Формирование профессиональной культуры офицера-пограничника: приобщение к европейским ценностям пограничной службы Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

педагогически науки

Шумовецька Свгтлана Павлiвна формування профес1йно1 ...

UDC 378.091.33: [355.23:356.13] (043.3) DOI: 10.34671/SCH.BSR.2019.0304.0009

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КУЛЬТУРИ ОФ1ЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА: ПРИЛУЧЕННЯ ДО ЕВРОПЕЙСЬКИХ Ц1ННОСТЕЙ ПРИКОРДОННО1 СЛУЖБИ

© 2019

ResearcherID: Y-4844-2019 ORCID: 0000-0001-5419-1576

Шумовецька Свгтлана Павлiвна, доцент кафедри педагопки та соц1ально-економ1чних дисциплш Нацюнальна академ1я ДержавноЧ прикордонноi служби Украши шет Богдана Хмельницького (29000, Украша, Хмельницький, вулиця Шевченка, 46, e-mail: sv_shumovetska@ukr.net) Анотащя. У статт доведено необхщшсть ознайомлення майбутшх оф1цер1в-прикордонник1в Í3 европейськими цшностями у сфер1 охорони державного кордону, насамперед щодо професшно! етики та визнання безумовно! щнносп кожно! людини. Розкрито значения гумангтарних дисциплши, зокрема таких, як «Фшософ1я», «Соцюлопя. Етика. Естетика. Релшезнавство», яш дозволяють тзнати споаб життя, систему культурних смисл1в, духовш щнносп, соцюкультурш модел1 життед1яльност1 людей, !х щеали, цш, свггоглядш установки, в яких конкретизують-ся культурш щнносп народ1в та епох. Висвгглено особливосп вивчення майбутшми офщерами-прикордонниками европейсько! культурно! спадщини. З'ясовано, що знання, здобуп курсантами пвд час вивчення навчальних дисциплш «Ф1лософ1я», «Соцюлопя. Етика. Естетика. Релшезнавство», прийняття визначних культурних зразк1в, будуть основою, на якш формуватиметься професшна культура майбутшх захиснишв кордону, визначатимуться !х цш та прюритети професшно! д1яльност1. Для ознайомлення майбутшх офщер1в-прикордоннишв з европейськими цшностями прикордонно! служби запропоновано використовувати потенщал диспупв i дискусш, яш е одним з найоптимальшших шляхiв як добування нового знання, так i формування ерудовано!, iнтелектуально! особистостi. Висвiтлено значення дискусш для тзнання майбутнiми офiцерами-прикордонниками соцюкультурних моделей життедiяльностi людини рiзних культур та епох, прилучення до европейських цшностей прикордонно! служби, спiльного пошуку цiнностей i норм та !х дослiдження в специфiчних видах професшно!' дiяльностi у сферi захи-сту кордону. У цьому випадку враховано, що знання цшностей европейсько! культури, досвщу життедiяльностi людей рiзних юторичних та культурних епох, ввдображених у фшософи, етицi, релiгi!, допоможе курсантам краще пiзнати сенс свого життя, свое! професшно! дiяльностi, цiнностi й вдеали прикордонно! служби, засво!ти соцюкультурш модел^ необхiднi для особистiсного та професшного становлення. Загалом доведено необхвдшсть у контекстi формування професiйно! культури майбутшх офiцерiв-прикордонникiв пiд час викладання навчальних дисциплiн «Фiлософiя» та «Соцюлопя. Етика. Естетика. Релiгiезнавство» посилено! уваги до висвiтлення значення европейсько! культурно! спадщини, прилучення курсанпв до високих европейських традицiй, у тому чи^ й прикордонно! служби. Передбачено, що вивчення визначних культурних зразшв мае бути тим еталоном, що сприятиме формуванню професiйно! культури курсанпв, визначатиме прiоритетнiсть цiлей та спрямованють !х професiйно! дiяльностi. I! основою мають бути визнання безумовно! цшносл кожно! особистостi, постулати справедливостi, поваги до людсько! гiдностi.

Ключовi слова: професшна культура, офщер-прикордонник, курсанти, европейсько цiнностi, прикордонна служба.

FORMATION OF THE PROFESSIONAL CULTURE OF THE BORDER GUARD OFFICER: ATTACHMENT TO THE EUROPEAN BORDER SERVICE VALUES

© 2019

Shumovetska Svitlana Pavlivna, Associate Professor, Department of Pedagogy and Socio-Economic Sciences National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnitsky (29000, Ukraine, Khmelnitsky, Shevchenko street, 46, e-mail: sv_shumovetska@ukr.net) Abstract. The article proves the necessity to acquaint future border guards with the European values in the field of state border protection, first of all, regarding the professional ethics and recognition of the absolute value of each person. The importance of the humanities disciplines, in particular, such as «Philosophy», «Sociology. Ethics. Aesthetics. Religious Studies», which allow you to learn the way of life, the system of cultural meanings, spiritual values, sociocultural models of people's life, their ideals, goals, worldviews, which specify the cultural values of peoples and eras. The peculiarities of learning the European cultural heritage by the future border guards are highlighted. It has been found out that the knowledge acquired by the cadets during the study of the disciplines «Philosophy», «Sociology. Ethics. Aesthetics. Religious Studies», the adoption of the prominent cultural models, will be the basis for forming the professional culture of future border guards, their goals and priorities of the professional activity will be determined. In order to familiarize the future border guards with the European values of the border guard service, it is suggested to use the potential of debates and discussions, which is one of the most optimal ways of acquiring new knowledge and forming an erudite, intellectual personality. The importance of discussions for the knowledge of the future border guards of socio-cultural models of human activity of different cultures and epochs, the attachment to the European values of the border guard service, joint search for values and norms and their study in specific types of the professional activity in the field of the border protection are highlighted. In this case, it is taken into account that knowledge of the European cultural values, experience of people's life of different historical and cultural epochs, reflected in philosophy, ethics, religion, will help the cadets to understand better the meaning of their life, their professional activity, values and ideals of the border guard service, learn socio-cultural models necessary for their personal and professional development. In general, the necessity in context of forming the professional culture of future border guards during the teaching of «Philosophy» and «Sociology. Ethics. Aesthetics. Religious Studies» courses great attention to highlighting the importance of the European cultural heritage, attracting cadets to high European traditions, including the border service has been proved. It has been envisaged that learning the outstanding cultural samples should be the standard that will contribute to the formation of the professional culture of cadets, determine the priority of their goals and the orientation of their professional activity. It should be based on the recognition of the unconditional value of each person, the postulate of justice, respect for human dignity.

Keywords: professional culture, border guard officer, cadets, European values, border guard service._

Shumovetska Svitlana Pavlivna formation of the professional ..

pedagogical sciences

ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ ОФИЦЕРА-ПОГРАНИЧНИКА: ПРИОБЩЕНИЕ К ЕВРОПЕЙСКИМ ЦЕННОСТЯМ ПОГРАНИЧНОЙ СЛУЖБЫ

© 2019

Шумовецкая Светлана Павловна, доцент кафедры педагогики и социально-экономических дисциплин Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого (29000, Украина, Хмельницкий, улица Шевченко, 46, e-mail: sv_shumovetska@ukr.net)

Аннотация. В статье доказана необходимость ознакомления будущих офицеров-пограничников с европейскими ценностями в сфере охраны государственной границы, прежде всего по профессиональной этике и признание безусловной ценности каждого человека. Раскрыто значение гуманитарных дисциплины, в частности таких, как «Философия», «Социология. Этика. Эстетика. Религиоведение», которые позволяют познать образ жизни, систему культурных смыслов, духовные ценности, социокультурные модели жизнедеятельности людей, их идеалы, цели, мировоззренческие установки, в которых конкретизируются культурные ценности народов и эпох. Освещены особенности изучения будущими офицерами-пограничниками европейского культурного наследия. Выяснено, что знания, полученные курсантами при изучении учебных дисциплин «Философия», «Социология. Этика. Эстетика. Религиоведение», принятие выдающихся культурных образцов, будут основой, на которой будет формироваться профессиональная культура будущих защитников границы, будут определяться их цели и приоритеты профессиональной деятельности. Для ознакомления будущих офицеров-пограничников с европейскими ценностями пограничной службы предложено использовать потенциал диспутов и дискуссий, которые являются одним из оптимальных путей как получения нового знания, так и формирования эрудированной, интеллектуальной личности. Освещено значение дискуссий для познания будущими офицерами-пограничниками социокультурных моделей жизнедеятельности человека различных культур и эпох, приобщение к европейским ценностям пограничной службы, совместного поиска ценностей и норм и их исследования в специфических видах профессиональной деятельности в сфере защиты границы. В этом случае учтено, что знания ценностей европейской культуры, опыта жизнедеятельности людей разных исторических и культурных эпох, отраженных в философии, этике, религии, поможет курсантам лучше узнать смысл своей жизни, своей профессиональной деятельности, ценности и идеалы пограничной службы, усвоить социокультурные модели, необходимые для личностного и профессионального становления. В общем доказана необходимость в контексте формирования профессиональной культуры будущих офицеров-пограничников во время преподавания учебных дисциплин «Философия» и «Социология. Этика. Эстетика. Религиоведение» усиленного внимания к освещению значение европейского культурного наследия, приобщение курсантов к высоким европейским традициям, в том числе и пограничной службы. Предполагается, что изучение выдающихся культурных образцов должно быть тем эталоном, который будет способствовать формированию профессиональной культуры курсантов, определять приоритетность целей и направленность их профессиональной деятельности. Ее основой должны быть признание безусловной ценности каждой личности, постулаты справедливости, уважения к человеческому достоинству.

Ключевые слова: профессиональная культура, офицер-пограничник, курсанты, европейские ценности, пограничная служба.

А) ВВЕДЕННЯ

Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Важливим завданням педагопки вищо! шко-ли е педготовка майбутшх фамвшв до професшно! дiяльностi, зокрема формування !х професшно! культу-ри. Професшна культура виявляеться у найбшьш оптимальному рiвнi взаемодп офщера-прикордонника як з колегами, так i представниками прикордонних ведомств сумiжних держав, з особами, що перетинають державний кордон у пунктах пропуску. Про належну професшну культуру захисника кордошв сведчить, серед шшого, розумшня ним особливостей дiяльностi прикордонно-го ведомства в европейськш системi прикордонно! без-пеки, прийняття етичних вимог прикордонно! служби. Важливо також, щоб захисник кордону знав свггоглядш основи европейсько! цившзацп, найважливiшi куль-турш здобутки кра!н, iз якими межуе Укра!на. З огля-ду на це потребують перегляду змют i педходи до оргашзаци професiйно! пiдготовки майбутнiх офщерГв-прикордонник1в, насамперед у контекстi прилучення !х до европейських цiнностей прикордонно! служби.

Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, у яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на як посилаеться автор; видтення невирШених ранШе частинзагально'1 проблеми. На сьогодш доследники розкрили окремi питання щодо особливостей прикордонного сшвробггаицтва, зокрема змют службово! дiяльностi персоналу прикордонного ведомства Укра!ни з питань прикордонного сшвробггаицтва та особливосп формування готовностi персоналу прикордонного ведомства до прикордонного сшвробггаицтва на кордош (Ю. Мойсеенко) [1], специфГку професiйного становлення майбутнiх офще-рiв-прикордонникiв у контекстi розвитку прикордонного сшвробггаицтва (В. Мiрошнiченко) [2], висвилили

законодавчу основу прикордонного сшвробггаицтва в Свропейському СоюзГ та Укра!ш (В. Мазуренко) [3] та педходи до оцшки ефективносп мГжрегюнального (прикордонного) сшвробггаицтва (Ю. Рогозян) [4]. Проте потребують доопрацювання питання щодо подготовки майбутшх офщерГв-прикордоннишв до професшно! дГяльносп в умовах евроштеграци, шляхГв вивчення ними европейських цшностей прикордонно! служби.

Б) МЕТОДОЛОГ1Я

Формування ц1лей статт1. Метою статл е висвгт-лення особливостей формування професшно! культури офщера-прикордонника шляхом прилучення до европейських цшностей прикордонно! служби.

Постановка завдань. Важливе значення мае окрес-лення необхедносп ознайомлення майбутшх офщерГв-прикордоннишв Гз европейськими цшностями прикордонно! служби, основних проблемних питань щодо формування свггогляду майбутшх офщерГв-прикордоннишв як складово! !х професшно! культури.

Методи, методики та технологи, що використо-вувалися. Використано систему загальнонаукових та спещальних методГв теоретико-емшричного дослед-ження, таких як аналГз науково! лггератури з проблеми, систематизащя та узагальнення матерГалГв, лопчний та системний педхед.

В) РЕЗУЛЬТАТЫ

Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Про необхедшсть прилучення прикордоннишв до европейських цшностей прикордонно! служби йдеться у низщ нормативно-правових докуменлв, що регламентують дГяльшсть прикордонного ведомства. Зокрема у ршенш Ради нацюнально! безпеки Г оборони Укра!ни «Про Концепцш розвитку сектору безпеки Г оборони Укра!ни» [5] визначено необхедшсть впровадження етичних

44

Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 4(6)

педагогически науки

Шумовецька Свгтлана Павлiвна

формування професшно!' ...

стандарпв для вшськовослужбовщв. Насамперед йдеть-ся про цшносп людського життя i здоров'я, а також упровадження европейських норм i стандарпв у системи прикордонного контролю та шдготовки персоналу.

В Ушфшованш програмi пiдготовки спiвробiтникiв прикордонних вщомств краш £вропейського Союзу, розробленiй Frontex - £вропейським агентством з прикордонно! та берегово! охорони у сшвпращ з кранами-членами £С та правозахисними органiзацiями, серед важливих цшностей прикордонно! служби визна-чено професiоналiзм, чеснiсть, неупередженiсть, вщпо-вiдальнiсть, здатшсть працювати в стресових ситуацiях, повагу до основоположних прав людини. У документ пiдкреслено, що прикордонна безпека Свропейського Союзу залежить вiд надшносп, професiоналiзму персоналу прикордонних служб, його здатносп до взаемодй, а культура i дух прикордонно! служби грунтуються на захисп людсько! пдносп й почуттi обов'язку [6, с. 33].

Окремо слад вказати на особливi вимоги щодо став-лення прикордоннишв один до одного та до шших громадян. У радянсьш часи прикордоннi вiйська дiяли ввдповщно до вiйськових статутiв, !х вщносини були су-воро регламентованi. Загальноприйнятою i единою формою впливу на шдлеглих був наказ, будь-яш вГдхилення квалiфiкувалися як ворож прояви, а перетин кордону -як тдступ i зрада. Хоча прикордонна служба Украши давно вщмовилася вщ радянсько! спадщини, але нов! стандарта ввдносин ще остаточно не усталились. Саме тому важливе значення мае ознайомлення курсанпв з европейськими стандартами ставлення до людини та людсько! гвдносп, поваги до громадянського суспшьства. £вропейсьш професшш стандарти для охорони кордону спрямоваш на шдтримання оперативно! сумюносп, спшьних операцш, сшвробгтництва та обмшу. На цьому ж фундамент! будуеться взаемна довГра. Передбачено, що для пвдтримання взаемодй та налагодження зв'язшв з громадськ1стю прикордонники повинш довГряти один одному, вмгти сшвпрацювати з громадськ1стю [6, с. 33]. У цьому випадку йдеться про шший/нерадянсь-кий рГвень сприйняття людей, шшГ принципи i стандарти европейських та нацюнальних норм професшно! етики, основою якого е тривал традицй' розбудови европейського сшвтовариства.

Для розумшня зазначених щншсних аспекпв професшно! культури офщера-прикордонника важливе значення мае потенщал гумангтарних наук. Самесощальш та культурш знання, як зазначае I. Предборська, визна-чають вщносини мГж людьми, людиною та свГтом [7, с. 23]. П. Грицаенко також доводить, що сенс гумаштарно! освгти якраз i полягае у передач!, трансляцп такого виду знань, який необхщний для розумшня та узгодження взаемодй' людей [8, с. 9]. Можна стверджувати, що значення гумаштарно! освгти обумовлене також тим, що офщер-прикордонник е не тшьки ноаем професшних знань i навичок, а особиспстю, яка володГе необхгдними людськими якостями i перебувае у взаемодй з шшими людьми. Перефразовуючи М. Гайдеггера, С. Кримський визначае завдання освГти в сприянш становленню культури як «реалГзаци найвищих цшностей з погляду куль-тивування найвищих чеснот» [9, с. 16], адже, шдкреслюе фшософ, культура за призначенням оптимГзуе людський чинник, утверджуе щнносп добра та краси, ютини та свободи [9, с. 13].

Гумаштарш знання - це можливють орГентуватися у свт: у цих знаннях мютиться в явнш або неявнш форм! наращя, певна юторГя-повчання, розповгдь, що моделюе основш типи поведшки людини, найважлившГ щнносп, системи вгдчування [10, с. 158]. Саме гумаштарш дисциплши допомагають ознайомити майбутшх фахГвщв з рГзними варГантами ввдповщей на фундаментальш проблеми буття. ГуманГтарне знання оприявнюе суспшьш та особиспсш щнносп й гдеали, систему культурних смислГв, сощальш орГентацп та стандарти поведшки. е специфГчним засобом шзнання

свГту i людини, що необхщний для передання духовних цшностей i сощального досвгду. ГуманГтарне знання визначае необхвдшсть поваги до людини, толерантного ставлення до шшого культурного досвгду, розумшня носив шших культур.

Гумаштарш дисциплши мають велик! можливосп для «дГалогу культур»: через шзнання способу життя, соцюкультурних моделей життя i дГяльносп людини, !! щеалГв, цшей, свгтоглядних установок, у яких конкрети-зуються щнносп культури народГв та епох. Насамперед йдеться про важливють для майбутшх офщерГв-прикор-доннишв вивчення европейсько! культурно! спадщини. О. Пахльовська зазначае, що радянська система не лише вилучила з укра!нсько! культури ва ïï елттарш шари, а й вщлучила украшське суспшьство вгд фiлософськоï, релтйно].', соцiологiчноï думки Заходу ХХ ст., вГд культурного спадку античносп, Гумашзму, Вгдродження, Просвгтництва. Необхщшсть ознайомлення молод! Гз европейською спадщиною дослгдниця пояснюе тим, що Свропа е першим проектом на планеп, у межах якого робиться спроба досягти паритетного становища нацш, ïхньоï культурноï самореалГзацп та ïхнього економГчно-го добробуту. Першочерговим завданням учена називае окультурення молод!, забезпечення якнайширшого доступу до штелектуальних джерел европейського свГту [11].

Загалом дослгдники одностайш, що гуманГтарне знання дае можливють орГентуватися в свт, в смис-лах того, що вГдбуваеться, передбачае аналГз мотивГв i щншсно-смислових параметрГв людського буття, допо-магае зрозумГти, для чого людина живе та як повинна взаемодГяти з шшими людьми. Предмет гуманитарного знання - це поняття «сенс» i «цшшсть», як е передумо-вою для розумшня людського буття, допомагають лю-диш розрГзняти добро i зло.

Шд час викладання навчально!' дисциплГни «ФшософГя» викладачГ звертали увагу на те, що фь лософськГ знання необхвдш прикордоннику не тГль-ки тому, що вони вчать мислити: без них вш не зможе знайти власш вГдповГдГ на вГчнГ питания культури про добро i зло, про свободу i долю, про вГчне i минуще, про мету i сенс життя. Вивчення фшософи у такому ключГ, за В. Беншим, - е умовою, професшно необхвдною для формування штелектуального офщера, людини культури [12, с. 109-110]. Для прилучення прикордоннишв до европейських цшностей прикордонноï служби пГд час викладання навчальноï дисциплГни «Соцюлопя. Етика. Естетика. Релшезнавство» першочергового значення викладачГ надавали ознайомленню курсантГв Гз сутнГстю европейськоï цивiлiзацiï, спадщиною якою е визначш здобутки у сферГ як технГчних, так i гумангтарних наук. Було акцентовано увагу курсанпв на тому, що, як зазначае О. Пахльовська, основою европейськоï цившза-цп, тобто тим, що зробило Свропу справдГ унГкальним цившзацшним проектом, е християнство, грецька де-мократГя i римське право. Курсанти коментували слова вченоï про те, що «£вропа - це насамперед певний гро-мадянський вимГр, потреба свободи. Лише у свт свободи, вважали греки, може народитися громадянин - людина, яка захищае свободу свою i своеï Батьшвщини, а не Гнертний матерГал в руках деспота» [13]. Важливим предметом уваги е також моральний спадок Свропи вГд античностГ до модерну, насамперед етичний момент: етика вГдносин, етика в роботГ, етика громадянськоï по-ведГнки [13]. Провщною пГд час викладання навчальних дисциплш «ФшософГя», «СоцГологГя. Етика. Естетика. Релтезнавство» була Гдея О. Пахльовськоï про те, що приеднання до Свропи, окрГм громадянського вимГру, можливе через високий культурний вимГр: Гнтелекту-алГзащю суспГльства та вивчення високих зразшв ев-ропейськоï культури, системне послГдовне освоення культурного змГсту Свропи [13], ïï цшностей. ВикладачГ акцентували увагу курсанпв на словах Р. Брага про те, що «бвропа - це культура, а культура - це робота над

Shumovetska Svitlana Pavlivna pedagogical

formation of the professional ... sciences

собою, «вирощування» самого себе... Саме тому, Свропу не можна успадкувати, навпаки, кожен сам повинен !! завоювати. Не можна народитися европейцем, треба працювати щоб ним стати» [14, с. 121], бо «культурш блага не здобути, якщо не вГддавати !м частину себе» [14, с. 122].

Ид час викладання навчально! дисциплши «Соцюлопя. Етика. Естетика. Релтезнавство» акцент було зроблено на шзнанш курсантами, за В. БГблером, суспшьно-значущих ГдеалГв Г цшностей рГзних Гсто-ричних епох, що необх1дно для формування майбутшх офщерГв-прикордоннишв як людей культури - людей з дГалопчним мисленням [15, с. 6]. ВикладачГ намагалися будувати процес навчання як одночасне - сучасне - спо-лучення (дГалог) рГзних форм культури, рГзних розумГв культури - античного Г середньовГчного, середньовГч-ного Г новочасного, новочасного Г сучасного, захвдного Г схщного [15, с. 167] для осягнення, за М. Гайдеггером, вищих, непрагматичних сенсГв життя, його вищих сут-шсних сенав [16, с. 63]. Важливе значення у цьому контекстГ для формування Гнтелектуального потенцГалу майбутнГх офГцерГв-прикордонникГв мали диспути та дискусп, яш е основою навчання в европейських ушвер-ситетах з часГв СередньовГччя, одним з найоптимальнГ-ших шляхГв як добування нового знання, так Г формуван-ня ерудовано!, Гнтелектуально! особистостГ.

ПГд час диспутГв Г дискусГй курсанти вчилися точно викладати сво! думки, доводити, аргументувати, вГдсто-ювати сво! погляди, адекватно ощнювати себе, поважати шшГ думки. Диспути дозволили обговорити питання про те, що являе собою навколишня дшсшсть, яке мГсце лю-дини в нш, чи може вона змшити природу Г суспшьство, Г чи треба це робити; в чому полягае мета Г сенс жит-тя людини. Курсанти робили висновок, що цГ питання проходять через всю ГсторГю культури, !х ставили в усГ часи всГ народи, тому що це вГчнГ проблеми культури. Використання дискусшних методГв було необхщне для спшьного пошуку цшностей Г норм мГжособиспсно! вза-емодГ!, !х дослГдження в специфГчних видах професГйно! дГяльносп у сферГ захисту кордону. Таким чином кур-санти розмГрковували про сутнГсть культури, !! значення для оптимГзування людських вГдносин. Через шзнання способу життя, ГдеалГв, цшей, свггоглядних установок, у яких конкретизуються цшносп культури народГв та епох, курсанти засвоювали соцГокультурнГ моделГ, необ-хГднГ для особистГсного та професГйного становлення Г зростання. ПГд час дискусГй курсанти на основГ пГзнання соцГокультурних моделей життедГяльностГ людини рГз-них культур здшснювали спшьний пошук цшностей Г норм, дослГджуючи !х у специфГчних видах професГйно! дГяльностГ прикордонника. Знання цГнностей европей-сько! культури, досвГду життедГяльностГ людей рГзних Гсторичних та культурних епох, вщображених у фшосо-фГ!, етицГ, релГгГ!, допомогло курсантам краще пГзнати сенс свого життя, свое! професшно! дГяльносл, европей-ськГ цГнностГ й Гдеали прикордонно! служби.

Г) ВИСНОВКИ

Важливою вимогою сьогодення е переорГентацГя дГяльносп прикордонного ведомства Укра!ни ведповедно до европейських стандарта прикордонно! служби. Для прилучення майбутнГх офГцерГв-прикордонникГв до европейських цГнностей прикордонно! служби важ-ливе значення мае використання потенцГалу таких на-вчальних дисциплш, як «ФшософГя», «Соцюлопя. Етика. Естетика. РелГгГезнавство». ПГд час !х вивчен-ня для формування професГйно! культури майбутнГх офГцерГв-прикордонникГв першочерговим завданням е висвилення особливостей европейсько!' культурно! спад-щини, цшностей европейсько! культури, европейських традицш прикордонно! служби. Вивчення визначних культурних зразшв е тим еталоном, на основГ якого формуеться професГйна культура майбутнГх офГцерГв-прикордоннишв, визначаеться прюритетшсть цшей та спрямованГсть !х професГйно! дГяльностГ, основою 46

яко! мають бути визнання безумовно! цiнностi кожно! особистостi, постулати справедливостi та поваги до людсько! гiдностi.

Перспективами подальших наукових розведок у контекстi розв'язання проблеми формування професш-но! культури майбутшх офiцерiв-прикордонникiв е доследження особливостей використання потенцiалу професiйно-творчих завдань для формування професшно! культури майбутшх захиснишв кордону, виз-начення педагопчних умов формування свiтогляду майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв як основи !х про-фесшно! культури.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Мойсеенко Ю. I. MemoduHni рекомендацЯ щодо формування готовностi персоналу прикордонного BidoMcmBa до прикордонного ствробтництва на кордот. Вiснuк Нацюнально! академи Державноi прикордонноi служби Украши. 2013. Вип. 3. URL:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vnadps_2013_3_18 (дата звернення: 16.10.2019).

2. Miрошнiченко В. I. Профеайне становлення майбутшх офiцерiв-nрuкордоннuкiв у контекстi розвитку прикордонного ствробтництва. Збiрнuк наукових праць Нацiональноi академи Державноi прикордонноi служби Украши. Сер.: Педагогiчнi та nсuхологiчнi науки. 2013. № 3. С. 178—186. URL:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/znpnapv_ppn_2013_3_21 (дата звернення: 16.10.2019).

3. Мазуренко В. П. Законодавча основа прикордонного ствробтництва в Свропейському союзi та УкраШ. Держава та регiонu. Сер.: Економiка та тдприемництво. 2014. № 1. С. 28-32. URL:http://nbuv. gov.ua/UJRN/drep_2014_1_7(дата звернення: 16.10.2019).

4. Рогозян Ю. С. Методичний пiдхiд до оцтки ефектuвностi мiжрегiонального (прикордонного) спiвробiтнuцтва. Ефективна економка. 2015. № 3. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_3_69 (дата звернення: 16.10.2019).

5. Про ршення Ради нацiональноi безпеки i оборони Украши вiд 4 березня 2016 року «Про КонцепцЮ розвитку сектору безпеки i оборони Украши»: Указ Президента Украши вiд 14 березня 2016 р. № 92/2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2016 (дата звернення: 01.09.2019).

6. Унiфiкована програма тдготовки спiвробiтнuкiв прикор-донних вiдомств в Береговоi охорони крат Свропейського Союзу / Розроблено Frontex, Свропейським агентством з прикордонноi та береговоi охорони у ствпращ з крашами-членами СС та правозахис-ними органiзацiямu. Варшава: б. в., 2017. 381 с.

7. Фшософсьт абриси сучасноi освiтu: моногр. / авт. кол. I. Предборська, Г. Вишинська, В. Гайденко, Г. Гамрецька та iн.; за заг. ред. I. Предборськоi. Суми: ВТД «Унiверсumеmська книга», 2006. 226 с.

8. Грицаенко П. М. Гумантарна освimа: суmнiсmь та особлuвосmi прояву (сощально-фтософський аналiз): автореф. дис. ... канд. фшос. наук: 09.00.03 /Кшвськ. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. Кшв, 2009. 17 с.

9. Кримський С. Б. Ранковi роздуми: зб. ст. / худож. оформ. О. Быецького. Kuie: Майстерня Бiлецькuх, 2009. 120 с.

10. Бурлачук В. Традищя, ритуал, свято як система соцiального вiдчування. Соцiологiя: mеорiя, методи, маркетинг. 2002. № 2. С. 147159.

11. Пахльовська О. Шлях до Свропи не пролягатиме постра-дянськими пiдворimmямu. URL: https://glavred.info/life/1387-oksana-pahlovska-shlyah-do-yevropi-ne-prolyagatime-postradyanskimi-pidvorittyami.html (дата звернення: 16.10.2019).

12. Бенин В. Л. Культура. Образование. Толерантность: моногр. Уфа: Изд-во БДПУ, 2011. 192 с.

13. Пахльовська О. Подiл Украши проходить лише по одтй лiнii: мiж Свропою i не-Свропою. URL: http://incognita.day.kyiv.ua/oksana-paxlovska.html (дата звернення: 15.10.2019).

14. Браг Р. Европа, Римский путь. М.: Аллегро-Пресс, 1995. 178 с.

15. Бiблер В. С. Культура. Диалог культур. Кшв: Дух i лтера, 2018. 368 с.

16. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления / сост., пер. с нем. и комм. В. В. Бибихина. Москва: Республика, 1993. 447 с.

Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 4(6)