CC BY
14
9. Сайт £вропейсько! асощаци прямих приватних ш-вестицiй i венчурного катталу. URL: http://www. evca.eu
10. Сайт Нацюнально! асоцiацi!' венчурного капiталу. URL: http://www.nvca.org
11. Сайт Укра'нсько! асо^ацп iнвестицiйного бiзнесу (УА1Б). URL: http://www.uaib.com.ua
REFERENCES
Boiarynova, K. O., and Stepaniuk, I. V. "Venchurne finansu-vannia malykh innovatsiinykh pidpryiemstv" [Venture Financing of Small Innovative Enterprises]. Efektyvna ekonomika. 2012. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=1549
Butko, M., and Popelo, O. "Venchurne finansuvannia yak mekhanizm zadiiannia innovatsiinoho potentsialu pidpryiemnytskoho seredovyshcha rehionu" [The Venture Financing as a Mechanism for Engagement the Innovation Potential of the Region's Business Environment]. Ekonomist, no. 3 (2014): 20-22.
Marmul, L. O., and Petrenko, V. S. "Stratehichne pozytsion-uvannia pidpryiemstv z inozemnymy investytsiiamy v ahrarnii sferi ekonomiky" [Strategic Position of Enterprises with Foreign Investment in Agrarian Economic Sector]. Visnyk Berdanskoho universytetu menedzh-mentu i biznesu, no. 4 (2017): 43-48.
Moskalyov, A. A., and Hyrshkan, R. R. "Rol venchurnoho finansuvannia v rozvytku innovatsiinoho potentsialu
malykh pidpryiemstv" [The Role of Venture Financing in the Development of Innovative Potential of Small Enterprises]. Molodyi vchenyi. 2018. http:// molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/11/269.pdf Petrenko, V. S., and Karnaushenko, A. S. "Formuvannia molodizhnoho pidpryiemnytstva v Ukraini ta analiz faktoriv vplyvu na yoho rozvytok" [Formation of Youth Entrepreneurship in Ukraine and Analysis of Factors Influencing Its Development]. Finansovyi prostir, no. 3 (2019): 139-147.
DOI: https://doi.org/10.18371/fp.3(35).2019.190170 Rusnak, A. V., Karnaushenko, A. S., and Petrenko, V. S. "Legislative Support of Innovation Activity in Ukraine: Problems and Ways to Overcome Them". Efektyvna ekonomika. 2018. http://www.economy.nayka.com. ua/pdf/10_2018/4.pdf Sait Natsionalnoi asotsiatsii venchurnoho kapitalu. http:// www.nvca.org
Sait Ukrainskoi asotsiatsii investytsiinoho biznesu (UAIB).
http://www.uaib.com.ua Sait Yevropeiskoi asotsiatsii priamykh pryvatnykh investyt-
sii i venchurnoho kapitalu. http://www.evca.eu Sait Yevropeiskoi statystyky «Eurostat». https://ec.europa.
eu/eurostat/web/main/home Tanklevska, N. S., and Karnaushenko, A. S. Rozvytok finansuvannia innovatsiinoi diialnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv [Development of Financing of Innovative Activity of Agricultural Enterprises]. Kherson: Ailant, 2015.
УДК 336.1:364 JEL: B14; B24; H53; H55; H75; I38; J51
ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
У ХХ СТОЛ1ТТ1
®2020 НАС1БОВА О. В.
УДК 336.1:364
JEL: B14; B24; H53; H55; H75; ¡38; J51
Наабова О. В. Формування фшансового забезпечення сощального захисту населення у ХХ стол^л
Метою cmammi е досл/дження особливостей становления та формування фшансового забезпечення соц/ального захисту населення у ХХ сто-л/тт/. Розкрито мехашзм формування фшансового забезпечення соц/ального захисту населення в Укртнськш РСР у ХХ стол/тт/. Розглядаеть-ся оргамзащйночнституцшна трансформац/я орган/в соц/ального захисту населення, а також законодавч/ та нормативно-правов/ акти, що регламентували правовий аспект функц/онування д/ючих вид/в / форм соц/ального захисту населення. Дом/нуюча роль у сфер/ соц/ального об-слуговування населення належала державL Визначено особливост/ становлення фшансових в/дносин соц/ального захисту населення та вплив пол/тикоАдеолог/чно! складово'i соц/ально-економ/чних програм сусп/льного розвитку. Характерними рисами зазначеного пер/оду були жорстокий контроль держави та сусп/льства в розпод/л/ матер'/альних благ, а також обов'язкова участь усього працездатного населення в сусп/льному виробництвL Зд/йснено анал/з джерел формування та напрям/в використання фшансових ресурс/в державного соц/ального страхування як про-в/дно'i ланки системи соц/ального захисту населення. Важливим досягненням у сфер/ фшансового забезпечення соц/ального захисту населення вважалося зв/льнення прац/вник/в в/д сплати страхових внеск/в. Визначено результативн/сть функц/онуючо'i системи фшансового забезпечення соц/ального захисту населення в контекст/ досягнення основних завдань, як/ вона повинна була вир/шувати у ХХ стол'/тт'/. В Укртнськш РСР функц/онувала досить розвинена державна система соц/ального забезпечення, яка охоплювала вс/ верстви населення, гарантуючи певн/ соц/альн/ стандарти. Вагомою складовою дано'iсистеми було державне соц/альне страхування.
Кпючов'1 слова: ф/нансове забезпечення, соц/альний захист населення, соц/альна допомога, соц/альне страхування, соц/альне забезпечення, со-ц/альна п/дтримка, соц/альн/ виплати, державн/ соц/альн/ видатки. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-248-261 Табл.: 6. Ббл.: 13.
Наабова Ольга BiKmopiBHa - кандидат економ/чних наук, докторант кафедри ф/нанав, Ки/вський нац/ональний торговельно-економ/чний ушвер-
ситет (вул. К/ото, 19, Кив, 02156, Украша)
E-mail: olga.nasibova17@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2590-2513
UDC 336.1:364
JEL: B14; B24; H53; H55; H75; ¡38; J51
Nasibova O. V. The Formation of Financial Support of Social Protection of the Population in the XX Century
The purpose of the article is to study the peculiarities of the establishment and formation of the financial security of social protection in the twentieth century. The article reveals the mechanism of formation of the financial support for social protection of the population in the Ukrainian SSR in the twentieth century The organizational and institutional transformation of social protection bodies, as well as legislative and regulatory acts regulating the legal aspect of the functioning of existing types and forms of social protection are considered. The dominant role in the field of social services belonged to the State. The peculiarities of the formation of the financial relations of social protection of the population and the influence of the political and ideological component of the socio-economic programs of social development are determined. The characteristic features of this period were the strict control on the part of the State and society in the distribution of material goods, as well as the mandatory participation of the entire working population in social production. The analysis of sources of formation and directions of use of financial resources of the State social insurance as the leading link of system of social protection of the population is carried out. An important achievement in the field of financial provision of the social protection was considered to be the exemption of employees from paying insurance premiums. The effectiveness of the functioning system of financial provision of the social protection of the population in the context of achieving the main tasks that it had to solve in the twentieth century is determined. ¡n the Ukrainian SSR there was a fairly developed State-based system of social security, which covered all segments of the population, guaranteeing certain social standards. A significant component of this system was the State-based social insurance. Keywords: financial security, social protection, social assistance, social insurance, social security, social support, social benefits, public social expenditures. Tabl.: 6. Bibl.: 13.
Nasibova Olha V. - PhD (Economics), Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto
Str., Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: olga.nasibova17@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2590-2513
Система фшансового забезпечення сощального захисту населення мае глибок кторичш корень постшно еволющонуе та вдосконалюеться. Окремим питанням формування фшансового забезпечення сощальнош захисту населення у ХХ столип присвячеш пращ багатьох зарубiжних i вичизняних вчених. Порядок фшансового забезпечення стра-хових оргашв розкрили В. Караваев, Л. Немченко, А. Ванштейн. Змшт, обсяг, оргашзацшну структуру та призначення сощальнош страхування воображено у працях Н. Биховського, Н. Вигдорчика, А. Ви-шневецького, В. Гутцайта, А. Штенберга. Проблеми безробитя та забезпечення безробиних страхови-ми допомогами розглядаються у працях М. 1ткша, Л. Лiвшиця, Н. Юрша. Загальш тенденщ! розвитку ра-дянського сощального страхування виокремлюються у працях А. Вишневецького, Б. Мкютша, В. Пукке,
A. Штейнберга, Б. Чорного, Г. Яковлево!. 1сторико-фiнансовi аспекти сощального захисту населення до-сл^джували А. Бкьцан, 6. Максимчук, О. Мельничук,
B. Собченко, О. Чеберяко, В. Шарпатий, I. Чугунов та шш1 Однак необх^шсть перетворення та вдоскона-лення системи фшансового забезпечення сощального захисту населення на сучасному еташ сусшльного розвитку актуалiзуе проблему доЫдження кторич-них засад П становлення та формування.
Метою статп е досл^дження особливостей становлення та формування фшансового забезпечення сощального захисту населення у ХХ стомтй.
Досл^джуючи формування фшансового забезпечення сощального захисту населення в УкраМ у ХХ столик, необх^дно зазначити, що на початку цього перюду характерними рисами трансформацш-них перетворень у суспiльствi були досить складш соцiально-економiчнi умови життедiяльностi. Змша державного устрою у 1917 р. обумовила виникнення
нових пiдходiв до побудови соцгально! полiтики та методики планування та використання фгнансових ресурсгв держави.
У листопадi - груднг 1917 р. Рада народних комiсарiв опублгкувала урядове повгдомлення сто-совно видання низки законгв про повне соцгальне страхування «найманих працгвникгв, а також мгсько! та сгльсько'! бгдноти». Слгд зазначити, що норматив-но-правовi акти, як були виданг пгсля цього повгдо-млення, не реалiзувалися на практицг повною мiрою, i у жовтнг 1918 р. !х було замшено на «Положення про сощальне забезпечення трудящих», яке гарантувало допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працез-датностг (хвороба, ваггтшсть, пологи, калгцтво) вам найманим працгвникам незалежно вгд особливостей пращ а також медичну допомогу, по безробгттю та на поховання. Зггдно з положенням, соцгальному за-безпеченню пгдлягали всг особи, якг гснували завдяки власнгй пращ без експлуатацГ! чужо!.
Незважаючи на те, що вагомим джерелом фг-нансового забезпечення соцгальних виплат були страховi внески, в основу фгнансово! системи сощального забезпечення покладався не принцип сощального страхування для всгх категоргй працгвникгв, а надання адресно! сощально! допомо-ги тим пролетаризованим верствам населення, як становили соцгальну опору бГльшовицького режиму. Видатки на сощальне забезпечення покривалися за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету. Такий порядок поггршував фгнансову стгйкгсть системи сощального захисту i сприяв розвитку експлуатаци одних верств населення для задоволення гнших. В умовах комунгстично! доктрини сусшльного розвитку соцгальний захист населення поступово втрачав функцГ! сощального страхування робгтничого класу
та перетворювався в сощальне забезпечення трудящих, яке залишалось провiдною оргашзацшно-пра-вовою формою соцiального захисту населення про-тягом усього перiоду военного комушзму.
Полiтика военного комунiзму вирiзнялася без-межною централiзацiею управлiнських структур, абсолютним пiдпорядкуванням системи розпод1лу матерiальних ресурсiв краши державним органам, запровадженням комушстично'1 форми органiзацГi господарства. Руйншш наслiдки вiйни та револю-цц держава намагалася подолати шляхом надання соцiального забезпечення: пенси' iнвалiдам, дотаци родинам червоноармiйцiв, виховання сотень тисяч безпритульних дией [1]. Реалiзацiя належним чином гуманно! iдеï соцiального захисту знедолених не вдавалась у зв'язку з обмежешстю фшансових ресурсш та затяжною громадянською вiйною в УкраМ.
Трансформацiйнi перетворення в оргашзацш-но-iнституцiйнiй системi соцiального захисту населення призводять до скасування колишнк страхових оргашзацш, благодiйних установ, товариств допомо-ги iнвалiдам, спричиняють зникнення вае! попере-дньо'1 системи ошки з перерозпод1лом коштiв i майна на державш потреби та появу потужного державного апарату соцiального забезпечення. Тобто питання-ми соцiального захисту займалися не страховi каси, а тдв1ддки соцiального забезпечення та охорони пращ, створенi при мшцевих органах радянсько! влади.
Постановою Ради Народних Комiсарiв УкраМ сько'1 РСР в1д 4-6 лютого 1919 р. для щле-спрямовано'1 органiзацiï сощально! допомоги непрацездатним i позбавленим засобiв до iснування громадянам було створено центральний республь канський орган сощального забезпечення - Народ-ний Комiсарiат соцiального забезпечення Украшсько! РСР. По вертикалi органами для здiйснення сощального забезпечення на мшцях стали губернськ та уïзнi вiддiли сощального забезпечення при губернських i у!зних виконкомах. Губернськ та уïзнi в^ддки були самостiйними установами, а районш та волоснi ство-рювалися як структуры частини районних i волосних виконкомiв, будучи т1льки допомiжними оргашзащ-ями в загальнiй роботi губернських i у!зних вiддiлiв, а саме: контрольно-розподкьчими пунктами гро-шових допомог i допомiжними у здiйсненнi функцш охорони материнства i дитинства.
У перюд военного комунiзму вiдбувалася на-туралiзацiя господарських процесiв, обумовлена зне-цiненням грошей i нестачею продовольства, що при-звело до замши грошових винагород продовольчими пайками, а пенсш i грошових допомог - натуральним забезпеченням.
У 1919 р. було скасовано стягнення внесшв на сощальне страхування для вах шдприемств та установ (о^м приватних роботодавщв) i встановлено порядок прямого кошторисного фiнансування сощаль-
ного забезпечення. Але така система дiяла недовго. Зпдно з Постановою РНК УСРР вГд 10 грудня 1921 р. «Про сощальне страхування оаб, зайнятих найма-ною працею» державне сощальне забезпечення ро-бiтникiв i службовщв стало здiйснюватися через сощальне страхування за рахунок внескiв шдприемств.
СлГд вiдмiтити, що протягом 1917-1922 рр. було видано понад 100 декрепв i розпоряджень у питаннях сощального забезпечення, вГдкрито близько 1500 установ з охорони материнства та ди-тинства. Негативним фактором впливу на законот-ворчий процес у сферi сощального захисту населення та його фшансового забезпечення була постшна змша тактики радянських урядовщв щодо форм сощально! допомоги. Крiм того, досить часто змшювалися та до-повнювалися нормативно-правовi акти.
Занепад економiки в умовах тривало! та ви-снажливо! громадянсько! вiйни, розгортання масо-вого повстанського руху по всiй кра'М як реакц1я на запроваджену полiтику продрозкладки, втрата нади на переможну свГтову революцiю та намагання втри-матися при владi змусили бкьшовишв тимчасово вГдмовитися вГд впровадження комушстичних експе-риментiв [2, с. 240].
Проголошення ново! економiчно'i полГтики у 1921 р. зумовило кардинальну змшу стратеги розви-тку соцiального забезпечення. Принциповим стало питання про узгодження фшансово-господарських можливостей держави з реальними потребами в за-безпеченш вГдповГдних категорiй населення. Держава сприяла вГдродженню та розвитку сощального страхування.
У першш половин 1920-х рокГв соцiальний за-хист населення в УкраМ розвивався за такими напря-мами: державне сощальне забезпечення, сощальне страхування, швалГдна кооперащя, громадська вза-емодопомога. Допомогою «сощально слабким еле-ментам» (iнвалiдам вшни, родинам червоноармiйцiв) займалися державнi служби. Завдяки iнвалiднiй коо-пераци держава намагалася перевести частину контингенту собезу на самозабезпечення. Перед товари-ствами взаемодопомоги стояло завдання шдтримати групи населення, яким було вГдмовлено в державному сощальному забезпеченш, за рахунок «самооб-кладання» працюючих г часткових су6сидГй держави. Функщональна суть соцГального страхування поля-гала в мобшзаци коштГв промислових шдприемств Г рГзних установ для шдтримки робГтникГв. СлГд вГд-мГтити, що забезпечення не залежало вГд факту спла-ти внескГв, а обумовлювалося ступенем нужденностГ та класовим принципом. Для отримання соцГального забезпечення потрГбно було довести не ильки факт приналежностГ до працюючого за наймом, але й вГд-сутнГсть доходГв вГд господарства та промислу.
Важливу роль у формуваннГ фГнансового забезпечення соцГального захисту населення вГдГграло при-
йняття Кодексу закошв про працю УСРР, введеного в дк 2 грудня 1922 р. ршенням ЦВК Украшсько! СРР. Його останнiй (сiмнадцятий) роздiл, який складався з вiсiмнадцяти статей, цкком було присвячено сощаль-ному страхуванню. На законодавчому рiвнi були закрь пленi базовi положення сощального страхування ра-дянського перiоду: види допомог та умови !х надання, коло оаб, на яке поширювалося соцiальне страхування, джерела грошових надходжень. У межах завдань, яю вирiшувалися соцiальним страхуванням, передба-чалося надання медично! допомоги, допомоги по без-робiттю, iнвалiдностi, у зв'язку з втратою годувальни-ка, у разi тимчасово! втрати працездатностi (хвороба, калщтво, карантин, вагiтнiсть, пологи, догляд за хво-рим членом ам1), а також додаткових допомог (на ди-тяче харчування, предмети догляду, поховання).
Сощальне страхування поширювалося на вск осiб наймано! працi, незалежно вк характеру та тривалостi !хньо! роботи, способiв оплати працi та форми власност пiдприeмства. Крiм того, за окремими шдзаконними актами сощальному страхуванню в повному обсязi пiдлягали такi групи осiб: + члени артiлей, що працювали в наймах; + торговельнi службовцi державних i коопера-
тивних пiдприeмств; + постiйнi спiвробiтники газет, журналiв та ш-
ших перiодичних видань; + робiтники мистецтва, якi працювали в наймах у театральних, музичних, циркових та шших пiдприeмствах; + робиники мистецтва, яких бiржi працi оргаш-зували в трудовi художнi кооперативи (колек-тиви) з безробiтних члешв сп1лки; + стенографи, що !х комiтети або бюро стено-графiв направляли на тимчасову роботу об-слуговувати з1'зди, конференци та заседания, а також стенографувати лекци, доповщ, мте-ратурнi роботи тощо; + працiвники радянських установ i громадських органiзацiй у сiльських мiсцевостях, для яких зарплата була основним джерелом шнування.
На загальних шдставах сощальним страхуванням були охопленi: робггники та службовцi Нарком-вiйськмору, а також особи начальницького складу, що одержували утримання за вшськово-виробничим тарифом; швалки, не члени швалкних кооперативних об'еднань; безробiтнi, що працювали на громадських роботах; пращвники мшци.
Можливiсть часткового страхування також пе-редбачалося в законодавствi та поширювалося лише на сезонш або тимчасовi роботи (тривалiсть не бкь-ше 6 мiсяцiв протягом року), що зазначеш в перель ку, затвердженому Союзною Радою Страхування при Народному Комiсарiатi Пращ СРСР. Пращвники, як мали право на повне сощальне страхування, не могли користуватися частковим сощальним страхуванням.
За учшв ушверситетш, шститутш та технiкумiв, на-правлених на практику, страховi внески платили шд-приемства та установи.
Зпдно iз законодавством було чiтко визначено категори осiб, на яких соцiальне страхування не поширювалося. До них належали:
+ особи самостiйно'i працi; члени промислових i
промислово-кредитних товариств i артiлей; + члени скьськогосподарських кооперативiв та арт1лей;
+ дiти вiком до 16 рокiв, за вiдсутностi достат-нiх кошпв для утримання !х у дитячих будин-ках;
+ пiдлiтки вiком до 18 рокiв, що працювали в навчально-виробничих майстернях i на шд-приемствах;
+ iнвалiди, що працювали на шдприемствах со-цiального забезпечення та перебували на за-безпеченнi останнк; + колишнi ув'язненi, що перебували шд патронатом Всеросiйського Комкету допомоги; + безпритульнi пiдлiтки (до 18 роив), що працювали на шдприемствах i в майстернях то-вариства «Друг Дией»; + особи, що взяли на себе зобов'язання комер-цiйного, виробничого характеру виключно за комiсiйну винагороду; + особи, що вiдбували покарання у виправних установах, концентрацiйних таборах та шших мшцях ув'язнення; + служителi культiв [3, с. 15].
Формування фiнансових ресурсiв соцiального страхування здшснювалося з рiзних джерел: страховi внески, встановлеш в процентному вiдношеннi до заробино! плати; пеня, нарахована на страхувачiв за несплату в строк страхових внесшв; штрафи, що накладалися на страхувальниюв за недо-тримання положень закону i правил про працю та сощальне страхування; вксотки на каштали, доходи вк пiдприемства, установ та iнших надходжень.
Щдприемства, установи, господарства та особи, що використовували найману працю, в обов'язковому порядку повинш були сплачувати страховi внески без права обкладання застрахованого чи вирахуван-ня iз його заробино! плати. Звiльнення пращвниюв вiд сплати страхових внескiв вважалося найвагомь шим досягненням у сферi соцiального страхування в 1920-х рр. ХХ столитя.
Нарахування страхових внесшв здiйснювалося на основi тарифiв, визначених законодавством, в1д-повiдно до розрядiв небезпечностi та шкiдливостi працi найманих пращвнишв (табл. 1).
Встановлення розрядiв на мiстах покладалося на iнспекторiв працi, якi проводили санкарно-тех-нкне обстеження пiдприемства, установи або господарства. ^м того, iснувала пкьгова тарифiкацiя, що
передбачало встановлення твердих ставок страхових внескГв. Для шдприемств та установ, фшансування яких здшснювалося з державного бюджету, застосо-вувався особливий пГльговий тариф (табл. 2).
РозмГри страхових внескГв могли змшювати-ся Народним комкарГатом соцГального забезпечен-ня Укра!нсько! СРР у бш зменшення чи збГльшення, але не бГльше, нГж на 25% для окремих шдприемств, установ, господарств. Залежно вГд стану дотримання правил з техшки безпеки та виробничо! саштарГ! за-стосовувалися заохочувальш або каральнГ тарифи.
На початку 1923 р. за загальним страховим тарифом сплачували внески 60% шдприемств та установ, а за пГльговим тарифом - 40%. Згодом ця пропорцш була змшена, Г станом на 1 квГт-ня 1926 р. за пГльговим тарифом сплачували внески 63,9% застрахованих, у той час як за загальним тарифом - лише 36,1%. Це пояснювалося великою кГль-кктю державних шдприемств важко! промисловость У середньому розмГр страхових внескГв становив 21% вГд заробГтно! плати та лише 1/3 призначених пла-тежГв збиралась. Така ситуацГя свГдчила про високГ страховГ тарифи, як були обтяжливим для платникГв страхових внескГв, що призводило до виникнення за-боргованостГ перед державою. Згодом розмГри страхових внескГв були переглянутГ та встановлювалися на рГвш 16, 18, 20 та 22%.
Особливо!' уваги заслуговуе сощальне страху-вання сГльськогосподарських працГвникГв, за яких
сплачували страховГ внески в розмГрГ 2% вГд заробГтно! плати по тимчасовш непрацездатностГ та 2,5% на лкарняну допомогу. При цьому страховим органам надавалося право вГдстрочки внесення страхових внескГв до моменту реалГзацГ! врожаю. СелянськГ гос-подарства з числа працюючих бГльше 5 оаб пГдлягали соцГальному страхуванню нарГвш Гз робГтниками, за-йнятими у великому державному господарствь
Також поступово змшювалися пГльговГ тарифи для шдприемств та установ, що фшансувалися з державного бюджету з одночасною лжвГдащ-ею заборгованосй, що утворилася за попередшй перь од. У 1923 р. для установ було запроваджено пГльговий тариф у розмГрГ 12%, промислових шдприемств Г транспорту - 16%. На 1 ачня 1924 р. пГльговий тариф було зменшено до 15,5%, на 1 серпня 1925 р. - до 13,4%, а на 1 липня 1926 р. - до 12,5%. КрГм того, перюдично роз-ширювався перелк державних установ Г шдприемств, на яш поширювався пГльговий тариф. Скорочення розмГру тльгового тарифу, поширення його на новГ пГдприемства негативно позначалося на фшансовому становищГ оргашв соцГального страхування.
МатерГальною основою фшансових вГдносин у системГ соцГального захисту населення були опе-рацГйнГ фонди, дГяльнкть яких регламентувалася спочатку положенням 1922 р., згодом було замшено положенням вГд 17 липня 1923 р., а шзнше - положенням про фонди соцГального страхування вГд 23 березня 1926 р. До складу операцшних фондГв
Таблиця 1
Розрядн ставки страхових тарифiв за видами страхування
Видстрахування Розмiри внесмв (% вiд заробiтку
1-й розряд 2-й розряд 3-й розряд 4-й розряд
Тимчасова непрацездатнiсть 6 7 8 9
1нвалщшсть, у разi втрати годувальника 7 8 9 10
Безроб^тя 2,5 2,5 2,5 2,5
Лiкарняна допомога 5,5 6 6,5 7
Разом 21 23,5 26 28,5
Джерело: складено за [4, с. 324-325].
Таблиця 2
Розрядш ставки страхових пшьгових тарифiв за видами страхування
Видстрахування Розмiри внесмв % вщ зароб^ку)
для пiдприcмств для установ
Тимчасова непрацездатшсть 8 5,5
1нвалщшсть, у разi втрати годувальника 6 2
Безроб^тя 2,5 2,5
Л^арняна допомога 4,5 4
Разом 21 14
Джерело: складено за [4, с. 325].
входили: фонди, що знаходилися в безпосередньому розпорядженш страхових оргашв (фонди страхових кас, всеукра!нський фонд соцiального страхування, всесоюзний фонд сощального страхування) та фонди медично! допомоги застрахованим, що знаходилися в розпорядженш оргашв охорони здоров'я (мiсцевi фонди - окружш, дорожш та районнi та всеукра!н-ський фонд медично! допомоги застрахованим).
Фонди страхових кас утворювались iз внесюв на всi види соцiального страхування, ^м медично! допомоги, за виключенням 10% страхових внесшв, що направлялися на утворення всеукрашського та всесоюзного фондiв соцiального страхування; пеш за не-вчасну сплату внесшв; пiдкрiплень, вiдпущених iз всеукрашського фонду; iз вiдсоткiв та шших надходжень.
Oперацiйнi фонди сощального страхування розподкялися на: фонд сощального страхування на випадок тимчасово! непрацездат-ностi, материнства та додаткових видiв забезпечення; фонд страхування на випадок швамдносй та забезпечення члешв сiмей застрахованих у випадку смерт чи безвкно! вiдсутностi останшх; фонд страхування на випадок безробитя; фонд лiкарняноi допомоги. Суми штрафiв, що надходили до соцiального страхування, розподкялися рiвномiрно мiж першими трьо-ма фондами соцiального страхування. Мiсцевi органи соцiального страхування використовували ва фонди соцiального страхування на виплату пенсш i допомог та покриття оргашзацшних витрат. Частина фонду лкарняно! допомоги передавалася мiсцевому вкдку охорони здоров'я (пiдвiддiлу робочо! медицини).
На початку функцюнування новостворено! сис-теми фiнансового забезпечення соцiального захисту населення, проводною формою яко! було сощальне страхування, вагому роль вщгравав механiзм рiвно-мiрного розподiлу кошпв мiж фондами соцiального страхування. Розподк коштiв на чотири частини iз установленням для кожно! жорсткого порядку ви-трат без права запозичення з шшо! був доц1льним, але згодом таю фiнансовi вiдносини виявились не-можливими. Страховим органам було важко передба-чити витрати кожного виду сощального страхування. Так, наприклад, у 1923/24 рр. на допомогу безроби1-ним було заплановано 9,1%, а використано - 15,5% [4, с. 326]. З часом в^дбулось об'еднання фондiв сощального страхування. Замшть колишнк чотирьох функщонувало два операцшш фонди: пенсш i допомог, лшарняно! допомоги. Допускалось утворення iз рiчних залишкiв особливих губернських фондiв, що витрачалися губстрахами на профiлактичнi заходи.
Всеукра!нський резервний фонд перебував у вiдомствi Головного управлiння соцiального страхування та поповнювався за рахунок 50% вкрахувань, здшснених територiальними страховими касами iз залишкiв фондiв сощальних кас, пенi та штрафiв, що накладалися на шдприемства та установи, шд-
крiплень iз всесоюзного фонду та шших надходжень. Кошти всеукра!нського фонду використовувалися на змщнення фондiв територiальних страхових кас, на проведення профкактичних заходiв, на покриття оргашзацшних витрат Головного управлшня сощ-ального страхування. Таким чином, резервний фонд мав виконувати подвшну роль. З одного боку, вш був розподкьником кошпв единих операцiйних фондiв, з шшого - мав забезпечувати стшшсть i надiйнiсть фшансово! системи сощального страхування. З 1923 р. встановлювався диференцшований розмiр вк-рахувань для рiзних укра!нських губернiй. Менший в^дсоток передбачався для промислових укра!нських губернш. З лютого 1925 р. вкрахування до Всесоюзного резервного фонду встановлювалися в межах вк 10 до 20% [4, с. 327].
За новим союзним тимчасовим положенням про
фонди сощального страхування, введеним в
дш з 1 квкня 1926 р., утворювався Всесоюзний фонд сощального страхування, який поповнювався за рахунок 50% вск основних вкрахувань, здшснених транспортними страховими касами, iз вксотюв та шших надходжень.
Страховi внески на медичну допомогу переда-валися страховими територiальними касами до всеукрашського фонду робочо! медицини. З 1 жовтня 1925 р. вкрахування до фонду становили 15% iз суми страхових внесшв на медичну допомогу застрахованим. Кошти фонду використовувалися для змщнення окружних i районних фондiв, оргашзащю та утриман-ня лшувальних i лiкувально-профiлактичних установ республiканського значення.
Витрачання коштiв фондiв соцiального страхування здшснювалося на основi кошторису, складе-ного Головним управлiнням соцiального страхування Украшсько! СРР i затвердженого ЦУСС СРСР. Зви1-нiсть по використанню кошпв соцiального страхування шдлягала ревiзii Народним комiсарiатом фiнан-ав УСРР. Пiсля перевiрки звiт надходив в Укра!нську раду соцiального страхування та центральне управ-лiння сощального страхування НКП СРСР [4, с. 327].
Восени 1922 р. перед страховими органами з'явилася нова проблема стабшзаци страхових фондiв. Для запоб^ання знецшенню страхових сум управлшням сощального страхування було запро-поновано «придбання банкнот, що випускалися Дер-жавним банком i вiдкриття поточних рахуншв у зо-лотiй валкт по курсу дня».
Губернськi та окружш управлшня сощального страхування зберкали та розпоряджалися фондами за прямим призначенням, вккривши при цьому по-точнi рахунки в мiсцевих фшансових вiддiлах або у вiддiленнях Державного банку. Одночасно iз поточ-ними рахунками в радянських знаках вккривалися рахунки в червонцях. Вкьш залишки кошпв опера-цiйних фондiв мiсцевi органи соцiального страхуван-
ня по закшченню звино-фшансового року перерахо-вували до Всеукра!нського резервного фонду.
СлГд зазначити, що вГддкення Державного банку функщонували лише у великих населених пунктах, що спричиняло подальше знецшен-ня рахуншв у радянських знаках. Органи сощального страхування приймали рГзш заходи щодо запобГган-ня знецГненню страхових сум: купували червонщ на ринку по завищеному курсу, пересилали кошти у ве-ликГ мГста, практикували надання позик кооператив-ним оргашзацшм. КрГм того, у квита 1923 р., зпдно з розпорядженням Державного банку, поточш рахунки в червонцях було закрито по всш Укра!нГ. Рятуючи кошти вГд знецГнення, страховГ органи передали !х на зберГгання в шшГ банки: Промбанк, Украшбанк Г Ко-мунбанк. НавГть у таких умовах стабшзащя фондГв вГдбулася лише в тих мГсцевостях, де був хоча б один Гз названих банив.
Полтавська та ХаркГвська губернГ! обслуговува-лися Промбанком; Катеринославська, ПодГльська та Волинська - Украшбанком; губсоцстрахи Донецько!, Ки!всько! та Одесько! губернГй обрали банки для об-слуговування на власний розсуд. БанкГвськГ установи брали на себе зобов'язання приймати та зберГгати страховГ внески по всш територГ! губернГй [4, с. 329].
Шдписаш угоди з банками також дозволяли страховим органам беззбитково реалГзовувати внесе-нГ натурою страховГ внески. Так, Цукротрест вГдпус-кав банку цукор, а банк перераховував гопвку на рахунки Головного управлшня сощального страхування УСРР. Таким чином була лшвГдована заборговашсть Тютюнтресту, Цукротресту та Фарфорфалктресту.
Важливим нововведенням було прийняття банком заборгованостГ по страхових внесках. Уперше цей споаб застосовано на КатеринославщинГ. Украшбанк погодився приймати до платежу всю заборговашсть Г за рахунок власних коштГв вносити и на поточний ра-хунок Головного управлГння соцГального страхування. Своею чергою, банк приймав вГд господарських орга-нГв, що кредитувалися в нього, кушвельш векселГ, на-данГ в рахунок оплати заборгованостГ. У випадку не-сплати банк утримував вГдсоток вГд сум, що поступали на поточний рахунок страхових оргашв, а також вГд продажу продукцГ! [5, с. 21]. Доручення по стягненню, зберГганню Г видачГ грошей банками значно спростило та здешевило апарат страхових оргашв Г лшшдувало можлившть крадшок Г втрат. Недолки тако! оргашза-цГ! полягали у вГдсутносп единого дководства, живого шструктування, планово! страхово! освГти
Апарат Народного КомГсарГату соцГального за-безпечення та його мГсцевГ органи, починаючи з 1923 р. Г протягом наступних роив, здшснював постшш та тимчасовГ види соцГального забезпечення: обслуго-вування ГнвалГдГв ГмперГалГстично! та громадянсько! воен, осГб з рГзними заслугами «перед республГкою», викладачГв вищо! школи Г робГтфакГв, науковцГв, ма-
терiальне забезпечення дiтей i родин червоноармш-цiв, тимчасовi послуги у виглядi дотацiй сiм'ям мобь лiзованих до Червоно! армГ!, слухачам «радпартшкк» i родинам «полГтичних 6ГйцГв». До сощально-реабь лiтацiйних форм забезпечення, як були в арсеналi Народного комiсарiату соцiального забезпечення, належали такi: квартирування та харчування безпри-тульних у будинках-штернатах, працевлаштування, кооперацiя iнвалiдiв, мкью та сГльськГ комiтети вза-емодопомоги, одноразовi субсиди. Зокрема, створен-ня селянських товариств взаемодопомоги припадае на 1925 р., коли з'явилася постанова ВУЦВК «Поло-ження про селянськ товариства взаемодопомоги». В Украïнi були засноваш також i мГськГ товариства взаемодопомоги, юридичне оформлення яких дозволило Народному комiсарiату сощального забезпечення перейматися питаннями сощального забезпечення мГсько! 6Гдноти, надаючи медичне обслуговування та матерiальну шдтримку [1].
У квита 1925 р. налiчувалося 9724 швал^и громадянсько! та 17539 швал^в iмперiалiстичноï воен, 879 «декретованих пенсiонерiв», 1277 сiмей загиблих комушспв, 86781 сГм'я, що втратила годувальника, 5782 родини червоноармшщв, 1412 имей слухачiв радпартшкiл, 75 полiтпрацiвники, 1400 швал^в пра-цГ, 7040 «декласованих елементiв».
Складне фГнансове становище страхових оргашв Украшсько! РСР у 1925-1926 рр., яке було спричи-нено дГею найменшого середнього страхового тарифу серед уах союзних республш i високими витратами на виплату допомоги Гз тимчасово! непрацездатностГ в промислових районах, намагалися покращити до-помогою Гз всесоюзних фондГв.
Для врегулювання фшансових потокГв страхових коштГв у межах СРСР зпдно з положен-ня про фонди соцГального страхування було аджено принцип едносп всГх страхових фондГв. ВищестоящГ органи отримували право збалансо-вувати страховГ каси за рахунок вГльних коштГв. Але централГзацГя значно! частини страхових коштГв за-для оперативного втручання не вплинула на покра-щення ситуацГ! на мГстах. Фактично, починаючи з цього часу бюджет оргашв соцГального страхування УСРР стае дефщитним i потребуе дотацш з центру. Так, у 1925/26 р. дефщит бюджету складав 7 млн крб, 1926/27 р. - 8 млн крб, 1927/28 р. - 10,8 млн крб.
З 18 ачня 1927 р., з прийняттям Постанови ЦВК i РНК СРСР, вГдбулося подальше розширення пГль-гового страхового тарифу на державш видавництва, спГлки безбожнишв, державш, кооперативш установи i шдприемства та громадсью оргашзаци при ви-конанш ними робп Гз житлового будГвництва, що негативно позначалося на фшансовому становищГ страхових оргашв.
Бюджетний дефГцит органГв соцГального стра-хування УСРР протягом 1925-1928 рр. призводив до
затримки виплат допомог i пенсш. У Луганську, Кривому РозГ, Артемiвську, Сталiно, Миколаевi, МарГупо-лi, Одеа, Кременчузi, Киевi допомоги по хворобi за-тримувались на 1-2 мшящ, а по iнших виплатах - на 4-5 мкящв.
Протягом 1925-1929 рр. видатки Державного бюджету Украшсько! СРР на сощальне забезпечення зросли в 1,44 разу з одночасним зменшенням на 2,78 в. п. !х питомо! ваги у структурi видатшв державного бюджету на сощально-культурш заходи, що свiдчить про недостатне фшансове забезпечення соцiального захисту населення в частиш соцiального забезпечення (табл. 3).
умовах сощальне страхування iз форм сощального захисту перетворилося в шститут сощально-побу-тового забезпечення робинишв провiдних галузей економiки» [8, с. 280]. Розпочалася реорганiзацiя сис-теми соцiального захисту населення. До виробництва залучалися новi мiльйони пращвнишв, якi, незважаю-чи на каторжну працю та незначну винагороду, мали самовГддано працювати. Головш завдання страхових оргашв у цей перiод полягали в стимулюванш тру-дово! дшльносп, заохоченнi продуктивностi працi, змiцненнi трудово! дисциплiни, сприяннi переходу вiд шдивкуально! та грошово! допомоги до колек-тивно! та трудово!.
Таблиця 3
соцiальне забезпечення у 1925/26-1928/29 рр.
Видатки Державного бюджету Украшсько!' СРР на
Показник Бюджетний р1к Вщхилення (+/-)
1925/26 1926/27 1927/28 1928/29
Оргашзафя, охорона прац1 соцiальне забезпечення пра^вниш, млн крб 7,20 9,30 9,90 10,40 +3,2
Частка у видатках бюджету УРСР на сощально-культурш заходи, % 16,29 17,51 16,31 13,51 -2,78
Джерело: складено за [6; 7, с. 29].
Одним iз важливих напрямiв дшльносп органiв державного соцiального забезпечення в 1920-т роки була боротьба з дитячою безпритульшстю. Проблема безпритульних дГтей вирiшувалася шляхом вiдкриття дитячих будиншв, трудових комун, виховних коло-нГй. Тривав пошук шляхiв соцiального виховання. У щ роки було створено дитячу сощальну iнспекцiю при вкдш правового захисту дiтей Народного комiсарiату освiти, що вела боротьбу з жебракуванням, безпри-тульнiстю, проституцiею, правопорушеннями, експлу-атацiею дiтей, жорстким поводженням з ними у ам'ях.
Таким чином, унаслГдок проведення ново! еко-номiчноi полiтики (1921-1929 рр.) i запро-вадження адмiнiстративно-територiальноi реформи (1925 р.) система сощального забезпечення Украшсько! СРР зазнала суттевих оргашзацшно-функщональних змш. Фiлантропiчнi тенденцГ! було зруйновано з одночасним тдвищенням домшуючо! ролi держави у формуваннi системи соцiального забезпечення. Посилювалася громадська Шщатива -селянськi товариства взаемодопомоги, профспкки, кооперацiя iнвалiдiв, система страхування. Управлш-ськi функцГ! зосереджувалися в апарат Народного ко-мiсарiату сощального забезпечення, а основш фiнан-совi зобов'язання покладалися на мiсцевi бюджети.
Згортання ново! економiчноi полiтики на початку 1930-х роив i вкновлення соцiалiстичного насту-пу викликало суттевi змiни у формуваннi сощально! полiтики держави, спрямовано! на потреби модерш-зацГ! економiки. Як зазначае Мельничук О., «в таких
Уновий перюд комунГстичного штурму соцiаль-не страхування Гз його захисними функщями знову перетворювалося в соцГальне забезпечення Гз системою адресних допомог. Проте, якщо в перюд военного комушзму кошти сощального страхування використовувалися, переважно, для надання допомоги робиникам Г червоноармшцям, яш потре-бували сощально! допомоги, то тепер фшансова система сощального страхування мала використовува-тися не лише як матерГальне забезпечення передових пращвнишв (ударнишв, переможцГв соцГальних зма-гань тощо) провГдних галузей промисловостГ, але й !х культурно-побутового обслуговування. За рахунок страхових фондГв проводилася робота з полшшення умов працГ, житлового будГвництва, пГдвищення жит-тевого рГвня [2, с. 251].
Постановою ЦВК Г РНК СРСР 23 червня 1931 р. «Про соцГальне страхування» був установлений но-вий порядок забезпечення Гз урахуванням важливос-п виробництва, стажу роботи, ставлення до пращ. Вводилися диференцшоваш норми допомог Г пенсш залежно вГд тривалостГ загального та безперервного стажу роботи, членства в профспглщ, галузГ виробництва й ударництва. Були встановлеш пГльги в наданнГ путГвок у санатори та будинки вГдпочинку для передових робГтникГв, вГдмГнений максимальний розмГр допомоги з тимчасово! непрацездатностГ для робГтникГв та шженерно-техшчних працГвникГв. ЗмГни мали на метГ зацГкавити працГвникГв, сприяти удар-ництву та сощалштичному змаганню на виробництвь Якщо до 1931 р. у бюджетГ соцГального страхування
Q_
LQ
О
m о
3
о
Q_
О
=П <
<
s
Ш
переважали гндивгдуальнг пенси та допомоги, то з 1931 р., а особливо з 1932 р. бкьша частина коштГв витрачалася на колективш та натуралГзоваш види до-помог [2, с. 247].
Видатки бюджету Украшсько! СРР на сощальне забезпечення у 1931 р. становили 4,15 млн крб, що складало 2,39% у структурГ видаткГв на сощально-культурш заходи Г 0,68% у структурГ загальних видат-кГв Державного бюджету Украшсько! СРР. У 1932 р. зазначений показник збкьшився на 7,15 млн крб Г в структурГ видаткГв бюджету на сощально-культурш заходи становив 5,22%, а в структурГ загальних видаткГв бюджету - 1,53%.
З 1931 р за рахунок коштГв державного сощаль-ного страхування фшансувалося санГтарно-курортне лкування в спецГалГзованих установах, санаторГях, пансюнатах, будинках вГдпочинку та дитячГ оздоров-чГ табори.
У 1931 р. налГчувалося 363 районних Г 20 мкь-ких ГнспекторГв, 15 000 кас «колективГзованого селянства», тобто селянськ товариства взаемодопо-моги, 234 мГських товариства взаемодопомоги, 44 ко-мГтети допомоги, 28 об'еднань слшоглухошмих, 383 опГкунськГ ради, 6 577 будинкГв ГнвалГдГв, 55 будинкГв шчного притулку. На облГку органГв собезу перебува-ло 182 479 оаб, у тому числГ одержували пенсго - 116 770 пенсГонерГв, а для малозабезпечених було надано 1,9 млн общв [9].
Переломним моментом в ктори державного сощального страхування була передача вс1х фшансових ресурсГв, а також санаторГ-!в, будинкГв вГдпочинку та Гнших установ зазначено! форми соцГального захисту населення в управлшня профспГлкам, що спричинило шдвищення ролГ та значення останнГх, а також посилило контроль уря-довцГв за використанням коштГв соцГального страхування. Ця передача здшснювалася на основГ рГшення союзного уряду вГд 23 червня 1933 р.
Протягом друго! п'ятирГчки (1933-1937 рр.) вГд-булася суттева змГна структури фГнансово! системи соцГального страхування. Майже вдвГчГ зменшилися кошти на виплату соцГальних допомог з одночасним збГльшенням видаткГв на матерГально-побутовГ захо-
ди. Фактично соцГальне страхування перетворювало-ся в Гнститут матерГально-побутового обслуговуван-ня робГтничого класу. Основш завдання полягали в боротьбГ за шдвищення продуктивной працГ, зни-ження захворюваностГ, запровадження госпрозра-хунку, режиму економи, нових соцГалГстичних мето-дГв працГ, ударництва та соцзмагання.
Динамку видаткГв Державного бюджету Украшсько! РСР на соцГальне забезпечення у другш п'ятирГчцГ наведено в табл. 4.
Видатки Державного бюджету Украшсько! РСР на соцГальне забезпечення збкьшилися за другу п'ятирГчку у 5,81 разу. Питома вага видаткГв досягла в бюджетГ 1937 р. 3,54% проти 1,89% в бюджета 1933 р. У структурГ видаткГв на сощально-культурш заходи за аналГзований перюд частка видаткГв державного бюджету на соцГальне забезпечення Украшсько! РСР у середньому становила 2,57%, а в структурГ загальних видаткГв державного бюджету - 1,69%.
У 1938 р. бюджет соцГального страхування, який рашше затверджувався окремо, був включений до складу единого державного бюджету СРСР, що при-звело до того, що соцГальне страхування стало ш-струментом розподку коштГв державного бюджету на сощальш потреби. За рахунок фшансових ресурсГв державного цГльового фонду соцГального страхування частково фшансувалася сощально-культурна сфера економки, у тому числГ соцГальне забезпечення. Втрата фшансово! самостшност фондГв соцГального страхування, перенесення ваги з призначення пенсш i допомог до Народного КомкарГату соцГального забезпечення та виплати сощальних допомог працюючим на шдприемствах швелювали потребу в кнуванш те-риторГальних органГв соцГального страхування.
У 1920-30-х рр.. система соцГального захисту населення стосувалася працюючих за наймом i змГ-нювалася деккька разГв. Змши цГ стосувалися не форм забезпечення, а системи соцГального захисту в щлому. Так, на мГсце встановлено! з перших днГв к-нування радянсько! влади системи соцГального страхування на початку 1919 р. прийшла система соцГального забезпечення, яка прокнувала до кшця 1921 р. З проголошенням ново! економГчно! полГтики знову
Таблиця 4
Видатки Державного бюджету УкрашськоУ РСР на сощальне забезпечення у друпй п'ятирiчцi (1933-1937 рр.)
Показник PiK
1933 1934 1935 1936 1937 1937/1933
Оргашзафя, охорона прац1 соцiальне забезпечення пра^вниш, млн крб 31,60 32,40 25,00 34,00 183,50 +151,90
Частка у видатках бюджету УРСР на сощально-культурш заходи, % 3,18 2,45 1,21 1,09 4,90 +1,72
Частка у загальних видатках бюджету УРСР, % 1,89 1,44 0,79 0,78 3,54 +1,65
Джерело: складено за [6; 10].
вкроджуеться сощальне страхування, яке з вкнов-ленням KOMyHÎCTM4Horo штурму в кшщ 1920-х - на початку 1930-х рр. використовуеться для матерiаль-но-побутового забезпечення робинишв провiдних галузей економки [2, с. 254].
Вiтчизняна вшна 1941-1945 рр. внесла сyттевi змши в розподiл фiнансових ресyрсiв. Поди' перших рокiв вiйни вкрай негативно вплинули на систему фь нансового забезпечення сощального захисту населен-ня Украшсько'1 РСР. У цей час виходить низка yказiв стосовно сощального забезпечення родин вшсько-вослужбовщв Вичизняно'1 вiйни. Перший з них дато-вано червнем 1941 р., що регламентував порядок ви-плати грошово'1 допомоги родинам фронтовикiв. Указом 1942 р. внесено уточнення у цей порядок, а в 1943 р. прийнято постанову Раднаркому СРСР «Про пкьги для родин вшськовослужбовщв, як загинули та пропали безвкт на фронтах Вичизняно'! вшни» [11, с. 74].
Посилюеться увага не ткьки до соцiальноï допомоги родин фронтовикш, але й до со-цiально-реабiлiтацiйних заходiв поранених. Восени 1941 р. створено комиети допомоги з обслу-говування хворих i поранених бiйцiв Червоно'1 армИ. У 1942 р. Державним комкетом оборони оргашзова-но будинки для швалщв Велико! Вiтчизняноï' вiйни (пiзнiше перетвореш в трyдовi iнтернати). У них бш-цi-iнвалiди готувалися до подальшо'' трудово'' дшль-ностi, отримували той чи шший фах, проходили пе-репiдготовкy. Також були прийнятi заходи стосовно покращення забезпечення окремими видами допо-мог швал1дш вiйни.
У цей час нових рис i масштабiв набувають про-блеми охорони дитинства та опкування сиротами [11, с. 74]. Першочерговим завданням було евакуюва-ти вихованцiв дитячих будиншв углиб кра'ни та за-безпечити умови для к життедшльносп, а отже, вк-крити новi заклади. Станом на 14 грудня 1941 р. 664 дитячi будинки iз 7 887 вихованцями було вивезено на бкьш безпечш територи. ^м того, збiльшено вк-пустку по вагкност та пологах для вск жшок-робк-ниць i слyжбовцiв з 63 до 77 дшв.
Протягом 1945-1960 рр. у сощальному страху-ваннi розвинулося проф1лактичне направлення. За щ роки кiлькiсть лiкyвально-оздоровчих закладiв зб1льшилася в 5 разiв. Велик пiдприемства вiдкрили санаторiï-профiлакторiï, де пращвники отримували санаторне лiкyвання без вкриву вiд виробництва.
Постiйно посилюеться роль i значення держав-них шститущй у сферi соцiального забезпечення. У 1949 р. Народний комiсарiат сощального забезпечення перейменовано на МШстерство сощального забезпечення, а у 1961 р. зi змшою положення про за-значене мiнiстерство значно розширюються функцИ цiеï державноТ iнститyцiï: оргашзацш лкарсько-тру-довоï експертизи; виплата пенсш; матерiально-по-бутове обслуговування пенсiонерiв, багатодиних i
самотнiх матерiв; працевлаштування та фахове на-вчання iнвалiдiв; надання протезно-ортопедично1 до-помоги.
Новий етап розвитку сощального забезпечення - кшець 1950-х рр., що пов'язано з видан-ням низки законодавчих акпв стосовно ре-гулювання фiнансових вкносин соцiального захисту населення, а також розширенням фyнкцiй органiв со-щального забезпечення. У 1956 р. з прийняттям Закону СРСР «Про державш пенсИ» розширюеться коло оаб, яким надаеться пенс1я, але вкмшяються пенсiй-нi виплати працюючим пенсюнерам, що призводить, з одного боку, до зростання розмiрy пенсiй, а з шшого боку, - до стрiмкого зменшенням частки працюючих пенсiонерiв. Окремо створюеться законодавство про сощальне забезпечення, започатковуеться загальне державне пенсшне забезпечення за вком для пра-цюючого населення, яке завершуеться прийняттям у 1964 р. Закону СРСР «Про пенсИ та допомоги членам колгоспнишв».
Видатки Державного бюджету Украïнськоï РСР на соцiальне забезпечення протягом 1950-1990 рр. мали стшку тенденщю до зростання (табл. 5). За-гальний обсяг зазначеного показника збкьшився у 74,35 разу. Питома вага видатшв на соцiальне забезпечення в стрyктyрi видаткiв державного бюджету на сощально-культурш заходи також постшно зроста-ла та досягла 40,99% у 1990 р. проти 9,86% у 1950 р. У стрyктyрi загальних видатшв державного бюджету цей показник збкьшився на 12,64 в. п. Сощальне забезпечення фшансувалося бкьшою мiрою за рахунок кошпв державного соцiального страхування. Серед-не значення зазначеного показника протягом 19501990 рр. становило 87,88°%.
Придкялась увага фшансовому забезпеченню соцiального захисту багатоди'них i самотн1х матерiв. Протягом 1960-1989 рр. постшно надавалася державна допомога зазначенш категорИ населення, причому була зафксована нестiйка тенденцiя до збкьшення. Так, у 1960 р. державна допомога багатодкним i са-мотнiм матерям становила 59,2 млн крб i до 1981 р. поступово зменшувалася до 19,5 млн крб, тобто на 39,7 млн крб. Але починаючи з 1982 р. зазначений показник стрiмко змшив тенденщю в бк зростання до 1989 р. Якщо у 1982 р. сощальне забезпечення багато-диних i самотнк матерiв становило 60,8 млн крб, то у 1989 р. воно збкьшилося на 28,4 млн крб i становило 89,2 млн крб.
Розмiри допомоги багатодиним i самотшм матерям залежали вк ккькосп дiтей у сiм'ï та випла-чувалися дiтям, якi не досягли 12 роюв (табл. 6). На одну дитину призначалося та виплачувалось 5 крб у мшяць, на двох дией - 7,50 крб, на трьох i бкьше дь тей - 10 крб у мкяць.
Очевидно, що найважлившою сферою дшль-ностi соцiального обслуговування населення було
Видатки Державного бюджету УкраУнськоУ РСР на сощальне забезпечення у 1950-1990 рр.
к е н ннб ® £ I i vo § " I а с- к О S Ор пие S I Ю Частка видатмв на сощальне забезпечення,% Частка видатмв за рахунок сощального страхування, %
PiK il? & Jg X J m С OOS U vo а з ja ш o. лав к * тс â Ê g ¡р я & S * == S s = и r ç " £ ï s * S О a »o s еаа 4 и у видатках на со-щально-культурш заходи у загаль- них видатках бюджету у видат-ках на сощальне забезпе-чення у видат-ках на со-щально-культурш заходи у загальних видатках бюджету
1950 112,00 - - 9,86 6,38 - - -
1955 183,10 153,50 - 11,68 5,99 83,83 9,79 5,02
1960 825,00 736,80 59,20 26,98 10,96 89,31 24,09 9,78
1950-1960 373,37 445,15 59,20 16,17 23,33 86,57 16,94 7,40
1961 915,00 818,60 55,00 27,21 12,05 89,46 24,34 10,78
1962 983,00 883,40 50,70 27,03 12,19 89,87 24,29 10,95
1963 1055,80 954,20 46,60 27,33 12,49 90,38 24,70 11,29
1964 1120,50 1015,20 43,80 27,50 12,55 90,60 24,92 11,37
1965 1185,20 1080,80 40,80 25,75 11,83 91,19 23,48 10,79
1966 1293,70 1189,50 38,60 26,76 12,86 91,95 24,60 11,82
1967 1384,60 1298,00 36,20 27,13 13,58 93,75 25,43 12,73
1968 1516,30 1411,10 34,20 27,28 13,78 93,06 25,39 12,82
1969 1644,10 1532,20 32,40 27,89 13,89 93,19 25,99 12,95
1970 2022,90 1669,60 30,60 30,98 15,48 82,53 25,57 12,77
1961-1970 1312,11 1185,26 40,89 27,49 13,07 90,60 24,87 11,83
1971 2156,40 1802,20 29,20 31,45 15,54 83,57 26,28 12,98
1972 2285,30 1933,60 27,60 31,77 15,89 84,61 26,88 13,45
1973 2392,20 2042,70 26,10 31,31 15,91 85,39 26,74 13,58
1974 2560,00 2192,40 24,90 31,69 15,24 85,64 27,14 13,05
1975 2908,30 2467,50 24,00 33,62 16,03 84,84 28,52 13,60
1976 3082,20 2629,90 23,10 34,01 16,80 85,33 29,02 14,34
1977 3254,10 2803,00 22,00 34,57 16,26 86,14 29,78 14,01
1978 3488,20 3019,00 21,10 35,25 16,13 86,55 30,51 13,96
1979 3712,80 3248,70 20,10 35,90 16,16 87,50 31,41 14,14
1980 3969,00 3465,80 19,30 36,02 16,54 87,32 31,45 14,44
1971-1980 2980,85 2560,48 23,74 33,56 16,05 85,69 28,77 13,76
1981 4318,10 3693,90 19,50 37,46 17,21 85,54 32,05 14,72
1982 4634,60 3959,90 60,80 38,05 17,37 85,44 32,51 14,84
1983 4738,20 4129,30 65,00 38,27 16,38 87,15 33,35 14,27
1984 5100,20 4439,80 68,20 39,10 16,67 87,05 34,04 14,51
1985 5523,40 4765,60 71,70 40,00 17,50 86,28 34,51 15,10
1986 6098,80 5320,40 76,90 41,18 17,49 87,24 35,93 15,26
1987 6507,40 5733,70 81,70 41,37 20,37 88,11 36,46 17,95
1988 6801,90 6161,10 86,50 40,49 20,57 90,58 36,67 18,64
1989 7309,90 6654,40 89,20 40,68 19,11 91,03 37,04 17,39
1990 8327,00 - - 40,99 19,02 - - -
1981-1990 5935,95 4984,2 68,83 39,76 18,17 87,60 34,73 15,85
1950-1990 3133,61 2684,06 44,17 32,02 15,04 87,88 28,48 13,33
Q_
LQ
О
CQ О
3 о о_
о
=п <
<
s
ш
Джерело: складено за [6; 10].
Допомога одиноким матерям, крб
Категорiя птьговимв Одночасно Щомкячно
Матерi, якi мають двое дiтей при народженнi третьо! дитини 20,00 -
Матера якi мають трьох дтей при народженнi четверто! дитини 65,00 4,00
Матера якi мають четверо дiтей при народженш п'ято! дитини 85,00 6,00
Матерi, я^ мають п'ятеро дiтей при народженш шосто! дитини 100,00 7,00
Матерi, якi мають шестеро дгей при народженнi сьомо! дитини 125,00 10,00
Матерi, якi мають вщ восьми до десяти дiтей 175,00 12,50
Матера якi мають десять дiтей при народженш кожно! наступно! дитини 250,00 15,00
Джерело: складено за [11, с. 78].
матерГальне забезпечення, яке здшснювалося у трьох основних напрямах - державне сощальне забезпечення, державне сощальне страхування, сощальне забезпечення колгоспниюв. ФГнансування першо-го реалГзувалося за рахунок союзного, республкан-ських Г мГсцевих бюджетГв (поширювалося на вш-ськовослужбовцГв, учнГв та шшГ категори громадян); фГнансування другого було розраховане на одержан-ня страхових внесшв пГдприемств, органГзацГй, а та-кож дотацГй держави (поширювалося на робгтникш Г службовцГв); фГнансування третього (поширювалося на колгоспне селянство) передбачало використання коштГв колгоспГв Г дотацш держави [11, с. 75].
Основними засадами сощального забезпечення у 1970-х рр. були: загальнють сощального забезпечення; рГзномаштшсть видГв обслуговування; забезпечення громадян рГзними видами сощально! допо-моги за рахунок державних Г громадських коштГв.
На початку 1980-х рр.. головним напрямом дд-яльностГ МГнГстерства соцГального забезпечення стае шдтримка безробГтного населення. Важливе значен-ня мала Постанова вГд 23 лютого 1984 р. «Про до-помогу з державного соцГального страхування», яка кодифкувала всГ ранше виданГ урядовГ рГшення сто-совно цього питання у виглядГ основних умов забезпечення допомогами. У зв'язку зГ зниженням життя населення виникла необхГдшсть реформування сощально! системи та и важливо! складово! частини - соцГального забезпечення.
Таким чином, сощальна структура формува-лася в умовах планового регулювання еко-номГки, що дозволило досягнути досить ви-соких показникГв соцГального розвитку. Радянська держава практично забезпечила повну зайнятГсть, а створення державно! системи охорони здоров'я з перших роив дшльност ново! влади зумовило сутте-ве зростання тривалостГ життя. Особлива увага при-дГлялася заходам, спрямованим на шдтримку ам'!: впроваджувалася допомога по догляду за диъми; розвивалася мережа дитячих дошкГльних закладГв; забезпечувався широкий доступ до системи охорони
здоров'я. Ц заходи, з одного боку, мали сприяти бкь-шому залученню жГнок до сусшльно! працГ, а з Гншого - стимулювати народжувашсть. КонцепцГю сшвучас-т застрахованих у системГ соцГального страхування було замшено на державне сощальне забезпечення (безкоштовне медичне та пенсшне забезпечення). У перюд розвинутого сощалГзму прискорилися про-цеси вдосконалення системи пенсшного забезпечення, а також шших видГв Г форм соцГального страхування та соцГального забезпечення населення.
Вагомою складовою загального народногоспо-дарського плану були програми соцГального розвитку та шдвищення рГвня життя населення, що забезпечувалися цГльовим фшансуванням.
ПрактичнГй розробцГ проектГв програм соцГального розвитку передували науковГ дослГдження, на основГ яких розроблялася основна концепщя програми шдвищення рГвня життя населення, що визначала, якою мГрою, за рахунок яких джерел та в який споаб необхГдно пГдвищувати життевий рГвень певних про-шаркГв населення в запланований перюд. ВГдповГдно до цього розподкялися ресурси нацГонального доходу, встановлювалися пропорцГ! мГж його окремими частинами, формувалася програма конкретних захо-дГв Гз пГдвищення добробуту громадян.
Незважаючи на значш переваги дано! системи, необхГдно вГдмГтити певнГ '11 недолши. По-перше, Гс-нування тако! всеосяжно! системи забезпечувало-ся значними недоплатами працюючому населенню, бГльшГсть якого не мала Гншого вибору та користу-валося благами та послугами, наданими державою, незалежно вГд якостГ самих послуг. По-друге, незважаючи на декларовану рГвшсть громадян у достуш до сусшльних фондГв споживання, у сощалютичному суспГльствГ, з одного боку, юнували привГлейованГ прошарки, а з Гншого - переважна частина населення, що зазнавала певно! дискримшаци у виглядГ дефщиту товарГв Г послуг. Доступ до тих чи шших благ Г послуг, розмГри !хнього споживання залежали не тГльки вГд службового або майнового стану, але й вГд мГсця про-живання [12, с. 11].
ВнаслГдок економГчно! кризи, падГння вироб-ництва, зростання безробГття, вимушено! неповно! зайнятостГ, а також кризи неплатежГв знизилися ре-альнГ доходи значно! частини населення СРСР, зросла заборговашсть по виплатах заробино! плати, пенсГй, стипендш, Гнших соцГальних виплат. ЧисленнГ тль-ги, соцГальнГ виплати та допомоги призначалися без урахування матерГального становища категорш гро-мадян, реальних можливостей забезпечити свш до-бробут. Як наслГдок, до мГнГмуму були зведеш мож-ливостГ надання допомоги тим громадянам, хто !х дГйсно потребував.
ВИСНОВКИ
Становлення та формування системи фшансо-вого забезпечення сощального населення в УкраМ у ХХ столип розпочалося саме з лГквГдаци' вах доре-волюцГйних установ соцГального захисту з !х подаль-шою нацюналГзащею. 1хнГ майно та капГтали переходили до радянського вГдомства. Паралельно Гз лшвь дацГею вс1х дореволюцшних ГнститутГв сощально! допомоги вГдбувалося впровадження едино! державно! системи соцГального забезпечення.
Характерними рисами зазначеного перюду були жорстокий контроль держави та суспкьства щодо розподку матерГальних благ, а також обов'язкова участь усього працездатного населення в сусшль-ному виробництвь В адмШстративно-команднш економГцГ населення розглядалося в щлому та по-требувало однакового соцГального забезпечення, яке здшснювалось як у формГ тдтримки доходГв, зокрема гарантГй надання роботи працездатному населенню, забезпечення у випадку хвороби, старостГ, втрати го-дувальника, так i у формГ стримування витрат грома-дян шляхом адмшктративно! пГдтримки низьких цГн на споживчГ товари, медикаменти та послуги, забез-печення безкоштовного медичного обслуговування й освГти, значних державних дотацГй на утримання дь тей у дитячих садках, групах подовженого дня, лишх таборах вГдпочинку.
До моменту розпаду СРСР в Украшськш РСР функцюнувала досить розвинена державна система соцГального забезпечення, яка охоплювала ва верстви населення, гарантуючи певнГ сощальш стандарти. Вагомою складовою дано! системи було державне сощальне страхування, яке передбачало обов'язковГсть усГх пГдприемств та установ сплачува-ти страховГ внески в зазначеному порядку за робини-кш i службовцГв, що працювали в них.
Сприяння формуванню патерналГстських очку-вань з боку населення до мШмуму зводило особисту вГдповГдальшсть людини до самозабезпечення еко-номГчного самозахисту. НадмГрна щедрГсть «загаль-но!» системи соцГального захисту населення при-звела до прямо протилежних результатГв порГвняно з первГсним задумом. Така система виходить з того, що рГвень диференщацГ! доходГв та споживання су-
сп1льного багатства залишаеться невисоким i, таким чином, Bei потребують певно! п1дтримки з боку держави, надання сощально! допомоги та визначеного р1вня соц1альних послуг, охорони здоров'я й осв1ти. Бажання дбати про вск i кожного, незалежно в1д р1в-ня забезпеченост1, прискорили фшансове банкрут-ство державно! влади [13, с. 73]. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Шарпатий В. Г. Функцiонування системи сощально-го забезпечення в УСРР (1921-1929 рр.). URL: http:// www.iai.dn.ua/_u/iai/dtp/CONF/3_2004/articles/ stat117.html
2. Мельничук О. Роль i мiсце соцiального страхування 1920-30-х рр. у бтьшовицьш доктрин сусптьно-го розвитку. Украна XX ст.: культура, iдеологiя, полтика. 2007. Вип. 12. С. 235-257. URL: http://history. org.ua/JournALL/xxx/12/16.pdf
3. Фрейман И. И. Финансовая система социального страхования. Сводка правил, регулирующих финансовые взаимоотношения органов социального страхования со страхователями. Харьков, 1927. 105 с.
4. Мельничук О. Теоретичн аспекти фшансово! системи сощального страхування в Укра!ш у 20-х рр. ХХ ст. Украна ХХ ст.: культура, iдеологiя, полтика. 2008. Вип. 14. С. 322-339. URL: http://history.org.ua/ JournALL/xxx/14/20.pdf
5. Немченко Л. П. Финансовые вопросы социального страхования в 1923 г. М. : Вопросы труда, 1923. 48 с.
6. Бюджеты СССР (1918-1990 годы). URL: https:// historylib.minfin.ru/items/browse?collection=2
7. Чеберяко О. В. Бюджетное финансирование социально-культурной сферы УССР в 1920-е гг. Веснiк БДУ. 2015. Сер. 3. № 2. С. 26-31. URL: https://elib.bsu. by/bitstream/123456789/154701/1/26-31.PDF
8. Мельничук О. Сощальне страхування 1920-1930-х рр. в радянсьш кторюграфп. Украна ХХ столт-тя: культура, iдеологiя, полтика. 2012. Вип. 17. С. 276-292. URL: http://history.org.ua/JournALL/xxx/ xxx_2012_17/22.pdf
9. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня Укра!ни (ЦДАВО Укра!ни). Ф. 539. Оп. 8. Спр. 243. Арк. 90-92.
10. Чугунов I. Я. Бюджет Укра!нсько! РСР у складi бюджетной' системи СРСР. Нау^Bi прац НДФ1. 2005. № 4. С. 3-26.
11. Фурман A., Пщгурська М. 1стс^я сощально! роботи. Тернопть : ТНЕУ, 2014. 174 с.
12. Чугунов I. Я., Максимчук £. О. ЕволюЩя розвитку сощально! складово! державних фшанав. Науковi прац НДФ1. 2007. № 4. С. 3-13.
13. Кравченко М. В. Система сощального захисту населення як об'ект державно! полiтики: методолопя та практика : монографiя. Ки!в, 2012. 452 с.
REFERENCES
"Biudzhety SSSR (1918-1990 gody)" [USSR Budgets (1918-1990)]. https://historylib.minfin.ru/items/ browse?collection=2
Cheberyako, O. V. "Byudzhetnoye finansirovaniye sotsial-no-kulturnoy sfery USSR v 1920-e gg." [Budgetary Financing of the Social and Cultural Sphere of the Ukrainian SSR in the 1920s]. Vesnik BDU. 2015. https://elib. bsu.by/bitstream/123456789/154701/1/26-31.PDF
Chuhunov, I. Ya. "Biudzhet Ukrainskoi RSR u skladi bi-udzhetnoi systemy SRSR" [The Budget of the Ukrainian SSR as Part of the Budget System of the USSR]. Naukovi pratsi NDFI, no. 4 (2005): 3-26.
Chuhunov, I. Ya., and Maksymchuk, Ye. O. "Evoliutsiia roz-vytku sotsialnoi skladovoi derzhavnykh finansiv" [Evolution of the Development of the Social Component of Public Finance]. Naukovi pratsi NDFI, no. 4 (2007): 3-13.
Freyman, I. I. Finansovaya sistema sotsialnogo strak-hovaniya. Svodka pravil, reguliruyushchikh finansovyye vzaimootnosheniya organov sotsialnogo strakhovaniya so strakhovatelyami [Financial System of Social Insurance. A Summary of the Rules Governing the Financial Relationship of Social Security Authorities with Policyholders]. Kharkiv, 1927.
Furman, A., and Pidhurska, M. Istoriia sotsialnoi roboty [History of Social Work]. Ternopil: TNEU, 2014.
Kravchenko, M. V. Systema sotsialnoho zakhystu naselennia yak obiekt derzhavnoi polityky: metodolohiia ta prakty-ka [The System of Social Protection of the Population as an Object of State Policy: Methodology and Practice]. Kyiv, 2012.
Melnychuk, O. "Rol i mistse sotsialnoho strakhuvannia 1920-30-kh rr. u bilshovytskii doktryni suspilnoho rozvytku"
[The Role and Place of Social Insurance in the 1920's and 1930's in the Bolshevik Doctrine of Social Development]. Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka. 2007. http://history.org.ua/JournALL/xxx/12/16.pdf Melnychuk, O. "Sotsialne strakhuvannia 1920-1930-kh rr. v radianskii istoriohrafii" [Social Insurance in the 1920s and 1930s in Soviet Historiography]. Ukraina XX sto-littia: kultura, ideolohiia, polityka. 2012. http://history. org.ua/JournALL/xxx/xxx_2012_17/22.pdf Melnychuk, O. "Teoretychni aspekty finansovoi systemy sotsialnoho strakhuvannia v Ukraini u 20-kh rr. XX st." [Theoretical Aspects of the Financial System of Social Insurance in Ukraine in the 20s of the Twentieth Century]. Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka. 2008. http://history.org.ua/JournALL/xxx/14/20.pdf Nemchenko, L. P. Finansovyye voprosy sotsialnogo strak-hovaniya v 1923 g. [Financial Issues of Social Insurance in 1923]. Moscow: Voprosy truda, 1923. Sharpatyi, V. H. "Funktsionuvannia systemy sotsialnoho za-bezpechennia v USRR (1921-1929 rr.)" [Functioning of the Social Security System in the USSR (1921-1929)]. http://www.iai.dn.ua/_u/iai/dtp/C0NF/3_2004/ar-ticles/stat117.html "Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy)" [Central State Archive of the Supreme Authorities and Administration of Ukraine (TSDAVO of Ukraine)]. F. 539. Op. 8. Spr. 243: 90-92.
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 7 '2020 261
www.business-inform.net
