CC BY
27
1965 р. / Вщп. ред. М.Г. Твердохлiб. - К.: КНЕУ, 2002. - Вип. 67 - С. 133-141.
9. Манюшко 6.В. Процесно-орieнтоване бюдже-тування в промислово! компанп: автореферат дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / Е. В. Манюшко. — Ростов н/Д : [б. и.], 2009. — 27 с.
10. Панов М. Збалансована система показниюв у процесно-орieнтованому бюджетуванш дiяльностi коммерческого банка / М. Панов // Управлшня кор-поративними фiнансами. — 2008. — № 4. — С. 24-29.
11. Пушкарьов 6. Типи бюджетних моделей i !х застосовнiсть в сучасних умовах [Електронний ресурс] / 6. Пушкарьов. — Режим доступу: тЫеу. ги/?1ё= 1541312.
12. Синiцин 6. Стратепчне бюджетування / 6. Синiцин // Управлшський облiк i фiнанси. — 2007. — № 1. — С. 35-37.
13. Чорна Л.О. Система бюджетування для торп-вельного тдприемства [Електронний ресурс] / Л.О. Чорна, Н.М. Нестеренко, Н.Ю. Чорна. —Режим доступу: Ьйр:/^'^^есопоту.паука.сот.иа/?ор=1&2=37б.
Г. Ю. Попова
канд. екон. наук Донбаська нацюнальна академiя будiвництва i архтектури, м. Краматорськ
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ РИЗИКОЗАХИСТУ ШЖИШРИНГОВО1 Ф1РМИ
Постановка проблеми. Одна з головних причин, що стримують iнновацiйний розвиток економ1ки, — високий ризик капiталовкладень. У роботах I.A. Бланка [2], I.P. Бузько, Г.1. Велiкоiваненко, В.В. Вишн-ского, А.С. Гапьчiнського, В.М. Гейця [3], М.М. Кш-менюка, C.I. Наконечного, A.A. Пересади, A.I. Сухо-рукова, Д.М. Черваньова, A.I. Яковлева та шших вче-них закладет основи управлiння ризиками. Однак си-стемний, комплексний пiдхiд до формування стратеги ризикозахисту iнжинiринговоí фiрми поки не реашзо-ваний i е однieю з найбшьш актуальних проблем в об-ластi оргашзацп управniння, планування i економiч-ного регулювання.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй показуе, що проблемам розвитку iнжинiрингу в Укра1ш придь ляеться велика увага [2-7 та ш.]. Розробляються i пи-тання державного регулювання шновацшно! сфери [89], i анал^ико-шструментальш основи забезпечення ефективного управлiння ризиками тдприемств [10], i стратегiчне планування ризиюв на основi збалансова-но! системи показник1в [11].
Разом з тим, ряд проблем, що стосуються розро-бки та коригування стратеги управлiння ризиками щд-приемств, що надають iнжинiринговi послуги, зали-шаються не вирiшеними.
Мета статп полягае в обГрунтувант основних принцитв i практичних пiдходiв до формування стратеги ризикозахисту iнжинiринговоl фiрми.
Виклад основного матерiалу дослщження. Подат-ковим кодексом Укра!ни (ст. 14.1.85) надаеться по-няття «анжишринг» — надання послуг (виконання ро-бiт) iз складення технiчних завдань, проектних пропо-зицiй, проведення наукових дослщжень i техшко-еко-номiчних обстежень, виконання передпроектних, проектних, iнженерно-вишукувальних, шженерно-розвь дувальних робiт (послуг) iз будiвництва об'eктiв, роз-роблення техшчно! документации, проектування та конструкторського опрацювання об'eктiв технiки i технологи, надання консультацш та авторського на-гляду гад час монтажних та пусконалагоджувальних робiт, а також надання консультацш економiчного, фiнансового або iншого характеру у складi таких послуг (робгт) [1].
Iнжинiринг як специфiчний вид професшно! дiя-льностi склався в результатi перших спроб комерщалЬ зацп результатiв роботи iнженерiв у XVIII ст. (школи iнженерного мистецтва, асощаци iнженерiв). Стихш-ний, шчим не керований ранiше процес надходження новаторських iдей в промисловiсть, перестав задово-льняти потреби господарства. Зокрема, професшна ш-женерна асоцiацiя виникла в Англи в 1771 р. i отри-мала назву "Товариство цившьних iнженерiв".
Досить значний розвиток iнжинiринг отримав, коли стали здшснюватись велик1 проекти вiдновлення та модершзаци промисловостi в 6вропi, а тзнше по-чалася масштабна iндустрiалiзацiя кра!н, що розвива-ються. Саме в цей перюд виникла нова потреба в ш-жинiрингових послугах та проектах, що виконуються на умовах "гад ключ", ^ зокрема, необхщшсть не тальки побудувати промисловий об'ект, а й посприяти замовнику в освоенш переданих технологiй та пщго-товцi нацiональних кадрiв. Внаслiдок цього послуги в галузi iнжинiрингу стали все бшьш рiзноманiтними, виникли передумови для становлення i розвитку нащ-ональних i мжнародних ринюв iнжинiрингових послуг. З подальшим розвитком iнжинiрингу знадобилося систематизувати його види та унiфiкувати послуги на мiжнародному рiвнi. У 1981 роцi Американське Товариство iнженерiв цивильного бущвництва (Л8СБ) ви-пустило "Керiвництво з використання послуг iнжене-рiв", в якому розглянута практика iнженерного консу-льтування, показана процедура вибору iнженера, дана квалiфiкацiя iнжинiрингових послуг, що включае на-ступнi групи [4, с. 25]:
попередш технiко-економiчнi дослщження i еко-номiчнi порiвняння. Ц послуги можуть передувати за-твердженню проекту i включати аналiз умов i порiв-няння декшькох можливих варiантiв, у тому числi вплив об'екта на навколишне середовище, експлуата-цiйнi витрати, фiнансовi мiркування i очiкуваний до-хiд, як основу для висновюв i рекомендацiй про дощ-льнiсть спорудження об'екта;
вивчення планування, тобто створення генплашв для довгострокових програм економiчного розвитку регюшв i мiст, дослiдження навколишнiх умов;
сприяння у фшансових питаннях, включаючи ре-комендаци щодо залучення джерел фiнансування;
управлiння бущвництвом — застосування методiв i прийомiв управлiння i прийняття рiшень на рiзних стадiях будiвництва;
iнспектування та випробування обладнання i ма-терiалiв на заводах-виробниках, а також випробування матерiалiв фiрм-пiдрядникiв (на мiсцi бущвництва) для спорудження об'екта;
експлуатацiйнi витрати.
У розвинутих крашах налiчуеться багато тисяч фiрм i органiзацiй, що надають iнженерно-технiчнi по-слуги. Деяю з них мають дуже вузьку спецiалiзацiю, обмежуються консультацiями з окремих питань. Не-рiдко така фiрма представлена одним експертом у будь-якш певнiй сферi i вся його дiяльнiсть зводиться лише до консультування. У той же час для США характеры фiрми-гiганти, що виконують роботи типу будiвельного iнжинiрингу та беруть на себе вс функци по створенню вiдповiдних об'екпв. Взагалi, у США за-реестровано понад 25 тис. фiрм рiзного профилю й об-сягу дiяльностi; у крашах бвропейського Союзу — близько 10 тис., причому найбшьша к кшьюсть зна-ходиться в Шмеччиш, Австри, де ринок представлений дрiбними й середнiми компашями, а найбiльшi — у Великш Британи, Швеци, Фiнляндií, Нiдерландах
[9].
Заеданиям тжитриигу е одержання замовниками найкращого результату вщ вкладення катталу за раху-нок:
системного, м1ждисциплшарного пiдходу до здш-снення проекпв;
багатоварiантностi технiчних i економiчних роз-робок, 1хньо1 фшансово1 оцiнки вибору оптимального варiанта для замовника;
розробки проектiв з урахуванням можливостi застосування прогресивних бущвельних i виробничих технологш, устаткування, конструкцiй i матерiалiв iз рiзних альтернативних джерел, що якнайкраще вщпо-вщають конкретним умовам i особливим вимогам за-мовниюв;
використання сучасних методiв оргашзаци i керу-вання всiма стадiями виконання проекив.
В Укра'ш даний вид дiяльностi тальки зароджу-еться й зводиться переважно до послуг, що пов'язаш з подготовкою будiвельного процесу.
Однак розвиток ринку iнжинiрингових послуг в Укра1ш характеризуеться наявнiстю багатьох систем-них проблем, найважливiшими серед яких е: дефiцит квалiфiкованих кадрiв, неяюсне виконання робiт, застарела нормативна база, недосконала система визна-чення вартостi проектних робiт, корупцшш явища на стади погодження та експертизи документации, низь-кий рiвень автоматизацй проектних робiт [6, с. 105]. За остант роки в бiзнес-середовищi зростае популяр-нiсть створення iнжинiрингових напрямюв шновацш-ного розвитку бiзнесу. Проте досягнення суттевих зру-шень у використаннi iнжинiрингу для ефективного розвитку серед бiльш широкого кола тдприемств най-ближчим часом представляеться проблематичним.
У зв'язку зi структурною перебудовою економiки iнжинiринг став у даний час найбшьш диверсифжова-ною i ризиковою сферою дiяльностi, тому розглянемо деяю теоретичнi передумови формування стратеги ри-зикозахисту iнжинiринговоl фiрми.
Ризикостiйкiсть — це сукупшсть властивостей до-слщжувано1 системи, що визначае характер реагування ще! системи на змши рiвня ризиюв. Ризикозахище-нiсть досягаеться як управлiнськими впливами ззовш в контекстi чинно1 полггики державного економiчного регулювання, так i внутрiшнiми впливами, базуеться на прийнятш системi планування i управлiння.
Стутнь оптимальностi системи забезпечення ри-зикозахисту характеризуеться И детермшовашстю (взаемодiею елеменпв, при як1й дiяльнiсть одного з них вщбиваеться на дiяльностi шших), динамiчнiстю (здатнiстю адаптуватися до змш середовища), наявнi-стю в системi керуючого параметра (в соцiально керо-ванiй системi це керiвники тдроздЫв рiзних рiвнiв), наявнiстю зворотного зв'язку.
Сукупшсть методiв формування стратегiчних на-прямк1в iнвестицiйного ризик-менеджменту, системи попереджувального управлiння та комплексу тактич-них прийомiв мiнiмiзацil ризик^в становить суть за-пропоновано1 стратегil ризикозахисту. Для п формування пропонуеться використання наступних методiв: селективного, iнтуlтивно-емпiричного, аналггако-де-текцiйного, iнформацiйно-логiстичного, експертного, альтернативного, моноварiантного, конверсiйного, iн-теграцiйного i методу стандартизацп (рис. 1).
Перш шж розглянути кожен з них, зазначимо, що в процеа використання цих метсдав для формування стратегil ризик-менеджменту необхщно врахувати три головнi вимоги до останньо1, що визначаються умо-вами функцiонування пiдприемства в ринковому сере-довищi: дiалектичнiсть, динамiзм i гнучк1сть (адаптив-нiсть). Дiалектичнiсть стратеги полягае в тому, що вона е компромюом альтернативних методолопчних пiдходiв у менеджментi, тобто «еднiстю та боротьбою протилежностей», як1 зумовлюють динамiзм i гнуч-к1сть стратегil як реактивш функцГ! взаемодй iз зов-нiшнiм середовищем. Запропонованi методи формування стратеги характеры саме тим, що кожен з них, маючи самостшне значення, виражае в той же час одну з альтернативних тенденцш в процеа ризик-ме-неджменту — суб'ективiзм або об'ективiзм
Розглянемо суть кожного методу. 1нту1тивно-ем-тричний метод полягае у формулюваннi стратеги ри-зик-менеджменту на вищому управлшському рiвнi шляхом проб i помилок, на пiдставi попереднього до-свщу, а також досвiду заруб1жних i вiтчизняних фiрм-аналогiв. Експертний метод передбачае розробку стра-тегil на основi дослiдження думок експертiв (яю пра-цюють на даному пщприемстта або незалежних), що спецiалiзуються в обласп ризик-менеджменту. Необ-хiдною умовою застосування цього методу е розробка системи анкетування фахiвцiв i оргашзащя узагаль-нення i аналiзу отримано1 iнформацil.
Iнтуlтивно-емпiричний i експертний методи мають багато спшьного: обидва вони вщображають суб'ективний пiдхiд в управлшш, базуються на iнтуlцil i досвда — в першому випадку управлшського складу, у другому — фахiвцiв. Переваги цих методiв: простота, доступшсть, вiдсутнiсть будь-яких значних витрат, а також те, що вони «вписуються» у структуру управ-лiння, найбшьш поширену в промисловостi. Легко по-мiтити i недолiки: високу ймовiрнiсть помилок, низь-кий рiвень адаптивноси стратегil, яка сформована iн-ту1тивно-емтричним шляхом або експертними методами.
Рис. 1. Принципи та методи формування стратеги ризикозахисту тжитринговоИ ф1рми
1м протистоять аналгтико-детекцшний та шфор-мацшно-лопстичний методи. Суть першого з них по-лягае в тому, що розробка стратеги управлшня ризи-ками базуеться на даних фшансового аналiзу, бухгал-терського облiку та аудиту, яю узагальнюються, групу-ються; потiм вiдбуваеться виявлення основних внутрь шнiх i зовншн1х факторiв, тенденцiй, що характери-зують конкурентну позицiю пiдприемства, його фь нансовий стан та iн., що дае можливють сформулю-вати загальну стратегiю i тактику управлiння ризи-ками. Другий метод заснований на теори оргашзаци iнформацiйно-логiстичних потоюв.
Аналгтико-детекцшний та шформацшно-лопсти-чний методи, що вщображають об'ективiзм i ращона-лютичшсть в управлiннi, мають безперечнi переваги: точшсть прогнозiв i кшьюсних оцшок, формалiзацiя аналiтичних залежностей, можливiсть використання математико-статистичного шструментарда в процесi формування стратеги. Але в ситуаци невизначеносп, яка породжуе ризик, велике значення мають випадковi фактори, що не тддаються аналiзу. Тому зведення до нуля особистюно-психолопчних, штугтивних мотивiв у прийнятт рiшень, в тому чи^ i стратегiчного характеру, виявляеться вельми серйозним недолiком роз-глянутих методiв.
Використовуючи описанi вище методи можна розробити стратепю управлiння ризиками для будь-
якого тдприемства, визначивши при цьому послщов-нiсть дiй у виглядi алгоритму (рис. 2).
Селективний i стандартизацшний методи також протилежнi за змютом. Суть першого в тому, що стра-тегiя ризик-менеджменту формулюеться як комплек-сне завдання з щентифшаци, ранжування всiх видiв ризик1в, можливо бшьш докладного !х к1льк1сного, яюсного опису та пiдбору «ключа» — тобто оптимального засобу мiнiмiзацil даного виду ризику. Стандартизацшний метод полягае в орiентацil на один або калька способiв зниження ризиюв, застосування яких е найбшьш ефективним в даних умовах для ветх видiв ризиюв. Дiалектична еднiсть селективностi та станда-ртизаци стратеги визначаеться необхiднiстю загаль-ного концептуального пiдходу до управлшня ризиками, при якому щ двi тенденци будуть збалансованi. Перевага в сторону селективност призведе до безме-жно'1 диференщаци ризиюв i методiв !х регулювання, зростання апарату управлiння, витрат, зниження ефе-ктивность Повна стандартизацiя також е нонсенсом, осюльки в принципi неможливий единий метод управлшня рiзними за своею природою ризиками.
Моноварiантна стратепя формуеться як результат вiдсутностi прогнозування рiзних сценарив розвитку подiй. Протилежний випадок — розробка альтернативно! стратеги ризик-менеджменту, що враховуе варЬ
анти мшмГзацп ризиюв в рiзних умовах господарсько1 та швестицшно1 дiяльностi.
Конверсшний метод вщображае можливостi кон-версп (переведення) одного виду ризику в шший з метою полегшення управлiння ними. Наприклад, стра-
тепя ризик-менеджменту може базуватися на конвер-сГ1 валютних ризиюв у кредитш та процентнi i т.iн. 1н-теграцiйний метод полягае у виробленш комплексного стратепчного пщходу до регулювання вах видГв ризи-юв без 1хньо1 конверсп.
Рис. 2. Розробка стратегИ ризик-менеджменту тжитрииговог фiрми
Висновки гово! фГрми, а шструментарш ризикологп — як мето-
Таким чином, ми пропонуемо використовувати дичну базу для дослщжень Г розробок в даному на-
категорда ризикозахищеносп як ушверсальний Гнди- прямь катор стану системи ризик-менеджменту Гнжишрин-
РЯДНО О. А., РИБАЛЬЧЕНКО Л. В.
На прикладi проведеного нами дослщження видно, як запропонований алгоритм розробки стратеги ризик-менеджменту дозволить перевести проблему, яка розглядаеться, в практичний ракурс i використо-вувати в робота укра!нських iнжинiрингових фiрм.
Список використаних джерел
1. Податковий кодекс Укра!ни вiд 02.12.2010 р. № 2755-У1 // Вiдомостi Верховно1 Ради Укра1ни. — 2011. — № 13-14, № 15-16, № 17. — Ст. 112. — (Редак-щя вщ 08.11.2014 р.).
2. Бланк И. А. Финансовый менеджмент : учебный курс / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 1999. — 528 с.
3. Геець В. М. Довгостроковi умови та фактори розвитку економiки Украши / В. М. Геець // Еконо-мжа Украши. — 1999. — № 3. — С. 16-30.
4. Лисенко Я. О. Сучасний стан свгтового ринку iнжинiрингових послуг / Я. О. Лисенко, О. О. Квактун // Економiчний простар. — 2013. — № 74. — С. 24-32.
5. Траченко Л.А. Iнжинiринговi послуги як об'ект товарознавства: експертне ощнювання якоси : моно-графiя / Л.А. Траченко. — Одеса : Атлант, 2014. — 212 с.
6. Ситник О. Б. Досвщ iнжинiринговоl дiяльностi в сучасному eKOHOMi4HOMy npocTopi / О. Б. Ситник. // Економ^ та управлшня пщприемствами машинобу-дiвноl гaлузi: проблеми теори та практики. — 2013. — № 3. — С. 104-116.
7. Безручко О. О. Особливост та основш проблеми розвитку iнжинiрингових послуг в Укра!ш / О. О. Безручко // Eкономiчнi науки. — 2013. — № 6. — С. 99-105.
8. Про схвалення Концепци реформування державно! политики в шновацшнш сферi : Розпорядження Кaбiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 10.09.2012 р. № 691-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/691-2012-р.
9. Iнжинiринг [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://works.doklad.ru/view/t9Q2ZmdLD6U. html.
10. Черепня Г. М. Аналгтико-шструментальш ос-нови забезпечення ефективного управлшня ризиками пщприемств / Г. М. Черепня // Бiзнес 1нформ. — 2015. — №3. — С. 270-275.
11. Скакальський Ю. С. Стратепчне планування ризиюв на основi збалансовано! системи показник1в (BSC) / Ю. С. Скакальський // Бiзнес 1нформ. — 2015. — №8.— С. 277-281.
О. А. Рядно
академк АЕН Украти,
Л. В. Рибальченко
канд. екон. наук, м. Днтро
АНТИШФЛЯЩЙНА ПОЛ1ТИКА ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Постановка проблеми. Стан безпеки кра!ни зале-жить вщ багатьох чинник1в, до яких належать фактори м1жнародного фiнaнсового ринку, стан грошово-кре-дитно! системи кра!ни, збалансовашсть державного бюджету, дефiцит бюджету, державний борг кра!ни, бюджетна, податкова та шфляцшна полiтикa тощо. Тому зменшення рiвня iнфляцi!, зростання рiвня життя населення та змiцнення фiнaнсово! безпеки держави е актуальним i важливим питанням сього-дення.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблема мехaнiзму та системи забезпечення фшансово! безпеки держави е предметом багатьох дослщжень та ви-свилюеться в наукових працях як вичизняних, так i зaрубiжних вчених: Д.А. Артеменко, О.Ф. Балацького, О.1. Барановського [1], З.С. Варналш [2], П.А. Герасимова, А.О. Етфанова, М.М. брмошенка, С.М. 1л-ляшенко, В.П. Москаленко, С.Я. Салиги, О.Й. Шев-цово!, Ф. Фрщмана та iн. У роботах цих aвторiв ви-свiтлюються окремi питання стосовно фiнaнсово! по-лгтики держави, грошово-кредитно! полiтики, iнфля-цшних процесiв та упрaвлiння ними, проблеми фшансово! безпеки кра!ни, !! оцiнки та застосування еконо-метричних методiв у фiнaнсaх [6]. У робота [5] розгля-нуто сучасний стан та виявлено основнi чинники, що суттево впливають на розвиток Укра!ни.
Метою роботи е оцшка впливу iнфляцiйних про-цесiв на соцiально-економiчний розвиток кра!ни та забезпечення фiнансово! безпеки держави, а також ви-значення шляхiв пiдвищення рiвня антиiнфляцiйного регулювання в Укра!нi.
Виклад основного матерiалу. Антиiнфляцiйна по-лгтика являе собою сукупнiсть iнструментiв державного регулювання, спрямованих на зниження шфля-ци. Мета антиiнфляцiйно! полгтики полягае в тому, щоб зробити шфлящю керованою, а !! рiвень — досить помiрним. Для цього використовуеться широкий набiр грошово-кредитних, бюджетних, податкових методiв, заходи в областа полiтики доходiв, а також рiзнi про-грами стабiлiзацi!, включаючи проведення радикаль-них грошових реформ.
Розглядаючи соцiальний аспект фшансово! безпеки, варто враховувати i додатаода фактори, що перi-одично можуть виникати у кра!ш (заборговашсть iз за-робiтно! плати, пенсш, стипендiй, iнших соцiальних виплат) i обумовлюють соцiальну напруженiсть у сус-пiльствi.
З рис. 1 видно, що у 2015 р. шдекси споживчих цiн [3, 7] на основш групи товарiв та послуг були най-б1льшими за дослщжуваний перiод. Так, iндекс цiн на хлiб та хлiбопродукти зрiс з 98,9% (2005 р.) до 160,6% (2015 р.).
