CC BY
24
УДК 338.439.5:631.115.2(477)
В. Ю. 1ль1н,
кандидат економ!чних наук, Луганський нац1ональний аграрний университет
БАЗОВ1 МОДЕЛ1 ВХОДЖЕННЯ ТНК НА М1ЖНАРОДН1 РИНКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
Постановка проблеми. Мiжнародний бiзнес фiрми дозволяе 1й розвинути i доповнити сво1 конку-рентнi переваги, завойованi на нацюнальному ринку. Мiжнароднi стратеги припускають використання двох методiв, завдяки яким фiрми можуть досягти конкурентно! переваги або компенсувати певнi недолши ро-боти в якш-небудь кра!ш. Перший метод базуеться на здатност фiрми, що дiе на свгтовому ринку, здшсню-вати свою дiяльнiсть (науковi дослiдження i розроб-ки, виробництво комплектуючих, зборку, створення центов розподiлу i центрiв з обслуговування спожи-вачiв, продажу й маркетингу тощо) в рiзних крашах так, щоб знижувати витрати або тдсилювати товарну диференщащю. Другий метод орiентований на здатнiстъ фiрми координувати дiяльнiсть розкиданих по свiту фiлiй так, як не зможе зробити жодна фiрма, що дiе лише на внутршньому ринку.
Багато в чому перенесення окремих видiв дiяль-ност в iншi краши залежить ввд полгтично! ситуацл в них. При введенн квот або податюв на ввезення iмпор-тних товарiв щни на продукцiю фiрм зростають i роб-лять товари неконкурентоздатними. З метою збережен-ня ринков збуту фiрми перекладають свою дiяльнiсть на територто цих кра1н.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Дос-лiдження проблем конкурентоспроможносп вже три-валий час проводилося у розвинутих крашах. Зазна-чимо таких вiдомих економют1в-дослщник1в, як А. Дай-ян, А. Олiв'е, М. Портер, Д. Ршардо, А. Смiт, Р. Урсе та iншi [3-4, 5; 7; 9]. Достатньо вагомi результати дос-лiдження конкурентоспроможносп вiтчизняних аграр-них тдприемств викладенi у працях В. Андрiйчука, В. Вiтвидъкого, П. Гайдуцького, М. Мал^, В. Месель-Веселяка, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Ткаченко та iнших [1-2; 6;8]. Але незважаючи на широкий спектр робгт з до^дження дано! проблематики, теоретичш аспекти залишаються недостатньо вивченими.
Мета статть Визначити базовi моделi входжен-ня ТНК на мiжнароднi ринки та особливосп мiжна-родних операцш фiрм.
Основний матерiал дослiдження. Спираючись на модель нацiонального ромба (рис. 1), М. Портер сформулював перелш питань, що дозволяють вибра-ти крашу базування найкращим чином [5].
У блощ „стратегiя фiрм, 1х структура i суперни-
цтво" найбтьш iстотнi вiдповiдi ми маемо на наступи питання:
— чи ввдповвдають стиль менеджменту i перева-жакш типи органiзацiйних структур в кра1т потребам галузi?
— як види стратеги заснованi на прийнятих в кра!ш органiзацiйних нормах?
— чи привертае галузь в окремiй кра!т найбiльш талановитих людей?
— чи ввдповвдають цiлi iнвесторiв потребам збшьшення конкурентоспроможностi галузi?
— чи е у фiрми гiднi конкуренти на внутршньо-му ринку?
Блок „параметри чинниив виробництва" вима-гае прояснення таких умов:
• чи мае в своему розпорядженш кра1на особливо розвинеш або найбiльш вiдповiднi чинники виробництва? Якщо так, то в яких сегментах i для яких кон-курентних стратегiй вони найбшьш придатнi?
• чи мае в своему розпорядженш кра1на кращ^ нiж за кордоном, механiзми створення чиннишв для обрано! галузi (спещальм дослiдницькi програми, вищi навчальнi заклади тощо.)?
• чи вiдображае невигвдне положення з ввдбра-ними чинниками виробництва ситуацiю, що склалася в мiжнародному масштабi?
• специфша попиту в окремiй кра!ш також може сприяти або перешкоджати реалiзацii глобально! стратеги.
У блоцi „параметри попиту" треба врахувати:
• чи е покупц продукцii в обранiй кра!ш найбiльш розбiрливими i вимогливими? Якщо так, то в яких сегментах ринку?
• чи юнують в краш незвичайш потреби в про-дукцп дано^' галузi, яш, проте, можуть бути легко iнiцiйованi i в iнших мiсцях?
• чи передбачають потреби покупцiв в обранш краш, потреби покупцiв в iнших крашах?
• чи е канали розподiлу i збуту в краш достатньо високорозвинутими i чи передбачають вони свiтовi тенденцii?
1нша можливють досягнення конкурентноi переваги — координащя дiяльностi фiрми при здшсненш мiжнародних стратегiй. Узгодження дiяльностi припус-кае обмiн iнформацiею, розподiл ввдповвдальносп i узгодження зусиль фiрми в заданому напрямi. Пере-
КОНКУРЕНЦ1Я
Рис. 1. Модель надюнального ромбу
вага координаци полягае в накопиченш знань 1 досвь ду, що набувають в р1зних мюцях. Це дае ф1рм1 ввдда-чу ввд масштабу за рахунок розподшу завдань серед ввддшень зпдно !х спец1ал1зацИ. Координащя може тдсилити диференцiацiю продукци ф1рми, кл1енти яко! працюють у багатьох кра!нах одночасно. Здатшсть обслуговувати мобiльних 1 багатонацюнальних менпв е достатньо важливим аргументом на користь хорошо! координаци д1яльносп ввддшень. Здшснення уз-годжених дш р1зних в1ддшв ф1рми в багатьох кра!нах ускладнюеться труднощами оргашзащйного характеру 1 узгодження штереав фiлiй та ф1рми в щлому, куль-турними i мовними бар'ерами.
Координуючи свою дiяльнiсть в рiзних кра!нах, компанiя може створити умови для забезпечення стшко! конкурентно! переваги декшькома способами. Якщо компашя знаходить спосiб ефективнiшо! збiрки про-дукдi! на бразильському заводi, то отримаш знання i досвiд можуть бути переданi на складальний завод в 1спани. Знання, отриманi в ходi маркетингових досль джень у Великобритании можуть бути використанi для представления продукту в Новiй Зеланди i Австралi!. Компанiя може перенести виробництво з однiе! кра!ни в iншу для того, щоб скористатися коливаннями курсу валют, тдсилити дто на уряд тте! або iншо! кра!ни, врахувати рiвнi заробгтно! плати, витрати на електрое-нерпю, а також торговi обмеження. Компашя може тдняти репутацiю свое! торгово! марки, послiдовно використовуючи однi i тi ж характеристики для дифе-ренцiацi! свое! продукцi! у всьому свiтi.
Компанiя, що конкуруе на свгговому ринку, може вибрати, де i коли кинути виклик суперникам. Вона може вирiшити завдати у ввдповвдь удару агресивним конкурентам на ринку кра!ни, де суперники мають найбiльшi обсяги продажiв або найбiльший чистий прибуток, з метою пiдiрвати фiнансовi можливост конкурента, а потiм вступити з ним в конкурентну бо-ротьбу на ринках iнших кра!н.
Компашя, що конкуруе тшьки на мюцевому рин-
ку, не мае можливосп скористатися перевагами, як дають можливють розташування виробництва в рiзних кра!нах. Мiсцевi компанi!, що усвiдомлюють свое не-вигiдне положення в порiвняннi з конкуруючими гло-бальними фiрмами, можуть почати завойовувати сво! позици в конкурентнiй боротьбi шляхом переходу ввд стратегi! внутрiшньо! до стратеги глобально!.
Розглянемо наступш базовi моделi входження ТНК на мiжнароднi ринки.
Фiрма, яка володiе вiдмiнними компетенщями, розвиненими на своему внутрiшньому ринку, прагне розширити продаж сво!х товарiв i послуг за рахунок зарубiжних ринков i отримати в результат! додатковi прибутки. Основними альтернативними можливостями, або моделями, входження фiрми на мiжнароднi ринки е: експортування продукци, продаж лiцензiй, франчайзинг, контракта пiд ключ i прямi заруб1жш iнвестицi!.
1. Експортування. Для цього фiрма здiйснюе посилення нацiонального виробництва i вивiз продукци на зарубiжнi ринки iз застосуванням власних та iнших збутових каналiв.
Використання заводiв усерединi кра!ни як вироб-ничо! бази для експорту товару на шоземш ринки е прекрасною первинною стратегiею для досягнення зростання продажу на свгтовому ринку. Це мiнiмiзуе i ризик, i потребу у фшансових ресурсах, а також е без-печним способом зондування мiжнародного ринку. Дотримуючись стратегi! експортування, виробник може обмежити свою залученiсть в дiяльнiсть на чужому ринку, укладаючи угоди iз зарубiжними опто-вими фiрмами, що спецiалiзуються на iмпортi, i пере-даючи !м функцi! по забезпеченню збуту i маркетингу в сво!х кра!нах i регiонах свiту.
На сьогоднi така стратепя широко поширена, наприклад, серед корейських i iталiйських компанiй: товар проводиться на територи кра!ни, а збутова дiяльнiсть здiйснюеться за кордоном. У 80-1 рр. те ж саме було характерне для японських корпорацш.
2. Л'щензування. При продажi лщензш фiрма пе-
редае права на використання власних технологiй фiрми, на виробництво або збут !! продукцп шозем-ним фiрмам. Це ввдбуваеться, коли фiрма, володiючи серйозними техшчними розробками, не може самостийно здшснювати свою дiяльнiсть в iнших кра!нах iз-за недостатносп ресурсiв або ввдсутносп зарубiж-них органiзацiйних структур. При передачi патеитiв i прав на використання технологш фiрми дютають мож-ливiсть мати прибуток за рахунок роялтi.
3. Франчайзинг. Ця форма дуже близька до лщензування, але припускае тiснiшi зв'язки мiж про-давцем технологи i и покупцями. Суть франчайзингу полягае в передачi iноземному партнеровi права вико -ристовувати торгову марку, репутащю, органiзацiйиу i маркетингову техиологiю i зазвичай супроводжуеться безперервним вливанням необхвдних активiв у фран-шизнi тдприемства. Власник, таким чином, здiйснюе свою присутнють на рiзних нацiональних ринках i от-римуе прибутки у виглвд роялтi та iиших надходжень.
4. Контракты „тд ключ" мають на увазi укла-дення контракту на будiвництво тдприемств, як пере-даються за встановлену плату власников^ досягши по-вно! !х готовносп на початок експлуатацл. Фiрми, що реалiзовують проекти „тд ключ", найчаспше е вироб-никами промислового устаткування; вони ж поставля-ють частину устаткування за проектом. Особливо часто такими проектами займаються бущвельш фiрми. 1нод в цiй ролi виступають консалтииговi фiрми або вироб-ники устаткування, якщо вони не знаходять в краш шшо-го вiдповiдиого об'екту для швестицш Фiрма, що будуе об'ект „тд ключ", може створити власними руками майбутнього конкурента. Проте багато фiрм готовi про-ектувати i будувати об'екти в iнших кра!нах, особливо коли юнують обмеження на iноземиу власнють
5. Прям1 тоземт твестици (П11) мають на увазi довготривалу присутнють фiрми за кордоном з володшням там виробничими активами. За формою оргашзацп П11 можуть бути у виглядi спiльного тдприемства з нащональним партнером i тдприем-ством з 100% володшням активами шоземних швес-торiв. За типом основно! маркетингово! стратеги можна видшити деюлька форм поведанки фiрм при здiйсненнi ПП. Це проходження:
1) тако! поведiнки, в рамках яко! розробляеться окрема стратепя для кожно! кра!ни, що ввдповвдае смакам споживачiв i конкурентним умовам кра!н;
2) стратеги низьких витрат, при якш фiрма орiен-тована на низьковитратне виробництво на вах страте-пчно важливих ринках свпу;
3) стратеги диференщацп, при якш фiрма дифе-ренцiюе свш товар по одних i тих же характеристиках в рiзних кра!нах з метою створення свого постойного iмiджу на свiтовому ринку, проводиться жорстка ко-ордииацiя дiяльностi у вах кра!нах;
4) глобально! стратеги фокусування, при якiй фiрма обслуговуе iдеитичнi иiшi на кожному стратепчно важ-ливому нацiональному ринку, при цьому ди координу-ються на основi низьких витрат i диференщацп. Звiдси випкають особливосп м1жнародних операцш фiрм.
Основними причинами прямих заруб1жних шве-стицiй фiрм е: бажання осво!ти новi ринки, дiстати доступ до родовищ природних ресурсiв iнших кра!н або необхiднiсть досягнення нижчих витрат. До ос-новних вiдмiнностей ринку однiеi кра!ни вiд шшо! слiд додати чотири характернi особливосп мiжнародних операцiй: рiзний рiвень виробничих витрат, коливання валютних курсiв, особливосп торгово! полiтики на-цiональних урядiв, характер мiжиародно! конкуренцп.
Вiдмiнностi в рiвнi виробничих витрат, оплати пращ, продуктивносп працi, шфляци, податкових ставок, витрат на електроенерпю, специфша державного регулювання — все це породжуе вiдмiнностi у величин виробничих витрат в рiзних кра!нах. У деяких з них рiвень виробничих витрат достатньо низький, що досягаеться за рахунок дешево! робочо! сили, зако-нодавства, сприяючого розвитку виробництва або унiкальних природних ресурав. У подiбнiй ситуацл в цих кра!нах розмiщуеться багато iноземних тдприемств, а велика частина вироблено! продукцп вивозиться за кордон. Конкурентна вигода вiд розмь щення виробництв в кра!нах з низькими витратами виробництва особливо очевидна в кра!нах з дешевою робочою силою, таких як Тайвань, Швденна Корея, Мексика, Бразилiя та iншi, що стали промисловими „драконами" у виробнищи трудомiстких товарiв.
Характер м1жшродно! конкуренци, його форми в рiзиих галузях ютотго розр1зняються. На одному кищ спектру форм конкуренцц знаходиться та, яку можна на-звати багатонацюнальною, оск1льки в цьому випадку кон-куренцiя в кожнш кра!иi по суп справи протжае незалеж-но вщ конкуренци в шших кра!нах. Наприклад, банювсью послуги надаються i у Францц, i в Бразилi!, i в Япони, але умови коикуреицi! в банювськш сферi цих кра!н р1зм. Бтьш того, репутацiя, круг менпв i коикуреитиа позиц1я банку в однш кра!иi не впливають (або майже не вплива-ють) на успх його дш в шших крашах. У галузях, де пе-реважае багатонацюнальна конкурен^я, дя ефективно! стратегi! ф!рми i досягнутих з и допомогою конкурентних переваг на одному ринку обмежуеться межами саме цьо-го ринку i не розповсюджуеться на шш! краши, де висту-пае дана фiрма. При багатонацюнальнш коикуреицi! не можна говорити про мiжиародиий ринок, мова йде тльки про набiр самостимих нацюнальних ринк1в. У число га-лузей, де коик:уреицiя мае таку форму, входять багато тип!в роздр!6но! торпвл^ виробництво пива, продукттв харчу-вання (кава, хл!6н! вироби, заморожеиi продукта, консер-ви), страхування життя, виробництво простих металови-ро6!в, пошив одягу
Iнтернацiональна стратепя
Багатокра1нна стратепя
Високий
Цшовий тиск
Низький
Низький "
Тиск локально! адаптивности
Рис. 2. Баз<ж1 стратеги МНК
Високий
На протилежному кшц1 спектру — глобальна конкуренция, при яюй ц1ни i конкурент умови р1зних ринюв т1сно пов'язaнi мiж собою i термiн „свiтовий", або „гло-бальний" ринок дiйсно мае сенс. У глобальних галузях конкурентна позиц1я фiрми в однiй крa!нi ютотно впли-вае на (i шдпадае пiд вплив) 1! позиц1! в iнших кра!нах. Компани-конкуренти борються одна з шшою на ринках рiзних кра!н, але найб1льшо! гостроти ця боротьба до-сягае на тих ринках, де обсяги продaжiв велик! i при-сутнiстъ на яких стрaтегiчно важлива для забезпечення сильно! позици в глобальнш галуз! В умовах глобально! конкуренци перевага ф1рми забезпечуеться !! д1яль-нютю на вс1х ринках. Конкурентш переваги, як ф1рма отримала, д1ючи на своему нацюнальному ринку, до-повнюються тими перевагами, як1 з 'являються при про-веденн м1жнародних операций (наявнютъ завод1в в кра!-нах з дешевою робочою силою, здатшсть задовольня-ти попит споживач1в за рахунок власних м1жнародних операц1й, а також репутащя ф1рми, яка розповсюджуеть-ся за меж1 одше! кра!ни).
У галуз1 можуть бути сегменти, що характеризуются глобальною конкуренщею, одночасно 1з суто на-цюнальними сегментами, де конкурентна боротьба здшснюеться в рамках одше! кра!ни. Наприклад, в го-тельнш справ! сегмент, який складають недорог! готел1, характеризуемся конкуренщею лише в межах кожно! кра!ни, оскшьки в основному вони обслуговують жи-тел1в ц1е! кра!ни. На сегмент!, який складають готел1 для
д1лових зустр!чей i розктшш готел!, конкуренщя мае глобальний характер. Розглянемо основш !х види.
Базов1 стратеги прямих заруб1жних швес-тицш.
Найб1льш прийнята в л1тератур1 титзащя стратегий ф1рм в м1жнародн1й конкуренщ! виконана К. Бартлет-том i С. Гошал в !х монографп „Управл1ння через межГ'[9]. Ц1 автори виокремили 4 типи базових м1жна-родних стратег1й багатонац1ональних компанш: штер-нац1ональну (international strategy), багатокра!нну (multidomestic strategy), глобальну (global strategy) i транснацюнальну стратеги (transnational strategy). Заз-начимо, що в лггератур1 з ц1е! теми част1ше вказують на два типи стратег1й: багатонацюнальну (або багаток-ра!нну) i глобальну. П1дх1д же Бартлетта i Гошал дае нам бшьш детал1зован1 типи стратегш.
Кожен тип стратег1! визначаеться по в1дношенню до двох параметр1в конкурентних сил: ц1нов1й конкуренци i конкуренц1! нац1онально! адаптованост! (тобто пристосування продукту i прийом1в маркетингу до нащональних умов). Проходження ф1рмою т1е! або 1ншо! стратег1! е чинником галуз1 i типу конкуренщ!, властивш ц1й галуз1. Розм1щення тишв стратег1й у в1дпов1дн1й систем1 координат показане на рис. 2.
1нтернацюнальна стратег'ы МНК — це стратепя першого етапу заруб1жного 1нвестування — роз-м1щення систем збуту i просування продукту або його виробництва на заруб1жних ринках. При цьому ф1рма
пеpемiщae за кopдoн cвoï вiдмiннi, poзвиненi на cвoe-му внyтpiшньoмy pHKRy, кoмпетенцiï, пoдiбнi яким немae y нaцioнaльниx aбo iншиx iнoземниx юнку-pентiв, щo дae фipмi мoжливicть oтpимyвaти щдаву пpемiю. Фipмa пpaгне poзвивaти виpoбництвo i збу-гoвi меpежi на вж вaжливиx pинкax, викopиcтoвyю-чи ii ж пpийoми, щo i на cвoeмy внyтpiшньoмy pинкy. Таким чидам, фipмa витягye мaкcимaльнi дoxoди вiд cвoeï дифеpенцiaцiï. Як пpaвилo, пеpевaги тaкoï dpa-тегiï збеpiгaютьcя недoвгo, ocкiльки iншi фipми iмiтy-ють нoвoвведення, i кoнкypенцiя m дадаму пpoдyктy зpocтae, щo пpимyшye фipмy пеpеxoдити дo iншиx cтpaтегiй зaлежнo вiд гaлyзi i ^o^yRiy Бiльшicть аме-pикaнcькиx фipм в 5G—6G-x pp., poзпoвcюджyючиcь за кopдoн, мали caме iнтеpнaцioнaльнy cтpaтегiю.
Багаmокраïнна cmpam^iu пoлягae в np^TOcy-вaннi cтpaтегiчнoгo пiдxoдy дo yмoв кoжнoï кpaïни, де де фipмa. Дана cтpaтегiя oбyмoвлюeгьcя ютотними на-цюнальними вiдмiннocтями в культурдаму еюж^ч-нoмy i пoлiтичнoмy cеpедoвищax piзниx Epam i в да-тpебax пoкyпцiв та ïx звичках Це oзнaчae cтвopення в цiльoвиx Rpai^ax юpидичнo незaлежниx кoмпaнiй, poз-poбкy пpивaтниx cтpaтегiй, вiдпoвiдниx ушвам Rpaï-ни, за мiнiмaльнoï RoopAHm^ï aбo нaвiть ïï вiдcyтнocтi ycеpединi ТНК як цiлoгo. Така cтpaтегiя xapaктеpизyeгь-cя тaкoж opieнтaцieю на мюцевж пocтaчaльникiв i да-вдаю aдaптaцieю дo cпецифiки нaцioнaльнoгo тпиту, культури i звича"в кpaïни. У такж гaлyзяx вiднocнo cлaбкa щдава кoнкypенцiя i cильнa кoнкypенцiя нацю-нaльнoï aдaптнвнocтi. У цъoмy випадку не icnye cвiтo-вoгo pинкy, a e нaбip caмocтiйниx нaцioнaльниx pинкiв. Дocягнyтi на oднoмy нацюнальдаму pннкy кoнкypентнi пеpевaги oбмежyютъcя даго межами i не мoжyть бути пеpенеcенi в inmi кpaïни, де де фipмa. Для кoжнoï ^aï-ни дoвoдитьcя poзpoблятн влacнy cтpaтегiю. Багаток-païннa кoнкypенцiя xapaктеpнa, ш^икла^ для тaкиx галузей, як пивoвapiння, тopгiвля пpoдyктaми xapчy-вання, cтpaxyвaння життя. Сильнoю cтopoнoю багато-нацюнальда" cтpaтегiï e те, щo вoнa вiдпoвiдae мюце-вим yмoвaм ^аши. Оcнoвнoю метою цieï cтpaтегiï e вщдавщнють мicцевим yмoвaм кpaïни, а не забезпе-чення юмпани кoнкypентнoï пеpевaгн над iншнми фipмa-ми у cвiтoвoмy мacштaбi aбo над нацюнальними юм-пaнiями кDнкpетнoï ^аши.
Глобальна cmpam^iu фipм мae мюце, кoли цiни i кoнкypентнi удави нaцioнaльннx pннкiв тicнo пoв'язaнi мж coбoю. У цъoмy випадку e теш гoвopити пpo cвiтo-вий, aбo глoбaлъний pинoк: кoнкypентнa дазищя фipми на oднoмy нaцioнaльнoмy pинкy знaчнo впливae на ïï тазици на iншoмy. У гaлyзяx з гюбальдаю юнкуфен-цieю пpoдyкцiя мae тяжiння дo cтaндapтнзaцiï та ушфь кaцiï, а ocнoвнa бopoтъбa poзгopтaeтьcя за цiнoвy (i oз-нaчae, витpaтнy) ефектнвнicтъ. B yмoвax глoбaльнoï' юн-кypенцiï' лiдеpcтвo фipми зaбезпечyeтьcя ïï дiяльнicтю
на вcix pинкax, але ocoбливo неoбxiднo зaвoювaти пе-pевaгy в cтpaтегiчнo вaжливиx ^ai-mx, де eмнicтъ pra-ку найбтьша й icнye poзвиненa iнфpacтpyктypa. Саме на cтpaтегiчннx pннкax кoнкypенцiя дocягae нaйбiлъшoï' гocтpoтн. Глoбaльнa cтpaтегiя oднoмaнiтнiшa в piзннx кpaïнax i дoзвoляe фipмi кoнцентpyвaтнcя на забезпе-ченн кoнкypентнoï' пеpевaги, як над мiжнapoдними, так i над внyтpiшнiми кoнкypентaми. Якщo вiдмiннocтi мiж кpaïнaми невелик^ i мoжyтъ бути вpaxoвaнi ^и poз-poбцi глoбaльнoï cтpaтегiï, то вoнa e пеpевaжнoю, oot-шьки дae мoжливicть oб'eднaтн зycилля фipми пo за-безпеченню кoнкypентнoï пеpевaги на cвiтовoмy pинкy за paxyнoк низькиx витpaт aбo дифеpенцiaцiï. ГЛoбaль-нoю кoнкypенцieю xapaктеpизyютьcя цнвiльне aвiaбy-дування, aвтомoбiльнa, годинна, шинна, телеюмушка-цiйнa i деяк iншi галузг
Трантацюнальна cmраmегiя. B ocтaннe деcя-тилiття багато галузей пеpейшли дo нaйбiльш cклaднo-гo для фipм типу кoнкypенцiï з pиcaми як глoбaльнoï, так i бaгaтoкpaï'ннoï кoнкypенцiï' — тpaнcнaцioнaльнoï cтpaтегiï. Це ставить фipмaм cyпеpечливi внмoги: вoни давинш, з oднoгo бoкy, бути ефективними у витpaтax i цiнax, з iншoгo бoкy, забезпечувати пpиcтocoвнicть пpoдyкцiï i cиcтеми мapкетннгy дo нaцioнaльниx yмoв. Пеpеxiд дo тaкoгo типу cтpaтегiй i кoнкypенцiï здiйcнюeтьcя двoмa шляxaми. Пеpший пoлягae в змш пеpевaг cпoживaчiв в глoбaльннx гaлyзяx вiд cтaндap-тнзoвaнoï мacoвoï' пpoдyкцiï' дo дифеpенцiйoвaнoï'. flpy-гий шлж пoлягae в пocиленнi цiнoвoï кoнкypенцiï' в бaгaтoкpaï'нннx гaлyзяx. Pеaлiзoвyвaти даго дoпoмaгae вдocкoнaлення opгaнiзaцiйнoï cтpyкгypи фipми, фopм шт^лю (ocoбливa poль ^и цъoмy вiдвoдигъcя rop-пopaтнвнiй культур^, тдвищення poлi iннoвaцiйнocтi i ефекту глoбaлънoгo навчання. Оcтaннiй пoлягae в тому, щo будь-яке нoве знання пpo пoлiпшення (пpoдyктy, фyнкцioнaльнoï ^стеми, cпocoбiв oбcлyгoвyвaння pинкiв i таке ш.) безпеpешкoднo пocтyпae у ва mдpoз-дiли кoмпaнiï, де б вoни не знaxoдилиcя, i, нaйгoлoвнi-ше, мoжyть бути cпpийнятi i pеaлiзoвaнi.
Жoднa cтpaтегiя не e paз i назавжди влacтивoю ТНК. Кoмпaнiï пеpеглядaють i змiнюють cвoï стратеги у мipy змши кoнкypентннx yмoв у тиx гaлyзяx, де вoни дiють, у мipy здiйcнення геoгpaфiчнoï i галу-зевoï дивеpcифiкaцiï. Багатогалузева фipмa мoже мати декшька cтpaтегiй, вiдпoвiдниx для yмoв ввдда-вiдннx галузей i геoгpaфiчниx pинкiв. Зaзнaчимo, щo cьoгoднi кoнкypентнi змiни вiдбyвaютьcя набагато швидше, шж paнiше, щo вимaгae вiд кеpiвництвa ТНК пocтiйнoï гoтовнocтi дo пеpеглядy icнyючиx dpa-тегiй i залежнж вiд ниx opгaнiзaцiйниx cтpyктyp, отстем кoopдинaцiï i rompo^.
Висновки. Для cy^acœro piвня poзвиткy cвiтовo-го гocпoдapcтвa xapaктеpнa iнтеpнaцioнaлiзaцiя еюют-ки, пpичoмy знaчнoю мipoю на мiкpopiвнi, тобто на piвнi
тдприемств. Розширюютъся обсяги зарубжних операцш ф!рм i, перш за все, !хн прям! заруб1жм швестицц.
Ввдм!нност1 в нацiональних законодавствах, рол! i впливах профстлок, систем! освгти i пiдвищеннi ква-лiфiкацii, культурних детермiнантах призводять до р!зно! сприйнятливост до тих або !нших нововведень, визначають перевагу певних вид!в стратегiчно! политики, формують особлив! механiзми взаемодi! дер-жави, працедавщв, менеджерiв, пращвниив, б!знес-партнерiв i громадськосп.
Характерними особливостями сучасних стратегш ТНК е: гнучкють iнвестидiйно! политики, розмiщення зарубiжних фшй поблизу риншв збуту, визнання нововведень ключовим чинником конкурентоспромож-носп, прагнення до лвдерства на вибраних ринках, концентращя зусиль на випуску високоякюно! продукцп, розвиток експорту, розповсюдження м!жнарод-ного стратегiчного партнерства, надання максимально! самостшносп фшям i т. ш.
До базових моделей входження ТНК на м!жна-родн ринки ввдносяться: експортування, лщензуван-ня, франчайзинг, контракт „тд ключ", прям! заруб1жт iивестицi!.
Особливо! важливост для м!жнародного менеджменту набувають управлшсьш технолог!!, що дозво-ляють поеднувати глобальний тдхвд !з задоволенням локальних !нтерес!в. Саме цш мет! служать модел! вибору мюць розмщення ! альтернативних шлях1в тех-нолопчного розвитку, методи планування ! фшансу-вання м!жнародних НДДКР, а також тдходи до уп-равл!ння персоналом в м!жнародному середовищ.
Лiтература
1. Агаев Г. С. Конкуренция: анализ, стратегия, практика / Г. С. Агаев. — М., 1996. — 384 с. 2. Вивицькип В. В. Системнють в ощнщ продуктивности / В. В. Вгтвицький // Продуктивнють агропро-мислового виробництва. — К. : НД1 „Украгропромп-родуктивтсть", 2005. 3. Оливье А. Академия рына: Маркетинг / А. Оливье, А. Дайан, Р. Урсе ; пер. с франц. А. Дайян, Ф. Буккерель, Р. Ланкар и др. — М. : Экономика, 1993. — 512 с. 4. Оливье А. Международный маркетинг / Оливье А., Дайан А., Урсе Р. — М. : Экономика, 2009. — 480 с. 5. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер ; пер. з англ. ; под ред. В. Д. Щетинина. — М. : Международные отношения, 1993. — 390 с. 6. Саблук П. Т. Глобал!за-щя ! продовольство : монограф!я / П. Т. Саблук, О. Г. Бшорус, В. I. Власов. — К. : ННЦ 1АЕ, 2008. — 630 с. 7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. — М. : Эксмо, 2007. — (Серия: Антология экономической мысли) — 960 с. 8. Ткаченко В. Г. Формування конкурентоспромож-ност аграрного сектору Укра!ни в умовах €вро1нтег-
рацп [Текст] / В. Г. Ткаченко, В. В. Деркачова, Н. В. Шашло // Наука i методика : зб. наук.-метод. пр. — К. : Аграрна освгта, 2009. — Вип. 19. — С. 8 — 17. 9. Bartlett C. Managing across borders: The transnational Solution / C. Bartlett, S. Ghoshal. — Boston, MA : Harvard Business School Press, 1989. — 450 p.
1лын В. Ю. Базовi моделi входження ТНК на мiжнароднi ринки в умовах глобашзаци
У статп до^джено блоки моделей нащонально-го ромбу. Вказано основн альтернативн моделi входження фiрми на мiжнароднi ринки, серед яких визна-чеш: експортування продукцп, продаж лщензш, франчайзинг, контракта „тд ключ" i прямi зарубiжнi швес-тицiï. Розглянут особливосп основних видiв сучасних стратегiй мiжнародних нацiональних компанiй i вплив глобальноï конкуренцiï.
Ключовi слова: глобалiзацiя, компанiя, експортування, лiцензування, франчайзинг, iнвестицiï, стра-тегiя, конкуренцiя, ринки.
Ильин В. Ю. Базовые модели вхождения ТНК на международные рынки в условиях глобализации
В статье исследовании блоки моделей национального ромба. Выделены основные альтернативные модели вхождения фирмы на международные рынки, среди которых отмечены: экспортирование продукции, продажа лицензий, франчайзинг, контракты под ключ и прямые зарубежные инвестиции. Рассмотрены особенности основных видов современных стратегий международных национальных компаний и влияние глобальной конкуренции.
Ключевые слова: глобализация, компания, экспортирование, лицензирование, франчайзинг, инвестиции, стратегия, конкуренция, рынки.
Ilyin V. Y. Base models of including of TNK to the international markets in the conditions of globalization
In the article research blocks of models of national rhombus. The basic alternative models of including of firm are indicated to the international markets, among which selected: exportation of products, sale of licenses, contracts turnkey and direct foreign investments. The features of basic types of modern strategies of international national companies and influencing of global competition are considered.
Key words: globalization, company, exportation, licensing, франчайзинг, investments, strategy, competition, markets.
Стаття надшшла до редакцл 25.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
