються показники ¡нших податюв, пов'язаних з виробни-
цтвом, як платяться вс¡ма секторами економ¡ки ¡ в наступному рахунку розпод¡лу первинного доходу зосереджуються в секто-р¡ загального державного управл¡ння як ресурс цього сектору. Аналопчна ситуац¡я вщбуваеться з показником ¡нших субсид¡й, пов'язаних з виробництвом. Показник оплати прац найманих працвниюв формуеться в рахунку утворення доходу в части-н використання як фактор виробництва «робоча сила» в ус¡х секторах економки. При цьому загальна сума зазначеного по-казника оплати прац¡ найманих працвниюв по економ¡ц¡ в цЬ лому кореспондуеться з рахунком розподту первинного доходу в частин ресурс¡в сектору домашн¡ господарства.
Мжсекторы потоки у рахунку вторинного розподту доходу представлен показником фактичн¡ вщрахування на соцюль-не страхування, яке прогнозуеться як поточн¡ трансферти, що передаються домашыми господарствами сектору ЗДУ або сектору ф¡нансових корпорац¡й.
Прогнозування показника вщрахування на соцвльне страхування, що вщображений у рахунку вторинного розподту доходу, повинен враховувати ту обставину, що його обсяг мае бути бтьшим, ыж у рахунку утворення доходу, на суму вщ-рахувань, що сплачен безпосередньо домашыми господарствами (найманими працвниками та самозайнятими ¡ неза-йнятими особами), кр¡м в¡драхувань роботодавцв.
Таблиця 1. М1жсекторт потоки показнимв СНР
Рахунки Показники Сектори-отримувач1 (ресурси) Сектори-передавач1 (використання)
Рахунок утворення доходу Оплата прац найманих працюниюв НФК, ФК, ЗДУ, ДГ, НКО
1н1±л податки, пов'язан з виробництвом НФК, ФК, ЗДУ, ДГ, НКО
1н1±л субсидп, пов'язан з виробництвом НФК, ДГ
Розподту первинного доходу Оплата прац найманих працюниюв ДГ
1н1±л податки, пов'язан з виробництвом ЗДУ
1н1±л субсид¡í, пов'язан¡ з виробництвом ЗДУ
Доходи вщ власност¡ НФК, ФК, ЗДУ, ДГ, НКО НФК, ФК, ЗДУ, ДГ, НКО
Вторинного розподту доходу 1. Поточн податки на доходи, майно тощо ЗДУ НФК, ФК, ДГ
2. Внески на соцюльне страхування:
• фактичн в¡драхування на соцвльне страхування (= поточн¡ трансферти) ЗДУ або ФК ДГ
• умовно обчислен внески на соцюльне страхування НФК, ФК, ЗДУ, НКО ДГ
Виплати соц¡альних умовних допомог ДГ Вщ уах секторв окр^ ДГ
3. Соцвльы допомоги, кр^ допомог в натур¡, отриман¡ ДГ В основному ЗДУ, а та-кож НФК, ФК, НКО
4. 1н1±л поточн¡ трансферти
• страхов¡ платеж¡ ФК Вщ уах секторв
• страхов¡ в¡дшкодування Ус сектори ФК
Перерозподту доходу в натур¡ Соцюльы трансферти в натур¡ ДГ ЗДУ, НКО
Для економки в ц¡лому варт¡сть соц¡альних трансферов в натур¡ дор¡внюe вартост¡ витрат на юнцеве споживання сектору ЗДУ, як надають ¡ндив¡дуальн¡ товари ¡ послуги, та витрат на юнцеве споживан-ня сектору НКО
Використання наявного доходу Коригування на зм¡ни чисто'' вартост¡ актива домашн¡х господарств у пенс¡йних фондах ДГ ФК
1ндивщуальы к¡нцев¡ споживч¡ витрати сектору ЗДУ та НКО дорвнюють соцюльним трансфертам в натур¡ використаним ЗДУ та НКО (рахунок перерозподту доходу в натура
Умовн позначення: НФК - сектор неф'тансових корпораи/й, ФК - сектор ф'нансових корпораций, ЗДУ - сектор загального державного управлння, ДГ - сектор домашних господарств, НКО - сектор некомерц1йних орган1зац1й, що обслуго-вують домашн/ господарства
Складено авторами на основ/ [13-17].
У paxyнкax yтвopення дoxoдy (чacтинa викopиcтaння) т8 poзпoдiлy пеpвиннoгo дoxoдy (чacтинa pеcypcи) yмoвнo o6-чиcленi внеcки нa coцiaльне cтpaxyвaння пpoгнoзyютьcя як кoмпoнент oплaти пpaцi нaймaниx пpaцiвникiв. У paxyнкy вто-pиннoгo poзпoдiлy дoxoдy вiдoбpaженi двa зycтpiчниx пoтoки пoтoчниx тpaнcфеpтiв: a) poзпoдiл yмoвнo oбчиcлениx внеcкiв нa coцiaльне cтpaxyвaння (y викopиcтaннi - вiд cектopy дo-мaшнi гocпoдapcтвa, y pеcypcнiй чacтинi - cектopaм неф^н-coвиx кopпopaцiй, фiнaнcoвиx кopпopaцiй, ЗДУ тa HKO); б) ви-плaти coцiaльниx yмoвниx дoпoмoг дoмaшнiм гocпoдapcтвaм (y викopиcтaннi - вiд ycix cектopiв екoнoмiки, кpiм дoмaшнix гocпoдapcтв, y pеcypcax - дoмaшнiм гocпoдapcтвaм).
Hеoбxiднo зaзнaчити, щo y вiдпoвiднocтi дo кну^^та aara-io-дaвcтвa Укpaïни, ocнoвним джеpелoм фopмyвaння кoштiв фoн-дiв зaгaльнooбoв'язкoвoгo деpжaвнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння визнaченi cтpaxoвi внеcки cтpaxyвaльникiв - poбoтoдaвцiв тa з8-cтpaxoвaниx ocí6 (кpiм Фoндy coцiaльнoгo cтpaxyвaння вiд неи^-ниx випaдкiв нa виpoбництвi тa пpoфеciйниx зaxвopювaнь уФ8-|'ни, дo ягага внеcки cплaчyють лише poбoтoдaвцi), acигнyвaння деpжaвнoгo бюджетy; cyми фiнaнcoвиx caнкцiй, зacтocoвaниx дй пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opre^i^M тa фiзичниx ocí6 з8 пopyшення вcтaнoвленoгo пopядкy cплaти cтpaxoвиx внешв тa викopиcтaн-ня кoштiв фoндiв, a тaкoж cyми aдмiнicтpaтивниx штpaфiв, н8кл8-дениx нa пocaдoвиx ocí6 тa гpoмaдян Э8 тaкi пopyшення; пpибy-тoк, oдеpжaний вiд тимчacoвo вiльниx кoштiв фoндiв, y тому чит pезеpвy кoштiв фoндiв, н8 депoзитнoмy paxyнкy; блaгoдiйнi вне-жи пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opгaнiзaцiй т8 фiзичниx ocí6; iншi н8д-xoдження вiдпoвiднo дo з8кoнoдaвcтвa Укpaïни.
Poзмipи вне^в н8 зaгaльнooбoв'язкoве деpжaвне coцiaльне cтpaxyвaння щopiчнo вcтaнoвлюютьcя Bеpxoвнoю Paдoю уф8-|'ни вiдпoвiднo для poбoтoдaвцiв i зacтpaxoвaниx ocí6 з кoжнoгo виду cтpaxyвaння н8 кaлендapний piк oднoчacнo iз зaтвеpджен-ням деpжaвнoгo бюджетy Укpaïни. Koшти цiльoвиx cтpaxoвиx фoндiв не включaютьcя дo cклaдy деpжaвнoгo бюджетy Укpaïни.
З 1 ачня 2O11 poкy впpoвaдженo единий внеcoк н8 зaгaльнooбoв'язкoве деpжaвне coцiaльне cтpaxyвaння з8-мicть paнiше i^yrc^x плaтежiв дo чoтиpьox фoндiв coцiaль-нoгo cтpaxyвaння, a тaкoж кoнcoлiдaцiю в oднoмy opгaнi -Пенciйнoмy фoндi Укpaïни.
Poзмip eдинoгo вне^у вcтaнoвлюeтьcя y вiдcoткax вiд cy-ми зapoбiтнoï пл8ти т8 зaлежить вiд клacy пpoфеciйнoгo pи-зику виpoбництвa (т86л. 2).
Пoкaзник coцiaльниx дoпoмoг, кpiм дoпoмoг в нaтypi, пpед-cтaвляe coбoю пoтoчнi тpaнcфеpти y гpoшoвiй фopмi ^^o-py дoмaшнix гocпoдapcтв вiд cектopy ЗДУ з8 paxyнoк кoштiв бюджетy т8 фoндiв coцiaльнoгo cтpaxyвaння i cектopoм HKO. Дoмaшнi гocпoдapcтвa мoжyть oтpимyвaти coцiaльнi дoпo-мoги тaкoж безпocеpедньo вiд poбoтoдaвцiв cектopy нефЬ нaнcoвиx кopпopaцiй т8 cектopy фiнaнcoвиx кopпopaцiй.
У paxyнкy втopиннoгo poзпoдiлy дoxoдy coцiaльнi дoпoмoги пpoгнoзyютьcя як пoтoчнi тpaнcфеpти, щo oтpимaнi дoмaш-ыми гocпoдapcтвaми вiд ycix iншиx cектopiв внyтpiшньoï ега-нoмiки т8 œ^opy iншoгo cвiтy (пoкaзaнo в pеcypcнiй чacтинi] т8 як пoтoчнi тpaнcфеpти, щo пеpедaнi cектopaми внyтpiшньoï екoнoмiки (нефiнaнcoвими кopпopaцiями, фiнaнcoвими rap-пopaцiями, ЗДУ, HKO) i вiдoбpaженo y викopиcтaннi paxyнкy. Bиплaтa т8 oтpимaння coцiaльниx дoпoмoг cектopoм «iншoгo ^bry» пpoгнoзyютьcя y зoвнiшньoмy paxyнкy пеpвинниx дoxo-дiв т8 пoтoчниx тpaнcфеpтiв, якi н8ми не poзглядaлиcя.
У paxyнкy втopиннoгo poзпoдiлy дoxoдy cтpaxoвi плaте-œi, якi в cклaдoвoю пoкaзникa iншиx пoтoчниx тpaнcфеpтiв, пpoгнoзyютьcя як пеpедaчa пoтoчниx тpaнcфеpтiв вщ ycix cектopiв екoнoмiки (y чacтинi викopиcтaння) т8 як oтpимaння cектopoм фiнaнcoвиx кopпopaцiй (y pеcypcнiй чacтинi); пo-к8зник cтpaxoвi вiдшкoдyвaння вiдoбpaжas мiжcектopнi пе-pетoки в чacтинi пoтoчниx тpaнcфеpтiв yciм cектopaм (як pе-cypcи) вiд cектopy фiнaнcoвиx кopпopaцiй (викopиcтaння).
Пoтoчнi тpaнcфеpти вcеpединi cектopy ЗДУ пpедcтaвляють coбoю тpaнcфеpти (кpiм кaпiтaльниx) мiж piзними piвнями деpжaвнoгo yпpaвлiння, мiж пiдcектopaми т8 oкpемими oди-ницями cектopy ЗДУ. У вип8дку, якщo пpoгнoзyвaння пoкaз-никiв paxyнкy втopиннoгo poзпoдiлy дoxoдy здiйcнюEтьcя в цЬ лoмy пo cектopy ЗДУ без видiлення пiдcектopiв, тo пoкaзник пoтoчниx тpaнcфеpтiв вcеpединi cектopy ЗДУ не видiляEтьcя.
У paxyнкy викopиcтaння нaявнoгo дoxoдy вiдoбpaжasтьcя poзпoдiл нaявнoгo дoxoдy мiж витpaтaми н8 кiнцеве cпoживaн-ня т8 зaoщaдження для тpьox iнcтитyцiйниx cектopiв: дoмaш-нix гocпoдapcтв, зaгaльнoгo деpжaвнoгo yпpaвлiння т8 cектopy HKO. Дo pеcypciв cектopy дoмaшнix гocпoдapcтв, ^м вaлoвo-гo нaявнoгo дoxoдy, в цьoмy paxyнкy вiднocять пoкaзник ^и-гув8ННЯ Н8 змiни чиcтoï вapтocтi aктивiв дoмaшнix гocпoдapcтв у пенciйниx фoндax, який у poздiлi викopиcтaння пеpеxoдить дй cектopy фiнaнcoвиx кopпopaцiй. Hефiнaнcoвi т8 фiнaнcoвi rap-пopaцiï не здiйcнюють витpaт н8 юнцеве cпoживaння.
Taблиця 2. Poзмipи cдинoгo внecку нa зaгaльнooбoв'язкoвe дepжaвнe coцiaльнe cтpaxувaння, %
Плaтники cтpaxoвиx внecкiв Cтpaxoвi тapифи, %
Poбoтoдaвцi, з8 ocнoвним видoм дiяльнocтi 3б,7б-49,7
Бюджетнi ycтaнoви (незaлежнo вiд визнaченoгo ¿м ^acy пpoфеciйнoгo pизикy виpoбництвa) 3б,3
Poбoтoдaвцi, як викopиcтoвyють пpaцю нaймaниx пpaцiвникiв i! чиcлa ocí6 льoтниx екiпaжiв пoвiтpяниx cyден цивiльнoï aвiaцiï (пiлoти, штypмaни, бopтiнженеpи, бopтмеxaнiки, бopтpaди-cти, льoтчики-нaглядaчi) i бopтoпеpaтopiв, якi викoнyють cпецiaльнi poбoти в пoльoтax 45,9б
ПiдпpиEмcтвa, ycтaнoви, opгaнiзaцiï, якi викopиcтoвyють пpaцю Ыв8лРв B,41
Haймaнi пpaцiвники 3,б
Для фiзичниx ocí6 - пiдпpиEмцiв, якi oбpaли cпpoщенy cиcтемy oпoдaткyвaння 34,7
Фiзичнi ocoби - пiдпpиËMцi (кpiм тиx, якi oбpaли cпpoщенy cиcтемy oпoдaткyвaння) т8 oco6^ якi зaбезпечyють cебе poбoтoю caмocтiйнo т8 oтpимyють дoxiд безпocеpедньo вщ цieï дiяльнocтi, з8 yмoви, i^o тaкi ocoби не в н8йм8ними пpaцiвникaми чи пiдпpиEMцями 34,7% cyм дoxoдy ^и-бутку), oтpимaнoгo вiд ïx дiяльнocтi, щo пiдлягaË oбклaденню пoдaткoм н8 дoxoди фiзичниx ocí6
Cклaдeнo нa ocнoвi [1].
М¡жсекторн¡ потоки показниюв доходи в¡д власнос-¡нш¡ поточн¡ трансферти, а також капггальы трансфер-ти прогнозуються на основ¡ структурних сп¡вв¡дношень, що розрахован за даними в¡дпов¡дних баланс¡в за ретроспек-тивний пер¡од. Зазначен¡ баланси розробляються Державною службою статистики Укра'ни, але нажаль, починаючи з 2009 року, мають обмежений доступ до звггних даних ¡ не знаходять свого вщображення в офщйних щорнних зб^ни-ках «Нац¡ональн¡ рахунки Укра'ни».
Структурн¡ схеми м¡жсекторних потоюв для показник¡в доходи вщ власност¡, ¡нш¡ поточн¡ трансферти, а також капЬ
тальн¡ трансферти, в яких вщображеы сектори-платники та сектори-одержувач¡ зображен¡ на рис. 1-3.
Запропоноване нами моделювання макропоказниюв бу-дуеться з врахуванням м¡жсекторних поток¡в. При цьому не-обх¡дною умовою е дотримування принципу балансування ресурс¡в та ¿'х використання по кожному рахунку та сектору економ¡ки. У результат секторного моделювання вщбува-еться визначення балансуючих показниюв по кожному рахунку: валово'' додано'' вартост¡ (для секторв економ¡ки) та валового внутршнього продукту (для всю'' економ¡ки); валового прибутку, змшаного доходу; наявних дохода роз-
Сектори-платники
ФК ЗДУ 1н.
СВ1Т*
В а о
8 а
и
г и
НФК ФК ЗДУ ДГ НКО 1н.
СВ1Т
НФК ФК ДГ 1н.
СВ1Т
НФК ФК
Доходи вед впасносп, одержат
Доходи в1д власносп, сппачеш
ФК ЗДУ ДГ 1н.
СВ1Т
НФК ФК зду дг НКО 1н.
СВ1Т
НФК ФК 1н.
СВ1Т
ФК ЗДУ нко
□ II
Сектори-одержуваш
Умоет позначення:
НФК - сектор нефшансових корпоращй; ФК - сектор фЬ НКО - сектор некомерщшшх opгaEiзaцiй, що обслуговують
ЗДУ - сектор загального державного управлшня; ДГ - сектор домашш х господарств; господарства; 1н. свет — сектор шшого свпу
Доходи вщ
О власносп,
Ё одержат
Е Доходи вщ
и впасносп,
сплачет
Сектори-платники
ФК ЗДУ 1н.
свгг*
НФК ФК зду дг 1н. НФК ФК зду дг 1н.
СВ1Т СВ1Т
7
Тнттт1 поточш трансферти, одержат
ФК ЗДУ НКО 1н.
СВ1Т
Тнтт поточш трансферти, сплачет
НФК ФК
ЗДУ
ДГ
ФК зду 1н.
СВ1Т
1нпп поточш трансферти, одержат
Ьпт поточш трансферт, оплачет
I
ФК ЗДУ НКО 1н.
СВ1Т
3 с
Сектори-одержувач1
Умоет позначення:
НФК - сектор нефшансових корпоращй; ФК - сектор фшансових корпораций; ЗДУ - сектор загального державного унравшння; ДГ - сектор домашш х господарств; НКО - сектор некомерцШних оргашзацШ, що обслуговують домашш господаретва; 1н. евтт - сектор шшого опту
Рисунок 2. М1жсекторт потоки формування показника «1нш1 поточш трансферти, одержат/сплачет»
Складено на основ/ [3-7].
Рисунок 1. М1жсекторт потоки формування показника «Доходи вщ власносл, одержат/сплачет»
Складено на основ/ [3-7].
X
0 со
га ш
1 i
о
I S
^ о
га
É I
"< "5 m cd
-г-
х
Q) m
ш га s
"D ГО
а\ ш
го н ш
со'
га ш
"С
0 н
1
0 со
1
ш п
I
ш
"D ш
А
"D О
о "D га'
n X го ro
H — т; T;
■с о о
7Ъ X X
H ■D О го fr о s тс' о s.
X J= о S
_с ш n го' X H х^ 1 n H ш j= CD
H 7Ъ H
S H n ^ n H Ш ro
О га' s s
E о га И' _c X s о jí
31 X о s s s
Е ra
X QJ "D
Ш
*
н го "D S со
5
о га го
о ш
го "D ГО со
TD О
-С -i ГО I
■с о го со
со 0J
е. i
s s
О X
¡ ä
ra н
Q) s
О н
со ü)
° „п
ra ra
о
X
О
-8--9:1
ô' ï 5 ä ï n ш 5 oi ^ ñ H i ra S со
X о
CD
t;
H
о ■g
ra'
TD i CD s
О ^
n n 5' ¿
"D
Ш
СП о
03 -P X ^ s s
CD О
5
га -с
X Q)
F *
t ra
"D
0 n
1
о со
X
s
X
о
<
S го
X H
ш
X
"D
га Я
X Q)
% со
-ä ш
"D S
E
го
x "С
ш
£
I
А
га' а> ш со
5
о "D
га о
"D ГО
ZI "D
0 н
1
о со
X
го "С го
х^ ^
го "D о'
S
га "D Ш
X о
а> га
Q) 5
$ Í
X со
-■ о
ra I
i о X
-В- со ш о ^ — -n Q) о
4 S
ш J= т; s s
X =1
5- s
а\ Q)
ш со
со X
-■ s
X т;
i ; о
X
ш s
О" X
о
ш ш -С.
"D о со
ш 5
га
X
"D
ш
£
X
x
n
Е з I
Е
i s
га d
s x
го m s j= о о-га о S' S
X -<
о го
n H
s Ш
X g
-fr "S
=F' со
3 ?
т; a
° -S
h td td о ° 7
g О ra g
i
1 i о' =i
О
01 СО X "Р
ш
£
td td 01 01
4 4
01
TI о со X td 31 о
H
2 го S X ш ш
ä а
А ГО
s g
□i й о
■с
ш
£
s "Я
n о
I х'
01 H
го
т; -i о td
го га
О "D
X °>
о S
I. s
Í m
o ra
-i s
o I
га =i
^ °
s 5'
? ГО
7*
ш g
н' ш s
n
H
о
n □
■D CD
1 "
E ^
CD Q)
- ■ щ
A О
x' CD
5 I
ra s s
x n
td
Q) "O
Q) CD ü td
e
о
5 "8 \
j= сл E -g * ~
o t, 7 g n 51
5 ш ' í • cd
"o t1 i p a
d ь
03 <
\ \
-g g N S
& £1 Ц N cb
Q) i о 01 О
О I Ш <
s ï? 3 s
^ n S a \
\ \
и
El'
CB ii Ш
ru О
О э s о о я
m m n 31
A ro (1) <■
о Ш i )
x о S CD S n о p ■c о со ra
_c со CD Г
± m ^
1 ) 11 n H
n
u О
■П A H T
d) m
ro LU г
CD s H О X U ^ n' о x ш
■с ш
■D О н X
о со
го ■д
о'
(О
\ s -Й
\ \
X 0" A
31 n о X
■D со' X s n H ro о s A'
s s s
X X <
ш n ^ n' H A ■c Q).
ГО 7s x:
A о s
H s X
га со ш го S о со га
31"
со
со о n
X
о га
го
X
го
X .Е
г
га го
s к
01
га
У со
га'
го ■с
ш
° V.
ra ÍR o. ш
0"
-i x
"Я °
о -1
Е °
S п
га го
° Й
■и J
го
5 m
га га
™ ё
5 §
и s н
Ä D" ГО
H =1
S'
t § -g £
I
ra s
Ш 31
ш
n oí
H X
0" X
TD
° s
со S.
V, *
S, n
a> ro
^ 7Ï
CD H
X о
X -С
31 I
fr o ■с
s
m
Ш X X
Л ro
S CD
s 01
ш 4
n Я
и'
° s
5 S ш -i
wt 5
^ n
s го
I 5
5 о
-С -С
О X
3 g
ra -i
О го
го -1
^ о
0 ш ТЗ 01
1 X
■с о
ш
■D
О ^
О
т;
QJ СО
го ■с Q) го н
S I
■D О со ■с
ш
£
о
со Го ■О s
о а> го"
о
S
■D О
ш д
о'
X
ш s 0"
о со
га ш
x
■D
Ш
£
X X
31 5
=1 га
0 и
к о „
СО й
1
о
го "д О га' Л го
-а §
ra i
> "О
о
m
0
1
0
1 _с
I
>
n =1
à
>e в
0 <
_с
>
n
1
о
m 7^
0
1 О
В.Е?
Сектор домашнЁ господарств
а-а
пщсекторами (затверджено Наказом Держкомстату УкраУни вiд 25.10.2007 №392). - К., 2007.
6. Державна служба статистики УкраУни. Методичн рекомендацп щодо складання рахунюв сектору фiнансових корпорацiй за пщсекторами (затверджено Наказом Держкомстату УкраУни вщ 01.12.2007 №579). - К. 2007.
7. Державна служба статистики УкраУни. Методичн рекомендацп щодо складання рахунку вторинного розподту доходу за ¡нституцм-ними секторами економiки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Державна служба статистики УкраУни. Методичн рекомендацп щодо складання рахунку каппвлу за ¡нституцмними секторами економки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Державна служба статистики УкраУни. Методологий положен-ня щодо ртного розрахунку валового внутр0нього продукту методом юнцевого використання // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Державна служба статистики УкраУни. Методологий поло-ження щодо ретроспективного перегляду рахунюв виробництва й утворення доходу у зв'язку ¡з запровадженням класиф^ацп видiв економнноУ д¡яльност¡ КВЕД-2010 // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
11. Методичн рекомендацп з прогнозування основних макроеко-ном¡чних показниюв на короткостроковий пер¡од (затверджено Наказом Мастерства економ¡ки УкраУни вщ 27.02.2010 №203).
12. 0сновн¡ показники соцщльно-економиного розвитку УкраУни за 2010-2011 роки. Державна служба статистики УкраУни // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
13. Прогнозування ¡ розробка програм: Метод. посЮ. / В.Ф. БеседЫ та ¡нон; [за ред. В.Ф. Беседка]. - К.: Наук. свп\ 2000. - 468 с.
14. Статистичний щорнник УкраУни за 2012 рк Державна служба статистики УкраУни / К.: Т0В Август Трейд, 2013. - 552 с.
15. Статистичний зб^ник Нацюнальы рахунки УкраУни за 2012 рк. Державна служба статистики УкраУни. - К., 2014. - 142 с.
Б.З. П1Р1АШВ1Л1,
к.е.н., ГУ 1нститут економки i прогнозування НАН Украни,
Б.П. ЧИРКИН,
к.е.н., ГУ 1нститут економiки i прогнозування НАН Украни
Виробнича ¡нфраструктура: стан та основи и розвитку
Визначено економiчний змст термна «виробнича нфраструктура» як виду економiчно'íдяльност з надання послуг основному виробництву. Проанапзовано роль виробничоí нфраструктури в соцiально-економiчному розвитку крани. Охарактеризована узагальнена схема i основн взаемозв'язки виробничо'1' нфраструктури в економiцi на прикладi транспорт-но-дорожнього комплексу та енергетичноi нфраструктури. Окреслено ключовi проблеми та визначено основн напрями модернiзацií та розвитку виробничо'1' нфраструктури для забезпечення стабльного розвитку економки Украни.
Ключов'1 слова: виробнича нфраструктура, нфраструктурний сектор, нфраструктурна система, схема процесу модер-^зацн та розвитку нфраструктури, модернiзацiя, економка.
Б.З. ПИРИАШВИЛИ,
к.э.н., ГУ Институт экономики и прогнозирования НАН Украины,
Б.П. ЧИРКИН,
к.э.н., ГУ Институт экономики и прогнозирования НАН Украины
Производственная инфраструктура: состояние и основы ее развития
Определено экономическое содержание термина «производственная инфраструктура» как вида экономической деятельности по оказанию услуг основному производству. Проанализирована роль производственной инфраструктуры в социально-экономическом развитии страны. Охарактеризована обобщенная схема и основные взаимосвязи производственной инфраструктуры в экономике на примере транспортно-дорожного комплекса и энергетической инфраструктуры. Очерчены ключевые проблемы и определены основные направления модернизации и развития производственной инфраструктуры для обеспечения стабильного развития экономики Украины.
Ключевые слова: производственная инфраструктура, инфраструктурный сектор, инфраструктурная система, схема процесса модернизации и развития инфраструктуры, модернизация, экономика.
B. PIRIASHVILI,
PhD economics Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian NAS,
B. CHIRKIN,
PhD economics Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian NAS
Production infrastructure: state and bases of its development
Refined economic content of the term of the production infrastructure as a form of economic activity on rendering services primary production. The analysis of the role of industrial infrastructure in the social-economic development of the country. Characterized generalized and basic relationships of production infrastructure in the economy on the example of road-transport complex and energy infrastructure. Outlines key challenges and determined the main directions of modernization and development of production infrastructure to ensure stable economic development of Ukraine.
Keywords: production infrastructure, infrastructure sector, infrastructure system, diagram of the process of modernization and infrastructure development, modernization; economy.
20 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014
© Б.З. П1Р1АШВ1Л1, Б.П. ЧИРК1Н, 2014
