CC BY
15
редниюв i нефЫансових пщприемств до змЫи цЫових i нецЬ нових умов на зовышых ринках капгталу.
•По-друге, модель Ытеграци в систему мiжнaродного руху капгталу. Стyпiнь залучення краУни в транскордоны потоки капиталу характеризуе УУ схильнiсть до зовнiшнiх шоюв. Найбть-шою мiрою до негативних ефекпв схильнi краУни, що проводять експaнсiю на мiжнaроднi ринки капгталу. Стyпiнь конвергенци в краУнах об'еднання вище, якщо вони одночасно е або чистими кредиторами, або чистими позичальниками у решти свiтy. Це зближуе Ух реaкцiю на зовншы вaлютно-фiнaнсовi шоки.
•По-трете, стyпiнь доступу до зовншых ринкiв та обсяги зовншнього фiнaнсyвaння. Доступ до мiжнaродного ринку зовнiшнього фiнaнсyвaння характеризуе модель фондуван-ня внyтрiшнiх iнвестицiй, а також величину валютних ризиюв, як бере на себе економiкa. КраУни з високим обсягом зо-вншнього фiнaнсyвaння нaйбiльш yрaзливi з погляду зо-внiшнiх загроз i вимагають бтьш оперативних i кардиналь-них зaходiв вaлютно-фiнaнсового регулювання.
•По-четверте, характеристика реакци на зовнiшнi шоки на валютно-фЫансовому ринку з боку оргаыв монетарного регулювання. Заходи монетарного регулювання визначаються як об'ективними факторами (емнкть i стyпiнь Ыфраструктур-ноУ розвиненостi ринкiв), так i кторико-культурними традицЬ ями. Проте уряди окремих краУн об'еднання обирають для себе комплекс найбтьш дieвих з Ухнього погляду зaходiв протидiУ зовншым шокам. До основних питань, на як вiдповiдae модель адаптаци iнститyтiв монетарного регулювання до зовн0-нiх шокiв, слiд вiднести: вибiр мiж iнстрyментaрieм вiдсотковоУ полiтики i заходами валютноУ полiтики, позицiя уряду вщносно валютних iнтервенцiй i точка зору щодо готовност пiдтримaти
обмЫний курс нaцiонaльноУ валюти, стyпiнь гнучкост у валютних обмеженнях, статус ЫфляцмноУ мети в ieрaрхiУ орieнтирiв центрального банку, типова реaкцiя на рух «гарячого» кaпiтaлy та Ыше. Схожiсть процедур монетарного регулювання в краУ-нах об'еднання значною мiрою зумовлюе готовнiсть монетар-ноУ влади йти на узгодженкть монетарноУ полiтики та прийняття спiльних зaходiв щодо протиди зовнiшнiм шокам.
Висновки
Таким чином, валютно-фЫансова конвергенцiя е невщ'емною складовою частиною зaгaльноекономiчноУ конвергенцiУ, вона активно впливае на зближення вщтворювальних умов в краУнах об'еднання, а також дозволяе скоординовано протидяти зовнш-нiм шокам. Рiвень валютно-фЫансово'У конвергенцiУ пропонуеть-ся визначати на основi критерiУв, що виходять з базових прин-ципiв теорiУ ОВЗ, - за ступенем синхронностi реакци фЫансових ринкiв та оргaнiв монетарного регулювання на зовншн шоки.
Список використаних джерел
1. Пищик В.Я. Тенденции и перспективы валютного сотрудничества в рамках СНГ с учетом мирового опыта / Формирование интеграционных объединений стран СНГ: финансовый, валютный, банковский аспект. - М.: Финансы и статистика, 2006.
2. Mundell R.A. The Monetary Dynamics of International Adjustment under Fixed and Flexible Exchange Rates // Quarterly Journals of Economy. May 1960. - P. 227-257.
3. Krugman P. Policy Problems of a Monetary Union. In: P. De Grauwe and L. Papademos (eds.). The EMS in the 1990's. London: Logman, 1990.
4. Mandell R.A. A Theory of Optumum Currency Area // The American Economic Review. 1961. Septеmber. Vol. 51. №4. P. 657-665.
O.M. СЕРГ1ЕНК0,
к.е.н., доцент, завсектором НДЕ1 М1некономрозвитку i торпвп Украни
Концептуальш особливост прогнозування показнимв СНР за секторами економши
У статт розгпянyri особпивост прогнозування показниюв СНР за секторами економки. Описана розробпена модепь прогнозування на короткостроковий перод. Визначено, що саме секторний розрз модеП дозвопяе передбачати насадки регупюючого вппиву держави на резупьтати екoнoмiчнoí д/япьностi окремих груп нститу^йних одиниць, виявпяти ропь кожного сектору у формуванн найважnивiших макpoекoнoмiчних агрегат'ю.
Кпючов! слова: прогноз, модепь, екзогенн показники, СНР, '¡нституЦйш сектори, рахунки.
Е.Н. СЕРГИЕНКО,
к.з.н., доцент, завсектором НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины
Концептуальные особенности прогнозирования показателей СНС по секторам экономики
В статье рассмотрены особенности прогнозирования показатепей СНС по секторам экономики. Описана разработанная модепь прогнозирования на краткосрочный период. Опредепено, что именно секторный разрез модепи позвопяет предсказать поспедствия регупирующего впияния государства на резупьтаты экономической деятепьности отдепьных групп институционапьных единиц, выявпять ропь каждого сектора в формировании гпавных макроэкономических агрегатов.
Ключевые слова: прогноз, модепь, экзогенные показатепи, СНС, институционапьные сектора, счета.
O.M.SERGIENKO,
phD economics, associate professor, zav.sektorom SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Conceptual features of prognostication of indexes of SNR are after the sectors of economy
In the article the considered features of prognostication of indexes of SNR are after the sectors of economy. The developed model of prognostication is described on a short-term period. Certainly, that exactly the sectoral cut of model allows to foresee
© O.M. СЕРГ1ЕНК0,2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015 23
the consequences of regulative influence of the state on the results of economic activity of separate groups of instituciynikh units, to find out a role each to the sector in forming of major macroeconomic aggregates.
Keywords: prognosis, model, exogenous indexes, SNR, instituciyni sectors, accounts.
Постановка проблеми. Особливютю сучасного розвитку економки УкраУни е глдвищення рол1 ¡нституфйноУ складо-воУ стабтьного eконом¡чного розвитку, що вимагае вдоско-налення мeтод¡в та гринцитв грогнозування, як¡ базуються на гоказниках Системи нац¡ональниx раxунк¡в (СНР) в секторному розр^. В зв'язку з цим актуальною стала готреба в розробц ¡нтегрованих модельних розрахунюв грогнозування гоказник¡в СНР за ¡нституцмними секторами, як¡ б з од-н¡eí сторони вщображали гроцеси виробництва, утворення, розгод¡лу та використання доходв, що е основними в гроце-сах в¡дтворення, а з ¡ншоУ - ув'язували б економнну говедЫ-ку ¡нституц¡йниx секторв, Ух гоказники з макроеконом¡чними тенденцтми розвитку економ¡ки в герсгектив¡.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Зна-чний внесок у розробку гроцесу грогнозування на макро-р¡вн¡ зробили в¡тчизнян¡ науковц В.М. Гейць, В.Ф. БеседЫ, 1.Г. Манцуров, Я.А. Жал¡ло, 1.В. Крючкова, Б.Я. Панасюк, М.1. Скр¡гниченко та ¡нш¡. У той же час, незважаючи на ваго-мють отриманих наукових результат¡в зазначених вчених, на сучасному етаг готребують свого годальшого досл¡дження гитання моделювання економнноУ динам¡ки, що вимагае врахування ¡снуючих модельних розробок у взаемозв'язку ¡з секторною складовою.
Мета статп - огисати розроблену модель грогнозування гоказниюв СНР за секторами економки та виявити Ухн особливост¡.
Виклад основного матерюлу. В науково-дослщному економ¡чному ¡нститут¡ (НДЕ1) М¡н¡стерства економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ УкраУни була розроблена ¡нтегрована модель короткострокового грогнозування гоказниюв нацюналь-них раxунк¡в за секторами економки, яка складаеться ¡з на-скрвноУ системи таблиць та алгоритма в блочн¡й структур¡ з урахуванням ¡снуючих зв'язюв у ¡нституцмних секторах. Дана модель сгрямована на гщвищення точност¡, збалансованос-т¡ ¡ взаемоузгодження грогнозних гоказник¡в Системи нацЬ ональних раxунк¡в, бюджету, глат¡жного балансу, монетарних та соцвльних гоказник¡в ¡ на ц¡й основ¡ досягаеться забез-гечення обгрунтованост угравл¡нськиx р¡шень на макрорвнк
При розробленн¡ ¡нтегрованоУ модел¡ за основу були гри-йнят Методичн¡ рекомендаци з грогнозування основних ма-кроеконом¡чниx гоказник¡в на короткостроковий герюд, як¡ затверджен¡ наказом МЫекономки УкраУни 27.02.2010, методолог¡я грогнозування гоказниюв СНР, що розроблена НДЕ1 разом з фахвцями М¡некономрозвитку ¡ торг^ УкраУни, а також Методичн рекомендацГУ щодо складання рахун-юв за секторами економ¡ки та гщсекторами, як¡ розроблен¡ та затверджен¡ наказами Держкомстату УкраУни.
Прогнозний горизонт модельних розрахунюв гередбачае короткостроковий гер¡од, що гов'язано з необхщнютю грогнозування макрогоказниюв на готочний р¡к та два настугы, як для формування грогнозних гоказниюв соцвльно-економн-ного розвитку, так ¡ для розробки бюджету. При цьому необидно зазначити, що фактично грогнозн розрахунки гоказниюв СНР зд¡йснюються на б¡льш тривалий герюд, що гояснюеться
затримкою звггних статистичних гоказник¡в нац¡ональниx ра-хунюв у час¡ (на р¡к, Автора), а готочний р¡к е умовно грогноз-ним роком, оск¡льки ¡снуюча статистична ¡нформац¡я вщобра-жае лише окрем¡ макрогоказники або Ух складовг
1нтегрована модель гобудована на основ¡ блочноУ струк-тури, яка дозволяе автономно зд¡йснювати розрахунки за секторами внутршньоУ економ¡ки, а також застосовува-ти альтернативн¡ розрахунки, за умови якщо вщбувають-ся уточнення ¡нформацшноУ бази даних, зм¡ни законодав-ства тощо.
Модельн розрахунки зд¡йснюються в гакетному середови-щ¡ Microsoft Excel. За розробленими модельними секторними блоками здмснюеться грогнозування гоказниюв СНР на вс¡x стадтх економ¡чного обороту у фактичних цЫах: виробництва товар¡в ¡ гослуг, утворення гервинних дохода, Ух розгод¡лу ¡ герерозгод¡лу, формування наявних доxод¡в секторв еконо-м¡ки та Ух використання на сгоживання ¡ нагромадження.
Прогнозна ¡нтегрована модель включае гоказники СНР за г'ятьма секторами внутршньоУ економки: неф¡нансовиx коргорац¡й, ф¡нансовиx коргорац¡й, загального державного угравлЫня, домашн¡x госгодарств, некомерцмних оргаыза-ц¡й, що обслуговують домашн госгодарства.
В ¡нтегрован¡й модел¡ за догомогою ¡терацмних розрахун-к¡в забезгечуеться можлив¡сть моделювання гроцес¡в реа-лЬацп ц¡лей ¡ завдань економнноУ гол™ки, що закладають-ся як григущення грогнозу, здмснення анал¡зу Ух наслщюв, взаемоузгодження основних макроеконом¡чниx гоказник¡в та грогорцм, якими оц¡нюються розвиток секторв еконо-м¡ки, р¡вень життя населення, роль державного сгоживання, вглив монетарних гоказниюв тощо. Це зумовлюе сгря-мован¡сть модел¡ на и застосування в грактичн¡й д¡яльност¡ як одного з ¡нструмент¡в грогнозування та угравлЫня нацю-нальною економ¡кою. Крм того, секторний розр¡з модел¡ дозволяе гередбачати наслщки регулюючого вгливу держави на результати економнноУ дтльност окремих груг ¡нститу-ц¡йниx одиниць, виявляти роль кожного сектору у формуван-н найважлив¡шиx макроеконом¡чниx агрегат¡в.
Схема гроцесу грогнозування гоказник¡в нацюнальних раxунк¡в за секторами економ¡ки зображена на рис. 1.
Розрахунок гоказниюв СНР в секторному розрЫ грове-дено в дек¡лька етаг¡в, як гередбачають:
1) анал¡з тенденц¡й соцально-економнного розвитку краУни за гередгрогнозний герюд, визначення грюритет в годатково-бюджетноУ, грошово-кредитно'У, соцальноУ та ¡н-ших нагрямю державноУ гол¡тики, зд¡йснення оц¡нки розвитку економки ¡ ГУ секторю на грогнозний гер¡од;
2) оцЫку статистичних даних за гередгрогнозний герюд ¡ визначення коеф¡ц¡eнт¡в можливих змЫ щодо траeктор¡й розвитку та формування окремих гоказниюв на настугний грогнозний рк, що в¡дображаються в григущеннях грогнозу та екзогенних гоказниках;
3) гроведення грогнозних ексгериментальних розрахун-юв гоказник¡в СНР за секторами в залежност в¡д нагрямю державноУ гол¡тики ¡ вибраних грюритетю;
Рисунок 1. Схема процесу прогнозування показнимв нацюнальних рахунмв за секторами економши
Примтка. Розробка автора.
4) узгодження отриманих результата прогнозних розра-хунюв за модельними блоками з показниками ¡нших секто-рв, макроеконом¡чними пропорцтми ¡ секторними структурами та Ух корегування в раз¡ необх¡дност¡;
5) уточнення прогнозних розрахунюв за секторами еконо-м¡ки, анал¡з результат¡в та визначення ризикв прогнозу.
Анал¡тичний етап передбачае обробку статистичних ¡ роз-рахункових даних, в результат¡ якоУ отримуемо траектори розвитку стану економки в ц¡лому, сектор¡в, Ух роль у створены балансуючих показниюв СНР, а також допом¡жн¡ по-казники, що в¡дображають доходи Т видатки Зведеного бюджету, доходи ¡ витрати населення, структуру формування валового наявного доходу сектор¡в ¡ пропорци його розпо-д¡лу на споживання та заощадження, обсяги ¡ динам¡ку ВДВ та ВВП. Паралельно визначаються головы ц^ економ¡чноУ пол™ки (ор¡eнтири що закладен¡ в екзогенних показниках), основы макроекономны та секторальы пропорций факто-ри, що впливають на формування доходв та витрат секторв економ¡ки в передпрогнозному перюдк
На наступному етап¡ в процес вивчення наявноУ прогнозно' ¡нформаци на короткостроковий перюд, як¡ визначаються як екзогены показники (проекту Зведеного бюджету, прогнозу грошових доход¡в та витрат населення, Платяного балансу, ¡ндексу роздр^ного товарообороту, середньор¡чного ¡ндек-су цЫ виробник¡в промисловоУ продукци, ¡ндексу споживчих цЫ, ¡ндексу ц¡н машинобудування, ¡ндексу цЫ будвельно-
монтажних роб¡т, валютного курсу, дефщиту бюджету тощо) розраховуються окрем¡ складов¡ к¡нцевих споживчих витрат в секторному розр^ за рахунок коштв бюджету, грошових доход¡в населення, можливого нагромадження основного кап¡талу секторв економ¡ки тощо.
Дал¡ зд¡йснюeться детальний прогнозний розрахунок по-казник¡в СНР за ¡нституцмними секторами. В модел¡ прогно-зуеться б¡ля 40 показникв по кожному сектору економ¡ки, перелк яких зображено на рис. 2. На цьому етап необх¡дним е залучення додатковоУ статистичноУ, анал™чноУ та про-гнозноУ ¡нформаци щодо джерел формування фЫансових поток¡в, встановлення макроекономнних взаeмозв'язк¡в та секторних переток¡в.
По™ зд¡йснюeться ¡теративна процедура узгодження й уточнення отриманих прогнозних показникв за секторними модельними блоками та Ух агрегування на рвы економки в цто-му. При цьому окрем¡ прогнозн¡ показники розраховуються на основ¡ врахування м¡жсекторних перетокв, вс¡ ¡нш¡ - агрегують-ся за допомогою складання модельних блокв за секторами.
На завершальному етап проводиться анал¡з результа-т¡в прогнозних розрахункв в рамках секторних розрахункв з виходом на вс¡ балансую^ показники, оц¡нюeться вщпо-в¡дн¡сть цих результата загальним ц¡лям ¡ завданням дер-жавноУ пол¡тики у вщповщних сферах, урядовим документам, структур¡ узагальнюючих макроеконом¡чних агрегат¡в та пропорфй.
р н
В--я н в
§ I
3 §
. я « о
п, и
Н о
§ В
а '9
0 а
1 £
.3 2
о< и
§ I
Й |
я И
о л
I 'I
и а
I I
и о Н ч
Рч о
о
Прогнозш показники рахунюв за секторами економиси *
Рахунок виробнищва
Ресурси
Випуск (в основних цшах)
Усього
Використання
Проложне споживання
Валова додана варпсть
Споживання основного кашталу
Чиста додана вартють
—
Рахунок утворення доходу
Ресурси
В адова додана вартасть
Усього
Використания
Оплата пращ найманих пращвниюв
Ьшд податки, пов'язаш з виробнидтво]
1нгш субсидй, пов'язаш з виробництво!
Валовий прибуток, змппаний доход
Ж
Рахунок розподыу первинного доходу
Ресурси
Вадовий прибуток, змпшший доход Оплата пращ найманих пращвншав
Податки на виробництво та шпорт
Субсидп на виробництво та 1мпорт Доход ввд власноста, одержаний
Усього
Використання
Доход В1д власносп
Валове сальдо первинних доходав Усього
Чисте сальдо первинних доходов
Ж
Рахунок капгталу
Змши в зобов'язаннях 1 чистому бага гсхш
Чисге заощадження
Каштальш трансферта, одержат
Каттальш трансфер™, сплачеш
У сь о го (змши чистого богатства за рахунок заощадження та кап. трансферпв)
Змши в активах
Валове нагромадження основного капгталу
Споживання основного капгталу
Змша запаяв матер1альних оборотних копгпв
Придбання за виключенням вибуггя цшносгей
Придбання за виключенням вибуггя невироблених не фшансових акшвтв
Чисге кредитування (+), чисге запозичення (-)
Рахунок вторинного розиодшу доходу
Ресурси
Валове сальдо первинних доход1в
Поточш податки на доходи, майно тощо
Внески на сощальне страхування
Сощальш допомоги, кр1м допомог в натур1
Тнпп поточш трансферта
Усього
Використання
Поточш податки на доходи, майно тощо
Внески на сощальне страхування
Сощальш допомоги, кр!м допомог в натур1
Тнпп поточш трансферта
Валовий наявний доход
Усього
Чистий наявний доход
Рахунок використання скоригованого наивного доходу
Ресурси
Валовий скоригований наявний доход
Коригування на змши чисто!' вартосп ДГ у недержавних пенсшних фондах
Використання
Факгичне кшцевс споживання
Коригування на змши чисто! вартосп ДГ у недержавних пенсшних фондах
Валове заощадження
Усього
Чисте заощадження
Ресурси
Валовий наявний доход
Коригування на змши чисто! вартосп актив1в ДГ у недержавних пенсшних фондах_
Усього
Кшцем споживш вмрата
в т.ч.: шдиввдуальш спаживи нитрата
кшекгивш спожинч! вшрати
Коригування на змши чисто! вартосп акптав ДГ у недержавних пенсшних фондах_
Усього
О:
Рахунок перерозподЬу доходу в натур!
Ресурси
Валовий наявний доход
Сощальш трансферт в натур!
Усього
Використання
Сощальш трансферта в натур1
Валовий скоригований наявний доход
Усього
Чистий скоригований наявний доход
Рисунок 2. Перелш рахунмв та показнимв, як шдлягають прогнозуванню за даною моделлю
* Балансуюч/ показники вид)лено темним кольором; лмями - ¡х переюд з рахунку до рахунку
Структура ¡нтегрованоУ модел1 короткострокового прогнозування показниюв нац¡ональниx рахунюв за секторами eконом¡ки представлена на рис. 3.
Розроблена модель представляе собою сукупн¡сть бло-к¡в за секторами економки, що знаходяться у певних взаемозв'язках м¡ж собою, а також вихщы звeдeн¡ ¡нтегро-ван таблиц¡ за роками прогнозного перюду.
1нтегрована модель представлена наступними блоками, як розм¡щeн¡ на окремих листах пакетного середовища Мюгозой Ехсе1: 1) екзогенн показники; 2) пeрeл¡к коефщентв за допо-могою яких доцтьно проводити коригування прогнозних роз-рахунюв, що визначаються експертно; 3) сектор нефЫансо-вих корпорац¡й (НФК); 4) сектор фЫансових корпорац¡й (ФК); 5) сектор загального державного управлЫня (ЗДУ); 6) сектор
домашн¡x господарств (ДГ); 7) сектор некомерцмних органЬ зацм, що обслуговують домашн¡ господарства (НКО); наступ-н¡ листи з восьмого по одинадцятий представлено як вихщ-на ¡нтегрована прогнозна таблиця за прогнозними роками: 8) 2014 рк; 9) 2015 рк; 10) 2016 рк; 11) 2017 р¡к; наступ-н¡ листи в¡дображають структурн¡, секторы та загальн спв-в¡дношeння показниюв, пeрeл¡к яких може зм¡нюватися в за-лeжност¡ в¡д потреб користувачв модeл¡ (рис.4).
Кожний блок являе собою сукупн¡сть таблиць, як¡ мютять вс¡ нeобx¡дн¡ для подальших прогнозних розрахунюв показники як у вартюному обчислeнн¡, так ¡ у вщносних величинах.
Блоки за секторами побудовано в середовищщ Micгosoft Ехсе1, де в кожному блоц¡ наведен зв¡тн¡ та прогнозн¡ дан¡ вщповщного рахунку сектору, враxован¡ загальноeконом¡чн¡
Блок екзогенних показншав до 2017 р.
1=>
Розрахунков1 блоки показниюв СНР за секторами економжи
Сектор Сектор Сектор Сектор Сектор
НФК ФК ЗДУ ДГ НКО
Блок розрахункових косфгщенпв
Перемд вщ ВДВ
по еконош вддо ВВП
Рахунок виробництва
Рахунок угворення доходу
Рахунок розподшу первинного доходу
Рахунок вторинного розподшу доходу
Рахунок перерозподалу доходу в HaTypi
Рахунок використання наивного доходу
Рахунок використання скоригованого наявного доходу
Рахунок каштану
□Ш
Ьпегрована модель прогнозування показниюв СНР за секторами економнси
2014 pix 2015 pix 2016 pix 2017 pix
Блок прогнозування податюв на продукта; субсидш на продукта; оплати послуг фшансових посередниюв
Результата прогнозних розрахунюв за секторами та в цшому по економщ!
Ж
Перев1рка модельних розрахунюв на збалансовашсть
Вихщш таблищ прогнозних розрахунюв
Ж
Щopiчнe уточнения прогнозних розрахунюв, виходячи з наявних фактичних даних та зюни принущень
Рисунок 3. Структура ¡нтегровано'| модел! короткострокового прогнозування показник!в СНР за секторами економ!ки
Розробка автора.
Рисунок 4. Фрагмент таблиц! ¡нтегровано'' модел! короткострокового прогнозування показник!в СНР у середовищ! Microsoft Excel
та специф1чн1 припущення даного сектору. На кожному лист рахунку вщображено:
- перелк показниюв (у рядках таблиць), що складають ре-сурсну частину та частину використання вщповщного рахунку;
- динамка роюв за звггний перюд (2001-2013) та про-гнозний (2014-2017), наведена у стовпцях таблиць;
- прогнозы показники розраховано за формулами, як наведен! у строчц формул Microsoft Excel;
- y paзi пpoгнoзyвaння пoкaзникa зa тpендoвoю динa-мiкoю, нaведенo вiдпoвiдний гpaфiк динaмiки pядy з лiнieю тpендy iз зaзнaченням фopмyли тa oтpимaнoгo кoефiцieнтa детеpмiнaцiï (R2];
- в юнц paxyнкiв нaведенi poзpaxyнкoвi pяди кoефiцieнтiв, щo викopиcтoвyютьcя для poзpaxyнкiв пpoгнoзниx знaчень.
Taким чинoм, y зaгaльнoмy виглядi cтpyктypa кoжнoгo cектopнoгo блoкy пoдaнa cтaндapтнoю cxемoю, пpи цьoмy як вxiднa, тaк i виxiднa iнфopмaцiя oднoгo блoкy мoже 6ути вxiд-ними пapaметpaми для ^ix^o блoкy.
Уci блoки мoделi е взaeмoпoв'язaними: пpи aктyaлiзaцiï вxiднoï бaзи дaниx вiдбyвaeтьcя cинxpoнiзaцiя мiж блoкaми, a пicля í'í зaвеpшення - aвтoмaтичний пеpеpaxyнoк вcix пo-кaзникiв зa cектopaми екoнoмiки.
Для зpyчнocтi кopиcтyвaння мoделлю тa з метою вiдoбpa-ження piзниx aлгopитмiв poзpaxyнкy, в мoделi poзpaxyнкoвi пoкaзники нaведенo piзними кoльopaми. Taк, нaпpиклaд, пo-кaзники, щo пpoгнoзyютьcя пpедcтaвленo гoлyбим кoльopoм; пoкaзники, якi пеpенocятьcя з iншиx paxyнкiв - зеленим га-льopoм; pезyльтaтивнi пoкaзники, як poзpaxoвaнi як cyмa де-кiлькox - жoвтим; вxiднi - cipим; кoефiцieнти - жoвтoгapячим.
Пpoцеc мoделювaння пеpедбaчae poзpoбкy пapaметpiв, щo екзoгеннo зaдaютьcя дo мoделi y виглядi пoкaзникiв-пpипy-щень, якi нaдaлi викopиcтoвyютьcя в пpoгнoзниx poзpaxyнкax.
Блoк екзoгенниx пoкaзникiв пpедcтaвлений пoкaзникaми, якi вiдoбpaжaють:
1. Coцiaльнi гapaнтiï: темпи poCTy мiнiмaльнoï пенciï; темпи pocтy мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти; темпи pocтy пpoжиткo-вoгo мiнiмyмy.
2. Цiнoвi пapaметpи: iндекc cпoживчиx цiн; iндекc цЫ ви-poбникiв пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï; Ыдете цiн мaшинoбyдyвaн-ня; iндекc цЫ бyдiвництвa. iндекc cпoживчиx цiн нa житлo, вo-ду, гaз тa iншi види пaливa; кypc фивы дo дoлapy C0A (вci цiнoвi пapaметpи пpедcтaвленo як cеpедньopiчнi величини].
3. Плaтiжний бaлaнc: екcпopт тoвapiв тa пocлyг зa метoдo-лoгieю плaтiжнoгo бaлaнcy; iмпopт тoвapiв тa пocлyг зa ме-тoдoлoгieю плaтiжнoгo бaлaнcy; пеpвиннi дoxoди; дoxoди вщ iнвеcтицiй; oплaтa пpaцi; пoтoчнi пoдaтки нa дoxoди, мaйнo тoщo, oдеpжaнi вiд iншиx ^ah; пoтoчнi пoдaтки нa дoxoди, мaйнo тoщo, oдеpжaнi вiд iншиx ^ah; пoтoчнi тpaнcфеpти; пoтoчнi тpaнcфеpти cектopy ЗДУ (теxнiчнa дoпoмoгa]; гpo-шoвi пеpекaзи пpaцюючиx зa кopдoнoм; пoтoчнi пoдaтки нa дoxoди, мaйнo тoщo, cплaченi Ышим кpaïнaм; coцiaльнi дo-пoмoги, ^м дoпoмoг y нaтypi, cплaченi Ышим кpaïнaм; ram-тaльнi тpaнcфеpти.
4. Бюджеты пoкaзники: oбcлyгoвyвaння бopгy; ycтaнoв-ленa чинним зaкoнoдaвcтвoм нoмiнaльнa cтaвкa пoдaткy нa дoдaнy вapтicть; ycтaнoвленa чинним зaкoнoдaвcтвoм нoмi-нaльнa cтaвкa пoдaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6; ycтaнoвленa чинним зaкoнoдaвcтвoм нoмiнaльнa cтaвкa пoдaткy нa пpи-бyтoк пiдпpиeмcтв; питoмa вaгa KB бюджету y ВВП; дефщит бюджету y пpoцентax вiд ВВП.
5. Гpoшoвo-кpедитнi пoкaзники: темпи змiни нaдaння кpедитiв, y тому чи^ iпoтечниx (зa cектopaми екoнoмiки]; пpoцентнi cтaвки зa кpедитaми (cеpедньoзвaженi в piчнo-му oбчиcленнi) зa cектopaми екoнoмiки; пpoцентнi cтaвки зa депoзитaми (cеpедньoзвaженi в piчнoмy oбчиcленнi] зa мк-тopaми екoнoмiки.
Oднieю з пеpевaг cтвopенoï мoделi е мoжливicть в iмiтaцiй-нoмy pежимi кoнcтpyювaти змiни y CTpy^ypi виникнення тa в пеpетoкax фiнaнcoвиx pеcypciв пiд впливoм пpoгнoзoвaниx змЫ y фicкaльнiй, мoнетapнiй й coцiaльнiй пoлiтицi тa pеaгy-вaння нa ниx iнcтитyцiйниx cектopiв екoнoмiки. Це дoзвoляe здiйcнювaти poзpaxyнки як пpямими метoдaми, тaк i чеpез пpoгнoзнi кoефiцieнтнi cпiввiднoшення мiж пoкaзникaми, че-pез cтpyктypнi чacтки, тpендoвi тa бaгaтoфaктopнi piвняння, якi xapaктеpизyють пoведiнкy cектopiв тa ïx взaeмoзв'язки.
Пpи цьoмy неoбxiднoю yмoвoю е дoтpимyвaння пpинци-пу бaлaнcyвaння pеcypciв тa ïx викopиcтaння пo кoжнoмy з cектopiв екoнoмiки. У pезyльтaтi cектopнoгo мoделювaння вiдбyвaeтьcя визнaчення бaлaнcyючиx пoкaзникiв пo гаж-нoмy paxyнкy: вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi (для cектopiв екoнo-мiки] тa вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy для вcieï екoнoмiки; вaлoвoгo пpибyткy, змiшaнoгo дoxoдy; нaявниx дoxoдiв poз-пoдiлениx зa cклaдoвими cектopнoï cтpyктypи пеpвинниx тa втopинниx дoxoдiв; кiнцевиx cпoживчиx витpaт, вaлoвoгo нa-гpoмaдження ocнoвнoгo кaпiтaлy; чиcтoгo кpедитyвaння (+], чиcтoгo зaпoзичення (-].
Пicля пpoведення пpoгнoзниx poзpaxyнкiв зa œ^opa-ми екoнoмiки тa ïx aгpегyвaння нa piвнi екoнoмiки в цiлoмy пocтae зaвдaння пеpевipки пpoгнoзниx знaчень пoкaзни-кiв CHP нa збaлaнcoвaнicть тa ïx кopегyвaння в paзi неoб-xiднocтi. Пеpевipкa нa збaлaнcoвaнicть вiдбyвaeтьcя шляxoм здiйcнення iтеpaтивнoï пpoцедypи узпэдження й yтoчнення oтpимaниx пpoгнoзниx пoкaзникiв тa aгpегoвaниx нa ïx бaзi мaкpoекoнoмiчниx aгpегaтiв.
Bиcнoвки
Poзpoбленa iнтегpoвaнa мoдель CHP дoзвoляe вpaxoвyвa-ти вплив змЫи oкpемиx iндикaтopiв екoнoмiчнoгo i coцiaль-нoгo poзвиткy нa мoжливocтi динaмiки в cектopнoмy poзpiзi тa екoнoмiки в цiлoмy, зaбезпечyвaти збaлaнcoвaнicть пo-кaзникiв нa мaкpopiвнi: виpoбництвa, бюджету, мoнетapниx тa coцiaльниx пoкaзникiв, пoкaзникiв плaтiжнoгo бaлaнcy нa piзниx етaпax пpoгнoзниx poзpaxyнкiв. O^^^ poзpoбленa мoдель пеpедбaчae iмiтaцiйний xapaктеp, в нiй зa дoпoмo-гэю iтеpaцiйниx poзpaxyнкiв зaбезпечyeтьcя мoжливicть мo-делювaння пpoцеciв pеaлiзaцiï цiлей i зaвдaнь екoнoмiчнoï пoлiтики тa aнaлiзy ïi нacлiдкiв, взaeмoyзгoдження ocнoвниx екзoгенниx пoкaзникiв, якими oцiнюютьcя poзвитoк pеaль-нoгo cектopy, piвень життя нacелення, poль деpжaвнoгo rno-живaння, вплив мoнетapниx пoкaзникiв тa зoвнiшньoекoнo-мiчнoï кoн'юнктypи.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Kлacифiкaцiя Ыститу-цiйниx cектopiв е^шинки // [Eлектpoн. pеcypc] - Pежим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Деpжaвнa cлyжбa CTa™c™^ Укpaïни. Mетoдикa poзpaxyнкy вaлoвoпo внyтpiшньoгo пpoдyктy виpoбничим метoдoм i зa дoxoдaми // [Eлектpoн. pеcypc] - Pежим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Mетoдичнi вкaзiвки щoдo poзpaxyнкy дoxoдiв ïa витpaт нacелення Укpaïни // [Eлектpoн. pе-cypc] - Pежим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Mетoдичнi pекoмендa-цй щoдo cклaдaння paxyнкiв cектopy нефiнaнcoвиx кopпopaцiй зa
пщсекторами (затверджено Наказом Держкомстату УкраТни Bifl 25.10.2007 №392). - К., 2007.
5. Державна служба статистики УкраТни. Методичн рекомендацп щодо складання рахунюв сектору ф^ансових корпорацм за пщсекторами (затверджено Наказом Держкомстату УкраТни вщ 01.12.2007 №579). - К., 2007.
6. Державна служба статистики УкраТни. Методичн рекомендацп' щодо складання рахунку вторинного розподту доходу за ¡нституцм-ними секторами економ¡ки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Державна служба статистики УкраТни. Методичн рекомендацп щодо складання рахунку кагйталу за ¡нституцмними секторами еко-номки // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/
8. Державна служба статистики УкраТни. Методологий положен-ня щодо р¡чного розрахунку валового внутр0нього продукту методом юнцевого використання // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Державна служба статистики УкраТни. Методологий положен-ня щодо ретроспективного перегляду рахунюв виробництва й утво-рення доходу у зв'язку ¡з запровадженням класифкаци видв еко-номнно'Т д¡яльност¡ КВЕД-2010 // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Методичн рекомендацп з прогнозування основних макроеко-номнних показник¡в на короткостроковий перюд (затверджено Наказом Мастерства економ¡ки УкраТни в¡д 27.02.2010 №203).
11. Прогнозування ¡ розробка програм: метод. посй. / В.Ф. Бе-сед¡н та ¡нш¡; [за ред. В.Ф. Беседка]. - К.: Наук. свп\ 2000. - 468 с.
ж.к. адневл,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Нацональний университет харчових технологий,
НЮ. КУЗЬМНСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри економки та п 'щприемництва, Кивський пол'пехн 'нний ¡нститут
Актуальш аспекти забезпечення продовольчо! безпеки Украши
У статт розглянутi основн критерИ оцнки забезпечення продовольчоТ безпеки: продовольча незалежн'сть крани, ф1зична та економiчна доступность продовольства та яксть продуктов харчування.
Ключов! слова: продовольча безпека, фiзична достатн'ють, економiчна доступность, яксть продуктов харчування, оцнка.
Ж. СИДНЕВА,
к.з.н., доцент кафедры менеджмента, Национальный университет пищевых технологий,
Н. КУЗЬМИНСКАЯ,
к.з.н., доцент кафедры зкономики и предпринимательства, Киевский политехнический институт
Актуальные аспекты обеспечения продовольственной безопасности Украины
в статье рассмотрены основные критерии оценки обеспечения продовольственной безопасности: продовольственная независимость страны, физическая и зкономическая доступность продовольствия и качество продуктов питания.
Ключевые слова: продовольственная безопасность, физическая достаточность, зкономическая доступность, качество продуктов питания, оценка.
J. SIDNEVA,
Ph.D., associate professor of management, National University of Food
N. KUZMINSKA,
Ph.D., associate professor, Department of Economics and Business, Kiev Polytechnic Institute
Actual aspects of food security of Ukraine
The article describes the main evaluation criteria of food security: food nezavisomost country's physical and economic access to food and quality of food.
Keywords: food safety, adequacy, affordability, quality of food, assessment.
Постановка проблеми. В умовах ¡нтеграци УкраТни у свгго-вий економнний проспр, модерызаци нацюнальноТ економки, проблема забезпечення продовольчоТ безпеки набувае осо-бливоТ гостроти та актуальноси Розвиток процесс глобал^а-ци висувае нов¡ вимоги до забезпечення населення яюсними продуктами харчування. Провщне мкце серед складових нацЬ ональноТ безпеки держави належить продовольча безпецк Не буде перебтьшенням вважати, що нацюнальна безпека зна-чною м^ою визначаеться виршенням продовольчоТ проблеми.
Зпдно ¡з Законом УкраТни «Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни» критичний стан ¡з продовольчим забезпеченням населення е однюю ¡з загроз нацюнальним ¡нтересам ¡ нацЬ ональый безпец¡ УкраТни в економный сфер¡ (стаття 7). Забезпечення продовольчоТ безпеки е одним з основних напря-
мв державноТ пол¡тики з питань нацюнальноТ безпеки УкраТни в економный сфер¡ (стаття 8) [1]. З цих позицм актуальним е формування такоТ модел¡ продовольчоТ безпеки, яка сприяти-ме забезпеченню краТни безпечними та яюсними продуктами харчування, стаб¡льност¡ вггчизняного виробництва продукт¡в харчування, обсяги якого достатн для забезпечення продовольчоТ незалежност держави. Гарантування продовольчоТ безпеки е головною умовою соцвльно'Т стабтьност у суспть-ств¡, основою пщвищення якост¡ життя населення.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Серед фах¡вц¡в, як¡ займаються досл¡дженням продовольчоТ безпеки, немае едино'Т думки щодо визначення самого понят-тя «продовольча безпека», вщбуваеться пост¡йне його уточ-нення в м¡жнародних документах (наприклад, у документах
© Ж.К. С1ДНБВА, НЮ. КУЗЬМНСЬКА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 11 (174)/2015 29
