CC BY
7ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ КОМПЕТЕНЦ1Й СТУДЕНТ1В НА ОСНОВ1 ОРГАНВАЦП
САМОСТШНО1 РОБОТИ
Багрш Г.В.
заступник директора з навчально-виховно'1 роботи, викладач,
1ндустр1альний коледж Державного вищого навчального закладу «Укратський державний х1м1ко-
технологгчний унгверситет»
FORMING OF PROFESSIONAL COMPETENSES OF STUDENTS IS ON THE BASIS OF ORGANIZATION OF INDEPENDENT WORK
Bagry A.
Deputy Director of Educational Work, teacher of the Industrial College of the State higher educational institution «Ukrainian State University of chemical-technology»
Анотащя
В статп представлеш результати, яш отримаш в процес комплексного ан^зу формування професш-них компетенцш студенпв на основi оргашзащ! самостшно! роботи. Ефективне формування досввду самостшно! роботи студентiв закладiв вищо! освгти можливе лише за умов забезпечення оптимального засто-сування новiтнiх методiв та технологiй оргашзацп самостшно! тзнавально!, науково! дiяльностi студентiв, урахування специфiки вивчення навчальних дисциплiн. Органiзацiя самостшно! роботи студенпв на рiз-них етапах навчально-тзнавально! дiяльностi сприяе пвдвищенню результативностi навчання, розвивае увагу студенпв, формуе в них здатнiсть мiркувати, запобiгае формалiзму у засвоеннi знань, розвивае ак-тивнiсть та самостшшсть.
Abstract
In the article the presented results, what forming of professional competenses of students got in the process of complex analysis on the basis of organization of independent work. The effective forming of experience of independent work of students of establishments of higher education is possible only at the terms of providing of optimal application of the newest methods and technologies of organization of independent cognitive, scientific activity of students, taking into account of specific of study of educational disciplines. Organization of independent work of students on the different stages of educational-cognitive activity assists the increase of effectiveness of studies, develops arbitrary attention of students, forms ability to reason in them, prevents formalism in mastering of knowledge, develops activity and independence.
Ключов1 слова: самоосвгта, знання, самостшна робота, професшна компетентшсть.
Keywords: self-education, knowledge, individual work, professional competently.
Отримання яшсно! освгти виступае найважли-вшою цшнютю громадян. Освгта е державним прюритетом, що забезпечуе шновацшний, соща-льно-економiчний i культурний розвиток сустльс-тва.
Метою освгти в Укра!ш е всебiчний розвиток людини як особистосп та найвищо! цшносп суст-льства, li таланпв, штелектуальних, творчих i фiзи-чних здiбностей, формування цiнностей i необхщ-них для успiшноi самореалiзацii компетентностей, виховання вiдповiдальних громадян, якi здатш до свiдомого суспiльного вибору та спрямування свое! дiяльностi на користь шшим людям i суспiльству, збагачення на цiй основi iнтелектуального, еконо-мiчного, творчого, культурного потенцiалу Укра!н-ського народу, пiдвищення освiтнього рiвня громадян задля забезпечення сталого розвитку Укра!ни та li европейського вибору [1] .
Тшьки яшсна освiта здатна пiдготувати профе-сшно компетентного фахiвця, мобiльного, вiдповi-дального, творчого, готового до саморозвитку та самовдосконалення в подальшому. Готовнiсть май-бутшх фахiвцiв до постiйноi самостiйноi освгтньо! дiяльностi як рушiйноi сили самоосвгти в рамках парадигми безперервно! освгти забезпечить швидку адаптивнiсть в умовах соцiально-економiчних змiн соцiуму, швидке засвоення нових технологш i ново!
економiчноi поведiнки. Сучасна вища освiта змь нюе вектор вiд пiдготовки фахiвця вузько! спрямо-ваностi до тдготовки випускника, здатного пос-тiйно самостшно здобувати знання, вмшня, прояв-ляти творчу активнiсть, iнiцiативнiсть, готового до прийняття рiшень, що демонструе широку профе-сiйну ерудицiю. Вирiшенню цих завдань сприяе ви-сокий рiвень самостiйноi пiзнавальноi, навчально-професiйноi роботи студенпв, сформовано! в пе-рюд професiйно! освiти.
Головна мета вищо! освгти полягае в тдгото-вщ компетентного фах!вця, мобiльного, активного, шщативного, готового до ефективного самостш-ного виршення професiйних завдань в будь-яких умовах. Компетентний фахiвець характеризуеться сформованютю загальнокультурних i професiйних компетенцiй.
Як вважае Л.Г. Карпова, структурними компонентами професшно! компетентностi е три сфери: мотивацшна, предметно-практична (операцшно-те-хнолопчна), а також сфера саморегуляцп. Розвине-нiсть мотивацiйно! сфери забезпечуе сформова-нiсть загальнокультурно! компетентностi, особисть сно-мотивацшно! та соцiально! компетентностi. Предметно-практична сфера характеризуеться: су-купнiстю знань (професшних, з предмета, психо-лого-педагогiчних, методичних, методологiчних);
умшь (гностичних, комушкативних, оргашзацш-них, дiагностичних, проективних, конструктивних, управлшських); якостей (обов'язкових, важливих i бажаних), що зумовлюе ефективнiсть реалiзацi! учителем професшно-педагопчних функцiй. Сфор-мованiсть ще! сфери сприяе розвитковi певних шд-видiв професшно! компетентностi: методолопчно!, ирактично^яльшсно!, дидактико-методично!, спе-щально-науково!, економшэ-правово!, валеолопч-но!, шформацшно!, управлшсько! та комушкатив-но!. Сформованiсть сфери саморегуляцй' сприяе ро-звитку такого !! тдвиду як психологiчна компетентнiсть та аутокомпетентшсть, тобто воло-дiння умiннями i навичками управлiння вольовою та емоцшною сферами, технологiями подолання професшно! деструкци, сформованiсть рефлексп [2].
Професiйну компетентшсть сучасного фахiвця (як готовнiсть на високому професiйному рiвнi ви-конувати сво! посадовi та фаховi обов'язки ввдпо-вiдно до сучасних теоретичних i практичних над-бань i досввду, наближених до свiтових вимог та стандарпв) С.В.Цимбал розглядае в едносл трьох ll компонентiв: мотивацшно-цшшсного, предметно-практичного та саморегулятивно-вольового, яш е одночасно i аспектами особистосп [3].
Проведений теоретичний аналiз дозволяе видь лити в структурi професшно! компетенцй' (як ком-поненти професшно! компетентностi) наступнi структурнi компоненти:
- мотивацшно-цшшсний, що ввдображае особистiсне ставлення майбутнього фахiвця до професшно! дiяльностi, його мотивацш до професшно! працi i навчання, його особисп цiлi й iнтереси. Позитивний емоцшний фон i настрiй, прояв адекватно! реакцй' на удачу i невдачу, емотивнiсть, як цш-нiсне усввдомлення ролi та значения професшно! дiяльностi, позитивне ставлення до професшного саморозвитку, самоосвiти, самовдосконаленню проявляються в емоцшно-вольово! активностi лю-дини;
- когнггивний, що включае знання i розу-мiния змiсту компетенцй', ll зв'язку з iншими компонентами, компетенцiями, майбутньою професш-ною дiяльнiстю;
- дiяльнiсний, ввдображае рiвень сформова-них у майбутнiх фахiвцiв умшь i навичок, як то: за-гально (навчальних, комунiкативних, рефлексив-них та ш.) I спецiальних (практичш навички, засто-сування сучасних технологш, методiв вирiшения навчально-професiйних завдань рiзного рiвия скла-дностi ), а також наявнiсть здiбностей ефективного застосування наявних умiнь i навичок, потреба i го-товнiсть до подальшого розвитку;
- особистiсний, що полягае в сукупносл ш-диввдуально психолопчних особливостей, що впливають на iндивiдуальний стиль навчання, дiя-льностi, темп, бажаш форми i способи дiяльностi; характер взаемодп зi студентами та викладачами;
- рефлексивний, що вщображае здатнiсть са-моаналiзу, самоконтролю, самооцшки навчання i розвитку, ефективностi формування професшно! компетенцй'.
Найважливiшим показником професшно! ком-петентностi майбутнього фахiвця е його здатнiсть самостiйно вирiшувати завдання, що ставляться в умовах реально! професшно! дiяльностi. Ефектив-нiсть формування професшних компетенцiй майбутнього фахiвця в цiлому i усiх !! структурних ком-понентiв детермiнованi суб'ектною позищею студента, оск1льки його активна, мотивована, цшеспрямоваиа пiзнавальна дiяльнiсть е головним чинником успiшностi. Визначальне значения суб'-ектно! позицi!' студента в вищш освiтi мае самос-тiйна пiзнавальна дiяльнiсть студента. Активiзацiя i стимулюваиня пiзнавально!' самостiйностi студен-тiв, i передусiм у рамках самостшно! роботи е прю-ритетним напрямом модернiзацi! процесу навчаиия у вищш школ^4].
Вивчения будь-яко! дисциплши у закладах ви-що! освгги не зводиться тiльки до запам'ятовування визначеного освiтнiми програмами набору знань. Дисциплшу потрiбно осмислити в цшому, тобто ус-ввдомити !! роль в професшнш пiдготовцi майбутнього фахiвця, видiлити i засво!ти основш ключовi поияття (ядро дисциплiни), утямити зв'язки з ш-шими дисциплшами (мiждисциплiнарнi зв'язки).
Проте, при невеликш кiлькостi аудиторних годин, вщведених на засвоения дисципл1ни, значна шльшсть матерiалу виноситься на самостiйне ви-вчення. Не буде перебiльшениям сказати, що само-стiйна робота з подручником i iншими джерелами шформаци представляе для сучасних студентiв зна-чну труднiсть. Тому завдання викладача, педагога -допомогти студентовi найефектившше оргашзу-вати свою навчально-пiзнавальну дiяльнiсть, рацю-нально планувати i здшснювати самостiйну роботу.
Самостiйна робота виднеться як неввд'емний елемент освiтнього процесу тому що: самостшна освiтия дiяльнiсть дозволяе л1кв1довувати пропуски в сприйиятп навчально! iнформацi! на аудиторному зайиятп; самостiйна робота розкривае здатно-стi студентiв, сприяе навчальнiй мотивацп; самос-тiйнiсть в дiях дозволяе перейти ввд рiвня "репроду-кцп" до рiвия "умшь" i "творчосп" як критерпв знаиь.
Комплексну тдтримку самостiйно! роботи студентiв на уах етапах пiзнавально! дiяльностi -ввд первинного знайомства з навчальним матерiа-лом до рiшения професiйно-орiентоваиих завдаиь забезпечуе електронний навчально-методичний комплекс, що е складною дидактичною системою, функцiонуваиия яко! пiдтримуе освiтнiй процес за-собами iнформацiйних технологiй.
Електронний навчально-методичний комплекс - це шформацшний освiтнiй ресурс, призначений для викладу структурованого навчального матерь алу дисциплiни, забезпечения поточного контролю i промiжио!' атестацп, а також управлшия тзнава-льною дiяльнiстю студеипв при реалiзацi! основ-них освишх програм вищо! професiйно!' освiти. Вш дозволяе: ефективно управляти дiяльнiстю по ви-вченню навчально! дисципл1ни; стимулювати на-вчально-пiзнавальну дiяльнiсть; забезпечувати ра-цiональне поеднаиия рiзних видiв навчально--шзна-вально! дiяльностi з урахуваниям дидактичних
особливостей залежно вщ результата освоения на-вчального матерiалу; рацюнально поеднувати рiзнi технологи представлення матерiалу (текст, графiку, аудiо, вiдео, ашмацш); при розмiщеннi в мереж1 за-безпечувати органiзацiю вiртуальних семiнарiв, дискусш, дiлових iгор тощо на основi комушкацш-них технологiй[5].
Змiст електронного навчально-методичного комплексу забезпечуе повноту представлення конкретно! предметно! областi, ефектившсть викорис-товуваних педагогiчних i методичних прийомiв, а саме: достатнiй об'ем матерiалу, вiдповiднiсть освь тнiй программ актуальнiсть, фактографiчну, прак-тичну змютовшсть, системнiсть i цiлiснiсть; педа-гопчну спроможнiсть за допомогою використову-ваних методик представлення навчального матерiалу, системи контролю, вiдповiдностi принципам варiативно! i диференцiйованого подходу для оргашзаци самостiйно! роботи студента з комплексом.
Враховуючи особливу важливють електрон-ного навчально-методичного комплексу для забез-печення самостiйно! роботи, необхiдно включити в систему вимог наступнi: реалiзацiя чiтко! логiки ви-кладу теоретичного матерiалу з можливiстю досль дження студентами за допомогою спецiальних схем уах ланцюжк1в мiркувань; особлива читасть постановок завдань; детальне коментування прикладiв виконання завдань, ходу ршення учбових i прикла-дних завдань; використання рiзних методiв i засобiв активiзацi! пiзнавально! дiяльностi студентiв (ви-вчення проблемних ситуацiй, постановка завдань дослщницького характеру тощо).
Застосування шформацшних i комунiкацiйних технологiй поза сумшвом пiдвищуе ефективнiсть освiтнього процесу, розвивае у майбутшх фахiвцiв продуктивнi, творчi функцi! мислення, штелектуа-льнi здiбностi.
Успiшнiсть ïx використання багато в чому за-лежить вiд того, насшльки 4Îtko спланована i орга-нiзована дiяльнiсть студента, насшльки гармоншно вона поеднуеться з аудиторним зайняттям, яким чином побудований зв'язок цього курсу з дисципль нами, яш студент вивчив або вивчатиме в процеа отримання професiйниx компетенцш. Потрiбна постановка мiждисциплiнарниx завдань i самостшний пошук ïx ршення з використанням засобiв шформацшних теxнологiй як на аудиторних зайняттях (лекцiï, семiри, практичнi заняття) , так i у позаау-диторний час.
Список л^ератури
1. Про освиу: Закон Украïни вiд 5.09.2017 р. Ввдомосп Верxовноï Ради Украши. 1994. №38-39. Ст.380
2. Карпова Л.Г. Формування професiйноï компетентностi вчителя загальноосвггньо1' школи.: Автореф. дис. к.пед.н. - Харшв: ХДПУ iм. Г.С.Ско-вороди, 2004. - 19 с.
3. Цимбал С.В. Психолопчш особливосл формування професiйноï компетентностi майбутшх спецiалiстiв засобами iноземноï мови: Автореф. дис.к.психол.н. - Хмельницький: НАДПСУ iм. Б.Хмельницького, 2006. - 20 с.
4. Георге, И.В. Формирование профессиональных компетенций студентов образовательных организаций высшего образования на основе организации самостоятельной работы : монография /И. В. Георге. - Тюмень : ТИУ, 2016. - 143 с.
5. Соколова О.В. Современные информационные и коммуникационные технологии как основа методического обеспечения самостоятельной работы в вузе / Проблемы и перспективы развития образования: материалы Междунар. науч. конф. (г. Пермь, апрель 2011 г.).Т. II. — Пермь: Меркурий, 2011. — С. 192-195.
