Научная статья на тему 'ПЕРСОНіФіКАЦіЙНА КЛАСИФіКАЦіЯ ВЕБ-САЙТіВ'

ПЕРСОНіФіКАЦіЙНА КЛАСИФіКАЦіЯ ВЕБ-САЙТіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
230
76
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВЕБ-САЙТ / ПЕРСОНИФИКАЦИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО НАПОЛНЕНИЯ / КЛАССИФИКАЦИЯ ВЕБ-САЙТОВ / WWW / WEBSITE / WEB CONTENT PERSONIFICATION / WEBSITE CLASSIFICATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Березко О. Л.

Введена классификация Веб-сайтов, которая является специализированной для решения научно-прикладной задачи персонификации информационного наполнения глобальной системы

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

World Wide WebIntroduced is Website classification which is dedicated to solving the scientific and applied problem of World Wide Web content personification

Текст научной работы на тему «ПЕРСОНіФіКАЦіЙНА КЛАСИФіКАЦіЯ ВЕБ-САЙТіВ»

19. www.paromed.de

20. www.schein.de

21. Alexander IJ, Chao EYS, Johnson KA. The assessment of dynamic foot-to-ground contact forces and plantar pressure distribution: a review of the evolution of current techniques and clinical applications. Fool Ankle. 1990. № 11. P. 152-167.

22. Schaff PS. An overview of foot pressure measurement systems. Clin Podiatr Med Surg. 1993. № 10. P. 403-415.

23. www.diaserv.ru

24. Zong-Ping Luo, Kai-Nan An, Lawrence J. Berglund. Validation of F-Scan pressure sensor system: A technical note // J. Reabil. Res. Dev. 1998. Vol. 35, № 2. P. 186-191.

25. Tadashi Sumiya, Yoshitaka Suzuki, Tomio Kasahara, h gp. Sensing stability and dynamic response of the F-Scan in shoe sensing system: A technical note // J. Reabil. Res. Dev. - 1998. - Vol. 35. - № 2. - P. 192 - 200.

26. Margaret C. Hodge, Timothy M. Bach, George M. Carter. Orthotic management of plantar pressure and pain in rheumatoid arthritic // Clinical Biomechanics. 1999. Vol. 14, № 8. P. 567-575.

27. www.zebris.de

28. Mittlmeier Th., Weiler A., Söhn T. et al. Functional monitoring during rehabilitation following anterior cruciate ligament reconstruction // Clinical Biomechanics. 1999. Vol. 14, № 8. P. 576-584.

Введено класифтащю Веб-сайтiв, яка e спецiалiзованою для виршення науково-прикладног 3adani персотфтаци шформацшного наповнення глобальног системи World Wide Web

Ключовi слова: WWW, Веб-сайт, персо-тфшащя шформацшного наповнення, кла-

сифжащя Веб-сайтiв

□-□

Введена классификация Веб-сайтов, которая является специализированной для решения научно-прикладной задачи персонификации информационного наполнения глобальной системы World Wide Web

Ключевые слова: WWW, Веб-сайт, персонификация информационного наполнения,

классификация Веб-сайтов

□-□

Introduced is Website classification which is dedicated to solving the scientific and applied problem of World Wide Web content personification

Key words: WWW, Website, Web content

personification, Website classification -□ □-

УДК 004.773.2

ПЕРСОН1Ф1КАЦ1ЙНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ВЕБ-

САЙТ1В

О.Л. Березко

Астрант

Кафедра шформацтних систем на мереж Нацюнальний уыверситет '^BÍBCb^ пол^ехшка" вул. Ст.Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013 Контактний тел.: 8 (067) 369-80-34 E-mail: berezko@gmail.com

1. Вступ

Сьогодш завдяки новим тенденщям розвитку World Wide Web, як набули поширення i отримали стльну назву Веб 2.0 [1], вщбулося CTpiMKe зростання обсяпв шформацшного наповнення WWW у зв'язку з актив-шстю "звичайних" користувачiв в межах форумiв, блопв, wiki-систем тощо.

В результат вщбулась трансформащя лопчно! структури шформацшного наповнення WWW вщ множини докуменпв (Веб-сторшок), з'еднаних мiж собою гшерпосиланнями, до множини шформацшних результапв активносп користувачiв (Веб-особисто-стей) [2], з'еднаних особистими контактами користу-

Ba4iB, яю документуються у WWW в рiзних формах: приналежшсть до одше! стльноти, цитати, коментар^ стлкування на форумах, декларащя стосунюв в межах сощальних мереж тощо.

WWW все б^ьше набувае ознак реально! глобально! стльноти людей, для ефективного i толерантного функщонування яко! важливим е створення меха-нiзмiв формування вщкрито! репутацп, систем крос-сайтово! iдентифiкацi'i та монiторингу активностi !! учасникiв.

За таких умов актуальною е персошфжащя шфор-мацiйного наповнення глобально! системи World Wide Web, яка неможлива без розробки та впровадження ввдповщних методiв та засобiв.

2. Постановка проблеми

3. Анаиз останшх дослщжень

Персонiфiкацiя iнформацiйного наповнення глобально! системи WWW - це процес встановлення та оприлюднення ввдношень мiж iнформацiйними об'екта-ми та реальними особами, який полягае у наступному:

• наскрiзнiй iдентифiкацii користувача на множит Веб-сайпв (встановленш вiдповiдностей мiж множиною псевдонiмiв, яю використовуються для авторизацп користувача на Веб-сайтах рiзних типiв та конкретною Веб-особиспстю);

• встановленнi вiдношень типу "автор-твiр" мiж iнформацiйними об'ектами та конкретними Веб-осо-бистостями;

• достовiрному оприлюдненню встановлених зв'яз-кiв [3].

Персошф^ащя iнформацiйного наповнення WWW зокрема дозволяе:

• пiдвищити ефектившсть пошуку та монiторингу iнформацii про конкретних о«б у WWW;

• Веб-сайтам отримати юльюсть користувачiв, до-статню для ефективного функцiонування;

• здшснювати ефективну онлайн рекламу об'екпв авторського права певного автора i самого автора, до-ведення його щей до широкого загалу тощо;

• тдвищити рiвень вiдповiдальностi автора за сво'! об'екти авторського права;

• боротися з плапатом та сприяти здiйсненню за-хисту авторських прав;

• тдвищити популяршсть Веб-сайтiв з персошфь кованим iнформацiйним наповненням.

Сьогодш у WWW iснуе ряд засобiв персонiфiкацii, спрямованих зокрема на:

• наскрiзну iдентифiкацiю користувача на багатьох Веб-сайтах (OpenID; Windows CardSpace; DisqUs, Gra-vatar тощо);

• створення вiдкритого соцiального графу з мож-ливiстю автоматичного видобування даних (викори-стання мiкроформатiв XFN та FOAF для декларацп вщношень та Google Social Graph API для видобування даних з WWW) [4];

• пошук шформацп про людей у WWW (http:// www.pipl.com,http://www.zoominfo.com, прес-портрети вщ Яндекса http://news.yandex.ru/people/ тощо);

• створення каталопв вщомих людей (наприклад, http://www.nndb.com).

Жоден з перелiчених засобiв не пропонуе комплексного тдходу до персонiфiкацii, який би перед-бачав залучення глобально! Веб-стльноти для акуму-ляцп рiзноплановоi iнформацii про Веб-особистостей в межах одного ввдкритого для пошукiвцiв Веб-сайту (або системи юлькох Веб-сайтiв), з метою формування вщкрито'! репутацii Веб-особистостей.

Таким чином актуальною е розробка комплексних методiв та засобiв персошфжацп iнформацiйного наповнення глобально'! системи WWW.

Для точшшого опису та класифжацп конкретних Веб-особистостей з метою ефективноi персонiфiкацii доцiльно ввести спецiалiзовану персонiфiкацiйну кла-сифiкацiю Веб-сайтiв, в межах яких особи-прототипи Веб-особистостей [2] здшснюють свою актившсть.

Така класифжащя повинна бути використана зокре-ма у каталозi Веб-особистостей [3] та у спецiалiзованих wiki-ресурсах [5] для введення вщповвдних категорiй.

У науково-техшчнш лiтературi та онлайн-дже-релах описаш рiзнi пiдходи до опису та класиф^а-цii Веб-сайтiв та '!х iнформацiйного наповнення. Цi пiдходи використовують як класифжащю за допо-могою експершв, так i автоматичну класиф^ащю за допомогою спецiалiзованих програмних засобiв [6,7,8,9].

Класифiкацiя Веб-сайтiв здiйснюеться зокрема за наступними ознаками:

• складшстю (вартiстю) розробки Веб-сайту;

• складшстю (варпстю) позищонування Веб-сайту;

• способом монетизацii Веб-сайту;

• тематикою;

• мовною i/або територiальною приналежшстю.

Такi класифiкацii використовуються зокрема ко-

мерцiйними органiзацiями, що надають рiзноманiтнi послуги, пов'язанi з розробкою та тдтримкою Веб-сайтiв, та у рiзноманiтних каталогах Веб-сайтiв.

Для даного дослщження важливiшим е погляд на рiзнi Веб-сайти з точки зору '!х призначення та функ-цш у глобальнiй системi WWW, а саме з точки зору пропонованих ними засобiв досягнення рiзноманiтних щлей користувачами WWW та особливостей створення i роботи з шформацшним наповненням.

4. Цiлi статт

Завданням стати е введення спецiалiзованоi пер-сонiфiкацiйноi класифiкацii Веб-сайтiв з метою точшшого опису шформацшних результапв активностi користувачiв WWW (Веб-особистостей).

Введення тако'! класифiкацii е комплексною задачею, отже щлями статтi е:

• аналiз iснуючих пiдходiв до опису та класифжа-цп Веб-сайив;

• розробка спецiалiзованоi персонiфiкацiйноi мо-делi Веб-сайту;

• видiлення персошфжацшних ознак Веб-сайтiв;

• видiлення категорш Веб-сайтiв згiдно персошфь кацiйних ознак.

5. Основний MaTepiai. Персонiфiкацiйна класифжащя Вeб-сaйтiв

5.1. Персонiфiкацiйна модель Веб-сайту

З точки зору персошфжацп шформацшного наповнення WWW, Веб-сайт дощльно розглядати не стiльки як компоненту глобально! системи WWW, а в першу чергу як зааб, що дозволяе користувачам ство-рювати шформацшне наповнення та працювати з ним, i який характеризуеться певними правилами тако! роботи, правилами аутентифiкацii користувачiв [10] та правилами надання доступу до шформацшного наповнення i функщоналу сайту (правилами авторизацп користувачiв) [11,12].

Одним з ключових елеменпв формально! моделi Веб-сайту е його аудиторiя. У науковiй лiтературi ш-нують моделi аудиторы Веб-сайту, зокрема на основi

нечиких множин [9]. Проте, з огляду на задачу пер-сошфжацп шформацшного наповнення WWW, важ-ливо окремо видшити групу користувачiв (частину аудиторы), якi е авторами iнформацiйного наповнення Веб-сайту.

Юльюсть користувачiв-авторiв та обсяг шформацшного наповнення Веб-сайту (а отже i юльюсть сторiнок Веб-сайту) може змшюватися з часом. Таким чином, з точки зору персошфжацп шформацшного наповнення WWW, Веб-сайт у будь-який момент свого кнування може бути формально описаний у такий споаб:

Website = ({Page, , {Userj , Aud, UserGoal, RuleAuthen

де {Pagej}N'lsge - множина сторiнок Веб-сайту, NPage

- кiлькiсть сторiнок Веб-сайту у даний момент часу, {Useij}. U'" - множина користувачiв-авторiв шформацшного наповнення Веб-сайту, NUser - юльюсть кори-стувачiв-авторiв Веб-сайту у даний момент часу, Aud

- аудиторiя Веб-сайту, UserGoal - типовi цШ, яких досягають користувачi в межах Веб-сайту; RuleAuthen

- правила аутентифжацп користувачiв Веб-сайту, RuleWork - правила створення та роботи з шформацшним наповненням, ContFeat - особливосп шфор-мацiйного наповнення Веб-сайту.

Типовi цiлi користувачiв та правила аутентифь кацiï, авторизацiï i роботи з шформацшним наповненням реальних Веб-сайпв володiють здатнiстю до змiни в чаи лише у такш мiрi, яка дозволяе знехтувати цiею здатшстю у данiй моделi. Прикладами таких змш е створення новоï групи користувачiв з особливими правами в межах Веб-сайту, додавання нового шаблону шформацшного наповнення тощо.

При значних змшах перелiчених ознак, а особливо типових щлей користувачiв Веб-сайту, з формальноï точки зору можна константувати завершення кну-вання одного Веб-сайту i початок кнування шшого Веб-сайту з iдентичним доменним iменем, частковим накладанням аудиторiï тощо.

Модель (1) дозволяе чико розмежувати частини комплексних Веб-сайив, в межах яких передбачено рiзнi правила створення та роботи з шформацшним наповненням та розглядати щ частини як окремi Веб-сайти, що можуть бути об'еднаш спiльною доменною адресою вищого рiвня, спiльною системою аутентифь кацп тощо.

Наприклад, в межах комплексного Веб-сайту "Украшська правда" (http://pravda.com.ua) можна ви-дiлити такi самостiйнi Веб-сайти, об'еднаш стльним доменним iменем та системою аутентифжацп, як: бло-ги вщомих осiб, форум, спецiалiзований форум "кон-ференцп" тощо.

5.2. Персошфжацшш ознаки Веб-сайтiв

Виходячи з вищенаведеноï моделi (1), можна видiлити ряд ознак Веб-сайшв, якi дозволяють здшснити персонiфiкацiйну класифiкацiю остан-нiх (ознаки згруповано за категорiями згiдно фор-мальноï моделi Веб-сайту). Множиною можливих значень у«х наведених нижче ознак е {+, -}, де

значення "+" та "-" означають вiдповiдно типовiсть та нетиповiсть дано1 ознаки для конкретного типу Веб-сайив.

1. ^noBi цiлi, яких досягають користувачi в межах Веб-сайту - група ознак, кожна з яких вказуе на типовшть/нетиповкть певних щлей для користувачiв даного типу Веб-сайпв.

З метою точнiшого аналiзу певних специфiчних дiй користувачiв Веб-сайтiв, розширимо класифiкацiю щ-лей користувача WWW [2], увiвши новi пiдкласи опе-рацiйних цiлей: колаборативнi, промоцiйнi та ринковь

Отже, цiлi користувача

RuleWork,ContFeat) (1) WWW подiлятимемо на на-I ступнi класи:

1.1. шформацшш цiлi - от-

римання необхвдно! iнформацii зi системи WWW;

1.1.1. навтцшш цiлi - знаходження необхщного ресурсу в системi WWW;

1.2 операцшш цiлi - здiйснення в системi WWW певних операцш;

1.2.1. креативнi цiлi - дiяльнiсть, спрямована на створення нових та тдтримку/розбудову вже шную-чих Веб-сайпв;

1.2.2. колаборативнi цiлi - дiяльнiсть, спрямована на досягнення спiльного результату в межах конкретного Веб-сайту деюлькома користувачами;

1.2.3. промоцiйнi цШ - дiяльнiсть, спрямована на поширення та популяризацiю iнформацiйного наповнення у глобальному середовишд з використанням для цього рiзноманiтних Веб-сайтiв;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1.2.4. ринковi цiлi - дiяльнiсть, спрямована на ор-ганiзацiю та здшснення купiвлi, продажу та обмiну рiзноманiтних товарiв у WWW.

1.3. комушкативш цiлi - спiлкування в системi WWW з iншими користувачами.

2. Правила аутентифжацп кoристувачiв Веб-сайту:

2.1. можлившть реeстрацii - можливiсть створення облжового запису користувача на Веб-сайп iз вказан-ням певних даних користувача;

2.2. можливiсть аутентифжацп - процес перевiрки належностi користувачу Веб-сайту наданого ним вденти-фжатора (як правило, iменi користувача та пароля) [10].

Реестращя з наступною аутентифiкацieю з використанням багаторазових паролiв е надзвичайно розпов-сюдженою серед сучасних Веб-сайтiв iз сощальною складовою та стала де-факто стандартом для оргашза-цii роботи з користувачами для таких Веб-сайпв.

Проте, шнують певнi типи Веб-сайтiв, як дозволяють користувачам рееструватися без наступноi аутен-тифiкацii (наприклад, Веб-сайти онлайн-петицш та соцiальних акцiй [13]) i навпаки - здiйснювати аутен-тифiкацiю без попередньоi реестрацii, наприклад, за до-помогою системи трiпкодiв (tripcode), розповсюдженоi насамперед серед iмiджбордiв (imageboard) та форумiв.

Сьогоднi у WWW кнують децентралiзованi засо-би авторизацп користувачiв, наприклад OpenID [14] та DisqUs [15], якi дозволяють використовувати едиш щен-тифiкацiйнi даш для авторизацii на усiх Веб-сайтах, що тдтримують данi технологii. Проте, наявшсть можливо-стi такоi авторизацп не може бути самостшною ознакою Веб-сайту, осюльки будь-який Веб-сайт, який тдтримуе можливiсть реестрацii та аутентифжацп користувачiв, може отримати необхiдний функщонал за рахунок вста-новлення додаткового програмного забезпечення.

3. Правила створення та роботи з шформацшним наповненням:

3.1. можлившть вщкритого доступу до шформацш-ного наповнення - можлившть перегляду основного шформацшного наповнення Веб-сайту без авториза-цп (важливiсть цiei ознаки полягае в тому, що основна кiлькiсть шформацшного наповнення багатьох Веб-сайтiв не може бути переглянута неавторизованими користувачами а, отже, не може бути прошдексованою глобальними пошуковими системами та цитована з прямим посиланням шшими Веб-сайтами);

3.2. можлившть створення нових Веб-сторшок власником сайту (шд власником не обов'язково слщ розумiти особу, яка формально володiе правом влас-ностi на домен i/або хостинг, де розмщений Вебсайт, а власника-адмшштратора, людину, яка защ-кавлена в шнуванш та розвитку Веб-сайту, здшснюе його технiчну пiдтримку, позищонування тощо);

3.3. можливiсть створення нових Веб-сторшок "внутршшми" аутентифiкованими користувачами Веб-сайту, яю мають вiдношення до його адмшштраци (наприклад, журналiсти он-лайн видання);

3.4. можливiсть створення нових Веб-сторшок "зовшшшми" аутентифiкованими користувачами Вебсайту, яю не мають вiдношення до його адмшштрацп;

3.5. можливiсть створення нових Веб-сторшок ано-нiмними користувачами;

3.6. можлившть змiни основного шформацшного наповнення сторшок Веб-сайту "зовнiшнiми" користувачами, яю не е авторами цих сторшок;

3.7. можлившть обговорення шформацшного наповнення користувачами Веб-сайту - можлившть он-лайн-обговорення шформацшного наповнення Вебсайту його користувачами у рiзнiй формi (текстовi коментар^ мультимедiа-коментарi тощо);

3.8. можливiсть публiчного обговорення Веб-сайту (частитни Веб-сайту) - можлившть розмiщення по-вiдомлень, що стосуються Веб-сайту чи його частини, в рiзнiй формi у спещальному роздiлi (роздiлах) Вебсайту; прикладом такого обговорення е "гостьовi книги", популярш серед Веб-сайтiв першого поколiння та "стiни" у проф^ях користувачiв багатьох сучасних соцiальних мереж.

4. Особливоси iнформацiйного наповнення сайту:

4.1. оргашзащя хронологii дописiв користувачiв - автоматична фiксацiя дати створення Веб-сторшок, коментарiв тощо та сортування iх за цiею ознакою в межах Веб-сайту;

4.2. обмежешсть часу iснування сторшок Веб-сайту - ознака, яка вказуе на те, що час шнування сторшок Веб-сайту е непорiвнянно меншим, нiж час iснування самого Веб-сайту;

4.3. обмежешсть обсягу шформацшного наповнення допиав Веб-сайту - ознака, яка вказуе на кнування обмеження обсягу шформацшного наповнення допи-ав на Веб-сайт^ пов'язаного з iх призначенням та ло-гiкою органiзацii (обмеження, пов'язаш з технiчними обмеженнями як-от: максимальний обсяг бази даних, зображень, вiдеофайлiв тощо не враховуватимемо);

4.4. типовшть певного формату iнформацiйного на-повнення для даного Веб-сайту - група ознак, кожна з яких вказуе на типовшть/нетиповшть певного формату шформацшного наповнення для конкретного типу Веб-сайпв.

Серед формапв шформацшного наповнення видь лятимемо:

4.4.1. текст - текстове шформацшне наповнення, до якого зокрема належать статичш сторшки рiзного призначення, дописи у блогах, плки форумiв тощо;

4.4.2. посилання - колекцп гiперпосилань на рiз-номанiтнi Веб-сторiнки (iнформацiйне наповнення, основною (важливою) частиною якого е посилання, типове для каталопв, Веб-сайтiв соцiальних закладок та сощальних новин тощо);

4.4.3. зображення - галереi зображень та окремi зображення;

4.4.4. аудiо-наповнення - окремi треки та радюка-нали, що можуть бути прослухаш в режимi онлайн;

4.4.5. вiдео-наповнення - окремi вiдеофайли та ка-нали, що можуть бути переглянут в режимi онлайн.

5.3. Персонiфiкацiйна класифiкацiя Веб-сайив

Ознаки, наведенi вище, дозволяють вид^ити ряд категорiй Веб-сайтiв, кожнiй з яких можна поставити у вщповщшсть ушкальний Ha6ip значень цих ознак.

В табл.1 наведено персошфжацшну класифжащю Веб-сайтiв, популярних сьогоднi у WWW. Список е авторським i був сформований в процес аналiзу на-ступних груп Веб-сайтiв:

• популярних Веб-сайив рiзноi тематики та призначення (зокрема було проаналiзовано 500 найбшьш популярних Веб-сайтiв свiту [16] та 100 найб^ьш популярних Веб-сайпв Украiни [17] станом на 1 травня 2009р. за даними http://alexa.com);

• Веб-сайив, описаних у авторитетних каталогах, зокрема в рубрищ "Украша" Яндекс каталогу (понад 7000 Веб-сайив) [18] та рубрищ "Ukrainian" каталогу Open Directory Project (понад 4000 Веб-сайив) [19];

• Веб-сайпв, сторшки яких були популярними в межах сервклв сощальних закладок http://del.icio.us, http://stumbleupon.com та сервкпв сощальних новин http://digg.com та http://reddit.com протягом квиня 2009р. (список популярних Веб-сайпв був фжсованим раз на добу) - понад 1500 Веб-сайпв.

Всього було проаналiзовано 9312 Веб-сайпв (вщ-булося часткове накладання вищенаведених груп).

Наведеш категорп сайтiв не вичерпують уа можли-вi варiанти наборiв значень ознак. Це сввдчить про те, що дана класифжащя передбачае кнування у WWW унiкальних непопулярних видiв Веб-сайтiв, невiдомих автору, та появу нових ушкальних типiв Веб-сайтiв i поеднань iснуючих типiв, якi можливо набудуть по-пулярностi у майбутньому.

Проте, наведена класифжащя е достатньо повною, оскiльки бiльше 98% проаналiзованих Веб-сайтiв можна з впевненiстю ввднести до однiеi з наведених категорш.

Яскравим прикладом появи нового ушкального типу Веб-сайтiв е Google Knol (http://knol.google.com) - онлайн-енциклопедiя з можливктю вiльного дода-вання статей користувачами, введена в експлуатащю у липш 2008 року.

Google Knol поеднуе у собi ознаки wiki-спiльнот та блопв. Таким чином, цей Веб-сайт формуе окрему категорт, якiй можна поставити у вщповщшсть уш-кальний набiр значень ознак (див. табл.1).

Таблиця 1

Категорп сучасних Веб-сай^в

ОЗНАКИ САЙТ1В

1. TunOßi цш 2. Пр. 3. Правила створення та робота 4. Особливосп шформацшного

користувач1в сайту автор. з шфо рмацшним наповненням наповнення сайту

№ Категорп сайтю 'Й >s 1 i в jS I о. о -в .3 а .3 креативш колаборативш промоцшш piIHKOBÍ 'S « 'S а u в о а .3 комушкативш н я & 0 ш 8. 1 'i § я 1 можл. ввдкритого доступу створ, стор. - власник створ, стор. - "внутр." кор. створ, стор. - " ;овн." кор. створ, стор. - аношм. кор. змша шф.нап. не автором можл. обговор. шф.нап. можл. обговорення сайту « 1 в 'С § о в о £ Р. о обмеж. часу к;нув. стор. обмеж. обе. шф. нап. стор. TiinoBÍCTb текст, наповн. TiinoBÍCTb наповн. з посил. TiinoBÍCTb зображень TiinoBicTb ayдю-наповн. й g cd В Ó .1 « g n g

1 Сайта першого поколшня (Веб 1.0)

II - Статичш сайги 1-го поколшня - + + +

1.2 - Динам¡чш сайти 1-го поколшня - + - - - - - + - - + + + + - - + - - - -

2 Сайти з обмеженою соц. складовою

2.1 Прсдставницьк1 сайти - + + + + + +

2.2 (нформацжш сайти - + + + + + + + - - - + - + - - + - - - -

3 Каталоги + - - - + - - - + + + + + - - - - - - - + - + - - -

4 Сайти-серв1си (Веб-додатки) + + + + + + +

5 Портали + + - - - - + - + + + + + +

6 Веб-магазини - - - - - + ■ - + + + + + + + + - + -

7 Веб-сп ¡л ьноти

7.1 -Фору ми - + + - - - - + + + + + + + - - + - + - - + - + - -

7.2 - 1мщжборди (нщ§сЬоаг(1) - + - - + - + + + + + + + - + - + + - - - - - -

7.3 - Онлайн-петици та сощальш акцй - + - + + - - + + + + + + - - - + - + + - - - -

7.4 - Блоги - + + - - - + + + + + + - - - + - + - - + - + - +

7,5 - М1кроблоги - + + - ■ - + + + + + + - - - + - + - + + - - - -

7.6 - Сощальш закладки + - - + + - - + + + + + + - - - - + ■ + - + - - -

7.7 - Сошалъш но вини + + - + + - + + + + + + + - - + - + - - + + - - -

7.8 - Сощалып мереяа + + - + - + + + + + + + - - + + + - - + - + + +

7.9 - Рейтингов! сшльноти - + + + - - - + + + + + + + - - + - + - - + - - - -

7.10 -Фотохостинги - + - - + - + + + + + + + + - - + - + - - - - + - -

7.11 - Вщео.хостинги - + - - + - + + + + + + + + - - + - + - - - - - - +

7.12 - Онлайн-радюстагаш - + - - + - + + + + + + + + - - + - - - - - - - + -

7.13 -Онлайн-аукцюни - - - - + + + + + + + + + + - - + - - + + + - + - -

7.14 - У№-спиьноти + + + + + - - + + + + + + + + + + - - - - + + + - -

- llttp://knol.google .сот + + + + + - - + + + + + + + - + + - + - - + + + - +

6. Висновки

Введено класифшащю Веб-сайтiв, яка е спещалiзо-ваною для виршення науково-прикладно! задачi пер-сошфшацп шформацшного наповнення глобально! системи World Wide Web i повинна бути використана у засобах персошфжацп: каталозi Веб-особистостей [3] та спецiалiзованих wiki-ресурсах [5].

Наведена класифжащя зокрема дозволяе:

• прогнозувати особливос^ Веб-особистостей, до яких належить шформацшне наповнення Веб-сайтiв конкретних категорш;

• розробляти типовi сценарп персошфшацп шформа-цiйного наповнення конкретних категорш Веб-сай^в;

• давати рекомендацп з розвитку та позищонуван-ня Веб-сай^в, що належать до певних категорш.

Л^ература

1. Пелещишин А.М. Анал1з сучасних концепц1й розвитку глобального середовища WWW. // Пелещишин А.М., Березко О.Л. / В1сник Нащонального ун1верситету "Льв1вська полггехтка" "Комп'ютерт науки та шформа-ц1йн1 технолог^". - 2006. - №565 - C.57-64.

2. Пелещишин А.М. Формальт аспекти вдентифшацп осо-бистост1 у WWW. // Пелещишин А.М., Березко О.Л. /

Вюник Нащонального утверситету '^bBiBCbKa политика" "Комп'ютерт системи та мережi ". - 2005. - №546 - C.126-131.

3. Березко О.Л. Каталог Веб-особистостей. // Вкник Нащ-онального унiверситету "Львiвськa полггехтка" "Комп'ю-тернi системи та мережГ'. - 2008. - №630. - С.12-16.

4. Google Social Graph API. - [website]. - http://code.goog-le.com/ apis/socialgraph/

5. Березко О.Л. Використання шаблотв для агрегацп пер-сонiфiковaних даних в межах вш-проекту // Тези допо-вiдей VI мiжнaродноi науково-практично! конференцп "Математичне та програмне забезпечення штелектуаль-них систем" (MPZIS-2008). - 12-14 листопада 2008р., м.Дншропетровськ. - С.38-39.

6. Kriegel H.-P. Classification of Websites as Set of Feature Vectors. // Kriegel H.-P., Schubert M. / Proceedings of the IASTED International Conference Databases and Applications. - February 17-19, 2004, Innsbruck, Austria - [website] http://romblon.dbs.informatik.uni-muenchen.de/Pubhkat-ionen/Papers/dba2004-WSKNN.pdf

7. Pierre J. M. On the automated classification of web sites. // Linköping Electronic Articles in Computer and Info. Science - 6, 2001 - [website] http://arxiv.org/PS_cache/ cs/pdf/0102/0102002v1.pdf

8. Website. Wikipedia, the free encyclopedia. - [website]. - http://en.wikipedia.org/ wiki/Website

9. Пелещишин А.М. Позицюнування саййв у глобальному шформацшному середовищi (монографiя) / Львiв: Видавництво Львiвськоï тоштехшки, 2007. 260 с.

10. Lampson B. Authentication in distributed systems: theory and practice // Lampson B., Abadi M., Burrows M., Wobber E. / ACM Transactions on Computer Systems (TOCS). - Nov. 1992. - v.10 n.4. - P.265-310.

11. Fernandez E.B. An authorization model for a shared database // Fernandez E.B., Summers R.C., Coleman C.D. / Proceedings of the ACM-SIGMOD International Conference, 1975 - ACM, New York.

12. Rabitti F. A model of authorization for next-generation database systems // Bertino E., Kim W., Woelk D. / ACM Transactions on Database Systems (TODS). - March 1991. - v.16 n.1. - С.88-131.

13. Gibson R.K. Online Participation in the UK: Testing a 'Contextualised' Model of Internet Effects // Gibson R.K., Lusoli W., Ward S. / The British Journal of Politics and International relations (BJPIR) . - 2005. - vol.7. - P.561-583.

14. Recordon D. OpenID 2.0: a platform for user-centric identity management // Recordon D., Reed D. / Proceedings of the second ACM workshop on Digital identity management. - November 03-03, 2006, Alexandria, Virginia, USA. - P.11-16.

15. DisqUs, a service and tool for web comments and discussions. - [website]. - http://disqus.com/docs/about/

16. The top 500 sites of the Web. Alexa, The Web Information Company. - [website]. - http://alexa.com/topsites

17. The top 100 sites in Ukraine. Alexa, The Web Information Company. - [website]. - http://alexa.com/topsites/countries/UA

18. Рубрика "Украина". Яндекс Каталог. - [Електронний ресурс]. - http://yaca.yandex.ru/yca/geo/CIS/Ukraine/

19. Рубрика "Ukrainian". DMOZ, Open Directory Project. - [Електронний ресурс]. - http://www.dmoz.org/World/Ukrainian/

-□ □-

Розглянуто проблему тестування теоре-тичних знань в автоматизованих системах контролю. Запропоновано методи тестування теоретичних знань на основi викори-стання тезауруса семантичних полiв для побудови концептуальних моделей тексту вiдповiдi на природнш мовi

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ключовi слова: тестування знань, видпо-

вiдь на природнш мовi, тезаурус

□-□

Рассмотрена проблема тестирования теоретических знаний в автоматизированных системах контроля. Предложены методы тестирования теоретических знаний на основе использования тезауруса семантических полей для построения концептуальных моделей текста ответа на естественном языке

Ключевые слова: тестирование знаний,

ответы на естественном языке, тезаурус □-□

The problem testing of theoretical knowledge by automated testing systems is considered. Methods of construction of semantic models of natural language answer by means of the thesaurus of semantic fields are proposed

Key words: testing of knowledge, natural language answer, thesaurus

УДК 681.3:519.76

КОНТРОЛЬ ЗНАНИЙ С ОТВЕТАМИ НА ЕСТЕСТВЕННОМ ЯЗЫКЕ

Ю.Ю. Черепанова

Ассистент Кафедра ПОЭВМ Харьковский национальный университет радиоэлектроники пр. Ленина, 14, г. Харьков, Украина, 61166 Контактный тел.: 8 (057) 402-14-46 Е-mail: cher_y@list.ru

1. Введение

Эффективность любой системы образования во многом определяется качеством средств контроля знаний обучаемого. Контроль необходим как при предварительном тестировании для определения начального

уровня знаний, так и после прохождения курса обучения для контроля усвоения материала. Это касается и автоматизированных обучающих систем, и самообразования, и традиционного образования, основанного на взаимодействии «учителя» и «ученика». В связи с возрастанием роли дистанционного обучения зада-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.