CC BY
8
УДК 336.027
Ф1СКАЛЬНА ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я В СТРУКТУР1 СТРАТЕГ1ЧНИХ НАПРЯМ1В РОЗВИТКУ
ЛЮДСЬКОГО П0ТЕНЦ1АЛУ
© 2016
КОЗАРЕЗЕНКО Л. В.
УДК 336.027
Козарезенко Л. В. Фккальна децентралiзацiя в CTpyKTypi стратепчних HanpqMiB розвитку людського потенцiалу
Метою cmammi е об(рунтування стратег/чних напрям/в розвитку людського потенц/алу в напрямi ф/скально! децентрал/зацИ. Доведено, що необх/дними умовами ефективноi децентрал/зацИ державного управл'шня е створення правових основ децентрал/зацИ, якi ч/тко визначають права й обов'язки р/зних р/вн/в влади. Сформульовано висновок, що пр'юритет використання шституцшного регулювання полягае в тому, що кожен з напрям/в формування умов сталого людського розвитку не розвиваеться спонтанно, а ч/тко та цлеспрямовано керуеться - з в/дпов/д-ними показниками ефективност'1 Характерним е те, що процесуправл'шня орган/зований вертикально-/ерарх/чно, а п/д(рунтям таких в/дносин виступае патернал/зм наступних елемент/в /ерархи до попередн/х. Под/бну структуру можна визначити як систему, що не сприяе прояву св/до-мих /н/ц/атив сусп/льства у будь-як/й сфер/ зокрема / в держав/ в ц/лому. Протиставлення /нституцшного регулювання так званому «ручному» е протиставленням /ерарх/чно одноцентрових вертикалей управл/ння вертикально децентрал/зованим блочним системам управл/ння та децентрал/зованим мережевим системам управл/ння, що бльше в/дпов/дають завданням людського розвитку в умовах виклик/в сучасност/. Ключов'! слова: ф/скальна децентрал/зац/я, розвитоклюдського потенц/алу, видатки бюджету, доходи бюджету, делегування повноважень. Рис.: 1. Б'бл.: 14.
Козарезенко Людмила Володимирiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, пров/дний науковий сп/вроб/тник в/дд/лу ф/нансових ринк/в, Академ/я ф/нансового управл/ння (вул. О. Гончара, 46/48, Ки!в, 01034, Украна) E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail.com
УДК 336.027
Козарезенко Л. В. Фискальная децентрализация в структуре стратегических направлений развития человеческого потенциала
Целью статьи является обоснование стратегических направлений развития человеческого потенциала в направлении фискальной децентрализации. Доказано, что необходимыми условиями эффективной децентрализации государственного управления является создание правовых основ децентрализации, которые четко определяют права и обязанности различных уровней власти. Сформулирован вывод, что приоритет использования институционального регулирования заключается в том, что каждое из направлений формирования условий устойчивого человеческого развития не развивается спонтанно, а четко и целенаправленно руководствуется - с соответствующими показателями эффективности. Характерно, что процесс управления организован вертикально-иерархически, а основой таких отношений выступает патернализм последующих элементов иерархии к предыдущим. Подобную структуру можно определить как систему, не способствующую проявлению сознательных инициатив общества в любой сфере в частности и в государстве в целом. Противопоставление институционального регулирования так называемому «ручному» является противопоставлением иерархически одноцентровых вертикалей управления вертикально децентрализованным блочным системам управления и децентрализованным сетевым системам управления, которые более отвечают задачам человеческого развития в условиях вызовов современности.
Ключевые слова: фискальная децентрализация, развитие человеческого потенциала, расходы бюджета, доходы бюджета, делегирование полномочий. Рис.: 1. Библ.: 14.
Козарезенко Людмила Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, ведущий научный сотрудник отдела финансовых рынков, Академия финансового управления (ул. О. Гончара, 46/48, Киев, 01034, Украина)
E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail.com
UDC 336.027
Kozarezenko L. V. Fiscal Decentralization in the Structure of the Strategic Directions for Developing the Human Potential
The article is concerned with substantiation of the strategic directions for developing the human potential in the direction of fiscal decentralization. It has been proven that the necessary conditions for the efficient decentralization of the State administrating are provided by creating a legal framework for decentralization, which clearly defines the rights and responsibilities of the various levels of power. A conclusion has been formulated, according to which priority for use of institutional regulation is that each one of the directions for establishing conditions of stable human development does not develop spontaneously, but is clearly and purposefully guided - with appropriate performance indicators. It is characteristic that the management process is organized vertically and hierarchically, while basis of such relations is seen as paternalism of the subsequent towards the preceding hierarchy elements. A similar structure can be defined as a system, which is not conducive to manifestation of conscious society initiatives in any area in particular and in the State as a whole. Opposition of the institutional regulation to the so-called «manual» regulation is the opposition of the hierarchically single-centre management verticals to the vertically decentralized block management systems together with the decentralized network management systems, which are more relevant to objectives of human development in the face of contemporary challenges.
Keywords: fiscal decentralization, developing the human potential, budget expediences, budget revenues, delegation of authorities. Fig.: 1. Bibl.: 14.
Kozarezenko Ljudmila V. - PhD (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow of the Department of Financial Markets, Academy of Financial Management (46/48 O. Honchara Str., Kyiv, 01034, Ukraine) E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail.com
3 метою забезпечення розвитку людського потен-щалу досить значною е потреба в побудовi ефективно! системи мксцевого самоврядування, що буде здатна своечасно та яюсно задовольняти потреби громадян, забезпечувати реалiзацiю ix прав та свобод. Важливу роль в процей реформування мкцевого самоврядування вщграе процес децентралiзащí влади.
Соцiально-економiчнi наслцки фккально! децентра-лiзащl е об'ектом дослцжень в^чизняних вчених та вчених закордоном. Зокрема пращ, Деркача М. [1], Лу-ншо! I. [2], Макарова Г. [3], Паново'1 В. [4], Пилишв В. [5], Данилишина Б. [6], Молдована О. [7], Ебела Р. [8], Цим-мерманна Х. [9], де'Мело Л. [10], Давуд Х. [11], Родртес-Роуза А. [12], Мартшес-Васкеса Дж. [13] мктять спроби
комплексно! оцшки можливого впливу фюкально! де-централiзащ! на розвиток соцiальних процейв на рiвнi держави, але не мютять чiтких рекомендацiй саме щодо посилення впливу цих процесiв на розвиток людського потенцiалу, що i визначило мету написання статтi, 'й за-вдання та основний змют.
Пiд децентралiзацieю варто розумiти такий спо-сiб визначення й розподку завдань й функцiй, при якому переважна б^ьшють iз них переда-еться центральними органами влади на нижчий рiвень. Варто вiдмiтити, що значна частка адмшстративно! дь яльност переноситься на мiсцевi органи влади або ж на iншi уповноважеш державою суб'екти. Таким чином, децентралiзацiя влади в краМ забезпечуе розвиток демократа, адже спостертаеться процес збкьшення впливу територiальних громад, сощальних груп i суспкьства в цкому на питання мiсцевого та державного значення. Демократична кра!на завжди намагаеться активно залу-чати громадсьюсть до реалiзацil публiчних функцiй для максимального задоволення рiзнобiчних потреб люди-ни та суспкьства загалом.
Важливим кроком, що спрямований на зростання добробуту людини за рахунок формування яюсних умов для сталого розвитку територiальних громад, виступае економiчна та сусшльно-полп'ична трансформацiя сис-теми адмiнiстративно-територiального устрою, що дозволить створити яюсно новий суб'ект мюцевого само-врядування, а саме - територiальну громаду на базовому рiвнi адмiнiстративно-територiального устрою, що буде мати ва необхiднi правовi, фiнансовi та сощальш компоненти для надання якiсних публiчних послуг й за-безпечення пдних умов проживання людей у сел^ сели-щi, мiстi. З метою реалiзацil поставлених цкей розвитку людського потенщалу варто забезпечити виконання базових вимог вiдносно просторово'1 основи розвитку мюцевого самоврядування на базовому, районному й регюнальному рiвнях, до яких можна вiднести: за-безпечення узгодженост сформовано'! системи й меж адмiнiстративно-територiальних одиниць iз наявною територiальною структурою органiв мiсцевого самоврядування та виконавчо'1 влади; забезпечення повсюд-ностi юрисдикщ! органiв державно'1 влади й мюцевого самоврядування в межах вцповцних адмшстративно-територiальних одиниць; використання принципу суб-сидiарностi в процей визначення базових повноважень для оргашв мюцево! влади вiдносно кожного и рiвня; створення для кожно! територiально! громади таких повноважень, що е домшуючими вiдносно iнших рiв-нш, що пiдвищуе ефективнiсть формування такого виду адмiнiстративно-територiальноl одиницi в бюджетному, кадровому чи полпичному аспектах.
Показник дiевостi мiсцевого самоврядування та, як наслцок, успiшнiсть самого процесу децентралiзащ!, знаходиться в прямiй залежностi в1д фшансово! спро-можностi територiальноl громади. Найбкьш потужним елементом формування повнощнного матерiального забезпечення органiв мiсцевого самоврядування та по-казником рiвня демократа в краМ й компетентностi самоврядних оргашв виступае фюкальна децентраль
зацш. Свiтовий досвiд визначае можливiсть проведен-ня фккально! децентралiзацil через процес децентра-лiзацil видаткiв, якi здшснюються органами мiсцевого самоврядування, шляхом надання фшансових ресурсiв на реалiзацiю функцш, що покладенi на них державою; через децентралiзацiю доходiв, що проявляеться в за-крiпленнi за територiальною громадою джерел доходiв й надання права на визначення '1х розмiру; через проце-суальну та оргашзацшну самостiйнiсть вибору напряму використання власних фшансових ресурйв.
Аналiз даних, представлених на рис. 1, дае змогу констатувати, що середне значення питомо! ваги ви-датково! частини мюцевих бюджетiв у видатках зведе-ного бюджету за перюд 2005-2015 рр. становить 43,22 вцсотка, що е вищим показником за аналогiчний перюд у кра!нах Ази, де частка мкцевих бюджетiв не перевищуе 10 вцсотюв, у кра!нах Латинсько! Америки знаходиться в межах в1д 15 до 40 вцсотюв. Своею чергою, значення приведеного показника у крашах ОЕСР коливаються в межах в1д 14 вцсотюв у Бельги до 61 вцсотка в Австрали. Водночас, аналiз структури доходно! частини мюцевих бюджетiв перiод 2005-2015 рр. свцчить, що значення частки офiцiйних трансферов у структурi доходно! частини мюцевих бюджетiв зросло з 43,9 вцсотка у 2005 р. до 59,1 вцсотка у 2015 р., що дае шдстави констатувати посилення ролi централiзащ! бюджетно! системи кра!ни та зростання залежностi мiсцевих бюджепв вiд державного. У перюд 2005-2015 рр. середне значення питомо! ваги трансферов у структурi доходно! частини мiсцевих бюджетiв становило 49,4 вцсотка, у тому числi в розрiзi перiодiв 2005-2009 рр. - 43,9 высотка, 2010-2015 рр. -54,0 вцсотка. Водночас, значення показника частки по-даткових надходжень у доходах мюцевих бюджетiв у вцповцш перiоди становило: 2005-2015 рр. - 40,6 в1д-сотка, 2005-2009 рр. - 42,7 высотка, 2010-2015 рр. -38,9 вцсотка вiдповiдно [14].
Разом з тим, використовуючи мехашзм мiжбю-джетного регулювання, держава знижуе рiвень диспропорцiй мiж мiсцевими бюджетами у фор-муваннi дохiдно! бази для здшснення фiнансування бюджетних видатюв у необхiдних обсягах, що обумов-лено особливостями та вiдмiнностями сощально-еко-номiчного розвитку кра!ни в розрiзi !! окремих регiонiв та адмiнiстративно-територiальних одиниць. Аналiз валового регюнального продукту як вагомого показника соцiально-економiчного розвитку територiй у розрахун-ку на одну особу в регюнальному розрiзi свцчить про значну диференщащю його значень - станом на 2014 р. сшввцношення максимального значення показника в м. Киевi та мшмального значення даного показника, який зафiксовано у Чернiвецькiй областi, становить 7,2 разу. Без урахування значення валового регюнального продукту в м. Киев^ яке перевищуе середне значення цього показника по УкраМ в 3 рази, сшввцношення максимального у Дншропетровськш област та мш-мального значення в Чернiвецькiй областi валового реп-онального продукту по областях складае 3,1 разу. Вище-наведене свцчить про суттевi вiдмiнностi податкового потенщалу в розрiзi регiонiв та вцпов^дно можливостей
50,00 45,00 40,00
35,00 30,00 +-# 25,00 -20,00 -15,00 -10,00 -5,00 \-0,00
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Р1к
□ Частка видаткт зведеного бюджету в ВВП
□ Частка видаткт мкцевих бюджетт у зведеному
Рис. 1. Динамка показника децентралiзацм у сферi видатмв за перiод 2005-2015 рокiв Джерело: складено i розраховано автором за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни [14].
у формуваннi стабЬльно! та достатньо! дохiдно! бази мЬс-цевих бюджетiв. Зазначене обумовлюе доцiльнiсть та необхЬднЬсть здiйснення мiжбюджетного регулювання з метою вирiвнювання фiнансових можливостей оргашв мiсцевого самоврядування для виконання власних i де-легованих видаткових повноважень.
Важливим е встановлення та використання дiевих механiзмiв вiдносно нагляду та контролю за дЬ-яльнiстю органiв мiсцевого самоврядування в бюджетному, фшансовому та податковому середовищi як з боку держави, так Ь з боку незалежних аудиторських компанiй, а також використання ефективних методЬв притягнення до вЬдповЬдальностЬ за порушення вста-новлених правил. Прикладом для цього можуть бути досить розгорнутЬ та структурованЬ доходи оргашв мЬсцевого самоврядування у високорозвинених кра!нах свЬту, якЬ дозволяють забезпечувати наповнення мЬс-цевих бюджетЬв фшансовими ресурсами. бвропейська модель розвитку територЬальних громад базуеться на принципах субсидЬарностЬ, тобто дана модель передба-чае надання послуг державними органами влади на максимально наближеному до конкретного споживача цих послуг рЬвнЬ й законность функцюнування новостворе-них територЬальних органЬв. НеобхЬдним е максимально повне нормативне закршлення компетенцЬ! органЬв те-риторЬально! громади Ьз урахуванням приписЬв ч. 2 ст. 19 КонституцЬ! Укра!ни, яка включае в себе позитивний принцип функцюнування публЬчно! адмшстраци та потребуе повного вЬдображення !х функцЬй та повноважень у виглядЬ окремого законодавчого акту.
Ефективним методом здЬйснення процесу децен-тралЬзацЬ! адмшстративних функцЬй виступае делегу-вання повноважень, пЬд яким розумЬеться надання тимчасових повноважень суб'ектам мЬсцевого самоврядування вЬдносно прийняття рЬшень у зазначених на-прямках Ь питаннях, що належать до компетенцЬ! даного органу. В процесЬ децентралЬзацЬ! делегування повноважень являе собою конкретизовану систему реалЬзацЬ! повноважень й публЬчних функцЬй на визначений перЬод та Ьз зазначенням конкретного виконавця цього завдан-ня. Даний метод може бути здЬйснено на всЬх рЬвнях ад-мшстраци та всерединЬ оргашзаци, шляхом делегування повноважень вЬд керЬвника до пЬдлеглого. Цей процес шдвищуе вЬдповЬдальшсть, самостшшсть мЬсцевих оргашв влади, сприяе зростанню квалЬфЬкацЬ! !х працЬвникЬв та дозволяе забезпечувати сталий людський розвиток територЬ!. Делегування також часто використовують як тимчасовий крок для проведення експерименту, напри-клад, перед процесом децентралЬзацЬ! певних функцЬй на постшнш основЬ.
Процес територЬально! децентралЬзацЬ! повинен включати в себе три основш елементи: полтичну де-централiзацiю, яка вЬдображае специфЬчний аспект формування оргашв мЬсцевого самоврядування та !х представницький характер. ДЬевЬ конституцшш гарант! функцюнування тако! системи, !! змЬст та рЬвень орга-шзаци, мають забезпечувати незалежшсть таких оргашв вЬд зовнЬшнього впливу держави. Адмтстративна децентралiзацiя грунтуеться на здшсненш органами мЬсцевого самоврядування системи завдань, функцЬй та повноважень вЬдносно реалЬзацЬ! сощальних та еко-
ном1чних програм у межах адмш1стративно1 територи. Фшансова децентралiзацiя вимагае забезпечити органам мкцевого самоврядування достатн1й р1вень влас-них ф1нансових й матер1альних засоб1в, а також надати 1м право в1дносно вкьного волод1ння, користування та розпорядження наявними фшансовими ресурсами, що знаходяться у територ1альн1й громадЬ Доцкьним також е те, щоб децентрал1зована система включала в себе оптимальш характеристики в1дносно складу та кер1вни-цтва й була забезпечена д1евим виконавчим апаратом. Таким чином, одшею з передумов усшшно'1 реал1зацГ1 процесу децентрал1зацГ1 влади в УкраМ, як п1дгрунтя для забезпечення сталого людського розвитку, е зако-нодавче в1дображення й запровадження системи мкце-вого самоврядування до правово'1 бази кра1ни.
Анал1з тенденц1й св1тового досв1ду розвитку м1с-цевого самоврядування з метою забезпечення сталого людського розвитку св1дчить про його ушкальшсть та значущ1сть, що проявляеться в тому, що громадяни зац1кавлен1 в об'еднанш та взятт1 на себе в1дпов1дних 1н1ц1атив розвитку. Все це виступае в1дображенням процесу формування нового стилю по-вед1нки громадян, що сформувався внасл1док багатьох нац1ональних та м1жнародних програм щодо розвитку громад, яю зд1йснили значний вплив на ва процеси м1с-цевого самоврядування. Даний розвиток можливий за-вдяки реал1зацГ1 на практиц1 методу, який мае назву со-щальна мобшзащя. Ид поняттям «сощальна мобшза-ц1я» розум1ють процес зм1ни св1домост1 громадян таким чином, що вони прагнуть реал1зацГ1 та використання нов1тнк форм сощал1зацГ1 й повед1нки. Це досить дина-м1чний процес, який мае на мет1 залучення потенц1алу й прагнення кожно1 людини допомогти суспкьству шляхом реал1зацГ1 спкьних програм.
Метод сощально'1 моб1л1зацГ1 грунтуеться на дум-ц1, зг1дно з якою переважна бкьшкть людей готов1 до реалшаци багатьох проект1в та заход1в з метою досяг-нення благополуччя як свого, так 1 сво1х знайомих та громади в щлому. Однак, зазвичай, щ громадяни досить р1дко збираються, щоб змогти повною м1рою розкрити св1й колективний потенщал, адже у них на завад1 стае в1дсутн1сть як1сно'1 соц1ально'1 та техшчно'1 допомоги ззовн1. Отже, органи мкцевого самоврядування защ-кавлен1 в тому, щоб певний активкт громади чи устано-ва, яка займаеться сощальною мобшзащею громадян, проводила навчання людей в напрямках: самооргашза-цГ1, тобто процесу об'еднання наявних як фшансових, так 1 людських ресурйв з метою зменшення загальних витрат й реал1зацГ1 заход1в, як1 приносять користь всш громад1; визначення конкретних л1дер1в громади, як1 будуть здатш розкрити потенц1ал людей та спрямувати його в правильне русло; визначення та розробка прю-ритет1в щодо розвитку людського потенщалу терито-рГ1; визначення техн1чно'1 та ф1нансово'1 спроможност реал1зацГ1 даних пр1оритет1в; забезпечення й сприяння формуванню дох1дних джерел, що потр1бш для впрова-дження в1дпов1дних програм розвитку територ1альних громад; забезпечення яюсного мон1торингу та контролю за вс1ма напрямками д1яльност1 оргашв м1сцевого самоврядування.
Основна мета актив1ста громади або ж оргашзаци, яка займаеться соц1альною мобшзащею, - це навчання людей, що полягае у використанш вищезгаданих вм1нь та навичок й забезпечення зростання 1х потенц1алу. Для цього використовуються р1зномаштш трен1нги, мотива-цГ1, техн1чна та ф1нансова шдтримка. У результат1 це мае навчити громадян, яю залучен1 до розвитку територь ально1 громади, використовувати здобут1 вм1ння в раз1 необх1дност1.
Мкцеве самоврядування мае прагнути до надання послуг, як1 пов'язан1 з людським розвитком, на ршш, до-статньому для реалшаци потенщалу територш та громадян, яю на нш проживають, та на р1вн1, вищому, н1ж той, що передбачений системою державних соц1альних стан-дарт1в. Для цього територ1альним громадам, районам та областям варто надавати фшансов1 ресурси на р1вш, до-статньому для реалшаци програм розвитку, наприклад, через частину доходш, що отриман1 понад передбачен1 обсяги, що буде залишатися в органах м1сцевого самоврядування, але разом 1з вимогою, що даш ресурси будуть спрямован1 на надання послуг на яюсно новому р1вш.
Бкьшшть послуг, як1 стосуються розвитку людського потенщалу, е прерогативою оргашв мкцево"! влади та не можуть отримувати дотаци вир1вню-вання ш державного бюджету. В першу чергу це в1дно-ситься до послуг житлово-комунального господарства, що е дорогими та потребують державно! шдтримки. З метою виршення даних питань держава мае розроби-ти та реал!зувати програму в1дносно поступового покра-щення якост1 розвитку людського потенщалу, особливо в скьсьюй мкцевосй, використовуючи механ1зми державного фшансування, та кошти банк1вських установ, швестор1в 1 населення. Територ1альн1 громади також мають отримати нормативно затверджеш повноваження щодо об'еднання даних джерел ресурав з метою реал1за-цГ1 спкьних завдань та обов'язк1в. В1дпов1дний мехашзм дасть можлив1сть м1сцевим органам шдвищити як1сть надання послуг, як1 стосуються розвитку людського потенщалу, та змщнити 1х ф1нансову самост1йн1сть в дано-му напрямку. Вид1лення фшансових ресурсш, достатн1х для ф1нансування людського розвитку в територ1альнш громад1, не принесе корист1, якщо не буде сформовано надшну систему мон1торингу за показниками ефектив-ност1 використання в1дпов1дних ресурйв, а саме: анал1зу витрат та отриманих результат1в, анал1зу показниюв еко-ном1чно'1 ефективност1 та анал1зу корисност1 витрат. Реа-л1зац1я таких напрям1в щодо пол1пшення людського розвитку на мшцевому р1вн1 дозволить адаптувати укра'1н-ську систему до европейського ршня та п1двищити яюсть людського розвитку в рег1онах кра1ни. Також важливим е п1двищення дов1ри населення до м1сцевих орган1в влади та розширення 1х повноважень.
Управлшня людським розвитком на м1сцевому р1в-н1 - це система поеднання колективних та 1ндив1дуаль-них досягнень з анал1зу та обробки наявно1 1нформацГ1 в процей прийняття виважених управл1нських р1шень, що потребуе використання моделей, яю базуються на когштивних зв'язках. Також варто зазначити, що процес моделювання як метод опосередкованого шзнання
розвитку людського потенщалу потребуе формування чЬтких цЬлей даного процесу, тобто цЬльово! функци, й побудови системи обмежень. ЦЬльова функцЬя буде прямувати до свого максимуму та включатиме: процес надання громадянам послуг максимально високо! якос-тЬ, що будуть порЬвнюватися з нормативними критерЬя-ми якостЬ, широким колом шдприемств та установ, якЬ функцюнують в конкурентному середовищЬ: мЬсцевих та державних органЬв управлшня, пЬдприемств усЬх форм власностЬ й оргашзацшно-правових форм, громадських оргашзаци та фЬзичних осЬб.
1нновацшний розвиток територЬально! громади, який базуеться на штегрованому пЬдходЬ, потребуе максимально повного використання наявного в не! потен-цЬалу, насамперед людського, при врахуванш усЬх його аспектЬв у процесЬ розробки й впровадження стратеги розвитку та шших важливих нормативних документЬв мЬсцевого значення. Даний шдхЬд здЬйснюе безпосеред-нЬй вплив на забезпечення процесЬв життедЬяльностЬ те-риторЬально! громади та повинен вЬдповЬдати як штер-есам громадян кра!ни, так Ь базовим принципам регЬо-нально! полЬтики провЬдних кра!н свЬту. ТериторЬальна громада як суб'ект управлшня розвитком людського потенщалу представлена в контекстЬ поняття «шфор-мацЬйний простЬр», яке розкриваеться в процесЬ здЬй-снення практично! дЬяльностЬ людини й семантичних дослЬджень науковцЬв та е важливою ознакою сучасно! моделЬ розвитку свЬту. Дане твердження дозволяе по-еднати в процесЬ прийняття управлЬнських рЬшень но-вЬтнЬ якостЬ стратифЬковано! громади та рЬзноманЬтних верств населення з метою впровадження шновацшного розвитку; проводити ефективну дЬагностику полЬти-ки мЬсцевих органЬв влади й здЬйснювати мониторинг !! реалЬзацЬ!; визначати засоби, що дозволять адаптувати наявну шформацш для !! подальшого використання на рЬзних рЬвнях функцЬонування громади. Також варто ви-дЬляти конкретнЬ завдання, якЬ вимагають визначення умов та механЬзмЬв залучення й використання фЬнансо-вих ресурсЬв з метою реалЬзацЬ! даних заходЬв.
Таким чином, до орЬентовних заходЬв щодо управлшня розвитком людського потенщалу в територЬальнЬй громадЬ варто вЬднести: проведення ефективного рефор-мування структури мЬсцево! економЬки; змшу наявно! моделЬ споживання щодо товарЬв тривалого користування, заощаджень та швестицш; розробку граничних характеристик щодо розвитку соцЬально! та економЬчно! сфери, якЬ можуть завдати шкоди навколишньому середовищЬ; використання системи штрафЬв та заохочень для покра-щення зв'язкЬв мЬж економЬчними, соцЬальними й еколо-гЬчними факторами розвитку територЬально! громади; розробку й впровадження системи стандартЬв розви-тку органЬв мЬсцевого самоврядування; характеристику основних видЬв та розмЬрЬв мунЬципальних зборЬв та пла-тежЬв; встановлення обмежень на сировиннЬ та напЬвфа-бричнЬ виробництва на територЬ! громади та заохочення здЬйснення виробництва замкнутого циклу; проведення якЬсного переоснащення виробництв через використан-ня енергозберЬгаючих та безвЬдходних технологЬй; сти-мулювання розвитку екологЬчно! та чисто! енергетики,
що Грунтуеться на використаннг вiдновлюваних джерел енергГ!, електростанцiй, що працюють на силi BiTpy, сон-ця, води; використання ринкових механгзмгв та форму-вання конкурентного середовища з метою подолання економiчних та Гнформащйних диспропорцiй вiдносно виробництва та реалГзацГ! товаргв та послуг; розробка ба-зових критерГ!в цiноyтворення й забезпечення ефектив-них гарантГ! розвитку як людини так i громади.
Використання базових принципiв розвитку людського потенщалу потребуе вгд населення свгдомо! учас-тi в даному процесг, реалiзацi! розвитку громади шляхом зростання вгдповгдальностГ кожного члена суспгльства за добробут всге! територiально! громади. Даному про-цесовi допомагае процес формування високо! моралг, культури, громадянсько! свгдомостг й гармонiйних со-цiальних взаемовгдносин в сyспiльствi.
Розвиток людського потенщалу на мгсцевому ргв-нi мае проходити на таких засадах: збереження й розвиток людського потенщалу; забезпечення зростання та пгдвищення якостг управлгнського потенщалу вГдповгдно! територiально! громади. Перший напрям стосуеться покращення демографiчних характеристик людського розвитку на мгсцевому рiвнi, зни-ження показника смертности пiдвищення якостi освiти та забезпечення Г! розвитку, зменшення безробгття чле-нiв громади. У даному випадку показники якостг розвитку людського потенщалу вГдповгдно! територiально! громади оцгнюються за такими критерiями: прагнення громадян до здгйснення iнновацiйно! дiяльностi, забезпечення конкyрентоспроможностi робочо! сили, iснy-вання громадян, що прагнуть використовувати резуль-тати наукових дослiджень на практищ. Другий напрям стосуеться характеристики базових способiв та заходгв вгдносно пошуку й використання резервiв активгзащ! здатностi yправлiнсько! системи органiв мгсцево! влади щодо постiйного оновлення, якг формують механiзм !! розвитку, базовими складовими якого е використання на практищ теоретичних в прикладних дослiджень й оргашзащйно-технологгчних iнновацiй.
Таким чином, сукупнгсть способiв та механiзмiв щодо виявлення та використання таких резервiв формують механгзм !! саморозвитку, що включае в себе два основнг блоки: теоретичний: заходи вiдносно впровадження теоретичних i методологiчних положень в процес управлгння територiальною громадою, використання принципiв управлшня територiальним розвитком як цiлiсною соцiально-економiчною системою, збереження доктринально! едностi його нормативно-правово! бази, вiдкриття сучасних дослгдницьких та аналiтичних цен-трiв; та практичний, що безпосередньо направлений на використання органгзацгйних та технологгчних но-вацiй у процесi yправлiння територiальною громадою, а саме - використання стандартизацГ! yправлiнських послуг вгдповгдно до прийнятих мгжнародних стандартгв ISO 9001:2000, застосування принципу органгзацгйно-го плюралгзму, реалгзацгю шгщатив розвитку громади, забезпечення шформатизащ! управлгнських процесгв та гнтерактивного навчання державних службовцгв й контролю за !х дгяльнгстю.
У рамках використання прагматично-когштивно'1 модел1 щодо управлшня людським розвитком необх1д-ним е вдосконалення механ1зму управляння яюстю. На-явн1сть цшсноТ системи менеджменту якост територь ально1 громади дозволяе здшснювати анал1з результат1в та ресурйв, що використан1 для 1х досягнення, шдви-щувати як1сть 1нформац1йного забезпечення, надавати повноваження в1дпов1дним особам при шдвищенш 1х в1дпов1дальност1 за виконану роботу, формувати ефек-тивн1 взаемозв'язки в систем! управлшня територ1аль-ною громадою м1ж Г1 п1дсистемами, пращвниками та кер1вниками, вдосконалення навичок здшснення управ-л!нсько'1 д1яльност1. Також важливим е пошук напрям1в п1двищення ефективност функц1онування комунальних п1дприемств, пошук метод1в адаптаци сучасних мехашз-м1в управлшня ними, яю використовуються в менеджмент! приватних п1дприемств. Управл1ння комунальним майном та комунальними правами, проведення комп-лексно1 оц1нки 1х вартост1, ремонт та оновлення житло-вого фонду й комушкацш, як1 знаходяться у власност1 й розпорядженн1 в1дпов1дно'1 територ1ально'1 громади, ма-ють проходити на засадах корпоративного фшансуван-ня. Використання саме такого методу управлшня комунальним майном дозволить не ткьки шдвищити яюсть управл1ння розвитком людського потенщалу в1дпов1д-но1 територ1ально'1 громади, а й позбавитись конфлжту штерейв в процей зд1йснення управл1нсько'1 д1яльност1, покращити 1нвестиц1йний кл1мат територи.
Вагому роль у формуванн1 теоретичних 1 методо-лог1чних основ забезпечення розвитку людського потенщалу вщграе розробка та впровадження високих соц1альних стандарт1в, що виступають базою для ефективного сощального захисту. Для реал1зацГ1 основно1 мети соц1ально'1 пол1тики в1дносно розвитку людського потенщалу потр1бно зд1йснити кардинальш перетворення не лише в сощальному, нормативному, економ1чному та пол1тичному середовищ1, а й системн1 зм1ни у суспкьнш св1домост1, визнання р1вноправно-ст1 та важливост1 громадян вск без винятку сощальних груп та '1х потреб. Отже, соц1альн1 гаранти й стандарти виступають не лише як гарантування населенню мш1-мально необх1дного р1вня життя та забезпечення одна-кових стартових можливостей, а й формування перед-умов для людського розвитку в цкому, через сощально-економ1чн1, суспкьно-правов1, культурно-побутов1, пси-холог1чн1 та шш аспекти соц1ал1зацГ1 особи, створення комфортних умов життя, задоволення м1н1мального р1вня потреб уск соц1альних груп, насамперед, молодо яка е найбкьш мобкьною та в1д1грае визначальну роль в суспкьно-полпичному житт1 Укра1ни, але одночасно е й найбкьш соц1ально незахищеною. Даш аспекти св1д-чать про актуальшсть питання щодо розвитку молод1 як важливого компонента управлшня людським потен-ц1алом територ1ально'1 громади. Таким чином, модель управлшня людським розвитком територ1ально'1 громади повинна визначати особливе в1дношення щодо моло-д1 в соц1ально-економ1чному середовищ1 як до окремо1 соц1ально'1 категори, яка мае власш специф1чн1 потреби й проблеми. Базою даного шдходу виступае комплекс
заход1в, що м1стить систему дш, засоб1в та методик, що комплексно впливають на молодь як окрему сощальну групу. Дан1 заходи здшснюються системою м1сцевих ор-ган1в влади, до яких належать спец1ал1зован1 установи, яю уповноважен1 на реал1зацю заход1в державно1 моло-д1жно'1 пол1тики. Водночас, даш установи здатн1 залуча-ти до свое1 д1яльност1 й шш1 соц1альн1 орган1зацГ1, у тому числ1 й молод1жн1. Отже, основною метою держави мае бути використання таких економ1чних шструменпв, що дозволять забезпечувати шдтримку молод1, сприяти 11 працевлаштуванню, надавати допомогу в1дносно оргаш-заци п1дприемницько'1 д1яльност1, що в результата дозволить вир1шити таке важливе завдання, як забезпечення розвитку людського потенщалу територ1ально'1 громади.
З метою формування ефективно'1 методологи управлшня людським розвитком територ1ально'1 громади потр1бно проводити синтез теори державного управлшня й методичного забезпечення оргашв м1сцевого самоврядування. Базов1 параметри, законом1рност1 розвитку економ1чних систем та 1х принципи становлять потужну методолопчну базу щодо управл1ння розвитком людського потенщалу на мксцевому р1вш та визна-чають основн1 методи, що використовуються в процей управлшсько'1 д1яльност1.
ВИСНОВКИ
Проведення ефективно'1 децентрал1зацГ1 державного управл1ння в УкраМ потребуе розробки правових засад децентрал1зацГ1, що ч1тко характеризуватимуть права й обов'язки вск р1вн1в влади. Вагомим також е реформування системи державного управлшня та и 1н-ституц1онал1зац1я, що дозволить вивести орган1зац1йн1 структури державних та м1сцевих орган1в влади на новий р1вень ефективност1, насамперед, в питаннях розвитку людського потенщалу. Для шдвищення якост1 роботи пращвникш державних установ на м1сцевому ршш необ-х1дно здгйснювати 1х навчання, переподготовку, надавати техн1чну шдтримку тощо. Необх1дним е формування системи заохочень територ1альних громад в1дносно на-дання послуг, що пов'язан1 1з розвитком людського по-тенц1алу, на р1вш вищому, н1ж м1н1мум, який зазначений в державних сощальних стандартах. Для цього терито-р1альним громадам та мкцевим органам влади варто за-безпечити певн1 ф1нансов1 стимули, до яких можна взнести доходи, отримаш понад прогнозован1 обсяги. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Деркач М. I. Децентралiзацiя фiскальних функцiй держави у контексп забезпечення сталого розвитку УкраТни : монографiя / Деркач Микола 1ванович; Днiпропетр. нац. ун-т iм. О. Гончара. - Д. : Стиль, 2011. - 419 с.
2. Диверсифка^я доходiв мкцевих бюджетiв : монографiя / Лунн I. О. та iн. ; за ред. I. О. ЛуыноТ'. - К. : [б. в.], 2010. - 319 с.
3. Макаров Г. В. Очкуваы ризики у процеа децентралн зацГТ влади в УкраТнп. Аналiтична записка [Електронний ресурс] / Г. В. Макаров ; Нац. ш.-т стратепчних дошджень при Пре-зидентовi УкраТни. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/ аг^с^/1021/
4. Панова В. €. Регюнальна полiтика держав £вро-пейського Союзу в контексп забезпечення децентралiзацiТ в
сучаснш УкраТн : автореф. дис. ... канд. полiт. наук : 23.00.02 / В. £. Панова ; НАН УкраТни, 1н-т держави i права iM. В. М. Корець-кого. - К., 2010. - 20 с.
5. Пилишв В. В. Децентралiзацiя управлiння со^ально-економiчним розвитком УкраТни [Електронний ресурс] / В. В. Пилитв, Л. М. Макаренко // Актуальн проблеми розвитку економки регiону. - 2008. - Вип. 4 (2). - Режим доступу : http:// archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/2008_4_2/103.pdf
6. Данилишин Б. Децентралiзацiя управлiння в УкраТнi: з чого почати? [Електронний ресурс] / Б. Данилишин. - Режим доступу : http://kontrakty.ua/article/82116
7. Молдован О. Навщо УкраТш потрiбна децентралiзацiя i чому центральна влада так не бажас и шщювати [Електронний ресурс] / О. Молдован. - Режим доступу : http://forbes.ua/ ua/nation/1373806-navishcho-ukrayini-potribna-decentralizaciya
8. Ебел Р. Про вимiрювання та вплив фккальноТ децен-тралiзацií / Роберт Д. Ебел, Сердар 1'лмаз // Державы фшанси в розвиткових та перехщних краТнах : зб. есеТв на честь Ричарда Бiрда / [Пер. з англ. Р. Ткачук ; наук. ред. Л. 1льченко-Сюйва]. -К. : К. I. С., 2006. - 400 с.
9. Циммерманн X. Фккальна децентралiзацiя в УкраМ Фккальна система та потреба у и реформуваннi / Хорст Циммерманн, Тарас Журавель. - КиТв, 2008. - 51 с.
10. DeMello, L. R. Fiscal decentralization and intergovernmental fiscal relations a cross-country analysis / L. R. DeMello // World Development. - 2000. - Vol. 28, No. 2. - P. 365-380.
11. Davoodi, H. Fiscal decentralization and economic growth a _gross-country study / Davoodi Hamid and Heng-fu Zou // Journal of Urban Economics. - 1998. - Vol. 43. - P. 244-257.
12. Rodriguez-Pose, A. Fiscal Decentralization and Economic Growth in Central and Eastern Europe / A. Rodriguez-Pose, A. Kroijer // LSE 'Europe in Question' discussion paper series. - 2009. -No. 12. - The London School of Economics and Political Science, London. - 42 p.
13. Martinez-Vazquez, J. Fiscal Decentralization in Ukraine: Accomplishments and Challenges in the Transition / J. Martinez-Vazquez, W. R. Thirsk. - New York : Nova Science Publishers, Inc., 2011. - 173 р.
14. Офщшний сайт ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://treasury. gov.ua/main/uk/publish/category/22813
Moldovan, O. "Navishcho Ukraini potribna detsentralizatsiia i chomu tsentralna vlada tak ne bazhaie yii initsiiuvaty" [Navischo Ukraïni potribna detsentralizatsiya i chomu central Vlad so not bazhas ÏÏ initsiyuvati]. http://forbes.ua/ua/nation/1373806-navish-cho-ukrayini-potribna-decentralizaciya
Ebel, R. D., and Ilmaz, S. "Pro vymiriuvannia ta vplyv fiska-lnoi detsentralizatsii" [About vimiryuvannya that vpliv fiskalnoï detsentralizatsiï]. In Derzhavni finansy v rozvytkovykh ta perekhid-nykh krainakh. Kyiv: K. I. S., 2006.
Tsymmermann, Kh., and Zhuravel, T. Fiskalna detsentralizatsiia v Ukraini. Fiskalna systema ta potreba u yii reformuvanni [Fiscal decentralization in Ukraine. Fiscal system and the need for its reform]. Kyiv, 2008.
DeMello, L. R. "Fiscal decentralization and intergovernmental fiscal relations a cross-country analysis". World Development, vol. 28, no. 2 (2000): 365-38.
Davoodi, H., and Heng-fu, Z. "Fiscal decentralization and economic growth a_gross-country study". Journal of Urban Economics, vol. 43 (1998): 244-257.
Rodriguez-Pose, A., and Kroijer, A. "Fiscal Decentralization and Economic Growth in Central and Eastern Europe". LSE "Europe in Question" discussion paper series, no. 12 (2009).
Martinez-Vazquez, J., and Thirsk, W. R. Fiscal Decentralization in Ukraine: Accomplishments and Challenges in the Transition. New York: Nova Science Publishers, Inc., 2011.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi kaznacheiskoi sluzhby Ukrainy. http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/category/22813
REFERENCES
Derkach, M. I. Detsentralizatsiia fiskalnykh funktsii derzhavy u konteksti zabezpechennia staloho rozvytku Ukrainy [Detsentralizatsiya fiskalnih funktsiy powers have konteksti zabezpechen-nya steel rozvitku Ukraine]. Dnipropetrovsk: Styl, 2011.
Lunina, I. O. et al. Dyversyfikatsiia dokhodivmistsevykh biud-zhetiv [Diversifikatsiya dohodiv mistsevih byudzhetiv]. Kyiv, 2010.
Makarov, H. V. "Ochikuvani ryzyky u protsesi detsentralizatsii vlady v Ukraini. Analitychna zapyska" [Ochikuvani riziki in protsesi detsentralizatsiï Vlady Ukraïni. Analitichna note]. http://www.niss. gov.ua/articles/1021/
Panova, V. Ye. "Rehionalna polityka derzhav Yevropeiskoho Soiuzu v konteksti zabezpechennia detsentralizatsii v suchas-nii Ukraini" [Regionalna politika powers Cvropeyskogo Union in konteksti zabezpechennya detsentralizatsiï in suchasniy Ukraïni]. Avtoref. dys.... kand. polit. nauk : 23.00.02, 2010.
Pylypiv, V. V., and Makarenko, L. M."Detsentralizatsiia upravlin-nia sotsialno-ekonomichnym rozvytkom Ukrainy" [Detsentralizatsiya upravlinnya sotsialno-ekonomichnim rozvitkom Ukraine]. http://ar-chive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/2008_4_2/103.pdf
Danylyshyn, B. "Detsentralizatsiia upravlinnia v Ukraini: z choho pochaty?" [Detsentralizatsiya upravlinnya in Ukraïni: s cho-go an opened?]. http://kontrakty.ua/article/82116
