Научная статья на тему 'ФОРМАЛЬНі МОДЕЛі ВЕБ-СТОРіНКИ ТА іСТОРії її іНФОРМАЦіЙНОГО НАПОВНЕННЯ'

ФОРМАЛЬНі МОДЕЛі ВЕБ-СТОРіНКИ ТА іСТОРії її іНФОРМАЦіЙНОГО НАПОВНЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
122
56
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВЕБ-СТРАНИЦА / ИНФОРМАЦИОННОЕ НАПОЛНЕНИЕ ВЕБ-СТРАНИЦЫ / ПЕРСОНИФИКАЦИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО НАПОЛНЕНИЯ / WWW / WEB PAGE / WEB PAGE CONTENT / CONTENT PERSONIFICATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Березко О. Л.

Построены формальные модели информационного наполнения Веб-страницы и его истории, специализированные для решения научно-прикладной задачи персонификации информационного наполнения глобальной системы

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

World Wide WebFormal models of Web page content and its history are built. These models are dedicated to solving the scientific and applied problem of World Wide Web content personification

Текст научной работы на тему «ФОРМАЛЬНі МОДЕЛі ВЕБ-СТОРіНКИ ТА іСТОРії її іНФОРМАЦіЙНОГО НАПОВНЕННЯ»

- определена структура библиотеки динамических моделей для описания базовых режимов функционирования агентов:

- разработана экспериментальная мультиагентная имитационная модель МО, позволяющая проводить эксперименты типа «что будет, если ...».

Литература

1. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Интеллектуальные

информационные системы: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 424 с.

2. Москалев И.М. Система анализа и оптимизации процес-

сов преобразования ресурсов.: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.01 / Уральский государственный технический уни-верситет-УПИ. - Екатеринбург, 2006. - 170 с.

3. Гаскаров Д.В. Интеллектуальные информационные систе-

мы. Учеб. для вузов. - М.: Высш. шк., 2003. - 431 с.

4. Программирование искусственного интеллекта в приложени-

ях/М. Тим Джонс; Пер. с англ. Осипов А.И. - М.: ДМК Пресс, 2006. - 312 с.

5. Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений. - СПб.:

БХВ-Петербург, 2005. - 416 с.

6. Интеллектуальные робототехнические системы: курс лек-

ций: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям в обл. информ. Технологий / В.Л. Афонин, В.А. Макушкин. - М.: Интернет-Ун-т Информ. Технологий, 2005. - 208 с.

7. Немтинов А.В. Мониторинг и управление движением

ресурсов с использованием метода имитационного моделирования.: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.01 / Уральский государственный технический университет-УПИ. - Екатеринбург, 2006. - 156 с.

8. Современное состояние теории исследования операций.

Под ред. Н.Н.Моисеева. - М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1979 - 464 с.

-□ □-

Побудовано формальш ModeMi Ыформа-цшного наповнення Веб-стортки та його ¡стори, спец1ал1зоваш для виршення науко-во-прикладног задач1 персотфшаци iнфор-мацтного наповнення глобальног системи World Wide Web

Ключoвi слова: WWW, Веб-стортка, iнформацшне наповнення Веб-стортки,

персотфжащя тформацшного наповнення □-□

Построены формальные модели информационного наполнения Веб-страницы и его истории, специализированные для решения научно-прикладной задачи персонификации информационного наполнения глобальной системы World Wide Web

Ключевые слова: WWW, Веб-страница, информационное наполнение Веб-страницы, персонификация информационного наполнения

□-□

Formal models of Web page content and its history are built. These models are dedicated to solving the scientific and applied problem of World Wide Web content personification

Key words: WWW, Web page, Web page

content, content personification -□ □-

УДК 004.773.2

ФОРМАЛЬН1 МОДЕЛ1 ВЕБ-СТОР1НКИ ТА 1СТОР11 TT 1НФОРМАЦ1ЙНОГО НАПОВНЕННЯ

О. Л. Березко

Астрант

Кафедра шформацтних систем та мереж Нацюнальний уыверситет '^bBiBCb^ пол^ехнка" вул. Ст.Бандери 12, M^bBiB, УкраТна, 79013 Контактний тел.: 8-067-369-80-34 E-mail: [email protected]

1. Вступ

Протягом останшх роюв у WWW можна видшити ряд тенденцш, як стали визначальними. 1х основа - HOBi тдходи до розробки, експлуатацп та оргашзацп взаемо-ди мiж Веб-ресурсами. Щ тдходи отримали стльну на-

зву "Веб 2.0" i позищонуються багатьма дослщниками як новий яюсний крок у розвитку WWW [1].

Основою Вебу 2.0 е актившсть користувачiв, а саме досягнення ними креативних та комушкативних щлей [2]. 1нформацшне наповнення, створене "звичайними" користувачами (user generated content) як поодинщ, так

i колаборативно, не лише стало рiвноправним за авто-ритетнiстю та популяршстю з iнформацiйним напо-вненням, створеним професшними Веб-журналiстами, а й часто виткняе останне.

Такi змiни в джерелах шформацшного наповнення WWW та правилах його створення стали причиною трансформацп лопчно! структури WWW вщ множи-ни Веб-сторiнок, з'еднаних мiж собою гшерпосилан-нями, до множини Веб-особистостей [2], зв'язками мiж якими слугують особистi контакти, цитати, при-належнiсть користувачiв до однiеi стльноти тощо (со-цiальний граф) [3]. За таких умов актуальною е пер-сошфжащя iнформацiйного наповнення глобальноi системи World Wide Web, яка неможлива без розробки та впровадження ввдповщних методiв та засобiв.

ня. У науково-техшчних та онлайн-джерелах шнують рiзнi варiанти опису цього поняття, частина яких кон-флiктуе мiж собою [6, 7, 8, 9, 10]. У кожному конкретному випадку таке визначення Веб-сторшки залежить ввд науковоi i/або прикладноi задач^ для вирiшення якоi це визначення використовуеться.

Одним iз найбiльш чггких та придатних до подаль-шого аналiзу е наступний загальний опис, у якому Веб-сторшка розглядаеться як компонента глобальноi системи WWW [11]:

Page = (URI, PageContent, PageRel),

(1)

де URI - унiверсальний щентифжатор ресурсу, PageContent - iнформацiйне наповнення сторшки, PageRel - оточення сторшки.

Таким чином, тд Веб-сторшкою розумiтимемо компоненту глобальноi системи World Wide Web, яка мае ушкальний вдентифжатор, мiстить iнформацiйне наповнення та може бути зв'язана з шшими компонентами WWW.

З точки зору структури та титв [12], шформацшне наповнення Веб-сторшки (PageContent) у загальному випадку можна описати наступним чином: Веб-сайпв (встановленш ввдпо-

вщностей мiж множиною псевдо- PageContent = (Text, Multimedia, Files, Interactpage, InteractRei, Structure) (2) нiмiв, якi використовуються для

2. Постановка проблеми

Персошфжащя iнформацiйного наповнення гло-бальноi системи WWW - це процес встановлення та оприлюднення ввдношень мiж шформацшними об'екта-ми та реальними особами, який полягае у наступному: • наскрiзнiй iдентифiкацii користувача на множит

авторизацп користувача на Веб-сайтах рiзних типiв та конкретною Веб-особистштю);

• встановленнi вiдношень типу "автор-твiр" мiж iнформацiйними об'ектами та конкретними Веб-осо-бистостями;

• достовiрному оприлюдненню встановлених зв'яз-кiв [4].

Сьогодш у WWW iснуе ряд засобiв персонiфiкацii, проте жоден з них не забезпечуе комплексного тдходу, який би передбачав залучення глобальноi Веб-стль-ноти для акумулювання рiзноплановоi шформацп про Веб-особистостей в межах одного вщкритого для по-шукiвцiв Веб-сайту (або системи юлькох Веб-сайтiв), з метою формування вiдкритоi репутацii Веб-особи-стостей [4].

Таким чином актуальною е розробка комплексних методiв та засобiв персонiфiкацii iнформацiйного наповнення глобальноi системи WWW.

Для точнiшого опису та класифжацп конкретних iнформацiйних результапв активностi користувачiв WWW з метою ефективноi персонiфiкацii необхiдно чiтко розумии структуру iнформацiйного наповнення WWW, зокрема структуру шформацшного наповнення Веб-сторшок, принципи змши iнформацiйного на-повнення тощо.

Отже, актуальною е побудова спецiалiзованих пер-сонiфiкацiйних моделей iнформацiйного наповнення Веб-сторшки та його шторп, якi будуть використаш при розробцi методiв та засобiв персонiфiкацii, зокрема каталогу Веб-особистостей [4] та шаблошв для спецiалiзованих wiki-ресурсiв [5].

3. Ан^з останшх дослщжень

Сьогоднi поняття Веб-сторгнки (Page) не мае за-гальноприйнятого чикого формалiзованого визначен-

Multimedia = (Image, Video, Audio),

де Text - текстове шформацшне наповнення; Multimedia - рiзноманiтне "не-текстове" шформацшне наповнення (Image - статичш зображення, gif-анiмацii; Video - вщео; Audio - аудю); InteractPage - штерактивне iнформацiйне наповнення для роботи в межах кон-кретноi Веб-сторшки (штерактивний текст, штерак-тивнi ашмацп, кнопки тощо); IntemctRe\ - штерактивне шформацшне наповнення для взаемодп з оточенням Веб-сторшки (гшерпосилання, рiзноманiтнi форми для взаемодп з Веб-серверами та базами даних тощо); Structure - HTML-розмика Веб-сторшки, коментарi до розмики, метадаш, данi про оформлення сторшки, сценарп тощо.

Наведенi описи (1, 2) дозволяють розглянути Веб-сторшку в першу чергу як електронний документ, доступний у мережь Такий тдхвд е адекватним, але у значнш мiрi застарiлим, оскiльки не дозволяе врахо-вувати новiтнi тенденцп розвитку глобальноi системи World Wide Web i може бути ефективно використаний лише для опису Веб-сайив першого поколiння [13].

4. ЦЫ статт

Завданням стати е побудова спецiалiзованоi пер-сонiфiкацiйноi моделi Веб-сторiнки та iсторii ii ш-формацiйного наповнення з метою точшшого опису iнформацiйних результатiв активносп користувачiв WWW (Веб-особистостей).

Побудова таких моделей е комплексною задачею, отже цiлями статтi е:

• аналiз iснуючих пiдходiв до опису Веб-сторшки та ii шформацшного наповнення;

• вид^ення особливостей сторшок Веб-сайпв другого поколiння;

• формальний опис шформацшного наповнення Веб-сторшки;

• введення поняття "допис" для позначення части-ни iнформацiйного наповнення Веб-сторшки, яка во-лодie ознаками самостшного елементу;

• формальний опис допису та його шформацшного наповнення;

• вид^ення особливостей вщображення дописiв в межах Веб-сайту;

• формальний опис штори шформацшного наповнення Веб-сторшки;

• побудова персошфжацшних моделей Веб-сто-ршки та iсторii iнформацiйного наповнення Веб-сто-рiнки.

5. Основний MaTepiai. Персонiфiкацiйна модель Веб-стоpiнки

5.1. Особливосл CT0piH0K Вeб-сaйтiв другого по-колiння

З розвитком концепцii Вебу 2.0 та появою у WWW рiзноманiтних засобiв соцiальних комунiкацiй, разом 3i змiною призначення, розширенням функцш Веб-сайтiв та появою нових правил створення та змши шформацшного наповнення [1,13], з'явилися та набу-ли поширення новi типи Веб-сторшок зi специфiчною структурою.

Згаданi нововведення пов'язаш насамперед iз залу-ченням аудитора Веб-сайтiв до дiяльностi, спрямова-но'1 на досягнення рiзноманiтних операцiйних (зокре-ма креативних) та комунiкативних щлей, ефективну органiзацiю такоi дiяльностi тощо.

У зв'язку з цим, Веб-сторшки, яю належать до Веб-сайпв другого поколiння (Веб 2.0), мають зокрема такi особливостi:

• можуть мштити iнформацiйне наповнення авторства рiзних осiб (Веб-сторiнка може мати ствав-торiв);

• мають здатшсть до змiни iнформацiйного наповнення в чаа (поширеним прикладом е накопичення iнформацiйного наповнення Веб-сторiнки за рахунок документування онлайн-обговорення початкового ш-формацшного наповнення);

• самостiйнi елементи шформацшного наповнення Веб-сторшки (наприклад, коментар^ та сама Веб-сто-рiнка мають фжсоваш час створення (iнодi додатково час внесення останшх змiн) та автора-користувача Веб-сайту.

Отже, для повноцшного опису Веб-сайпв другого поколiння, який дозволив би здшснювати поглибле-ний аналiз iх iнформацiйного наповнення, необхiдно врахувати наведен особливостi, розглядаючи шформацшне наповнення Веб-сторiнки як результат актив-ностi користувачiв вiдповiдного Веб-сайту.

5.2. 1нформацшне наповнення Вeб-стоpiнки

З точки зору походження шформацшне наповнення Веб-сторшки описуеться наступним чином:

PageContent = (ContUser, ContAux, Contlmport), (3)

де ContUser - шформацшне наповнення, створене користувачами Веб-сайту в процеа його функцюну-вання;

ContAux - шформацшне наповнення, що виконуе допомiжну функщю, наприклад, формуе структуру Веб-сторiнки, стандартш текстовi блоки тощо (таке шформацшне наповнення е часто передбаченим ще до запуску Веб-сайту i е типовим для вах або частини його сторшок);

Contlmport - шформацшне наповнення, яке Веб-сторiнка запозичуе у шших Веб-ресурсiв, наприклад, блоки контекстноi реклами, фрагменти iнформацiйного наповнення на Веб-сторшках результатiв роботи пошу-кових систем (SERP - Search Engine Result Page) тощо.

Особливою пiдкатегорiею Contlmport е шформацшне наповнення, запозичене у шших сторшок того ж Веб-сайту - ContImportWebsite (рис. 1).

1нформацшне наповнення кожноi з категорш (3) за структурою та типом може належати до будь я^ категорп або комбшацп категорш з опису (2).

З точки зору персошфжацп шформацшного наповнення World Wide Web найб^ьш важливою е ContUser, осюльки саме ця категорiя iнформацiйного наповнення мштить результати активностi користу-вачiв WWW, яю можуть мати фiксоване авторство або володии здатнiстю до фжсацп авторства, дозво-ляють окреслити коло штереив автора-користувача Веб-сайту, його нацюнальну та мовну приналежнiсть тощо.

Окрiм того, якщо динамiка змiни Contlmport е знач-ною i ii часто неможливо вщслщкувати без автори-зованого доступу до вщповщних Веб-ресурсiв, вщ яких вона у значнiй мiрi залежить, а ContAux володiе здатшстю до змiни лише у незначнш мiрi (значна змь на ContAux в межах усього Веб-сайту часто свщчить про значну змшу його правил роботи, а вщтак i про початок iснування нового Веб-сайту), то iсторiя ш-формацiйного наповнення Веб-сторшки (PCH) може розглядатися як множина сташв ContUser:

PCH = {ContUser,,t,}N=1CH , (4)

де ContUser\ - стан шформацшного наповнення Веб-сторшки, створеного користувачами, в момент часу ti.; NPCH - кшьюсть станiв iнформацiйного наповнення, що були зафжсоваш.

Час фжсацп стану ContUser\ Веб-сторiнки доцiльно обирати не випадково, чи з певною перюдичшстю, а в моменти завершення операцш з iнформацiйним напо-вненням, яю здiйснюють користувачi Веб-сайту, що дозволяе найб^ьш повно вiдобразити динамжу його змiни.

5.3. Допис як компонента шформацшного наповнення Веб-сторшки

Операцп, яю здiйснюють користувачi з ContUser, можуть впливати не на все шформацшне наповнення Веб-сайту чи конкретноi Веб-сторшки, а лише на пев-ну його частину, осюльки сучасш Веб-сторшки часто мштять вщносно незалежнi елементи iнформацiйного наповнення, яю можуть мати рiзний час створення та автора.

Введемо поняття "допису" для позначення частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка мае ознаки самостшного елементу у процеа функцюну-вання Веб-сайту (рис. 1).

Допис (Post) - це компонента шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка була створена конкретним

користувачем вщповщного Веб-сайту в межах одше1 транзакцп.

Пiд транзакцieю розумiтимемо послщовшсть вза-емопов'язаних запитiв користувача до Веб-сайту. Вва-жатимемо, що в межах одше1 транзакцii може бути створений лише один допис.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1нформацшне наповнення допиав як правило характеризуемся змiстовною завершенiстю i часто е ви-дiленим певною розмикою у структурi Веб-сторiнки. Прикладом допису е стати у блогах, теми на форумах, окремi коментарi тощо.

Особливим видом дописiв е частини wiki-сторшок, створенi в рiзний час i/або рiзними авторами. Такi частини Веб-сторшок не видiленi особливою розмикою, проте пiдпадають пiд визначення допису i можуть бути щентифжованими за допомогою iсторii змiн вщ-повiдноi Веб-сторiнки.

Допис як компонента шформацшного наповнення Веб-сторiнки описуеться наступним чином:

Post = (PostId, User, t, tLast, Ref, PostContent, Teaser, PostRel), (5)

де PostId - щентифжатор допису (цю роль часто ввдграе Anchor - HTML-вказiвник на розташування допису в межах Веб-сторшки, за вiдсутностi щенти-ф1катора Postld = 0); User - користувач-автор допису; t - час створення допису; tLast

- час внесення остан-нiх змiн у допис; Ref

- вказiвник на шший допис, у вiдповiдь на який був створений даний допис (напри-к лад, коментар до стати у блозi вказуе на цю статтю; за вщсут-ностi такого Ref = 0 ); PostContent - шформа-цiйне наповнення допису; Teaser - частина шформацтного на-повнення допису, яка використовуеться в якосп анонсу; PostRel

- оточення допису.

З точки зору струк-тури та титв PostContent мiстить категорii, аналопчш до PageContent (2).

Перший допис Веб-сторшки (PostStart) мае особливе значення у процесi формування шформацшного наповнення, осюльки:

ent першого допису (частина подiбних Веб-сторiнок у WWW е значною, особливо серед Веб-сайив без соцiальноi складовоi та Веб-сайив, аудиторiя яких е недостатньо великою чи активною для шдтримки дискусп на усiх сторiнках);

• перший допис переважно визначае тематику та мову стлкування в межах Веб-сторшки;

• для багатьох титв Веб-сторшок перший допис мштить основне за обсягом та змштом шформацшне наповнення.

Сьогодш у WWW популярним явищем е веден-ня дискусiй в межах Веб-стльнот. Результатом до-кументування таких дискусш часто е багаторiвнева iерархiя дописiв, вiдображена, як правило, у формi коментарiв.

За таких умов змкт кожного допису Post у певнш мiрi залежить ввд змiсту допису, що е для нього бать-кiвськими у iерархii - Parent(Post), допису, що, в свою чергу, е батьювським для Parent(Post) i так далi, i не може повноцiнно сприйматися користува-чами поза контекстом.

Введемо поняття контексту допису для окреслення частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка дозволяе користувачу повноцшно сприйняти змкт допису.

Рис. 1. lepapxi4Ha структура шформацшного наповнення Веб-сайту

• створення Веб-сторшки та ii першого допису вщбуваеться в межах однiеi транзакцп (для першого допису завжди Ref = 0 ), вщповщно час '¿х створення та автор будуть щентичними;

• для Веб-ст°рш°к, яю мiстять лише Context(Post) = (Post,Parent(Post),...Parent(...Parent(Post)),Post один допис, ContUser збiгаеться з PostCont-

Контекст допису - Context(Post) - це кортеж, пер-шою компонентою якого е допис Post, а решта компонент е батьювськими дописами для сво'х попередниюв:

t)>(6)

Порядок допиив у кортежi визначаеться 1х мiсцем у ieрархii, вiдповiдно останньою компонентою кортежу завжди буде PostStart, для якого Ref = 0 (рис. 2).

5.4. Особливосл вщображення дописiв в межах Веб-сайту

Дописи часто мають значний обсяг, що не дае можли-востi ввдображати iх у зручному для сприйняття користу-вачами форматi, розмiщувати необхвдну кiлькiсть дописiв в межах однiеi Веб-сторiнки тощо. Тому в межах багатьох Веб-сайпв передбачено подiл допиав (в першу чергу це стосуеться Poststart) i/або контексту дописiв на частини.

Рис. 2. ^noBi блоки шформацшного наповнення сторiнки Веб-сайту другого поколшня

зменшений BapiaHT (thumbnail) основного зображення допису чи зменшений кадр з вщео. Хоча таю зображення можуть знаходитись на окремш Веб-сторшщ, про-те, з огляду на допомiжний характер, розглядатимемо 1х виключно як частину батькiвського допису.

Розподш допису мiж декiлькома Веб-сторшками Такий подiл найчастiше використовуеться рiзними онлайн-виданнями для вiдображення значних за об-сягом статей i передбачае розбиття допису на частини фжсованого розмiру, кожна iз яких розмщена на окре-мiй Веб-сторiнцi. Хоча формально кожнш iз частин

можна поставити у вщ-повщшсть ушкальний iдентифiкатор, про-те, жодна з них не мае ознак допису, осюльки всi вони були створенi в межах одше'1 транзак-цil, а 1х подiл зумовле-ний лише техшчною i/або комерцiйною не-обхщшстю.

З огляду на це розглядатимемо у« части-ни як один допис, що належить до Веб-сто-рiнки, де розмщена перша частина. На ко-ристь такого шдходу свiдчить i те, що подiб-нi дописи часто мають верию, оптимiзовану для друку, де ва частини розмщеш на однiй Веб-сторiнцi як едине щле.

Розподiл контексту допису мiж декiлькома Веб-сторiнками

Подiл контексту допису найчастше вiдбу-ваеться в межах Веб-

На практищ популярними е наступнi под^и:

Подiл на анонс (Teaser) та основну частину до-пису

Такий под^ передбачае вид^ення першо'1 частини допису (мкце подiлу визначаеться фiксованим обся-гом анонсу або задаеться користувачем-автором допи-су). Анонси часто використовуються для формування списюв дописiв на спещальних Веб-сторiнках (приклад - колонка новин на головнш сторiнцi Веб-сайту), реклами допиав на тематичних Веб-сторшках в межах спецiальних блокiв шформацшного наповнення тощо. Часто лише анонс, а не весь допис надходить у RSS-канал Веб-сайту.

Анонси допиав як частина шформацшного наповнення шших Веб-сторшок е популярним прикладом категорп Contlmport. Значна юльюсть сучасних Веб-сайтiв мiстить сторшки, призначенi для спрощення на-в^ацп користувача, де основним iнформацiйним напо-вненням е анонси власних допиив - ContlmportWebsite.

Для допиав, основним типом iнформацiйного наповнення яких е Multimedia, роль анонсу часто ввдграе

сайпв, правилами яких передбачене обмеження юлькост коментарiв на одну Веб-сторшку. Таким чином, за певноi кiлькостi комен-тарiв, ввдбуваеться створення додатковоi Веб-сторш-ки, дописи якоi не можуть повноцiнно сприйматися користувачем самостшно. На цiй Веб-сторшщ часто дублюеться Poststart.

З точки зору сприйняття змшту дописiв користу-вачами подiл контексту е небажаним, проте дозволяе зб^ьшити кiлькiсть сторшок Веб-сайту i спонукае ко-ристувачiв до додатковоi навiгацii, що може становити комерцшний iнтерес.

Такий розпод^ контексту дописiв е, фактично, бшьш загальним випадком розподiлу допису мiж де-кiлькома Веб-сторiнками, i не виключае подiлу допи-сiв, зокрема PostStart, мiж Веб-сторiнками.

Тому, враховуючи штучнiсть подiбних подiлiв, розглядатимемо уа дописи, пов'язанi контекстом, як одну Веб-сторшку URI якоi зб^аеться з иШ Веб-сторiнки, яка мктить початок PostStart.

5.5. Iсторiя шформацшного наповнення Веб-сто-рiнки

Модель (4) дозволяе вщслщковувати динамiку змь ни iнформацiйного наповнення Веб-сторiнки в щлому, але не дае можливоси розглянути його як результат активносп конкретних користувачiв Веб-сайту, що е необхщним з точки зору персошфжацп шформацш-ного наповнення.

Сошлет може змшюватися лише завдяки активно-сп користувачiв Веб-сайту, якi виконують певш дii над дописами. У зв'язку з цим, шторш шформацш-ного наповнення Веб-сторшки (РСН) розгля- сгтг-датимемо як iсторiю процесу його створення користувачами цього Веб-сайту (остання е ча-стиною iсторii користувача Веб-сайту), а саме шформа-цiйне наповнення - як множину допиав.

1стор1я користувача Веб-сайту (SUH) в базовому варiантi може бути подана як гсторгя навиаци користувача (SUNH) - iсторiя доступу користувача до шформацшних ресурив Веб-сайту. Таким чином:

SUNH = {Q, }N™H

Q, = (tQ,User,URI,Ref,QM,QS,SA,Page),

(6)

де Qi - запит до Веб-сайту; NSUn - кiлькiсть запи-TiB; tQ - момент запиту; User - вказiвник на облiковий запис користувача Веб-сайту, в разi вiдсутностi обль кового запису в користувача (аношмний користувач) вказiвник може бути замшений на Host - унiкальну адресу клieнта; URI - унiкальний щентифжатор ресурсу (адреса конкретно! Веб-сторшки); Ref - вказiв-ник на попереднш запис у iсторii навиаци; QM - метод запиту; QS - параметри запиту; SA - вщповщь сервера; Page - Веб-сторшка, отримана користувачем у вщпо-вщь на запит.

Модель iсторii користувача (6) е вiдображенням журналу його доступу до Веб-сайту. Основним недо-лжом цiеi моделi е недостатнш рiвень вiдображення семантики дiй користувача в межах Веб-сайту, спря-мованих зокрема на змшу iнформацiйного наповнення, та занадто високий ступшь деталiзацii моделi.

1ншим способом опису штори користувача е вико-ристання штори транзакцiй користувача Веб-сайту (SUTH):

SUTH = {Tr, }N=1UTH (7)

Tr, =(tG,tQ,IdTr,{QJ};=1-Tr),

закци - CrTr) можуть бути iдентифiкованими за шфор-мацiйними результатами ix виконання.

Розглянемо креативну транзакщю користувача Веб-сайту як дж над конкретним дописом. Множину запиив в iсторii нав^ацп користувача (6) замiнимо на стани шформацшного наповнення допису перед початком та мсля завершення креативноi транзакцii ( PostContent та PostContent вщповщно):

= (tQ, tQ,IdTr,User,URI,PostId,PostContent,PostContent), (8)

де URI та PostId - вдентифжатори Веб-сторiнки та допису, над яким виконуе дш користувач User.

Можливi креативнi транзакцii наступного змкту:

• створення допису, PostContent = 0 ;

• змiна шформацшного наповнення (редагування) допису;

• видалення допису (часто причиною та^ дп е некоректне шформацшне наповнення допису, альтер-нативною_^д1ею_е_^тимчасове блокування доступу до допису), PostContent = 0 .

1сторж кожного допису (PostH), за умови, що стан оточення допису фжсуеться у момент завершення кре-ативних транзакцш, опишемо наступним чином:

PostH = ({CrTr, }N=1rTr ,{PostRel, ^),

(9)

де NCrTr - кiлькiсть креативних транзакцш користувача, як стосуються даного допису.

5.6. Персошфжацшш моделi Веб-сторшки та icTO-рп ii шформацшного наповнення

Розглядаючи iнформацiйне наповнення Веб-сто-рiнки як множину дописiв, введемо персотфтацшну модель Веб-стортки:

Page = (URI.Post^PostjNr.PageRelpage) , (10)

де PageRelpage - частина оточення Веб-сторшки, яке не мае вщношення до конкретного допису чи допиав, а лише до Веб-сторшки в щлому.

Зпдно з (10), описуючи шторж шформацшного наповнення Веб-сторшки як сукупшсть шторш окре-мих дописiв, введемо персотфтацшну модель icmopii шформацшного наповнення Веб-стортки:

PersonCH(Page) = (PostHStart(Page),{PostH1(Page)}N=1°sl), (11)

де та - моменти початку та завершення транзакцп вщповщно; IdTr - унiкальний щентифжа-

тор транзакцп; {Qj}. Q"t - записи в шторп навiгацii

користувача Веб-сайту, яю входять до даноi транзакцп; Nq-тг - кiлькiсть запиив, якi входять до даноi транзакцп.

З теxнiчноi точки зору протоколи взаемодп користувача та глобальноi системи WWW не орiентованi на тдтримку транзакцiй, а розглядають кожен запит як окрему взаемодт користувача та Веб-сайту. Тому застосування транзакцiйноi моделi у виглядi (7) е ускладненим.

Проте, транзакцп, яю передбачають змшу шформацшного наповнення Веб-сторшки (креативт тран-

Основними вщмшностями персонiфiкацiйноi мо-делi (10) вiд популярних сьогодш описiв Веб-сторiнки [6 - 11] е:

• розгляд лише тiеi частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка була створена користувача-ми Веб-сайту в процеа його функщонування;

• под^ iнформацiйного наповнення Веб-сторшки на частини за ознакою авторства ^або часу створення;

• розгляд цих частин як незалежних компонент, що мають ушкальний iдентифiкатор та оточення.

В свою чергу, основними вщмшностями персош-фiкацiйноi моделi iсторii iнформацiйного наповнення Веб-сторшки (11) вщ навiгацiйноi (6) та шших под-iбних моделей е:

• вщображення завершеноï взаемоди користувача та Веб-сайту в напрямку створення шформацшного наповнення;

• незалежшсть кожноï дiï користувача, спрямова-ноï на змiну шформацшного наповнення Веб-сторш-ки;

• фiксацiя часу початку та завершення дш користувача (початку та кшця креативних транзакцш).

6. Висновки

Розроблено формалiзованi моделi Веб-сторшки та icTopii 11 iнформацiйного наповнення, яю е спещаль зованими для виршення науково-прикладно'1 задачi персонiфiкацii шформацшного наповнення глобально! системи World Wide Web i повинна бути викори-стана при розробщ методiв та засобi персонiфiкацii, зокрема каталогу Веб-особистостей [4] та шаблошв для спецiалiзованих wiki-ресурсiв [5].

Розробленi моделi зокрема дозволяють:

• чiтко окреслювати iнформацiйнi результатiв ак-тивностi конкретного користувача Веб-сайту в межах Веб-сторшки;

• аналiзувати щ результати як наслщок незалеж-них дiй користувача;

• поглиблено аналiзувати поведiнку користувача Веб-сайту, його цШ та способи ix досягнення.

Лiтература

1. Пелещишин, А. М. Анашз сучасних концепцш розвитку глобального середовища WWW [Текст] / А. М. Пелещишин, О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушвер-ситету "Львiвська пол^ехшка" "Комп'ютернi науки та iнформацiйнi технологи'". - 2006. - №565 - C.57-64.

2. Пелещишин, А. М. Формальш аспекти щентифшацй особистостi у WWW [Текст] / А. М. Пелещишин, О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвсь-ка пол^ехшка" "Комп'ютерш системи та мережi ". - 2005. - №546 - C.126-131.

3. Google Social Graph API [Електронний ресурс] / Google Inc. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://code.google. com/apis/socialgraph/ - 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.

4. Березко, О. Л. Каталог Веб-особистостей [Текст] / О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушверситету '^bBiBŒ-ка пол^ехшка" "Комп'ютерш системи та мережГ. - 2008.

- №630. - С.12-16.

5. Березко, О.Л. Використання шаблошв для агрегацп' персо-шфшованих даних в межах вiкi-проекту [Текст] / О. Л. Березко // Тези доповщей VI мiжнародноï науково-практич-но'1 конференцп' "Математичне та програмне забезпечення штелектуальних систем" (MPZIS-2008), 12-14 листопада 2008р., м.Дншропетровськ. - Днiпропетровськ - С.38-39.

6. Pitkow, J. E. Summary of WWW characterizations [Текст] / J. E. Pitkow // Computer Networks and ISDN systems.

- 1998. - Vol.30. - С.551-558.

7. Haas, S. W. Readers, authors and page structure: A discussion of four questions arising from a content analysis of web pages [Текст] / S. W. Haas, E. S. Grams // Journal of the American Society for Information Science. - 2000. - Vol. 51, No. 2. - C.181-192.

8. Thelwall, M. Web Impact Factors and search engine coverage [Текст] / M. Thelwall // Journal of Documentation.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- 2000. - Vol. 56. - C.185-189.

9. Berners-Lee, T. WorldWide Web Seminar [Електронний ресурс] / W3C - World Wide Web Consortium. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.w3.org/Talks/Gene-ral/Concepts.html - 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.

10. Boutell, T. What are WWW, hypertext and hypermedia? [Електронний ресурс] / Boutell.Com, Inc. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.boutell.com/newfaq/

- 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.

11. Пелещишин А.М. Позищонування саййв у глобальному шформацшному середовищi (монографiя) [Текст] / А. М. Пелещишин. - Львiв: Видавництво Львiвськоï по-л^ехшки, 2007. - 260 с.

12. MIME Media Types [Електронний ресурс] / IANA, Internet Assigned Numbers Authority. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.iana.org/assignments/media-types/

13. Березко, О. Л. Персошфшацшна класифшащя Веб-сай™ [Текст] / Березко О.Л. // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2009. - № 4/2 (40).

- С.27-32.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.