CC BY
10Luhova Tetiana Viktorivna forms of extracurricular .
pedagogical sciences
УДК 37
ФОРМИ ПОЗААУДИТОРНО1 РОБОТА З1 СТУДЕНТАМИ-1НОЗЕМЦЯМИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРА1НИ (60-Т1 РР. ХХ СТОЛ1ТТЯ)
© 2019
Лугова Тетяна BiKTopiBHa, асшрантка кафедри початково!, дошкшьно! та професшно! освiти Харювський нацюнальний педагогiчний yuieepcumem шет Г.С. Сковороди (61002, Украна, Хартв, вул. Алчевських, 29, e-mail: Lugova_TV@i.ua)
Анотащя. У статп розкрито особливосп виховно! позааудиторно! роботи з шоземними студентами у вищих на-вчальних закладах Укра!ни у 60-рр. ХХ столiття. На основi вивчення архiвних документiв та юторико-педагопчно! лггератури проаналiзовано розпорядження та дiяльнiсть Мшстерства вищо! освiти Укра!нсько! радянсько! сошалютично! республiки та уряду, як1 створювали передумови для виникнення певно! системи виховання i на-вчання студенпв-шоземшв. Зазначено, що на початку 1960-х рр. вагомий внесок у виховну роботу з шоземними студентами зробили викладачi кафедр росшсько! мови як шоземно!, що вiдкривались у вищих навчальних закладах. Розкрито виховний потенщал навчальних дисциплiн, зокрема росшсько! мови як шоземно!, пвд час вивчення яко! студенти-iноземцi ознайомлювались з культурою та традицями кра!ни, клiматичними умовами тощо. Висвiтлено основнi форми позааудиторно! роботи зi студентами-iноземцями, як1 активно впроваджувались у освiтнiй процес вищих навчальних заклащв у дослiджуваний перюд. Серед масових форм позааудиторно! роботи найбшьш поши-реними були лектори, конкурси, тематичнi вечори, молодiжнi фестивалi i зльоти, зустрiчi з письменниками, художниками тощо; серед групових - клуби, диспути тощо; серед iндивiдуальних - консультацi!, бесiди. Встановлено, що для шоземних студентiв упродовж канiкул органiзовувались екскурсi! кра!ною, вщпочинок i оздоровлення у таборах та санаторiях. Представлено особливостi виховно! роботи в гуртожитку.
Ключoвi слова: шоземний студент, виховна робота, форми позааудиторно! роботи.
FORMS OF EXTRACURRICULAR WORK WITH FOREIGN STUDENTS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE (THE 60S OF 20th CENTURY)
© 2019
Luhova Tetiana Viktorivna, Graduate student at the Department of Primary, Pre-school and Professional Education H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61002,Ukraine, Kharkov, Alchevskyh street, 29, e-mail:Lugova_TV@i.ua)
Abstract. The article describes peculiarities of extracurricular educational work with foreign students in Higher Educational Institutions of Ukraine in the 60's of 20thcentury. Based on studies of archival documents and historical and pedagogical literature was conducted analysis of the orders and activities of the Government and the Ministry of Higher Education of the Ukrainian SSR, that created prerequisites for the emergence of a certain system of education and training of foreign students. Noted that in the early l960's professors of the departments of Russian Language as Foreign, which were opening in Higher Educational Institutions, made a significant contribution to educational work with foreign students. Research revealed the educative potential of academic disciplines, in particular, Russian as a foreign language, during studying which one, foreign students were introduced to the culture and traditions of the country, climatic conditions, etc. The main forms of extracurricular work with foreign students, which were actively implemented in the educational process of higher educational institutions in the studied period are highlighted. The most common, among the mass forms of extracurricular work were lectures, contests, theme nights, youth festivals, meetings with writers, artists, etc.; among group forms - clubs, debates, etc.; among individual forms - consultations, conversations. It was revealed that guided tours of the country were organized, work and recreation camps were created at the vacation time for foreign students. The features of educational work in the student dormitory are presented.
Keywords: foreign student, educational work, forms of extracurricular work.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Глобалiзацiя культурних процеав зумовлюе потребу модершзацп освпньо! системи Укра!ни, що впливае i на шдготовку висококвалiфiкованих конкурен-тоздатних фахiвцiв. Шдготовка фахiвцiв для шоземних кра!н е важливим чинником становления укра!нсько! держави як рiвноправного партнера у створенш светового освпнього простору.
Про штеграцш Укра!ни у свгговш освпнш проспр сввдчить зб№шення в укра!нських закладах вищо! освгга шлькосп шоземних студенпв, шдготовка яких регулюеться законодавчими документами: постановою Кабшету Мшктдов Укра!ни «Про навчання шоземних громадян в УкраМ» (26.02.1993), Законом Укра!ни «Про правовий статус шоземцш та оаб без громадян-ства» (22.09.2011), Законом Укра!ни «Про вищу освпу» (1.07.2014) та шшими.
Для полшшення рiвня освггаьо! роботи з шоземними студентами на сучасному еташ розвитку сустльства доцшьно вивчення та аналiз юторико-педагопчного досввду щодо пвдготовки шоземних студенпв в радянськш УкраМ.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-
глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунто-вуеться автор; видтення невиршених ратше ча-стин загально'1 проблеми. Аналiз науково-педагопчно! лггератури сввдчить, що проблему професшно! тцготовки шоземних громадян в УкраМ дослвджували В. Гуменюк [1], Т. Довгодько [2], Т. Шмонша [3]. Вчена Л. Рибаченко у дисертацшному дослщженш «Пвд-готовка шоземних студенпв у навчальних закладах Укра!ни (1946-2000 рр.)» (2001) [4] розглянула проблему пiдготовки iноземних студенпв у ретроспективi, де побiчно торкалась питання позааудиторно! роботи зi студетами-шоземцями. Цiкавi данi представленi дослвдницею Н. Грищенко у статтi «Позанавчальна дiяльнiсть iноземних студентiв ВНЗ у сучасних умо-вах» [5], яка зазначила, що використання особиспсно-сошального й синергетичного пiдходу у позанавчальнш дiяльностi сприяе актуалiзацi! студентом власних потреб, штереав, цiлей у ввдкритому, самоорганiзованому та одночасно керованому соцiокультурному просторi.
Нашу увагу привертае початок 60-х рр. ХХ столитя - перiод активного розгортання широкомасштабного навчання шоземних студенпв у вищих навчальних навчальних закладах Укра!ни. У 1961 р. в Харшвському державному ушверситеп iменi А. Горького (у 1999 р.
42
Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
педагогически науки
Лугова Тетяна Вiкторiвна форми позааудиторно! ...
перетворений у Харшвський нацюнальний ушверситет !меш В. Каразша, у подальшому у статп будемо вжи-вати назву, яка юнувала на момент нашого дослщження - Харшвський державний ушверситет) було створено один !з перших у кра!ш шдготовчий факультет для шоземних громадян, хоча пвдготовка фах1вц1в для заруб1жних кра!н здшснювалась з 1948 р. В цей перюд закладалось шдгрунтя для подальшого удосконалення метод1в 1 форм роботи з шоземними студентами, у подальшому поширення набули найбшьш ефективш фор-ми позааудиторно! роботи з шоземними студентами.
Формування щлей статтi (постановка завдання). На основ! анал1зу арх1вних джерел та юторико-педагопчно! лггератури висв1тлити форми позааудитороно! виховно! роботи з1 студентами-шоземцями у вищих навчальних закладах Укра!ни у 60-х рр. ХХ столптя.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Одним !з головних завдань вищо! освпи е всеб1чний розвиток творчо! особистосп майбутнього фах1вця, виховання ввдповщально! 1 конкурентоспроможно! особистосп.
Процес виховання завжди спрямований на зм1ну погляд1в, переконань, щеал!в, звичок, поведшки. Сутшсть виховання з точки зору фшософи визначаеться як перетворення культури людства в шдиввдуальну форму юнування. Сутшсть виховання з точки зору педагопки полягае у передач! сощального досввду. Змют цього процесу полягае в тому, щоб те зовшшне, об'ективне, найкраще, що е в сощальному досвщ, стало суб'ективним, тобто перетворилося на погляди 1 переко-нання, вчинки 1 поведшку особистосп [6, с.138].
Важливу роль у вихованш особистосп вщграе не лише навчальна д1яльшсть, а й позааудиторна робота, яка е необхщною складовою освггаього процесу, про-тягом яко! студент самостшно займаеться виконанням навчальних завдань, творчих робп професшного характеру, а також професшною самоосвгтою та самовдоско-наленням [7, с. 20-23].
Шдготовка шоземних громадян в СРСР розглядалась як важлива политична м1жнародна програма, у зв'язку з цим, значна увага прид1лялась саме вдейно-виховнш робоп з шоземними студентами.
Наприкшш 50-х рр. виховною роботою з шоземними студентами у вищих навчальних закладах займались на громадських засадах. Дотримуючись шструктивного листа Мшютерства вищо! освпи СРСР (Мшвуз), у деяких вищих навчальних закладах на громадських засадах вводилась посада заступника декана з роботи з1 студентами 1 асшрантами !з кра!н народно! демократ, за умови наявносп у навчальному заклад! понад 300 шоземних студенпв. Слад зазначити, що до 1964 р. у Мшвуз! УРСР не юнувало посади фах1вця з оргашзацп навчально-виховно! роботи з шоземцями, хоча в Укра!ш навчалось близько 3000 шоземних студенпв [8, с.21].
В 1964 р. у систем! Мшвузу СРСР була створена Загальносоюзна Рада з! справ !ноземних студент!в -централ!зований орган з кер!вництва вдейно-виховною роботою серед !ноземних студент!в. До складу Загальносоюзно! Ради ув!йшли представники держав-них ! громадських оргашзацш, як! брали активну участь у робот! з шоземцями. Рада сприяла створенню широко! мереж! м!ських та республжанських рад з! справ шоземних студенпв.
До моменту створення централ!зованих орган!в з кер!вництва !дейно-виховною роботою серед шоземних студенпв проблемами адаптацп, навчання та виховання оп!кувались викладач! кафедр рос!йсько! мови при вищих навчальних закладах. Викладач! росшсько! мови, як! працювали у вищих навчальних закладах з! студентами та асшрантами-шоземцями на нарадах ! семшарах обго-ворювали комплекс заход!в, спрямованих на адаптац!ю !ноземних студент!в, оргашзацш ! проведення з ними виховно! роботи тощо._
Доцшьно звернутись до досв!ду роботи викладач!в росшсько! мови з шоземними студентами у Харшвському державному ушверситеп. Так, у 1954 р. за наказом Управлшня вищих навчальних заклащв М!н!стерства культури УРСР кафедрою загального мовознавства та росшсько! мови Харшвського державного ушверситету був орган!зований пост!йно д!ючий семшар для викладач!в рос!йсько! мови, як! працювали з! студентами-!ноземцями, згодом перейменований у загальном!ське методичне об'еднання. Метою цього сем!нару був обмш набутим досв!дом, п!двищення ефективност! викладання росшсько! мови для !ноземц!в тощо. Тематика, яка обго-ворювалась на зааданнях сем!нару, була р!зноман!тна: розглядались питання роботи над текстом, вимови сл!в тощо. Значна увага придшялась ! виховн!й робот! з! студентами-шоземцями. Про це сввдчить допов!дь ви-кладача Зарудського «Воспитание патриотизма на уроках русского языка у студентов-иностранцев» [9, арк. 16] та обговорення проекту листа Методичного управлшня Мшютерства вищо! освпи СРСР про позааудиторну роботу з! студенами-шоземцями [9, арк. 21].
У березш 1957 р. у Харков! пройшла нарада методичного об'еднання викладач!в росшсько! мови, як! працювали в вищих навчальних закладах мюта з! студентами та асшрантами-шоземцями. Одним !з питань, як! розглядались на наращ, було питання обмшу досв!дом начально-виховно! роботи з! студентами-шоземцями. Начальник навчального в!дд!лу методичного управлшня С. Зшовьев наголошував на тому, що псне сп!лкування м!ж викладачами ! студентами-!ноземцями не повинно обмежуватись лише «академ!чними годинами»; на прак-тичних заняттях ! позааудиторний час викладач! повинш вести р!зноман!тну навчально-виховну роботу тощо [9, арк. 4-5].
Анал!з зв!т!в викладач!в кафедри росшсько! мови шдготовчого факультету Харшвського державного ушверситету сввдчить про те, що педагопчш прац!вники пост!йно пвдвищували профес!йний р!вень на мето-дичних сем!нарах (З. Л!товк!на та шш!) [10, арк. 57]; досв!дчен! викладач! готували допов!д!-пов!домлення на сем!нари. Так, викладач Л. Фшпова на засвданш м!ського методичного сем!нару представила доповщь «Викладання рос!йсько! мови в ГДР» [10, арк. 44-45], викладач I. Кобцева у повщомленш наголошувала на важливосп використання наочност! на заняттях з росшсько! мови [10, арк. 53]; менш досв!дченим викла-дачам (В. Побеленська) завщувач кафедри рекомендував брати активну участь у зааданнях мюького методичного об'еднання [10, арк. 51].
Це св!дчить про пильну увагу кер!вництва навчального закладу до питань шдготовки кадр!в для роботи з шоземними студентами, зокрема до вдейно-виховно! ро-боти.
У дослщжуваний перюд серед масових форм позааудиторно! роботи з! студентами-шоземцями поширення набули конференцп, лектор!!, тематичш вечо-ри, орган!зац!я викладачами навчальних заклащв свят, зустр!чей, традиц!й.
З перших курав навчання у вищих навчальних закладах шоземш студенти ставали учасниками низки заход!в, що сприяло !х адаптац!! та сошал!зацп в соц!окультурному середовищ! кра!ни. 1ноземш студенти брали активну участь в р!зноманпних конкурсах, вуз!вських та м!жвуз!вських конференц!я, юв!лейних заходах та святах. Кр!м того, у 60-хх рр. ХХ ст. на-було поширення залучення студентсько! молод! до творчо! самод!яльносп, що знайшло вияв в учасп у р!зноман!тних фестивалях ! зльотах.
У зв'язку !з зб!льшенням к!лькост! !ноземних студент!в у вищих навчальних закладах, значну увагу викладач! придшяли орган!зац!! ! проведен-ню конференцп за участю шоземних студенпв ! сп!вв!тчизник!в [11, с. 335]. Конференц!! мали науково-теоретичний характер, на яких обговорювались питання
Luhova Tetiana Viktorivna pedagogical
forms of extracurricular ... sciences
eкoнoмiчнoгo, сoцiaльнo-кyльтypнoгo poзвиткy кpaïн, звiдки 6УЛИ стyдeнти-iнoзeмцi.
У дeякиx вищиx нaвчaльниx зaклaдax Укpaïни ^o-вoдились мaсoвi мoлoдiжнi фeстивaлi тa зльoти, яш мaли нa мeтi пiдвищeння iнтepнaцioнaльнoгo виxoвaння мoлoдi. Tax, у грудш 1965 p., нaпepeдoднi дня Рaдянськoï Кoнститyцiï, в Лyцькoмy пeдaгoгiчнoмy шституту вiдбyвся вeчip, пpисвячeний дpyжбi нapoдiв СРСР, нa якoмy були ^жутт пpeдстaвники 15 нaцioнaльнoстeй. Вeчip зaкiнчився вeликим святкoвим кoнцepтoм [11, с. 332]. У 1966 p. пpoвeдeнo фeстивaль пiд гaслoм «ШР ти згаеш пpo «Iнтepнaцioraл?», пiд чaс пpoвeдeн-ня якoгo пopyшyвaлись нayкoвo-тeopeтичнi питaння, opгaнiзoвaнo eкскypсiï, зyстpiчi у Бyдинкax дpyжби, oбмiн дoсвiдoм po6ora тoщo.
У Кaм'янeць-Пoдiльськoмy пeдaгoгiчнoмy шституп в 1966 p., нa вeчopi, пpисвячeнoмy дpyжбi нapoдiв СРСР, стyдeнти-yкpaïнцi читaли дoпoвiдi пpo Азepбaйджaн, дe-клaмyвaти твopи Сaмeдa Вypгyнa i муда нapoднi лeгeн-ди, викoнyвaли пiснi aзepбaйджaнськиx кoмпoзитopiв, пpoслyxoвyвaли плiвкy iз зaписaми вистyпiв стyдeнтiв-бaкинцiв.
У Чepнiвeцькoмy yнiвepситeтi тpaдицiйними стaли тeмaтичнi вeчopи «Чуття eдинoï poдини» з шиpoким викopистaнням лiтepaтypнo-фoльклopниx мaтepiaлiв нapoдiв нaшoï бaгaтoнaцioнaльнoï кpaïни [11, с. 332]. Один iз тaкиx вeчopiв бyлo пpoвeдeнo у квггш 1966 p. paзoм з пiдшeфнoю вiйськoвoю чaстинoю, нa якoмy ви-стyпaли aзepбaйджaнцi, eвeнкa, oсeтин, 6rnopy^ мoлдo-вaнин, гpyзин, poсiянин i y^arne^.
3a пiдтpимки Кoмiтeтy Д^жби у Хapкiвськoмy дep-жaвнoмy yнiвepситeтi пpoвoдились iнтepнaцioнaльнi вeчopи: вeчip, пpисвячeний В'eтнaмy, Дню визвoлeння Сyдaнy, Дню Афpики тoщo. [12, apк. 6]. Tara зaxoди npo-вoдились i у Хapкiвськoмy пoлiтexнiчнoмy iнститyтi: iнтepнaцioнaльний вeчip, пpисвячeний дню Пapизькoï ^муни, вeчip «Счaстья тeбe, Афpикa» ^o дня визвoлeн-ня Афpики) [13, apK 5].
У 1968 p. Хapкiвськoмy дepжaвнoмy yнiвepситeтi був пpoвeдeний пepший фeстивaль iнoзeмниx стyдeнтiв, пpисвячeний Miжнapoднoмy Дню сoлiдapнoстi мoлoдi. У фeстивaлi бpaли aктивнy yчaсть пpeдстaвники 48 зeм-ляцтв yнiвepситeтy. Haйкpaщi нoмepи xyдoжньoï сaмoдiяльнoстi були пpeдстaвлeнi нa мiськoмy фeстивaлi iнoзeмниx стyдeнтiв, yчaсники якoгo були нaгopoджeнi диплoмaми, гpaмoтaми, цiнними пoдapyнкaми [12, apK 6].
Вeликy yвaгy виклaдaчi, як oпiкyвaлись iнoзeмними стyдeнтaми, пpидiляли opгaнiзaцiï i пpoвeдeнню зyстpiчeй з митцями, письмeнникaми, кoмпoзитopaми тoщo. Iнoзeмнi o^ern^ пoстiйнo вiдвiдyвaли спeктaклi i п'еси, якi стaвились у Киïвськoмy poсiйськoмy ^a-мaтичнoмy тeaтpi iмeнi Лeсi Укpaïнки, Укpaïнськoмy aкaдeмiчнoмy дpaмaтичнoмy тeaтpi iмeнi Iвaнa Фpaнкa тa шшт тeaтpax. Пiсля пepeглядy вiдбyвaлись зyстpiчi iнoзeмниx стyдeнтiв з peжисepaми i aктopaми тa oбгoвo-peння [11, с. 511].
В дoслiджyвaний œp^ нa бaзi бaгaтьox вищиx га-вчaльниx зaклaдiв були ствopeнi мyзeï дpyжби нapoдiв зусиллями виклaдaчiв тa iнoзeмниx стyдeнтiв.
Taким чинoм, дo нaйпoшиpeнiшиx мaсoвиx фopм пoзaayдитopнoï PO6O™ зi стyдeнтaми-iнoзeмцями у вищиx нaвчaльниx зaклaдax дoслiджyвaнoгo пepioдy нaлeжaли: кoнфepeнцiï, iнтepнaцioнaльнi вeчopa, фeстивaлi тoщo. Вoни були piзнoмaнiтнi, i, пopiвнянo з шшими фopмaми пoзaayдитopнoï poбoти, мaли ^pe-вaгy в тoмy, щo poзpaxoвaнi нa oднoчaснe oxoплeння вeликoï кiлькoстi стyдeнтськoï мoлoдi. Фopмaм мaсoвoï пoзaayдитopнoï poбoти влaстивi тaкi oсoбливoстi, як яскpaвiсть, ypoчистiсть, вeликий eмoцiйний вплив. Цi фopми в oснoвнoмy мaли як пiзнaвaльнy, тaк i poзвa-жaльнy спpямoвaнiсть i шиpoкi мoжливoстi дiяльнoстi стyдeнтiв-iнoзeмцiв.
Пopяд з мaсoвими фopмaми пoзaayдoтopнoï poбoти
були пoшиpeнi гpyпoвi: клуби, диспути, гypтки тa сeкцiï.
У 60-x pp. ХХ ст. ствopювaлись клуби imepra^-oнaльнoï дpyжби. Дiяльнiсть iнтepнaцioнaльниx клyбiв бyлa piзнoмaнiтнoю: листyвaння з ВУЗши сoюзниx peспyблiк i 15 кpaïнaми свiтy, oгoлoшeння кoнкypсiв, пpoвeдeння вeчopiв, зyстpiчeй з видaтними письмeнни-кши i пoeтaми [11, с.333].
У 1965/1966 нaвчaльнoмy poцi в стyдeнтськo-му лeктopiï Лyцькoгo пeдaгoгiчнoгo шституту були пpoчитaнi лeкцiï. Виклaдaчaми кaфeдpи мapксизмy-лeнiнiзмy зa пiдтpимки пpaцiвникiв бiблioтeки iнститyтy пpoвeли диспут ^o paдянський пaтpioтизм тa iнтepнaцioнaлiзм.
Виклaдaчi кaфeдpи зaгaльнooсвiтнix дисциплiн Хapкiвськoгo дepжaвнoгo yнiвepситeтy кepyвaли po-бoтoю усшго мeдичнoгo жypнaлy, виклaдaчi кaфeдpи iCTopn нaзвaнoгo нaвчaльнoгo зaклaдy - Клyбoм цiкaвиx зyстpiчeй тa клyбoм «M^ сeгoдня» [12, apк. 3]. Щд кepiвництвoм виклaдaчa iстopiï M. Ку^ш клуб «Mиp œ-гoдня» був тpaдицiйнoю фopмoю пoзaayдитopнoï poбoти з iнoзeмними стyдeнтaми. У пepшoмy сeмeстpi зaсiдaння у клyбi пpoвoдилися га мoвi, зpoзyмiлiй iнoзeмним сту-дeнтaм (нa aнглiйськiй тa фpaнцyзькiй мoвi), у ^уго-му - лишe нa poсiйськiй. Ha зaсiдaнняx клубу oбгoвo-pювaлись пoдiй, як1 вiдбyвaлись у свiтi, тa питaння, яш цiкaвили стyдeнтiв [12, apк. 8].
В Укpaïнськiй сiльськoгoспoдapськiй aкaдeмiï pяд стyдeнтiв-iнoзeмцiв нaвчaлoсь у шкoлi лeктopa, як1 зa эк-тивну y4aCTb у лeкцiйнiй пpoпaгaндi були нaгopoджeнi гpaмoтaми Киïвськoгo oблaснoгo тoвapиствa «Згання» [11, с. 512].
В вищт нaвчaльниx зaклaдax iснyвaли кoлeктиви xyдoжньoï сaмoдiяльнoстi, дo якиx зaлyчaлись iнoзeмнi стyдeнти. Щiд чaс кoнцepтiв, iнoзeмнi стyдeнти пpeд-стaвляли мистeцтвo свoeï кpaïни [9, apк. 9; 10, apK 5859; 11, с. 512].
Слщ зaзнaчити, щo зa кoжнoю гpyпoю iнoзeмниx стyдeнтiв був зaкpiплeний виклaдaч з кaфeдpи po^arai' мoви. Виклaдaчi свoeю пpoфeсiйнoю мaйстepнiстю тa твopчими здiбнoстями зaxoплювaли стyдeнтiв-iнoзeмцiв. Taк, вивчaючи звiти виклaдaчiв pori^b^ мoви Хapкiвськoгo дepжaвнoгo yнiвepситeтy, пepeкoнyeмoсь, щo у гpyпax стyдeнтiв-iнoзeмцiв ^o-вoдилaсь виxoвнa poбoтa нa витотому piвнi. Звiтyючи пpo стaн po6o™ з iнoзeмними стyдeнтaми стapший ви-клaдaч кaфeдpи poсiйськoï мoви Хapкiвськoгo дepжaв-нoгo yнiвepситeтy В. Дeмeнкo зaзнaчив, щo з гpyпoю стyдeнтiв-iнoзeмцiв склaлись дoбpoзичливi стосун-ки, стyдeнти гpyпи бpaли aктивнy yчaсть у xyдoжнiй сaмoдiяльнoстi: вистyпaли в кoнцepтax, нa вeчopax [10, apк. 58-59; 12, apK 9]. Виклaдaч Е. Витавши зaxoпи-лa гpyпy стyдeнтiв-iнoзeмцiв пoeтичнoю твopчiстю, a гpyпи стyдeнтiв-iнoзeмцiв пiд кepiвництвoм виклaдaчiв M. Винoгpaдoвoï тa О. Чистякoвoï пoстiйнo xoдили у ш-xoди нa ^^o^ [12, apк. 10].
Дo знaмeнниx дaт нa пiдгoтoвчoмy фaкyльтeтi Хapкiвськoгo дepжaвнoгo yнiвepситeтy зусиллями iнoзeмниx стyдeнтiв випyскaлaсь стiннiвкa «Дpyжбa» [12, apK 6].
Отжe, гpyпoвa фopмa пoзaayдитopнoï poбoти з iнoзeмними стyдeнтaми спpиялa виявлeнню тa poзвит-ку ïxrnx iнтepeсiв тa твopчиx здiбнoстeй, пoглиблeнню знaнь з дисциплiни, збaгaчyвaлa iнфopмaцieю, фopмy-вaлa пpoфeсiйнo знaчyщi вмшня тa нaвички. Гpyпoвa пoзaayдитopнa poбoтa мaлa цiльoвий xapaктep, тoбтo iснyвaлa пpи нaявнoстi пeвнoï зaгaльнoï мeти тa спiльниx iнтepeсiв.
Щopяд з мaсoвими i гpyпoвими фopмaми пoзaayдитopнoï poбoти нaйбiльш пoшиpeнoю i дieвoю бyлa iндивiдyaльнa фopмa, a сaмe: iндивiдyaльнi зaняття, кoнсyльтaцiï, бeсiди.
У 1957 p. ra зaсiдaннi мeтoдичнoгo oб'eднaння виклaдaчiв poсiйськoï мoви, пpaцюючиx в вищиx зa-клaдax Хapкoвa з iнoзeмними стyдeнтaми, oбгoвopювa-Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
педагогически науки
Лугова Тетяна BiKTopiBHa
форми позааудиторно!' ...
лись питання виховно! роботи. Зазначено, що виклада-чами практикувались iндивiдуальнi заняття [9, арк. 9]. Вивчаючи звiти виклацачiв кафедри росшсько!' мови Харшвського державного унiверситету за 1963/1964 навчальний рж, переконанi, що вс викладачi проводили iндивiдуальнi консультацп, на яких значну увагу придали вивченню не лише навчально! шформаци з росiйсько! мови, а й ознайомленню з культурою кра!ни, традищями [10, арк. 50, 54, 58]. Викладачi суспiльствознавчих та фахових дисциплш проводили додатковi заняття, консультацп, проводити додаткову пiдготовку до занять зi студентами у гуртожитках [1, с.140; 10, арк. 48-52].
Вагоме значення мала виховна робота, яка проводилась у гуртожитку. Архiвнi джерела свiдчать про те, що в обов'язки викладачiв входило «вiдвiдування шоземних студенпв у гуртожитку, нацаиия !м допомо-ги у пiдготовцi до занять, плануванш особистого часу, ппеш працi i вiдпочинку, покращеннi житлово-побуто-вих умов» [1, с.141; 9, арк. 12-14].
Виховною роботою у гуртожитку откувався ви-кладач-вихователь, який не мав навчального наванта-ження. Вщповвдальш особи вiд навчальних заклащв опiкувались побутовими проблемами i стлкуванням iноземних студентiв. 1снували певнi правила про-живання у iнтернацiональних гуртожитках, так i як розподiлу студенпв-шоземшв по групах з радянсь-кими студентами. Спiльне проживання у гуртожитку створювало передумови для бiльш швидкого подолан-ня мовного бар'еру. «Радянсьш студенти допомагають iноземним студентам у навчанш, що сприяе розвитку дружби i взаеморозумiння» [1, с.141]. Крiм того, у гуртожитках працювали клуби, яш разом зi студрадою, оргаиiзовували i проводили рiзноманiтнi зус^ч^ вечо-ри вiдпочинку. Серед шоземних студенпв популярносп набули вечори-конкурси «Я читаю росшсьш вiршi», «Я сшваю украшсьш пiснi», на як запрошувались студенти зi студi! художнього слова та учш шдшефно! школи [10, арк. 35; 11, с.512].
Поряд з цим, виховна робота здшснювалась викла-дачами вищих навчальних заклащв упродовж канiкул. Для iноземних студенпв оргашзовували екскурсi! та надавали можливють вiдпочити у санаторiях, домах ввдпочинку тощо.
Щороку у канiкулярний час були органiзованi екскурсi!: екскурсi! на виробництво та шдприемства мiста, екскурсп до рiзних мiст кра!ни та Радянського Союзу: до Москви, Тбша, Волгограду, Полтави тощо [12, акр. 11-14]. Поряд з цим, юнувала практика запро-шень iноземних студенпв радянськими студентами до себе на вщпочинок пiд час свят i каиiкул, запрошень iноземних студентiв у ам'ю викладача [11, с. 509; 12, арк 12-14].
Керiвництво вищих навчальних заклащв та викладачi створювали умови для вiдпочинку i оздоров-лення iноземних студентiв. Для оргашзаци вiдпочинку i дозвiлля iноземних студенпв у домi вiдпочинку «Верхньо-Писаревський» було направлено 8 викладачiв пiдготовчого факультету на чолi з заступником декана цього факультету В. Кобизева [12, арк. 15].
Архiвнi джерела свщчать, що у 1965 р. у таборах пращ i вщпочинку протягом мiсяця перебувало 787 iноземних студенпв, у спортивно-оздоровчих таборах канiкули провели 514 юнашв i дiвчат, у будинках вщпочинку та пансiонатах розташованих на березi моря - 1296 чоловш. Путiвки в санаторiй одержали 394 шоземних студенти; 286 оаб - подорожували по Радянському Союзу, 79 шоземних студента - разом з радянською молоддю працювали на цшиш, 22 iноземцi провели кашкули в родинах сво!х студентських друзiв [11, с. 509].
У перюд з 1961 по 1969 рр. у санаторiях, домах ввдпочинку, спортивно-оздоровчих таборах, таборах пращ i ввдпочинку вiдпочили 918 шоземних студента пiдготовчого факультету Харшвського державного
ушверситету [14, арк. 1].
Таким чином, в систем! подготовки шоземних студенпв у вищих навчальних закладах Украши на-копичився i позитивний досвщ: варто ввдзначити так! позитивн форми позааудиторно! роботи з шоземними студентами того часу, як проведення штернацюнальних студентських фестиватв художньо! самод!яльносп та науково-практичних конференцш (масов! форми). Участь шоземних студенпв у конференщях давали можливють глибше шзнати сутшсть дослщжувано! проблеми, п!д час вистушв з доповвдями на конференщях студенти-шоземщ вдосконалювали умшня вислов-лювати думки, ставити запитання доповвдачам тощо. Фестивал i зльоти були спрямован на розвиток творчих зд!бностей iнoземних студентiв, умшням представля-ти народний фольклор свое! кра!ни. Створення клуб!в, проведення диспупв, вiдвiдувaння гуртив та секцш (групов! форми позааудиторно! роботи) впливали на виявлення та розвиток творчих зд1бностей студента; за-лучення до диспупв формували вмшня висловлювати i ввдстоювали власну думку, формулювати запитання до сшврозмовника тощо.
Р1зноманптя форм позааудиторно! роботи сприяли повному входженню шоземних студенпв до оточуючо-го середовища, мета яких була спрямована на розвиток почуття дружби, псних взаемин м!ж студентами, кращо-му розумшню культури i побуту краши перебування.
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. У ход! вивчення арх1вних даних, юторико-педагопчно! лператури можемо зробити вис-новок, що виховна робота з! студентами-шоземцями у 60-п рр. ХХ ст. в!др!знялася надшрною щеолопзащею. Система управлшня загальноосвгтньою i фаховою шдготовкою шоземних громадян вщбивала полгтично обумовлен директиви кер!вних партшних оргашв. До того ж мав мюце адмшютративно-командний стиль управлшня освгтою шоземних громадян.
Виховна позааудиторна робота серед шоземних студенпв мала б!льш !ндивщуальний характер. Такий характер обумовлений тим, що щ студенти були представниками р!зних кра!н свиу, культури i суттево вщр!знялись один вщ одного за релтйними i нацюнальними традищями. Позааудитотрна робота з шоземним студентами у дослщжуваний перюд сприяла усшшному д!алопчному спшкуванню, принаймш, ство-рювала умови для розвитку в студента рефлексивносп, емпатшносп, толерантносп, що формувала в нього спроможшсть до сшвбуття, сшвди, морального збага-чення.
Поряд з масовими (конференций, фестивал!, вечори, свята, екскурсп',) i груповими (клуби, диспути, гуртки, секци) формами позааудиторно! роботи, найбшьш по-ширеними i д!евими формами з шоземними студентами у дослщжуваний перюд були !ндивщуальш заняття та консультацп, як спряли гармоншному входженню студента у оточуюче середовище кра!ни перебування.
Важлива роль у вихованн належала викладачам, яш ошкували шоземними студентами у вищих навчальних закладах. Викладач! росшсько! мови як шоземно!, суспшьствознавчих та фахових дисциплш, викладачьвиховател! заохочували шоземних студенпв до навчально! роботи, сприяли розвитку штересу до творчо! д!яльносп тощо.
Сьогодн заслуговуе на увагу практика оргашзаци роботи з земляцтвами i осередками шоземних студенпв, що е темою для подальшого дослвдження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гуменюк В. Педагoгiчнi умови здобуття iнoземними студентами вищо'1 медично'1 oсвiти в Украт (60-х — початок 90- pp. ХХстолття). Молодь iринок. 2015. №10 (129). С. 137-142.
2. Довгодько Т. Доутверситетське навчання iнoземних студен-тiв у вищих навчальних закладах Украти: iстopикo-метoдoлoгiчний аспект. Наукoвi записки Вшницького державного педагoгiчнoгo унi-верситету iменi Михаила Коцюбинського. Сеpiя: Педагогта i психо-логгя. 2014. Вип. 42(2). С. 112-117.
Luhova Tetiana Viktorivna
forms of extracurricular ...
pedagogical sciences
3. MMonina T. AKadeMiuna adanmajin ino3eMnux cmydenmie do eueuennn npupodnuuux ducjunRin y BH3 YKpainu. HayKoei 3anuc-ku Кipoeoгpaдсbкoгo depxaenoeo пeдaгoгiцnoгo ynieepcumemy iMe-ni BoRoduMupa BunnuuenKa. Cepin: npodneMu MemoduKu $i3uKo-Mame-Mamuunoi i mexnoRoeiunoi oceimu. 2016. Bun. 9(2). C 300-307.
4. Pu6auenKo M.I. nideomoeKa ino3eMnux cmydenmie y naeuaRbnux 3aKRadax YKpainu (1946-2000 pp.) : Aemope$. duc. Kand. ned. HayK : 13.00.01 Myean. depx. ned. yn-m iM. T.MeeuenKa. MyeancbK, 2001. 20 c.
5. rpu^enKo H. no3anaeuaRbna dinRbnicmb ino3eMnux cmydenmie BH3 y cyuacnux yMoeax. HayKoeuu eicnuK YxeoppodcbKoeo najionaRb-noeo ynieepcumemy. Cepin: nedaeoeiKa. CojiaRbna po6oma. 2011. Bun. 22. C. 31-34.
6. BimeujbKa C.C. Ocnoeu nedaeoeiKu eu^oi mkoru: nidpyunuK 3a ModyRbno-peumuneoeom cucmeMom naeuannn dRn cmydenmie Maeicmpa-mypu. Kuie : ^nmp naeuaRbnoi Rimepamypu, 2006. 384 c.
7. KoeaRb B.to. CucmeMa no3aaydumopnoi dinRbnocmi cmydenmie eu^ux naeuaRbnux 3aKRadie. HayKoei npaji ffonejbKoeo najionaRbnoeo mexniunoeo ynieepcumemy. 2009. Cepin: nedaeoeiKa, ncuxoRoein, cojio-Roein. №6. C. 19-23.
8. rpyinK B.H. Pa3eumue cucmeMbi do eyjoecKoeo o6pa3oeanun unocmpannbix epaxdan e YKpaune. X. : XHY uMenu B.H. Kapa3una, 2011. 91 c.
9. CmenoepaMMa coeMecmnoeo 3acedanun MemoduuecKoeo o6te-dunenun npenodaeameReu pyccKoeo n3biKa, padomam^ux e eyjax e. XapbKoea co cmydenmaMu u acnupanmaMu-unocmpanjaMu, cocmone-meeocn 19 Mapma 1957 eoda. ffepxaenuu apxie XapKiecbKoi odRacmi, P-2792, on. 7, d. 1315. 1957, 35rr.
10. npomoKoRbi 3acedanuu Kafyedpu pyccKoeo n3biKa dRn unocmpannbix cmydenmoe 3a 1963-1964 yuednuu eod, №№ 1-16. ffepxaenuu apxie XapKiecbKoi odRacmi, P.-2792, on. 19, cnp. 2108, 1964, 82 rr.
11. Bu^a mKoRa YKpaincbKoi PCP 3a 50 poKie. y 2-x u. (1917-1967pp.) K. : Bud-eo KuiecKboeo ynieepcumemy, 1968. H.2. 539 c.
12. Omuem o ebinoRnenuu rnana Meponpunmuu o6^ecow.3noeo coee-ma no deRaM unocmpannbix yua^uxcn, nocen^ennbiu 100-Remum co dnn poxdenun B.H. Menuna 3a 1968/1969 yuednbiu eod. ffepxaenuu apxie XapKiecbKoi odRacmi, P.-2792, on. 21, cnp. 174, 1969, 15 rr.
13. ffoKyMenmbi deopia cmydenmoe o padome 3a 1972 eod. (nRanbi, omuembi, cnpaeKu). ffepxaenuu apxie XapKiecbKoi odRacmi, P.-1682, on. 14, cnp. 308, 1972, 30 rr.
14. Ceedenun o npedbieanuu unocmpannbix cmydenmoe e canamopunx, doMax omdbixa u Raeepnx 3a 1961-1969 ee. ffepxaenuu apxie XapKiecbKoi odRacmi, P.-2792, on. 21, cnp. 204, 1969, 1 rr.
46
Scientific Vector of the Balkans. 2019. X 3. № 2(4)
