CC BY
13
мшниюв - вщновлюваних eHepropecypciB; неконкурентний характер мiжна-родних вiдносин i светового ринку НЕР; монопольне становище eKcnopTepiB НЕР та прагнення отримати максимальш вигоди вщ власного становища.
Л1тература
1. Прокш А.В. Екологiчнi аспекти енергетичного використання вiдновлюваних ресyрсiв / А.В. Прокш, Р.Б. Колюник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - № 21.8. - С. 92 - 100.
2. Прокш А.В. Еколого-екож^чна ощнка замiщення не вщновлюваних енергоресyрсiв бiологiчно вiдновлюваними : монографiя / А.В. Прокiп. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 212 с.
3. Прокш А.В. Гарантування енергетично! безпеки: минуле, сьогодення, майбутне / А.В. Прокш. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 154 с.
Прокип А.В. Моделирование международной торговли невозоб-новляемыми энергоресурсами в контексте современных подходов гарантирования энергетической безопасности
С помощью кривых спроса и предложения на энергию, получаемую из возобновляемых и не возобновляемых ресурсов, на внутреннем и внешнем рынках, установлены изменения рыночной конъюнктуры в результате развития возобновляемой энергетики ресурсодефицитных стран. Обоснована неэффективность международной специализации на добыче и торговле невозобновляемыми энергоресурсами с позиции эколого-экономической целесообразности и энергетической независимости.
Ключевые слова: международная торговля, невозобновляемые энергоресурсы, возобновляемые энергоресурсы, энергетическая безопасность.
Prokip A.V. Nonrenewable energy sources international trade modeling under modern approaches of national energy securing
By the instrumentality supply and demand curves for renewable end nonrenewable energy market changes, derived by renewable energy development, were simulated. Environmental and state energy securing inefficiency of international specialization in nonrenewable energy sources extraction and trading was proofed, that was grounded.
Keywords: international trade, nonrenewable energy sources, renewable energy sources, national energy security.
УДК 65.012:330.46:51-77 Проф. Я.М. Кашуба, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КАНАЛ1В МОН1ТОРИНГУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА П1ДТРИМКИ ШДПРИеМНИЦТВА
Застосовано системний шдид для оргашзаци мошторингу системи тд-приемництва, уточнено змют щлей, суб'екпв, об'екпв, зв'язгав та функцш системи мошторингу. Автор дотримуеться думки, що передумовою для мошторингу е страте-пя управлшня, на основi яко! розробляеться стратепчний план з видшенням базових сценарй'в. Метою мошторингу е дослщження вщповщност отриманих результапв запланованим, визначення точки переходу мiж альтернативними траектс^ями або ситуаци, що потребуе коригування кшцево! мети. Запропоновано схему шформа-цшних канатв системи мошторингу.
Ключовг слова: мошторинг, шдприемництво, об'еднання шдприемщв, держава, системний шдхщ.
Актуальшсть проблеми. Нещодавно Верховна Рада Укра!ни прийня-ла на основi урядового законопроекту № 9202 з урахуванням поправок Пре-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
зидента Укра!ни Закон "Про розвиток та державну пiдтримку малого та се-реднього шдприемництва в Украш". Закон, за задумом його авторiв та зага-лом парламентарiв, покликаний збiльшити частку малого та середнього бiз-несу в економщ кра1ни. На думку розробниюв Закону, його прийняття дасть змогу забезпечити сприятливi умови розвитку малого i середнього шд-приемництва в цiлях формування конкурентного середовища в економiцi Ук-ра!ни; сприятиме просуванню продукцп суб'eктiв малого i середнього тд-приемництва на внутршнш та закордоннi ринки, збiльшенню кшькосп суб'eктiв малого пiдприeмництва, полiпшенню 1х фiнансового стану. У цьому закош докладно описано полiтику органiв, що надають державну пiдтримку, суб'екти розвитку, але не вказано, як буде здшснюватись оцiнювання резуль-татiв застосування закону [1]. Функцп проведення мониторингу умов ведення бiзнесу в Украш Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 31 травня 2012 р., № 331-р "Про затвердження плану заходiв з виконання у 2012 рощ Нацюнально! програми сприяння розвитку малого шдприемництва в Украш" покладено на Державну службу Укра1ни з питань регуляторно! полiтики та розвитку шдприемництва (далi Держпiдприемництво) та Науково-дослщний економiчний iнститут Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни [2]. Водночас, за результатами анотованого звиу Науково-дослщного еконо-мiчного iнституту в 2011 р., розроблення критерпв монiторингу е напрямом подальших наукових дослiджень. Отже, на сьогодш науковцями в Украш лише проведено аналiз наявно! практики щорiчних статистичних спостере-жень у сферi пiдприемництва у кра!нах-членах €С, обгрунтовано пропозицп щодо вдосконалення мошторингових показникiв розвитку пiдприемництва, але не розроблено цшюно! системи монiторингу [3]. О^м цього, результати дослiдження стосовно досв^ европейських кра!н та пропозицш для Укра!ни поки що не розмщено у вiльному доступi.
Отже, розроблення системи мошторингу е актуальним науково-прак-тичним завданням, що потребуе зусиль не тшьки вчених-економiстiв, а й спе-цiалiстiв з шформацшних технологiй, моделювання, статистики тощо.
Анал1з останн1х наукових досл1джень. У перекладi з англшсько! мо-ви "мониторинг" - це спостереження. Група науковщв [4] обгрунтовуе таке визначення мониторингу - це процес поточного спостереження, контролю, ощнювання, аналiзу i прогнозування ключових процесiв у суспiльствi на базi статистичних даних.
Термiн "монiторинг" трактують по^зному, залежно вiд сфери його застосування i механiзмiв здiйснення. Наприклад, Ю.А. 1зраель монiторинг розглядае як систему спостереження, збирання, оброблення, збереження та аналiзу шформацп про стан системи, прогнозування змш, а також розроблення наукових рекомендацш для прийняття вщповщних рiшень [5].
Аналiз визначень мониторингу показуе, що традицiйне розумшня мо-нiторингу як системи спостереження не вичерпуе його функцiй у сучасному iнформацiйному полi та потребуе розширення. Найбiльш вузьким визначення мошторингу е представлення мошторингу як послщовносп таких процешв: збирання даних, !х систематизацiя, оброблення, архiвацiя, аналiз та прогнозу -
вання, а також надання опрацьовано! шформацп користувачам. Одним iз ключових атрибутiв мониторингу е регулярнiсть. Вiдповiдно до такого трак-тування в науковiй лiтературi [6] запропоновано класифiкацiю систем мошторингу за предметними галузями, за цшями, функцiональним складом i особливостями шформацп, що використовуеться в систем^
С.Г. Дрига зазначае, що не зважаючи на велику кiлькiсть праць з державно! шдтримки шдприемництва та мошторингу, "система мошторингу шдприемництва" мае лише декларативний характер [7]. Отже, юнуе проблема уточнення поняття "суб'екпв", "об'ектiв" монiторингу, !х функцюнально! на-повненостi та вщповщносл.
Метою роботи е уточнення складових монiторингу з позицп системного шдходу.
Виклад основного матер1алу дослщження. Проблема розроблення методологи монiторингу зумовлена такими причинами: економiчними, сощ-альними, методологiчними, iнструментальними. Стосовно економiчних причин:
• у цей час мониторинг стану розвитку шдприемництва [ б1знес-клшату як про-цес постшного нагляду з метою виявлення в1дпов1дност ходу розвитку шдприемництва поставленим державою задачам практично не здшснюеться ш на галузевому, т на репональному ршнях;
• висою операцшт витрати [ бар'ери для ведення б1знесу позначаються на тд-приемницькш активност [ провокують зростання тньово! економши [ висо-ку корупцшшсть.
Стосовно сощальних причин:
• поляризащя регюшв за критер1ем р1вня розвитку шдприемництва, що сукуп-но з р1зними проблемами сощального, економ1чного [ демограф1чного характеру зумовлюе значну диференщацта регюшв за р1внем та яюстю життя;
• державт органи не здшснюють мошторингу у сфер1 контрольно-наглядово! [ дозвшьно! систем. Жодна державна установа точно не знае, скшьки натепер видано дозволш б1знесу в конкретних галузях;
• роботу з1 скорочення [ спрощення адмшстративних процедур, пов'язаних з видачею дозвшьних докуменпв, проводять фрагментарно.
Стосовно методологiчних причин, то тд процесом монiторингу до-сить часто помилково розумiють проведення аналiзу та кон'юнктурних досль джень. Мошторинг охоплюе проведення аналiзу та кон'юнктурш дослщжен-ня як окремi складовi. Вiдмiннiсть монiторингу вiд аналiзу в тому, що аналiз проводять ситуацшно за потребою, а мошторинг - постшно з метою коригу-вання динамiки розвитку. Властивостi кон'юнктурних дослщжень та монiто-рингу наведено в табл. 1.
Хоча кон'юнктурш дослщження i е бiльш ситуацшними, але доцiльно !х методи включати в методологiю проведення монiторингу, оскшьки вони передбачають не тiльки аналiз та безперервне стеження, а й побудову прогнозу. О^м цього, кон'юнктурш дослщження охоплюють аналiз чинниюв, що вплинули на змiни показниюв.
Попри це, монiторинг та кон'юнктурш обстеження досить часто вжи-вають як синошми. Так, за Методичними рекомендащями здiйснення мошто-
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
рингу умов ведення бiзнесу в Укра'ш [8], методом дослщження е опитування представниюв суб,ектiв малого та середнього шдприемництва за 1'х мюцезна-ходженням методом шдивщуальних iнтерв,ю. За рекомендацiями збiр шфор-мацп здiйснюють щоквартально. Завданням дослщження е вивчення стану шдприемницького середовища, основних тенденцiй його розвитку, а також визначення адмшютративних перешкод для ведення бiзнесу, пiдготовка реко-мендацiй щодо 1'х усунення. Отже, можемо зазначити, що наведений документ бшьше стосуеться методики кон'юнктурних дослiджень, й не мае вказь вок щодо комплексу спостережень, спрямованого не тшьки на реакцiю гро-мадсько!' думки, а й на змшу законодавчо!' бази.
Табл. 1. Властивостi понять мошторинг та кон'юнктурщ досл'кдження
Властивост1 мошторингу Властивост1 кон'юнктурних дослвджень
- комплекс спостережень; - дослвдження, як1 визнача-ють змши; - безперервне стеження; - зб1р шформаци; - систематичне зштавлення дшсного стану оргашзаци з бажаним - анал1з стану; - визначення тенденцш до зм1ни стану, що дае змо-гу виробляти оптимальну стратегш управл1ння; - цшеспрямований зб1р 1 оброблення шформаци; - анал1з 1 виявлення особливостей та тенденцш !х функцюнування, прогнозування основних пара-метр1в; - виявлення перспектив розвитку
Стосовно шструментальних причин, то вони мають як практичний характер, пов'язаний з необхщшстю формування значних статистичних баз та створення вщповщного програмного комплексу, так i теоретичний характер, пов'язаний з суб'ектами користування результатами мошторингу. З позици системного пiдходу монiторинг повинен охоплювати такi складовi: цiлi; суб'екти; зв'язки; функци; об'екти. Вiдповiдно до цих елеменлв, виникають основнi питання тд час формування концепцп мошторингу: "Як саме ре-зультати мають отримувати суб'екти монiторингу?", "Хто е суб'ектами мошторингу, як вони взаемодшть, чи не дублюються 1'х функци?", "Яку об'ектну шформащю мають збирати суб'екти?", "Яким чином вщбуваеться передача шформаци мiж суб'ектами?".
Автор дотримуеться думки, що передумовою для мошторингу е страте-гiя управлшня, на основi яко!' розробляють стратепчний план з видiленням ба-зових сценарй'в. Метою монiторингу е дослщження вiдповiдностi отриманих результатiв запланованим, визначення точки переходу мiж альтернативними траекторiями або ситуацн, що потребуе коригування кшцево!' мети. У роботi автора [9] було зазначено, що основними суб'ектами шдприемництва е держава, шдприемства, об'еднання шдприемств (громадськ оргашзаци). Схему на-явних на сьогодш iнформацiйних каналiв монiторингу наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схема наявних шформацшних каналiв мошторингу
За рис. 1 спостершаемо, що iнформацiйнi канали iснують тшьки в нап-рямi держави. Держава мае власнi шформацшш канали через Державну службу статистики Укра!ни та Держпiдприемництво. Недолiком ще! схеми е те, що вщсутш зворотний зв'язок мiж державою та тдприемствами або !х об'еднаннями. Маемо на увазi вiдсутнiсть або неповну iнформацiю щодо роз-витку тдприемництва, його реальних проблем, перспективних напрямiв. Ок-рiм цього, вiдсутнiй зв'язок мiж пiдприемствами та !х об'еднаннями через ад-мiнiстративну нерозвиненiсть останшх та низьку громадську активнiсть самих тдприемщв.
Водночас не можна сказати, що наведенi канали не змiнюються в за-конодавствi. 18.09.2012 р. затверджено Методичш рекомендацп щодо форму-вання i реалiзацп регюнальних та мiсцевих програм розвитку малого i се-реднього пiдприемництва [10]. Уже в цих рекомендащях передбачено:
• визначення цiлей, заходiв i завдань;
• оцiнювання очжуваних (прогнозних) результатiв виконання Программ (еко-номiчних, соцiальних, екологiчних) та визначення li ефективностi;
• громадське обговорення проекту Програми;
• затвердження Програми;
• опублжування в офгцгйних друкованих виданнях та на офiцiйних сайтах в мереж! 1нтернет звiтiв про результата виконання Програми.
Отже, сустльство тдходить до усвiдомлення значимостi громадсько! думки в формуванш та монiторингу економiчних програм. Так, монiторинг виконання Програми розвитку проводять за такими показниками:
• обсяг кошть (зокрема i бюджетних), витрачених на виконання Програми;
• досягнення внаслiдок виконання Програми цшей i завдань, визначених для кожного етапу виконання (реалiзацil);
• вдаовщтсть результативних показникiв виконання програми запланованим результативним показникам;
• повнота охоплення цшьово! аудиторй в межах виконання Програми;
• рiвень защкавленосл та задоволеностi потреб цшьово! аудиторй результата внаслщок, що провадиться в рамках виконання Програми.
Результати мониторингу враховують пiд час розроблення нових програм на новi перюди та визначення необхiдного обсягу фшансування програм. Отже, органiзацiя системи мониторингу за пiдприемництвом мае обов'язково враховувати сощальний фактор, зокрема громадську актившсть пiдприемцiв, й змiни в законодавствi як реакцiю на змiни в системi пiдприемництва.
Низька громадська актившсть впливае на ефектившсть системи мош-торингу, оскiльки не встановлюеться зв'язок мiж пiдприемствами та !х об'еднаннями. Одним iз прикладiв таких шформацшних недолiкiв е рiзнi оцiнки рiвня тшьово! економiки. А.А. Левшук зазначае, що це пов'язано з кшькома умовами [11]:
• по-перше, вщ величини суб'екта малого тдприемництва i обсягiв його дiяль-ностi. Чим менше мале пiдприемство, тим менша ефективнiсть його дiяль-ностi, тим бшьше пiдприемство прагне в тшьовий сектор;
• по-друге, вiд того, хто е партнером малого тдприемства. Якщо це державне тдприемство або велике акцiонерне товариство, то частка офщшно! складо-во! !х спшьно! дiяльностi дуже велика (близько 90 %);
Нащональний лiсотехнiчний умiверситет Украши
• по-трете, ефективно працююч1 мал1 тдприемства мають велик активи (спо-руди, автотранспорт тощо), що тдвищуе ризик втрати даних актив1в 1 самого б1знесу в раз1 виявлення правопорушення. I це спонукае шдприемщв пере-ор1еитувати свою д1яльшсть в офщйиий (облшоваиий) сектор економ1ки. Отже, тiньовий сектор бшьш характерний для неефективних малих пiдприемств, що потребують державно!' шдтримки, пiльг тощо. Вiдсутнiсть даних щодо тшьового сектору впливае на ефектившсть пiдприемництва й на ефективнiсть мотторингу. Автором запропоновано схему iнформацiйних ка-налiв системи монiторингу (рис. 2).
Рис. 2. Запропонована схема каналiв системи мотторингу
На рис. 2 запропоновано дев'ять каналiв постачання та отриманш ш-формаци. Канали "тдприемства - держава", "держава - об'еднання шд-приемств" е наявними та характеризують зв'язок мiж суб'ектами через Дер-жавну службу статистики та Держшдприемництво щодо збирання офiцiйних даних. Канал "держава - об'еднання шдприемств", та "держава - тдприемства" характеризуе шформащю, що спрямована на збшьшення дотацш, вдосконалення податкового законодавства, шформащю щодо гранпв тощо. Цей канал показано бшьш тонкою лтею, оскшьки за обсягом шформаци вш е меншим, нiж попереднi канали.
Канал "тдприемства - об'еднання шдприемств" характеризуе шформащю щодо громадсько1 активнос^ шдприемщв та 1'х бажання надавати ре-альну статистичну шформащю. Канал "об'еднання шдприемщв - тдприемства" вщповщае за надання шформаци щодо треншгових шкiл, мiжна-родних бiзнес-проектiв, можливостi навчання пiдприемцiв, кооперацп, в пер-спективi - створення полггично1 сили.
Заслуговують уваги канали, що показаш пунктирною лiнiею - це канали, що опосередковано впливають на систему мотторингу, але шляхом змши свщомос^ суб'ектiв: для держави - усвщомлення значимостi малих шдприемств та 1'х шдтримки; для об'еднань - сощальна вщповщальшсть за результати роботи шдприемств всередиш об'еднання; для шдприемщв - сощальна актившсть, бажання до створення каналу з об'еднаннями шдприемщв.
Наголосимо, що шд час мотторингу суб'ект та об'ект зб^аються. Зпд-но з цим твердженням, система мотторингу не повинна стосуватись лише шдприемщв, але й мае охоплювати дат щодо впливу держави та дш об'еднань шдприемщв. Водночас необхщно розрiзняти суб'ект мотторингу (той, хто здшснюе мотторинг), суб'ект прийняття управлшського ршення та адресата мотторингу (для кого здшснюеться мотторинг).
Г. Клейнер зазначае, що будь-яка соцiально-економiчна система мк-тить три шдсистеми: функцiональну пiдсистему - це те, що система може; ш-тенщональну - те, чого вона бажае, експектацшну - те, що вона очжуе [12]. Стосовно системи мотторингу з урахуванням виокремлених суб'еклв та зна-
чимосп сощального дiалогу можна спостерiгати вiдповiднiсть суб'екпв та об'ектiв монiторингу (табл. 2).
Табл. 2. ¡Идпов'гдн'гсть суб'ектгв, об'ектгв мошторингу та Их функцш
Суб'ект мошторингу Об'ект моиiториигу Функцiя монiторингу
Пщприемщ - адресат мошторингу Реалiзацiя д1й системи, стшю взаемовiдиосиии з iишими системами (зов-иiшиiми та виутрiшиiми) Аналiтична, на основi постiйного спостере-ження за об'ектом, охоплюе вимiрювання реальних результатiв i спiввiдношення !х iз заданою метою, стандартами, еталонами i нормами
Об'еднання шдприемщв -суб'ект коор-динацп та узгодження Формування й реалiзацiя иамiрiв системи вщносно свого фуикцiоиуваиия Дiагностична, маемо на увазi iнтерпретацiю одержаних результата й об'ективна оцiнка результата дш суб'екта прийняття управ-лшських рiшень; Органiзацiйна, що припускае контроль за станом об'екто мошторингу i пiдготовку рекомен-дацiй для ухвалення коректувально-попере-джувальних управлiнських ршень. Мотивацiйна, для надання домжрно! шфор-маци й формування статистичних баз даних
Держава -суб'ект прийнят-тя управлшсько-го ршення Очiкуваиия системи вщ-носно реакцп об'ектiв зовиiшиього свпу на певиi дл або подп Формування цшей, регулювання Прогностична, що полягае в обгрунтованих припущеннях про можливi змши в сташ об'екта
Наведет вщповщносл е початковими й, можливо, в певному сени дискусшними, але вони i характеризують складнiсть розроблення системи мошторингу як складово! ефективно! системи стратегiчного управлiння.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. У робот було конкретизовано складовi системи мониторингу пiдприемництва з позицн системного тдходу, що дало змогу видшиги суб'екти, об'екти, зв'язки, функцп та цш системи монiторингу. Зроблено висновок, що мониторинг повинен вь дображати динам^ та структуру складових суб'екпв пiдприемництва: дер-жави шляхом змши законодавства, громадських органiзацiй через обговорен-ня програм, пiдприемцiв шляхом анкетування. Перспективою подальших на-укових дослщжень е розроблення системи показникiв та iндикаторiв, що характеризують наведет елементи.
Л1тература
1. Закон Укра1ни "Про розвиток та державну шдтримку малого i середнього шд-приемництва в Укра!ш" вщ 22.03.2012 р., № 4618-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17.
2. Розпорядження Кабшету М1н1стр1в Укра1ии "Про затвердження плану заход1в з вико-нання у 2012 рощ Надюнально! програми сприяння розвитку малого пiдприемиицтва в Укра-!ш" вщ 31.05.2012 р., № 331-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.ra-da.gov.ua/laws/show/331-2012-р.
3. Анотований звгт про результати виконання науково-дослдаих робгт НДЕ1 Мшютер-ства економжи Украши за 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ndei.me.gov.ua/pdfAnotovZvit2011 .pdf.
4. Карпов В. Статистичний мониторинг сощально-екож^чних процеав як актуальне завдання державно! статистики / В. Карпов, М. Пугачова, В. Степанко // Статистика Укра!ни. - 2000. - № 2. - С. 33-40.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
5. Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы // Мониторинг состояния окружающей природной среды / Ю.А. Израэль - Л. : Изд-во "Нева", 1997. - С. 10-25.
6. Пугачова М.В. Концептуальш основи статистичного мотторингу / М.В. Пугачова, Д.Д. Айстраханов, Ю.Р. Валькман, В.А. Головко, В.1. Карпов // НД1 статистики Держкомстату Украши. - К., - 2003. - 344 с.
7. Дрига С.Г. Мале шдприемництво Украши: становлення, мехашзми управлшня та шдтримки : монографiя / С.Г. Дрига. - К. : Вид-во "Либщь", 2009. - 459 с.
8. Наказ Мшютерства екож^чного розвитку i торгiвлi Украши "Методичш рекоменда-ци здiйснення монiторингу умов ведення бiзнесу в Укра1'ш" вiд 03.10.2011 р., № 73. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-reko-mendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html.
9. Кашуба Я.М. Вибiр метсдав та пiдходiв стратегiчного управлiння розвитком шд-приемництва / Я.М. Кашуба // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 9. -С. 16-17.
10. Наказ Державно! служби Украши з питань регуляторно! поттики та розвитку тд-приемництва "Методичнi рекомендацп щодо формування i реалiзацii регюнальних та мюце-вих програм розвитку малого i середнього шдприемництва" вщ 18.09.2012 р., № 44. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.dkrp.gov.ua/info/491.
11. Левшук А.А. Тшьовий сектор дiяльностi суб'екпв малого пiдприeмництва Украши: соцiально-економiчний аспект та шляхи подолання / А.А. Левшук // Матерiали сайту Scientific World. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sworld.com.ua/konfer27/ 452.pdf.
12. Клейнер Г.Б. Проблемы стратегического государственного планирования и управления в современной России / Г.Б. Клейнер // Стратегическое планирование и управление : Материалы круглого стола. - М. : Изд-во "Научный эксперт". - 2011. [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.kleiner.ru/arpab/sovros_2011 .html.
Кашуба Я.Н. Формирование информационных каналов мониторинга для развития и поддержки предпринимательства
Применен системный подход к организации мониторинга системы предпринимательства, уточнено содержание целей, субъектов, объектов, связей и функций системы мониторинга. Автор придерживается мысли, что предпосылкой для мониторинга является стратегия управления, на основе которой разрабатывается стратегический план с выделением базовых сценариев. Целью мониторинга является исследование соответствия полученных результатов запланированным, определение точки перехода между альтернативными траекториями или ситуации, которая нуждается корректировки конечной цели. Предложена схема информационных каналов системы мониторинга.
Ключевые слова: мониторинг, предпринимательство, объединение предпринимателей, государство, системный подход.
Kashuba Ya.M. Forming informative channels of monitoring with the purpose of development and support of entrepreneurship
In the article is the systems approach is used for organization of monitoring of the system of entrepreneurship. Maintenance of aims, subjects, objects, connections and functions of the monitoring system is also specified. An author adheres to the idea, that pre-condition for monitoring is management strategy on the basis of that a strategic plan is developed with the selection of base scenarios. A monitoring aim is research of accordance of the got results pre-arranged, determination of transit between alternative trajectories or situation that needs adjustments of ultimate goal point. An author offer the chart of informative channels of the system.
Keywords: monitoring, entrepreneurship, business associations, the state, the systems approach.
