CC BY
7
2014 "Rich society, competitive economy, effective state"]. http:// municipal.gov.ua/articles/show/article/54
"Richnyi zvit pro vykonannia Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy za 2010-2015 rr." [Annual report on the implementation of the State budget of Ukraine for 2010-2015]. http://www.treasury. gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=146477
"Tsiny" [Prices]. Ekonomichna statystyka. http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm
"Valovyi vnutrishnii produkt" [Gross domestic product]. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vvp/vvp_ric/ vvp_u.htm
"Zminadefliatoravalovohovnutrishnyohoproduktuza2015r." [The change in the deflator of gross domestic product in 2015]. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/vvp/def_vvp/ def_2015_u_n.htm
УДК 336.02
Ф0РМУВАННЯ 1МПЕРАТИВ1В КОНЦЕПТУ Ф1НАНСОВО1 ДЕЦЕНТРАЛ!ЗАЦ|| В УКРДТН!
© 2016
РЕКОВА Н. Ю., ЧИСТЮХ1НА Ю. А.
УДК 336.02
Рекова Н. Ю., Чистюхiна Ю. А. Формування iMnepaTMBiB концепту фшансово'Т децентралiзацii' в YKpaiHi
Метою cmammi е об(рунтування ¡мператив1в фокально!децентрал/зацИУкраши з огляду на детерш/нанти и сучасного пол/тико-еконош/чного розвитку. Для детерш/нант/в еконош/чного розвитку Украши, враховуючи i'i сучасний еконош/ко-пол/тичний стан, доцльниш бачиться засто-сування шператив/в концепту ф/скальноi децентрал/зацИ першого покол/ння iз урахуванням положень теор/й ф/скальноi децентрал/зацИ, що спрямованi на еконош/чне зростання держави через /нституцшн/ засади. Доведено, що для Украши в ушовах децентрал/зацИ влади необх/дниш е поеднання зусиль, спряшованих на: досягнення шакроеконош/чноi стаб/л/заци; владнання пол/тичних та етн/чних ш/жрег/ональних конфл/кт/в; п/двищення р/вня кошпетенцш державних чиновник/в; зниження ризику корупци й опортун/стичноi повед/нки на р/зних р/внях влади при збережен-н/ контролю над державниши витраташи / ш/жбюджетниши трансфераши; п/двищення в/дпов/дальност/ орган/в ш/сцевого сашоврядування за розвиток територ/альних утворень. Усп/шне зд/йснення ф/скальноi децентрал/зацИ в УкраЫ вишагае наявност/ кошплексноi нституцшноi осно-ви, що шае стати перспективою подальших досл/джень.
Ключов'! слова: 'шперативи, концепт, ф/скальна децентрал/зац/я, еконош/чнезростання, /нституцшнезабезпечення. Рис.: 1. Б'бл.: 22.
Рекова Наталiя ЮрП'вна - доктор еконош/чних наук, професор, професор кафедри еконош/ки п/дприешства, Донбаська державна шашинобуд/вна акадеш/я (вул. Акадеш/чна, 12, Крашаторськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: nata-rekova@ya.ru
Чистюхна Юл'т АндрПвна - асп/рантка, Донбаська державна шашинобуд/вна акадеш/я (вул. Акадеш/чна, 12, Крашаторськ, Донецька обл., 84313, Украна)
E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
УДК 336.02
Рекова Н. Ю., Чистюхина Ю. А. Формирования императивов концепта финансовой децентрализации в Украине
Целью статьи является обоснование ишперативов фискальной децентрализации Украины, учитывая детершинанты ее соврешенного политико-эконошического развития. Для детершинантов эконо-шического развития Украины, учитывая ее соврешенное эконошико-политическое состояние, целесообразныш видится пришенение ишпе-ративов концепта фискальной децентрализации первого поколения с учетош положений теорий фискальной децентрализации, направленных на эконошический рост государства через институциональные основы. Доказано, что для Украины в условиях децентрализации власти необходишо объединение усилий, направленных на: достижение шакроэконошической стабилизации; разрешение политических и этнических шежрегиональных конфликтов; повышение уровня кош-петенций государственных чиновников; снижение риска коррупции и оппортунистического поведения на различных уровнях власти при сохранении контроля над государственныши расходаши и шежбюд-жетныши трансферташи; повышение ответственности органов шестного сашоуправления за развитие территориальных образований. Успешное осуществление фискальной децентрализации в Украине требует наличия кошплексной институциональной основы, которая должна стать перспективой дальнейших исследований. Ключевые слова: ишперативы, концепт, фискальная децентрализация, эконошический рост, институциональное обеспечение. Рис.: 1. Библ.: 22.
Рекова Наталья Юрьевна - доктор эконошических наук, профессор, профессор кафедры эконошики предприятия, Донбасская государственная шашиностроительная акадешия (ул. Акадешическая, 12, Крашаторск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: nata-rekova@ya.ru
Чистюхина Юлия Андреевна - аспирантка, Донбасская государственная шашиностроительная акадешия (ул. Акадешическая, 12, Краша-торск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
UDC 336.02
Rekova N. Yu., Chystyuhyna Yu. A. The Formations of Imperatives of the Concept of Fiscal Decentralization in Ukraine
The article is concerned with substantiation of imperatives of the fiscal decentralization in Ukraine, taking into consideration determinants of its contemporary politico-economic development. For determinants of the economic development of Ukraine, given its current economic and political situation, it appears practicable to apply imperatives of concept of the fiscal decentralization of the first generation, taking account of the provisions of theories of the fiscal decentralization, aimed at economic growth of the State through the institutional framework. It has been proven that for Ukraine in the context of decentralization of power is necessary to unite the efforts aimed at: achieving the macroeconomic stabilization; resolving the political and ethnic inter-regional conflicts; raising the level of competence of the public officials; reducing the risk of corruption and opportunistic conduct at various levels of Government while maintaining control over the State expenditures and inter-budgetary transfers; enhancing the responsibility of the local self-government bodies for the development of territorial entities. The successful implementation of the fiscal decentralization in Ukraine requires a comprehensive institutional framework which should be the prospect for further research. Keywords: imperatives, concept, fiscal decentralization, economic growth, institutional support. Fig.: 1. Bibl.: 22.
Rekova Natalia Yu. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Business Economy, Donbass State Academy of Machine Building (72 Akademichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine) E-mail: nata-rekova@ya.ru
Chystyuhyna Yulia A. - Postgraduate Student, Donbass State Academy of Machine Building (72 Akademichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine)
E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
Востанш десят^ччя серед фахiвцiв спостериа-еться зростаючий штерес до фккально1 децен-тралiзащí як iнструменту сприяння економiчному зростанню держави. Один i3 засновникш теори фккаль-но'1 децентралiзащí, Ч. Ti6y, висував основнi економiчнi аргументи на користь фккально! децентрЕшзацш де-централiзацiя мае пiдвищити економiчнy ефектившсть у зв'язку з бкьшою обiзнанiстю органiв мкцево1 влади про потреби вцповцних територiальних громад; наявнiсть певно! конкуренци мiж регiонами у виглядi надання гро-мадських послуг i мобiльностi населення забезпечувати-ме узгодження переваг мiж територiальними громадами та органами мкцевого самоврядування [1]. Разом з тим, формування концептуальних засад фккально1 децентра-л1задИ, що уможливили б дiевий вплив на економiчне зростання держави, i дотепер е предметом наукових дис-кусш. Складшсть вирiшення ще1 проблеми полягае у ви-хiдних умовах, таких як державний устрш, рiвень розви-тку краши, наявний ступень централiзацií та компетенци щодо його зниження. 1снуе думка дослiдникiв [2], що фк-кальна децентралiзацiя негативно корелюе з економiч-ним зростанням у крашах, що розвиваються, але не мае нiякого негативного впливу в розвинених крашах. Про-те, на наш погляд, даний висновок обумовлений макро-економiчною нестабiльнiстю, усталеним багаторiчним досвiдом централiзованих владних повноважень, наяв-нiстю слабких правових систем децентралiзацil влади, вiдсyтнiстю прозоростi i чiткого розподку повноважень мiж рiзними рiвнями влади краш, що розвиваються. Для Украши, яка у 2014 р. обрала активну позицiю децентра-лiзацil влади та бюджетно-податково1 децентрг^аци тощо, завдання зi створення дiевого концепту фккаль-но! децентрЕшзаци, розширення власних джерел доходiв територiальних громад, визначення складу !х видаткiв, формування системи мiжбюджетних трансфертiв набу-вають особливо1 актyальностi.
Дослiдженню засад фшансово1 децентрЕшзаци, удосконаленню пiдходiв до ii реЕшзаци присвячено чи-мало наукових праць у свгтовш наyцi. Серед закордонних учених означеними проблемами в останш п'ять рокiв займаються Altunbas Y. та Thornton J. [3], Baldersheim H. [4], Baskaran T., Feld L. P., Schnellenbach J. [5], Buehn A., Lessman C., Markwardt G. [6], Dell'Anno R., Teobaldelli D. [7], Gemmell N., Kneller R., Sanz I. [8], Ligthart J. E., van Oudheusden P. [9], Sow M. [10] та ш. Не менш популярною е проблема дослцження фшансово1 децентралiза-ци в працях в^чизняних вчених. Грунтовне викладен-ня матерiалy мiститься у працях Ефремова Д. П. [11], Ючурчак М. В. [12], Руденко I. В. [13] та ш. Впм, працi закордонних учених не враховують особливостей пе-ребиу процесiв децентралiзацil в умовах вггчизняного адмiнiстративно-територiального устрою, полпично! ситуаци, макроекономiчного стану, а для укр^нсько! науки тема дослцження е вiдносно новою та потребуе подальшого розвитку.
Публта^я мктить результати дослщжень, проведених при грантовм пiдтримцi Державного фонду фундаментальних дошджень, за конкурсним проектом Ф71-71/2016.
Метою статтi е обгрунтування iмперативiв фк-кально! децентралiзащí Украши з огляду на детермшан-ти 11 сучасного полiтико-економiчного розвитку.
Концептуальнi шдходи до фккально1 децентраль заци широко аналiзуються у працi В. Оутса [14], де автором виокремлюються два основш напрямки: теорй першого i другого поколiння.
Внески першого поколшня концепцiй фшансово1 децентралiзащí пов'язаш з теорiями суспкьного до-бробуту, що мктяться у працях П. Самуельсона [15], К. Ерроу [16] i Р. Масгрейва [17]. Науковцями даного поколшня вважаеться, що центральний уряд мае грати провцну роль в макроекономiчнiй полiтицi стабшзаци, перерозподш доходiв i наданнi нацiональних суспкь-них благ, у той час як органи мкцевого самоврядування мають забезпечити потреби територiальних громад. При цьому центральний уряд виконуе контроль i балан-сування надання мксцевих суспкьних благ. На думку прихильниюв даного напряму, це сприяе бкьш високiй ефективностi державного управлшня, забезпечуе бкь-шу прозорiсть ^ в кiнцевому рахунку, економiчне зростання. Аргументами на користь застосування теорш суспкьного добробуту е таке:
+ бкьша обiзнанiсть органiв мiсцевого самоврядування в потребах регюнального розвитку при збереженнi державного централiзованого контролю вважаеться особливо важливою в крашах з низьким рiвнем доходш або тих, що розвиваються, де за вцсутносй ринкових можливостей вразливi групи населення значною мiрою зале-жать в1д дш держави для !х виживання; + децентралiзованi витрати можуть привести до шдвищення ефективностi споживання, осккь-ки потреби рiзнi на кожнiй територи та дер-жавнi ресурси можуть бути збереженi шляхом диверсифжаци витрат урядiв вiдповiдно до мiс-цевих вимог;
+ мобiльнiсть населення створюе передумови конкуренци мiж органами мкцево1 влади у на-даннi громадських послуг. Означене змушуе уряди зосередитися на ефективному виробни-цтвi суспкьних товарiв i послуг.
Теор1я другого поколiння, за В. Оутсом [14], вклю-чае в себе ряд наукових течш у галузi економiки i политологи. Основнi вклади в теорiю децентраль заци зосередилися на мiжбюджетних вцносинах, шфор-мацiйних проблемах мiж рiзними рiвнями влади, проблемах морального, полiтичного та етнiчного характеру територiальних утворень. Дослiдники [18; 19] вважа-ють, що належним чином структуроваш мiжбюджетнi механiзми можуть створити достатш стимули субнащ-ональних урядiв для сприяння розвитку регюшв. Мож-на погодитися i з тим, що у випадку, коли центральний уряд е джерелом неефективно1 пол^ики, за широких повноважень органи мкцевого самоврядування можуть полшшити розподк ресурсiв, сприяти розвитку регю-нального ринку, що, тим самим, буде сприяти економiч-ному зростанню держави в цкому. Прихильники цьо-го пiдходу роблять акцент на активному застосуванш
механiзмiв мiжбюджетних трансфертiв (у закордонних джерелах такий шдхц отримав назву «рейдерство ф1с-кальних громад»).
Разом з тим, щодо теорй другого поколшня можна висунути такi контраргументи:
+ центральному уряду складно здiйснити макро-економiчну стабiлiзацiю в децентралiзованих утвореннях;
+ р1вень компетенцiй державних чиновник1в слаб-кiше в крашах з низьким рiвнем доходу, у крашах, що розвиваються, i кра'1нах з переходною еконо-мiкою, тому розпод1л м1жбюджетних потокiв вразливий до впливу ризику корупцй й опорту-шстично1 поведшки на р1зних р1внях влади; + широка фiскальна децентралiзацiя може i поси-лити регiональну нерiвнiсть на шкоду загально-му економiчному зростанню.
Дж. Родден [20] розширив щ 1де1, вказуючи, що процес децентрал1зацй фккально1 полiтики мае бути б1льш ефективним, нiж децентралiзацiя на основi транс-фертiв, що також може призвести до хибних 'й форм.
Маемо погодитися з думкою в1тчизняних до-слiдникiв щодо наслiдкiв широко1 фккально1 автономй регiонiв: «слiд враховувати також i те, що в умовах високого ступеня автономй регiонiв всерединi краши буде спостерiгатися зниження резуль-тативностi грошово-кредитно1, валютно-курсово1 полижи i макрофiнансових заходiв стабшзацшного характеру, що несе додатковi загрози в умовах всеосяжно1 економ1чно1 кризи» [11, с. 84]. Таким чином, розширен-ня фiскальних повноважень оргашв мiсцевого самовря-дування бачиться доц1льним лише за умов макроеконо-м1чно'1 та пол1тично1 стабiльностi.
У цкому, у науковiй лiтературi з огляду на зв'язок мiж фккальною децентралiзацiю та економiчним зро-станням можна виокремити два протилежш погляди: и, що, як правило, вид1ляють позитивнi зв'язки мiж обома факторами, i тi, що грунтуються на негативних аспектах.
Якщо позитивний вплив фккально1 децентрал1за-цй на економiчний розвиток обгрунтовуеться, переваж-но, теоршми першого поколiння, то негативнi моменти пов'язаш з теор1ями другого поколшня, в основному, вцносно краш, що розвиваються. На наше переконання, створення дiевого шституцшного середовища фккаль-но'1 децентрал1зацй дозволить подолати деструктивнi змши економiки в результатi набуття регюнами Украши автономй у фiскальнiй полiтицi.
Тому для детермiнантiв економiчного розвитку Украши, враховуючи 'й сучасний економжо-полпичний стан, доцкьним бачиться застосування iмперативiв концепту фккально1 децентрал1зацй першого поколшня з урахуванням положень теорш фккально1 децентрал1-зацй, що спрямованi на економiчне зростання держави. Данi концепцй мають за мету iнституцiйнi аспекти до-сягнення економ1чно1 вигоди, а не бкьш традицшно1 мети децентрал1зацй - забезпечення кращих умов для етшчних, релiгiйних, культурних та кторичних розб1ж-ностей усерединi нацiональних держав [21]. У течй дано1 групи сл1д вiднести прихильникiв iнституцiалiзму, яю
вказують, що усп1х децентралiзацil е наслцком не т1ль-ки побудови само1 моделi децентрал1зацй, а й створення сильних ефективних 1нститут1в на вс1х урядових р1внях [22]. Фшансова децентралiзац1я в цьому випадку роз-глядаеться як зас1б пiдвищення демократично: участ в процей прийняття ршень, що сприяе розвитку 61льшо'1 прозорост д1й влади. Означене пояснюе, чому фокальна децентралiзац1я в розвинених крашах мае кращi ре-зультати, шж у крашах, що розвиваються.
Аля Украши в умовах децентрал1зацй влади необ-х1дним е поеднання зусиль, спрямованих на до-сягнення макроеконом1чно1 стаб1л1зацй, владнан-тичних та етшчних м1жрегюнальних конфл1кт1в, п1двищення р1вня компетенц1й державних чиновник1в, зниження ризику корупцп та опортун1стично1 поведш-ки на р1зних р1внях влади при збереженш контролю над державними витратами 1 м1жбюджетними трансферами, п1двищенням в1дпов1дальност1 орган1в м1сцевого само-врядування за розвиток територ1альних утворень.
Наведеш досл1дження 1мператив1в концепту ф1с-кально1 децентрал1зацй про1люстровано на рис. 1:
+ в1дпов1дно до теорш першого поколшня ви-окремлено 1мператив щодо пров1дно1 рол1 центрального уряду в макроеконом1чнш пол1тиц1 стабшзацй, перерозподш доход1в 1 наданш на-цюнальних сусп1льних благ, у той час як органи мксцевого самоврядування мають забезпечити потреби територ1альних громад; + в1дпов1дно до теорш другого поколшня - зо-середження на м1жбюджетних в1дносинах, ш-формацшних проблемах м1ж р1зними р1внями влади, проблемах морального, пол1тичного та етшчного характеру територ1альних утворень; + в1дпов1дно до шституцшних теорш фккально1 децентрал1зацй - створення сильних ефективних шститутш на вс1х урядових р1внях, шд-вищення демократично1 участ в процес1 прийняття ршень, що сприяе розвитку б1льшо1 прозорост д1й влади, подолання корупцй.
Лише комплексне врахування означених ¡мпера-тив1в дозволить УкраМ провести ефективну пол1тику фккально1 децентрал1зацй, забезпечивши скорочення державного та субнацюнальних боргш та шдвищення р1вня життя населення.
На наш погляд, проблеми фккально1 децентра-л1зацй в УкраМ пов'язаш з в1дсутшстю готовност центрально1 влади в1дмовитися в1д низки сво'1х повноважень на корить набуття самостшносп м1сцевим са-моврядуванням та своечасшстю створення в1дпов1дно1 правово1 бази. З шшого боку, 1 територ1альш громади нараз1 не е готовими до б1льш широко1 фккально1 де-централ1зацй. Тому основне завдання для формування ефективного державного управлшня в галуз1 фккально1 пол1тики в УкраМ полягае у змщненш пол1тично1 вол1 та управлшських аспект1в в п1дтримкудецентрал1зацй.
Техн1чн1 проблеми в ход1 зд1йснення ф1скально1 децентрал1зацй в1дносяться, перш за все, до дисбалансу м1ж р1зними й аспектами:
Теори сусшльного добробуту з обмеженою фккальною децентрал1зац|£ю
Центральний уряд мае грати провщну роль у макроекономтнш пол1тиц1 стаб1л1зац|Т, перерозподт1 дохода \ наданш нацюнальних сусптьних благ, у той час
як органи мкцевого самоврядування мають забезпечити потреби територ1альних громад
Бтьша обвнашсть органт мкцевого самоврядування в потребах регюнального розвитку
Збереження державного централвованого контролю за фккальною полп"икою
Пщвищення ефективност споживання та витрат шляхом диверсифтацп витрат уряду вщповщно до мкцевих потреб
Мобтьшсть населення створюе передумови конкуренцп м1ж органами м1сцево'Т влади в наданш громадських послуг, що змушуе уряд зосередитися на ефективному виробництв1 сусптьних товарт \ послуг
Передбачення можливосп у випадку, якщо центральний уряд е джерелом неефективно'Т пол1тики, надання широких фккальних повноважень органам м\сцевого самоврядування
Владнання пол1тичних та етнтних м1жрегюнальних конфл1кт1в шляхом диференцмованого пщходу до формування мкцевих положень ф1скально'Т пол1тики
Пщвищення ртня компетенцш державних чиновникт у сфер1 ф1скально'Т пол1тики
Зниження ризику корупцш, опортушстично''' повед\нки на р\зних р1внях влади
Пщвищення вщповщальносп органт мкцевого самоврядування за розвиток територ1альних утворень
3
^ .г
£ 5 ? &
У >
г о
* -С
!й I
г (5
О ^
у
с §
а
г
<и у
<и 'О
Рис. 1. 1мперативи концепту фiскальноi децентралiзацм УкраУни Джерело: систематизовано за [1-22].
+ покладання функций ф1нансування м1сцевих потреб на органи мкцевого самоврядування по-винн1 бути супроводжеш п1двищенням в1дпов1-дальност1 перед сво!ми виборцями та централь-ним урядом;
+ належним чином обумовлена структура витрат на м1сцевому р1вн1 мае бути забезпечена в1дпо-в1дними джерелами надходжень, диференцшо-ваними за регюнальними особливостями, але в межах едино! системи оподаткування;
+ розвитку потребуе система мон1торингу та контролю з боку центрального уряду за надходження-ми та видатками субнацюнальних урядш.
Усунення даних дисбаланса бачиться у створенш комплексно! 1нституц1йно! основи фккально! децентра-л1заци в УкраМ.
ВИСНОВКИ
У той час, як характер 1 ступшь ф1скально! децен-трал1зацГ! в Укра!н1 до тепершнього часу були сформо-
ваш значною мiрою noAiTM4HMMM peaAiHMM, 11 ефектив-шсть залежить вiд iнституцiйного дизайну i потенцiалу на Bcix piBHHx управлiння. Тому для детермшанпв еко-H0Mi4H0r0 розвитку Украши, враховуючи 11 сучасний економiко-полiтичний стан, доцкьним бачиться за-стосування iмперативiв концепту фккально! децен-тралiзащí першого поколшня з урахуванням положень теорш фккально! децентралшаци, що спрямованi на економiчне зростання держави через iнституцiйнi засади. Доведено, що для Украши в умовах децентргшзаци влади необхцним е поеднання зусиль, спрямованих на досягнення макроекономiчноí стабшзаци, владнання полпичних та етнiчних мiжрегiональних конфлiктiв, шдвищення рiвня компетенцiй державних чиновникiв, зниження ризику корупцй та опортушстично! поведш-ки на рiзних рiвнях влади при збереженш контролю над державними витратами i мiжбюджетними трансферами, шдвищенням вiдповiдальностi органiв мiсцевого само-врядування за розвиток територiальних утворень.
Успшне здiйснення фккально1 децентралiзацil в Укра!ш вимагае наявностi комплексно! шститущйно1 основи, що мае стати перспективою подальших досль джень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Tiebout C. M. A pure theory of local expenditures. The Journal of Political Economy. 1956. No. 64 (5). Р. 416-424.
2. Davoodi H., Zou H. F. Fiscal decentralization and economic growth: A cross-country study. Journal of Urban Economics. 1998. No. 43. Р. 244-257.
3. Altunbas Y., Thornton J. Fiscal decentralization and governance. Public Finance Review. 2012. Vol. 40, No. 1. Р. 66-85.
4. Baldersheim H. Decentralisation in Practice. European patterns and experiences/Ministry of Public Administration and Local Self, 2009. URL: http://www.undp.org/content/dam/serbia/ Publications%20and%20reports/English/UNDP_SRB_Decentrali-sation_in_practice-European_Patterns_and_Experiences.pdf
5. Baskaran T., Feld L. P., Schnellenbach J. Fiscal Federalism, Decentralization, and Economic Growth: A Meta-Analysis. Economic Inquiry. 2016. Vol. 54, No. (3). Р. 1445-1463.
6. Buehn A., Lessman C., Markwardt G. Decentralization and the shadow economy: Oates meets Allingham-Sandmo. Applied Economics. 2013. Vol. 45, No. 18. Р. 2567-2578.
7. Dell'Anno R., Teobaldelli D. Keeping both corruption and the shadow economy in check: the role of decentralization. International Tax and Public Finance. 2015. Vol. 22, No. 1. Р. 1-40.
8. Gemmell N., Kneller R., Sanz I. Fiscal decentralization and economic growth: spending versus revenue decentralization. Economic Inquiry. 2013. Vol. 51, No. 4. Р. 1915-1931.
9. Ligthart J. E., Van Oudheusden P. In government we trust: The role of fiscal decentralization. European Journal of Political Economy. 2015. No. 37. Р. 116-128.
10. Sow M., Razafimahefa I. F. Fiscal Decentralization and the Efficiency of Public Service Delivery. IMF Working Paper. 2015. WP/15/59. 30 р.
11. Сфремов Д. П. Фккальна федералiзацiя Украши: можпивосп та загрози. Регюнальна економка та управл'ння. Донецьк. 2014. № 2. С. 81-84.
12. Ючурчак М. В. Тенденцп та перспективи розвитку фккальноТ' децентралiзацN в практик вщтворення сусптьних благ в УкраТНл. Економ'чний форум. 2016. № 3. С. 272-280.
13. Руденко I. В. Фккальна децентралiзацiя: модель перспективи, ризики. Економ'ша. Фнанси. Право. 2014. № 6. С. 16-22.
14. Oates Wallace E. Toward A Second-Generation Theory of Fiscal Federalism. International Tax and Public Finance. 2005. Vol. 12. Р. 349-373.
15. Samuelson P. A. Diagrammatic Exposition of a Theory of Public Expenditure. Review of Economics and Statistics. 1955. No. 37. P. 350-356.
16. Arrow K. J. The Organization of Economic Activity: Issues Pertinent to the Choice of Market Versus Nonmarket Allocation // Public Expenditure and Policy Analysis/R. H. Haveman, J. Margolis (eds.). Chicago, Rand MacNally College Publishing Company, 1970. P. 67-81.
17. Musgrave R. A. The Theory of Public Finance. New York: McGraw-Hill, 1959. 628 p.
18. Weingast B. The economic role of political institutions: Market-preserving federalism and economic growth. Journal of Law, Economics and Organization. 1995. No. 11. P. 1-31.
19. McKinnon R. Market-preserving fiscal federalism in the American Monetary Union // Macroeconomic Dimensions of Public Finance: Essays in Honour of Vito Tanzi/M. Blejer, T. Ter-Minassian (eds.). London: Routledge, 1997. P. 73-93.
20. Rodden J., Eskeland G., Litvack J. Fiscal decentralization and the challenge of hard budget constraints. Cambridge, Mass.: MIT Press, 2003. 487 p.
21. Rodriguez-Pose A., Gill N. On the «economic dividend» of devolution. Regional Studies. 2005. Vol. 39, No. 4. P. 405-420.
22. Dabla-Norris E. The challenge of fiscal decentralization in transition countries. Comparative Economic Studies. 2006. No. 48. P. 100-131.
REFERENCES
Altunbas, Y., and Thornton, J. "Fiscal decentralization and governance". Public Finance Review. Vol. 40, no. 1 (2012): 66-85.
Arrow, K. J. "The Organization of Economic Activity: Issues Pertinent to the Choice of Market Versus Nonmarket Allocation". In Public Expenditure and Policy Analysis, 67-81. Chicago: Rand MacNally College Publishing Company, 1970.
Baldersheim, H. "Decentralisation in Practice. European patterns and experiences". http://www.undp.org/content/dam/ser-bia/Publications%20and%20reports/English/UNDP_SRB_Decen-tralisation_in_practice-European_Patterns_and_Experiences.pdf
Baskaran, T., Feld, L. P., and Schnellenbach, J. "Fiscal Federalism, Decentralization, and Economic Growth: A Meta-Analysis". Economic Inquiry. Vol. 54, no. 3 (2016): 1445-1463.
Buehn, A., Lessman, C., and Markwardt, G. "Decentralization and the shadow economy: Oates meets Allingham-Sandmo". Applied Economics. Vol. 45, no. 18 (2013): 2567-2578.
Dell'Anno, R., and Teobaldelli, D. "Keeping both corruption and the shadow economy in check: the role of decentralization". International Tax and Public Finance. Vol. 22, no. 1 (2015): 1-40.
Davoodi, H., and Zou, H. F. "Fiscal decentralization and economic growth: A cross-country study". Journal of Urban Economics, no. 43 (1998): 244-257.
Dabla-Norris, E. "The challenge of fiscal decentralization in transition countries". Comparative Economic Studies, no. 48 (2006): 100-131.
Gemmell, N., Kneller, R., and Sanz, I. "Fiscal decentralization and economic growth: spending versus revenue decentralization". Economic Inquiry. Vol. 51, no. 4 (2013): 1915-1931.
Kichurchak, M. V. "Tendentsii ta perspektyvy rozvytku fiska-lnoi detsentralizatsii v praktytsi vidtvorennia suspilnykh blah v Ukraini" [Trends and prospects of fiscal decentralization in practice of reproduction of public goods in Ukraine]. Ekonomichnyi forum, no. 3 (2016): 272-280.
Ligthart, J. E., and Van Oudheusden, P. "In government we trust: The role of fiscal decentralization". European Journal of Political Economy, no. 37 (2015): 116-128.
Musgrave, R. A. The Theory of Public Finance. New York: McGraw-Hill, 1959.
McKinnon, R."Market-preserving fiscal federalism in the American Monetary Union". In Macroeconomic Dimensions of Public Finance: Essays in Honour of Vito Tanzi, 73-93. London: Routledge, 1997.
Oates Wallace, E. "Toward A Second-Generation Theory of Fiscal Federalism". International Tax and Public Finance. Vol. 12 (2005): 349-373.
Rudenko, I. V. "Fiskalna detsentralizatsiia: modeli, perspek-tyvy, ryzyky" [Fiscal decentralization: models, prospects, risks]. Ekonomika. Finansy. Pravo, no. 6 (2014): 16-22.
Rodden, J., Eskeland, G., and Litvack, J. Fiscal decentralization and the challenge of hard budget constraints. Cambridge, Mass.: MIT Press, 2003.
Rodriguez-Pose, A., and Gill, N. "On the «economic dividend» of devolution". Regional Studies. Vol. 39, no. 4 (2005): 405-420.
Samuelson, P. A. "Diagrammatic Exposition of a Theory of Public Expenditure"Review of Economics and Statistics, no. 37 (1955): 350-356.
Sow, M., and Razafimahefa, I. F. "Fiscal Decentralization and the Efficiency of Public Service Delivery". IMF Working Paper, WP/15/59 (2015).
Tiebout, C. M. "A pure theory of local expenditures". The Journal of Political Economy, no. 64(5) (1956): 416-424.
Weingast, B. "The economic role of political institutions: Market-preserving federalism and economic growth". Journal of Law, Economics and Organization, no. 11 (1995): 1-31.
Yefremov, D. P. "Fiskalna federalizatsiia Ukrainy: mozhlyvosti ta zahrozy" [Fiscal federalization of Ukraine: opportunities and threats]. Rehionalna ekonomika ta upravlinnia, no. 2 (2014): 81-84.
УДК 336.71:336.76
Р0ЗВИТ0К 0РГАН1ЗАЦ1ЙН01 ТА 1НФ0РМАЦ1ЙН01 СКЛАД0ВИХ 1НФРАСТРУКТУРН0Г0
П0ТЕНЦ1АЛУ Ф1НАНС0В0Г0 РИНКУ
© 2016 ЧУНИЦЬКА I. I.
УДК 336.11:336.16
Чуницька I. I. Розвиток оргашзацшноТ та шформацшноТ складових шфраструктурного потенщалу фшансового ринку
Стаття присвячена проблешаш розвитку орган/зац/йноi та iнфоршац/йноi складових /нфраструктурного потенц/алу ф/нансового ринку, вияв-ленню проблеши та об(рунтуванню шлях/в !х подолання. Орган/зац/йна складова в/дпов/дае за збалансування попиту i пропозицИ на ресурси ф/-нансового ринку. iнфоршацшна складова в/дображае ступ/нь доступност/ та прозоростi iнфоршацИ про учасник/в ф/нансового ринку. Розвиток орган/зац/йноi складовоi iнфраструктурного потенц/алу ф/нансового ринку характеризуеться позитивниши тенденц/яши, однак в/н не здатний сашост/йно забезпечити реал/зац/ю потенц/алу ф/нансового ринку. iнфоршацшна складова потребуе активн/шого розвитку в частинi забезпе-чення б/льш повного розкриття iнфоршацИ про учасник/в ф/нансового ринку та про д/яльн/сть регулятора. Зокреша необх/дно забезпечити до-ступн/сть i прозор/сть iнфоршацИ про порушення на ф/нансовошу ринку та про заходи, вжит/ щодо !х попередження у шайбутньошу. Координац/я розвитку орган/зац/йноi та iнфоршац/йноi складовоi ф/нансового ринку е п/д(рунтяш стаб/льного еконош/чного розвитку. Ключов'1 слова: ф/нансовий ринок, /нфраструктурний потенц/ал ф/нансового ринку, iнфоршацйна складова, орган/зац/йна складова, прозор/сть iнфоршацИ.
Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 14.
Чуницька 1рина 1ва^вна - кандидат еконош/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нансових ринк/в, Ун/верситет державноi ф/скальноi служби Украни (вул. Ун/верситетська, 31, iрпiнь, Кивська область, 08201, Украна) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
УДК 336.11:336.16 Чуницкая И. И. Развитие организационной и информационной составляющих инфраструктурного потенциала финансового рынка
Статья посвящена проблешаш развития организационной и инфорша-ционной составляющих инфраструктурного потенциала финансового рынка, выявлению проблеш и обоснованию путей их преодоления. Организационная составляющая отвечает за сбалансирование спроса и предложения на ресурсы финансового рынка. Инфоршационная составляющая отражает степень доступности и прозрачности ин-форшации об участниках рынка. Развитие организационной составляющей инфраструктурного потенциала рынка характеризуется положительныши тенденцияши, однако этого не достаточно для реализации потенциала финансового рынка. Инфоршационная составляющая требует активного развития в части обеспечения более полного раскрытия инфоршации об участниках рынка и о деятельности регулятора. В частности, необходишо обеспечить доступность и прозрачность инфоршации о нарушениях на финансовош рынке и о ше-рах, принятых по их предупреждению в будущеш. Координация развития организационной и инфоршационной составляющей финансового рынка является основой стабильного эконошического развития. Ключевые слова: финансовый рынок, инфраструктурный потенциал финансового рынка, инфоршационная составляющая, организационная составляющая, прозрачность инфоршации. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 14.
Чуницкая Ирина Ивановна - кандидат эконошических наук, доцент, доцент кафедры финансовых рынков, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
UDC 336.71:336.76 Chunitska 1.1. The Development of Both the Organizational and Information Components of the Infrastructure Potential of Financial Market
The article is concerned with problems of development of both the organizational and the information components of the infrastructure potential of financial market, identifying problems and substantiating ways to overcome them. The organizational component is responsible for balancing supply and demand on the resources of financial market. The information component reflects the grade of availability and transparency of information about participants of the market. Development of the organizational component of the infrastructural potential of the market is characterized by positive trends, however, it is insufficient to implement the potential of financial market. The information component requires active development in order to ensure fuller disclosure of information about the market participants and activities of the regulator. In particular, it is necessary to ensure both the availability and the transparency of information about violations in the financial market, and on the measures taken to prevent them in the future. Coordination of development of both the organizational and the information component of financial market is the basis for a stable economic development. Keywords: financial market, infrastructure potential of financial market, information component, organizational component, transparency of information. Fig.: 4. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Chunitska Iryna I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Financial Markets, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
