CC BY
35
УДК658:005.622:33 Доц. Р.С. Сорока, канд. екон. наук;
магктрант 1.В. Брень; магктрант О.М. Колич - Львiвський ДУВС
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ЗАБОРГОВАНОСТ1 ЯК ЕЛЕМЕНТ
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИЕМСТВА
Визначено роль дебггорсько! 3a6oproBaHocTi у формуваннi екожишчно! безпеки суб'ектш пiдприeмництва. Дослiджено тенденди формування деб^орсько! та креди-торсько! заборгованостей пiдприeмств Украши за 2008-2012 рр. Визначено необхщ-нiсть i послiдовнiсть управлiння дебiторською заборгованiстю шдприемств. Запропоно-вано використання на шдприемствi сучасних форм рефiнансування деб^орсько! забор-гованостi для управлiння взаеморозрахунками шдприемства, як приводять до шдви-щення рiвня економiчноl безпеки, а саме: факторинг, облiк векселiв, виданих покупця-ми продукди та форфейтинг.
Ключовi слова: економiчна безпека, пiдприемство, дебторська заборгованiсть, кредиторська заборгованiсть, рефiнансування дебторсько! заборгованостi.
Постановка проблеми. Дiяльнiсть будь-якого суб'екта пiдприeмництва завжди потребуе достатносп капiталу, оскшьки ресурси, якi формують капiтал пiдприeмства, е джерелом реатзаци управлiнських рiшень та формування при-бутку. Разом з тим, важливого значення набувають i напрями вкладення кашта-лу у активи, що е визначальним чинником забезпечення ефективносп фшансо-во-господарсько! дiяльностi та економiчноí безпеки пiдприемства.
Головним чинником, що визначае фiнансовий стан суб'екта шд-приемництва, е стан його оборотних актив1в i одного з елеменпв - дебiторськоí заборгованостi. Тому використання дебггорсько! заборгованостi е важливим пи-танням для кожного пiдприемства i потребуе виваженого пiдходу до визначен-ня обсягу та заходiв щодо li погашення.
Стан дослщження. Цш темi придiлено значну увагу, оскшьки наявнiсть дебиорсько! заборгованостi в баланс пiдприемств супроводжуе ix виробничо-господарську дiяльнiсть протягом майже всього кнування як суб'екта господа-рювання. Так, проблему управлшня дебiторською заборгованiстю дослвджувало багато вiтчизняниx i зарубiжниx науковщв i практикiв [1-6, 8-11]. Разом з тим залишаються недослiдженими аспекти щодо ролi дебиорсько! заборгованостi як елемента формування економiчноl безпеки шдприемства.
Постановка завдання. Метою дослщження е визначення основних ме-тодiв рефшансування дебиорсько! заборгованостi як одного з визначальних факторiв формування ефективного мехашзму економiчного убезпечення шд-приемства iз врахуванням умов трансформацшно! економiки. Сучасш форми рефiнансування дебггорсько! заборгованостi дають змогу пiдприемству приш-видшити кругооборот швестованих ресурсiв та забезпечити фшансову стiйкiсть та безпеку суб'ектiв шдприемництва.
Виклад основних положень. Дебiторська заборговашсть е особливим видом актив1в, який визначае права шдприемства на отримання вщ контраген-тiв грошових котив. Вiд умов ц визнання, достовiрностi оцiнки, а особливо своечасностi погашення залежить рiвень платоспроможностi пiдприемства та його економiчна безпека.
Наявнкть дебггорсько1 заборгованостi е об'ективно обумовленою, адже за наявносп конкуренцií i трудношдв у реалiзацií товарiв пiдприемства продають 1х, використовуючи форми наступно1 оплати. Поряд з тим, дебiторська заборго-ванiсть характеризуе вилучення капiталу з обороту шдприемства i використання його шшими тдприемствами, що е одшею з визначальних загроз 1х економiчнiй безпецi. Саме тому якiсть оборотних активiв, фiнансовий стан пiдприемства та його економiчна безпека значною мiрою залежить вiд стану розрахунково1 дис-циплiни i вiд розмiру, якосп та лiквiдностi дебiторськоí заборгованостi.
Роль дебиорсько!' заборгованостi у формуваннi економiчноí безпеки суб'ектiв пiдприемництва зумовлена тим, що процес 11 формування та погашения супроводжуеться непрямими втратами в доходах пiдприемства, економiчний змкт яких полягае в таких аспектах:
• чим тривалший перiод погашения деби-орсько! заборгованоси, тим менший дох1д вiд катталу, вкладеного в дебiторiв. Це - наслiдок основного принципу дшльноси пiдприeмства: каттал, вкладений в активи, повинен приносити при-буток, який за шших рiвних умов, тим вищий, чим вища обороттсть;
• в умовах iнфляцií будь-яка вщстрочка платежiв автоматично приводить до зни-ження вартостi реалiзованих товарiв, тобто грошовi кошти, якi повертаються боржниками, певною мiрою знецiнюються;
• дебггорська заборгованiсть е одним iз видiв активiв пiдприeмства, для фшансу-вання якого необхiдне вiдповiдне джерело. Оскшьки будь-якi ресурси в ринко-вiй економiцi мають свою щну, то тдтримання певного рiвня деби-орсько! за-боргованостi пов'язане з вщповщними затратами.
Тенденид показникiв дебiторськоí та кредиторсько1 заборгованостей шд-приемств Украши наведено у табл. 1.
Через знещнення оборотного капiталу виникли значнi розбiжностi мiж обсягами його двох частин - грошово!' i матерiальноí, внаслiдок чого грошова частина оборотного катталу на сьогоднi не спроможна обслуговувати госпо-дарський оборот. Але в економщ, як i в природi, " провалш не бувае" - на тепе-ртнш час цей "провал" в економщ Украши заповнився затримкою платежiв. Станом на 1.01.2013 р. дебггорська i кредиторська заборгованiсть суб'ектiв шд-приемництва становила вiдповiдно 1701,4 та 2065,1 млн грн (у вiдсотках до ВВП це становить ввдповщно 120,76 % i 146,57 %), що свщчить про масштаби неплатежiв [7]. Фактично можна стверджувати, що наявнкть великих обсягiв дебiторськоí i кредиторськоí заборгованостi вiдносно ВВП е загрозою фшансо-вiй безпеиi Украíни, адже збшьшення вартостi ВВП вiдбуваеться через ктотне зростання взаемноí заборгованостi мiж суб'ектами пiдприемниитва, що свiдчить про неефективне використання íх фiнансових ресурав. Так, протягом 20082012 рр. темп приросту ВВП (48,60 %) був ктотно нижчий, нiж темп приросту деб^р^^' (78,23 %) та кредиторськоí (88,92 %) заборгованостей.
На нашу думку, головна причина затримки платежiв породжена невщпо-вiднiстю мiж стадiями руху оборотного капiталу. Здебшьшого у пiдприемств механiзм його самоввдтворення порушений через великий обсяг деби^^^' заборгованостi покупщв, внаслiдок чого значна частина авансованого грошового оборотного кашталу повертаеться iз значним зашзненням або, в крайньому випадку, зовам не повертаеться. Тому утворилася " нiша" у виглядi дебiторськоí заборгованосп покупщв, через яку вiдбуваеться переливання оборотного каш-талу iз матерiальноí форми у грошову.
Табл. 1. Динамжа показнитв заборгованостг тдприемств Украти у 2008-2012 рр.1
Роки
Показник
2008
2009
2010
2011
2012 р. вщ
Вздхилення (+;-)
2012
абсолютный при-рют
2008 р.
темп прирос
ту, %
2012 р. вщ 2011р.
абсолютный при-рют
темп при-росту, %
1. Дебггорська заборгованють, млн грн
954606,0
1106143,6
1308084,8
1426657,0
1701397,3
746791,3
78,23
274740,3
19,26
2. Оборотш активи, млн грн
1573587,9
2229892,3
2162603,9
2506632,2
2921135,8
1347547,9
85,64
414503,6
16,54
3. Кредиторська заборгованють, млн грн
1093087,5
1293910,7
1552351,2
1753282,8
2065065,8
971978,3
88,92
311783,0
17,78
4. Поточш зобов'язання, млн грн
1352935,8
1556970,3
1834297,8
2097647,6
2472841,7
1119905,9
82,78
375194,1
17,89
5. ВВП, млн грн
948156,0
913345,0
1082569,0
1304079,0
1408889,0
460733,0
48,60
104810,0
8,04
6. Частка дебггорсько!' заборгова-носп, %,:
6.1. в оборотных активах
60,66
49,61
60,49
56,92
58,24
-2,42
-3,99
1,32
2,32
6.2. у ВВП
100,68
121,11
120,83
109,40
120,76
20,08
19,94
11,36
10,38
7. Частка кредиторськоТ заборго-ваноеи, %,:
7.1. у поточних зобов'язаннях
80,79
83,10
84,63
83,58
83,51
2,72
3,37
-0,07
-0,08
1.2. у ВВП
115,29
141,67
143,40
134,45
146,57
31,28
27,13
12,12
9,01
8. Ствввдношення дебггорсько!' I кредиторсько'1 заборгованостей
0,87
0,85
0,84
0,81
0,82
-0,05
-5,75
0,01
1,23
Даш наведено без урахування результате дкльносп баюав \ бюджетных установ. Джерело: склали авторы на основ1 даних Державно!' службы статистики Украши
Для зaбeзпeчeння довготepмiновоï виpобничоï тa eфeктивноï дшльнога cyб'eктaм пiдпpиeмництвa нeобxiдно мaти доcтaтнiй piвeнь поточниx aктивiв, для того, щоб 6ути cпpоможним покpити кpeдитоpcькi зобов'язaння i збepeгти cвою лшвщнють тa плaтоcпpоможнicть. Дaнi тaбл. 1 cвiдчaть, що cтaном нa ю-нeць 2012 p. пiдпpиeмcтвa ^airn володiли обоpотними aктивaми вapтicтю 2921135,8 млн грн, тодi як y 2008 p. ïx вapтicть cтaновилa 1573587,9 млн гpн (по-piвняно з 2008 p. вонa зpоcлa нa 1347547,9 млн гpн, aбо нa 85,б4 %). Цe зacвiд-чye, що cyб'eкти пiдпpиeмництвa оcтaннiми pокaми pозшиpюють обcяги cвоeï дкльност! Пiдвищeння чacтки обоpотниx aктивiв ^и eфeктивномy ïx викоpиc-тaннi пpизвeдe до пpишвидшeння обоpотноcтi cyкyпниx aктивiв пiдпpиeмcтв.
Пpотягом 2008-2012 pp. вapтicть обоpотниx aктивiв пepeвищyвaлa обcяг поточно зобов'язaнь, що e зовнiшньою озгакою лiквiдноcтi тa плaтоcпpомож-ноcтi cyб'eктiв пiдпpиeмництвa. Позитивним момeнтом тaкож вapто ввaжaти випepeджaльнy тeндeнцiю pоcтy вapтоcтi обоpотниx aктивiв нaд вapтicтю дeбi-тоpcькоï зaбоpговaноcтi пpотягом 2008-2012 pp. (вщповщно 85,б4 % тa 78,23 %) тa нeicтотнe знижeння чacтки дeбiтоpcькоï зaбоpговaноcтi як cклaдовоï обоpот-ниx aктивiв iз б0,бб % cтaном нa кiнeць 2008 p. до 58,24 % станом га юдаць 2012 p. Цi тeндeнцiï cпpияють пiдвищeнню якоcтi тa лшвщногп обоpотниx a^ тивiв cyб'eктiв ^д^^мниш^ Укpaïни.
Поpяд з тим, як покaзaло доcлiджeння, впpодовж оcтaннix pокiв чacткa дeбiтоpcькоï зaбоpговaноcтi y зaгaльнiй вeличинi обоpотниx aктивiв вгтчизня-нж cyб'eктiв пiдпpиeмництвa e домiнyючою, що cвiдчить пpо дeфоpмовaнy cтpyктypy мaтepiaлiзовaниx фоpм обоpотного кaпiтaлy, нepaцiонaльнe викоpиc-тaння обоpотного кaпiтaлy, що, водночac, познaчaeтьcя й нa peзyльтaтax pоботи пiдпpиeмcтв.
Збiльшeння дeбiтоpcькоï зaбоpговaноcтi зyмовлюe зpоcтaння потpeби в обоpотномy гатт^ нa cтaдiï pозpaxyнкiв i cповiльнюe його обоpот. Внacлiдок цього зpоcтae пepiод пepeбyвaння обоpотного кaпiтaлy в cфepi обiгy. Отжe, обо-pотний кaпiтaл cyб'eктiв пiдпpиeмництвa, опоcepeдковyючи cфepy в^обниц-твa, нe змiнюe cвого обcягy, нaтомicть y cфepi обпу його чacтинy вилyчaють iз обоpотy пiдпpиeмcтв y фоpмi дeбiтоpcькоï зaбоpговaноcтi, що cповiльнюe rapi-од кpyгообiгy тa впливae нa eфeктивнicть викоpиcтaння обоpотного кaпiтaлy в cфepi виpобництвa. У зв'язку з цим, гpошовa фоpмa обоpотного кaпiтaлy тд-^жмотв нecпpоможнa зaбeзпeчити виконaння плaтiжниx зобов'язaнь пiд-пpиeмcтвa, що зyмовлюe зpоcтaння кpeдитоpcькоï зaбоpговaноcтi (pиc. 1).
Деб1торська заборговашсть -»- Кредиторська заборговашсть ВВП
2008 " 2009 " 2010 ' 2011 ' 2012 Роки Рис. 1. Спiввiдношення дебШорсьkoï i кpедиmоpськоï забоpгованосmей ma ВВП cy6'eKmie пiдпpиeмницmвa за 2008-2012pp. (розрахували та побудували автори за
даними [7])
Протягом усього дослщжуваного перiоду обсяги кредитор^^' та дебь торськоí заборгованостей iстотно перевищували варткть ВВП, що свiдчить про кризу неплатежiв в УкраЫ. Водночас зауважимо, що зростання обсягiв заборго-ваностi вiтчизияних суб'ектш шдприемнищва зумовлене багатьма зовшшшми (чинний порядок розрахуншв у краЫ, податкова, грошово-кредитна политика, рiвень шфляцц, обсяг ринку та ргвень його насиченостi, менталiтет власнитв фiрм тощо) i внутрiшнiми (договiрна полiтика пiдприемств, застосування рiзних видш розрахункiв, стан контролю за дебггорською заборгованiстю, ршень орга-шзацп збуту продукцц, налагодження контролю за виконанням договiрних зо-бов'язань, иiнова та фшансова полiтика пiдприемства тощо) чинниками.
Кредиторська заборгованiсть суб'ектш пiдприемниитва Украши упро-довж 2008-2012 рр. домшувала над дебiторською заборгованiстю. Це обумови-ло той факт, що навГть використання залучених коштiв постачальникгв у формi кредитор^^' заборгованостi не могло забезпечити зростання ефективностi використання оборотного кашталу, оскiльки на кожну гривню кредитор^^' за-боргованостi припадало ввд 0,81 грн до 0,87 грн деб^тор^^' заборгованостi. А наявшсть переважаючоí кредитор^^' заборгованостi могла б ефективно впли-нути на рух оборотного капiталу, тому що це додаткове збшьшення обсяггв оборотного кашталу в сферi обiгу.
Результати аналiзу засвiдчили, що бiльшiсть шдприемств не придiляють значноí уваги дебггорськш заборгованостi, яка нерiдко становить значну частку в структурi оборотних активов пiдприемства - п рiвень може ктотно коливати-ся, але, як правило, становить не менше 20-30 %. Оскiльки дебiторська заборго-ванкть, тобто заборгованiсть пiдприемств, органiзаиiй, оаб та держави певно-му шдприемству, за своíм економiчним змiстом е шмобшзащею, тобто вилу-чення iз господарського обороту власного оборотного кашталу шдприемства, тому необхвдно розробляти модель управлшня дебiторською заборгованiстю.
Враховуючи те, що в загальнш сумi деб^тор^^' заборгованост! на розра-хунки з покупцями припадае 80-90 %, управлшня дебггорською заборгованiстю шдприемств пов'язано насамперед з оптишзащею розмГру Г забезпеченням Гнка-сацл заборгованосп покупщв за розрахунками за реалГзовану продукцию [2, с. 140]. Тобто, поливка управлшня дебггорською заборгованктю шдприемства е за свош економГчним змктом його кредитною полГтикою стосовно покупщв това-рГв, яка спрямована на розширення обсягу обороту та яка полягае в оптимГзацп загального розмГру цiеí заборгованосп Г забезпечення своечасноí п шкасацц [2, с. 140]. Полггака управлшня дебггорською заборгованктю шдприемства повинна бути спрямована на вирГшення таких основних завдань (рис. 2). Проте, як свщ-чить практика, увагу придаляють лише трьом-чотирьом Гз зазначених завдань.
ВибГр полГтики управлшня деб^тор^^' заборгованосп, на наш погляд, повинен охоплювати так! етапи.
По-перше, визначаються умови продажу товарГв: у кредит чи за попе-редньою оплатою. Адже, передусГм, управлшня дебггорською заборгованктю пов'язане з вибором мГж прибутком ввд збшьшення обороту, прискоренням оборотности спричинених кредитною полггакою, Г витратами, пов'язаними з прове-денням цiеí полггаки.
Рис. 2. Завдання управлтня дебторською заборговатстю в системi формування економiчноi безпеки тдприемства
Пращвники, яю пов'язаш з реаизащею товарiв, можуть здiйснювати вплив на прибутковють i обсяг дебiторськоí заборгованосп, користуючись дос-тупними iнструментами (табл. 2), яю використовуються для стимулювання до-даткових обсягiв продажу. Елементи вказаного тдходу наведено в зарубiжнiй лiтературi [11].
Одним iз найпрогресившших iнструментiв стимулювання збуту е вико-ристання знижки за оплату в строк, яка надаеться у р^ здшснення оплати в рамках строку дп знижки або ранiше настання стандартного строку оплати [10].
По-друге, надаючи вщстрочку покупцям, необхiдно сформувати систему кредитних умов (рис. 3) та пересвщчитись у платоспроможностi ктенлв.
По-трете, на основi результатiв ощнки кредитоспроможностi покупцiв визначаються клiенти, як через низку об'ективних обставин не оплатять рахун-ки - '1м доцiльно надавати надбавку за порушення розрахунково-платiжноí дис-циплiни.
По-четверте, визначаються процедури iнкасацií дебiторськоí заборгова-носп i форми 11 рефшансування. В наявних на цей час умовах, зумовлених трансформацiею економiки Украши, необхщно розробити i реалiзувати спещ-альну програму погашення дебiторськоí заборгованостi, в якш вiдома кiнцева цшь, а технолопя нова [3, с. 92].
Табл. 2.1нструменти, як використовуються для стимулювання додаткових
обсяг1в продажу
Склад ш-струментiв Основт особливоста
позитивнi негативнi
Надання товарного кредиту Збтьшення привабливостi умов продаж, що отримуе до-датковий дохщ вщ процентiв Збтьшуються витрати по обслуговуванню боргу та шкасацц, втрати в рiзницi вiд отриманого проценту i вартютю залучених нових результатiв, а та-кож ймовiрнiсть виникнення безнадшних боргiв
Вщстроч-ка платежу Пiдвищення обсягiв товарообороту i збiльшення маси прибутку Шдприемство починае нести певнi витрати, а са-ме, витрати вiд невикористання ресурсiв, як1 iммо-бiлiзованi в дебггорську заборгованiсть (витрати, пов'язанi з проведенням шкасацшно! политики, збiльшення ймовiрностi виникнення безнадшних боргiв iз-за збтьшення вiдстрочки платежу)
Знижка на говари Пщвищення обсягiв товарообороту Негативний ефект пов'язаний з витратами вiд надання знижки, а також витратами, пов'язаними з проведенням шкасацшно! пол^ики
Знижка за оплату в строк, або часова знижка Покупець мае пряму вигоду вiд зменшення витрат на придбан-ня товархв, а продавець - отри-муе непряму вигоду у зв'язку з прискоренням коштав, яю вкла-деш в дебiторську заборгова-нiсть. Крш цього, позитивнi ефекти надання тако! знижки наступнi: збтьшення обсягiв товарообороту, зменшення втрат внаслщок безнадшних борпв, оскiльки стимулюеться швидка оплата. Негативний ефект полягае у витратах вщ надан-ня знижки.
Рис. 3. Система кредитнихумов
Розроблення полггики шкасацп дебггорсько! заборгованостi передбачае встановлення на пiдприемствi певно! системи процедур, пов'язаних iз сплатою боргiв. Ц процедури повиннi передбачати строки i форми попереднього i наступ-ного нагадування покупцям про дати платежiв (в iноземнiй практицi для цих ць лей використовуеться вiдправлення стейтмепв, при цьому використовуються кольоровi ефекти в нагадуваннях; письмовi попередження, телефонт розмови з головними менеджерами тдприемства покупця); можливостi i умови пролонгацп боргу за наданим кредитом; подання до суду позову про банкрутство тощо. У
систем! цих процедур Гз розвитком ринку та шфраструктури фшансового ринку в нашш крш'ш можуть бути застосоваш й спещальш методи Г форми оплати дебь торсь^' заборгованосп - ц рефшансування, тобто переведення в ГншГ форми обо-ротних активГв тдприемства (грошовГ кошти Г високолГквщш короткотермшовГ щнш папери). Основними формами рефшансування е: факторинг, облГк векселгв, форфейтинг, залучення позикового кашталу. Досвщ доводить, що в деяких ви-падках процедура Гнкасацц дебiторськоí заборгованостг викликае найбшьшу час-тку поточних витрат, пов'язаних Гз загальним процесом ц обслуговування.
Як вирГшення проблеми дефщиту власного оборотного кашталу на шд-приемствах можна запропонувати використовувати факторинг. Змкт обслуго-вування фактором (банком або факторинговою компашею) на основ! його договору про факторингове обслуговування постачальника - надання йому послуг, спрямованих на виршення фшансових й оргашзацшних проблем, пов'язаних Гз продажем товарГв у кредит в обмш на переуступлення ним своеí деб^тор^^' заборгованосп.
Основною послугою при факторингу е фшансування фактором поставок товарГв з вщстрочкою платежу. Шд час проведення та^' операцп фактор в тер-мш до трьох дшв перераховуе шдприемству-продавцю основну частину боргу за плапжними документами (в розмГрГ 70-90 % залежно ввд ризику). Решту 1030 % боргу за поставлен! товари банк повертае шсля надходження кошпв ввд платника. За здшснення та^' операцп шдприемство-продавець сплачуе дифе-ренцшовану комкшну плату у ввдсотках до суми платежу.
Кргм таких виплат, фактор бере на себе й ГншГ проблеми, пов'язаш з об-слуговуванням товарного кредиту. Друга послуга при факторингу - страхуван-ня ризикгв, пов'язаних Гз поставкою товаргв з ввдстрочкою платежу, зокрема ризику неотримання платежу ввд покупця в термш, через що рашше могли виник-нути проблеми внаслвдок нестачГ грошових засобГв для розрахунку з його влас-ними постачальниками. Третя послуга - адмшстративне управлшня заборгова-нктю - передбачае контроль за своечасною оплатою поставок покупцями.
Кргм цього, фiнансувания при факторингу мае ще низку переваг, серед яких насамперед необидно ввдзначити:
• комплексну систему довготермшового фшансування тдприемства;
• автоматичне збшьшення фшансування в мiру росту обсягiв продаж;
• постачальник не повинений повертати виплачет йому грошi, оскiльки витрати фактора будуть покритi з платежiв покупцiв;
• вiдсутнiсть обмежень по сумах платежiв вiд постачальникiв товарiв. Постачальник також мае так! вигоди в раз! використання факторингу:
• одержання додаткового прибутку завдяки можливоси збiльшення обсягiв продаж шдприемств оптово! й роздрiбноí торгiвлi, одержавши вщ фактора необхщ-ний для цього оборотний каттал;
• економ1я на необгрунтованих витратах й чаи, пов'язаних з одержанням бан-ювського кредиту;
• постачальник перестае нести деяю види витрат (проценти за користування кредитом; витрати на оформлення кредиту; витрати, пов'язанi з непередбаченим ростом процентних ставок; витрати на екстрену мобшзащю грошових засобiв при настаннi термiну погашення кредиту або виплати вщсотюв, включаючи упущену вигоду, пов'язану з вилученням цих засобiв з обороту й т.ш.).
Таким чином, фшансування в рамках факторингу звшьняе постачальни-ка вiд проблеми дефщиту власного оборотного капiталу, а покупцю дае змогу гарантовано отримати вщ постачальника вiдстрочку платежу на термш, який дiйсно достатнiй для товарооборотносл.
В умовах трансформацií економiки Украши, коли кругооборот оборотного кашталу характеризуеться значним часовим i варткним розривом мiж ка-совим надходженням доходов вiд господарсько!' дiяльностi i касовим здшснен-ням вiдповiдних витрат, одним iз ефективних методш низькозатратного попов-нення оборотного капiталу та прискорення його оборотностi, а вiдповiдно, i скорочення обсяпв дебiторськоí заборгованосп, е використання вексельно!' форми взаеморозрахунюв, яка вважаеться одним iз методш подолання плапж-но!' кризи. В умовах впровадження ринкових iнструментiв розрахункш шд-приемства можуть без затримки оплатити короткотермiновi зобов'язання не тшьки наявними грошовими коштами, але й л^вдними векселями своíх дебио-рiв, що дае змогу пiдтримувати абсолютну лiквiднiсть пiдприемства на необхвд-ному рiвнi. Перевага векселя полягае в тому, що покупець отримуе можливкть купити необхiднi товари, не маючи при цьому грошей на поточних рахунках, а продавець - отримуе зааб для розрахункiв з банком. Використання векселя в практищ господарювання при правильному пiдходi до формування вексельного портфеля покликане сприяти як шдвищенню якостi дебiторськоí заборгованос-п, так i прискоренню оборотностi оборотного кашталу через скорочення строив повернення борпв дебiторами.
Подiбним за змктом операцií з облiку векселя е форфейтинг. Форфейтинг - це операщя з рефшансування деб^р^^' заборгованостi за комер-цiйним кредитом, яка оформляеться шляхом шдосамента переказного векселя на користь банку. Внаслщок форфейтингу комерцшний кредит трансфор-муеться у банкiвський. Цi форми рефшансування пришвидшують переведення деб^^сь^' заборгованостi у грошову форму оборотних активiв, i як наслiдок, приводять до шдвищення рiвня економiчноí безпеки.
Але здайснення операцiй iз рефiнансування деб^тор^^' заборгованосп дощльне, коли вигода вiд негайного надходження грошових коштiв бiльша, шж вiд х'х отримання в свш строк. При пiдготовцi операций iз рефiнансування дебь торськох' заборгованостi необидно:
1. П^вняти обсяг рефшансування iз розмiром доходу вiд використання акти-вiв, як1 вивiльняються. Для цього обсяг рефшансування сшвставляеться з прибутком вщ використання засобiв, яы вивiльняються в господарськ1й дь яльностг
2. Розрахувати iнфляцiйнi втрати, яы можуть перевищити витрати з рефшансування заборгованосл, тобто порiвняти ставку цих витрат iз прогнозним рiвнем шфляцн. Якщо рiвень шфляцн вищий, то нема змiсту очiкувати до-говiрного строку оплати за реашзовану продукцiю.
3. Визначитися, чи можна з допомогою позичених коштiв покрити нестачу оборотних активiв, яка виникае внаслщок вiдстрочки платежу покупцям. З щею метою вартiсть рефiнансування сшвставляеться з вартктю залучення кредиту.
Висновки. У процес проведеного досладження встановлено, що основ-ними напрямами удосконалення взаеморозрахунтв в умовах платiжноí кризи, яка зумовлюе велик! обсяги деб^тор^^' заборгованосп, е:
• допомога держави у змщнент фiнансового стану пiдприемств через надання спецiальних кредитiв та контроль за !х цiльовим використанням;
• прискорення взаеморозрахункiв суб'ектiв господарсько! д1яльносп через засто-сування та розвиток традицшних форм (плановi платежi, використання лiмiто-ваних чекових книжок) та !х здiйснення на договiрнiй основi, яка регулюеться законодавством;
• широке впровадження нових форм банкiвських послуг iз прискорення взаемо-розрахункiв - на замiну попередньо! оплати застосовувати банювську гарантiю платежiв, здiйснення факторингових операцш;
• банкiвський контроль за умовами дотримання плапжно! дисциплiни клiентами по вщношенню до iнших суб'ектiв господарсько! дiяльностi. Пщсумовуючи наведене, варто зазначити, що кнують юлька загальних
напрямш, ят дають змогу оргашзувати ращональне управлшня дебггорською заборговашстю:
• контролювати стан розрахункiв з покупцями за вщстроченими (прострочених) заборгованостями шляхом детатзацп бухгалтерсько! шформацп та !! оцшки;
• за змогою орiентуватись на бшьшу кiлькiсть покупцiв з метою зменшення ризи-ку несплати одним або юлькома великими покупцями;
• стежити за стввщношенням деби-орсько! i кредиторсько! заборгованостi: знач-не перевищення першо! загрожуе фiнансовiй стiйкостi тдприемства i потребуе залучення додаткових джерел фшансування;
• застосовувати спосiб надання знижок у разi дотермшово! оплати, який викорис-товуеться у зарубiжнiй практицi;
• розробити заходи щодо обмеження строку розрахункiв по поставках через пе-реоформлення прострочених платежiв з дебиорсько! заборгованостi в комер-цiйний кредит.
Реальне здшснення перерахованих заходв дасть змогу оздоровити фшан-совий стан Г шдвищити ргвень фшансово!' безпеки шдприемств, ят за рахунок вившьнених кошт^в зможуть яккно шдвищити ргвень обслуговування покупщв.
Лггература
1. Бiлик М.Д. Управления дебтрською заборговашстю пщириемств / М.Д. Бглик // Фшан-си Украши : журнал. - 2003. - № 12. - С. 24-36.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент : учебн. курс / И.А. Бланк. - К. : Вид-во "Ника-Центр", "Эльга", 2001. - 528 с.
3. Бочарников А. Управление дебиторской задолженностью в условиях неплатежей / А. Бочарников, Я. Леонов // Бизнес Информ : науч. журнал. - 1998. - № 23-24. - С. 91-95.
4. Дебиторский контроль : пер. с англ. - М. : ИКК "Дена", 1993. - 48 с.
5. Ковалев В.В. Анализ и управление дебиторской задолженностью / В.В. Ковалев // Бухгалтерский учет. - 1995. - № 10. - С. 37-42.
6. Кузенко Т.Б. Управлшня дебггорською заборговашстю як фактор забезпечення финансово! безпеки шдприемств / Т.Б. Кузенко, В.С. Сизова // Вгсник економши транспорту 1 промисло-востГ - 2010. - № 29. - С. 124-126.
7. Обороты активи за видами економГчно! дiяльностi станом на 31 грудня 2008-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Рибалко О.М. Деякг аспекти ефективного управлшня дебггорською заборговашстю / О.М. Рибалко, М.Б. Сичова // Вюник ЗапорГзького нащонального ушверситету. - 2011. - № 1(9). - С. 164-169.
9. Ружицький А.В. Використання сучасних форм рефшансування дебторсько! заборгова-hoctí для шдвищення ргвня еконошчно"1 безпеки тдприемства / А.В. Ружицький, О.О. Томчи-шин // Менеджмент та пщириемниптво в Укршш: етапи становлення i проблеми розвитку. -2011. - № 720. - С. 411-416.
10. Сорока Р.С. Фiнансовi аспекти стимулювання достроково'1 оплати у формуваннi ефек-тивного механiзму економiчноï безпеки тдприемства / Р.С. Сорока // Науковий вiсник Львiвсь-кого державного ушверситету внутрiшнiх справ : зб. наук. праць. - Сер.: Економiчна. - Львгв : Вид-во ЛьвДУВС. - 2010. - Вип. 2. - С. 238-248.
11. Brigham E.F. Intermediate Financial Management / E.F. Brigham, L.C. Gapenski. - The Dryden Press, 1985. - 236 p.
Сорока Р.С., Брень И.В., Колич О.М. Реструктуризация задолженности как элемент формирования экономической безопасности предприятия
Определена роль дебиторской задолженности в формировании экономической безопасности субъектов предпринимательства. Исследованы тенденции формирования дебиторской и кредиторской задолженностей предприятий Украины за 2008-2012 гг. Определена необходимость и последовательность управления дебиторской задолженностью предприятий. Предложено использование на предприятии современных форм рефинансирования дебиторской задолженности для управления взаиморасчетами предприятия, которые приводят к повышению уровня экономической безопасности, а именно: факторинг, учет векселей, выданных покупателями продукции и форфейтинг
Ключевые слова: экономическая безопасность, предприятие, дебиторская задолженность, кредиторская задолженность, рефинансирование дебиторской задолженности.
Soroka R.S., Bren I. V., Kolych O.M. Debt Restructuring as a Part of Economic Security Formation
The role of the receivables in the formation of economic security entities is assumed. The tendencies of formation of receivables and payables of Ukraine for 2008-2012 are studied. The necessity and consistency of accounts receivable management companies is substantiated. The use of modern forms for is suggested for company refinancing of receivables management for mutual settlements enterprise that leads to increased economic security, namely factoring and bill discounting issued to product purchasers and forfeiting.
Keywords: economic security, enterprise, receivable account, payable accounts, receivable refinancing accounts.
УДК343.91.018(100)(035.3):658.15 Доц. Л.П. Стещв, канд. екон. наук -
Укратська академш друкарства
ПРЕВЕНТИВНИЙ ЗАХИСТ В1Д РЕЙДЕРСЬКО' АТАКИ: МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ
Спираючись на досвщ застосування i протидп недружшм поглинанням у крашах з розвиненою ринковою економшою та на практику реалiзацil рейдерських атак у нашш крщ'ш, визначено ключовi характеристики, причини та наслщки рейдерства як реально! загрози для бшьшост украшських шдприемств та загалом для нацюнально! економши. Беручи до уваги типову послщовшсть здшснення рейдерсько! атаки, обгрунтовано прь оригегнiсгь застосування превентивних захисних заходiв, якi передбачають система-тичне здшснення мошторингу зовншнього середовища, виявлення та лшвщащю слаб-ких мiсць.
Ключовi слова: превентивш заходи, механiзм захисту, мошторинг, безпека.
Постановка проблеми. Ефективне функцiонування пiдприемств рiзних форм власносп та масштабiв дiяльностi складае основу розвитку нацiональноí економiки, а отже, i життезабезпечення будь-якоí краши. Формування прийнят-
