CC BY
10
УДК 332:631.1
формування 1нституц1онального забезпечення впровадження внутр1шнього
вуглецевого ринку сектора С1льськогосподарського землекористування
©2018 БУТРИМ О. В., ДРЕБОТ О. I., ШЕРШУН М. Х.
УДК 332:631.1
Бутрим О. В., Дребот О. I., Шершун М. X. Формування шституцюнального забезпечення впровадження внутрiшнього вуглецевого ринку сектора смьськогосподарського землекористування
Мета cmammi- запропонувати напрямки формування iнституцюнального забезпечення впровадження нов/тнього ф1нансово-економ1чного ¡нструменту вну-тр1шнього вуглецевого ринку (ВВР) сектора альськогосподарського землекористування та висвтлити аспекти розвитку законодавчого його забезпечення. АктуальнСть запропонованого нструменту п'дкреслюеться необх'днктю виконання Укра/ною зобов'язань за РКЗК ООН, Шотського протоколу та Паризькоi угоди, якi cnрямованi на проmидiю змiнам клiмаmу та адаптац/i до ix наcлiдкiв. Завдяки застосуванню методу статистичного аналiзу та аналiзу динамiки площ каmегорiй землекористування в межах сльськогосподарських уг/'дь доведено, що iснуючi niдxоди сльськогосподарського землекористування негативно позначаються на стан агроекологiчно¡та продовольчоiбезпеки держави, призводять до втрати родючот та сприяють зростанню обсяг'т викидiв вугле-цю з резервуару мiнеральниx фунmiв. Запропонований niдxiд формуе основи подальших науково-меmодологiчниx розробок щодо опрацювання теоретичних, нормативно-законодавчих, органiзацiйно-економiчниx наnрямкiв розбудови ВВР сектора землекористування. Показано аспекти подальшого вдосконалення законодавства та позитивний вплив ВВР на cумiжнi сектори господарювання.
Ключовi слова: агроекологiчна безпека, низьковуглецеве землекористування, iнcmиmуцiональне забезпечення, запаси вуглецю, резервуар мiнеральниx
фунmiв.
Рис.: 2. Ыбл.: 8.
Бутрим Оксана Володимир'вна - кандидат економiчниx наук, старший науковий ствробтник, за^дувачка лабораторПекономки низьковуглецевого розвитку агросфери в'дд'лу iнcmиmуцiонального забезпечення природокористування, 1нститут агроекологИi природокористування НААН Украни (вул. Ме-тролог'нна, 12, Кив, 03143, Укра/на) E-mail: oksana.butrim@gmail.com
Дребот Оксана 1ватвна - доктор економiчниx наук, професор, член-кореспондент НААН Украни, за^дувачка в'дд'му iнcmиmуцiонального забезпечення природокористування, 1нститут агроекологИ'i природокористування НААН Укра/ни (вул. Метролог'нна, 12, Кив, 03143, Укра/на) E-mail: drebot_oksana@ukr.net
Шершун Микола Харитонович - доктор економiчниx наук, доцент, старший науковий сп'1вроб'1тниклабораторПекономiки низьковуглецевого розвитку агросфери в'1дд'1лу шституцюнального забезпечення природокористування, 1нститут агроекологП' i природокористування НААН Укра/ни (вул. Метроло-г/'чна, 12, Ки/в, 03143, Укра/на) E-mail: nature_us@ukr.net
УДК 332:631.1
Бутрим О. В., Дребот О. И., Шершун Н. Х. Формирование институционального обеспечения внедрения внутреннего углеродного рынка сектора сельскохозяйственного землепользования
Цель статьи - предложить направления формирования институционального обеспечения внедрения новаторского финансово-экономического инструмента внутреннего углеродного рынка (ВУР) сектора сельскохозяйственного землепользования и высветить аспекты развития законодательного его обеспечения. Актуальность предложенного инструмента подчеркивается необходимостью выполнения Украиной обязательств по РКИК ООН, Киотского протокола, Парижского соглашения, которые нацелены на противодействие изменениям климата и адаптации к их последствиям. Благодаря использованию метода статистического анализа и анализа динамики площадей категорий землепользования в пределах сельскохозяйственных угодий доказано, что существующие подходы сельскохозяйственного землепользования негативно сказываются на уровне агроэкологической и продовольственной безопасности государства, приводят к потере плодородия и содействуют увеличению объемов выбросов углерода из резервуара минеральных почв. Предложенный подход формирует основы дальнейших научно-методологических разработок для разработки теоретических, нормативно-законодательных, организационно-экономических направлений развития ВУР сектора землепользования. Показаны аспекты дальнейшего усовершенствования законодательства и позитивное влияние ВУР на сопряженные сектора хозяйствования. Ключевые слова: агроэкологическая безопасность, низкоуглеродное землепользование, институциональное обеспечение, запасы углерода, резервуар минеральных почв. Рис.: 2. Библ.: 8.
Бутрим Оксана Владимировна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, заведующая лабораторией, лаборатория экономики низкоуглеродного развития агросферы отдела институционального обеспечения природопользования, Институт агроэкологии и природопользования НААН Украины (ул. Метрологическая, 12, Киев, 03143, Украина) E-mail: oksana.butrim@gmail.com
Дребот Оксана Ивановна - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НААН Украины, заведующая отделом институционального обеспечения природопользования, Институт агроэкологии и природопользования НААН Украины (ул. Метрологическая, 12, Киев, 03143, Украина) E-mail: drebot_oksana@ukr.net
Шершун Николай Харитонович - доктор экономических наук, доцент, старший научный сотрудник лаборатории экономики низкоуглеродного развития агросферы отдела институционального обеспечения природопользования, Институт агроэкологии и природопользования НААН Украины (ул. Метрологическая, 12, Киев, 03143, Украина) E-mail: nature_us@ukr.net
UDC 332:631.1
Butrym O. V., Drebot O. I., Shershun N. Kh. The Formation of Institutional Provision
for Introduction of Internal Carbon Market of the Sector of Agricultural Land Use
The article is aimed at suggesting directions of formation of institutional support for introduction of the innovative financial-economic instrument of the internal carbon market (ICM) of the sector of agricultural land use and highlighting aspects of development of its legislative provision. The relevance of the suggested instrument is underlined by the necessity for Ukraine to fulfill the obligations under the Framework Convention on Climate Change of the UN, the Kyoto Protocol, the Paris Agreement, which are aimed at counteracting climate changes and adapting to their consequences. Through the use of the method of statistical analysis together with the analysis of dynamics of land-use categories in terms of farmlands, it has been proved that existing approaches to agricultural land use have a negative impact on the level of agri-ecological and food security of the State, lead to the loss of fertility and contribute to the increase of carbon emissions from the reservoir of mineral soils. The proposed approach forms the bases of further scientific and methodological developments for elaboration of the theoretical, normative-legislative, organizational and economic directions of development of the ICM of the sector of land use. The aspects of further improvement of legislation and of positive influence of ICM on the associated economic sectors are displayed. Keywords: agri-ecological security, low-carbon land use, institutional provision, carbon reserves, reservoir of mineral soils. Fig.: 2. Bibl.: 8.
Butrym Oksana V. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Head of the Laboratory of the Economy of Low-Carbon Development of the Agrosphere of the Department of Institutional Environmental Management, Institute of Agroecology and Nature Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (12 Metrolohichna Str., Kyiv, 03143, Ukraine) E-mail: oksana.butrim@gmail.com
Drebot Oksana I. - D. Sc. (Economics), Professor, Corresponding Member of NAAS of Ukraine, Head of Department, Department of Institutional Environmental Management, Institute of Agroecology and Nature Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (12 Metrolohichna Str., Kyiv, 03143, Ukraine) E-mail: drebot_oksana@ukr.net
Shershun Nikola Kh. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow of the Laboratory of the Economy of Low-Carbon Development of the Agrosphere of the Department of Institutional Environmental Management, Institute of Agroecology and Nature Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (12 Metrolohichna Str., Kyiv, 03143, Ukraine) E-mail: nature_us@ukr.net
Завдання вдосконалення системи вктворення агроресурсного потенщалу Укра!ни, i в тому чиЫ родючостi земель скьськогосподарсько-го призначення, вкповкае завданням, що знайшли свое вкображення в рядi державних докуменпв, таких як Концепцiя Державно! цкьово! програми роз-витку аграрного сектора економки на перiод до 2020 року [1], Концепцй реалiзацп державно! полiтики у сферi змши клiмату на перiод до 2030 року [2], Стратеги низьковуглецевого розвитку Укра!ни до 2050 року [3]. Наведеш документи прийнято в УкраМ з метою, з одного боку, збереження прийнятного рiвня еколопчно! та продовольчо! безпеки, а з шшого боку, це вiдповiдае вимогам мiжнародноí спiльноти за до-мовленостями РКЗК ООН, Кютського протоколу та Паризько! угоди, що також лежить у ключi евроште-грацiйних прагнень Укра1ни.
Вiдтворення i збереження прийнятного рiвня родючостi сiльськогосподарських земель приводить до збкьшення поглинання вуглецю резервуаром мь неральних грунпв, що в^дпов^дае запитам сьогоден-ня, постулати яких було сформульовано у доповщ Гру Харлем Брундланд понад чверть столитя тому. Трансформащя iдей Рiо-1992 набувае нових обриав у виглядi концепцй низьковуглецевого розвитку (НВР), коршня яко! походить з Рамково! конвенци ООН про змшу клiмату. У контекст РКЗК ООН низьковугле-цевий розвиток виражаеться через поняття «Low-Emission Development Strategies» (LEDS) - стратеги, яка, своею чергою, орiентуеться на нащональш довго-строковi стратеги розвитку з низьким рiвнем викидiв вуглецю, а зрештою, всiх парникових газiв (ПГ). Також вони мають на меп запланованi iндикатори еконо-мiчного розвитку, що мiстять заходи з пом'якшення впливу на змшу ^мату та адаптацй до !х наслiдкiв. Впровадження LEDS не лише передбачае технолопч-ну модернiзацiю виробничо-господарського комплексу, як окремо! компоненти економiчноí системи, а й оновлення бкьш високого рiвня - вс1х складових виробничих етапiв i споживання.
Виконання кола завдань, що окреслеш у зазна-чених вище документах, стосовно скьськогоспо-дарського землекористування обгрунтовуеться ш-нуючим рiвнем агроекологiчноI безпеки та потребуе низки рiзностороннiх зусиль щодо !х розв'язання. Актуальнiсть до^дження пiдкреслюеться виконан-ням цiлi II з перелку ц1лей Стратеги низьковуглецевого розвитку Укра!ни до 2050 року [3, с. 12]: «збкь-шення обсягiв поглинання та утримання вуглецю завдяки застосуванню кращих практик ведення скь-ського i лшового господарств, адаптованих до змiни ^мату». Полiтика щодо запобiгання змiнi ^мату та адаптацй у секторах землекористування i лiсового господарства потребуе змщнення iнституцiйного та вдосконалення нормативно-правового забезпечення дiяльностi, зокрема щодо збереження та посилен-ня ^матоохоронно! функци лiсiв i грунпв. Засто-
сування клiматично орieнтованих методiв ведення скьського та лiсового господарств приведе до збкь-шення обсягiв поглинання та утримання вуглецю». Динамка ккьшсних (просторових та обсягових) та яшсних характеристик скьськогосподарського ви-робництва (динамка обсягу вмшту гумусу та поши-рення деградацiйних процесiв грунпв) визначають потребу пошуку нових шдходГв щодо виршення про-блеми забезпечення прийнятного рiвня агроеколопч-но! та продовольчо! безпеки. Напрямком розв'язання такого завдання е запровадження низьковуглецевого використання земель (НВЗ) скьськогосподарського призначення, за умов запровадження якого забез-печуеться досягнення безвк'емного балансу вуглецю, позитивш показники рентабельной агровироб-ництв рослинницького профкю та вiдкриваються можливостi шдвищення рiвня капiталiзацГ! скьсько-господарських упдь.
Запровадження такого способу землекористу-вання потребуе вдосконалення розвитку нормативно-законодавчого поля та системи шститущонального забезпечення реалiзацГ! комплексу низьковуглецевих заходiв, монiторингу дотримання !х умов та реестра-цГ! результатiв з подальшою !х обробкою. Запровадження внутршнього вуглецевого ринку (ВВР) як фiнансово-економiчного iнструменту торгiвлi набу-тих вуглецевих одиниць е кшцевою метою НВЗ як шструменту, що за допомогою економiчних важелiв покликаний регулювати рiвень агроекологiчно! та продовольчо! безпеки держави на тлГ збереження позитивних показнишв рентабельностi аграрних пiдприемств. НВЗ, будучи фактором вкновлення i збереження агроресурсного потенщалу, актуалiзуе роль iнституцiонально! компоненти розвитку агро-виробничого сектора. Цим обумовлюеться необхк,-нiсть консолiдацГ! зв'язшв у системi взаемовпливiв мiж шститущями суспiльно-економiчного розвитку в регiональному вимiрi.
Зогляду на зростаючу тенденцiю конверси державно! форми власностi на скьськогосподар-ськi землi та !"! соцiально-економiчнi та еколо-гiчнi наслкки, дослiдниками зроблено висновок про те, що державне регулювання трансформацшних процеав у системi взаемозв'язкiв мiж суб'ектами землекористування е необхкним для збереження агроресурсного потенщалу. Результати проведених за-рубiжних дослiджень показали, що зазвичай перева-жають прiоритети економiчних i полiтичних уподо-бань перед техшчними i екологiчними [4]. Аналопчш тенденцГ! притаманнi i для сектора агровиробництва Укра!ни, коли на фон нарощування о6сягГв вироб-ництва агрошдприемствами спостерiгаеться инору-вання необхiдностi впровадження землеохоронних заходiв та вiдбуваеться скорочення площ екологоста-бшзуючих угГдь, що шдтверджуеться статистичними даними (рис. 1).
Тис. I
450 400 350 300 250 250 150 100 50 0
2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Млрд грн*
200 180 I 160
: 140 - 120 - 100 - 80 : 60 = 40 = 20 0
Р1к
----Площа перелопв, тис. га
Продукцт рослинництва, млрд грн
Примака: * - у постшних цшах 2010 р.
Рис. 1. Динамша обсягiв виробництва продукцГ|' рослинництва та площi перелогiв Джерело: складено на основi даних статистично! звiтностi.
Для даних, як1 подано на рис. 1, спостерггаеться висока мiра зв'язку оберненого характеру (коефщент кореляци становить -0,92), що доводить вищенаведе-не ствердження. Ситуацiя обтяжуеться не лише нега-тивними тенденцiями в динамщ площ категорiй зем-лекористування в межах альськогосподарських угГдь (станом на 01.01.2016 р. площГ лукопасовищних уидь скоротилися на 110 тис. га порГвняно з 2005 р., садiв, виноградникiв та багаторiчних насаджень сумарно -на 195 тис. га, натомшть площа рГлл1 зросла на 89,4 тис. га), а г даними, як1 опосередковано св1дчать про пору-шення науково обгрунтованих агротехнолопчних ви-мог Г недостатнГй рГвень впровадження землеохорон-них заходГв. Наприклад, обсяги внесення органГчних добрив показують стабГльну динамГку скорочення (вГдносно 1990 р. обсяги !х внесення зменшились у по-над 28 разГв у 2015 р, а вГдносно 2005 р. - бкьше, як на 4 млн т до останнього часу; обсяги проведення робГт з рекультиваци скоротилися з 2,1 тис. га у 2005 р. до 0,1 тис. га у 2005 р.; обсяги проведення залуження -з 6,3 тис. га до 0,2 тис. га в1дпов1дно [5]).
Окреслена ситуацгя не може не позначатися на показниках яюсного стану грунтГв агроупдь, що тд-тверджуеться активними темпами скорочення запасГв вуглецю, як1 розраховуються за нацГональною методо-логГею [6, с. 106-124], використовуваною для шдготов-ки перюдично! звГтностГ Украши перед секретарГатом РКЗК ООН. Зпдно з даними результатГв кадастру ви-кидГв ПГ Украши [7], якГ були поданГ у 2015 р. та про-йшли експертну оцГнку, обсяги викидГв вуглецю зрос-ли вГд 5 до понад 10 млн т за перюд 2005-2015 рр. Усе це призводить до втрати агроресурсного потенщалу, що тдкреслюе актуальшсть впровадження системи НВЗ. Це вимагае вдосконалення Гснуючого шститущо-нального забезпечення, що в шдсумку активГзуе роз-виток оргашзацшно-економГчних форм матер1ально-
виробничих зв'язкГв мГж суб'ектами агровиробництва та сприятиме оптимГзаци фГнансово-економГчних ви-трат. КрГм того, НВЗ е потужним ГнвестицГйним дже-релом для впровадження системи землеохоронних заходГв через Гнструмент продажу набутих вуглецевих одиниць шляхом запровадження ВВР для цього сектора. На рис. 2 наведено принцип системи взаемоди мГж суб'ектами процесу вГдтворення агроресурсного потенщалу на землях сГльськогосподарського призна-чення, що е алгоритмом впровадження НВЗ.
Регулювання процесу впровадження НВЗ повинно вГдбуватися на законодавчш основГ через органГзацГйно-фГнансовГ мехашзми. Державою забезпечуеться формування нормативно-правового Г законодавчого поля, створення законодавчих норм щодо формування мГжгалузевого чи територГального об'еднання защкавлених пГдприемств, якГ бажають брати участь у запровадження системи ВВР.
Також законодавчо мають бути встановлеш обсяги необхГдних платежГв вГд зацГкавлених пГдприемств, застосування системи заохочувальних пГльг щодо обсяпв та/або термГнГв фГнансових виплат, стяг-нень плати за втрачену вигоду власнику дГлянки, на якГй ведеться господарювання з недотриманням заходГв НВЗ, застосування фшансово-економГчних шстру-ментГв пГльгового кредитування, страхування тощо.
З метою забезпечення Г прискорення вГднов-лення агроресурсного потенщалу територш зГ зни-женим рГвнем вмГсту вуглецю в грунтовому покривГ, а також оптимГзаци фГнансових платежГв та шдтрим-ки конкурентоспроможностГ зацГкавлених пГдприемств обсяги виплат за землекористування повинш визначатись обсягами реал1зацИ заходГв НВЗ та якос-тГ цих роб1т. Також це потребуе врахування значень площ1 земель у користуванн1 агровиробництв та об-
Держава/держбюджет
• удосконалення законодавчо-нормативно! бази впровадження НВЗ;
• розробка комплексно! програми розвитку земельних вщносин та охорони земель, що спрямован
на впровадження НВЗ;
• фшансов1 ¡нструменти запровадження НВЗ;
• мошторинг д¡лянок НВЗ як складова процесу охорони земель;
• установлення розмфу та стягнення збитк¡в вщ скорочення запас¡в вуглецю
и
М1жгалузеве/територ1альне об'еднання зацшавлених тдприемств
Фонд фшансово!' п1дтримки впровадження НВЗ
• консалтингова пщтримка;
• фшансово-ресурсна п¡дтримка;
• матер^льно-техн¡чна п¡дтримка;
• лвинг обладнання та устаткування для впровадження заходт НВЗ;
• приймання результат^ упровадження заход¡в НВЗ;
• монторинг стану впровадження НВЗ
Пщприемства/ агровиробники
0
• розробка проекту
з упровадження системи заходт НВЗ;
• розвиток сумжних галузей щ одо
впровадження НВЗ;
• упровадження системи заходт НВЗ
Громадсьмсть
Примака: 1 - штрафн¡ виплати за неналежне впровадження системи заход^ НВЗ; 2 - вщрахування коштв в¡д продажу вуглецевих одиниць, що набут в результат¡ впровадження системи заходт НВЗ.
Рис. 2. Удосконалення шституцюнального забезпечення НВЗ Джерело: складено та вдосконалено за [8, с. 14].
сяг1в зб1льшення запас1в вуглецю на агроуг1ддях. Як показано на рис. 2, суб'ектами формування системи НВЗ виступають не лише держава, а 1 шдприемства, дшльшсть яких призводить чи може призводити до змши запас1в вуглецю в землях, результати перев1рки впровадження яко! повинш бути в широкому доступ1 громадськост1.
Прикладами державного регулювання можуть бути законодавчо закршлеш норми за Законом «Про охорону земель», яким в1д виплат звГльняються земельн1 д1лянки з процесом реал1зацГ! рекультивацГ!, заход1в тимчасово! консервацГ! або т1, що на початковш стадГ! агрооброб1тку, у тому числ1 д1лянки молодих садових насаджень до початку збору врожа!в. Також земл1 науково-досл1дного призначен-ня; уг1ддя, що знаходяться в зон1 рад1ац1йного та х1м1ч-ного забруднення, щодо яких накладено обмеження з ведення агровиробничо! дшльность Додатково в1д сплати податк1в за ц1 земл1, зг1дно з пунктом 281.3 По-даткового кодексу Укра!ни, звгльняються 1 платники единого податку, якщо вони беруть ц1 земл1 в оренду. Тобто, у такий спос1б реал1зуеться державна пол1тика
з п1дтримки агровиробник1в, що посилюе !х можли-в1сть до впровадження землеохоронних заход1в.
Доц1льним вбачаеться застосування диферен-ц1йованого п1дходу в питаннях щодо стягнення плати за використання земельних д1лянок, наприклад взятих в оренду уг1дь з певною встановленою м1рою деградацГ! грунт1в, як1 потребують впровадження заход1в з рекультивацГ!, що е 1 заходами НВЗ. Обся-ги плати мають бути обернено залежними в1д р1вня потреби впровадження заход1в НВЗ аж до нульово-го !х р1вня, а контроль стану з боку держави забез-печуеться через систему мошторингу як1сного стану земель та обсяг1в запас1в вуглецю на одиницю площ1. За результатами мон1торингу мають складатися документа - акти перев1рки стану дкянок, висновки яких повинш мати вплив на встановлення обсяг1в штрафних санкцш по в1дношенню до шдприемств у раз1 негативного результату в1д впровадження за-ход1в НВЗ. Забезпечення результату досягаеться за умов штеграцГ! вплив1в держави, господарюючих суб'ект1в та контролю громадськост1, що показано на рис. 2. Також необх1дно на основ1 планового п1д-ходу з обов'язковим етапом зв1тност1 запроваджен-
ня на вах ршнях 1нструмент1в не лише мошторингу й аудиту, а 1 гарантування шдприемствам п1льгових, податкових, бюджетних стимул1в до реал1заци всього комплексу науково обгрунтованих заход1в НВЗ. Цим формуеться п1дгрунтя 1нституц1онального розвитку безперебшного функц1онування взаемозв'язк1в м1ж суб'ектами господарсько! д1яльност1 у процес1 скь-ськогосподарського використання земель.
Рац1ональним кроком вбачаеться також створен-ня об'еднань суб'ект1в господарсько! д1яльност1 за територ1альною чи галузевою ознакою. Це в1дкривае шлях оптим1заци використання фондових ресурав та актив1заци фшансово-економ1чних пото-к1в, що сприяе пожвавленню економ1чно! ситуаци на вс1х р1внях. Функц1онування таких груп агротдпри-емств засновуеться на принципах взаемно! виручки, надання р1зноспрямовано! п1дтримки: консультативно! з питань технологи реал1зацГ! заход1в НВЗ чи з юридичних аспекпв оформлення пакет1в документ1в щодо як запровадження заход1в НВЗ, так 1 проведен-ня контролюючих етап1в !х реал1зацГ! або з 1мплемен-таци набутого досв1ду до конкретних мкцевих умов (сектор консалтингу); передача в тимчасове користу-вання необх1дних техшки чи агрегат1в (сектор л1зин-гу); видача позичок (фшансовий сектор) тощо.
Функц1онування останнього вказаного аспекту фшансово! п1дтримки потребуе формування спещаль-них депозитних рахуншв, на як1 шдприемства перера-ховують визначену частину фшансових ресурс1в в1д продажу вуглецевих одиниць. Це е плапжш фшансо-в1 документи (авуари), що випускаються у екв1валент1 1 т С 1 передаються у власшсть п1дприемства (зарахо-вуються на його рахунок) за результатами перев1рки динам1ки вм1сту вуглецю у грунтах на альськогос-подарських упддях, як1 знаходяться п1д оброб1тком у п1дприемства. У таких випадках шдприемство повинно зд1йснити фккальш виплати, на кшталт подат-к1в, за набут1 авуари (вуглецев1 одинищ) у грошовому вим1р1 встановлених обсяпв - ф1нансово-економ1чн1 потоки, як1 на рис. 2 позначено цифрою 2, що сприя-тиме наповненню бюджету.
При усшшному завершены адмШстративно! реформи держави це сприятиме наповненню бюдже-т1в м1сцевих р1вн1в, громад, а накопичеш за рахунок таких виплат кошти повинн1 носити ц1льовий характер 1 спрямовуватися на впровадження заход1в в1д-новлення природоресурсного потенц1алу регюшв -розширення площ л1сових насаджень на землях, що належать територ1альним громадам, боротьбу з яру-гоутворенням, буддвництво протиероз1йних дамб, в1дновлення водно-болотних 1 лукопасовищних уг1дь, як1 не знаходяться в ольськогосподарському ви-користанш тощо. У раз1 зб1льшення вмкту вуглецю п1дприемство зб1льшуе св1й рахунок авуар1в, у проти-лежному випадку - вони зшмаються з його рахуншв.
За цих умов потребуе законодавчого закршлен-ня норма, зпдно з якою п1дприемство набувае права реал1зацц агровиробничо! д1яльност1 з обробки с1льськогосподарських земель з метою отримання товарно! продукцГ! лише за умови наявносп на його рахунку авуар1в. Це обмеження не розповсюджуеть-ся на д1лянки земель домогосподарств, прибудинко-в1 територГ! (городи). У випадках скорочення запаав вуглецю в землях за результатами оцшки впливу в1д !х оброб1тку, пор1вняно з1 станом оц1нки на початок виробничо! д1яльност1, але за наявност1 залишюв авуар1в на рахунках п1дприемства в1д попередн1х пер1од1в, суб'екти агровиробничо! д1яльност1 пови-нн1 обкладатися стягненнями на кшталт штраф1в -ф1нансово-економ1чн1 потоки, яю на рис. 2 позначено цифрою 1, що сприятиме, знову ж таки, наповненню бюджету, але вже державного р1вня.
Накопичеш за рахунок зазначених виплат кошти повинш носити цкьовий характер 1 спрямовуватися на впровадження заход1в з в1дновлення природоресурсного потенщалу на землях держзапасу, або на землях, в1дпов1дальшсть за результати господарсько! д1яльност1 на яких вже не може бути встановленою, але щ земл1 потребують впровадження в1дновлюва-них земле- чи природоохоронних заход1в. Наприклад, до категори таких земель належать кар'ери чи шахти, на яких видобуток копалин проводився до встанов-лення перюду незалежност1 Укра!ни, але заходи з ре-культивацГ! на них вчасно не здшснено. Так1 випад-ки мають мкце на практиц1 в результат! д1яльност1 збанкрут1лих п1дприемств та/або для випадшв, коли сьогодн1 вже неможливо визначити юридичну особу, в1дпов1дальну за приналежшсть того п1дприемства, д1яльн1сть якого понад 25 роив тому призвела до по-яви порушення земель чи втрати !х агроресурсного потенц1алу. Окреслеш ситуацГ! п1длягають прове-денню спещально! юридично! процедури контролю, а використання кошпв - аудиту та шших перев1рок. Результати вс1х контрольних еташв та ф1нансових по-ток1в повинш бути задокументоваш та в1дкрит1 для доступу громадськость Такий ф1нансовий шструмент носить стимулюючий характер для защкавлених п1д-приемств з метою забезпечення впровадження захо-д1в з в1дновлення природоресурсного загалом 1 агроресурсного потенщалу територш зокрема.
Таким чином, зростае р1вень кап1тал1зацГ! с1ль-ськогосподарських земель, а обсяги фшансових прибутшв агрошдприемств стають залеж-ними в1д якост1 грунтового покриву, якого останш набувають п1сля !х експлуатаци. Отже, для набуття права Йльськогосподарсько! д1яльност1 рослинниць-кого проф1лю 1 для збереження прийнятних р1вшв рентабельносп агровиробники будуть змушен1 до-тримуватися науково обгрунтованих норм агротех-нологш у реал1зацГ! свое! виробничо! д1яльност1, що буде сприяти в1дновленню тваринницько! галуз1 гос-
подарювання в Укра'М та ряду шших. З цих м1ркувань, запропонований шструмент НВЗ 1 ВВР е ключем до в1дновлення 1 збереження агроресурсного потенщалу та забезпечення прийнятного р1вня агроеколог1чно! та продовольчо! безпеки держави.
Додатково запровадження заход1в НВЗ 1 забезпечення безв1д'емного балансу вуглецю стануть сут-тевим стимулом для розвитку с1льськогосподарсько-го машинобудування оновленого профкю з характеристиками ощадливого впливу на грунтовий покрив (полегшеного виду машин 1 техшки з широкою кол1с-ною базою, що сприятиме уникненню переущкьнен-ня скьськогосподарських земель, та з комплексними агрегатами, як1 сприятимуть скороченню к1лькост1 проход1в техн1ки по полях з урахуванням нов1тн1х агротехнолог1чних вимог). Також це стане стимулом для зростання попиту на новига агрох1м1чн1 засоби, що стимулюватиме розвиток в1дпов1дно! галуз1 гос-подарського комплексу кра'Тни. У шдсумку - запровадження НВЗ сприятиме створенню додаткових м1сць працевлаштування, чим будуть створюватися стиму-ли для покращення сощально! пол1тики та оздоров-лення соц1ально-економ1чного становища в скьськш м1сцевост1. Сумарно це в1дкривае додатков1 аспекти подолання економ1чно! кризи в Укра!н1.
ВИСНОВКИ
1. 1снуючий спос1б використання земель с1ль-ськогосподарського призначення негативним чином позначаеться на сташ агроеколопчно! та продоволь-ч1й безпеки держави, призводить до втрати родю-чост1 та сприяе зростанню обсяг1в викид1в вуглецю з резервуару мшеральних грунт1в, що в1дображаеться як у статистичних даних, так 1 знаходить розрахун-ков1 шдтвердження. Ситуац1я, що склалася, потребуе законодавчих змш, удосконалення шститущональ-но! складово! процесу агровиробничо! д1яльност1 шляхом реформування оргашзацшно-економ1чних зв'язк1в м1ж суб'ектами агровиробництва при земле-користуванн1 в напрямку формування НВЗ.
2. НВЗ забезпечуе безв1д'емний баланс вуглецю в резервуар1 мшеральних грунт1в на землях скьсько-господарського призначення, в1дпов1дае виконанню завдань нещодавно прийнятих нащональних базових документ1в НВР економ1ки. Запровадження НВЗ зна-ходиться в русл1 виконання Укра!ною зобов'язань, прийнятих за м1жнародними домовленостями у сфер1 протиди зм1нам кл1мату та адаптаци до !х насл1дк1в.
3. Найб1льший ефект зд1йснення реформ, у тому числ1 запровадження НВЗ, досягаеться за умови кон-сол1дацц зусиль з боку держави, п1дприемництва та громадськост1, що 1 тдкреслюеться у статт1 та потребуе розвитку шституцш, як1 покликан1 взаемод1яти за допомогою ф1нансово-економ1чного 1нструментар1ю ВВР. У цьому аспект1 запропоновано об'еднання зацГ-кавлених п1дприемств за територ1альною та галузевою
ознаками. Також розглядаються шдходи щодо оргаш-заци взаемоди мiж державою, суспiльствoм i шдпри-емцями, якi в пiдсумку приводять до в^новлення i збереження агроресурсного потенщалу, забезпечують збкьшення piвня катт^зацц йльськогосподарських земель, сприяють aктивiзaцii розвитку ряду сумiжних галузей господарства, чим створюються умови для подолання екoнoмiчнoI кризи в Укра'М. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Розпорядження Ka6iHeTy MiHicTpiB УкраТни «Про схвалення КонцепцГ|° Державно! цшьовоТ програми розвитку аграрного сектора економiки на перiод до 2020 року» вщ 30 грудня 2015 р. № 1437-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/248907971
2. Розпорядження Kабiнетy Мiнiстрiв УкраТни «Про схвалення КонцепцГТ реалiзацiТ державно! полiтики у сферi змши клiматy на перiод до 2030 року» вщ 7 грудня 2016 р. № 932-р. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ cardnpd?docid=249573705
3. Стратегiя низьковуглецевого розвитку УкраТни до 2050 року, пщготовлена за техшчноТ' пiдтримки проекту Агентства США з мiжнародного розвитку «Мунщипальна енергетична реформа в УкраТ'ш» // Офщшний сайт Мiнiстер-ства екологп та природних ресyрсiв УкраТни. URL: https:// menr.gov.ua/news/31815.html
4. Azadi, H., Ho, P., Hasfiati, L. Agricultural land conversion drivers: A comparison between less developed, developing and developed countries. Land Degradation & Development, September. 2010. Vol. 22. Issue 6. Р. 596-604. URL: https://www. researchgate.net/publication/247777587_Agricultural_Land_ Conversion_Drivers_in_Northeast_Iran
5. Статистичний щорiчник УкраТни за 2015 р^за ред. I. М. Жук. КиТв: Державна служба статистики УкраТни, 2016. 575 с.
6. Букша I. Ф., Бутрим О. В., Пстернак В. П. 1нвента-риза^я парникових газiв у сектс^ землекористування та лн сового господарства: монографiя. Харкiв: ХНАУ, 2008. 238 с.
7. Ukraine's Greenhouse Gas Inventory 1990-2015: Annual National Inventory Report for Submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol / Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. URL: http://unfccc.int/national_reports/annex_i_ghg_invento-ries/national_inventories_submissions/items/10116.php
8. Швець О. Г. Еколого-економiчний мехашзм рекуль-тивацп техногенно порушених земель: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.06. КиТв, 2016. 21 с. URL: http://irbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe
REFERENCES
Azadi, H., Ho, P., and Hasfiati, L. "Agricultural land conversion drivers: A comparison between less developed, developing and developed countries" Degradation & Development. 2010. https://www.researchgate.net/publication/247777587_Agri-cultural_Land_Conversion_Drivers_in_Northeast_Iran
Buksha, I. F., Butrym, O. V., and Pasternak, V. P. Inventa-ryzatsHa parnykovykh haziv u sektori zemlekorystuvannia ta liso-voho hospodarstva [Inventory of greenhouse gases in the land use and forestry sector]. Kharkiv: KhNAU, 2008.
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/248907971
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/cardnpd?docid=249573705
"Stratehiia nyzkovuhletsevoho rozvytku Ukrainy do 2050 roku, pidhotovlena za tekhnichnoi pidtrymky proektu Ahent-stva SShA z mizhnarodnoho rozvytku «Munitsypalna enerhet-ychna reforma v Ukraini»" [Ukraine's low carbon development strategy till 2050, prepared with the technical support of the United States Agency for International Development project "Municipal Energy Reform in Ukraine"]. Ofitsiinyi sait Minister-stva ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy. https://menr.gov. ua/news/31815.html
Shvets, O. H."Ekoloho-ekonomichnyi mekhanizm rekulty-vatsii tekhnohenno porushenykh zemel" [Ecological-economic mechanism of reclamation of technogenically disturbed lands]. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2015]. Kyiv: Derzhavna sluzhba staty-styky Ukrainy, 2016.
"Ukraine's Greenhouse Gas Inventory 1990-2015: Annual National Inventory Report for Submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol". Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. http://unfccc.int/national_reports/annex_i_ghg_inventories/ national_inventories_submissions/items/10116.php
УДК б51
лова pehta як o6'ckt ekohomhhom анал1зу
©2018 ЛИСИЧКО А. M.
УДК 651
Лисичдо А. M. Л^ва рента як oб'€кт eкoнoмiчнoгo aнaлiзy
Мemoю cmammi e дocлiджeння пoняmmя ^icoboï peнmи як o^erna eкoнoмiчнoгo aнaлiзy. Дocлiджeнo cymнicmь пoняmmя «лicoвa peнma». Bизнa-чeнo, щй лicoвa peнma e ocoбливим offemoM yпpaвлiння лicoгocпoдapcьким кoмплeкcoм i^parn в цжму ma лicoгocпoдapcькими пiдпpиeмcmвaми зoкpeмa. Рeнma зa cпeцiaльнe викopиcmaння л'твux pecypciв e offemoM зaцiкaвлeнocmi з баку як дepжaви, maк i кopпopamивнoгo cemopa, aджe вiд ÏÏ вapmсcmi зaлeжиmь вapmicmь дepeвини для пpсмиcлсвсcmi ma дсмaшнix гсcпсдapcmв. Дocлiджeнo пpaцi вчeниx щйдй ^a^im^Ï peнmи. Bcmaнoвлeнo, щй ссливим видйм пpиpoднoÏpeнmи виcmyпae peнma зa cпeцiaлiзoвaнe викopиcmaння hicobux pecypciв. Bизнaчeнo cmpymypy cma-дoвиx cucmeMU peнmниx вiднocин y лксвс>му cemopi &дпс&днс> дс> пoлoжeнь Пoдamкoвoгo ^e^y У^ши Ключовi слова: peнma, пpиpoднa peнma, лicoвa peнma, лтш pecypcu, peнmнi вiднocини, лicoвикopиcmaння. Рис.: 1. Табл.: 5. Шл.: 23.
Лисичко АндрiянаМихайл'юна-здoбyвaч, кaфeдpa oблкуma ayдиmy, Жиmoмиpcький дepжaвний mexнoлoгiчнийyнiвepcиmem (вул. Чудтвпщ 103, Жиmoмиp, 10005, УкpaÏнa)
УДК 651
Лисичко А. М. Лесная рента как объект экономического анализа
Целью статьи является исследование понятия лесной ренты как объекта экономического анализа. Исследована сущность понятия «лесная рента». Определено, что лесная рента является объектом управления лесохозяйственным комплексом Украины в целом и лесохозяйственны-ми предприятиями в частности. Рента за специальное использование лесных ресурсов является объектом заинтересованности со стороны как государства, так и корпоративного сектора, ведь от ее стоимости зависит стоимость древесины для промышленности и домашних хозяйств. Исследованы труды ученых по классификации ренты. Установлено, что особым видом природной ренты выступает рента за специализированное использование лесных ресурсов. Определена структура составляющих системы рентных отношений в лесном секторе в соответствии с положениями Налогового кодекса Украины. Ключевые слова: рента, природная рента, лесная рента, лесные ресурсы, рентные отношения, лесопользование. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 23.
Лисичко Андрияна Михайловна - соискатель, кафедра учета и аудита, Житомирский государственный технологический университет (ул. Чудновская, 103, Житомир, 10005, Украина)
UDC 651
Lisichko A. M. Forest Rent as an Object of Economic Analysis
The article is aimed at researching the concept of forest rent as an object of economic analysis. The essence of the concept of «forest rent» has been researched. It has been defined that the forest rent is the object of management of the forest complex of Ukraine as a whole and forest enterprises in particular. Rent for special use of forest resources is the object of interest om the part of both the State and the corporate sector, because its value depends on the cost of timber for industry and households. Works of scholars on classification of rents were studied. It has been determined that the rent for specialized use of forest resources is a special kind of natural rent. The structure of constituents in the system of rent relations in the forest sector has been defined in accordance with provisions of the tax code of Ukraine. Keywords: rent, natural rent, forest rent, forest resources, rent relations, forest management. Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 23.
Lisichko Andriyana M. - Applicant, Department of Accounting and Auditing, Zhytomyr State Technological University (103 Chudnivska Str., Zhytomyr, 10005, Ukraine)
Лкова рента е особливим об'ектом управлшня лкогосподарським комплексом Укра!ни в щ-лому та лкогосподарськими шдприемствами зокрема. Рента за спещальне використання лшових ресурав е об'ектом защкавленост як з боку держа-ви, так 1 з боку корпоративного сектора, адже в1д и вартосп залежить вартшть деревини для промисло-вост та домашшх господарств. Щодо защкавленосп
держави в мсовш ренп, то варто зазначити, що спла-та рентнж платежiв за спецiалiзоване використання лшовж ресyрсiв мае вагоме значення y формyваннi державного та мiсцевиx бюджепв. Так, на сайт Жи-томирського обласного yправлiння лкового та мис-ливського господарства розмщено та^ шформацш щодо до сплати до бюджетy рентно'1 плати та шшж податйв: «Майже 300 мкьйошв гривень податюв,
