CC BY
16
тою недопущення втрати банками платоспроможностi. Вдосконалення регу-лювання лiквiдностi банкiв Укра1ни на основi нових стандартiв Базельського комитету сприятиме пiдвищенню рiвня управлiння ризиком лжидносл, що зробить банки бшьш надiйними i фiнансово сталими до фшансових стресiв на свiтових та нащональних фiнансових ринках.
Новi стандарти Базельського комитету регулювання лiквiдностi базу-ються на принципi оцiнювання потоку (обороту), передбачають безперер-вний анатз лiквiдностi та мають унiфiкувати тдходи до регулювання лжвщ-ностi. До того ж появляеться можливiсть врахувати пiд час оцiнювання лж-вщносл спроможнiсть банку залучати кредити i забезпечувати надходження коштiв вiд поточно! операцшно! дiяльностi. За таких умов банк вважаеться лшвщним, якщо сума його лжвщних активiв i лжвщних кошпв, якi вiн може мобЫзувати з iнших джерел, достатня для своечасного погашення його по-точних зобов'язань.
Базельським комитетом вводяться два формалiзованi показники для регулювання коротко- i довготермшово! лiквiдностi:
• показник покриття лiквiдностi (Liguidity coverage ratio, LCR), який набуде чинностi з 1 счня 2015 р.;
• показник стабшьного фшансування, нетто-фондування (Net stable funding ratio), який набуде чинност з 2018 р.
Показник покриття лжидносл (LCR) розраховуеться як вщношення запасу лiквiдних активiв та чистих грошових вiдтокiв за 30-денний перiод i повинен становити понад 100 %. Метою впровадження Базельським комитетом показника покриття лжидносл (LCR) е визначення обсягу високона-дiйних i лiквiдних активiв для покриття неочiкуваного вiдтоку кошпв протя-гом короткотермiнового перiоду (30 дшв).
За рiвнем лiквiдностi, вiдповiдно до нових стандартiв Базельського комитету, активи банкiв подiляють на два рiвня: активи першого рiвня (готiвка, кошти на коррахунку в НБУ, борговi цiннi папери Уряду в нацюнальнш ва-лютi, обл^ацп НБУ) та активи другого рiвня, якi повиннi становити не бшь-ше нiж 2/3 активiв першого рiвня (борговi папери державних корпорацш, яким присвоений 20 % ризик, корпоративш цiннi папери з рейтингом АА- i вище). Чистий вщлк грошових коштiв визначаеться як сумарний вщплив грошових коштiв за м^сом сумарного надходження грошових коштiв вщпо-вiдно до стресового сценарiю в рамках розглянутого перiоду.
Показник чистого стабшьного фшансування, нетто-фондування (NSFR) розроблений Базельським комлетом для стимулювання середньо- i довготермiнового фiнансування активiв та операцш банкiв. Цей показник встановлюе мiнiмальний рiвень стабiльного фiнансування, виходячи з характеристик лiквiдностi банювських активiв i бiзнесу з часовим горизонтом в 1 рж. Вш передбачае фiнансування iнвестицiйних активiв, позабалансових статей, сек'юритиризованих та шших активiв за рахунок обсягу стабiльних пасивiв стосовно рiвня !х лiквiдностi та спрямований на обмеження надмiр-но! залежност вiд великих джерел фшансування в перюди надлишку лжид-носл на ринку i сприяе бшьш точнш оцiнцi ризику лiквiдностi за вшма ба-лансовими i позабалансовим статтями.
Показник чистого стабшьного фшансування (NSFR) визначаегься як вщношення наявних стабiльних джерел фшансування до необхщного обсягу стабiльного фшансування. Вш повинен становити понад 100 %. Мета впрова-дження показника - забезпечити стабшьне фiнансування за умови безперер-вно! роботи банку протягом року за специфiчним стресовим сценарieм.
Наявнi стабiльнi джерела фшансування розраховуються шляхом дь лення поточно! вартосп капiталу i зобов'язань банку на п'ять категорш та множенням суми кошпв за кожною категорieю на вiдповiдний коефiцieнт стабiльного фшансування (ASF). Необхщний обсяг стабiльного фшансування розраховусться як сума вартостi наявних активiв, якi подiляють за рiвнем ста-бiльностi на 9 категорш, помножена на вщповщний коефiцieнт необхщного стабiльного фiнансування (RSF), плюс обсяг позабалансових статей (або по-тенцшних ризикiв лжвщносп), помножений на вщповщний коефiцieнт необ-хiдного стабiльного фшансування [7].
Отже, на основi проведеного наукового анатзу пiдходiв до сутносп банювсько! лiквiдностi можемо зробити висновок, що поняття банювсько! лiквiдностi в сучаснш економiчнi лiтературi та практищ е неоднозначним. Лiквiднiсть можна розглядати з погляду як окремого банку, так i банювсько! системи загалом, або активiв i пасивiв, чи виконання зобов'язань перед резидентами та нерезидентами тощо. Економiчний змют та характеристику лш-вiдностi банку вщображае ризик лiквiдностi, який розкривае !! не тшьки як нездатшсть чи неможливiсть банку своечасно та без втрат залучити додатковi фiнансовi ресурси чи реалiзувати наявнi активи для виконання взятих зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, а й зазнати збитюв (втрати час-тини катталу) внаслiдок цього.
Загалом банювська лiквiднiсть вiдiграе життево важливу роль у фун-кцiонуваннi банювсько! системи та дiяльностi окремих банюв, оскiльки е пе-редумовою i чинником !хньо1 стiйкостi, тому що лише банювська система, яка мае достатнш рiвень лiквiдностi, може устшно виконувати покладенi на не! функцп. Запровадження в Украш нових стандарпв Базельського комiтету сприятиме пiдвищенню рiвня управлiння лiквiднiстю вiтчизняних банкiв, що зробить !х бiльш надiйними i фiнансово сталими. На нашу думку, норматив поточно! лжвщносп (Н5) необхщно замiнити на норматив покриття лжвщ-ностi (LCR), а короткотермшово! лжвщносп (Н6) - на показник чистого стабшьного фшансування (NSFR). Запропоноваш Базельським комиетом стан-дарти лжвщносп почнуть впроваджуватися через декiлька роюв, проте заува-жимо, що тдготовку до !х впровадження в Украш необхiдно розпочинати вже сьогоднi.
Л1тература
1. Бурденко 1.М. Фшансовий мехашзм управлшня лжвщшстю банку : монография / 1.М. Бурденко, G.G. Дмитр1ев, Ю.С. Ребрик, Ю.С. Серпешнова. - Суми : Вид-во "Ушверси-тетська книга", 2011. - 136 с.
2. Д'яконова I.I. Удосконалення лжвщност банку : монография / I.I. Д'яконова. - Суми : Вид-во "Ушверситетська книга", 2006. - 84 с.
3. Енциклопед1я банювсько! справи Укра!ни / редкол. В.С. Стельмах (голова) та ш. - К. : Вид-во "Молодь", "1н Юре", 2001. - 679 с.
4. Загороднш А.Г. Банкiвська справа: термiнологiчний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. - Львiв : Вид-во НУ '^bBÍBCbKa полiтехнiка", 2010. - 508 с.
5. 1ваав 1.Б. Лшвщшсть банку в умовах маркетинго-opieHTOBaHoro менеджменту /
I.Б. Iвасiв // Фшанси Укра1ни : журнал. - 2003. - № 1. - С. 109-116.
6. 1нструкщя НБУ "Про порядок регулювання дiяльностi банкiв в Укра!ш" вiд 28.08.2001 р., № 368. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z0841-01.
7. Карчева Г.Т. Удосконалення регулювання лжвщност банкiв на основi нових стандар-тiв Базельського комiтету / Г.Т. Карчева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Vke/2011_2/Karcheva.pdf
8. Конопатська Л.В. Деяга питання регулювання бангавсько! дiяльностi в перюд свпово! екож^чно! кризи / Л.В. Конопатська, К.С. Раевський // Вiсник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. - 2010. - № 2. - С. 125-128.
9. Лис 1.М. Управлшня лжвщшстю банювсько! системи Укра!ни : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 - Грош^ фiнанси i кредит / Лис 1гор Михайлович. - К., 2010. - 20 с.
10. Лжвщшсть банку: окремi аспекти управлшня та свповий досвщ регулювання i наг-ляду : наук.-аналiт. матер. / В.С. Стельмах, В.1. Мiщенко, В.В. Крилова, Р.М. Набок, О.Г. При-ходько, Н.В. Грищук. - К. : Вид-во Нац. банку Укра!ни. Центр наук. дослщжень. 2008. - Вип.
II. - 220 с.
11. Пернарiвський О. Аналiз та ощнка ризику лiквiдностi банку / О. Пернарiвський // Вюник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. - 2006. - № 10. - С. 26-29.
12. Твердохлiбова Д. Методика ощнки фшансового стану банювсько! системи Укра!ни / Д. Твердохлiбова // Економiка Укра!ни : полпико-екож^чний журнал. - 2008. - № 4. - С. 43-47.
Панькив К.П. Теоретические основы банковской ликвидности
Исследованы основные подходы к толкованию ликвидности банка. Раскрыт риск ликвидности с целью ее характеристики и практика управления ликвидностью банковской системы Национальным банком Украины. Обоснованы направления совершенствования ее регулирования на основе новых стандартов Базельского комитета.
Ключевые слова: ликвидность, риск ликвидности, ликвидность банка, банковские учреждения, Национальный банк Украины, активы, пассивы.
Pan'kiv Kh.P. Theoretical foundations of bank liquidity
The main approaches to the interpretation of the bank liquidity are explored. Risk of liquidity with aim its characteristic and practice of management to bank system liquidity by the National Bank of Ukraine are disclosed. Ways of improving its regulation based on the new standards of the Basel Committee are proposed.
Keywords: liquidity, risk of liquidity, bank liquidity, banks, the National Bank of Ukraine, assets, liabilities.
УДК338.2:658.0(477):65.012 Acnip. ЮА. ПоповгченкО -
Мжрегюнальна академш управлшня персоналом
ФУНКЦ1ОНАЛЬН1 МЕХАН1ЗМИ ЗМ1ЦНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СУБ'еКТШ МАЛОГО ШДПРИЕМНИЦТВА
Доведено необхщшсть удосконалення державно! жштики змщнення екож^ч-но! безпеки сектору малого шдприемництва нащонально! економжи. ОбГрунтовано функщональш мехашзми державно! жштики у сферi змщнення економiчно! безпеки малих шдприемств, визначено необхщну етапшсть !! реалiзацi! та перелж заходiв i за-собiв державно! пол^ики, якi в сукупностi сприятимуть розвитку ефективно! системи гарантування економiчно! безпеки вiтчизняних суб'eктiв малого шдприемництва.
1 Наук. кер1вник: проф. Т.Г. Васильщв, д-р екон. наук - Льв1вська КА
Ключовi слова: мале шдприемництво, економiчна безпека, функцюнальш ме-ханiзми змiцнення.
Постановка проблеми. Важливють ютотного вдосконалення державно! полггики змщнення економ1чно! безпеки малого тдприемництва в Укра-!ш набувае особливо! актуальности зокрема через стихшно-хаотичний ! не-достатньо керований з боку держави процес формування цього сектора еко-номжи на посттрансформацшному етат розвитку економжи ! суспшьства, високий р1вень вразливосп тдприемств цього сектору через його розм1ри, рь вень забезпеченост матер1альними ! фшансовими ресурсами, недосконале конкурентне середовище, прояви монопол1зму ! корупцп у вщносинах "б1з-нес-держава", надм1рно високий р1вень тшзацп у сектор! малого тд-приемництва.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Процеси формування ! розвитку сектору малого тдприемництва Укра!ни дослщжено у працях З. Вар-нал!я, Т. Васильц!ва, М. Дол!шнього, М. Козор!з, В. Рябошлика та ш. Станов-лення механ!зм!в системи економ!чно! безпеки розглянуто у працях В. Гееця, Г. Пастернак-Таранушенка, В. Мунпяна, О. Барановського, О. Власюка, В. Горбулша, С. Пирожкова, Б. Кравченка та шших в!тчизняних ! заруб!жних вчених. Проте на сучасному посттрасформацшному етап! розвитку Укра!ни виникае потреба удосконалення механ!зм!в зм!цнення економ!чно! безпеки сектору малого тдприемництва з урахуванням нових господарських умов та чинниюв, що визначають п!дприемницьку активн!сть.
Постановка завдання. Метою роботи е обгрунтування функцюналь-них механ!зм!в забезпечення економ!чно! безпеки сектору малого тд-приемництва в Укра!т.
Виклад основного матер1алу. Роль орган!в державного управл!ння як суб'екта системи економ!чно! безпеки тдприемництва е визначальною, проте реал!зован! ними заходи мають знайти адекватне впровадження та продов-ження безпосередньо на р1вт п!дприемств. Б!льше цього, суб'екти тд-приемницько! д!яльност! також мають певш засоби посилення !х економ!чно! безпеки. Водночас з р!зних причин (не усвщомлення важливост! заход!в, не-достатньо високий р!вень компетенц!! апарату управлшня, брак ф!нансових ресурс!в тощо) в!тчизнян! мал! п!дприемства не завжди реал!зовують !х на практиц!. Тому одтею з важливих функц!й представниюв влади мае стати, кр!м створення сприятливих макропередумов, стимулювання розробки та ре-ал!зац!! малими п!дприемствами заход!в, спрямованих на посилення !х еконо-м!чно! безпеки.
Зазначимо, що у бшьшосп наукових праць [1-5] окремим аспектом проблеми, яка дослщжуеться, та !! актуальносп е особливост! забезпечення економ1чно! безпеки малих суб'екпв первинно! ланки економжи в умовах фь нансових чи економ1чних криз, яю: по-перше, ютотно тдсилюють дш деста-бЫзуючих чинниюв впливу та перешкод розвитку системи економ1чно! безпеки; по-друге, значно обмежують можливост (передушм фшансов1) оргатв державного управлшня як основного суб'екта ще! системи; по-трете, створю-ють труднощ1 функцюнування грошово-кредитно! та банювсько! систем, що
сповiльнюe стан фшансових noTOKiB та економiчний розвиток, його збалансо-вашсть та знижуе piBeHb стiйкостi до внутрiшнiх i зовнiшнiх негативних впливiв. Пiдтвердженням цього е усвiдомлення економiчноï безпеки у кра-ïнах Захiдноï Свропи переважно як забезпечення "живучосп" нацiональних економж в умовах свiтових економiчних криз.
Бшьше цього, вважаемо, що в умовах попршення фiнансових вщно-син - коли знижуеться рiвень економiчноï ефективностi пiдприемств, коли частина з них стае збитковими чи перестае здшснювати дiяльнiсть, коли ско-рочуються робочi мiсця - стае очевидним, що створення такого економжо-правового середовища, за якого бiльшiсть суб'екпв первинноï ланки економь ки формують належний рiвень економiчноï безпеки, зокрема економiчноï стiйкостi, та за якого можуть належним чином прогнозувати та швелювати ризики економiчноï кризи, е життево необхщним для кожноï держави.
Передумовою змiцнення безпеки е усвщомлення iснуючих та потен-цiйних загроз, що мають вплив на штереси об'екта системи безпеки. Окрiм цього, юнують як спiльнi, так i особливi ризики реалiзацiï iнтересiв суб'екпв пiдприемництва у фiнансовiй сферi залежно вiд сектору пiдприемництва чи виду економiчноï дiяльностi, а також традицшш та додатковi, зумовленi нас-танням чи посиленням ди впливу економiчноï кризи.
Пiсля визначення напрямiв змщнення економiчноï безпеки малих тд-приемств необхщно запропонувати конкретнi заходи та засоби, а також спла-нувати вщповщне ресурсне забезпечення ïх реалiзацiï. За результатами мош-торингу реалiзованих заходiв часто виявляеться, що за окремими з них пла-нових чи бажаних показниюв не було досягнуто змiн. Тому пiсля виявлення та^ ситуацiï доцiльно повернутися до коригування та повторноï реалiзацiï окремих заходiв чи навiть ïх сукупностц якщо на малих пiдприемствах вщ-сутнi рекомендацiï стосовно конкретних змш, якi спроможнi змiнити стан справ, то потрiбно повернутися до результапв монiторингу рiвня та характеристик економiчноï безпеки суб'ектiв господарювання.
Водночас, вважаемо, що метою виконання зазначеного на рис. алгоритму дш е забезпечити розвиток системи шформацшно-аналггичного забезпечення, системи стратепчного i тактичного, оргашзацшного й мотивацшно-го управлшня системою економiчноï безпеки малих тдприемств та ïï посту-пова iмплементацiя в основу всiеï плановоï роботи на пiдприемствах.
Полiтика зi змiцнення економiчноï безпеки малих тдприемств може передбачати також таю дп, як аналiз можливих негативних фшансових нас-лiдкiв розвитку виробничоï, маркетинговой комерцiйноï пiдсистем тд-приемства щодо стану i змiн, ïï платоспроможносп, рентабельностi та при-бутковосл; вивчення ринку щнних паперiв щодо стану привабливост на ньому цiнних паперiв пiдприемства, залучення фiнансових засобiв та швести-цiй для розвитку, а також стосовно захисту акцш вщ неправомiрного захоп-лення та встановлення контролю над майном суб'екта господарювання; ощн-ка швестицшних проектiв стосовно аналопчних параметрiв; вивчення комер-цшних та дiлових пропозицiй тощо.
Зб1р, опрацювання шформацп та розрахунок внутр1шньо1 [ зовшшньо! компонент та узагальнюючого р1вня економ1чноТ безпеки
т Запровадження постшно д1ючого мошторингу р1вня та характеристик еконсишчноТ безпеки <1
*
Розробка заход1в з посилення незабезпечених функщональних складншав та шди-катор1в економ1чно'1 безпеки, яю перебувають в небезпечнш або екстремальнш зош
.----------------------------1----------------------------
\ Обгрунтування прюритет1в подальшого змщнення економ1чно'1 стшкосп шдприемств 1 1
О, |
| Визначення заход1в, спрямованих на шдвищення р1вня лшвщносп [ 1 платоспроможносп, включаючи управлшня простроченими заборгованостями, ! часткою забезпеченосп власними коштами оборотних засоб1в 1 1 1 1 1 1
| * 1
1 Планування подальшого збшыпення обсяпв господарсько'1 д1яльносп, \ збшыпення фшансового результату та рентабельное^ д1яльносп 1 1 1 1
* 1
| Визначення прюритет1в та джерел фшансування 1 1нвестиш йнсн нноваш йноТ пол1тики шдприемств 1 1 1 1
*
\ Змщнення позищй шдприемств на фондовому ринку 1 1
■ 1
Планування ресурсного забезпечення та очкуваних результате заход1в _
▼ — Реал1защя заход ¡в та контроль 1х результативносп
_I_ Коригування окремих заход ¡в та 1х повторна реал1защя
Розвиток системи шформащйно-анал1тичного забезпечення, стратепчного 1 тактичного, оргашзащйного [ мотиващйного управлшня системою фшансовоТ безпеки шдприемств та п поступова ¡мплементашя в основу ваеТ планово! робота на шдприемствах
Рис. По^довшсть заходiв розвитку системи економiчно'i безпеки малого
тдприемства
На наш погляд, головною метою формування системи забезпечення економiчноl безпеки малих шдприемств е гарантування 1х стабiльного та максимально ефективного функщонування. Основними цшями роботи iз забезпечення належного рiвня економiчноl безпеки пiдприемств е: сприяти до-сягненню мети; досягнути ефективного використання ресурЫв (передусiм фь нансових); запобiгти руйнiвному впливу зовшшнього середовища; забезпечи-ти фiнансову сталють i платоспроможнiсть; досягнути безпеки персоналу тдприемства, майна i капiталу.
Вщповщно до цього пропонуемо розглядати концепщю економiчноl безпеки малих пiдприемств у виглядi розгорнуто! системи безпеки, яка вклю-чае об'екти i суб'екти безпеки, механiзм забезпечення i полггику безпеки. Система економiчноl безпеки шдприемств вщповщно до ще1 концепци вщпо-вiдае таким вимогам: комплекснiсть, безперервшсть, законнiсть, плановiсть, економiчнiсть, взаемодiя, конфщенцшшсть, компетентнiсть. Одним з основ-
них елемента системи економiчноï безпеки пiдприемства е також анатз i управлшня фiнансовими ризиками.
Окрiм цього, у процеш оцiнювання поточного рiвня забезпечення еко-номiчноï безпеки пiдлягають анатзу: фiнансова звiтнiсть i результати роботи тдприемств, ïх платоспроможнiсть, фiнансова незалежтсть, структура i ви-користання кашталу та прибутку; конкурентний стан тдприемств на ринку -частка ринку, яку мають суб'екти господарювання; рiвень технологш i менеджменту; ринок щнних паперiв пiдприемства - оператори та швестори цш-них паперiв, курс акцiй.
Зрозумiло, що забезпечення надежного рiвня економiчноï стiйкостi, а також л^щносл та платоспроможностi, е чи не найбшьш важливим завдан-ням кожного пiдприемства. Водночас на макро- чи мезорiвнi iерархiï управлшня економжою важливо забезпечити належний рiвень економiчноï безпеки малого тдприемництва, а саме - перевищення загальноï суми власного каш-талу суб'екпв пiдприемництва над загальною сумою залученого капiтаду, а також перевищення суми реальних фактичних обiгових активiв тдприемств над загальною сумою реальних фактичних короткотермшових зобов'язань.
Для цього органам державного управлшня потрiбно реадiзувати заходи, спрямоваш на виявлення окремих тдприемств, груп пiдприемств чи сек-торiв бiзнесу, якi характеризуються неналежними показниками економiчноï стiйкостi та лжвщносп, а також на ведення просвггаиць^ та навчальноï роботи з консультування суб'екпв пiдприемництва на предмет засобiв покра-щення ïх фшансового стану. До реадiзацiï цих заходiв можуть бути залученi асоцiативнi тдприемницью об'еднання, а також консадтинговi фiрми; доцшь-ним е створення безкоштовних (для пiдприемцiв) коуч-центрiв та "гарячих" телефонних лiнiй.
Основою таких заходiв мае бути розроблення типових сценарпв покра-щення фiнансового стану суб'екпв тдприемництва та запровадження ефек-тивного фшансового планування (розробки сукупностi заходiв iз забезпечення розвитку тдприемства необхiдними фiнансовими ресурсами, збалансова-ност ïх джерел та пiдвищення ефективносп економiчноï дiяльностi в майбут-шх перiодах). При цьому вихiдними передумовами фiнансового планування суб'екта господарськоï дiяльностi е: 1) основнi напрями розвитку тдприемства вщповщно до стратеги управлiння ним; 2) показники економiчного розвитку, якi плануються, передусiм обсяги господарсь^ та iнвестицiйноï дь яльностц сума доходу (виручки) вiд реадiзацiï продукцiï (робiт, послуг), вит-рат i прибутку; 3) обрана тдприемством полпика фiнансування, його активiв; 4) цiльовi фiнансовi нормативи, установленi на тдприемствц 5) прогноз кон'юнктури фшансового ринку на плановий перюд; 6) результати мониторингу фiнансового стану суб'екта тдприемництва у передплановому перюд^
Вважаемо також, що до складових роботи у цьому напрямi можна вщ-нести: вибiр основних показникiв-iндикаторiв монiторингу; створення системи стандарта економiчноï дiяльностi; визначення сукупностi шформативних звiтних показниюв за напрямами мониторингу; обгрунтування сукупностi уза-гальнювальних показниюв фактичного стану тдприемства; оцшку рiвня вщ-хилень фактичних результатiв економiчноï дiяльностi вiд планових; виявлен-
