CC BY
25УДК 339.94 + 338.124.4 Шутаева О.О.,
к.е.н., доцент, ТНУ 1меш В.1. Вернадського Поб1рченко В.В.,
к.геогр.н., доцент, ТНУ 1меш В.1. Вернадського
ВПЛИВ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ НА РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ТНК В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
В статп розглянуп сучасш тенденци розвитку транснацюнальних корпорацш в умовах глоба-л'зацп св'тово' економши, а також вплив глобально' фшансово-економ'чно' кризи на д'яльшсть великих корпоративних структур.
Ключов1 слова: фшансово-економ'чна криза, глобал'защя, св'това економша, транснацюнальш корпораци, корпоративне управл'ння.
ВСТУП
Характерною особливютю розвитку свгговш економши початку XXI столггтя е наростаючий про-цес глобал'заци. Сучасна свггова економша являе собою систему, об'еднану масштабними виробни-чо-збутовими комплексами, глобальною фшансовою системою та планетарною шформацшною мережею. Глобал'защя впливае на економ'ку вс1х кра'н { носить багатоплановий характер.
Найважлившим аспектом глобал'заци е високий темп зростання прямих шоземних швестицш (П11). Так, за перюд 1990-2011 рр. приток П11 в свггову економ'ку вирю з 209 млрд. дол. США [1] до 1,5 трлн. дол. США [2]. Ц швестици вщграють основну роль у трансфера технологш, про-мислово' реструктуризации утворенш глобальних корпорацш, що безпосередньо впливае на розвиток нацюнальних економш. Ще одним з основних прояв'в глобал'заци е зростання торпвл' товарами та послугами. У 1990 р. обсяг св'тового експорту становив 2,5 трлн. дол. США [3], а до 2011 р. досяг майже 22,3 трлн. дол. США1[4]. Глобал'защя також сприяе розвитку науково-техшч-ного прогресу. При цьому технолопчш шноваци, у свою чергу, е одшею з и рушшних сил.
Головними суб'ектами сучасно' глобально' економ'чно' системи е транснацюнальш корпораци (ТНК), яю поряд з державами стали повноправними учасниками м'жнародних економ'чних вщносин, 'х вплив { роль у св'товш економщ та полчищ продовжують зростати. За даними Кон-ференци ООН з торпвл' та розвитку (ЮНКТАД) в даний час в свт нал'чуеться бшьше 82 тисяч ТНК [5]. Частка транснацюнальних компанш в м'жнароднш торпвл' становить 25% усього св'то-вого експорту товар'в { послуг, а в експорт та ¿мпорт окремих розвинених кра'н доходить до 80%. Обсяг продаж'в заруб'жних шдроздшв ТНК за перюд з 1990 р. по 2010 р. збшьшився бшьш шж в 6 раз'в з 5105 млрд. дол. США до 32 960 млрд. дол. США [6].
В умовах формування глобальних ринюв, турбулентност зовшшнього середовища, загострен-ня конкуренци на св'товому ринку особливо' актуальносп для ТНК набувае розробка ефективно' системи управлшня, нових форм оргашзаци та кер'вництва б'знесом. Досвщ великих корпорацш свщчить про те, що система корпоративного управлшня е визначальною у забезпеченш 'х швес-тицшно' привабливост', здатносп адаптуватися до глобальних змш на макро- та мшро-р'внях, що в кшцевому результат' впливае на конкурентоспроможшсть б'знесу на нац'ональному та м'жна-родному ринках. Саме в рамках ще" системи розробляються стратег'чн' напрями б'знесу, прийма-ються загальнокорпоративн' ршення, забезпечуеться захист прав власник'в та швестор'в [7].
Глобальна ф'нансово-економ'чна криза та корпоративш банкрутства справили величезний вплив на розвиток теори та практики корпоративного управлшня. Неефектившсть кер'вництва у великих корпорац'ях стала одшею з причин св'тово' фшансово-економ'чно' кризи. Зростае розум'ння того, що взаемозв'язок ' взаемозалежн'сть ринк'в катталу е джерелом нестаб'льност' для корпоративного сектора. У цьому зв'язку м'жнародш оргашзаци, уряди та компани змушен' домагати-ся б'льш високих стандарт'в корпоративного управл'ння.
У цьому зв'язку теоретичне досл'дження сучасних проблем корпоративного управл'ння, анал'з зм'н ' напрямк'в вдосконалення систем корпоративного кер'вництва з урахуванням глобального контексту, а також оцшка можливост' застосування передового заруб'жного досв'ду в украшськш практищ набувае особливу важливост' та своечасшсть.
1 У 2011 р. обсяг експорту товар1в [ послуг склав 18,2 трлн. США [ 4,1 трлн. США вщповщно.
141
Науковий в1сник: Ф1нанси, банки, швестици - 2013 - №1
Починаючи з 1990-х рр. ТНК { корпоративне управлшня в них, стали найбшьш обговорювани-ми темами в заруб'жних наукових та дшових колах, у тому числ1 в працях: Р. Агшера, В.Г. Антонова, В. Бруно, Р. Вшьямсона, Р. В'шш, Ю. Дженсена, Т. Есшава, Р.1. Капелюшникова, К. Юма, Т. Кларка, С. Классенс, П.В. Кузнецова, А. Кедбер', Р. Ла Порта, Л. Лаевена, Е.Л. Леонтьевой, К. Марюдеса, Дж. Нофсшгера, М. Портера, С. Томсена, Р. Тркера, I. Фами, Б. Хармалша, А. Чанд-лера, В. Чаочар'я, Дж. Чаркама, А. Шлейфера, Р.М. Ентова та ш.
Однак питання впливу умов глобал'заци економши та св'тово" фшансово-економ'чно" кризи на подальший розвиток моделей корпоративного управлшня, а також формування р'зних систем корпоративного управлшня не отримали належного висв'тлення. Недостатня стушнь науково' розробки проблеми взаемозв'язку корпоративного управлшня та глобал'заци, впливу глобально' кризи на формування сучасних систем кер'вництва найбшьшими ТНК зумовили штерес автор'в, а також актуальшсть та наукову значущють дано' стат. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета дослщження полягае у вивченш сучасних тенденцш розвитку ТНК, а також впливу глобально' фшансово-економ'чно" кризи на розвиток корпоративного управлшня компанш.
При цьому виршуються наступш завдання: 1) показати зростаючу роль ТНК у св'товш еко-номщ, сучасш тенденци 'х розвитку; 2) розкрити значення корпоративного управлшня в д'яль-ност ТНК в умовах сучасно' глобал'заци; 3) визначити вплив глобально' фшансово-економ'чно" кризи на д'яльшсть великих корпоративних структур.
РЕЗУЛЬТАТИ
Визначальною рисою розвитку св'тово" економ'чно" системи останшх двох десяташть е глоба-л'защя. Це багатоплановий процес, що виявляеться в посиленш штеграци нацюнальних господарств в рамках единого св'тового економ'чного простору. У св'товш економщ простежуеться ч'тка тен-денщя до ушфшацл та стандартизацп р'зних складових господарсько' та управлшсько" д'яльносп.
В екожмчнш л1тератур1 сформувалися р'зш концепцп розвитку процесу глобал'заци. Бшьшють заруб'жних економют'в (Дж. Даншг, Р. Болдвш, Ю. Бек, М. Кастельс, С.1. Долгов, Ю.В. Шшков, 1.Н. Герчшова та ш.) вважають початком процесу глобал'заци руб'ж Х1Х-ХХ стол'ть. Анал'з да-них концепцш показав, що вони зб'гаються в основних аспектах: 1) розвиток глобал'заци пов'я-заний з прискоренням науково-техшчного прогресу, розвитком процес'в штернацюнал'заци ви-робництва та кашталу; 2) провщна роль у розвитку процес'в глобал'заци належить ТНК; 3) в кшщ 1990-х рр. процес глобал'заци вступив у свою нову стад'ю, вщмшну, насамперед, яюсними змшами в штернацюнал'заци господарського життя, поступовим перетворенням св'тово" еконо-м1ки в единий ринок товар'в, послуг, кашталу, робочо' сили та знань.
Глобал'защя, наслщком яко' стала взаемозалежшсть економш св'ту, в умовах глобально' фшан-сово-економ'чно" кризи потребувала координаци на р'вш уряд'в, центральних банюв, м'жнарод-них шститупв. Даш процеси привели до посилення рол' м'жнародних оргашв та оргашзацш, створенню бшьш сприятливих умов, принцишв ' правил для системного регулювання основних блоюв св'тово" економши, а також обмшу та коопераци в р'зних галузях господарсько' д'яльност та подальшого розвитку м'жнародного б'знесу.
Процес глобал'заци супроводжуеться посиленням конкуренци, збшьшенням юлькосп та мас-штаб'в д'яльност транснацюнальних корпорацш (ТНК) не тшьки провщних економш св'ту, але ' все бшьшою м'рою Китаю, 1нди, Ивденно" Коре'. ТНК е основними суб'ектами св'тово" еконо-м1ки, м'жнародно" торпвл' та м'жнародних економ'чних вщносин. Ядро св'тогосподарсько" системи формують близько 2 тис. ТНК, р'чний обсяг продажв кожно' з яких у 2011 р. становив понад 3 млрд. дол. США, а каштал'защя — понад 4 млрд. дол. США [8].
За останне десятил'ття сформувалася ч'тко виражена тенденщя перетворення найбшьших ТНК в глобальш компанп, розвиваються глобальш виробничо-збутов' мереж', формуються глобальш ринки. Глобальна структура б1знесу дозволяе таким компашям використовувати у сво'й д1яль-ност1 операц" м1жнародного ринку. Найбшьш' 100 глобальних корпорацш контролюють близько 10% загально' к'лькост' закордонних актив'в, 11% числа зайнятих та 16% вщ сукупного обсягу продаж'в вс'х ТНК. На заруб'жну мережу цих компанш припадае приблизно 4% МВВП [9].
Збшьшення масштаб'в б'знесу та зм'нн' умови глобального ринку спонукають ТНК зм'нювати стратег" та систему управлшня, перетворюватися в бшьш потужш ¿нноват'вн' структури, здатн' адаптуватися до трансформац" п'дприемницького середовища. Поняття нац'онально' приналеж-ност' компан" втрачае свое значення. Великий б'знес з метою тзнаваносп на св'товому ринку, отримання бшьш високого прибутку та тдвищення каттал'заци виходить за рамки нацюнально" приналежност'.
142
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2013 - №1
ТНК здшснюють глобальну експансда в основному через мехашзм прямих шоземних швестицш. Понад 70% ус1х прямих шоземних швестицш припадае на злиття i поглинання, переважно серед компанiй розвинених кра'н [10]. У 2011 р. вартюний обсяг злиттiв i поглинань, здшснюва-них ТНК зрiс на 53% в порiвняннi з 2010 р. i склав 526 млрд. дол. США [11].
Розвиток процешв глобалiзацii та глобального фшансового ринку забезпечуе для ТНК не тшьки можливють iнвестування, але й залучення капiталу на iноземних ринках, що обумовлюе форму-вання стшко" тенденци iнтернацiоналiзацii структури власностi. Мiжнароднi операци з цiнними паперами перетворилися на важливе джерело зрощування промислових тдприемств i банкiв, ка-талiзатором формування найбiльших транснацiональних комплексiв сучасного св^. Вони вдагра-ють все бшьш важливу роль в таких напрямках дiяльностi ТНК, як фiнансування, розширення виробничо' бази i збутово' мереж^ активна участь у торговельних операщях, 'х забезпеченнi та iнше. Саме цим пояснюеться значення, яке ТНК надають представництву в головних центрах мiжнародноi торгiвлi цiнними паперами.
В даний час в руках шоземних власниюв знаходяться досить велик пакети акцш нацiональних компанiй з розвинених кра'н i кра'н, що розвиваються. Наприклад, бiльше 27% акцiй одше" з найбiльших японських компанiй Toyota [12], близько 24% норвезько' компани Statoil [13], бiльше 65% французько' компани Total [14] належить шоземним iнвесторам. Практично всi найбiльшi ТНК мають представництва на iноземних фондових бiржах.
Фiнансова глобалiзацiя i розвиток фондових ринюв зумовили для ТНК шдвищення значення ринково' капiталiзацii й швестицшно" привабливостi бiзнесу, що визначаеться наявнiстю ефек-тивно' системи корпоративного управлшня. Зростання масштабу iнтернацiоналiзацii структури власносп, прихiд в компанiю значного числа акцiонерiв з рiзних кра'н, висувае новi вимоги до системи корпоративного управлшня з урахуванням розроблених свiтових стандартiв та рекомен-дацш у цiй галузi.
Сучасний етап глобалiзацii характеризуеться пiдвищенням уваги до проблем корпоративного управлшня, що обумовлено зростанням масштабiв транснацiонального бiзнесу i активною дина-мiкою розвитку ТНК. В кшщ 1980-х — початку 1990-х рр. сформувався новий напрям у менеджмент (management), що вивчае проблеми керiвництва корпоращею — корпоративне управлшня (corporate governance). У данш галузi iснуе цiлий ряд концепцш. Однi автори розумiють тд кор-поративним управлiнням сукупнiсть внутршшх управлiнських процесiв компани, iншi обмежу-ють це поняття рамками функцюнування ради директорiв.
Рiзнi пiдходи до розумшня корпоративного управлiння свiдчать про те, що в даний час йде глибока реформа в цш сферь Пщ корпоративним управлiнням, на нашу думку, слщ розумiти скла-дову частину корпоративного менеджменту, здшснюваного вищим рiвнем апарату управлiння, з урахуванням штерешв власникiв акцiй та шших осiб, дiяльнiсть яких пов'язана з корпоращею.
Система керiвництва через ради директорiв зумовлюе ефективнiсть системи управлшня компани в цшому, стабшьне i стiйке функцiонування корпораци, конкурентоспроможшсть ТНК.
Корпоративне управлiння здшснюеться в рамках широкого економiчного контексту, що вклю-чае, перш за все, макроекономiчну полiтику та рiвень конкуренцii на ринках споживчих товарiв i продукцii виробничого призначення. Структура корпоративного управлшня визначаеться право-вим, регуляторним та шституцшним середовищем. Крiм цього, такi фактори, як дшова етика та усвiдомлення корпорацiею еколопчних та соцiальних iнтересiв суспiльства, в яких вони ддать, в довгостроковому аспекп суттево впливають на репутащю та вартiсть бiзнесу.
В умовах глобалiзацii свiтовоi економiки у зв'язку з укрупнення компанш i розширення ште-решв акцiонерiв та шших стейкхолдерiв, значимiсть корпоративного управлiння посилюеться. Фактори корпоративного управлшня мають визначальне значення при швестицшному аналiзi, що робить прямий вплив на економiчнi умови розвитку бiзнесу. Зростае роль корпоративного управлшня в забезпеченш конкурентних переваг ТНК на нащональному i мiжнародному ринках.
В умовах глобалiзацii загальна взаемозалежнiсть i взаемопов'язанiсть рiзних економiк свiту ускладнила проблему антикризового управлшня, що вимагало прийняття колективних дш на мiждержавному рiвнi. Отриманий досвщ призвiв до пiдвищення ролi мiжнародних органiзацiй з прийняття ршень не тiльки в областi найважливших економiчних проблем, але й в обласп корпоративного управлiння.
Аналiз причин та наслiдкiв глобально' фiнансово-економiчноi кризи показав, що за державою збер^аеться провiдна роль регулятора економши та пiдприемницькоi дiяльностi. Розширилась ствпраця держави та приватного бiзнесу в рiзних формах державно-приватного i приватно-державного партнерства.
143
Науковий bícmmk: Ф1мамси, банки, швестици - 2013 - №1
За оцшками експерт1в [15] глобальна ф1нансово-економ1чна криза була викликана неспромож-нютю глобально' системи кер1вництва, одшею 3i складових яко' е корпоративне управлшня. 1сну-кта мiжнароднi стандарти не змогли в повнш мiрi забезпечити баланс штерешв i систему мошто-рингу, яю необхiднi компанiям для реалiзацii ефективно' практики корпоративного управлiння, вiдбулося серйозне поглиблення «агентсько' проблеми». Ii наслщком стало вiдносне падiння ефек-тивност роботи корпорацiй i накопичення ризиюв у дiяльностi найбiльших ТНК.
Криза показала, що директори та менеджери приймаючи рiшення повиннi перш за все врахову-вати iнтереси суспшьства, i мiнiмiзувати ризики акцiонерiв, а це потребуе розробки рекомендацш з боку не тшьки регулюючих державних органiв, але i професiйних асощацш та мiжнародних оргаш-зацiй. Дискусп про способи та механiзми подолання проблем у данiй сферi проходили в 2008-2010 рр. на мiжнародному рiвнi, зокрема в рамках «Велико' двадцятки» (або G-20), i вплинули на державну полiтику в цш сферi розвинених кра'н i кра'н, що розвиваються, практику роботи рад директорiв ТНК.
Особливу увагу на рiвнi G-20 було придiлено системам мотивацп членiв вищого рiвня управлшня корпорацп, що дозволило змшити значним чином пiдходи до винагороди менеджерiв вищого рiвня управлшня i суттево вплинуло на регуляторну пол^ику, оподаткування i нацiональнi кодекси корпоративного управлшня. Мiжнародний орган Рада з фшансово' стабiльностi (Financial Stability Board, FSB) [16], виконуючий ршення самiтiв G-20, опублiкував «Принципи розумно' практики винагороди», якi не обмежуються рiвнем вищого менеджменту компанii i вiдносяться також до спiвробiтникiв оргашзацш.
Одшею з провiдних мiжнародних оргашзацш, яка розробляе стандарти в данш сферi е ОЕСР. Сво' рекомендацн також розробляють Свiтовий банк, ООН, Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i ряд европейських органiзацiй, а також Мiжнародна органiзацiя з цiнних паперiв та Рада з мiжна-родних стандартiв фiнансовоi звiтностi.
У перюд 2008-2010 рр. ОЕСР прийнято документи щодо полiпшення практики корпоративного управлшня в прюритетних галузях, яю вiдiграли значну роль у подоланш глобально' фшансово' кризи. Зпдно з висновками дано' органiзацii, актуальним завданням в посткризовий перiод е шдтримка i розробка рекомендацiй по ефективному застосуванню мiжнародних стандартiв корпоративного управлшня.
У 2010 р. найбшьша в свт Нью-Йоркська фондова бiржа разом з Комiсiею з цшних паперiв США внесла поправки в сферi корпоративного управлiння в правила лютингу, що стосуються насамперед розкриття iнформацii. Прийняття аналогiчних поправок в даний час розглядаеться також шшими фондовими бiржами.
Помiтною подiею у свiтовiй практицi в посткризовий перюд стало прийняття в 2010 р. Мiжна-родною органiзацiею зi стандартизацii (ICO) стандарту 1СО 26000, який разом з Глобальним договором ООН (2000 р.) забезпечуе компашям керiвництво по подальшому впровадженню корпоративно' соцiальноi вiдповiдальностi в свою дiяльнiсть. У розвинених кра'нах данi рекомендацii знайшли свое вщображення в кодексах i принципах корпоративного управлшня (наприклад, Зелена книга ЕС з корпоративного управлiння, Британський кодекс 2010 р.).
Таким чином, ведеться активна робота з уточнення та конкретизацп стандартiв корпоративного управлшня, як на мiжнародному, так i на нацiональному рiвнях. Розробка рекомендацш мiжна-родними органiзацiями, прийняття поправок до вимог лютингу провщних фондових бiрж призве-де найближчим часом до уточнення i гармошзацп методологii та критерiiв оцiнки рiвня корпоративного управлiння провiдними рейтинговими агентствами.
ВИСНОВКИ
Кризовi явища св^ово' фiнансовоi системи, переоцiнка i уточнення вимог до формування систем корпоративного управлшня визначили для ТНК необхщнють перегляду практики в данш сферг Якщо шд час кризи увагу керiвництва було зосереджено насамперед на виршенш короткостроко-вих завдань з подолання кризових явищ, то до 2010 р. компанп зосередилися на розробщ на-прямiв довгострокового розвитку бiзнесу та пiдвищення його сощально' вiдповiдальностi, роз-робцi нових технологш i механiзмiв ефективного корпоративного управлшня, яю спираються на мiжнароднi та нацiональнi стандарти.
Посткризовий перюд характеризуемся посиленням уваги регуляторiв i керiвництва ТНК роз-винутих кра'н до формування оптимально' структури корпоративного управлшня, в рамках яко'' мiнiмiзованi агентськi витрати мiж менеджерами i акцiонерами, мiж мажоритарними i мшоритар-ними акцiонерами, пiдвищення прозоростi бiзнесу i контролю за належним використанням шсай-дерсько' iнформацii, посилення ролi акцiонерiв у корпоративному управлiннi за рахунок 'х участi в прийнятп загальнокорпоративних рiшень.
144
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2013 - №1
Таю аспекти як шдвищення рол1 ради директор1в, оптишзацш його складу i структури, збшьшен-ня кiлькостi незалежних члешв i пiдвищення компетентностi членiв ради, розширення повнова-жень i посилення вщповщальност головного aдмiнiстрaторa в компани, подш позицiй головного aдмiнiстрaторa i голови ради директорiв, розробка збалансовано1 системи винагороди i мотивaцiï вищого менеджменту, системи упрaвлiння ризиками як складово1 частини стрaтегiчного управлшня, пiдвищення незaлежностi aудиторiв, а також зростання ролi корпоративно' соцiaльноï вщпо-вiдaльностi в загальнокорпоративно1 стрaтегiï корпораци знайшли свое вiдобрaження в мiжнa-родних i нaцiонaльних стандартах i рекомендащях. Нaмiтилaся тенденцiя створення альяншв з учасниками корпоративних вiдносин: державою, менеджерами та персоналом компанш.
В цшому, напрями вдосконалення корпоративного управлшня, що вживаються в даний час мiжнaродним бiзнес спiльнотою, можна охарактеризувати як спробу захистити iнтереси власни-ка. Практика корпоративного упрaвлiння розвиваеться, ïï вдосконалення базуеться на передових мiжнaродних стандартах i позитивних результатах практично' дiяльностi передових ТНК.
список b^op^tahoï л1тератури
1. World Investment Report 2000: Cross-border Mergers and Acquisitions and Development / UNCTAD 2000. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://unctad.org/en/docs/wir2000_en.pdf Р.4
2. World Investment Report 2012: Towards a New Generation of Investment Policies / UNCTAD 2012. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.unctad-docs.org/files/UNCTAD-WIR2012-Full-en.pdf Р.19
3. Trade and Development Report, 1992 / UNCTAD 1992. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http : //archive.unctad .org/en/docs/tdr 12_en .pdf Р.4
4. World Trade Report 2012: Towards a New Generation of Investment Policies / WTO 2012. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/anrep_e/ world_trade_report 12_e.pdf Р.22
5. World Investment Report 2009: Transnational Corporations, Agricultural Production and Development /UNCTAD 2009. — New York, Geneva, 2009.
6. World Investment Report 2011: Non-equity Modes of international Production and Development / UNCTAD 2011. — New York, Geneva, 2011. — P. 24.
7. Background: why corporate governance? // The World Bank Group. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.worldbank.org/ifa/rosc_cgovenview. html;
OECD Principles of Corporate Governance. OECD, Paris, 1999. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.oecd.org/officialdocuments/pubIicdisplaydocumentpdf/?cote=C/MIN%2899%296&doc Language=En.P.9
8. Forbes Global 2000 of 2011. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.forbes.com/ 2011/04/20/global-2000-11 -methodology.html.
9. World Investment Report 2009: UN Transnational Corporations, Agricultural Production and Development / UNCTAD 2009. — New York, Geneva, 2009.
10. World Investment Report 2012: Towards a New Generation of Investment Policies / UNCTAD 2012. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.unctad-docs.org/files/UNCTAD-WIR2012-Full-en.pdf Р.24
11. World Investment Report 2012 :Towards a New Generation of Investment Policies / UNCTAD 2012. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.unctad-docs.org/files/UNCTAD-WIR2012-Full-en.pdf Р.6
12. Официальный сайт компании Toyota. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.toyota.com/about/our_business/investor_relations/financial_data/2009/20090509FinancialSummary.pdf
13. Официальный сайт компании Statoil. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.statoil.com/en/investorcentre/share/shareholders/pages/default.aspx
14. Официальный сайт компании Total. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.total.com/en/individual-shareholders/group/shareholding-structure-940640.html
15. Доклад по вопросам глобальной финансовой стабильности (ДГФС), апрель 2011 года. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/gfsr/2011/01/ pdf/sumr.pdf
16. Официальный сайт FSB. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.financial-stabilityboard.org/
Стаття надшшла до редакци 20 мчня 2013 року
145
Науковий iticiiiik: Фшанси, банки, швестици - 2013 - №1
