CC BY
55
- определена структура библиотеки динамических моделей для описания базовых режимов функционирования агентов:
- разработана экспериментальная мультиагентная имитационная модель МО, позволяющая проводить эксперименты типа «что будет, если ...».
Литература
1. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Интеллектуальные
информационные системы: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 424 с.
2. Москалев И.М. Система анализа и оптимизации процес-
сов преобразования ресурсов.: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.01 / Уральский государственный технический уни-верситет-УПИ. - Екатеринбург, 2006. - 170 с.
3. Гаскаров Д.В. Интеллектуальные информационные систе-
мы. Учеб. для вузов. - М.: Высш. шк., 2003. - 431 с.
4. Программирование искусственного интеллекта в приложени-
ях/М. Тим Джонс; Пер. с англ. Осипов А.И. - М.: ДМК Пресс, 2006. - 312 с.
5. Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений. - СПб.:
БХВ-Петербург, 2005. - 416 с.
6. Интеллектуальные робототехнические системы: курс лек-
ций: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям в обл. информ. Технологий / В.Л. Афонин, В.А. Макушкин. - М.: Интернет-Ун-т Информ. Технологий, 2005. - 208 с.
7. Немтинов А.В. Мониторинг и управление движением
ресурсов с использованием метода имитационного моделирования.: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.01 / Уральский государственный технический университет-УПИ. - Екатеринбург, 2006. - 156 с.
8. Современное состояние теории исследования операций.
Под ред. Н.Н.Моисеева. - М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1979 - 464 с.
-□ □-
Побудовано формальш ModeMi Ыформа-цшного наповнення Веб-стортки та його ¡стори, спец1ал1зоваш для виршення науко-во-прикладног задач1 персотфшаци iнфор-мацтного наповнення глобальног системи World Wide Web
Ключoвi слова: WWW, Веб-стортка, iнформацшне наповнення Веб-стортки,
персотфжащя тформацшного наповнення □-□
Построены формальные модели информационного наполнения Веб-страницы и его истории, специализированные для решения научно-прикладной задачи персонификации информационного наполнения глобальной системы World Wide Web
Ключевые слова: WWW, Веб-страница, информационное наполнение Веб-страницы, персонификация информационного наполнения
□-□
Formal models of Web page content and its history are built. These models are dedicated to solving the scientific and applied problem of World Wide Web content personification
Key words: WWW, Web page, Web page
content, content personification -□ □-
УДК 004.773.2
ФОРМАЛЬН1 МОДЕЛ1 ВЕБ-СТОР1НКИ ТА 1СТОР11 TT 1НФОРМАЦ1ЙНОГО НАПОВНЕННЯ
О. Л. Березко
Астрант
Кафедра шформацтних систем та мереж Нацюнальний уыверситет '^bBiBCb^ пол^ехнка" вул. Ст.Бандери 12, M^bBiB, УкраТна, 79013 Контактний тел.: 8-067-369-80-34 E-mail: berezko@gmail.com
1. Вступ
Протягом останшх роюв у WWW можна видшити ряд тенденцш, як стали визначальними. 1х основа - HOBi тдходи до розробки, експлуатацп та оргашзацп взаемо-ди мiж Веб-ресурсами. Щ тдходи отримали стльну на-
зву "Веб 2.0" i позищонуються багатьма дослщниками як новий яюсний крок у розвитку WWW [1].
Основою Вебу 2.0 е актившсть користувачiв, а саме досягнення ними креативних та комушкативних щлей [2]. 1нформацшне наповнення, створене "звичайними" користувачами (user generated content) як поодинщ, так
i колаборативно, не лише стало рiвноправним за авто-ритетнiстю та популяршстю з iнформацiйним напо-вненням, створеним професшними Веб-журналiстами, а й часто виткняе останне.
Такi змiни в джерелах шформацшного наповнення WWW та правилах його створення стали причиною трансформацп лопчно! структури WWW вщ множи-ни Веб-сторiнок, з'еднаних мiж собою гшерпосилан-нями, до множини Веб-особистостей [2], зв'язками мiж якими слугують особистi контакти, цитати, при-належнiсть користувачiв до однiеi стльноти тощо (со-цiальний граф) [3]. За таких умов актуальною е пер-сошфжащя iнформацiйного наповнення глобальноi системи World Wide Web, яка неможлива без розробки та впровадження ввдповщних методiв та засобiв.
ня. У науково-техшчних та онлайн-джерелах шнують рiзнi варiанти опису цього поняття, частина яких кон-флiктуе мiж собою [6, 7, 8, 9, 10]. У кожному конкретному випадку таке визначення Веб-сторшки залежить ввд науковоi i/або прикладноi задач^ для вирiшення якоi це визначення використовуеться.
Одним iз найбiльш чггких та придатних до подаль-шого аналiзу е наступний загальний опис, у якому Веб-сторшка розглядаеться як компонента глобальноi системи WWW [11]:
Page = (URI, PageContent, PageRel),
(1)
де URI - унiверсальний щентифжатор ресурсу, PageContent - iнформацiйне наповнення сторшки, PageRel - оточення сторшки.
Таким чином, тд Веб-сторшкою розумiтимемо компоненту глобальноi системи World Wide Web, яка мае ушкальний вдентифжатор, мiстить iнформацiйне наповнення та може бути зв'язана з шшими компонентами WWW.
З точки зору структури та титв [12], шформацшне наповнення Веб-сторшки (PageContent) у загальному випадку можна описати наступним чином: Веб-сайпв (встановленш ввдпо-
вщностей мiж множиною псевдо- PageContent = (Text, Multimedia, Files, Interactpage, InteractRei, Structure) (2) нiмiв, якi використовуються для
2. Постановка проблеми
Персошфжащя iнформацiйного наповнення гло-бальноi системи WWW - це процес встановлення та оприлюднення ввдношень мiж шформацшними об'екта-ми та реальними особами, який полягае у наступному: • наскрiзнiй iдентифiкацii користувача на множит
авторизацп користувача на Веб-сайтах рiзних типiв та конкретною Веб-особистштю);
• встановленнi вiдношень типу "автор-твiр" мiж iнформацiйними об'ектами та конкретними Веб-осо-бистостями;
• достовiрному оприлюдненню встановлених зв'яз-кiв [4].
Сьогодш у WWW iснуе ряд засобiв персонiфiкацii, проте жоден з них не забезпечуе комплексного тдходу, який би передбачав залучення глобальноi Веб-стль-ноти для акумулювання рiзноплановоi шформацп про Веб-особистостей в межах одного вщкритого для по-шукiвцiв Веб-сайту (або системи юлькох Веб-сайтiв), з метою формування вiдкритоi репутацii Веб-особи-стостей [4].
Таким чином актуальною е розробка комплексних методiв та засобiв персонiфiкацii iнформацiйного наповнення глобальноi системи WWW.
Для точнiшого опису та класифжацп конкретних iнформацiйних результапв активностi користувачiв WWW з метою ефективноi персонiфiкацii необхiдно чiтко розумии структуру iнформацiйного наповнення WWW, зокрема структуру шформацшного наповнення Веб-сторшок, принципи змши iнформацiйного на-повнення тощо.
Отже, актуальною е побудова спецiалiзованих пер-сонiфiкацiйних моделей iнформацiйного наповнення Веб-сторшки та його шторп, якi будуть використаш при розробцi методiв та засобiв персонiфiкацii, зокрема каталогу Веб-особистостей [4] та шаблошв для спецiалiзованих wiki-ресурсiв [5].
3. Ан^з останшх дослщжень
Сьогоднi поняття Веб-сторгнки (Page) не мае за-гальноприйнятого чикого формалiзованого визначен-
Multimedia = (Image, Video, Audio),
де Text - текстове шформацшне наповнення; Multimedia - рiзноманiтне "не-текстове" шформацшне наповнення (Image - статичш зображення, gif-анiмацii; Video - вщео; Audio - аудю); InteractPage - штерактивне iнформацiйне наповнення для роботи в межах кон-кретноi Веб-сторшки (штерактивний текст, штерак-тивнi ашмацп, кнопки тощо); IntemctRe\ - штерактивне шформацшне наповнення для взаемодп з оточенням Веб-сторшки (гшерпосилання, рiзноманiтнi форми для взаемодп з Веб-серверами та базами даних тощо); Structure - HTML-розмика Веб-сторшки, коментарi до розмики, метадаш, данi про оформлення сторшки, сценарп тощо.
Наведенi описи (1, 2) дозволяють розглянути Веб-сторшку в першу чергу як електронний документ, доступний у мережь Такий тдхвд е адекватним, але у значнш мiрi застарiлим, оскiльки не дозволяе врахо-вувати новiтнi тенденцп розвитку глобальноi системи World Wide Web i може бути ефективно використаний лише для опису Веб-сайив першого поколiння [13].
4. ЦЫ статт
Завданням стати е побудова спецiалiзованоi пер-сонiфiкацiйноi моделi Веб-сторiнки та iсторii ii ш-формацiйного наповнення з метою точшшого опису iнформацiйних результатiв активносп користувачiв WWW (Веб-особистостей).
Побудова таких моделей е комплексною задачею, отже цiлями статтi е:
• аналiз iснуючих пiдходiв до опису Веб-сторшки та ii шформацшного наповнення;
• вид^ення особливостей сторшок Веб-сайпв другого поколiння;
• формальний опис шформацшного наповнення Веб-сторшки;
• введення поняття "допис" для позначення части-ни iнформацiйного наповнення Веб-сторшки, яка во-лодie ознаками самостшного елементу;
• формальний опис допису та його шформацшного наповнення;
• вид^ення особливостей вщображення дописiв в межах Веб-сайту;
• формальний опис штори шформацшного наповнення Веб-сторшки;
• побудова персошфжацшних моделей Веб-сто-ршки та iсторii iнформацiйного наповнення Веб-сто-рiнки.
5. Основний MaTepiai. Персонiфiкацiйна модель Веб-стоpiнки
5.1. Особливосл CT0piH0K Вeб-сaйтiв другого по-колiння
З розвитком концепцii Вебу 2.0 та появою у WWW рiзноманiтних засобiв соцiальних комунiкацiй, разом 3i змiною призначення, розширенням функцш Веб-сайтiв та появою нових правил створення та змши шформацшного наповнення [1,13], з'явилися та набу-ли поширення новi типи Веб-сторшок зi специфiчною структурою.
Згаданi нововведення пов'язаш насамперед iз залу-ченням аудитора Веб-сайтiв до дiяльностi, спрямова-но'1 на досягнення рiзноманiтних операцiйних (зокре-ма креативних) та комунiкативних щлей, ефективну органiзацiю такоi дiяльностi тощо.
У зв'язку з цим, Веб-сторшки, яю належать до Веб-сайпв другого поколiння (Веб 2.0), мають зокрема такi особливостi:
• можуть мштити iнформацiйне наповнення авторства рiзних осiб (Веб-сторiнка може мати ствав-торiв);
• мають здатшсть до змiни iнформацiйного наповнення в чаа (поширеним прикладом е накопичення iнформацiйного наповнення Веб-сторiнки за рахунок документування онлайн-обговорення початкового ш-формацшного наповнення);
• самостiйнi елементи шформацшного наповнення Веб-сторшки (наприклад, коментар^ та сама Веб-сто-рiнка мають фжсоваш час створення (iнодi додатково час внесення останшх змiн) та автора-користувача Веб-сайту.
Отже, для повноцшного опису Веб-сайпв другого поколiння, який дозволив би здшснювати поглибле-ний аналiз iх iнформацiйного наповнення, необхiдно врахувати наведен особливостi, розглядаючи шформацшне наповнення Веб-сторiнки як результат актив-ностi користувачiв вiдповiдного Веб-сайту.
5.2. 1нформацшне наповнення Вeб-стоpiнки
З точки зору походження шформацшне наповнення Веб-сторшки описуеться наступним чином:
PageContent = (ContUser, ContAux, Contlmport), (3)
де ContUser - шформацшне наповнення, створене користувачами Веб-сайту в процеа його функцюну-вання;
ContAux - шформацшне наповнення, що виконуе допомiжну функщю, наприклад, формуе структуру Веб-сторiнки, стандартш текстовi блоки тощо (таке шформацшне наповнення е часто передбаченим ще до запуску Веб-сайту i е типовим для вах або частини його сторшок);
Contlmport - шформацшне наповнення, яке Веб-сторiнка запозичуе у шших Веб-ресурсiв, наприклад, блоки контекстноi реклами, фрагменти iнформацiйного наповнення на Веб-сторшках результатiв роботи пошу-кових систем (SERP - Search Engine Result Page) тощо.
Особливою пiдкатегорiею Contlmport е шформацшне наповнення, запозичене у шших сторшок того ж Веб-сайту - ContImportWebsite (рис. 1).
1нформацшне наповнення кожноi з категорш (3) за структурою та типом може належати до будь я^ категорп або комбшацп категорш з опису (2).
З точки зору персошфжацп шформацшного наповнення World Wide Web найб^ьш важливою е ContUser, осюльки саме ця категорiя iнформацiйного наповнення мштить результати активностi користу-вачiв WWW, яю можуть мати фiксоване авторство або володии здатнiстю до фжсацп авторства, дозво-ляють окреслити коло штереив автора-користувача Веб-сайту, його нацюнальну та мовну приналежнiсть тощо.
Окрiм того, якщо динамiка змiни Contlmport е знач-ною i ii часто неможливо вщслщкувати без автори-зованого доступу до вщповщних Веб-ресурсiв, вщ яких вона у значнiй мiрi залежить, а ContAux володiе здатшстю до змiни лише у незначнш мiрi (значна змь на ContAux в межах усього Веб-сайту часто свщчить про значну змшу його правил роботи, а вщтак i про початок iснування нового Веб-сайту), то iсторiя ш-формацiйного наповнення Веб-сторшки (PCH) може розглядатися як множина сташв ContUser:
PCH = {ContUser,,t,}N=1CH , (4)
де ContUser\ - стан шформацшного наповнення Веб-сторшки, створеного користувачами, в момент часу ti.; NPCH - кшьюсть станiв iнформацiйного наповнення, що були зафжсоваш.
Час фжсацп стану ContUser\ Веб-сторiнки доцiльно обирати не випадково, чи з певною перюдичшстю, а в моменти завершення операцш з iнформацiйним напо-вненням, яю здiйснюють користувачi Веб-сайту, що дозволяе найб^ьш повно вiдобразити динамжу його змiни.
5.3. Допис як компонента шформацшного наповнення Веб-сторшки
Операцп, яю здiйснюють користувачi з ContUser, можуть впливати не на все шформацшне наповнення Веб-сайту чи конкретноi Веб-сторшки, а лише на пев-ну його частину, осюльки сучасш Веб-сторшки часто мштять вщносно незалежнi елементи iнформацiйного наповнення, яю можуть мати рiзний час створення та автора.
Введемо поняття "допису" для позначення частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка мае ознаки самостшного елементу у процеа функцюну-вання Веб-сайту (рис. 1).
Допис (Post) - це компонента шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка була створена конкретним
користувачем вщповщного Веб-сайту в межах одше1 транзакцп.
Пiд транзакцieю розумiтимемо послщовшсть вза-емопов'язаних запитiв користувача до Веб-сайту. Вва-жатимемо, що в межах одше1 транзакцii може бути створений лише один допис.
1нформацшне наповнення допиав як правило характеризуемся змiстовною завершенiстю i часто е ви-дiленим певною розмикою у структурi Веб-сторiнки. Прикладом допису е стати у блогах, теми на форумах, окремi коментарi тощо.
Особливим видом дописiв е частини wiki-сторшок, створенi в рiзний час i/або рiзними авторами. Такi частини Веб-сторшок не видiленi особливою розмикою, проте пiдпадають пiд визначення допису i можуть бути щентифжованими за допомогою iсторii змiн вщ-повiдноi Веб-сторiнки.
Допис як компонента шформацшного наповнення Веб-сторiнки описуеться наступним чином:
Post = (PostId, User, t, tLast, Ref, PostContent, Teaser, PostRel), (5)
де PostId - щентифжатор допису (цю роль часто ввдграе Anchor - HTML-вказiвник на розташування допису в межах Веб-сторшки, за вiдсутностi щенти-ф1катора Postld = 0); User - користувач-автор допису; t - час створення допису; tLast
- час внесення остан-нiх змiн у допис; Ref
- вказiвник на шший допис, у вiдповiдь на який був створений даний допис (напри-к лад, коментар до стати у блозi вказуе на цю статтю; за вщсут-ностi такого Ref = 0 ); PostContent - шформа-цiйне наповнення допису; Teaser - частина шформацтного на-повнення допису, яка використовуеться в якосп анонсу; PostRel
- оточення допису.
З точки зору струк-тури та титв PostContent мiстить категорii, аналопчш до PageContent (2).
Перший допис Веб-сторшки (PostStart) мае особливе значення у процесi формування шформацшного наповнення, осюльки:
ent першого допису (частина подiбних Веб-сторiнок у WWW е значною, особливо серед Веб-сайив без соцiальноi складовоi та Веб-сайив, аудиторiя яких е недостатньо великою чи активною для шдтримки дискусп на усiх сторiнках);
• перший допис переважно визначае тематику та мову стлкування в межах Веб-сторшки;
• для багатьох титв Веб-сторшок перший допис мштить основне за обсягом та змштом шформацшне наповнення.
Сьогодш у WWW популярним явищем е веден-ня дискусiй в межах Веб-стльнот. Результатом до-кументування таких дискусш часто е багаторiвнева iерархiя дописiв, вiдображена, як правило, у формi коментарiв.
За таких умов змкт кожного допису Post у певнш мiрi залежить ввд змiсту допису, що е для нього бать-кiвськими у iерархii - Parent(Post), допису, що, в свою чергу, е батьювським для Parent(Post) i так далi, i не може повноцiнно сприйматися користува-чами поза контекстом.
Введемо поняття контексту допису для окреслення частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка дозволяе користувачу повноцшно сприйняти змкт допису.
Рис. 1. lepapxi4Ha структура шформацшного наповнення Веб-сайту
• створення Веб-сторшки та ii першого допису вщбуваеться в межах однiеi транзакцп (для першого допису завжди Ref = 0 ), вщповщно час '¿х створення та автор будуть щентичними;
• для Веб-ст°рш°к, яю мiстять лише Context(Post) = (Post,Parent(Post),...Parent(...Parent(Post)),Post один допис, ContUser збiгаеться з PostCont-
Контекст допису - Context(Post) - це кортеж, пер-шою компонентою якого е допис Post, а решта компонент е батьювськими дописами для сво'х попередниюв:
t)>(6)
Порядок допиив у кортежi визначаеться 1х мiсцем у ieрархii, вiдповiдно останньою компонентою кортежу завжди буде PostStart, для якого Ref = 0 (рис. 2).
5.4. Особливосл вщображення дописiв в межах Веб-сайту
Дописи часто мають значний обсяг, що не дае можли-востi ввдображати iх у зручному для сприйняття користу-вачами форматi, розмiщувати необхвдну кiлькiсть дописiв в межах однiеi Веб-сторiнки тощо. Тому в межах багатьох Веб-сайпв передбачено подiл допиав (в першу чергу це стосуеться Poststart) i/або контексту дописiв на частини.
Рис. 2. ^noBi блоки шформацшного наповнення сторiнки Веб-сайту другого поколшня
зменшений BapiaHT (thumbnail) основного зображення допису чи зменшений кадр з вщео. Хоча таю зображення можуть знаходитись на окремш Веб-сторшщ, про-те, з огляду на допомiжний характер, розглядатимемо 1х виключно як частину батькiвського допису.
Розподш допису мiж декiлькома Веб-сторшками Такий подiл найчастiше використовуеться рiзними онлайн-виданнями для вiдображення значних за об-сягом статей i передбачае розбиття допису на частини фжсованого розмiру, кожна iз яких розмщена на окре-мiй Веб-сторiнцi. Хоча формально кожнш iз частин
можна поставити у вщ-повщшсть ушкальний iдентифiкатор, про-те, жодна з них не мае ознак допису, осюльки всi вони були створенi в межах одше'1 транзак-цil, а 1х подiл зумовле-ний лише техшчною i/або комерцiйною не-обхщшстю.
З огляду на це розглядатимемо у« части-ни як один допис, що належить до Веб-сто-рiнки, де розмщена перша частина. На ко-ристь такого шдходу свiдчить i те, що подiб-нi дописи часто мають верию, оптимiзовану для друку, де ва частини розмщеш на однiй Веб-сторiнцi як едине щле.
Розподiл контексту допису мiж декiлькома Веб-сторiнками
Подiл контексту допису найчастше вiдбу-ваеться в межах Веб-
На практищ популярними е наступнi под^и:
Подiл на анонс (Teaser) та основну частину до-пису
Такий под^ передбачае вид^ення першо'1 частини допису (мкце подiлу визначаеться фiксованим обся-гом анонсу або задаеться користувачем-автором допи-су). Анонси часто використовуються для формування списюв дописiв на спещальних Веб-сторiнках (приклад - колонка новин на головнш сторiнцi Веб-сайту), реклами допиав на тематичних Веб-сторшках в межах спецiальних блокiв шформацшного наповнення тощо. Часто лише анонс, а не весь допис надходить у RSS-канал Веб-сайту.
Анонси допиав як частина шформацшного наповнення шших Веб-сторшок е популярним прикладом категорп Contlmport. Значна юльюсть сучасних Веб-сайтiв мiстить сторшки, призначенi для спрощення на-в^ацп користувача, де основним iнформацiйним напо-вненням е анонси власних допиив - ContlmportWebsite.
Для допиав, основним типом iнформацiйного наповнення яких е Multimedia, роль анонсу часто ввдграе
сайпв, правилами яких передбачене обмеження юлькост коментарiв на одну Веб-сторшку. Таким чином, за певноi кiлькостi комен-тарiв, ввдбуваеться створення додатковоi Веб-сторш-ки, дописи якоi не можуть повноцiнно сприйматися користувачем самостшно. На цiй Веб-сторшщ часто дублюеться Poststart.
З точки зору сприйняття змшту дописiв користу-вачами подiл контексту е небажаним, проте дозволяе зб^ьшити кiлькiсть сторшок Веб-сайту i спонукае ко-ристувачiв до додатковоi навiгацii, що може становити комерцшний iнтерес.
Такий розпод^ контексту дописiв е, фактично, бшьш загальним випадком розподiлу допису мiж де-кiлькома Веб-сторiнками, i не виключае подiлу допи-сiв, зокрема PostStart, мiж Веб-сторiнками.
Тому, враховуючи штучнiсть подiбних подiлiв, розглядатимемо уа дописи, пов'язанi контекстом, як одну Веб-сторшку URI якоi зб^аеться з иШ Веб-сторiнки, яка мктить початок PostStart.
5.5. Iсторiя шформацшного наповнення Веб-сто-рiнки
Модель (4) дозволяе вщслщковувати динамiку змь ни iнформацiйного наповнення Веб-сторiнки в щлому, але не дае можливоси розглянути його як результат активносп конкретних користувачiв Веб-сайту, що е необхщним з точки зору персошфжацп шформацш-ного наповнення.
Сошлет може змшюватися лише завдяки активно-сп користувачiв Веб-сайту, якi виконують певш дii над дописами. У зв'язку з цим, шторш шформацш-ного наповнення Веб-сторшки (РСН) розгля- сгтг-датимемо як iсторiю процесу його створення користувачами цього Веб-сайту (остання е ча-стиною iсторii користувача Веб-сайту), а саме шформа-цiйне наповнення - як множину допиав.
1стор1я користувача Веб-сайту (SUH) в базовому варiантi може бути подана як гсторгя навиаци користувача (SUNH) - iсторiя доступу користувача до шформацшних ресурив Веб-сайту. Таким чином:
SUNH = {Q, }N™H
Q, = (tQ,User,URI,Ref,QM,QS,SA,Page),
(6)
де Qi - запит до Веб-сайту; NSUn - кiлькiсть запи-TiB; tQ - момент запиту; User - вказiвник на облiковий запис користувача Веб-сайту, в разi вiдсутностi обль кового запису в користувача (аношмний користувач) вказiвник може бути замшений на Host - унiкальну адресу клieнта; URI - унiкальний щентифжатор ресурсу (адреса конкретно! Веб-сторшки); Ref - вказiв-ник на попереднш запис у iсторii навиаци; QM - метод запиту; QS - параметри запиту; SA - вщповщь сервера; Page - Веб-сторшка, отримана користувачем у вщпо-вщь на запит.
Модель iсторii користувача (6) е вiдображенням журналу його доступу до Веб-сайту. Основним недо-лжом цiеi моделi е недостатнш рiвень вiдображення семантики дiй користувача в межах Веб-сайту, спря-мованих зокрема на змшу iнформацiйного наповнення, та занадто високий ступшь деталiзацii моделi.
1ншим способом опису штори користувача е вико-ристання штори транзакцiй користувача Веб-сайту (SUTH):
SUTH = {Tr, }N=1UTH (7)
Tr, =(tG,tQ,IdTr,{QJ};=1-Tr),
закци - CrTr) можуть бути iдентифiкованими за шфор-мацiйними результатами ix виконання.
Розглянемо креативну транзакщю користувача Веб-сайту як дж над конкретним дописом. Множину запиив в iсторii нав^ацп користувача (6) замiнимо на стани шформацшного наповнення допису перед початком та мсля завершення креативноi транзакцii ( PostContent та PostContent вщповщно):
= (tQ, tQ,IdTr,User,URI,PostId,PostContent,PostContent), (8)
де URI та PostId - вдентифжатори Веб-сторiнки та допису, над яким виконуе дш користувач User.
Можливi креативнi транзакцii наступного змкту:
• створення допису, PostContent = 0 ;
• змiна шформацшного наповнення (редагування) допису;
• видалення допису (часто причиною та^ дп е некоректне шформацшне наповнення допису, альтер-нативною_^д1ею_е_^тимчасове блокування доступу до допису), PostContent = 0 .
1сторж кожного допису (PostH), за умови, що стан оточення допису фжсуеться у момент завершення кре-ативних транзакцш, опишемо наступним чином:
PostH = ({CrTr, }N=1rTr ,{PostRel, ^),
(9)
де NCrTr - кiлькiсть креативних транзакцш користувача, як стосуються даного допису.
5.6. Персошфжацшш моделi Веб-сторшки та icTO-рп ii шформацшного наповнення
Розглядаючи iнформацiйне наповнення Веб-сто-рiнки як множину дописiв, введемо персотфтацшну модель Веб-стортки:
Page = (URI.Post^PostjNr.PageRelpage) , (10)
де PageRelpage - частина оточення Веб-сторшки, яке не мае вщношення до конкретного допису чи допиав, а лише до Веб-сторшки в щлому.
Зпдно з (10), описуючи шторж шформацшного наповнення Веб-сторшки як сукупшсть шторш окре-мих дописiв, введемо персотфтацшну модель icmopii шформацшного наповнення Веб-стортки:
PersonCH(Page) = (PostHStart(Page),{PostH1(Page)}N=1°sl), (11)
де та - моменти початку та завершення транзакцп вщповщно; IdTr - унiкальний щентифжа-
тор транзакцп; {Qj}. Q"t - записи в шторп навiгацii
користувача Веб-сайту, яю входять до даноi транзакцп; Nq-тг - кiлькiсть запиив, якi входять до даноi транзакцп.
З теxнiчноi точки зору протоколи взаемодп користувача та глобальноi системи WWW не орiентованi на тдтримку транзакцiй, а розглядають кожен запит як окрему взаемодт користувача та Веб-сайту. Тому застосування транзакцiйноi моделi у виглядi (7) е ускладненим.
Проте, транзакцп, яю передбачають змшу шформацшного наповнення Веб-сторшки (креативт тран-
Основними вщмшностями персонiфiкацiйноi мо-делi (10) вiд популярних сьогодш описiв Веб-сторiнки [6 - 11] е:
• розгляд лише тiеi частини шформацшного наповнення Веб-сторшки, яка була створена користувача-ми Веб-сайту в процеа його функщонування;
• под^ iнформацiйного наповнення Веб-сторшки на частини за ознакою авторства ^або часу створення;
• розгляд цих частин як незалежних компонент, що мають ушкальний iдентифiкатор та оточення.
В свою чергу, основними вщмшностями персош-фiкацiйноi моделi iсторii iнформацiйного наповнення Веб-сторшки (11) вщ навiгацiйноi (6) та шших под-iбних моделей е:
• вщображення завершеноï взаемоди користувача та Веб-сайту в напрямку створення шформацшного наповнення;
• незалежшсть кожноï дiï користувача, спрямова-ноï на змiну шформацшного наповнення Веб-сторш-ки;
• фiксацiя часу початку та завершення дш користувача (початку та кшця креативних транзакцш).
6. Висновки
Розроблено формалiзованi моделi Веб-сторшки та icTopii 11 iнформацiйного наповнення, яю е спещаль зованими для виршення науково-прикладно'1 задачi персонiфiкацii шформацшного наповнення глобально! системи World Wide Web i повинна бути викори-стана при розробщ методiв та засобi персонiфiкацii, зокрема каталогу Веб-особистостей [4] та шаблошв для спецiалiзованих wiki-ресурсiв [5].
Розробленi моделi зокрема дозволяють:
• чiтко окреслювати iнформацiйнi результатiв ак-тивностi конкретного користувача Веб-сайту в межах Веб-сторшки;
• аналiзувати щ результати як наслщок незалеж-них дiй користувача;
• поглиблено аналiзувати поведiнку користувача Веб-сайту, його цШ та способи ix досягнення.
Лiтература
1. Пелещишин, А. М. Анашз сучасних концепцш розвитку глобального середовища WWW [Текст] / А. М. Пелещишин, О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушвер-ситету "Львiвська пол^ехшка" "Комп'ютернi науки та iнформацiйнi технологи'". - 2006. - №565 - C.57-64.
2. Пелещишин, А. М. Формальш аспекти щентифшацй особистостi у WWW [Текст] / А. М. Пелещишин, О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвсь-ка пол^ехшка" "Комп'ютерш системи та мережi ". - 2005. - №546 - C.126-131.
3. Google Social Graph API [Електронний ресурс] / Google Inc. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://code.google. com/apis/socialgraph/ - 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.
4. Березко, О. Л. Каталог Веб-особистостей [Текст] / О. Л. Березко // Вюник Нащонального ушверситету '^bBiBŒ-ка пол^ехшка" "Комп'ютерш системи та мережГ. - 2008.
- №630. - С.12-16.
5. Березко, О.Л. Використання шаблошв для агрегацп' персо-шфшованих даних в межах вiкi-проекту [Текст] / О. Л. Березко // Тези доповщей VI мiжнародноï науково-практич-но'1 конференцп' "Математичне та програмне забезпечення штелектуальних систем" (MPZIS-2008), 12-14 листопада 2008р., м.Дншропетровськ. - Днiпропетровськ - С.38-39.
6. Pitkow, J. E. Summary of WWW characterizations [Текст] / J. E. Pitkow // Computer Networks and ISDN systems.
- 1998. - Vol.30. - С.551-558.
7. Haas, S. W. Readers, authors and page structure: A discussion of four questions arising from a content analysis of web pages [Текст] / S. W. Haas, E. S. Grams // Journal of the American Society for Information Science. - 2000. - Vol. 51, No. 2. - C.181-192.
8. Thelwall, M. Web Impact Factors and search engine coverage [Текст] / M. Thelwall // Journal of Documentation.
- 2000. - Vol. 56. - C.185-189.
9. Berners-Lee, T. WorldWide Web Seminar [Електронний ресурс] / W3C - World Wide Web Consortium. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.w3.org/Talks/Gene-ral/Concepts.html - 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.
10. Boutell, T. What are WWW, hypertext and hypermedia? [Електронний ресурс] / Boutell.Com, Inc. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.boutell.com/newfaq/
- 25.08.2009 р. - Заголов. з екрану.
11. Пелещишин А.М. Позищонування саййв у глобальному шформацшному середовищi (монографiя) [Текст] / А. М. Пелещишин. - Львiв: Видавництво Львiвськоï по-л^ехшки, 2007. - 260 с.
12. MIME Media Types [Електронний ресурс] / IANA, Internet Assigned Numbers Authority. - Режим доступу: \WWW/ URL: http://www.iana.org/assignments/media-types/
13. Березко, О. Л. Персошфшацшна класифшащя Веб-сай™ [Текст] / Березко О.Л. // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2009. - № 4/2 (40).
- С.27-32.
