CC BY
25
УДК 339.92 Докторант О.В. Макара, доц., канд. екон. наук -
Тернотльський нащональний економiчний ушверситет
СТРУКТУРН1 ТРАНСФОРМАЦН У СОЩАЛЬНО-ОР1£НТОВАНШ НАЦЮНАЛЬШЙ ЕКОНОМ1Ц1
Розглянуто сутшсть, основнi ознаки, переваги та недолжи процесу глобалiзацil в контекстi захисту конкуренци вiтчизняних виробникiв шляхом рiзнобiчноl сшвпра-цi iз мiжнародними оргашзащями, проведено аналiз його впливу на сощально орieнтований розвиток кра!ни, виявлено взаемозв'язок структури й ефективностi на-цюнально! економiки у процесi сшвпращ iз мiжнародними органiзацiями
Постановка проблеми у загальному вигляд1. Сучасний стан нащ-онально! економжи не викликае сумшв1в щодо необхвдносл системних пе-ретворень у напрямку сощально! полггики. З погляду сощального чинника, перед економжою е таю початков! проблеми:
• яким чином задовольняти сощальш потреби людей;
• як забезпечити сощально справедливий розподш благ;
• як досягти зростання добробуту водночас !з зростанням ефективноста еконо-
мши.
Таю проблеми сощально! ор!ентацп економжи вир1шують особливи-ми засобами та способами. Для задоволення сощальних потреб головне зна-чення мае зростання обсягу суспшьного виробництва та вдосконалення його структури вщповщно до змши потреб суспшьства. Справедливий розподш благ припускае безл1ч суперечливих чинниюв, що впливають на розподш: розподш власностц обмеження, що встановлеш прожитковим мшмумом в суспшьствц необхщшсть забезпечувати споживання непрацюючих члешв суспшьства 1 тлн. Складшшим завданням е виршення третьо! проблеми, ос-юльки, з одного боку, юнуе реальна суперечнють м1ж постшним прагненням громадян до зростання добробуту, а з шшого, обмеженням можливостей виробництва. Вщ того, якою м1рою економ1чна система виршуе останне зав-дання, залежать можливосл !! вдосконалення та сощально! ор1ентацп.
Формування ефективно! структури економжи, яка вщповщае сощаль-но-ор!ентованш модел1 економ1чного розвитку, мае Грунтуватись на викорис-танш конкурентних переваг кра!ни у свгтовому подЫ пращ та економ1чних перевагах м1жнародно! штеграцп, що е актуальним в контекст шститущона-л1зацп мехашзм1в державного впливу на економ1ку та процешв глобальних проблем сощально-економ!чного розвитку.
Анал1з досл1джень 1 публжацш останн1х рокчв. Проблеми структурно! перебудови економжи розкрито у наукових працях вщомих укра!нських вчених О.М. Алимова, В.М. Бородюка, В.М. Гееця, М.С. Герасимчука, С.1. Дорогунцова, Б.С. Кваснюка, В.Е. Коломойцева, О.С. Кузьмша, 1.1. Лую-нова, А.Ф. Мельник, Л.В. Мшша, В.С. Найдьонова, а також росшських -О.1. Анчишюна, Е.В. Балацького, С.Ю. Глазьева, Е.П. Горбунова, В.М. Куд-рова, В.1. Маевського, С.М. Меньшикова, Л.П. Ночовюно!, Ю.В. Яременка та шших. Набагато рашше теоретичш внески щодо проблеми державного регу-лювання економжи зробили вщом1 захщш економюти - А. Вагнер, Дж. Гел-брейт, Л. Ерхард, Дж. Нейнс, В. Леонт'ев, П. Самуельсон, Дж. Спглщ, Р. Со-
лоу та шш1 Проблемам впливу процесiв глобатзацп на сощально-економiч-ний розвиток кра!ни придiляють достатньо уваги такi зарубiжнi дослiдники: Дж. Сорос, С. Кшдлебергер, Дж. Кейнс, М. Портер, Р. Коуз, Р. Камерон, Й. Шумпетер.
Видшення невир1шених ран1ше частин загальноУ проблеми. У су-
часних умовах свггово! економiчноl кризи багато питань залишаються недос-татньо розкритими та обгрунтованими. Потребують подальшого дослiдження теоретико-методолопчш засади конкурентоспроможностi та структурно1 политики на засадах соцiальних аспеклв. Актуальною на сьогоднi е проблема теоретичного обгрунтування необхiдностi визначення змш форм та методiв державного регулювання в умовах вiдкритостi нацiональних господарств.
Постановка завдання. Метою дослщження е теоретичне обгрунтування структурно! полггаки, яка буде враховувати нацюнальш особливосп соцiально орiентованого розвитку кра!ни.
Реалiзацiя мети дослiдження обумовила об'ективну необхщшсть вияв-лення та вирiшення такого комплексу завдань:
• взаемозв'язок структуры й ефективносл нацюнально! економши у процес ствпращ 1з тжнародними оргашзац1ями (транснацюнальними компашями);
• перетворення структурних параметр1в нацюнально! економжи у безпещ за-доволення внутршшх запитш суспшьно! системи;
• взаемозв'язок м1ж структурною трансформащею економжи [ формуванням ново! якост економ1чного зростання
Виклад основного матер1алу досл1дження. На сьогоднi актуаль зуеться еволюцiйний шлях штернащоналiзацп господарського життя, комплексного виршення всього блоку економiчних i соцiальних проблем через поетапне перетворення структурних параметрiв економiчного простору. У цей час зникае загальноприйняте протиставлення економiчних i соцiальних цiлей реформ, по-новому розставляються прiоритети державно! промислово! i сощально! полiтики, синхронiзуються заходи iз зростання економiчноl та сощально! ефективностi системи.
У разi такого пiдходу до економiчного розвитку виникае стiйкий пози-тивний зворотний зв'язок мiж зростанням добробуту, розвитком особистосп та темпами економiчного зростання, пiдвищенням сукупного попиту i зростанням обсягу нацюнального виробництва, заходами державно! структурно! полггаки i соцiально-економiчною ефективнiстю господарсько! системи.
Необхщно зазначити, що структурнi реформи у напрямi зростання со-цiально-економiчноl ефективностi нацiонального господарства не можуть принести негайного полiпшення сощально! результативносп системи, швид-кого зростання добробуту людей. Передуим iдеться про конструювання ще-ально! моделi, яка здатна подати теоретичш орiентири процесу реформ, тд-вищити соцiальну спрямованiсть економiчноl полiтики загалом.
З огляду на зазначене, варто розглянути посилення впливу транснащ-ональних компанiй (ТНК) на розвиток нащональних господарств, що е, на наш погляд, двояким. З одного боку, проникнення ТНК на нацюнальш ринки сприяе розширенню припливу кашталу, нових технологш, впровадження пе-
редовиx методiв yпрaвлiння та мaркетингy, збiльшення зай^то^! та доxодiв тиx громадян, яю працюють в мiжнaродниx компaнiяx.
З шшого 6оку, ТНК можуть чинити негативний вплив на економiчний розвиток приймaючоï крaïни. Нacaмперед це проявляeтьcя в тому, що еконо-мiчнi (а iнодi i полiтичнi) штерест ТНК i приймaючоï крaïни можуть не зб^а-тиcя. ТНК не защкавлеш в cтрyктyрнiй полiтицi держави, яка отрямована на cинxронний розвиток вcix галузей, що забезпечують краш нaцiонaльнy неза-лежнicть, економiчнy безпеку, виcокy зaйнятicть i зaxищенicть найманого пращвника. Водночac ТНК визнaчae мiжнaроднy cпецiaлiзaцiю крaïни, a ca-ме: стимулюють або cкорочyють обcяг нацюнального виробництва. Така ше-цiaлiзaцiя ознaчae для нaцiонaльниx економiк зникнення або коршну змiнy цiлиx галузей, структурне безробiття, cоцiaльнi проблеми.
ТНК в економiчномy плaнi e набагато стльшшими, нiж приймaючi крaïни. Це дae змогу ТНК чинити тиcк на нацюнальш уряди, примушуючи ïx мiнiмiзyвaти подaтковi вiдрaxyвaння, вимагати оcобливиx пшьг у фiнaнcовiй cферi, iнфрacтрyктyрi, зaxиcтy економiчниx i cоцiaльниx iнтереciв тощо. G чимало приклaдiв, коли траншацюнальш корпорaцiï беруть активну yчacть у формуванш новиx yрядiв, якi врaxовyють тiльки ïxнi iнтереcи.
ТНК стають причиною поcилення монополicтичниx тенденцiй у фун-кцiонyвaннi нaцiонaльниx економiк. Нарощуючи iнтенcивнicть iмпортy, вони фактично витюняють нaцiонaльний дрiбний i cереднiй бiзнеc. Зaзнae втрат i великий бiзнеc. Вiн фактично не витримye конкуренцп з боку ТНК. Бiльшicть п^пр^м^и розоряeтьcя i зникae зовciм, а звшьнеш нiшi на ринку займають мiжнaроднi корпорaцiï. У циx yмовax безконтрольна дiяльнicть економiчно потyжниx ТНК зд^ню^ негативний вплив на економжу.
Для мiнiмiзaцiï негaтивниx ефектiв щодо приcyтноcтi ТНК у крaïнi та ïx можливоï полiтики, ТНК повинш мати обмежену aвтономiю та дiяги в пев-ниx юридичниx та iнcтитyцiйниx межax. Правова реглaментaцiя ïx дiяльноcтi cтae об'eктивною необxiднicтю. I в цьому велику роль вщграють нaцiонaльнi уряди. На думку б^льшо^и доcлiдникiв, нaйбiльш ефективним e не нащ-ональний, а мiжнaродний рiвень регулювання та контролю за дiяльнicтю ТНК. Як зaзнaчae cтрaтегiчний щеолог Дж. Стiглiц: "Необxiднa корiннa ревь зiя cиcтеми yпрaвлiння, тобто керyючиx i контролюючиx cтрyктyр мiжнaрод-ниx економiчниx iнcтитyтiв. Коли мiжнaроднi оргашзацп пройдуть через xво-робливий процеc перетворень, вони зможуть виконати cвоe завдання: додати глобaлiзaцiï людcьке обличчя" [1].
Отже, головну фyнкцiю в регулюванш дiяльноcтi ТНК мають викону-вати нaднaцiонaльнi оргaнiзaцiï. Зокрема, до тепер в рaмкax ООН та ïï cтрyк-тyрниx пiдроздiлax прийняп:
1) Деклaрaцiя про мiжнaроднi швеетицп та бaгaгонaцiонaльнi пiд-приeмcгвa. У додатку вона мicгигь "Керiвнi принципи для багатонащ-онaльниx пiдприeмcгв", що вщповщають положенням нaцiонaльного права про кaртелi i конкyренцiï;
2) Ломейеью конвенцiï про cпiвробiгницгво мiж крашами Африки, Ка-рибеького баеейну, Тикого океану i ЕС;
3) Конвенщя мiж СС i Лiгою арабських держав про взаемне заохочення та захист швестицш;
4) Кодекс шоземних iнвестицiй кра'н Андського пакту, що мае обов'язко-ву силу для кра'н-учасниць i вiдображае концепцiю тдпорядкування ТНК законам приймаючих кра'н;
5) Низка принцитв i правил для контролю за обмежувальною дiловою практикою ТНК;
6) Мiжнародний кодекс поведшки у сферi передачi технологiй, що регулюе передачу технологiй, зокрема за каналами ТНК;
7) Тристороння декларащя, що передбачае правила поведiнки.
Уш щ документи доповнюють один одного 1 регламентують операцп м1жнародного 61знесу та транснащональних компанш. "Декларащю про м1ж-народш швестицп 1 багатонацюнальш тдприемства" 6уло прийнято в червш 1976 р. Оргашзащею економ1чного ствробггництва та розвитку (ОЕСР). Щодо ще! Декларацп, ТНК пропонують таю обов'язки:
• тдкорятися праву краши перебування;
• враховувати полiтику краши перебування, зокрема враховувати стратегiчнi цш полiтики тих держав, де вони оперують. Особливо мають враховуватися прюритети в галузi економiчного та сощального прогресу, включаючи про-мисловий та регюнальний розвиток, охорону навколишнього середовища, створення робочих мiсць, сприяння нововведень i передачi технологш;
• ствпрацювати iз крашою перебування;
• виключити практику пiдкупу та су6сидiй;
• не втручатися у внутрiшнi справи краши перебування;
• дотримуватись принципу забезпечення конкуренцп. Для цього необхщно:
■ дотримуватись антимонопольного законодавства у крашах перебування, ут-римуватися вщ дш, яю можуть негативно вплинути на конкуренцию в процеа зловживань домшуючим становищем на ринку;
■ дотримуватися порядку оподаткування, трудового права, права сощального забезпечення. Так, у сфер1 оподаткування ТНК мають надавати податковим органам у крашах перебування всю необхщну шформащю для точного ощ-нювання величини податюв, що включають даш про операцп в шших крашах, вщомосп про трансфертне цшоутворення та ш;
■ поширювати досягнення в наущ, техшщ та технологи.
У 1974 р. Економ1чна 1 Сощальна Рада ООН заснувала Центр, Ком1с1ю та шформацшно-дослщний центр щодо ТНК. У 1978 р. Ком1ия розробила Кодекс поведшки ТНК, який мае дорадчий характер:
• забороняеться застосовувати дискримiнацiйнi заходи щодо партнера;
• закршлюеться обов'язок ТНК сприяти розвитку науково-технiчного потенщ-алу приймаючо! краши;
• надавати звпи про свою дiяльнiсть;
• дотримуватися вимог фшансового i податкового характеру;
• поважати суверенитет кра'ни перебування, виходячи з 1! економiчних цiлей i завдань полiтики;
• поважати сощально-культурш цiлi, цiнностi i традицп краши перебування;
• не втручатися у внутршш справи;
• не займатися дiяльнiстю полiтичного характеру;
• утриматися вiд практики корупцй;
• дотримуватися законш i постанов, що стосуються обмежувально! дшово! практики;
• дотримуватися положень, що стосуються охорони навколишнього середови-ща.
Для бiльш ефективного обмшу технологiями був також прийнятий Мiжнародний кодекс поведiнки у сферi передачi технологiй. Його положення регламентують дiяльнiсть продавцiв науково-технiчних знань. 1х можна умовно роздiлити на двi основнi категорп. Одна з них е перелжом зо-бов'язань, яю продавцi технологiй беруть на себе тд час укладання та реаль зацп угод iз покупцями. Положення друго! категорп описують практичнi прийоми, вщ яких продавцям технологiй запропоновано утриматися.
У рамках МОП прийнято також Тристоронню декларащю, яка регу-люе правила поведшки ТНК у сферi найму робочо! сили та сощально! полии-ки. Вона передбачае правила поведшки ТНК у галузi шдготовки кадрiв, за-безпечення вщповщних умов працi та життя робиниюв [2]. Усi перерахованi документи мають дуже важливе значення. Однак у бшьшосп випадкiв пере-лiченi нормативш акти носять декларативний характер, оскшьки досi вiдсутнi механiзми !х реалiзацп. Зокрема, Кодекс поведiнки ТНК, який було розробле-но ще в 1978 р., дос не прийнятий. Багато в чому це зумовлено тим, що рiзнi кра!ни по^зному оцiнюють його статус.
У цих умовах, на наш погляд, зростае роль нацюнальних урядiв у за-хистi економiки сво!х кра!н. Сьогодш дiяльнiсть ТНК, !х статус та багато ш-ших питань визначаються нацюнальним правом. Нацiональне регулювання передбачае тдпорядкування дiяльностi фiлiй i дочiрнiх пiдприемств ТНК на-цiональному законодавству приймаючо! кра!ни. У бiльшостi випадюв це ш-вестицiйне законодавство, спрямоване на визначення правового статусу шо-земного швестора.
Результати дослiдження показують, що в умовах, коли норми мiжна-родного права не працюють на повну потужнють, а можливост нацiонально-го законодавства обмеженi, регулювання дiяльностi ТНК, а значить i захист нацiональних виробникiв з боку держави, може здшснюватися переважно непрямими методами. До числа таких методiв можна вщнести:
1) регулювання процесу руху кап1талу;
2) контроль за злиттями й поглинаннями;
3) використання нових форм ведення б1знесу, що дають змогу держав1 непрямим методом контролювати б1знес (зокрема ТНК) [ використовувати його потенщал для виршення загальнодержавних завдань (концесИ та шш1 форми соц1ального партнерства).
Насамперед в умовах, коли економжа стае бшьш вiдкритою, мають посилюватися функцп держави з контролю за рухом катталу. Вiдомо, що ТНК - це основш експортери капiталу у формi прямих iноземних iнвестицiй (П11). Саме вивiз капiталу робить компашю транснацiональною. Перенесення значно! частини виробництва за кордон, створення там фшш i дочiрнiх ком-панiй, що е частиною загально! мережi, дае змогу ТНК максимально використовувати належш !м ресурси, реалiзуючи конкурентш переваги.
Прямi iноземнi iнвестицil (П11), що здiйснюються ТНК, iснують сьогодш у рiзних формах. Це може бути або покупка ТНК частки нацюналь-но! компанп, або створення спшьного пiдприемства, або створення компанп
за кордоном "з нуля". На цей час навпъ покупка 10 % акцш вважаеться вже не портфельними, а прямими швестищями, оскiльки вважаеться, що цього достатньо для забезпечення ефективного контролю над об'ектом швестуван-ня. Для транснащональних корпорацш прямi шоземш iнвестицiï - це можли-вють подолати iмпортнi бар'ери. Це також скорочення транспортних витрат на доставку товару споживачев^ можливють забезпечити себе природними ресурсами в тому випадку, коли не вистачае у краш ресуршв.
Для приймаючоï сторони, як зазначалося вище, е цiла низка переваг, що дае змогу ощнити вплив П11 як позитивний: зростання катталовкладень, зростання продуктивностi працi та зайнятосп, передача торгових марок, ль цензiй, управлiнських i маркетингових навичок, сприяння зростанню конку-рентоспроможностi приймаючоï краïни. Тому краïни намагаються залучити прямi iноземнi iнвестицiï. Для цього вони полшшують iнвестицiйний клiмат у краш: скасовують iснуючi обмеження, посилюють гарантiï вiд експропрiацiï та нацiоналiзацiï, забезпечують бiльший простiр для ринковоï конкуренцiï.
Але негативнi наслiдки прямих шоземних швестицш ТНК значно пе-реважують ïх позитивний вплив. Це пояснюеться тим, що iнвестицiï мають рiзний вплив на економiку розвинених краш. Розвиненi краïни виграють вщ активiзацiï потокiв П11, оскiльки решвестування прибуткiв вiд П11 у щ краïни стае додатковим iмпульсом ïх розвитку. Тому вони краïни всшяко сприяють розвитку власних ТНК, надаючи ïм пiдтримку в найрiзноманiтнiших формах:
• надання державних гарантiй i страхування прямих iноземних iнвестицiй;
• захист iнвестицiй ТНК за кордоном через створення "справедливих" недис-кримшацшних iнвестицiйних умов, зокрема, виключення подвшного оподат-кування;
• пiдтримка НДДКР, видшення спецiальних субсидiй для високотехнологiчних галузей;
• пряма пiдтримка ТНК за допомогою шформаци, стимулювання збуту про-дукцiï;
• через створення ТНК iз державною участю, найбiльшi з яких е у Францiï, 1та-лiï, Австрiï та Iндiï.
Навпаки, для краш, що розвиваються, великий потж П11 веде до витю-нення з нацiонального ринку вггчизняних компанiй i втрати контролю з боку мюцевих компанiй над нащональним виробництвом. Водночас уряд втрачае свш вплив у разi формування стратеги нащонального розвитку. Також може вщбуватися погiршення стану платiжного балансу приймаючоï краïни, якщо виробництво фiлiй зажадае значного збшьшення iмпорту.
Стiйке положення ТНК дае змогу для бшьш рiшучих заходiв у разi кризи - закриття тдприемств, скорочення виробництва, що веде до безроби-тя та шших негативних явищ. Все це може обернутися великими втратами для нацiональноï економiки. Втрати для нацiональноï економiки приймаючоï краïни також неминуч^ якщо обсяг вивезеного з краши катталу перевищить обсяг вкладень у нацiональну економiку прямих шоземних швестицш.
Як показав досвщ низки краш, П11 мають позитивний вплив на еконо-мiку приймаючоï краши тшьки за наявностi чiткоï урядовоï програми взаемо-дiï з шоземними iнвесторами та розроблення заходiв iз регулювання нових
тишв взаемозв'язюв. Отже, функцп держави з регулювання процесу руху ка-тталу мають включати систему зaходiв, якi спрямоваН на вирiшення двох основних завдань: контроль за галузевим вкладенням прямих шоземних íh-вестицш, що здшснюються ТНК та вироблення зaходiв, спрямованих на об-меження вiдтокy кашталу, коли погiршyeгься економiчнa кон'юнктура.
Якщо розглядати нaйзaгaльнiшi принципи вирiшення першого завдан-ня, то вони мають включати таю заходи:
• галузеве регулювання розмщення прямих шоземних швестицш 1з метою не допустити посилення впливу шоземпого катталу у стратепчпо значущ1 пап-рямки i сфери розвитку;
• заборона та обмеження певних видiв дiяльпостi або випуску конкретно! про-дукцй;
• обмеження частки iноземного катталу, що швестуються у тдприемства;
• прийняття спещальпих обмежень на iнвестицiйнy дiяльнiсть шоземних фiрм. Варто врахувати досвiд розвинених кра!н у сферi державного регулювання швестицш. Так, у Канад^ наприклад, дiяльнiсть iноземних iнвесторiв регулюеться нaцiонaльним законодавством, яке сформоване на основi мiжнa-родних (СОТ) i регюнальних (FTA, NAFTA) норм. Щодо угоди про вiльпy торгiвлю (FTA) 1988 р. взято зобов'язання полегшення доступу iноземних íh-весторiв на внутршнш ринок, розширення прав iнвесторiв та обмеження державного регулювання [3].
У Кaнaдi зaбороненi шоземш швестицп у сферi, яка забезпечуе нащ-ональну безпеку (уранова промисловють, фiнaнсовi послуги та транспорт), i в сферi культури (видавнича справа, кiнемaтогрaфiя, розповсюдження аудюп-родукцп). 1ноземН банки мають право створювати у Кaнaдi тiльки невеликi дочiрнi тдприемства, якi можуть кредитувати юридичнi особи. Вщкривати вклади фiзичним особам заборонено, що пов'язано з турботою про захист íh-тереив дрiбних вкладниюв. Частка шоземно! влaсностi в активах тд-приемств повiтряного транспорту, зазвичай, не може перевищувати 25 % ак-цiй. Частка в активах радю-i телевiзiйних компaнiй повинна бути не бшьше нiж 20 % [4].
Приклад Канади показуе як держава може здшснювати захист i тд-тримку нaцiонaльних виробникiв та водночас не обмежувати iнтереси шоземних шдприемщв. Для зaхiдноевропейських iнвесторiв на територп Свро-пейського союзу дiе спрощений мехaнiзм здiйснення внутршньорегюналь-них оперaцiй, е державна тдтримка мiжнaродноl кооперацп. Створюючи привaбливi умови для дiяльностi iноземних iнвесторiв, европейсью кра!ни враховують влaснi iнтереси, зокрема необхщшсть дотримання безпеки.
Зважаючи на це, багато з них поряд з пшьгами вводять обмеження для шоземного кaпiтaлy. Так, розмiр учасп iноземного кaпiтaлy в пiдприемствaх 1спанп не може перевищувати 49 %. У Швейцарп зaрyбiжний iнвестор не може створювати тдприемство без учасп в ньому швейцарських фiзичних або юридичних осiб. Органи державно! влади Фшляндп та Японп визначають граничну кiлькiсть громадян iнших держав в управлшських структурах шд-приемств з шоземним кaпiтaлом. У Фшляндп органи управлшня таких тд-приемств мають бути на двi третини з громадян кра!ни [5].
З урахуванням набутого досвiду ряду краïн щодо регулювання руху капiталу в умовах глобатзацп деякi мiжнароднi органiзацiï, зокрема, ЮН-КТАД, ОЕСР i МВФ, розробили моделi взаемодiï краïн i ТНК. Модель, яка враховуе штереси нацюнальних держав, а не шоземних iнвесторiв, е модель ЮНКТАД. Двi iншi моделi пiдтримують прiоритети ТНК та шоземних швес-торiв. Програма, яку розробили в ЮНКТАД, мютить такi моменти [6]:
1. Допуск шоземних тдприемств на ринок краши за умови експорту ви-робленоï продукцiï. Ця вимога дае змогу не тшьки залучити iнвестицiï, але й забезпечити в майбутньому вихщ нацiональних пiдприемств на свь товий ринок. Наприклад, у Бразилiï, Мексищ та Таïландi експортнi правила устшно застосовували для залучення великих експортоорiентова-них iнвестицiй в автомобшьну промисловiсть.
2. Вимоги створення тдприемств за участю нащонального катталу. Це змушувало ТНК дiлитися знаннями iз мiсцевими фiрмами. Наприклад, в 1ндп вимоги нацiональноï участi сприяли навчанню мiсцевого персоналу та набуття знань. За допомогою шоземних ТНК мiсцевi постачальники у Кореï освоювали методи виробництва та управлшня.
3. Вимоги щодо витрат на НДДКР, яю дають змогу уряду приймаючоï сто-рони спонукати ТНК адаптувати технологи до потреб краши. ТНК у такому випадку буде висувати вимоги до рiвня освгга i конкуренцп у кра-ïнi, яю безпосередньо пов'язанi з можливiстю передачi технологiй.
4. Вимоги зайнятостi та навчання персоналу. Навчання та розвиток навичок приводить до вдосконалення людських ресурив, зайнятих у приватному сектор^ забезпечуе бiльш високу якiсть i тдвищення цiн товарiв.
5. Уряди можуть вiдмовитися вiд проектiв, що завдають шкоди навко-лишньому середовищу, а можуть висувати вимоги на обсяги довгостро-кових i короткострокових iнвестицiй в перiод переходу краши до фшан-совоï стабiлiзацiï.
Реатзащя всiх зазначених вимог може ютотно пом'якшити негативнi наслiдки неконтрольованого руху катталу. Але, ТНК намагаються дiяти за-вуальовано i для змщнення своïх позицiй на нацiональних ринках ТНК вико-ристовують такi форми, як злиття i поглинання. Особливо це виявилось на початку 90-х роюв XX ст., коли велик компанп, яю прагнули знайти додат-ковi джерела пiдвищення ефективностi своеï дiяльностi, пiшли шляхом злиття i поглинань. Тому у цей час одшею з важливих функцш держави стае контроль за злиттями та поглинаннями.
1снують рiзнi форми злиття i поглинань: дружш i ворожц корпоратив-нi альянси та виробничi злиття; тiльки фiнансовi злиття. Сьогоднi злиття i поглинання штенсивно проходять у рiзних галузях промисловостi - нафтовоï та нафтохiмiчноï, автомобiльноï, сталеливарноï, харчовоï, текстильноï, виробництва комп'ютерiв тощо, а також в обласл управлiнського консультування, страховш та банкiвськiй справi.
Для ТНК злиття i поглинання - це найбшьш економiчний шлях про-никнення на зарубiжнi ринки, особливо коли об'ектом угоди стае мюцева фiр-ма зi стiйкою торговою маркою. ТНК економить кошти на будiвництвi ви-робничих потужностей, органiзацiï науково-дослщних робiт, навчання персоналу, пристосуванш продукцiï до специфiчних вимог ринку, налагодженш
збуту. За допомогою злитпв i поглинань ТНК усувають cboïx конкуренпв. Так, наприклад, дiяли нiмецькi компанiï у Великобританп та в деяких KpaïHax ^mpanb^ï Свропи в 90-Ti роки XX в.
Розглядають стрaтегiчнi альянси з участю ТНК як завуальовану форму злитпв i поглинань. Цi альянси можуть набувати форм угод про розподш продyкцiï (production sharing), спшьних дослiджень, мережевих домовленос-тей тощо. Нaйчaстiше вони створюються в сферi послуг (наприклад, в aвiaт-ранспорп) i в нaйбiльш важливих сферах промисловосп (мiкроелектронiкa, телекомyнiкaцiï, бiотехнологiя, автомобшебудування та aeрокосмiчнa про-мисловiсть), де конкуренщя мае жорсткий характер, а витрати 3i створення нових технологш е високими.
За допомогою стратепчних aльянсiв фiрми економлять на витратах НДДКР, освоюють зaкордоннi ринки, обходять обмеження злитпв i поглинань. Таю альянси дають змогу мiнiмiзyвaти трaнсaкцiйнi витрати, оптимiзy-вати використання спшьних ресуршв, створити стiйкi канали передaчi пере-дових знань. Тому стратепчш альянси нaйчaстiше виникають на раншх ета-пах життевого циклу продукцп, на дослiднiй стaдiï.
Водночас стратепчш альянси можна розглядати як загрозу для устш-ного i самостшного розвитку нaцiонaльного виробництва, а значить як фактор, що руйнуе сaмостiйний розвиток нaцiонaльних господарств. Тому юнуе об'ективна потреба регулювання цього процесу. На жаль, нащональш уряди ще не виробили ефективних зaходiв з регулювання таких процешв.
G лише деякий позитивний досвщ регулювання цього процесу на рiвнi GC. В европейському економiчномy сшвтоварист створено спецiaльнy Ком-пaнiю GC, яка мае право контролювати злиття та об'еднання компанш краш-учасниць ствтовариства. Фiрми мають зaздaлегiдь повщомляги Комiсiю про майбутне злиття або поглинання. Якщо передбачуване злиття може негативно вплинути на конкуренщю, Комiсiя протягом одного мiсяця приймае рь шення про початок судового розгляду з питання передбaчyвaноï угоди. За результатами судового розгляду Комiсiя повинна оголосити угоду вщповщною або невщповщною законам GC.
Комiсiя також приймае сaнкцiï щодо компанш-монополюпв. Наприклад, порушення правил конкуренцп може спричинити штраф у сyмi 10 %% су-купного рiчного обороту пiдприемствa. Юрисдикцiя GC поширюеться на компaнiï iнших держав, коли вони виступають на единому европейському ринку через своï фшп у крашах-учасницях GC. Отже, варто створити подiбнi комiсiï i в межах окремих нaцiонaльних господарств. Цi комiсiï могли б контролювати процеси злиття i поглинання та визначати ïх наслщки для розвитку конкуренцп. У цьому випадку йдеться про контроль за злиттями й погли-наннями, що здшснюються за безпосередньоï yчaстi ТНК.
Контроль за злиттями й поглинаннями належить до традицшних захо-дiв антимонопольного регулювання економжою поряд з такими заходами, як контроль за станом ринку, який спрямований на виключення зловживань мо-нопольним становищем, контроль за монопольним цшоутворенням i винят -ковими умовами контракпв, а також обмеження шших форм монополютич-них угод, як можуть призвести до обмеження доступу на ринок.
У рiзних краïнах по-рiзному регулюють процеси злитлв i поглинань. Наприклад, в Австралн, Канадi, США, Японiï договори про злиття недшсш без санкцiï державноï адмiнiстрацiï, куди в обов'язковому порядку подають повщомлення про всi злиття i документи угод. В Англн, Францiï, ФРН перевь ряють тшьки злиття великих фiрм (за вартютю активiв i обсягом продажiв). Проте на сьогодш всi зазначенi види контролю стосуються виключно поведш-ки нацюнальних виробниюв i практично не стосуються поведшки ТНК. Тому одшею з головних функцш держави в умовах глобалiзацiï мае стати функщя контролю за злиттями й поглинаннями за безпосередньоï учасп ТНК.
Токож, серед шляхiв захисту вiтчизняних виробниюв, а отже, i нащ-ональноï економiки вiд негативного впливу ТНК, варто розглядати викорис-тання нових форм ведення бiзнесу, що дають змогу державi опосередковано контролювати бiзнес (зокрема ТНК) i використовувати його потенщал для вирiшення загальнодержавних завдань. Йдеться про таю форми, як концесп, та iншi форми сощального партнерства.
Висновки i перспективи подальших розробок. Отже, з урахуванням набутого досвщу низки краïн щодо регулювання руху капiталу в умовах глоба-лiзацiï варто враховувати нацiональнi штереси держави, а не iноземних швес-торiв. Однiею з важливих функцш держави мае стати контроль за злиттями й поглинаннями, а тому варто створити комiсiï, яю могли б контролювати процеси злиття i поглинання та визначати ïх наслщки для розвитку конкуренцн.
Лтратура
1. Стиглиц Дж. В тени глобализации / Дж. Стиглиц // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - № 2. - С. 17-18.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ilo.org.ua/.
3. Иностранные инвестиции и политика правительства Канады // Экономика и управление в зарубежных странах. - 2004. - № 3. - С. 11-22.
4. Немова Л. А. Роль государства в экономике Канады / Л.А. Немова // США. Канада. Экономика. Политика. Культура. - 2005. - № 3. - С. 39-60.
5. Рогач О. Мiжнароднi швестици та практика бiзнесу транснащональних корпорацш : шдручник / О. Рогач. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - 720 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unctad.org/en/.
Макара О.В. Структурные трансформации в социально-ориентированной национальной экономике
Рассмотрены сущность, основные признаки, преимущества и недостатки процесса глобализации в контексте защиты конкуренции отечественных производителей путем разностороннего сотрудничества с международными организациями, проведен анализ его влияния на социально-ориентированное развитие страны, выявлена взаимосвязь структуры и эффективности национальной экономики в процессе сотрудничества с международными организациями.
Makara O.V. Structural transformation in socially oriented national economics
Essence, basic signs, advantages and lacks of process of globalization is certain in the article in the context of protection of competition domestic producers through diversified cooperation with international organizations, his influence is analysed on socially oriented development of country, the interrelation of structure and efficiency found of the national economy in the process of cooperation with international organizations.
