CC BY
187. Кравцова В.Ю. Энантиосемия лексических и фразеологических единиц: Язык и речь: дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / В.Ю. Кравцова. -Ростов н/Д, 2006. - 167 с.
8. Лескина С.В. Ирония как экстралингвистический фактор, обусловливающий пейоративность фразеологических единиц (на примере русского и английского языков) / С.В. Лескина // Вестник ПГЛУ - Пятигорск: ПГЛУ 2009. - № 2. - С. 168-171.
9. Лескина С.В. Тождественность и дифференциация пейоративной и негативной коннотаций (на примере русских и английских фразеологизмов) / С.В. Лескина // Вестник ПГЛУ - Пятигорск: ПГЛУ 2009. - № 4. - С. 173-176.
10. Новиков Л.А. Антонимия в русском языке: Семантический анализ противоположности в лексике. - М.: Высш. шк., 1973. - 245 с.
11. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - изд. 2-е. - М.: Просвещение, 1976. - 543 c.
12. Скворцова Е.В. Лексико-семантические аспекты асимметрии положительной и отрицательной зон оценки (на материале русского и английского языков): автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01, 10.02.19 / Е.В. Скворцова. - Орёл, 2012. - 20 с.
13. Цыганенко Г.П. Словарь служебных морфем русского языка. - К.: Радянська школа, 1982. - 240 с.
14. Шмелев Д.Н. Современный русский язык. Лексика: учеб пособие. -М.: Просвещение, 1977. - 335 с.
15. BunciC, D. Энантиосемия внутриязыковая и межъязыковая как проблема коммуникации [Электронный ресурс] / Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universitet Bonn. - Режим доступа: http://homepages.uni-tuebingen.de/pdf.
ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНА ОРГАН1ЗАЦ1Я РЕЧЕННЯ У КОНТЕКСТ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНОÏ СПЕЦИФ1КАЦП ПРИСЛ1ВНИК1В НА -О (-Е) // -LY
© Федурко О.М.*
Дрогобицький державний педагопчний ушверситет iменi 1вана Франка,
Украна, м. Дрогобич
У статп йдеться про взаемозв'язок формально-синтаксично1 та се-мантико-синтаксично1 структур речення. Пщгверджено актуальшсть розрiзнення з цього погляду трьох структурних рiзновидiв простих ре-чень - власне-формально-синтаксично1 структури, формально-грама-тично! структури, синтаксично ускладнених простих речень, зазначено
* Преподаватель кафедры Методики преподавания иностранных языков.
lXHi провщт ознаки. Встановлено, що приотвники на -о (-е) // -ly вжи-ваш (щоправда, з pi3BHM ступенем активностт) у Bcix видшених типах структур, проaнaлiзовaно синтaксичнi ролi цих одиниць у кожнш з них.
Krnwei слова: присл1вники на -о (-е) // -ly, формально-синтаксична структура речення, семантико-синтаксична структура речення, семан-тично елементaрнi / неелементарт речення, валенттсть предиката.
Розгляд речення як бaгaторiвнево! одиниц1, визнaчaльнi ознаки яко! взае-мозумовленi та взаемодоповнюють одна одну, визнано важливим досягнен-ням сучасно! синтаксично! думки (прац1 Н. Арутюново!, В Богданова, I. Вихо-ванця, М. Всеволодово!, К. Городенсько!, А. Загттка, О. Мельничука, О. Падучею!, Г. Почепцова, Ю. Степанова та ш.). Це визначае актуальшсть пропо-новано! розввдки. II мета - виявити й описати особливосп формально-син-таксично! будови простих речень iз прислiвникaми на -о (-е) //-ly, встановити сшввщношення !х (речень) смислово! та формально! оргатзацш.
В обстеженнi цих конструкцiй виходимо з твердження, що формально-синтаксичний аспект речення "е одним з основних aспектiв, спрямованим у сферу мови i нaйтiснiше пов'язаним iз семантико -синтаксичним аспектом" [2, с. 15]. Зпдно з ним речення - це структура, побудована за певним фор-мальним зразком, основу яко! становлять синтaксичнi зв'язки та видшюваш на !х основi члени речення. Попри те що питання формально-синтаксично! оргашзаци речення нaйповнiше вивчене у синтаксичнш теорi! [2, 5], воно й досi дискусiйне через ввдмштсть пiдxодiв до його тлумачення.
Приймаемо шдхвд представник1в функцiонaльно! парадигми, як1 пропо-нують за розгляду формально-синтаксично! оргaнiзaцi! простого речення брати до уваги його семантико-синтаксичний рiвень, центральне поняття якого - предикат i його вaлентнi ознаки. Ввдповвдно розрiзняемо три форма-льнi рiзновиди простих речень - власне-формально-синтаксично! структу-ри, формально-граматично! структури, синтаксично ускладнеш простi речення. До речень власне-формально-синтаксичного типу зараховуемо, услiд за I. Вихованцем, одиниц1, конституйован1 лише предикативним мiнiмумом, причому за рiзними структурними схемами, скaжiмо, Nn - Vf: Зацвгв мороз (М. Вшграновський) //Miss Marple nodded (A. Christie); Nn - cop N: Життя як вокзал (Л. Костенко) // Jem was a hero (H. Lee); N - cop Adj: Дуби стоять державно-чинт (I. Свггличний) // The patient lay silent (A. Hailey).
Речення другого рiзновиду - це побудови, до складу яких, поряд iз предикативним мшмумом, уходять усi компоненти, затребуват семантико-син-таксичною вaлентнiстю предиката, яш «роблять речення мiнiмaльним повь домленням, незалежно вiд контексту» [2, с. 35], наприклад, Nn - Vf - Na: Мати бтять хату (М. Вiнгрaновський) // John looked at Mary.
Синтаксично ускладнеш просп речення - це не тшьки традицшно видь лювaнi, скажмо, речення з однорвдними членами структурного рiзновиду Nn - Vf i Vf // Vf and Vf: Вона збирала жменями росу i вмивалася (Б. Хар-
чук) // Poirot closed his eyes and shuddered (A. Christie), а й семантично нее-лементарт, тобто конструкци з компонентами, що не зумовлеш валенттс-тю предиката, - з при^вними поширювачами й детермiнантами як прихо-ваними предикатами [2, с. 36], пор.: «Поняття «ускладнене речення» мае розумiтися як конструкщя, у складi яко! одна з предикативних ланок зазнала компресii, що спричинилося до втрати цiею ланкою якосп предикативностi» [5, с. 377].
Як засвщчуе зiбраний фактичний матерiал, при^вники на -о (-е) // ly вживат, хоча й з рiзною частотою, проте у всiх перелчених рiзновидах простих речень. Проаналiзуемо !х докладнiше.
1. Речення власне-формально-синтаксичноТ структури. У цих конс-трукщях аналiзованi прислiвники можуть виконувати функцю присудка, точ-нiше iменноi частини складеного iменного присудка, передусiм у поеднанш зi зв'язкою бути - нульовою чи формально вираженою: Полон - це г1рше, тж смерть (О. Гончар). В основному це одинищ зi значенням а) мюця: Але вали недалечко - за два поприща (Р. 1ванченко); б) часу: Сонце низенько, ве-ч1р близенько (Н. тв.); в) оцшки - абстрактно!, штелектуально!, емоцiйноi, етично!, естетично!, нормативно!, утилiтарноi тощо: Усе це прикро, справдг, i mi млини, i втоплений шуряк (Л. Костенко), А пливти наослт небезпечно (Д. Мщенко). Як видно з прикладiв, iз такими присудками взаемодають ш-дмети вiдмiнних морфологiчних клаав: iменники (полон, вали, сонце, вечiр), займенники (усе), iнфiнiтиви (пливти).
Таю синтаксичт побудови бiльшою мiрою властивi украшськш мовi. В англiйськiй прислiвники на -ly у ролi iменноi частини присудка при нульовiй зв'язщ be трапляються зрiдка - у склада спонукальних речень i тшьки в роз-мовному мовленнi, наприклад: Quietly, Louise. You ought to be in class (C. Dane). Частотна у цш синтаксичнш позици прислiвники не на -ly, пор.: The sea is not far away. The houses are near each other. The clouds are very high today.
Екивалентами укра!нських висловлень iз шфштивом у позици шдмета та прислiвником у позици присудка вважаемо побудови на зразок It is difficult to find. 1нфштив у цих реченнях - це тдмет, функцш присудка виконуе дiеслово-зв'язка to be у сполученш з прикметником аксюлопчно! семантики (difficult, easy, strange, possible тощо), за займенником it за^плена роль формального (anticipatory) щдмета.
Особливим рiзновидом конструкцiй iз при^вниковими присудками уважаемо речення з нодвiйними присудками, як-от: I сумно лицарг стояли над 1х тшами в тишит (В. Сосюра) // He entered joyfully and looked around (S. Maugham), осюльки при^вник у них функционально рiвнозначний при-кметников^ пор.: Iлицарi стояли сумы // Втувтшов веселий й озирнувся.
У системi укрансько! мови прислiвники на -о (-е) активно вживаш у функцii предикативiв - головних членiв односкладних безособових речень:
В офШ прохолодно. 1хтми еквДвалентами в англшськш е двосклaднi ре-ченневi побудови з узагальненим займенником it у позици щдмета та прик-метником у присудковiй позицi!, пор.: It's chilly in the office.
2. Речення формально-граматичноТ структури. До них вДдносимо ви-словлення, у яких прислiвники на -о(-е) // -ly входять до номiнaтивного мД-нiмуму, тобто е обов'язковими компонентами, специфДку яких прогнозуе семантична структура предикатора, його вaлентнi влaстивостi, пор.: «1з об-ставин вДдношеннями валентносп пов'язaнi тiльки тi, що в неконкретизова-ному виявi чи iмплiцитно нaявнi у семaнтичнiй структурi певного дiесловa (перебувати де? у мiстi, поводити себе як? добре)» [1, с. 112]. Цд дiесловa по свош суп синсемaнтичнi, тому обставини при них перебирають на себе функцию виразника основного (речового) значення присудка: Феофт заради без-пеки свое'1 жони i в помсту тгй же жош так дико i так бездушно-жорстоко noeiscH з Божейком (Д. Мщенко) // She behaved wisely (E. Bronte).
До зазначених можна долучити висловлення з укра!нськими дiесловaми триматися, виглядати, жити, aнглiйськими to live, to treat, у конкретних !х значеннях - 'поводити себе, дяти певним чином': Б1знесовц трималися скромно, в напiвтiнi перед народом (Л. РДзник), 'мати певний зовшшнш ви-гляд': Склетння неба не виглядае лячнше вiд оцього неба (О. Турянський), 'проводити життя в певний спосДб': Ми вс жили злиденно й голодно (В. Ску-рaтiвський), 'вести певний спосДб життя': They wanted to live brilliantly (T. Dreiser); 'поводитися, ставитися': He treated me strangely (Ch. Bronte) то-що. Дiеслово почуватися теж належить до обстежувано! групи: Не почувала б себе так вольготно i безборонно привтьно (Д. Мщенко). Його англшський еквiвaлент - багатозначне дiеслово to feеl, яке тДльки в поеднант з прикмет-ником мае значення 'почуватися', порiвняемо: добре (зле) почуватися // to feеlgood (fine, bad).
Проaнaлiзовaнi речення шдтверджують висновок К. Хорук про семан-тичну неоднорДдшсть синсемантичних дiеслiв i доцшьтсть виокремлення серед них одиниць зД значенням тривання в чай, поведшки, сприйняття / оцДн-ки, ставлення, каузаци характеристики, ознаки [4, с. 5].
3. Синтаксично ускладнеш прост речення. У цього типу синтаксич-них побудовах прислДвники на -о(-е) // -ly найчастДше замДщують позицДю компонента словосполучення та компонента речення [3, с. 4-5]. ПрислДвни-ки-компоненти словосполучення в обох мовах - це обставини: а) способу до: Гостро пахло лепехою та чаполочем (Ю. Мушкетик) // Smith eyed the other censoriously (A.J. Cronin); б) мДри i ступеня: Повтря вгорi зробилося запаморочливо гаряче (Гр. Тютюнник) // His voice was strangely sincere (S. Maugham) [2, с. 21; 6, с. 30].
Функци прислДвникДв на -о (-е) // -ly як компонента речень в укра!нсь-кш й англшськш мовах не повшстю збДгаються. ЗазначенД украшсьш одини-цД - це: а) обставини мДсця: (де?) Десь далеко сурмив i-зюбр (I. Багряний); Ми
тднялися (куди?) надто далеко й вийшли на полонину (I. Роздобудько); б) об-ставини часу: (коли?) Скоро Бог остш акварелi домалюе - й стгом замете (П. Сорока); в) обставини мети: <...> люди (навщо?) спещально вибрали m6i таку розвагу <...> (I. Багряний); д) обставини допустовосп: Я буду нерозумно обридати i (всупереч чому?) недоречно скиглити чомусь <... > (В. Симонен-ко); е) вставнi слова, що передають рiзноманiтнi модальнi смисли: - А ви, пев-но, та самальвiвська гонорова красуня Зоряна <...> (Люко Дашвар).
Англшськ прислiвники на -ly зафiксовано в ролi а) обставин часу: She always rose early, at six <... > (S. Maugham); Only recently he had been writing in most affectionate terms (T. Dreiser); б) мюця: In the past two days he had made some inquiries locally (A.J. Cronin); в) мети: She drove aimlessly for hours; He had deliberately ignored them (S. Maugham); She would never intentionally hurt anyone; в) обставин допустовосп: The government had acted unlawfully; Gris has received undeservedly thin scholarly attention; г) оцшних модифшато-рiв [7, с. 63]: Emphatically, Greeley shook his head (A.J. Cronin); г) вставних слв: It was probably quite unimportant (A. Christie).
Зауважимо, що у висловленнях обох мов присл1вники на -о (-е) //-ly вживат як ввдокремлет обставини: А Халiф все одно розповiдав, жартгвливо й просторжувато (О. Л1зен); А Лта горнулась i горнулась до маmерi - безтям-но, довтрливо (Б. Харчук) // He didn't speak, he just looked, gravely (A.J. Cronin); Hurriedly, he took his hat and let the room (A.J. Cronin); Gently and reverently, he replaced the photograph in the pocket (A.Christie). Проте в украшсьшй мовi менш активно, нж у англшсьшй, причому зазвичай у складi сурядних рядiв. Крiм того, англшська препозитивна ввдокремлена обставина - явище воче-видь звичне, тодi як в украшсьшй конструкци Я так життя - безтямно i безпутно - просвистую, як в пальцi чи у лист (М. Матюс) - радше виняток, атж правило.
Укранськ при^вники на -о (-е) та !хт англшсью е^валенги -ly зафь ксовано i як парцельоваш структури: Дiвчина розплющила очi. Заморгала вiями. Здивовано, поmiм злякано (I. Багряний) // You could have left him. Permanently! (R. Hamilton).
Отже, обстеження укра!нських та англшських висловлень iз при^вни-ками на -о (-е) //-ly показало, що вони можуть уживатися у вах формально-синтаксичних рiзновидах простих речень, видшених на нiдставi врахування 1'хшх семантико-синтаксичних особливостей, щоправда, iз певними вiдмiн-ностями, зумовленими снецифiкою граматичних систем зiставлюваних мов.
Список литературы:
1. Адамец П. Изучение валентности русских глаголов на философском факультете Карлова университета / П. Адамец // Актуальные проблемы русского синтаксиса / Под ред. К.В. Горшковой и Е.В. Клобукова. - М.: Изд-тво Московского университета, 1984. - С. 112-122.
2. Вихованець I.P. Нариси з функцюнального синтаксису украшсько! мови / I.P. Вихованець. - К.: Наукова думка, 1992. - 222 с.
3. Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского синтаксиса / Г.А.Золотова. - М.: Наука, 1988. - 440 с.
4. Хорук К.М. Роль обстоятельств образа действия в организации семантической структуры русских простых предложений: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / К.М. Хорук. - Новосибирск, 2010. - 26 с.
5. Черемисина М.И. Теоретические проблемы синтаксиса и лексикологии языков разных систем / М.И.Черемисина. - Новосибирск: Наука, 2004. -896 с.
6. Daswani C.J. English Manner Adverbials in -ly / CJ. Daswani // Indian Linguistics. - 1970. - Vol. 31, № 1/2. - P. 28-40.
7. Tseronis Assimakis. Stance Adverbs Qualifying Standpoints [Електрон-ний ресурс] / Assimakis Tseronis. Stance Adverbs as a Presentational Device for Managing the Burden of Proof // The Linguist List Amazon Store. - P. 43-77. -Режим доступу: www.lotpublications.nl/publish/articles/ 003635/bookpart.pdf.
