CC BY
24ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 334.178
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТРАНСНАЦЮНАЛЬНИХ КОРПОРАЦ1Й
У СИСТЕМ1 М1ЖНАРОДНОГО Б1ЗНЕСУ
Македон В.В., к.е.н., доцент, Дшпропетровський ушверситет îm. А. Нобеля
Стаття розглядае питання створення та реал1зацп конкурентнх переваг транснацюнальних корпорацш за рахунок розширення систем швестування, корпоративного будГвництва, отримання переваг на шоземних ринках. Визначено сучасш особливосл процесу отримання конкурентних переваг
Ключовi слова: транснацюнальна корпоращя; мГжнародний б1знес, конкурентш переваги, шоземш шве-стицп, мережа фшш, штернацюналГзащя.
ВСТУП
Розвиток сучасноï системи мiжнародних економiчних вiдносин вщбуваеться пiд впливом стрiмкоï глоба-лiзацiï свiтовоï економжи, що супроводжуеться посиленням взаемозалежностi економiк рiзних краïн свпу внаслiдок зростання трансграничних перемiщень товарiв та послуг, експорту катталГв, штенсивного обмiну iнформацiею та технологiями тощо. По суп, даний процес е лопчним вираженням зростаючоï штернацюна-лiзацiï господарського життя, i ця тенденцГя не перериваеться навiть через економiчнi чи фiнансовi кризи.
На цш стадiï вiдбуваеться своерiдне «стирання» нацюнальних кордошв, а свiтова економiка поступово набувае загальноï основи, важливими компонентами якоï е транснацiональне виробництво, глобальна фшан-сова система, побудована на узгоджених правилах система мiжнародноï торпвл^ утворення единого шфор-мацiйного простору.
Головними дточими особами процесу глобалiзацiï, якi у той же час е одними з головних ïï «винуватщв», а також становлять головну ïï рушiйну силу, е транснацюнальш корпорацiï (ТНК), що оперують у свгговому економiчному просторi.
Утворення й поширення ТНК, як було зазначено вище, е результатом iнтернацiоналiзацiï економжи i розвитку свiтового ринку. КонкуренцГя, прагнення подолати митнi та iншi бар'ери, iснуючi на свiтовому ринку, тдштовхують корпорацiï до створення своïх пiдроздiлiв в iнших краïнах, до придбання активiв зару-бiжних компанш, мiжнародних злиттiв тощо.
Але в той же час стрiмкий розвиток економiчноï дiяльностi ТНК та змши в системi мiжнародних еконо-мiчних вiдносин вимагають актуалiзацiï та аналiзу причин та наслiдкiв поширення влади ТНК та отримання ними значних конкурентних переваг.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е визначення та обгрунтування причин та сучасних проявiв формування конкурентних переваг транснацюнальних корпорацш та прогнозування очГкуваних ефекпв та можливих змiн в системi су-часного мiжнародного бiзнесу.
РЕЗУЛЬТАТЫ
На початок ХХ1 столiття у свгговому господарствi склалася ситуацiя, за якоï ТНК контролювали до поло-вини свгтового промислового виробництва, понад 60% зовнiшньоï торпвлГ, технологiï та «ноу-хау». ПГд ïх контролем знаходилося 90% свГтового ринку пшеницi, кави, кукурудзи, лiсоматерiалiв, тютюну, джуту та залiзноï руди, 85% ринку мод та боксипв, 80% — чаю i олова, 75% — бананiв, натуральноï i сироï нафти. Половина експортних операцш США здiйснюеться американськими та шоземними ТНК. У Великобританiï ïх частка досягае 80%, а у Сiнгапурi 90% [10, с. 34].
У свггогосподарськш системi, як зазначалося, можна видшити 100 найбiльших ТНК, доля зарубiжних продажiв яких у загальному о6сязГ реалiзацiï на початок ХХ1 столГття складала понад 40% [10]. Бшьша частина цих ТНК розташована в краïнах з розвиненою економжою. ЧГльну роль вiдiграють американсью компанiï, якГ становлять майже третину ведучих ТНК. Серед ТНК шших краïн передовi позицiï у Францп (14 ТНК), Нiмеччини (13 ТНК) та Великобританп (12 ТНК) та Японп (7 ТНК). Таким чином, аналiзуючи данi щодо першоï сотш свГтових ТНК, можна прийти до висновку, що на США, Шмеччину, Францiю, Вели-кобританiю та Япошю припадае майже 85% сукупних активiв 100 найбiльших ТНК свГту [11].
АюлГз галузевоï структури показуе, що за швестицшною привабливiстю лГдирують так! сфери дГяльносп, як електронiка, автомобшебудування, нафтопереробка, хiмiчна промисловГсть, харчова промисловють. Пос-тГйно зростае значення електронних, електротехнiчних та комп'ютерних компанiй, тобто компанш у сферi iнформацiйних технологш, причому, незважаючи на загальне зростання питомоï ваги передових галузей у структур! ТНК, конкретш переваги ТНК конкретноï краïни пов'язанi з типом мiжнародноï спецiалiзацiï даноï краïни. Так, наприклад, ЯпонГя представлена переважно електронними фГрмами (Sony, Toshiba, Hitachi, Matsushita), НГмеччина — автомобГльними (Volkswagen, BMW, DaimlerChrysler — спшьно з США) [6].
Дуже характерним на сучасному етапГ е посилення зад1яносп найбГльших ТНК в глобалГзацГйнГ процеси. Ця тенденцГя виражаеться у зростанш вГдношення зарубГжних активГв ТНК, зарубГжних продажГв та чисель-
78
ност1 робггаиюв за кордоном до !х загально! величини та чисельносп. Щ три вщношення за методикою ЮНКТАД зводяться у загальний показник транснацюнал1зацп. Поряд i3 зростанням абсолютних фшансово-економ1чних показниюв дiяльностi ТНК вщбуваетъся зростання показниюв транснацiоналiзацп, зокрема, зро-стае частка зарубiжниx активiв, частка зайнятостi на зарубiжниx шдроздшах у всiй чисельностi зайнятостi. Так, даний коефщент, обчислений по 100 найбшьших ТНК, в середньому тдвищився з 51% у 1990 р. до 57% у 2009 р. Це означае, що ресурси корпорацш, задiянi на свгговому ринку, вже перевищують внутрiшнi [11].
Характерно, що найбшьш високими показниками транснацiоналiзацп вiдрiзняються ТНК з малих кра!н, таких як Швейцарiя, Голландiя, Швецiя тощо. Цей показник у них може досягати рiвня 85-95%. За останш-ми даними ЮНКТАД, коефiцiент транснацiоналiзацп досяг значення 95,5% та 94,5% у швейцарських кор-порацiй Holcim AG та ABB, вiдповiдно, а, наприклад, у бельгшсько! корпорацп Interbrew SA, яка вже довгий час працюе на укра!нському ринку напо!в, цей показник становить 90,8%.
Такий високий показник транснацiоналiзацп саме у невеликих кра!н свiдчить про те, що компанп малих кра!н бшьш iнтегрованi у свiтову економiку, шж фiрми великих держав. Невелика емтстъ внутрiшнього ринку мало! кра!ни, недостатня забезпеченють природними ресурсами, необxiднiсть внаслщок цього оплачувати свiй iмпорт, розвиваючи конкурентоспроможний експорт, — е основними причинами бшьш яскраво виражено!, шж у великих кра!н, орiентацп малих високорозвинених кра!н на експортний варiант екожмчно! стратеги.
З огляду на зазначене, цшком природнiм е бажання будь-яко! фiрми, що поставляе товари на свиовий ринок, мати за кордоном дистриб'юторську мережу, систему сервюного супроводу свое! продукцп, а у бага-тьох випадках — !! збору та виготовлення, оскiльки це одразу надае компанп ряд суттевих переваг над сво!ми конкурентами, що ведуть свою дiяльнiсть на територп одше! держави. Iноземнi фшп вдаграють виключно важливу роль у забезпеченш доступу до iноземниx ринкiв, зниженш виробничих витрат, тдви-щеннi прибутюв, а також забезпеченнi фшансово! стшкосл ТНК в цiлому. Розглянемо основш причини створення та розвитку ТНК, що вщбивають ряд потенцiйниx переваг для фiрми, що починае, продовжуе чи iнтенсифiкуе свою дiяльнiсть в мiжнароднiй сферi. Компанiя, яка виходить на мiжнародний ринок, як правило, переслщуе такi цiлi [1, 4]:
1. Збшьшити обсяги продажiв i прибуткiв через присутшсть на менш конкурентних ринках: керiвництво компанп може розцiнити свiй домашнш ринок для свое! продукцп, як такий, на якому присутня надто велика юльюсть конкурентiв. З огляду на це, вихщ на шоземний, менш конкурентний для даного виду продукцп ринок е дуже перспективним щодо зростання обсягiв продажу.
2. Знайти можливосл пiдвищення ефективностi та тдсилення конкурентоспроможностi, якi е спшьни-ми для усix великих промислових компанш, що iнтегрують у свою структуру постачальницью, виробничi, науково-дослiдницькi, розподiльчi та збутовi пiдприемства та пов'язаш з ефектом масштабу та економiею на витратах, властивих ринковим трансакщям.
«Вплив iноземного компоненту дiяльностi фiрми, — пiдкреслюе Дж.Даннiнг — найбшьш сильно позна-чаеться на трансакцшних (а не виробничих) витратах».
3. Важливу роль вдаграють причини, яю пов'язанi з недосконалiстю ринкового мехашзму в реалiзацil власностi на технологи, виробничий досвщ та iншi нематерiальнi активи (управлiнський та маркетинговий досвщ у першу чергу) шляхом операцш купiвлi-продажу, та якi змушують компашю прагнути зберiгати контроль над використанням сво!х нематерiальниx активiв. Особливо важливим при цьому е те, що в рамках ТНК вказаш активи стають мобшьними, здатними до переносу до шших кра!н, i зовшшш ефекти вiд вико-ристання цих активiв не виходять за рамки ТНК.
4. Фiрма, операцil яко! набувають транснацiонального характеру, отримуе додатковi можливостi пiдви-щення ефективностi та тдсилення свое! конкурентоспроможносп завдяки доступу до ресурив iноземниx держав та зниженню, таким чином, сво!х операцшних витрат у порiвняннi з конкурентами
Наприклад, фiрма може використовувати у сво!х iноземниx пiдроздiлаx бiльш дешеву чи бiльш квалiфi-ковану робочу силу, сировинш ресурси, науково-дослiдницький потенщал, виробничi можливостi та фiнан-совi ресурси приймаючо! кра!ни.
1. Дуже суттевим фактором е безпосередня близьюсть до споживачiв продукцil шоземно! фiлil компанil та можливiсть отримання шформацп, яка дозволяе здiйснювати оцшку перспектив ринкiв кра!ни, у якш розмiщено фiлiю, та про конкурентний потенщал фiрм краlни-реципiента.
При цьому, фшп ТНК у конкуренцil з фiрмами дано! приймаючо! кра!ни отримують важливi переваги в результатi використання науково-техшчного та управлiнського потенцiалу свое! материнсько! фiрми та усix !! пiдроздiлiв.
2. ТНК отримуе можливють використовувати у сво!х iнтересаx таю фактори, як особливосп державно! (наприклад, податково!) полiтики в рiзниx кра!нах, рiзницю в курсах валют тощо [3].
Розглянемо вказаний мотив детальшше. Наявнють закордонних виробничих пiдроздiлiв вщкривае перед ТНК ще одну можливють використання вщмшностей у господарських ситуащях у рiзниx кра!нах — змщнення сво!х позицiй за рахунок валютних операцш. Валютш (як i бiржовi) операцil взагалi складають одне iз по-мiтниx джерел доxодiв сучасно! фiнансовоl олiгарxil. Вирiшальне значення мае те, що ТНК володiе великими виробничими тдроздшами у рiзниx кра!нах, кожен з яких володiе переконливими фiнансовими ресурсами i, що не менш важливо, такими ж значними потребами у грошових засобах. Будь-яка змша курсу валюти в цих умовах приносить вигоду частит тдприемств, якi входять до системи ТНК, не завдаючи реально! шкоди решп !! пiдроздiлiв. Бшьше того, з тако! ситуацil ТНК може отримати цшком вщчутну користь. Зави-
79
щений курс нацюнально1 валюти сприяе заруб1жному швестуванню. Його можна використати для того, щоб не надто зменшуючи ресурси материнсько1 компанп, надати значно1 фшансово1 тдтримки фЫям. Таким чином, ТНК мають можливють здшснювати особливий вид операцш, який можна умовно назвати «безпрог-рашними валютними операщями».
В принцит, тим же способом, що й валютн коливання, ТНК можуть використовувати р1зницю у ставках вщсотку 1, нав1ть, р1зницю у р1внях шфляцп кра1н, де розташоваш 1х материнсью компанп та тдроздши.
1. Ще одтею важливою причиною створення та перевагою ТНК е здаттсть продовжувати життевий цикл сво1х технологш та продукцп, переносячи 1х по м1р1 застаршня у сво1 закордонн фшп та зосереджую-чи зусилля та ресурси щдроздшв, розташованих у кра1т базування материнсько! компанп, на розробщ нових технологш та вироб1в. При цьому складаеться своерщна конф1гуращя ТНК, науково-шновацшне ядро яко! складають 11 тдроздши, розташоват у кра1т розмщення материнсько! ф1рми, а периферто — численш виробнич1, розподшьч1 та збутов1 тдроздши [2].
2. I, нарешп, завдяки прямим шоземним швестищям, ТНК отримуе можливють подолати р1зного роду бар'ери, яю знаходяться на шляху на шоземний ринок через експорт.
Зважаючи на наведет причини створення та поширення ТНК, можна стверджувати, що не випадково ефективнють зовшшньоеконом1чно1 експансп як засобу послаблення кон'юнктурних коливань оцшюеться дуже високо та вважаеться значно бшьшою за ту, яку забезпечують чисто нацюнальт способи зниження економ1чного ризику.
Американський дослщник Т. Агмон на баз1 розрахунюв дшшов висновку, що наявтсть фшш у багатьох кра!нах бшьш надшно гарантуе стабшьшсть отримання прибутюв, ашж нав1ть таю важлив1 фактори, як великий абсолютний розм1р компанп чи стутнь диверсифжованосп 11 виробничо! програми всередиш кра!ни. За Коеном, вшьно маневрувати розм1рами виробництва корпоращя може лише тод1, коли у не1 низька «критична точка», тобто коли вона здатна отримувати прибуток навпъ за невеликого розм1ру виробництва [7].
Поширена мережа виробничих шдроздшв, розташованих у р1зних кра1нах, дозволяе ТНК збшьшувати ви-робництво там, де його можна здшснювати з максимальною вигодою, 1 обмежувати там, де воно е збитковим.
Як свщчить наведена таблиця 1, у сучасних умовах наявними е ус перераховаш вище мотиви трансна-цюнал1зацп д1яльност1 ф1рм, однак роль р1зних мотив1в сильно залежить в1д регюну, у який швестуе ф1рма.
У таблиц 1 наведено приклад японських ТНК. Основною причиною прямих шоземних швестицш япон-ських компанш у шш1 кра1ни е забезпечення доступу до ринюв цих кра1н, причому часто таю швестицп в ту чи шшу кра1ну слугують своерщним «трамплшом» для проникнення в шш1 кра1ни регюну.
Разом з тим, ло-кальш переваги р1зних регюшв, яю використо-вують компанп, не-однаковг Так, фактори, пов'язаш з пропози-щею пор1вняно деше-во1 робочо1 сили, вдаграють набагато бшьш важливу роль у якосп залучення шве-стицш японських ф1рм в кра1ни Ази та Швден-но1 Америки, шж у кра1ни Швшчно1 Америки. У той же час при
швестувант в остант, так само як 1 в кра1ни Зах1дно1 Свропи, дуже важливим е шформацшний аспект, що пов'язаний з високим р1внем науково-техшчного розвитку цих кра1н, а також прагнення обшти р1зного роду бар'ери на шляху японського експорту до цих кра1н.
Проте, незважаючи на очевидт переваги вщ набуття компашею статусу ТНК, не слщ вщкидати можли-восп, що 1з виходом на м1жнародш ринки компашя може зпжнутися також 1 з певними ускладненнями [5, 8]:
1. Необхщнють працювати за р1зних полггачних, економ1чних та культурних умов та за потенцшно1 можли-восп р1зко1 1х змши. Проблеми, яю можуть з цього виникнути, неминуче ускладнюють роботу на м1жнароднш ареш у пор1внянш з роботою виключно на домашньому ринку. Наприклад, припустимо гшотетичну ситуащю, за яко1 кер1вництво деяко1 умовно1 ТНК, яка розташована у США, отримало шформащю, що р1вень шфляцп в Албанп, де розташований 11 завод, р1зко зростае; що шведсью наймаш пращвники у 11 японському вщдшенш банку не можуть пристосуватися до культурного середовища Японп; а полггачна нестабшьнють у Грузи може з1рвати виконання щойно укладених угод. Проблеми такого роду неминуче роблять д1яльнють компанп у м1жна-родному середовищ1 набагато бшьш складною, н1ж оперування виключно на нацюнальному ринку.
2. На шоземних ринках важче слщкувати за конкурентами. Бути шформованим про д11 конкурента у багатьох кра1нах часто е складно через вщстань м1ж кра1нами, р1зн1 мови, р1зн1 нац1ональн1 позицп; зб1р та передача 1нформац11 ускладнюеться р1зними можливостями телекомун1кац1й у р1зних кра1нах.
80
Таблиця 1
Мотивац1я П11 японських ф1рм переробно1 промисловост1 (% опитаних японських компанш, що назвали вщповщний мотив) [10]
РЕГ1ОН ШВЕСТУВАННЯ
МОТИВИ 1НВЕСТУВАННЯ Пiвнiчна Захщна Азiя Швденна
Америка Свропа Америка
Доступ на ринок приймаючо! кра!ни 80,4 79,8 61,2 62,1
Доступ на iншi ринки 12,5 36,8 25,3 13,0
Збiр iнформацii 26,2 19,9 13,1 5,6
Використання робочо! сили приймаючо! кра1ни 14,6 20,9 64,3 48,0
Стимули приймаючо! кра!ни для прямих шоз. iнвестицiй iноземних фiрм 9,4 20,2 32,8 37,9
Подолання обмежень на експорт в приймаючу кра!ну 16,4 16,3 1,8 0,6
Експорт в Японiю 10,0 3,7 18,2 6,2
Доступ до сировини приймаючо! кра!ни 8,9 1,8 6,5 14,1
Науковий в1смик: Фшанси, банки, iнвестицil - 2012 - №3
3. Необхщтсть працювати з багатьма р1зними монетарними системами значно ускладнюе процеси об-л1ку. Таю завдання, як пор1вняння звггаосп операцшних одиниць у р1зних крашах, а також передача товар1в м1ж цими одиницями можуть бути ускладненими.
4. Полгтичний Таблиця 2 ризик, тобто по- Полпичний ризик та м1жнародна сфера б1знесу [9]
тенцшна можливють втрати контролю над власшс-тю чи прибутками корпорацiï через aiï iноземноID уряду. У таблиц 2 наведено ряд умов, за яких виникае полiтичний ризик, оргатзацп та групи, яю генеру-ють полiтичний ризик та мож-ливий вплив по-лiтичного ризи-ку на дiяльнiсть компанiï.
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи сказане, можна стверджувати, що завдяки створенню мiжнародноï мережi фшш та пiдроздiлiв ТНК, створюеться широка база стшкосп та пов'язана з нею висока ефективнють кредитно-фiнансовоï стабiлiзацiï. На користь ТНК працюють найрiзноманiтнiшi явища, такi як елементи асинхрон-ностi свiтового циклу та зарубiжна диверсифiкацiя виробництва, змiни валютних курсiв та рiзна iнтенсивнiсть шфляцшних процесiв, вiдмiнностi мiж вiдсотковими ставками тощо. Подiбна рiзноманiтнiсть методiв дае гарантш, що практично у будь-яюй ситуацiï, якщо не один, то шший прийом сприятиме подоланню поста-лих перед компанiею труднощiв.
Реалiзуючи вказанi фактори, ТНК, безумовно, досягае бшьш високого прибутку вiд твестицш у по-рiвняннi з шшими фiрмами, операцiï яких обмежуються нацюнальними кордонами однiеï краïни, вщкрива-ючи для себе новi регiони i напрями дiяльностi.
Таким чином, прагнучи досягти усiх можливих переваг вщ ведення мiжнародного бiзнесу, максимально уникаючи при цьому неминучих ризикiв, борючись за ринки збуту у глобальному масштаб^ ТНК стали домiнуючою економiчною силою у свiтовому господарствi.
список bmop^tahoï л1тератури
1. Глобалiзацiя i безпека розвитку: Монографiя / О.Г.Бшорус, Д.Г.Лук'яненко та iн. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с.
2. Гриффин Р. Международный бизнес. 4-е изд. / Пер. с англ. под ред. А.Г. Медведева / Р. Гриффин, М. Пастей. — СПб.: Питер, 2006. — 1088 с.
3. Ленский Е.В. Транснационализация капитала./ Е.В. Ленский; под ред.О.Н. Сосковца. — Мн.: Армита-Маркетинг, Менеджмент, 2008. — 326 с.
4. Рогач О.1. Транснацiоналiзацiя свггового господарства та перехвдш економжи / О.1. Рогач, О.1. Шнир-ков О.1. — К.: ВЦ «Ктвський ушверситет», 1999. — 302 с.
5. Руденко Л.В. Управлшня потоками капiталiв у сучаснш бiзнес-моделi функцюнування транснацю-нальних корпорацiй: Монографiя / Л.В. Руденко. — К. : Кондор, 2004. — 480 с.
6. Субботин А.К. Границы рынка глобальных компаний / А.К. Субботин. — М. : Едиториал УРСС, 2004.
— 328 с.
7. Agmon Т., Hirsch S. Multinational Corporations and the Developing Economics: Potential Cains in a World Imperfect Markets and Uncertainly / Т. Agmon, S. Hirsch // Oxford Bulleting of Economics and Statistics. — 2009.
— №41. — P. 333-334.
8. Ball D.A., McCulloch W.H. Jr. International business: Introductions and essentials / D.A. Ball, W.H.Jr. McCulloch. — BPI Irwin, Homewood, 2007. — 943 p.
9. Michalet C.A. Transnational corporations and the changing international economic system / C.A. Michalet // Transnational Corporations. — 2004. — Vol. 3. — No.1. — P. 45-60.
10. Rugman A.M. Forty years of the theory of the transnational corporation / A.M. Rugman // Transnational corporations. — 2009. — Vol.8. — No.2. — P. 29-41.
11. Schumann G. TNCs and employment / G. Schumann // The Centre on Transnational Corporations Reporter.
— 2008. — №26. — P. 60-72.
Стаття надшшла до редакцп 15 кв1тня 2012 року
81
Джерела полгтичного ризику Органiзацiï (групи), якi генерують пол™чний ризик Наслщки вiд полiтичного ризику на дiяльнicть ТНК
• PÎ3HÎ пол^ичш фшософи (нацiоналiзм, сощатзм, кому-шзм тощо) • Сощальний безлад та неста-бшьшсть • Mic^Bi монополи • Нещодавно отримана чи очшувана полгтична незалеж-шсть • Воент конфлжти, внутр^ шш повстання, перевороти, тероризм • №bî мiжнароднi альянси • Дiючий уряд та його вщомства • Парламентcькi опозищйш групи • Непарламентcькi опозицiйнi групи (анархктсью чи терориcтичнi групи, яю дiють вcерединi краïни чи поза нею) • Неоргашзоваш групи, об'еднанi сшльними iнтереcами: студенти, робiтники, селяни i тлн. • Iноземнi уряди чи мiжнароднi урядовi органiзацiï, такi як €С • Iноземнi уряди, що прагнуть всту-пити у военш конфлiкти чи тдтри-мати внутршш повстання • Конфккащя: втрата активiв без компенcацiï • Екcпропрiацiя з компенcацiею: втрата свободи дщ • Операцiйнi обмеження: частка ринку, характеристики продукцц, полiтика щодо зайнятост i т.iн. • Втрата свободи передачi дивь дендiв, процентних платежiв, трансферу товарiв, персоналу та прав власност • Порушення чи одностороннш перегляд контрактов та угод • Податкова дискримшащя, при-муcовi субконтракти • Нанесення шкоди власност чи персоналу (викрадення) через повстання, вшни, тероризм
