CC BY
15
3. Сухарев О.С. Теория эффективности экономики / О.С. Сухарев. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 368 с.
4. Стратегий орентири формування \ реал1заци фюкальноТ полг тики УкраТни: монографт / Пщ ред. А.1. Крисоватого. - Тернопть: Вектор, 2012. - С. 230-239.
5. Амбрик Л.П. Моделювання системно)" пщтримки економнного зростання в УкраУн за допомогою фекального ¡нструментарю [Текст] / Л.П. Амбрик // Науков¡ записки Нацонального ун¡верситету «0строзь-ка академи». Сер¡я «Економ¡ка». - 0строг: Видавництво Нац¡онального ун¡верситету «0строзька академ¡я». - 2012. - Випуск 20. - С. 53-57.
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.е.н., здобувач, Науково-доспдний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Украни
Актуальш питания розробки та реал1зацп стратеги шслякризового розвитку економти Укра'ши
Стаття присвячена проблемним питанням розробки концептуальних засад прогнозування ВВП у короткостроковому пеpioдi на oснoвi випереджаючих ндикаторв та використання вщповщних моделей для розробки державноi стратега ви-ходу Украни з фiнансoвo-екoнoмiчнoí кризи.
Ключов! слова: стратепчне планування, моделювання та прогнозування, випереджаюч 1ндикатори, фактори зростання ВВП, державне регулювання економки.
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.э.н., соискатель, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Актуальные вопросы разработки и реализации стратегии посткризисного развития экономики Украины
Статья посвящена проблемным вопросам разработки концептуальных основ прогнозирования ВВП в краткосрочном периоде на основе опережающих индикаторов и использования соответствующих моделей для разработки государственной стратегии выхода Украины из финансово-экономического кризиса.
Ключевые слова: стратегическое планирование, моделирование и прогнозирование, опережающие индикаторы, факторы роста ВВП, государственное регулирование экономики.
V. PAVLENKO,
PhD, Post-Graduate, Scientific and Research Institute of Economics at the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Issues of the Ukrainian Post-Crisis Strategy Development
and Implementation
The article is devoted to crucial aspects of the development of the short-term GDP simulation conceptual principles on the leading indicators basis. The corresponding models that might be used for the development of the government strategy dedicated to the economic and finance crisis overcoming are provided.
Keywords: strategic planning, simulation and forecasting, key performance indicators, GDP growth factors, state regulation of the economic system.
Постановка проблеми. Розвиток сучасно"" економки, як будь-який процес, що бурхливо розвиваеться, вже два сто-ëirra поспть е стохастично-цикл1чним. На тл1 тенденцп за-гального розвитку (аперюдична тенден^я) "й притаманн перюди прискорення («перегрiвання», бум) й уповтьнення (стагнафя, депреая, криза). Ци^чна складова як прискорення, так i уповтьнення може бути подвйно"" якостк
1) iсторико-економiчнi вщливи. Наприклад, звуження еко-лопчно"" нЫ людини за рахунок економiчного розвитку; по-вернення до попереднього соцiально-економiчного укладу (дектька хвиль кртацтва у Захщнй бврот, радянський со-цiалiзм у Роси, «культурна револгс^я» в Кита) тощо);
2) збереження тенденцп розвитку. Наприклад, збтьшення по-питу на товари ново") якост спричиняють економiчне зростання.
Мета статп. В статт розглядаються проблемнi питання розробки концептуальних засад прогнозування ВВП у короткостроковому перед на основi випереджаючих iндикаторiв та використання вщповщних моделей для розробки державно" стратеги виходу Укра""ни з фiнансово-економiчноï кризи.
Зважаючи на це перед суб'ектом економiчного прогнозування, який наважуеться дати календарний прогноз (як це ро-
бить, наприклад, метеослужба на вщмЫу вщ частотного прогнозування землетруав), постае питання: чи можливо у перюд економнного пщйому визначити дату (календарний промжок часу) початку кризи? I навпаки: чи можливо пщ час економн-ного спаду передбачити дату початку пожвавлення?
Осктьки економка - явище ¡нерцйне, то переходам з одно'' якост до ¡ншоТ передують особлив¡ ситуаци (так зван¡ точки перегину), що заздалегщь ман¡фестують змЫу курсу.
П¡д час н¡бито сталого пщйому - це момент, за яким не-вдовз¡ сл¡д очкувати буму з наступним спадом.
Пщ час депрес¡í - це момент, пюля проходження якого можна очкувати досягнення дна «кризовоТ ями», за чим настав стадт пожвавлення.
Звюно, цим перел¡ком не вичерпуються вс питання, що стосуються календарного прогнозування, але Тх достатньо, щоб поставити питання щодо пошуку передв¡сник¡в (¡ндика-тор¡в) поворотних точок розвитку.
По-перше, це в¡дстеження (мон¡торинг) п¡к¡в або спадю економ¡чних (а також пол™чних, природних, техногенних, б¡олог¡чних) явищ, як в¡дстають по фаз¡ розвитку вщ цтьо-вого (шуканого) явища.
© В.П. ПАВЛЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 8 (171)/2015 "|7
По-друге, це аналв динамнних характеристик цтьового об'екта, тобто швидкост ¡ прискорення. Дмсно, абсолютне значення реального ВВП ще продовжуе зростати, коли по-казник швидкост його змЫ (перша похщна) вже почала зни-жуватися. Так само швидюсть ще зростае, а и передвюник -пришвидшення - вже знижуеться.
Виклад основного матерюлу. 1снуе чимало рвнома-нггних показниюв, що характеризують поточний стан нацЬ онального господарства або його динамку. Вс ц показни-ки, як ¡ рвы боки економнного процесу, як вони визначають, знаходяться м1ж собою у ™ чи ¡ншм каузально-стохастич-нм залежност¡. Це означав, що кожна економнна ситуац¡я може бути описана множиною показниюв таким чином, що змЫа будь-якого показника з певною ймов^нютю спричи-няе або не спричиняе зм¡ну ¡нших в той чи ¡нший бк на ту чи ¡ншу величину. Якщо м¡ж показниками ¡снуе каузально-сто-хастична залежн¡сть, така що провщний показник змЫюеть-ся у час ран¡ше ц¡льового веденого показника, то перший називаеться ¡ндикатором (пров¡сником).
Нижче буде показано, що в залежност вщ економ¡чноí си-туаци один й той самий показник може бути як провщним, так ¡ веденим. Щоб розр¡зняти ц¡ властивост показник¡в, пров¡дн¡ показники називатимемо випереджаючими ¡ндикаторами (В1).
Уперше в прогнозних цтях ¡ндикатори почали використо-вувати наприюнц 60-х у США. Фундаментальн дослщжен-ня щодо 'хнього створення ¡ використання виконали Мур, Шишюн, Лаг¡р¡, Зарнов¡ц, Сток, Ватсон тощо.
Зазвичай В1 впливае на певн явища економ¡чного буття, як¡ одночасно пщсилюють ¡ ослаблюють (компенсують) ¿хню д¡ю на ц¡льовий показник. До них вщносяться, насамперед, ринок об-л¡гац¡й ¡ акц¡й, процентна ставка комерцмних банк¡в, валютний курс ¡ р¡вень ¡нфляци. Здеб¡льшого вони виконують натуральну регулюючу функц¡ю (механ¡зм негативного зворотного зв'язку), але час вщ часу можуть провокувати «ланцюгову реакцю» щодо «перегр¡вання» економ¡ки чи и депрес¡йного пад¡ння. Ц¡ об'екти впливу розглядатимуться одночасно з ц¡льовим.
Модель прогнозування економнно''' динам¡ки за допомо-гою випереджаючих ¡ндикатор¡в суттево вщр^няеться в¡д традиц¡йних моделей прогнозування неформальним пщ-ходом. Математичний апарат, що застосовують у моделях, е допомжним фактором. Головний спос¡б моделювання -створення композитних (агрегованих) ¡ндикаторв.
Одразу зазначимо, що на вщмЫу вщ вил¡чення пох¡дних використання в ¡ндикативних ц¡лях темп¡в зростання (так званий ¡ндексний метод) не може, як вщомо, привести до однознач-них прогнозних висновк¡в. (Наприклад, лУйне зростання ВВП з будь-якою швидюстю характеризуеться неухильним зни-женням ланцюгових темпю зростання тощо.) Виняток стано-вить явище ¡нфляци, для яко'' ¡ндексний вим¡р е природним.
Концептуальн засади щодо побудови модел¡ прогнозування ВВП на основ¡ випереджаючих ¡ндикаторю
1. Постановка питания
Економнний процес не е гомогенною функцию, а висту-пае сплет¡нням р^нохарактерних явищ. У залежност¡ в¡д того, яке явище ми прогнозуемо, вибирають цо та методи прогнозування.
Практика прогнозування на основ¡ В1 ¡снуе у США з серед-ини 60-х роюв, у деяких кра'нах В1 почали застосовуватися
у XXI сторнч^ а в б¡льшост¡ кра'н свггу модел¡ прогнозування економ¡ки на баз¡ В1 в¡дсутн¡. Це надае нам можливють роз-р¡зняти традиц¡йн¡ методи (модел^ прогнозування економ¡ки ¡ таю, що базуються на використанн В1.
Поширений у практиц¡ прогнозування багатосценарний п¡дх¡д (коли виб¡р низки сценарив виступае головним неформальним чинником) також не вщповщае сут¡ модел¡ В1. За-гальним м¡ж ними е те, що дифузн¡ ¡ндикатори е також неформальним видом прогнозування.
Таким чином, модел¡ В1 випадають ¡з традицйноТ класифЬ кацп метод¡в прогнозування. 0собливост¡ зм¡сту первинних даних (що практично вщсуты в Укра'ш) додають цим моделям ексклюзивностк
Серйозних спроб побудови таких моделей у вггчизняый ¡ роайсьюй практиц¡ нам не в¡домо, хоча ц питання активно обговорюються на валютних б^жах обох кра'н (див. перелк використано' л¡тератури).
Пор¡вняльний анал^ використання В1 доводить, що в цьо-му план¡ ¡снують суттeв¡ в¡дм¡нност¡ для кожно' кра'ни ¡ нав¡ть для кожного економ¡чного етапу в середин кра'ни. Тому для Укра'ни необх¡дно створювати свою систему розроблення В1 та способ¡в 'х використання в прогнозних ц¡лях.
У рамках ц° роботи розглянемо динамку виробництва ВВП з наступних боюв.
Щодо тенденцмност економ¡чний процес можна подти-ти на:
1) односпрямований процес змЫи реального ВВП в абсолютному вимр (розвиток або рецест);
2) зм¡на напряму тенденцп (зростання з наступним пад¡н-ням ¡ навпаки).
З погляду математично'' теори автоматичного регулюван-ня економ¡чний процес доц¡льно подтити на три частини:
1) вщкритий (без «зворотного зв'язку» м¡ж виходом Т входом об'екта регулювання). Зазвичай це пер¡од довготрива-лого «сталого розвитку»;
2) замкнений з «негативним зворотним зв'язком» (який сам себе гальмуе). Наприклад, час, що передуе досягненню дна «кризово' ями»;
3) замкнений з «позитивним зворотним зв'язком» (який сам себе прискорюе). Наприклад, пер¡од буму, або «перегрЬ ву» економ¡ки; початковий перюд глибоко' депреси.
Р¡зновиди прогнозування мають свою класифкацю ¡з яких вир¡знимо наступне.
За часом реал^ацп прогнозу:
1) календарний прогноз, або прогноз здмснення ц¡льового на вщповщну дату чи пром¡жок часу;
2) ¡нтервально-частотний прогноз характеризуеться числом цтьових явищ в одиницю часу.
За способом описання:
1) параметричне (к¡льк¡сне, числове);
2) маржинальне, що вказуе на межу, тенденцю тренд.
1. П¡д час односпрямованого вщкритого (або з негативним зворотним зв'язком) процесу можна розраховувати на ва-лщний календарний параметричний прогноз реального ВВП, тобто прогноз у юльюсному вимр.
2. При наближенн до змЫи напряму тенденцп при наяв-ност¡ (або очкуваы) прискорювальних фактор¡в доц¡льно ко-ристуватися календарним маржинальним прогнозом, що
18 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 8 (171)/2015
вкaзye нa кaлендapнy дaтy, пicля якoï мoжнa oчiкyвaти змiнy вектopa pеaльнoгo BBR пaдiння пicля зpocтaння aбo зpoc-тaння пicля пaдiння.
У пеpшoмy випaдкy як випеpеджaючi iндикaтopи мoжyть виcтyпaти пеpшa i дpyгa пoxiднi BBП (щo cтaнoвлять тaк звaний динaмiчний вектop]. У дpyгoмy, фм зaзнaченoгo, -бyдь-якi екoнoмiчнi пoкaзники, дocтyпнi для aнaлiзy.
Щoдo пpoгнoзyвaння глибини кpизи, тo вiдпoвiднi методи (фopмaлiзoвaнi чи якicнi] нayцi дoci не вiдoмi. Biдcyтнi o6-нaдiйливi пpиклaди пpoгнoзyвaння глибини физи, нaвiть тoдi, кoли кpизa вже poзпoчaлacя. (Звичaйнo, з великoгo poзмaïт-тя нayкoвиx виcлoвлювaнь якеcь oбoв'язкoвo cтaне y пpигoдi.]
Hеoбxiднo тaкoж poзpiзняти BI: icтиннi; cтpyктypнo-лa-тенты; звiтнo-зaлежнi.
Icтиннi BI випеpеджaють зa фaзoю цiльoве явище. Haпpиклaд, днo «кpизoвoï ями» пoкaзникa пpoдyктивнocтi пpaцi нacтyпae paнiше нiж днo зaгaльнoекoнoмiчнoгo cтaнy (BBП]. Iнший пpи-кгад: зpoзyмiлo, щo динaмiкa зaявoк нa oтpимaння плoщaдoк пiд зaбyдoвy випеpеджae caмi витpaти нa бyдiвництвo.
Cтpyктypнo-лaтентнi BI xapaктеpизyють динaмiкy деякoгo яви1^, яке нa певнoмy вiдpiзкy чacy кoмпенcyeтьcя пpoти-лежнoю динaмiкoю ^ix^x фaктopiв, i, тaким чинoм, вплив нa BBП cпoчaткy вiдcyтнiй, aле з чacoм виявляeтьcя, щo BI вга-зyвaв нa зaгaльнoекoнoмiчнy тенден^ю змiн.
Звiтнo-зaлежнi BI - це пoкaзники, якi змiнюютьcя oднoчac-нo з цiльoвим пapaметpoм, aле iнфopмaцiя пpo змiни BI нaдa-eтьcя чacтiше i paнiше, нiж iнфopмaцiя пpo цiльoвий пoкaзник. Якщo, нaпpиклaд, iнфopмaцiя пpo випycк y пpoмиcлoвiй cфе-pi нaдaeтьcя щoмicячнo, a iнфopмaцiя щoдo BBП - i^o^ap-тaльнo тa ще зi cтaтиcтичним лaгoм y 7Q днiв, то зpoзyмiлo, щo iндекc пpoмиcлoвoгo випу^у випеpеджae змiни pеaльнo-гo BB^ xoчa ïx змiнa вiдбyвaeтьcя oднoчacнo, тoщo.
Taкий aнaлiз мae пеpедyвaти викopиcтaнню кoжнoгo BI y пpoгнoзниx цiляx.
Э. Структура моцел
^py^ypa мoделi cклaдaтиметьcя з двox блoкiв - «теxнiч-нoгo» i змicтoвнoгo.
«Tеxнiчний» блoк cклaдaтиметьcя з тaкиx етaпiв.
1. Moделлю пеpедбaчaeтьcя щoквapтaльнa мoнiтopингoвa pегyляpнicть oтpимaння дaниx. (Ty мму мoдель мoжнa вига-pиcтoвyвaти i для щoмicячнoï i щopiчнoï мoнiтopингoвoï pегy-ляpнocтi.] Пopyч з викopиcтaнням бaзиcниx цiн з'являeтьcя пoтpебa в poзpoбленнi cпецiaльнoï метoдики нiвелювaння пopи poкy, тoбтo poзpaxyнoк cтaтичниx i динaмiчниx пoпpa-вoк нa cезoннicть. Mетoдикa мae викopиcтoвyвaти aдитивнi i мyльтиплiкaцiйнi cпocoби poзклaдy фaктичнoï кpивoï Ыдига-тopy зa певний пеpioд нa aпеpioдичнy i пеpioдичнy cклaдoвi.
Дoцiльнo тaкoж вiдтвopити ^po60 кopиcтyвaння cпецiaль-ним пpoгpaмним зaбезпеченням X-1S-ARIMA, щo cтвopе-не тa пiдтpимyeтьcя Бюpo пеpепиcy C0A (www.census.gov/ snd/www/xlöa], iншими cтaндapтними зacoбaми. Чи бу-дуть нiвельoвaнi тaким чинoм дaнi «пpaцювaти» нa депpе-cивнoмy вiдpiзкy чacy - питaння пpaктики.
S. Poзpoблення зaгaльнoï метoдики poзpaxyнкy динaмiч-нoгo вектopy для будь-ягапэ iндикaтopa.
3. Фopмaлiзaцiя з викopиcтaнням aпapaтy мaтемaтичнoï лoгiки aльтеpнaтивнoï iндекcнo-чacoвoï метoдики фopмyвaн-ня BI, тpaдицiйнoï для пpoгнoзyвaння екoнoмiчнoгo poзвиткy.
4. Cклaдaння пpoгнoзнoï фopмyли poзpaxyнкy pеaльнo-гo BBП нa бaзi «кoвзнoгo cеpедньoгo» з ypaxyвaнням швид-кicнoï i пpиcкopювaльнoï cклaдoвoï iндекcy фiзичнoгo oбcягy.
Змicтoвний блoк cклaдaтиметьcя з тaкиx чacтин:
1] вибip фуп пoкaзникiв, якi мoжyть виcтyпaти як випеpед-жaючi iндикaтopи;
S] poзpoблення кoмпoзитнoгo (aгpегoвaнoгo] iндикaтopa.
1. Bибip гpyп пoкaзникiв.
B ocнoвy вибopy пoклaденo пpинцип виявлення як випе-pеджaючиx гpyп icнyючиx (пoшиpениx, oпpилюднениx) пo-кaзникiв з дoпoвненням ïx тими пoкaзникaми, щo мaлo пoшиpенi, aле iнфopмaцiю пpo ниx мoжнa oтpимaти без дo-дaткoвиx витpaт бюджету aбo з мiнiмaльними витpaтaми.
Зa cтpyктypoю пoкaзники мaють бути пoдiленi нa внyтpiш-нi i зoвнiшнi.
Bнyтpiшнi пoкaзники.
Bиxoдячи з пoпеpедньoгo aнaлiзy внyтpiшнi пoкaзники мa-ють cклaдaтиcя з тaкиx блoкiв:
1] фiнaнcoвий: пoкaзники, щo вiддзеpкaлюють ф^нм-вo-кpедитний cтaн кpaïни, зaзвичaй нaйбiльш чyтливi дo змiн. Уcyпеpеч cкaзaнoмy вoни виявляють cебе, гали pегy-лятopнi меxaнiзми впpoвaджyвaти вже зaпiзнo;
S] виpoбничий: iндекcи випу^у i пpoдyктивнocтi пpaцi (пpoмиcлoвicть, бyдiвництвo, ciльcьке гocпoдapcтвo]. Зaзнa-чимo, !o дocвiт кpaïн, де зacтocoвyють мoделi BI, дoвoдить, щo динaмiкa cфеpи пocлyг бiльш iнеpцiйнa, тoмy викopиc-тoвyвaти вiдпoвiднi пoкaзники з метою кopoткocтpoкoвoгo пpoгнoзyвaння недoцiльнo;
3] coцiaльнo-екoнoмiчний (зaйнятicть нacелення, витpa-ти дoмoгocпoдapcтв). Biдпoвiднi пoкaзники з ypaxyвaнням ïx чyтливocтi y пoeднaннi зi cвoeчacним пyблiкyвaнням мaють ocoбливе знaчення в пpoгнoзyвaннi BBП. Oднaк цi пoкaзники мaють гicтеpезиcнy динaмiкy: пiдвищенy чутливють дo екoнo-мiчнoгo cпaдy i пщвищену iнеpцiйнicть y cтaдiï «пoжвaвлення».
Зoвнiшнi пoкaзники.
Як зoвнiшнiми пoкaзникaми дoцiльнo cкopиcтaтиcя юну-ючими мiжнapoдними пoкaзникaми гoлoвниx кoнтpaгентiв, a мме тaкими, як:
1] Bcеcвiтнiй Ыдете oчiкyвaнь менеджеpiв пo зaкyпкax y виpoбничoмy cектopi екoнoмiки, aбo Ыдете дiлoвoï aктивнoc-тi - PMI (NAPM];
S] 6вpoпейcький iндекc oчiкyвaнь менеджеpiв пo зaкyпкax y виpoбничoмy cектopi екoнoмiки, aбo iндекc дiлoвoï aктив-нocтi - PMI (NAPM];
3] Koмпoзитний iндекc випеpеджaючиx пoкaзникiв кpaïн -членiв Opгaнiзaцiï екoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa i poзвиткy - CLI;
4] Ыде^ випеpеджaючиx екoнoмiчниx пoкaзникiв C0A - LEI;
5] Ыдете пpoмиcлoвoгo poзвиткy PÔ, iндекcи дiлoвoï aк-тивнocтi тoщo.
Висновки
Пpи aнaлiзi cтpyктypниx пapaметpiв екoнoмiки Укpaïни i iн-шиx кpaïн дoцiльнo бyлo cфopмyвaти cиcтемy пoкaзникiв i cфеp aнaлiзy. Boни мaють тaкoж дoзвoлити вийти нa aнaлiз ефективнocтi cтpyктypи екoнoмiки чеpез oцiнкy oбcягiв екo-нoмiки нa oдиницю витpaт pеcypciв.
Iнфopмaцiйнoю бaзoю дocлiдження були тaблицi «витpaти-випycк» 1Q eвpoпейcькиx кpaïн (Угopщинa, Пoльщa, Pyмyнiя,
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № В (171)/2015 1Q
Словаччина, 1рланд1я, Австр1я, Нщерланди, Франтя, Н1меччина, IcnaHia), 4 краУни Америки (США, Канада, Бразил1я, Аргентина) i 5 краУн АзГ|' (Япоыя, ^я, Китай, Iндонезiя, Туреччина).
У xодi доcлiдження запропоновано проводити aнaлiз структури економiки УкраУни у порiвняннi з iншими краУнами на оcновi наступних груп показниюв, якi б оцiнювaли:
1. Структуру мiжгaлузевиx потокiв товaрiв i послуг (про-мiжне споживання в валовому випуску, енерговмнють, Ы-веcтицiйноEмнicть валового випуску, частка стьського гос-подарства i промиcловоcтi, рiвень орieнтaцiУ економки на зовнiшнiй попит (частка експорту), паливовмнють, електро-Eмнicть валового випуску, залежнють вiд iмпорту).
2. Структуру юнцевого споживання (на оcновi 2 квадранту таблиць «витрати-випуск») - частка споживання домаш-нix господарств (юнцевий споживчий попит), частка державного споживання, порiвняння споживання домашых господарств з доходами вiд оплати прац найманих пра^в-никiв, частка валового нагромадження.
3. Вщтворювальы пропорци економiки: частка валового нагромадження основного капралу, порiвняння Ух з валовим прибутком (частка власних коотв в Ывести^ях), порiвняння обcягiв нагромадження основного капралу i обcягiв продукту власних галузей iнвеcтицiйного комплексу.
4. Порiвняння коефiцiEHтiв прямих i повних мaтерiaльниx витрат, видiлення галузей з найбтьшими обсягами внутрш-нього споживання продукцп i галузей з орisнтaцisю на юнце-вого споживача, галузей з найбтьшою часткою енергоспо-живання на одиницю продукцп.
5. В^р i порiвняння галузей за показниками мaтерiaлоsмноc-тi, пaливоEмноcтi, товaрноcтi, металовмноси електроEмноcтi.
У промiжному звiтi представлено методичн рекомендаци щодо формування структурних показниюв на оcновi таблиць «витрати-випуск», aнaлiз за 2000-2006 роки структурних змЫ в економiцi УкраУни, порiвняльний aнaлiз структурних пропорцiй УкраУни i iншиx краУн.
При викориcтaннi таблиць Ыших краУн виявлено:
- вщсутысть по краУнам вдиних методичних пдеодв до побудо-ви таблиць «витрати-випуск» (в вршнносп в окремих пози^ях);
- нелогiчнi вiдxилення окремих структурних оцЫок в окремих краУнах вiд очiкувaниx за логiкою;
- вщсутнють даних по окремих пози^ях таблиць «витра-ти-випуск».
Список використаних джерел
1. Баумоль Б. Секреты экономических показателей. Пер. с англ. -Днепропетровск: Баланс-Бизнес-Букс, 2007. - 320 с.
2. Смирнов С. Система опережающих индикаторов для России // Вопросы экономики №3, 2001. - 19 с. // [Електрон. ресурс]. http://www.finansy.ru/publ/pmacro002.htm
3. Шоломицький Ю.В. «Стил1зован1 факти» економ1ки УкраУни. -К.: Вюник ун1верситету БанювськоУ справи НБУ №3 грудень, 2008.
- 12 с. // [Електрон. ресурс].
4. Економ1чн1 Ыдикатори. Перел1к з поясненнями. 2009. - 2 с. // [Електрон. ресурс]. http://forex.ukrgasbank.com/ukr
5. Индекс деловой активности РМ1 // Forex Euroclub, 05.06.2009.
- 2 с. // [Електрон. ресурс]. http://enc.fxeuroclub.ru/55/
УДК 005.336.4 - 026.15:061.1БС
О.Ю. КАРДАКОВ,
голова наrлядoвoíради компанп «Октава Каптал», здобувач, Кивський нацональний екoнoмiчний университет iм. Вадима Гетьмана
Креативна ¡нтелектуал1зац1я Европейського Союзу
У статт дoслiдженi piзнi подходи до управлння нтелектуально-креативними ресурсами. Пpoаналiзoвана сучасна спе-цифка кpеативiзацií Европейського Союзу. Дoслiдженi глобальн мoделi креативноЧнтелектуально'!' кoмеpцiалiзацií в Бвропейському Союзi.
Ключов1 слова: кpеативiзацiя, iнтелектуалiзацiя, iнтелектуальнo-кpеативнi ресурси, нформатиза^я.
А.Ю. КАРДАКОВ,
председатель наблюдательного совета компании «Октава Капитал», соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Креативная интеллектуализация Европейского союза
В статье исследованы разные подходы к управлению интеллектуально-креативными ресурсами. Проанализирована современная специфика креативизации Европейского союза. Исследованы глобальные модели креативно-интеллектуальной коммерциализации в Европейском союзе.
Ключевые слова: креативизация, интеллектуализация, интеллектуально-креативные ресурсы, информатизация.
O.Yu. KARDAKOV,
Chairman of the Supervisory Board of "Octava Capital", applicant Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Creative intellectualization of European Union
Different ways of intellectual creative sources managing are discovered. The modern specific of European Union creativization is analyzed. The global models of European creative intellectualization are discovered.
Keywords: creativization, intellectualization, intellectual creative sources, informatization.
Постановка проблеми. Сучасна сфера економiчноУ дi- стежувться домЫування послуг, питома вага яких, як правило, яльнос^ в 6С далеко не завжди може вважатися лише ви- перевищув 70%. Значна частина цього виду економiчноУ дЬ робничою, адже у cтруктурi ВВП держав-учасниць чггко про- яльнос^ продукувться в креативнй сфер^ яка скерована на
20 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 8 (171)/2015
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015
