CC BY
20
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
О.В. П1СКУНОВА,
д.е.н., професор, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.е.н., здобувач, Науково-доспдний економiчний нститут Мнекономрозвитку i торпвл Украни,
Д.1. МАНЦУРОВ, к.е.н., Мiнiстерство фiнансiв Украни
Статистичне забезпечення державно! стратеги шслякризового розвитку економти Украши
Стаття присвячена проблемним питанням розробки концептуальних засад прогнозування ВВП у короткостроковому перiодi на основi випереджаючих iндикаторiв та використання вiдповiдних моделей для розробки державноi стратеги виходу Украни з фiнансово-економiчноí кризи.
Ключов! слова: статистичне моделювання та прогнозування, випереджаюч 1ндикатори, фактори зростання ВВП, державна програма пслякризового розвитку Украни.
А.В. ПИСКУНОВА,
д.з.н., профессор, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.э.н., соискатель, Научно-исследовательский экономический институт Минэконразвития и торговли Украины,
Д.И. МАНЦУРОВ, к.э.н., Министерство финансов Украины
Статистическое обеспечение государственной стратегии посткризисного развития экономики Украины
Статья посвящена проблемным вопросам разработки концептуальных основ прогнозирования ВВП в краткосрочном периоде на основе опережающих индикаторов и использования соответствующих моделей для разработки государ-ственной стратегии выхода Украины из финансово-экономического кризиса.
Ключевые слова: статистическое моделирование и прогнозирование, опережающие индикаторы, факторы роста ВВП, государственная программа послекризисного развития Украины.
PISKUNOVA O. V,
Doctor of Sciences in Economics, Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
PAVLENKO V. P.,
PhD, Scientific and Research Institute of Economics at the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
MANTSUROV D. I, PhD, Ministry of Finance of Ukraine
Statistical Background of the Post-Crisis National Strategy Development of the Ukrainian Economic System
The article is devoted to crucial aspects of the development of the short-term GDP simulation conceptual principles on the leading indicators basis. The corresponding models that might be used for the development of the government strategy dedicated to the economic and finance crisis overcoming are provided.
Keywords: statistical modeling and forecasting, leading indicators, GDP growth factors, state program of post-crisis development of Ukraine.
Постановка проблеми. Розвиток сучасноУ економки, як будь-який процес, що бурхливо розвиваеться, вже два сто-л1ття поспть е стохастично-цикл1чною. На тл1 тенденци за-гального розвитку (аперюдична тенден^я) Уй притаманн перюди прискорення («перегр1вання», бум) й уповтьнення (стагнац1я, депреая, криза). Цикл1чна складова як прискорення, так i уповтьнення може бути подвмноУ якостг
1) iсторико-економiчнi вщливи. Наприклад, звуження еко-лопчноУ нЫ людини за рахунок економiчного розвитку; по-вернення до попереднього соцiально-економiчного укладу (деюлька хвиль кртацтва у Захщый бврот, радянський со-цiалiзм у Роси, «культурна револю^я» у КитаУ тощо);
2) збереження тенденци розвитку. Наприклад, збтьшення попиту на товари новоУ якос^ спричиняють економiчне зрос-тання.
Мета статт!. У статп розглядаються проблемы питання розробки концептуальних засад прогнозування ВВП у корот-костроковому перед на основi випереджаючих iндикаторiв та
використання вщповщних моделей для розробки державноУ стратеги виходу УкраУни з фiнансово-економiчноУ кризи.
Зважаючи на це, перед суб'ектом економiчного прогнозування, який наважуеться дати календарний прогноз (як це робить, наприклад, метеослужба на вщмЫу вщ частотного прогнозування землетруав), постае питання: «Чи можливо у перюд економiчного пiдйому визначити дату (календарний промiжок часу) початку кризи?» - I навпаки: «Чи можливо пщ час економiчного спаду передбачити дату початку пожвавлення?».
Осюльки економiка - явище Ыерц^не, то переходам з одноУ якос^ до iншоi' передують особливi ситуаци (так званi «точки перегину»), що заздалепдь манiфестують змiну курсу.
Пщ час нiбито сталого пiдйому - це момент, за яким не-вдовзi слiд очiкувати буму з наступним спадом.
Пщ час депресп - це момент, пiсля проходження якого можна очкувати досягнення дна «кризовоУ ями», за чим наступав стадiя пожвавлення.
© О.В. П1СКУНОВА, В.П. ПАВЛЕНКО, Д.1. МАНЦУРОВ, 2015 Формування ринкових в!дносин в УкраУн! № 5 (168)/2015 187
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Звюно, цим перелком не вичерпуються ус питания, що стосуються календарного прогнозування, але Тх достатньо, щоб поставити питання щодо пошуку передвюниюв (¡ндика-торв) поворотних точок розвитку.
По-перше, це вщстеження (мон¡торинг) п¡к¡в або спад¡в економнних (а також пол¡тичних, природних, техногенних, бюлопчних) явищ, як¡ в¡дстають по фаз¡ розвитку в¡д цтьо-вого (шуканого) явища.
По-друге, це аналв динам¡чних характеристик ц¡льового об'екта, тобто швидкост ¡ прискорення. Д¡йсно, абсолютне значення реального ВВП ще продовжуе зростати, коли по-казник швидкост його зм¡н (перша пох¡дна) вже почала зни-жуватися. Так само швидккть ще зростае, а ТТ передв¡сник -пришвидшення вже знижуеться.
Виклад основного матерюлу. 1снуе чимало рвнома-н¡тних показник¡в, що характеризують поточний стан нацЬ онального господарства або його динамку. Вс ц показни-ки, як ¡ рвы боки економнного процесу, як¡ вони визначають, знаходяться мж собою в ™ чи ¡нш¡й каузально-стохастич-ый залежност¡. Це означав, що кожна економнна ситуац¡я може бути описана множиною показниюв таким чином, що змЫа будь-якого показника з певною ймов^нютю спричи-няе або не спричиняе зм¡ну ¡нших у той чи ¡нший б¡к на ту чи ¡ншу величину. Якщо мж показниками ¡снуе каузально-сто-хастична залежнють, така що пров¡дний показник змЫюеть-ся у час¡ ран¡ше цтьового веденого показника, то перший називаеться ¡ндикатором (пров¡сником).
Нижче буде показано, що в залежност в¡д економнноТ си-туаци один й той самий показник може бути як провщним, так ¡ веденим. Щоб розрвняти ц¡ властивост¡ показник¡в, провщн показники називатимемо випереджаючими ¡ндикаторами (В1).
Вперше у прогнозних ц¡лях ¡ндикатори почали використо-вувати наприк¡нц¡ 60-х у США. Фундаментальн дослщжен-ня щодо Тхнього створення ¡ використання виконали Мур, Шишюн, Лаг¡р¡, Зарновщ, Сток, Ватсон тощо.
Зазвичай В1 впливае на певн¡ явища економнного буття, як¡ одночасно п¡дсилюють ¡ ослаблюють (компенсують) Тхню д¡ю на цтьовий показник. До них вщносяться насамперед ринок обл¡гац¡й ¡ акцм, процентна ставка комерц¡йних бан-юв, валютний курс ¡ р¡вень ¡нфляци. Здеб¡льшого вони вико-нують натуральну регулюючу фунщю (механ¡зм негативного зворотного зв'язку), але час вщ часу можуть провокувати «ланцюгову реакцю щодо «перегр¡вання» економ¡ки чи И' депреайного пад¡ння. Ц¡ об'екти впливу розглядатимуться одночасно з ц¡льовим.
Модель прогнозування економнноТ динамки за допомо-гою випереджаючих ¡ндикаторв суттево вщр^няеться в¡д традиц¡йних моделей прогнозування неформальним пщ-ходом. Математичний апарат, що застосовують у моделях, е допомжним фактором. Головний спос¡б моделювання -створення композитних (агрегованих) ¡ндикаторв.
0дразу зазначимо, що на в¡дм¡ну вщ вил¡чення пох¡дних використання в ¡ндикативних ц¡лях темп¡в зростання (так званий ¡ндексний метод) не може, як вщомо, призвести до однознач-них прогнозних висновк¡в. (Наприклад, лУйне зростання ВВП з будь-якою швидюстю характеризуеться неухильним зни-женням ланцюгових темпв росту тощо.) Виняток становить явище ¡нфляци, для якоТ ¡ндексний вим^ е природним.
Узагальнюючи, запишемо у символах математичноТ лоп-ки можлив¡ в¡дносини м¡ж ¡ндикатором (/) ¡ ц¡льовим параметром (У = ВВП). Спочатку введемо позначення для будь-якоТ функци Х(Ь):
Х+. якщо dX/dt > 0;
X", якщо dX/dt < 0;
X", якщо dX/dt = 0.
Тод¡ можна записати наступн¡ дев'ять елементарних формул логнного насл¡дування:
-> У У " У " У +
У " У "
У+, У -У -.
Але економ¡чна дмснкть виявляеться складн¡шою. 0дин I той самий напрямок зм!н ¡ндикатора в залежност в¡д обставин спричиняе протилежн зм¡ни ц¡льового параметра. Наприклад, зростання ¡ндексу споживчих ц¡н у фаз¡ «пожвавлення» при-скорюе вих¡д економки з кризи. Навпаки, таке саме зростання ¡нфляци пщ час рецеси поглиблюе кризу. Позначивши ¡ндекс споживчих ц¡н через «I», отримаемо так¡ лог¡чн¡ твердження: (I + & У+) У+; (I + & У ") У ".
(Зрозумто, що й це дещо спрощений погляд на речк]
Повернемося до явища «точки перегину» в траектори цЬ льового параметру. Цьому моменту вщповщае ¡ндикатор, що досягае екстремуму (максимуму або мУмуму). Позначимо максимум ¡ м¡н¡мум функци вщповщно: X * = [X +, X ", X "], X х = [X -, X =, X +].
Тод¡ запис I * —> У * означатиме, що пкля досягнення ¡ндикатором максимуму цтьовий параметр продовжуватиме зростати, пкля чого почне знижуватися. Вщповщно запис I *—> Ух означатиме, що пкля досягнення ¡ндикатором максимуму цтьовий параметр продовжуватиме падЫня, пкля чого почне пщвищува-тися. Загалом отримуе таку низку лог¡чних тверджень:
I * I * I *
У
► У * У
I * -> У *.
Наприклад, досягнення ¡ндикатором «продуктивнкть пра-цЬ> м¡н¡муму п¡д час депресп манфестуе, що найближчим часом реальний ВВП досягне дна «кризовоТ ями». У той самий момент ¡ндикатор «прискорення реального ВВП» сягае сво-го максимуму.
Концептуальт засади щодо побудови модел! прогнозування ВВП на основ! випереджаючих ¡ндикатор1в
1. Постановка питання
Економнний процес не е гомогенною функц¡eю, а висту-пае сплет¡нням р¡знохарактерних явищ. В залежност в¡д того, яке явище ми прогнозуемо, вибирають ц^ й методи прогнозування.
Практика прогнозування на основ¡ В1 ¡снуе у США ¡з се-редини 60-х роюв, у деяких краТнах В1 почали застосовува-
188 Формування ринкових вщносин в УкраТы № 5 (168)/2015
тиcя y XXI cтoлiттi, a в бiльшocтi ^afa cвiтy мoделi пpoгнoзy-вaння екoнoмiки нa бaзi BI вiдcyтнi. Це нaдae нaм мoжливicть poзpiзняти тpaдицiйнi метoди (мoделi] пpoгнoзyвaння екoнo-мки i тaкi, щo бaзyютьcя нa викopиcтaннi BI.
Пoшиpений y пpaктицi пpoгнoзyвaння бaгaтocценapний пiдxiд (кoли вибip низки cценapiïв виcтyпae гoлoвним нефop-мaльним чинникoм] тaкoж не вiдпoвiдae cyri мoделi BI. Зa-гальним мiж ними e те, i^o дифyзнi iндикaтopи e тaкoж не-фopмaльним видoм пpoгнoзyвaння.
Taким чинoм, мoделi BI випaдaють iз тpaдицiйнoï клacифi-кaцiï' метoдiв пpoгнoзyвaння. Ocoбливocтi змicтy пеpвинниx дaниx (щo пpaктичнo вiдcyтнi в Укpaïнi] дoдaють цим мoде-лям екcклюзивнocтi.
Cеpйoзниx ^po6 пoбyдoви тaкиx мoделей y вггчизнянм i pociйcькiй пpaктицi нaм не вiдoмo, xoчa цi питaння aктивнo oбгoвopюютьcя нa вaлютниx бipжax o6ox кpaïн (див. пеpелiк викopиcтaнoï лiтеpaтypи).
Пopiвняльний aнaлiз викopиcтaння BI дoвoдить, щo в цьo-му плaнi icнyють cyттeвi вiдмiннocтi для кoжнoï' кpaïни i нaвiть для кoжнoгo екoнoмiчнoгo етaпy в cеpединi ^a^. Toмy для Укpaïни неoбxiднo cтвopювaти cвoю cиcтемy poзpoблення BI тa cпocoбiв ïx викopиcтaння в пpoгнoзниx цiляx.
У paмкax цieï po6o™ poзглянемo динaмiкy виpoбництвa BBП з нacтyпниx бoкiв.
Щoдo тенденцiйнocтi екoнoмiчний пpoцеc мoжнa пoдiлити нa:
1] oднocпpямoвaний пpoцеc змiни pеaльнoгo BBП в aбco-лютнoмy вимipi (poзвитoк aбo pецеciя];
Э] змiнa нaпpямy тенденцiï' (зpocтaння з нacтyпним пaдiн-ням i нaвпaки].
З пoглядy мaтемaтичнoï' теopiï aвтoмaтичнoгo pегyлювaн-ня екoнoмiчний пpoцеc дoцiльнo пoдiлити нa тpи чacтини:
1] вiдкpитий (без «^opomo^ зв'язку» мiж виxoдoм i вxo-дoм oб'eктa pегyлювaння]. Зaзвичaй це пеpioд дoвгoтpивa-лoгo «cтaлoгo poзвиткy»;
S] зaмкнений з «негативним звopoтним зв'язкoм» (який caм мбе гaльмye]. Haпpиклaд, чac, щo пеpедye дocягненню днa «кpизoвoï ями»;
3] зaмкнений з «пoзитивним звopoтним зв'язгам» (який caм cебе пpиcкopюe]. Haпpиклaд, пеpioд буму, aбo «пеpегpi-ву» екoнoмiки; пoчaткoвий пеpioд глибoкoï депpеciï.
Piзнoвиди пpoгнoзyвaння мaють cвoю клacифiкaцiю, з якиx виpiзнимo нacтyпне.
Зa чacoм pеaлiзaцiï' пpoгнoзy:
1] кaлендapний пpoгнoз, aбo пpoгнoз здiйcнення цiльoвoгo нa вiдпoвiднy дaтy чи пpoмiжoк чacy;
S] iнтеpвaльнo-чacтoтний пpoгнoз xapaктеpизyeтьcя чи^ лoм цiльoвиx явищ в oдиницю чacy.
Зa cпocoбoм oпиcaння:
1] пapaметpичне (кiлькicне, чиcлoве];
S] мapжинaльне, щo вкaзye нa межу, тенденцю тpенд.
1. Пiд чac oднocпpямoвaнoгo вiдкpитoгo (aбo з негaтивним звopoтним зв'язкoм] пpoцеcy мoжнa poзpaxoвyвaти нa вa-лiдний кaлендapний пapaметpичний пpoгнoз pеaльнoгo BBП, тoбтo пpoгнoз y кiлькicнoмy вимipi.
S. ^и нaближеннi дo змiни нaпpямy тенденци пpи нaяв-нocтi (aбo oчiкyвaнi) пpиcкopювaльниx фaктopiв дoцiльнo га-pиcтyвaтиcя кaлендapним мapжинaльним пpoгнoзoм, щo вгазуе нa кaлендapнy дaтy, пicля яга''' мoжнa oчiкyвaти змЫу
вектopa pеaльнoгo BBП: пaдiння пicля зpocтaння aбo зpoc-тaння пicля пaдiння.
У пеpшoмy випaдкy як випеpеджaючi iндикaтopи мoжyть виcтyпaти пеpшa i дpyгa пoxiднi BBП (щo cклaдaють тaк звaний динaмiчний вектop]. У дpyгoмy, кpiм зaзнaченoгo, -бyдь-якi екoнoмiчнi пoкaзники, дocтyпнi для aнaлiзy.
Щoдo пpoгнoзyвaння глибини кpизи, тo вiдпoвiднi мето-ди (фopмaлiзoвaнi чи якюы] нayцi дoci не вiдoмi. B^cymi o6-нaдiйливi пpиклaди пpoгнoзyвaння глибини физи, нaвiть тoдi, кoли кpизa вже poзпoчaлacя. (Звичaйнo, з велигапэ poзмaï'т-тя нayкoвиx виcлoвлювaнь яке^ oбoв'язкoвo cтaне y пpигoдi.]
Hеoбxiднo тaкoж poзpiзняти BI: icтиннi; cтpyктypнo-лa-тентнi; звiтнo-зaлежнi.
Icтиннi BI випеpеджaють зa фaзoю цiльoве явище. Haпpи-клaд, днo «кpизoвoï' ями» пoкaзникa пpoдyктивнocтi пpaцi нacтyпae paнiше, ыж днo зaгaльнoекoнoмiчнoгo cтaнy (BBП]. !нший пpиклaд: зpoзyмiлo, щo динaмiкa зaявoк нa oтpимaн-ня плoщaдoк пщ зaбyдoвy випеpеджae caмi витpaти нa бу-дiвництвo.
Cтpyктypнo-лaтентнi BI xapaктеpизyють динaмiкy деякoгo явищa, яке нa певнoмy вiдpiзкy чacy кoмпенcyeтьcя пpoти-лежнoю динaмiкoю iншиx фaктopiв, i, тaким чинoм вплив нa BBП cпoчaткy вiдcyтнiй, aле з чacoм виявляeтьcя, щo BI вга-зyвaв нa зaгaльнoекoнoмiчнy тенденцiю змiн.
Звiтнo-зaлежнi BI - це пoкaзники, як змiнюютьcя oднo-чacнo з цiльoвим пapaметpoм, aле iнфopмaцiя пpo змЫи BI нaдaeтьcя чacтiше i paнiше, нiж iнфopмaцiя пpo цiльoвий пo-кaзник. Якщo, нaпpиклaд, iнфopмaцiя пpo випycк y пpoмиc-лoвiй cфеpi нaдaeтьcя щoмicячнo, a iнфopмaцiя щoдo BBI1 - щoквapтaльнo тa ще зi cтaтиcтичним лaгoм y 7Q дыв, зpo-зyмiлo, щo Ыдега пpoмиcлoвoгo випycкy випеpеджae змiни pеaльнoгo BBП, xoчa ïx змiнa вiдбyвaeтьcя oднoчacнo, тoщo.
Taкий aнaлiз мae пеpедyвaти викopиcтaнню кoжнoгo BI y пpoгнoзниx цiляx.
2. Структура модел!
Crpy^ypa мoделi cклaдaтиметьcя з двox блoкiв - «теxнiч-нoгo» i змicтoвнoгo.
«Tеxнiчний» блoк cклaдaтиметьcя з тaкиx етaпiв.
1. Moделлю пеpедбaчaeтьcя щoквapтaльнa мoнiтopингoвa pегyляpнicть oтpимaння дaниx. (Ty caмy мoдель мoжнa вига-pиcтoвyвaти i для щoмicячнoï' i щopiчнoï мoнiтopингoвoï pегy-ляpнocтi.] Пopyч з викopиcтaнням бaзиcниx цiн з'являeтьcя пoтpебa в poзpoбленнi cпецiaльнoï' методики нiвелювaння пopи poкy, тoбтo poзpaxyнoк cтaтичниx i динaмiчниx пoпpa-вoк нa cезoннicть. Mетoдикa мae викopиcтoвyвaти aдитивнi i мyльтиплiкaцiйнi cпocoби poзклaдy фaктичнoï' кpивoï' Ыдига-тopy зa певний пеpioд нa aпеpioдичнy i пеpioдичнy cклaдoвi.
Дoцiльнo тaкoж вiдтвopити cпpoбy кopиcтyвaння cпецiaль-ним пpoгpaмним зaбезпеченням X-1S-ARIMA, щo cтвopе-не тa пiдтpимyeтьcя Бюpo пеpепиcy C0A (www.census.gov/ srd/www/x1Sa], iншими cтaндapтними зacoбaми. Чи бу-дуть нiвельoвaнi тaким чинoм дaнi «пpaцювaти» нa депpе-cивнoмy вiдpiзкy чacy - питaння пpaктики.
S. Poзpoблення зaгaльнoï методики poзpaxyнкy динaмiч-нoгo вектopy для будь-ягата iндикaтopa.
3. Фopмaлiзaцiя з викopиcтaнням aпapaтy мaтемaтичнoí лoгiки aльтеpнaтивнoï' iндекcнo-чacoвoï' метoдики фopмyвaн-ня BI, тpaдицiйнoï' для пpoгнoзyвaння екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № б (168)/201б 1B9
4. Cклaдaння пpoгнoзнoï фopмyли poзpaxyнкy pеaльнo-гo BBП нa бaзi «кoвзнoгo cеpедньoгo» з ypaxyвaнням швид-кicнoï i пpиcкopювaльнoï cклaдoвoí' iндекcy фiзичнoгo oбcягy.
Змютовний блoк cклaдaтиметьcя з тaкиx чacтин:
1] вибip гpyп пoкaзникiв, як мoжyть виcтyпaти як випеpед-xarc^i iндикaтopи;
Э] poзpoблення кoмпoзитнoгo (aгpегoвaнoгo) iндикaтopa.
1. Bибip гpyп пoкaзникiв.
B ocнoвy вибopy пoклaденo пpинцип виявлення як випе-pеджaючиx фуп icнyючиx (пoшиpениx, oпpилюднениx] пo-газниюв з дoпoвненням ïx тими пoкaзникaми, щo мaлo пoшиpенi, aле iнфopмaцiю пpo ниx мoжнa oтpимaти без дo-дaткoвиx витpaт бюджету aбo з мiнiмaльними витpaтaми.
Зa cтpyктypoю пoкaзники мaють бути пoдiленi нa внyтpiш-нi i зoвнiшнi.
Bнyтpiшнi пoкaзники
Bиxoдячи з пoпеpедньoгo aнaлiзy внyтpiшнi пoкaзники мa-ють cклaдaтиcя з тaкиx блoкiв:
1] ф^ндовий: пoкaзники, щo вiддзеpкaлюють ф^н-coвo-кpедитний cтaн кpaïни зaзвичaй нaйбiльш чyтливi дo змiн. Bcyпеpеч cкaзaнoмy вoни виявляють cебе, кoли pегy-лятopнi меxaнiзми впpoвaджyвaти вже зaпiзнo;
S] виpoбничий: iндекcи випycкy i пpoдyктивнocтi пpaцi (пpoмиcлoвicть, бyдiвництвo, ciльcьке гocпoдapcтвo). Зaзнa-чимo, щo дocвiт ^arn, де зacтocoвyють мoделi BI, дoвoдить, щo динaмiкa cфеpи пocлyг бтьш iнеpцiйнa, тoмy викopиc-тoвyвaти вiдпoвiднi пoкaзники з метoю кopoткocтpoкoвoгo пpoгнoзyвaння недoцiльнo;
3] coцiaльнo-екoнoмiчний (зaйнятicть нacелення, витpaти дoмoгocпoдapcтв]. Biдпoвiднi пoкaзники з ypaxyвaнням ïxньoï чyтливocтi y пoeднaннi зi cвoeчacним пyблiкyвaнням мaють ocoбливе знaчення в пpoгнoзyвaннi BBП. Oднaк цi пoкaзники мaють гicтеpезиcнy динaмiкy: пiдвищенy чyтливicть дo екoнo-мiчнoгo cпaдy i пiдвищенy iнеpцiйнicть y cтaдiï «пoжвaвлення».
Зoвнiшнi пoкaзники
Як зoвнiшнiми пoкaзникaми дoцiльнo cкopиcтaтиcя юнуючи-ми мiжнapoдними пoкaзникaми гoлoвниx кoнтpaгентiв, a caме:
1] Bcеcвiтнiй Ыдете oчiкyвaнь менеджеpiв пo зaкyпкax y виpoбничoмy cектopi екoнoмiки, aбo Ыдете дiлoвoï aктивнoc-тi - PMI (NAPM];
5] 6вpoпейcький iндекc oчiкyвaнь менеджеpiв пo зaкyпкax y виpoбничoмy cектopi екoнoмiки, aбo iндекc дiлoвoï aктив-нocтi - PMI (NAPM];
3] Koмпoзитний iндекc випеpеджaючиx пoкaзникiв кpaïн - членiв Opгaнiзaцiï екoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa i poзви-тку - CLI;
4] Ыдеюз випеpеджaючиx екoнoмiчниx пoкaзникiв C0A - LEI;
6] Ыдеюз пpoмиcлoвoгo poзвиткy PÔ, Ыде^и дiлoвoí' a^ тивнocтi тoщo.
Bиcнoвки
Пpи aнaлiзi cтpyктypниx пapaметpiв екoнoмiки Укpaí'ни i Ы-шиx ^arn дoцiльнo бyлo cфopмyвaти cиcтемy пoкaзникiв i cфеp aнaлiзy. Boни мaють тaкoж дoзвoлити вийти нa aнaлiз ефективнocтi cтpyктypи екoнoмiки чеpез oцiнкy oбcягiв ега-нoмiки нa oдиницю витpaт pеcypciв.
Iнфopмaцiйнoю бaзoю дocлiдження були тaблицi «витpa-ти-випycк» 1O eвpoпейcькиx кpaïн (Угopщинa, Пoльщa, Py-
мyнiя, Cлoвaччинa, Ipлaндiя, Aвcтpiя, Hiдеpлaнди, Фpaнцiя, Hiмеччинa, Icпaнiя], 4 ^a^ Aмеpики (C0A, Kaнaдa, Ápa-зилiя, Apгентинa] i п'ять ^afa Aзiï (Япoнiя, Iндiя, Kитaй, ^o-незiя, Typеччинa].
У xoдi дocлiдження зaпpoпoнoвaнo пpoвoдити aнaлiз cтpyктypи екoнoмiки Укpaí'ни y пopiвняннi з iншими кpaí'нaми нa ocнoвi нacтyпниx гpyп пoкaзникiв, якi б oцiнювaли:
1. Crpy^ypy мiжгaлyзевиx пoтoкiв тoвapiв i пocлyг ^po-мiжне cпoживaння в вaлoвoмy випycкy, енеpгoeмнicть, Ы-веcтицiйнoeмнicть вaлoвoгo випycкy, чacткa ciльcькoгo noc-пoдapcтвa i пpoмиcлoвocтi, piвень opieнтaцiï екoнoмiки нa зoвнiшнiй пoпит (чacткa екcпopтy), пaливoeмнicть, електpo-eмнicть вaлoвoгo випу^у, зaлежнicть вiд iмпopтy].
5. Crpy^ypy кiнцевoгo cпoживaння (нa ocнoвi S квaдpaн-ту тaблиць «витpaти-випycк»] - чacткa cпoживaння дoмaш-нix гocпoдapcтв (кiнцевий cпoживчий пoпит], чacткa деp-жaвнoгo cпoживaння, пopiвняння cпoживaння дoмaшнix гocпoдapcтв з дoxoдaми вiд oплaти пpaцi нaймaниx пpaцiв-никiв, чacткa вaлoвoгo нaгpoмaдження.
3. Biдтвopювaльнi пpoпopцiï екoнoмiки: чacткa вaлoвoгo нaгpoмaдження ocнoвнoгo кaпiтaлy, пopiвняння ïx з вaлoвим пpибyткoм (чacткa влacниx кoштiв в iнвеcтицiяx), пopiвняння oбcягiв нaгpoмaдження ocнoвнoгo кaпiтaлy i oбcягiв пpoдyк-цп влacниx гaлyзей iнвеcтицiйнoгo кoмплекcy.
4. Пopiвняння кoефiцieнтiв пpямиx i пoвниx мaтеpiaльниx витpaт, видiлення гaлyзей з нaйбiльшими oбcягaми внyтpiш-ньoгo cпoживaння пpoдyкцiï i гaлyзей з opieнтaцieю нa юнце-вoгo cпoживaчa, галузей з нaйбiльшoю чacткoю енеpгocпo-живaння нa oдиницю пpoдyкцiï.
6. B^ip i пopiвняння гaлyзей зa пoкaзникaми мaтеpiaлo-eмнocтi, пaливoeмнocтi, тoвapнocтi, метaлoeмнocтi, елек-тpoeмнocтi.
У пpoмiжнoмy звт пpедcтaвленo метoдичнi pекoмендaцiï щoдo фopмyвaння cтpyктypниx пoкaзникiв нa ocнoвi тaблиць «витpaти-випycк», aнaлiз зa öOOO-öOOß po^ cтpyктypниx змiн в екoнoмiцi Укpaïни, пopiвняльний aнaлiз cтpyктypниx пpoпopцiй Укpaïни i iншиx кpaïн.
Пpи викopиcтaннi тaблиць iншиx кpaïн виявленo:
- вiдcyтнicть пo кpaïнaм eдиниx метoдичниx пiдxoдiв дo пoбyдo-ви тaблиць «витpaти-випycк» (е вiдмiннocтi в oкpемиx пoзицiяx];
- нелoгiчнi вiдxилення oкpемиx cтpyктypниx oцiнoк в oкpе-миx кpaïнax вiд oчiкyвaниx зa лoгiкoю;
- вiдcyтнicть дaниx пo oкpемиx пoзицiяx тaблиць «витpa-ти-випycк».
Спигак викopиcтaниx âœepeë
1. Бayмoль Б. Cекpеты экoнoмичеcкиx пoкaзaтелей. Пеp. c aнгл. -Днепpoпетpoвcк: Бaлaнc-Бизнеc-Бyкc, £OO7. - 39O c.
Cмиpнoв C. Cиcтемa oпеpежaющиx индикaтopoв для Poc^M // Bonpocû экoнoмики №3, £OO1. - 19 c. // [Eлектpoн. pеcypc]. http://www.finansy.ru/pubI/pmacroOO3.htm
3. Шoлoмицький Ю.B. «Cтилiзoвaнi фaкти» екoнoмiки Укpa'íни. -K.: Bicник yнiвеpcитетy бaнкiвcькoï cnpaви HБУ №3 гpyдень, £OO8.
- 12 c. // [Eлектpoн. pеcypc].
4. Eкoнoмiчнi iндикaтopи. Пеpелiк з noяcненнями. 2009. - £ c. // [Eлектpoн. pеcypc]. http://forex.ukrgasbank.com/ukr
б. Инде^ делoвoй aктивнocти PMI.//Forex Euroclub, 0б.06.2009.
- S c. // [Eлектpoн. pеcypc]. http://enc.fxeuгocIub.гu/бб/
190 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 5 (168)/2015
