На прикладi проведеного нами дослщження видно, як запропонований алгоритм розробки стратеги ризик-менеджменту дозволить перевести проблему, яка розглядаеться, в практичний ракурс i використо-вувати в робота укра!нських iнжинiрингових фiрм.
Список використаних джерел
1. Податковий кодекс Укра!ни вiд 02.12.2010 р. № 2755-У1 // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. — 2011. — № 13-14, № 15-16, № 17. — Ст. 112. — (Редак-щя вщ 08.11.2014 р.).
2. Бланк И. А. Финансовый менеджмент : учебный курс / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 1999. — 528 с.
3. Геець В. М. Довгостроковi умови та фактори розвитку економiки Укра!ни / В. М. Геець // Еконо-мжа Укра!ни. — 1999. — № 3. — С. 16-30.
4. Лисенко Я. О. Сучасний стан свггового ринку iнжинiрингових послуг / Я. О. Лисенко, О. О. Квактун // Економiчний простар. — 2013. — № 74. — С. 24-32.
5. Траченко Л.А. Iнжинiринговi послуги як об'ект товарознавства: експертне ощнювання якоси : моно-графiя / Л.А. Траченко. — Одеса : Атлант, 2014. — 212 с.
6. Ситник О. Б. Досвщ iнжишриншвоl дiяльностi в сучасному eKOHOMi4HOMy npocTopi / О. Б. Ситник. // Економ^ та управлiння пiдприeмствами машинобу-дiвноl гaпузi: проблеми теорп та практики. — 2013. — № 3. — С. 104-116.
7. Безручко О. О. Особливост та основш проблеми розвитку iнжинiрингових послуг в Укра!ш / О. О. Безручко // Eкономiчнi науки. — 2013. — № 6. — С. 99-105.
8. Про схвалення Концепцп реформування державно! политики в шновацшнш сферi : Розпорядження Кaбiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 10.09.2012 р. № 691-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/691-2012-р.
9. Iнжинiринг [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://works.doklad.ru/view/t9Q2ZmdLD6U. html.
10. Черепня Г. М. Аналгтико-шструментальш ос-нови забезпечення ефективного управлшня ризиками пщприемств / Г. М. Черепня // Бiзнес 1нформ. — 2015. — №3. — С. 270-275.
11. Скакальський Ю. С. Стратепчне планування ризиюв на основi збалансовано! системи показник1в (BSC) / Ю. С. Скакальський // Бiзнес 1нформ. — 2015. — №8.— С. 277-281.
О. А. Рядно
академк АЕН Украти,
Л. В. Рибальченко
канд. екон. наук, м. Днтро
АНТИШФЛЯЩЙНА ПОЛ1ТИКА ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Постановка проблеми. Стан безпеки кра!ни зале-жить вiд багатьох чинниюв, до яких належать фактори м1жнародного фiнансового ринку, стан грошово-кре-дитно! системи кра!ни, збалансованiсть державного бюджету, дефщит бюджету, державний борг кра!ни, бюджетна, податкова та шфляцшна полiтика тощо. Тому зменшення рiвня iнфляцi!, зростання рiвня життя населення та змщнення фiнансово! безпеки держави е актуальним i важливим питанням сього-дення.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблема механiзму та системи забезпечення фшансово! безпеки держави е предметом багатьох дослщжень та ви-свiтлюеться в наукових працях як вичизняних, так i зарубiжних вчених: Д.А. Артеменко, О.Ф. Балацького, О.1. Барановського [1], З.С. Варналш [2], П.А. Герасимова, А.О. Етфанова, М.М. брмошенка, С.М. 1л-ляшенко, В.П. Москаленко, С.Я. Салиги, О.Й. Шев-цово!, Ф. Фрщмана та iн. У роботах цих авторiв ви-свiтлюються окремi питання стосовно фiнансово! политики держави, грошово-кредитно! полiтики, шфля-цшних процесiв та управлiння ними, проблеми фшансово! безпеки кра!ни, !"! оцiнки та застосування еконо-метричних методiв у фiнансах [6]. У робота [5] розгля-нуто сучасний стан та виявлено основнi чинники, що суттево впливають на розвиток Укра!ни.
Метою роботи е ощнка впливу iнфляцiйних про-цесiв на соцiально-економiчний розвиток кра!ни та забезпечення фшансово! безпеки держави, а також ви-значення шляхiв пiдвищення рiвня антиiнфляцiйного регулювання в Укра!нi.
Виклад основного матерiалу. Антиiнфляцiйна политика являе собою сукупнiсть iнструментiв державного регулювання, спрямованих на зниження шфля-Ц11. Мета антиiнфляцiйно! политики полягае в тому, щоб зробити шфлящю керованою, а !! рiвень — досить помiрним. Для цього використовуеться широкий набiр грошово-кредитних, бюджетник, податкових методiв, заходи в областа полiтики доходiв, а також рiзнi про-грами стабiлiзацi!, включаючи проведення радикаль-них грошових реформ.
Розглядаючи сощальний аспект фiнансово! безпеки, варто враховувати i додатковi фактори, що перь одично можуть виникати у кра!ш (заборгованiсть iз за-робiтно! плати, пенсiй, стипендiй, шших соцiальних виплат) i обумовлюють сощальну напруженiсть у сус-пiльствi.
З рис. 1 видно, що у 2015 р. шдекси споживчих щн [3, 7] на основнi групи товарiв та послуг були най-бшьшими за дослiджуваний перiод. Так, шдекс цiн на хлiб та хлiбопродукти зрiс з 98,9% (2005 р.) до 160,6% (2015 р.).
На рис. 2 наведено шдекси споживчих щн на ос-новш групи послуг у 2005-2015 рр. Значно зросли щни у 2015 р. на житло (215,8%), охорону здоров'я (137,6%) та з^зничний пасажирський транспорт (118,7%).
Необхiдно зазначити, що зростання цiн на товари та послуги суттево впливае на добробут населення кра!ни.
1ндекс шфлящ! в Укра!ш з 2008 (122,3%) по 2012 р. (99,8%) зменшився на 22,5%, що позитивно вплинуло на економiку краши, але у 2015 р. суттево зрю до 143,3% [3].
В 2008 р. найбшьшими темпами зростали щни на продукти харчування (135,7%) та транспорт (124,5%),
* Побудовано авторами за даними [3, 7].
* Побудовано авторами за даними [3, 7].
Вщ темтв економiчного зростання залежать еко-номiчна мiць держави, життевий рiвень населення, ви-конання соцiадьних програм, устх у конкурентному
в 2009 р. — на охорону здоров'я (131,5%), алкогольш напо! та тютюновi вироби (136,0%), житло та енергоносп (125,5%), а також транспорт (120,7%), в 2010 р. — на продукти харчування (110,9%), алкогольш напо! та тютюновi вироби (125,6%) житло та енергоносп (109,4%) та транспорт (109,6%), в 2011 р. — на житло та енергоносп (117,1%), алкогольш напо! та тютюновi вироби (116,0%) та транспорт (117,6 %), в 2015 р. значне зростання — на транспорт (120,4%), продукти харчування (141,5%), житло (203,0%), охорону здоров'я (129,1%) та вщпочинок i культуру (137,9%) [3, 7].
супернищта на свгговому ринку. Тому економiчне зростання, а саме зростання ВВП, е головним змютом економiчного розвитку i одним з його найважливших
180
| ............I ..........I ............I ■ — |
2005р. 2010р. 2012р. 2013р. 2014р. 2015р.
НМолоко, сир та яйця ИМ'ясо та м'ясопродукти □Хлiб i хлiбопродукти
Рис. 1. 1ндекси споживчих цт на основт групи товар1в у 2005-2015рр.*
250 200 150 100 50 0
215,8
109
109,7
100,8
107,9 103,7
109,4 105,3 102,6 105
118,7
2005р. 2010р. 2012р. 2013р. 2014р. 2015р.
В Житло, вода, електроенерпя, газ та iншi види палива И Охорона здоров'я
□ Залiзничний пасажирський транспорт
Рис. 2. 1ндекси споживчих цт на основн1 групи послуг у 2005-2015 рр.
складових. Динамжа ВВП Укра!ни у 2008-2015 рр. показана на рис. 3.
Анатз векторiв порогових значень ВВП, де за нижнш порiг приймаеться значення приросту номь нального ВВП в 2%; нижне та верхне оптимальне — 5 та 8% приросту реального ВВП; за верхнш пор^ — 13% [4] показав, що в Укра!ш у 2010, 2011 та 2015 рр. вщ-буваеться значне перевищення верхнього порогового значення, що було викликано високими темпами ш-флящ! в кра!нi.
Для стабЫзащ! економiки необхiдно застосову-вати методи антшнфляцшно! полiтики. Суттевим ш-
дикатором для ощнки стану грошово-кредитно! сфери е i рiвень доларизащ! грошового обiгу, адже високе значення цього показника свiдчитиме про залежнiсть економiки держави вiд коливань курсу шоземно! ва-люти, зокрема долара США. Рiвень iнфляцi! е також визначальним показником щодо рiвня забезпечення внутршньо! стабiльностi кра!ни. Iнфляцiя проявля-еться у зростанш цiн, що викликае знецiнення коштiв суб'ектiв господарювання та населення. Динам^ темпiв iнфляцi! та грошово! маси за перiод 20082015 рр. зображена на рис. 4.
Рис. 3. Динамжа ВВП Украти 2008 - 2015 рр. (у % до вiдповiдного перюду попереднього року)* * Побудовано авторами за даними [3, 8].
160 140 120 100 S? 80 60 40 20 0
11 ¿1 Q 143,3
122,3 112,3 109 1 100,5 124,9 и
104,6 99,8 956,7 994,062
773,2 908,9
597,9 664,4
515,7 487,3 -
i i i i i i i
1200
1000 800 600 400 200 0
X Ct
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 1ндекс шфляци Грошова маса (М3)
Рис. 4. Динамка змти тдексу тфляци та грошовоЧмаси в Украш протягом 2008-2015рр.*
* Побудовано авторами за даними [3, 8].
Кожнш кра!ш притаманний свш оптимальний рь вень iнфляцi!, який залежить вiд стану соцiально-еко-номiчного розвитку: чим вище стан розвитку, тим меншш рiвень iнфляцi!, та навпаки. Вважаючи, що вiдтворювальнi процеси в економщ настають при
темпах економiчного зростання вище 6%, автори ро-боти [4] окреслили оптимальнi значення iнфляцi!, при яких спостерiгаються найб^льш позитивнi темпи приросту реального ВВП в Укра!ш: 4-10%. За пороговi значення: 2-12%:
- нижнш пор^ — 12;
- нижне оптимальне — 10;
- верхне оптимальне — 4;
- верхнш пор^ — 2.
З рис. 4 видно, що протягом 2008-2012 рр. рiвень шфляцп поступово знижувався, а грошова маса зросла на 49,9%. Такому стану посприяла деяка стабМзащя фшансово! системи та антиiнфляцiйна спрямованiсть монетарно! пол^ики Нацiонапьного банку Укра!ни, а з 2012 по 2015 р. грошова маса зросла на 28,6%. Зрос-тання грошово! маси в умовах високих темтв шфляцп пояснюеться розгортанням кризових явищ в економiцi кра!ни та високою недовiрою населення до гривш, вщ-токами банювських депозита та доларизащею еконо-мiки. Намагання населення позбавитися гривш спри-чиняе тдвищенню курсу iноземних валют та стиму-люванню шфляцп.
Аналiз рiвня безпеки грошово-кредитного сектору в Укра!ш засвiдчив, що на даний час юнуе безлiч недолiкiв у проведенш монетарно! полiтики, а саме: надмiрна питома вага готiвки в грошовому об^у; зменшення обсягiв довгострокового кредитування; ви-сокий рiвень доларизащ! тощо.
Потреба у регулюваннi шфляцп обумовлена ви-кликами глобалiзацi!, яю вимагають пiдвищення м1ж-народно! конкурентоспроможноси Укра!ни. Виник-нення антиiнфляцiйного регулювання пов'язане з одного боку з явищем iнфляцi!, а з шшого — iз нездатш-стю державно! полiтики забезпечити економiчну та со-цiальну стабiльнiсть в кра!ш iншими методами.
Дослiдження багатьох втизняних науковцiв щодо оцiнювання рiвня економiчноl безпеки Укра!ни стали основою для розробки, аналiзу, узагальнення пiдходiв, удосконалення методологп, iнновацiйних складниюв iндикаторiв штегрального оцiнювання рiв-ня економiчно! безпеки держави, застосування широкого спектру пропонованих метсдав обГрунтування по-рогових значень, усунення юнуючих недолiкiв попе-реднк дослiджень та методик, яю представлено в ро-ботi [4]. Запропонована методолопя дае можливiсть порiвнювати в одному масштабi динамiку штегрального шдексу з iнтегральними пороговими значеннями, тобто коректно iдентифiкувати стан економiчноl без-пеки.
Економiчна безпека держави е штегральною характеристикою стану економiчноl системи, осюльки остання включае ряд пiдсистем — найважливiших, вза-емопов'язаних структурних складових безпеки, що вщображають функцiонування окремих сфер еконо-мiки: макроекономгчну, твестицшну, тновацшну, ф1-нансову, сощальну, зовншньоекономгчну, енергетичну, продовольчу, демографгчну.
За результатами дослщження [4] показниюв скла-дових безпеки за 2000-2014 рр., отримано ваговi ко-ефiцiенти кожного складника економiчно! безпеки, яю дорiвнюють коефiцiентам еластичностi i дають уявлення про процентне вщхилення iнтегрального iн-дексу в разi змiнi на 1% окремого складника або шди-катора, тому визначають прюритети впливу на еконо-мiчну безпеку держави (рис. 5).
Рис. 5. Вагов1 коефщенти складник1в штегрального шдексу економ1чног безпеки Украши у 2000-2014 рр.
* Побудовано авторами за даними [4].
На рис. 6 наведено динам^ штегрального ш-дексу рiвня економiчноl безпеки Укра!ни порiвняно з нижшм пороговим значениям.
За результатами розрахунюв [4], рiвень економiч-но! безпеки Укра!ни балансуе на рiвнi нижнього порога. 1з 9 його складник1в на юнець 2014 р. 7 знахо-дяться нижче нижнього порога (макроекономiчна, iн-вестицiйна, iнновацiйна, зовнiшньоекономiчна, сощ-альна, демографiчна та енергетична). Решта балансу-ють на меж1 нижнього порогу або м1ж нижнiм порогом i нижнiм оптимальним. Все це свiдчить про неефек-
тивнiсть юнуючо! моделi економiчного розвитку та макроекономiчноl полiтики в целому.
За даними Державного комитету статистики Ук-ра!ни за 2005-2015 рр. авторами дослщжена багато-факторна множинна регресiйна модель залежноси рiвня iнфляцi! у (%) вщ таких основних складових фь нансово! безпеки, як вартiсть банювських кредитiв (% рiчних) — х1, рiвень тiньово! економiки (% до ВВП) — х2, рiвень доларизацп, частка iноземно! валюти у гро-шовiй масi (%) — х3 та обсяг зовнiшнього боргу (% до ВВП) — х4.
Розраховано парш коефщенти корелящ! (табл. 1) та дослщжено модель на мультиколшеаршсть.
К
Парнi коефiцieнти кореляци моделi
Таблиця 1
У 1
0.762 0.789 0.719 0.265
Х1
0.762 1
0.739 0.825 - 0.167
Х2 0.789 0.739 1
0.867 - 0.234
0.7 19 0.825 0.867 1
- 0.22
Х4
0.265 -0.167 -0.234 -0.22 1
Виявлено, що фактор х4 не мае суттевого впливу на показник у, у порiвняннi з шшими факторами, тому його не враховували для подальшого досш-дження. М1ж факторами х1 та х3 юнуе мультиколшеа-рнiсть, тому фактор х3 було виключено з моделi, а з факторами, що залишались, побудована двохфакторна модель:
у=37,95+ 2,09^+1,13x2.
Розраховано визначник А я1х2 =0,453, величина якого вказуе на низьку залежнiсть м1ж факторами. Для впевненоси щодо вiдсутностi мультиколiнеарностi м1ж
Рис. 6. Динамка рiвня економiчноi безпеки Украти порiвняно з нижнiм пороговим значениям
* Побудовано авторами за даними [4].
факторами, що залишилися, застосовано метод Фар-рара-Глобера i для факторiв розраховано значення X2 - хьквадрат:
X2 = -[п-1-(2ш+5)/6]1п(аеОД) = 6,73 та знайдено табличне значення Хтабл2(8;0,05) = 15,5.
Оскльки х2 <Хтабл2, то у вектс^ фактс^в вiдсутня мультиколiнеарнiсть.
Дослiджено яюсть побудовано! моделi i виявлено, що коефщент множинно! корелящ! дорiвнюе ^=0.833 i показуе досить високий з'язок м1ж показником i факторами. Значення коефщенту детермiнацi! ^2=0.693 показуе, що на 69,3% пояснюеться залежшсть рiвня iнфляцi! у вiд вартоси банк1вських кредитiв х1 та рiвня тiньово! економiки х2. Модель е адекватною за крите-рiем Фшера. Середньоквадратична помилка регрес!! становить: 5 = 7.15% . Розраховано середш коефщь енти еластичностi кех1 =0,3 та кехг=0,36, як1 показують, що при зростанш вартостi банк1вських кредита х1 на 1%, рiвень шфляцп у зросте на 0,3%, а при зростанш рiвня тiньово! економiки х2 на 1%, рiвень шфляцп у зросте на 0,36%, тобто рiвень тшьово! економiки х2 бь льше впливае на рiвень iнфляцi! у, н1ж вартiсть банк1в-ських кредитiв х1.
Вiдзначимо, що рiвень iнфляцi! е одним iз ос-новних макроекономiчних показник1в, який характе-ризуе економiчний розвиток кра!ни. Як бачимо, рь
вень шфляцп додатно залежить вiд вартосп банк1всь-ких кредитiв та рiвня тiньово! економiки. Оскшьки в державi протягом 2005-2015 рр. спостерiгалась тен-денцiя щодо зростання рiвня тшзацп економiки Ук-ра!ни та висока вартiсть банк1вських кредитiв, то щ фактори виступають одними з основних показниюв загрози фiнансово! безпеки Укра!ни.
Висновки
Проведене дослiдження показало, що фшансова безпека держави е важливою складовою нацiонально! безпеки, яка протягом багатьох роив знаходиться на дуже низькому рiвнi завдяки впливу низки дестабМ-зуючих факторiв, що призводять !"! до такого стану, а саме: високий рiвень тiньово! економiки, недовiра на-селення до банювсько! системи, низький рiвень iнве-стицшно!, макроекономiчно!, iнновацiйно!, демогра-фiчно!, зовнiшньоекономiчно!, соцiально! та енерге-тично! безпеки. Тому для змщнення фiнансово! безпеки Укра!ни необхiдно вживати стратепчш заходи на державному рiвнi, яю мають бути спрямованi на ста-бiлiзацiю економiки кра!ни, у тому чист i шляхом вдосконалення законодавчо! бази.
Список використаних джерел
1. Барановський О.1. Фшансова безпека в Укра-!нi (методолопя оцiнки та механiзми забезпечення) /
О.1.Барановський // Ктв. нац. торг.-екон. ун-т. — К.: КНТЕУ, 2004.—760 с.
2. Варналш З.С. EKOHOMi4Ha безпека Украши: проблеми та прюритети змiцнення: монографiя / З.С. Варналш, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. — К.: Знання Украши, 2011. — 299 с.
3. Державна служба статистики Украши [Елект-ронний ресурс] — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
4. Прогнозування iндикаторiв, порогових зна-чень та рiвня економiчноï безпеки Украши у середньо-строковiй перспективi; аналiт. доп. / Ю.М. Ха-разiшвiлi, 6.В. Дронь. — К.: Н1СД, 2014. — 117 с.
5. Рибальченко Л.В. Розвиток зовншньоеконо-Mi4Ho'i дiяльностi Украши / О.А. Рядно, Л.В. Рибальченко // Вюник ДДФА. - 2015. - №1(33). - C. 222228.
6. Рядно О.А. Математичш моделi у фiнансах : навч. поетб. / О.А. Рядно, Л.В. Рибальченко, О.В. Шскунова та ш. — Днiпропетровськ: Дншропетров-ська державна фiнансова академiя, 2011. — 188 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2014 рж // Державна служба статистики Украши. — К., 2015. — 586 с.
8. Фшансовий портал Мшютерства фшанав Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/gdp/.
Л. С. Ситник
д-р екон. наук
Донецький нащональний yHieepcumem iMeHi Василя Стуса, м. Втниця
АНТИКРИЗОВА СТРАТЕГ1Я ATPAPHOÏ СФЕРИ В УКРАШ1 В УМОВАХ GВPОАТЛАНТИЧНОÏ 1НТЕГРАЦП
Одним i3 аспекгiв глобалiзацiï свгтово'1 економiки е формування мiждержавноï стратегп торгiвлi сшь-ськогосподарською продукдiею. Украш в умовах евроатлантично'1 iнтеграцiï важливо забезпечити на-цiональнi прiоритети у розвитку аграрного сектора, зокрема, досягнення продовольчо'1 безпеки, i гiдне представлення на свгтовому ринку аграрно'1 продукцп шляхом пiдвищення ефективностi ïï виробництва, по-лiпшення якостi з урахуванням свгтових стандартiв, подолання кризових явищ в аграрному тдприемниц-твi.
Розробка антикризово'1 стратегп аграрного сектора економiки мае Грунтуватися на системно-ресурсному збалансованому пiдходi, який започатковано Б. Данилишиним, А. Лисецьким, П. Саблуком. Пи-тання ефективностi розвитку аграрно'1 сфери в Укра-ïm, використання земельних ресурсiв, сощально-демографiчних проблем украшського села дослщжу-вали вченi-економiсти М.1. Долiшнiй, 1.Г. Костирко, В.П. Рябоконь, О.О. Коломiець, М.Ф. Кропивко, О.В. Собкевич [1, 2]. Але динамiчна змша зовнш-нього i внутршнього середовища потребуе додаткових дослщжень.
Мета статл — виявити сучасний стан аграрного сектора економiки Украши за традицiйними показни-ками землезабезпеченоси по регiонах, формування трудового потенщалу сшьських територiй, технiчного забезпечення, проблеми тдвищення ефективностi використання його ресурсного потенщалу i принципи розробки антикризово'1 стратегп.
Основний MaTepian дослiдження. Базовою складо-вою продуктивних сил аграрно'1 сфери е селянство, яке створюе продукцiю, що служить матерiальною основою iснування людського життя i всього суспшьства. Згщно iз статистичними даними (табл. 1) у сшьськш мiсцевостi на початок 2016 р. проживало 13,17 млн оаб, або 30,8% всього населення (у 1990 р. — 32,7%), яке досить рiвномiрно розосереджене на територп при певних проявах обласних особливостей. Абсолютна бь
льшiсть областей за винятком Донецько'1, Дншровсь-ко'1, Лугансько'1, Харкiвськоï, Запорiзькоï мае частку сшьського населення вище 30%.
В середньому на одного сшьського мешканця припадае 2,76 га сшьськогосподарських угщь. Макси-мальне перевищення значення цього показника спо-стерiгаеться у Запорiзькiй (5,3 га) i Луганськш областях (5,8 га). За кшьюстю працюючих сшьське госпо-дарство (разом iз лiсовим та рибним господарствами) займае перше мюце, подшяючи його з промисловютю. В останнi роки тут стабшьно зайнято больше 2,8 млн оетб, що складае 17,5% всього зайнятого населення (в 1990 р. — 32,7%). Значення цього показника у 1,5 i бь льше разiв вище, нж в шших галузях нацiональноï економiки. Тобто за формальними критерiями аграрна сфера мае значний потенщал трудових ресурсiв.
Проте така оцiнка не враховуе негативш тенден-цiï, що склалися в агросферi за останнi роки. Серед них можна визначити скорочення абсолютно'1 чисель-ностi сшьського населення приблизно на 0,2% що-рiчно [3, с. 10].
Демографiчнi втрати населення Украши за 1990— 2015 рр. становили 9,1 млн оаб, у тому чи^ кiлькiсть мiського населення зменшилася на 15% або на 5,3 млн оаб, сшьського населення на 22,3% або на 3,8 млн оаб.
Якщо у 1979-1990 рр. основною складовою змен-шення чисельностi населення у сiльськiй мюцевосп було вiд'емне сальдо мiграцiï, яке у 9 разiв перевищу-вало природне скорочення населення, то з 1991 р. ос-новним чинником зменшення чисельностi населення села стало його природне вибуття.
За ощнками 1нституту демографп та сощальних дослiджень НАН Украши, втрати населення у сшьськш мюцевосп до 2025 р. можуть бути у межах 1,7— 2 млн оаб у зв'язку з вичерпанням потенщалу демо-графiчного вiдтворення [5]. Але тшьки за перiод з 2012 по 2015 р. втрати склали 1 млн оаб.
Стало знижуеться народжувашсть та зростае рь вень смертност (табл. 2).