CC BY
28
Рисунок 2. ПолЫо1^альна фyнкцiя динaмiки узагальненого показника фЫансово! стiйкостi ТОВ «Укрюпмпекс»
При використанн полiномiaльноí' функцп кое-фiцi8нт детермЫацм становить R2=0,8097, що з високим рiвнeм точностi описуе динaмiкy показника фЫансово! стiйкостi ТОВ «Укрюпмпекс».
Всi розглянyтi модeлi прогнозування засвщчили, що протягом наступного року узагальнюючий показ-ник фЫансово! стiйкостi щокварталу збiльшy8ться.
Висновки
Дослiджyючи пiдxоди до визначення сут фг нансово! стчйкосп пiдпри8мствa, фактори впливу та результати прогнозування можна узагальни-ти, що фЫансова стiйкiсть э основою виживання i стaбiльного становища пiдпри8мствa в ринко-вих умовах господарювання. Для забезпечення фЫансово! стiйкостi пiдприeмствa та запоб^ан-ня виникненню кризових явищ нeобxiдно оцЫи-ти всi фактори, як впливають на його дiяльнiсть.
Список використаних джерел
1. Тридщ О.М. Бaгaтокритeрiaльнa клaсифiкaцiйнa система фактсрв динaмiки фiнaнсовоí' стiйкостi пщпри-емства / О.М. Тридiд, К.В. Орехова. - X., 2005. - 36 с.
2. Цал-Цалко Ю.С. ФЫансовий aнaлiз / Ю. С. Цал-Цалко. - К., 2008. - С. 327-345.
3. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: учебный курс. - К.: Ника-Центр; Эльга, 2001. - 528 с.
4. Башнянин Г.1. ФЫансова спйюсть суб'ек™ господарювання та шляхи !!' покращення// Г.1. Башнянин, 1.В. ЛЫ-тур/ Економка i сyспiльство. - 2015. - № 1. - С. 65-68.
5. Маляр Ю.М. Удосконалення оцЫки фЫансово-го стану пiдприeмствa на основi використання Ыте-грального показника / Ю.М. Маляр, Т.£. Рубан // Нayковi прaцi ДонНТУ. Сeрiя: eкономiчнa. - 2004. -№ 82. - С. 189-195.
6. Бень Т.Г. 1нтегральна оцЫка фЫансового стану пiдприeмствa / Т.Г. Бень, С.Б. Довбань // ФЫанси Укра!ни. - 2002. -№ 6. -С. 53-61.
7. Яловий Г. К. Концептуалы-ii пiдxоди до визначення фЫансово! стiйкостi пiдприeмствa / Г. К. Яловий, Н П. Бакеренко // Економiчний вюник НТУУ «КП1» : збiрник наукових праць. - 2011. - № 8. - С. 267-272.
8. Слободян, Н. Г. Анaлiз i прогнозування фЫансово! стмкост пiдприeмствa в сучасних умовах: методоло-гiя i практика [Текст] / Н.Г. Слободян // Економiчний aнaлiз: зб. наук. праць / Терноптьський нацюналь-ний eкономiчний уыверситет; редкол.: В. А. Дeрiй (голов. ред.) та iK - Тернопть: Видaвничо-полiгрaфiчний центр Тeрнопiльського нацюнального eкономiчного yнiвeрситeтy «Економiчнa думка», 2014. - Том 18. -№ 2. - С. 239-245.
9. Кулявець В.О. Прогнозування со^ально-еконо-мiчниx процеав: навч. поабник / В.О. Кулявець. - К.: Кондор, 2009. - 194 с.
10. Антонова Л.В. Економетрика: навч. поаб. / Л.В. Антонова, О.О. Ляховець. - Микола!в: ЧДУ iм. П. Могили, 2011. - 232 с.
01. ПОПРОЗМАН,
к.е.н., доцент Нацональний унверситет ф'зичного виховання / спорту Украни
Формування взасмозв'язмв та взаcмодiя функцш менеджменту з метою удосконалення роботи пiдприcмств
У статт\ проводиться анал'з економки, як складноI системи, у котрй економ1чн1 процеси в'що-бражаються у вигляд руху / перетворення ¡нформацИ', застосовуеться системний п'1дхщ до еконо-мки з урахуванням функциональноI теорИ' оргаызацИ
КлючовI слова: менеджмент, економ1чн1 процеси, управл1ння виробництвом, система, система управлння, функцИ' управлння, виробництво, функция, функц1ональн1 п'щроздти, управл1ння п'щ-приемством, управл1ння економ1чною д\яльн\стю.
А. И. ПОПРОЗМАН,
к.э.н., доцент Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
Формирование взаимосвязей и взаимодействие функций менеджмента с целью усовершенствования работы предприятий
В статье проводится анализ экономики, как сложной системы, в которой экономические
процессы отображаются в виде движения и преобразования информации, применяется системный подход к экономике с учетом функциональной теории организации.
Ключевые слова: менеджмент, экономические процессы, управление производством, система, система управления, функции управления, производство, функция, функциональные подразделения, управление предприятием, управление экономической деятельностью.
O.I. POPROZMAN, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor National University of Physical Education and Sports of Ukraine
Formation of interconnections and interaction of management functions in order to improve the work of enterprises
The article analyzes the economy as a complex system, in which economic processes are reflected in the form of movement and information transformation. The research is aimed at obtaining significant results in the framework of the system approach to the economy, taking into account the functional theory of the organization, which allows formulating the principles of organization of economic systems in combination with systems of management of economic processes.
Given the properties of systems, it is necessary to understand that in each time period there are the following functional components of production as an economic system: natural resources, means of production and labor resources, and their purposeful application is a process of direct production, which ensures the creation of necessary consumer goods. For realization of the set tasks the rationally distributed and interrelated functions in time and space are used; methods and organizational structure of management.
Keywords: management, economic processes, production management, system, management system, management functions, production, function, functional units, enterprise management, management of economic activity.
Постановка проблеми. Виробництво - це процес, за допомогою якого люди, пов'язан ви-значеними виробничими вщносинами, викорис-товуючи ресурси, створюють товари i послуги, необхщы для функцюнування i зростання i/чи розвитку сусптьства. Якщо виробництво роз-глядати як сусптьний процес створення ма-терiальних благ, який охоплюе виробничi сили сусптьства i виробничi вщносини людей, то во-но виступае як економiчна категорiя. Пщвищен-ня ефективност виробництва - одне з головних завдань розвитку економки на сучасному етап Необхщною передумовою його вир0ення е удо-сконалення систем управлЫня, i насамперед, за рахунок пщвищення рiвня ïï оргаызацм.
Анал'1з досл'!джень та nублiкацiй з проблеми. Проблематиц формування взаемозв'язюв та взаeмодiя фунщй менеджменту присвячен прац таких видатних вчених економю^в, науков-^в УкраТни, як С. Ф. Покропивний, Я. С. Витвиць-кий, О. Р. Кривицька, О. В. Ареф'ева В. С. Поно-маренко, А. В. Шегда, 3. О. Маыв та Ышк
Метою CTarri е дослщження динамки формування взаемозв'язюв функфй менеджменту та Тх
взаемодм' у процес удосконалення роботи пщ-приемств у сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. Розглядаю-чи виробництво як систему, слщ зазначити двi ïï особливостк. Iнерцiйнiсть - це специфiчна влас-тивiсть динамiчних систем, яка полягае в тому, що система повинна мати можливють регулю-вання. lмовiрнiсть - динамiчна система носить яскраво виражений iмовiрнiсний характер. 1мо-вiрними е не тiльки чинники, що впливають на систему в цтому, але i поведЫка кожного ïï еле-мента. Наприклад, iмовiрнiсний характер засобiв виробництва виявляеться в багатоварiантностi технологiчних i органiзацiйних рiшень, фЫансо-вих i iнших можливостей пщприемств, у викорис-таннi засобiв виробництва в залежнос^ вiд мiсця i умов реалiзацiï виробничого процесу [1, 4].
У загальному видi поняття про систему управ-лiння виробництвом можна сформулювати так. Система управлЫня виробництвом е сукупнiс-тю взаемозалежних структурних елементiв (iн-формацГ|', техычних засобiв ïï обробки, фахiв-^в, вiддiлiв з управлiння, зв'язкiв i вщношень мiж ними, вiдповiдних функфй, методiв i проце-
ciв yпрaвлiння), як забезпечують при '¿х скоорди-новаый взаемодм реaлiзaцiю виробничими пщ-роздтами поставлених цiлей. Таким чином, у системi yпрaвлiння реaлiзyються функцм управ-лiння. У цiй системi можна видiлити об'ект управ-лiння, суб'ект yпрaвлiння (управляюча система), контур управлЫня [2, 5].
Слiд зазначити, що об'ект yпрaвлiння може висту-пати в двох формах: виробниче пщприемство (су-кyпнiсть його виробничих фондiв) або безпосеред-ньо виробничий процес. Виробництво е основним змiстом роботи пщприемства. Друга форма об'екта управлЫня викликае нaйбiльший iнтерес i в даному випадку буде розглянута як об'ект управлння (рис. 1.), який представляе виробничу систему.
Елементами виробничо''' системи е люди i ма-терiaльнi об'екти - праця, засоби прац предмети прaцi, а також технолопя, оргaнiзaцiя виробни-цтва. Виробнича система визначаеться пове-дiнкою, еволю^ею i набором структур. Структура виробничо''' системи - це сукупнють елемен^в i Тх стiйких звязкiв, яю забезпечують цiлiснiсть системи i тотожнiсть и сaмiй собi, тобто зберiгaння основних властивостей системи при рiзних зо-внiшнiх i внутр0ых змiнaх.
Структура виробничо''' системи визначаеться складом i взаемозв'язками и елементiв i пщсис-тем, а також зв'язками з зовышым середовищем. Pозрiзняють просторову (розташування елемен-тiв у простор^ i часову (послiдовнiсть змЫи стану елементiв i системи в цтому в чaсi) структури виробничих систем. Вони тюно взаемозв'язаы i взaeмозaлежнi
Цiлiснiсть виробничо''' системи е однieю з основних властивостей. Ус и елементи функцюнують з единою загальною метою - виготовлення не-обхщноТ продукцм Виробнича система мае вхщ, вихiд i зворотний зв'язок. Сучасний менеджмент висувае на перше мiсце проблему гнуч-костi i aдaптивностi (пристосування) до пос^йних змiн зовнiшнього середовища. Зовнiшнe серед-овище пiдприeмствa характеризуемся як сукуп-нiсть змiнних, як знаходяться за межами i не е сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту [6, 11].
Зовышне середовище - оргаыза^й якi пов'язaнi з даним пщприемством i прямо впли-вають на його дiяльнiсть: постачальники, спо-живaчi конкуренти, aкцiонери, торговi пщприем-ства, yрядовi органи та iн. Друга група чинниюв
Г
Верхнш ршень
Система управлшня
Управляюча система
Процес управлшня
Виконавщ (колектив)
Об'ект управлшня
Знаряддя пращ
Предмети — пращ
Виробничий процес
Виробництво
Рисунок 1. Система управлшня виробництвом [3, 8].
зовнiшнього середовища, яка прямо не впливае на дiяльнiсть: економiчнi, соцiальнi, теxнологiчнi, правовi, полiтичнi, фiзико - географiчнi та. Ы.
Bнyтрiшн8 середовище кожноТ оргаызацп фор-муеться пiд впливом змiнниx, як безпосередньо впливають на процес виробництва продукцм, по-слуг. Викладене дозволяе уяснити 8днiсть зо-внiшнього i внyтрiшнього середовища пщпри-емства. Згiдно системного пiдxодy до yправлiння оргаызафйна структура пiдпри8мства i ТТ еле-менти е не що Ыше, як вiдповiдь на рiзнi впливи.
Виробнича i економiчна дiяльнiсть визначае суть процесу фyнкцiонyвання кожного вироб-ничого пiдроздiлy. Результатом цього процесу е випуск продукцм. Виробництво виступае як цен-тральне ядро виробничого пщроздту, створене на основi рацюнального сполучення в часi i просто-рi засобiв, предметiв i самоТ працi яке забезпечуе при економiчно обгрунтованому веденнi виробничого процесу його ефективне функцюнуван-ня. Як об'ект yправлiння виробництво е динамiчно розвинутою системою, зазначенi елементи якоТ вза8мозв'язанi i вза8мозалежнi Вони вимагають чпхоТ' i цтеспрямовано'Т взаемодм з внутр0ым i зовнiшнiм середовищем кожного пщроздту.
У рамках пщприемства виробничi пiдроздiли об'8днанi единим виробничим процесом. Вироб-ничi пiдроздiли основного виробництва зв'язан i взаeмодiють з Ыструментальними, ремонтно-ме-xанiчними i енергетичними пщроздтами допомiж-ного виробництва. Робота виробничих пщрозд^в органiзовyeться на основi вщповщно'Т пщготов-ки, яка виражаеться в забезпеченн Тх креслення-ми, технолопчними картами виготовлення деталей (виробiв), iнстрyментом, пристосуваннями та iн. Ззовн пiдроздiли забезпечуються сировиною, матерiалами, виробами для комплектування, якi в мiрy накопичення зберiгаються на складах.
Перемщення предметiв працi yсерединi пщ-розд^в i мiж ними створюють виробничi потоки, якi органiзовyються вiдповiдно до типу, особли-востей i масштабiв виробництва в кожному з них. При цьому витримуються маршрути руху рiзниx потокiв, yзгодженi в час i просторi на основi за-кономiрностей оргаызацм виробництва [7, 9].
Маршрути руху предме^в працi як основы складовi частини органiзованого виробництва на пiдприeмствi дозволяють реалiзyвати виробни-чий процес як сyкyпнiсть послщовно виконува-них часткових процесiв з виготовлення виробiв.
Обробка (виготовлення) бтьшост деталей (ви-робiв) вiдповiдно до прийнято'Т програми Тхньо-го випуску зд^снюеться в пiдроздiлаx основного виробництва. Вони спецiалiзованi мають най-бтьш високий рiвень мехаызацм i автоматизацм виробничих процесiв, визначають Тхню виробни-чу потyжнiсть. Ефективне фyнкцiонyвання окре-мих пiдроздiлiв залежить вiд Ыших пiдроздiлiв, служб. Поза пiдприeмством функцюнують пра-цюючi на нього самос^йы господарськi товари-ства, кооперативи, з якими встановлюються до-говiрнi вщношення щодо випуску деяких деталей, виробiв, виконання допомiжниx робiт i послуг.
Специфка yправлiння виробництвом в умовах ринкових вщносин характеризуеться наступни-ми чинниками: скорочення життевого циклу товару, розширення номенклатури виробiв, що випуска-ються, при зменшеннi Тх обсяпв; iстотне ускладнення теxнологiчниx процеав, якi обумовили пiдвищення вимог до квалiфiкацíí i рiвня пiдготовки робгтниюв i фаxiвцiв; зростання вимог до рiвня якостi обслуго-вування i термiнiв виконання замовлень.
Звiдси основнi вимоги до yправлiння виробництвом - його пристосованють до нових умов ви-робничо-теxнiчного циклу, тобто до фондоем-них i гнучких виробництв, великоТ ролi людського чинника у виробництва полiпшення якостi продукцм скорочення виробничих витрат, кращо-го використання виробничих потужностей, росту сфери послуг i теxнiчного обслуговування продукцм, що випускаеться.
Основна цть в yправлiннi виробництвом - до-могтися рацiонального фyнкцiонyвання виробничих пщрозд^в в резyльтатi керiвництва «зверху», тобто в процесi виробництва мiж пщ-роздiлами встановлюються визначен вироб-ничi вiдношення, що вщображають зв'язки мiж безпосереднiми виробниками продукцм, управ-лiнським персоналом i оргаызафею сптьно'Т дг яльностi yчасникiв виробництва. Кiнцевi цiлi для пiдприeмства в цтому i для кожного структурного пщроздту визначають напрямки перетво-рення вщношень виробництва i управлЫня i, тим самим, вимоги до оргаызац^но'Т структури, ор-гаызацм i процесу yправлiння. Розглянемо Тх сто-совно до умов yправлiння виробництвом [1, 10].
Функцм yправлiння характеризують розподт, спецiалiзацiю працi в сферi yправлiння i визначають основы стадм реалiзацií впливiв на вщношення людей у процес виробництва. Функцм
yпрaвлiння формуються у процес розвитку ви-робництва пщ впливом поглибленого розподiлy прaцi i технiчного прогресу. Оскiльки цi процеси безперервнi i не можуть розглядатися в засти-глому стaнi i функцм' yпрaвлiння повиннi розглядатися в 'хньому розвитку.
Основними (загальними) фунщями yпрaвлiння виробництвом е: 1. планування, 2. нормування, 3. оргаыза^я, 4. координа^я, 5. мотивaцiя, 6. контроль i 7. регулювання, якi визначаються фyнкцiями менеджменту i особливостями об'екту yпрaвлiння.
Фyнкцiя 1. Планування займае центральне мю-це серед уех фyнкцiй yпрaвлiння, тому що при-значена строго регламентувати поведЫку об'екта в процесi реaлiзaцií поставлених перед ним цiлей. Вона передбачае визначення конкретних за-вдань кожному пщроздту на рiзнi плaновi перг оди i розробку виробничих програм. Планування безпосередньо впливае на рiвень aктивiзaцií дг яльностi керiвництвa i апарата yпрaвлiння. Висо-ка якють розроблених програм, Тх строга ув'язка по вех пщроздтах пщприемства, узгодженють iз наявними мaтерiaльними, фЫансовими i трудо-вими ресурсами дозволяе нaйбiльш ефективно управляти виробництвом.
Функцш 2. Нормування варто розглядати як процес розробки науково обгрунтованих розра-хункових величин, якi встановлюють ктькюну i якiснy оцiнкy рiзних елемен^в, використовуваних у процесi виробництва i yпрaвлiння. Календар-но-плaновi нормативи (виробничi цикли, розмiри пaртiй, зaдiлiв деталей та Ы.), що розраховуються за допомогою ^е! функцм', служать основою планування, визначають тривалють i порядок руху предметiв прaцi в процес виробництва [3, 5].
Водночас на пщприемствах i цехах створю-ються i дiють нормативи, як визначають техыч-ний рiвень продукцм' (стандарти i технiчнi умови), нормативы документи, що характеризують права i обов'язки рiзних ланок управлЫня, формують правила поведiнки системи в цтому Пнструк^й методики). У цьому розумЫы нормування вщно-ситься до функцм оргаызацм системи.
Фyнкцiя 3. Оргаыза^я мае вiдношення до системи управлЫня, характеризуючи Г'' властивос-тi структуру, склад, взаемозв'язок i процес взае-модм зазначених елемен^в. Крiм того, ця фyнкцiя мае вщношення до оргаызацм yпрaвлiння системою i оргаызацм робiт з реaлiзaцií кожно''' функцм' yпрaвлiння. Стосовно до виробничого пщроздту
пщприемства або окремого структурного пщроздту функ^я оргаызацм в першу чергу вщобра-жае структуру об'екта yпрaвлiння i управляючо''' систем, якi забезпечують процес виробництва продукцм' i цiлеспрямовaний вплив на колектив людей, що реaлiзyють цей процес.
Оргaнiзaцiя yпрaвлiння - це сукупнють прийо-мiв i методiв рaцiонaльного сполучення елемен-тiв i ланок управляючо''' системи i м взаемозв'язки з об'ектом управлЫня i iншими управляючи-ми системами в чае i просторi. У цьому значен-нi оргaнiзaцiя управлЫня забезпечуе створення нaйбiльш сприятливих умов для досягнення поставлених цтей у встановлений перiод часу при мУмальних витратах виробничих ресyрсiв.
Отже, функцм' оргаызацм i нормування мають подв^ний характер. Так, фyнкцiя оргаызацм ха-рактеризуе створення (удосконалення) системи управлЫня, а на стадм оргаызацм роботи реaлiзy-еться при безпосередньому управляй виробництвом. Фyнкцiя нормування реaлiзyeться за допомогою нормативних докумен^в, iнстрyкцiй при створеннi системи, а розроблен календарно-плaновi нормативи використовуються при пла-нyвaннi виробничо''' дiяльностi.
Фyнкцiя 4. Координaцiя дозволяе домогти-ся узгоджено''' i налагоджено''' роботи виробничих i функцюнальних пiдроздiлiв пiдприeмствa, якi беруть участь у процес виконання планових завдань. Ця функ^я реaлiзyeться у формi впливу на колектив людей, зайнятих у процес виробництва, з боку лУйних керiвникiв i функцюнальних служб пщприемства i його структурних пщроздг лiв, що регулярно й оперативно координують '''х-ню дiяльнiсть [2, 8].
Фyнкцiя 5. Мотива^я - процес спонукальних мотивiв до ефективно''' прац для досягнення цтей оргаызацм Зaзнaченi форми впливу aктивiзyють роботу оргaнiв yпрaвлiння, пiдвищyють ефектив-нiсть уее'[ системи yпрaвлiння виробництвом.
Фунщя 6. Контроль - забезпечення виконання програм, плаыв виробничо''' дiяльностi кожного цеху. Ця фунщя реaлiзyeться на основi Ыфор-мацм про хiд виконання планових завдань (даних оперативного, статистичного, бухгалтерского облку), виявлення вiдхилень вщ встановле-них покaзникiв роботи (контролю виконання завдань) i aнaлiзy причин вiдхилень.
Фyнкцiя 7. Фунщя регулювання тiсно стика-еться з фунщями координацм i контролю. У хо-
дi виробництва розроблен программ пiддaютьcя впливу з боку внутр0нього i зовнiшнього серед-овища, у результaтi чого виникають порушення в процесi виконання завдань. Фунщя регулювання впливае на колектив людей, зайнятих у виробни-цтвi за допомогою прийняття оперативних зaходiв для запоб^ання i якщо це не вдасться, то усунен-ня виявлених вщхилень i перебоТв у ходi виробництва. Одночасно вiдбувa8ться координа^я поточ-ноТ роботи взаемозв'язаних ланок виробництва для пщтримки його ритмiчностi [3, 10].
Таким чином, регулювання - функ^я менеджменту по вивченню змЫ фaкторiв внутр0ньо-го i зовнiшнього середовища, якi впливають на якiсть упрaвлiнських рiшень i прийняття оперативних зaходiв для запоб^ання i усунення виявлених вщхилень i перебоТв у ходi виробництва. Функцм контролю i регулювання в процесi упрaвлiння виробництвом виконують роль гнуч-ких Ыструмен^в, за допомогою яких хiд виробництва безперервно (у реальному мaсштaбi часу для кожного виробничого пщроздту) вводиться в суворi рамки, передбачен планом. Pозглянутi функцм е елементами управлЫського циклу при реaлiзaцiТ кожноТ конкретно'!' функцм упрaвлiння.
У процес упрaвлiння функцм доповнюють i про-никають одна в одну, у сукупност i взаемозв'язку вони утворюють упрaвлiнський цикл виробництва. На рис. 2 представлена схема управлЫ-
ського циклу виробництва, яка вщображае змют повсякденного упрaвлiння виробництвом.
Слщ зазначити, що функцм оргаызацм, норму-вання, мотивацм конкретизовaнi для визначених, виробничих умов, бтьш стiйкi до впливу внутр0-нього i зовышнього середовища i тому не змЫю-ються протягом вiдносно тривалого перюду.
Для пiдпри8мствa в цiлому влaстивi спецiaльнi функцм (функцiонaльнi пiдсистеми), що вщбивають конкретний економiчний змiст системи управлЫ-ня. Серед них - пщсистема «Упрaвлiння виробництвом». Функцюнальы пiдроздiли кожноТ пiдсистеми характеризують оргаызац^ну структуру управлЫ-ня пiдпри8мством, яка призводить до вщповщност змiст (функцм) i форму упрaвлiння. Кожна з супдряд-них i взаемозв'язаних ланок управляючоТ системи реaлiзуe визначену частину процесу управлЫня.
Для функцюнальноТ пщсистеми упрaвлiння виробництвом апарат управлЫня оргаызовуеть-ся на рiвнi пщприемства i кожного пiдроздiлу. Так як пщсистема управлЫня виробництвом е вирг шальною в реaлiзaцiТ' цiлей пщприемства, то до неТ мають вщношення функцiонaльнi пiдсистеми. Для кожного з основних пщроздов можна видг лити чотири основы функцюнальы пiдсистеми: управлЫня економiчною дiяльнiстю; упрaвлiння технологiчною пщготовкою виробництва; опера-тивне упрaвлiння виробництвом; управлЫня тех-нiчним обслуговуванням виробництва.
Планування (виробнича програма)
J_
Оргашзацш роботи
Анал1з виробничо! дшльносп
1
Регулювання ходу виробництва
Координащя 1
Мотивац1я
Контроль виконання виробничо! програми
I
Оперативний облж
1
Виробничий процес
Зовнпннш 1 внутрпннш вплив
Рисунок 2. Схема взаемозв'язку i взаемодм функцiй управлiння [1, 11]
Висновок
Упрaвлiння виробництвом е скпадним процесом, який мае багато acneKTiB i визначаеться характером вир0уваних задач. Процес yпрaвпiння мае еконо-мiчний змicт i вкпючае в себе: встановпення техн-ко - eкономiчних характеристик виробничо!' системи; оцнку нaявноcтi рecyрciв в^ видiв i '¿х розподiп; зютавпення фактичних або прогнозованих значень тeхнiко-eкономiчних покaзникiв iз заданими зна-ченнями; eкономiчнe стимупювання, взаемозв'язане i погоджене з цiпями планування, дифeрeнцiaцiю стимупювання, забезпечення едносп державних, копективних i Ыдивщуальних, iнтeрeciв, поеднання eкономiчного стимупювання з морапьним.
Список використаних джерел
1. Ареф'ева О.В. Eкономiкa пщприемства: навч. по-ciбник [дпя студ. вищих навч. закп.] / О.В. Ареф'ева, В.Г. Сахаев, О.В. Ареф'ев, М.Б. Махсма, O.I. Попро-зман; £вропейський ун-т. - К. : Видавництво £вро-пейського yнiвeрcитeтy, 2005. - 238 с.
2. Економка i менеджмент - 2013: перспективи Ы-теграцп та iнновaцiйного розвитку [Текст] : зб. наук. пр. Мiжнaр. наук.-практ. конф. (Днiпропeтровcьк, 24-25 квгг. 2014 р.) : у 6 т. / Дыпропетр. нац. ун-т iм. Опеся Гончара (м. Дыпропетровськ, Укра'на) [та iн.]. - ДнЬ пропетровськ : Бiпa К. О. [вид.], 2014. Т. 1:Економка пщприемства: стратепчы прiоритeти розвитку в ХХ1 cторiччi. - 2014. - 119 с.
3. Економка i менеджмент 2017: перспективи Ыте-грацп та iнновaцiйного розвитку: зб. наук. праць Miœ-нар. наук.-практ. конф., (Дыпро, 23-24 берез. 2017 р.): в 11 т. / Дыпропетр. нац. ун-т iм. Опеся Гончара [та Ы.]. - Днiпро: Бiпa К. О. [вид.], 2017. - 573с.
4. Eкономiкa пiдприeмcтвa. навч. поаб. / С. Ф. По-кропивний [та iн.] ; гопова редкоп. А. П. Напивайко ; Ки'вський нацюнапьний eкономiчний ун-т. - 2. вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2005. - 323 с.
5. Економка пщприемства: компетентнють i ефек-тивнють розвитку: моногрaфiя / [Пономаренко В. С. та к]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Пономаренка В. С. - Харюв : 1НЖЕК, 2013. - 150 с.
6. Економка пiдприeмcтвa: навч. поаб. / Я. С. Ви-твицький [та iн.] ; 1вано-Франюв. нац. техн. ун-т нафти i газу, Каф. економки пiдприeмcтвa. - 1вано-Фран-кiвcьк : 1ФНТУНГ, 2016. - 306 с.
7. Економка пщприемства: навч. поабник / А. В. Шег-да [та к]; ред. А. В. Шегда. - К. : Знання, 2005. - 432 с.
8. Економка пщприемства: тeорiя i практика. Economy of enterprise: theory and experience: зб. мaтeрiaлiв V Miœ-
нар. наук-практ. конф., 10 жовт. 2014 р. / Держ. ВНЗ «КиТв. нац. екон. ун-т iM. Вадима Гетьмана»; [редкол.: Г. О. Швиданенко та к]. - КиТв : КНЕУ, 2014. - 377 с.
9. Кривицька О. Р. Економка пщприемства: [навч. по-ci6.] / Кривицька О. Р.; Нац. ун-т «Остроз. акад.». - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2013. - 295 с.
10. Маыв З. О. Економка пщприемства: навч. поаб-ник / З. О. Маыв, I. М. Луцький. - 2. вид., стер. - К. : Знання, 2006. - 580 с.
11. Попрозман О. I. Фактори формування прибутку пщприемства та Тхня роль / О. I. Попрозман // Формування ринкових вщносин в Укра'У. - 2012. - № 6. - С. 133-137
References
1. Aref'eva O.V. Business Economics: Teach. manual [for studio. higher educators shut off] / o.v. Aref'eva, VG Sakhayev,
0.V. Arefiev, MB Mahmasa, OI Posprozman; European Univ. -K.: Publishing House of European University, 2005. - 238 c.
2. Economics and Management - 2013: Prospects for Integration and Innovation Development [Text]: Sb. sciences Av. Intern. science-practice conf. (Dnipropetrovsk, April 24-25, 2014): 6 tons / Dnipropetrovsk. nats Un-t them. Olesya Gonchara (Dnipropetrovsk, Ukraine) [and others]. - Dnipropetrovsk: Bila K. O. [type.], 2014. T. 1: Enterprise Economics: Strategic Development Priorities in the 21st Century. - 2014. - 119 p.
3. Economics and Management 2017: Prospects for Integration and Innovation Development: Sb. sciences works of the international science-practice Conf. (Dnipro, 23-24 March 2017): 11 tons / Dnipropetrovsk. nats Un-t them. Oles Gonchar [and others]. - The Dnepr: Bila K. O. [species.], 2017. - 573s.
4. Economy of the enterprise. tutor manual / S. F. Tartar [and others]; head red AP Nalyvayko; Kyiv National Economic University. - 2nd form, processing. and add - K.: KNEU, 2005. - 323 p.
5. Economics of the enterprise: competence and efficiency of development: monograph / [Ponomarenko V. S., etc.]; per community Ed. Dr. Econ. Sciences, prof. Ponomarenko V. S. - Kharkiv: INZHEK, 2013. - 150 p.
6. Economy of the enterprise: teaching. manual
1. S. Vytvitsky [and others.]; Ivano-Frankivsk nats tech Unt. of oil and gas, Kaf. the economy of the enterprise. -Ivano-Frankivsk: IFNTUNG, 2016. - 306 pp.
7. Economy of the enterprise: teaching. manual / A.V. Shehda [and others]; Ed. A.V. Shehda. - K.: Knowledge, 2005. - 432 pp.
8. Business Economics: Theory and Practice. Economy of enterprise: theory and experience: Sb. materials V
international science-practice Conf., Oct. 10 2014 / State University «Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman»; [rare: G. O. Shvydanenko, etc.]. - Kyiv: KNEU, 2014 - 377 p.
9. Krivitska O. R. Economics of the enterprise: [curriculum. manual.] / Krivitska O. P.; National Un «Ostroz. Acad.» -Ostrog: Vat. Nats. Un-th «Ostroz. Acad.», 2013. - 295 p.
10. Manov Z. O. Enterprise Economics: Teach. manual / Z. O. Manov, I. M. Lutsky. - 2nd appearance, ster. - K.: Knowledge, 2006 - 580 p.
11. Poprosman O. I. The factors of profit generation of an enterprise and their role / O. I. Poproshman // Formation of market relations in Ukraine. - 2012. - No. 6. - P. 133-137
УДК 631.147+631.95]:502.131.1
А.В. Б1ЛИЧ,
к.е.н., доцент, ДВНЗ «Ки'/вський нацональний економ!чний ун!верситет ¡мен Вадима Гетьмана»
Оргашчне виробництво в забезпеченш цшей концепцп сталого розвитку
В статт окреслен основн! глобальн! виклики, з якими вже сьогодн! стикаеться сльське господарство, i як пов'язан! ¡з кл'матичними зм!нами та питаниями забезпечення продовольчоi безпеки в умовах всезрос-таючоi чисельност! населення. Розглядаеться концепщя сталого розвитку як нова св!тоглядна парадигма, яка мае на мет виршення багатофункцональних завдань, у тому числ! тих, що пов'язан! ¡з забезпечен-ням економ1чноI, социально'! та еколопчноi ефективност сльського господарства. Через ряд ¡ндикаторв та !х пояснення визначаеться взаемозв'язок концепцц сталого розвитку ¡з орган1чним сльським госпо-дарством, надаеться трактування та принципов! особливост орган1чно! технолог,ii сльськогосподарського виробництва, аналзуються його переваги з точки зору забезпечення виконання щлей концепцi сталого розвитку. Також наводиться аналз стандар^в та полтичних ¡н'щ/атив, як покликан регулювати та забез-печувати розвиток орган1чного сльського господарства як важливоi частини концепцц сталост!.
Ключовi слова: екосистема, б'юлопчне р1зноман1ття, добробут населення, сталий розвиток, деградация Грунт'в, оргаычна сертиф\кац\я.
А.В. БИЛИЧ,
к.э.н, доцент, ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана»
Органическое производство в обеспечении целей концепции устойчивого развития
В статье обозначены основные глобальные вызовы, с которыми уже сегодня сталкивается сельское хозяйство, и связанные с климатическими изменениями и вопросами обеспечения продовольственной безопасности в условиях всевозрастающей численности населения. Рассматривается концепция устойчивого развития как новая мировоззренческая парадигма, которая имеет целью решения многофункциональных задач, в том числе, связанных с обеспечением экономической, социальной и экологической эффективности сельского хозяйства. Через ряд индикаторов и их объяснение определяется взаимосвязь концепции устойчивого развития с органическим сельским хозяйством, предоставляется трактовка и принципиальные особенности органической технологии сельскохозяйственного производства, анализируются его преимущества с точки зрения обеспечения выполнения целей концепции устойчивого развития. Также приводится анализ стандартов и политических инициатив, которые призваны регулировать и обеспечивать развитие органического сельского хозяйства как важной части концепции устойчивости.
Ключевые слова: экосистема, биологическое разнообразие, благосостояние населения, устойчивое развитие, деградация грунтов, органическая сертификация.
BILYCH,
PhD, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Organic production in ensuring the goals of the concept of sustainable development
The article outlines the main global challenges that agriculture faces today and which are associated
