CC BY
20
а) проанализирована проблема обеспечения качества продукции на предприятиях полиграфической отрасли;
б) создана структура системы обеспечения качества предприятия;
в) установлены существенные показатели состояния системы качества;
г) для сравнительного анализа уровня обеспечения качества конкретного полиграфического предприятия
с предприятием, система обеспечения качества которого соответствует международным требованиям, применяются весовые коэффициенты, отражающие влияние каждого из этапов на качество готовой продукции;
д) приведена методика работы с таблицей, отражающей структуру системы обеспечения качества, отвечающей современным требованиям.
Литература
1. Гавенко С.Ф., Мельников О.В. Ощнка якост полiграфiчноi продукцй: Навч. поаб.// Укр. акад. друкарства. - Л.: Афша, 2000.
- 120 с.
2. Воробьев Д. Б., Дубасов А. И., Лебедев Ю. М. Технология брошюровочно-переплетных процессов. - М.: Книга, 1989. - 312 с.
У роботi розглядаються тформацшш ролi та особливостi комушкативног взае-моди учаснитв у вiртуальних стльнотах Веб-форумiв. Дослиджено структурш осо-бливостi дискуси та шляхи гг розгортання. Вводиться поняття тематичног ситуаци як фрагменту ситуацшног структури дискуси
Ключовi слова: Веб-форум,вiртуальна
стльнота, комуткащя, дискуыя
□-□
В работе рассматриваются информационные роли и особенности коммуникативного взаимодействия участников в виртуальных сообществах Веб-форумов. Исследованы структурные особенности дискуссии и пути ее развития. Вводится понятие тематической ситуации как фрагмента ситуационной структуры дискуссии Ключевые слова: Веб-форум, виртуальное сообщество, коммуникация, дискуссия
In the paper information roles and communicative interaction features of virtual community members of Web-forums are considered. Structural features of discussion and ways of its development are researched. The notion of thematic situation as a constituent part of situatio-nal structure of discussion is introduced
Key words: Web-forum, virtual community,
communication, thread
-□ □-
УДК 004.773.2
АНАЛ1З КОМУН1КАТИВНО1
взАемодп
УЧАСНИК1В СПШЬНОТ ВЕБ-ФОРУМ1В
А.М. Пелещишин
Доктор техычних наук, професор* E-mail: apele@ridne.net
О.Ю. Тимо вча к-Ма кс имець
Астрант* E-mail: tymovchak@ridne.net *Кафедра 1СМ
Нацюнальний уыверситет '^bBÎBCb^ пол^ехшка" вул. С. Бандери, 12, M^bBÎB, Украша, 79013 Контактний тел.: (032) 258-25-38
Вступ
Серед мережевих pecypciB, на сьогодшшнш день, все б^ьшу роль вдаграють сощальш Веб-стльноти, яю, o^iM тдтримки стлкування, виконують також функщю задоволення шформацшних потреб учас-ниюв стльноти. Щ потреби реалiзyються у комуш-
кативнш взаeмoдiï з iншими учасниками сшльноти у фoрмi пyблiчнoï дискyсiï. Це середовище кoмyнiкацiï стало пoстiйним невичерпним шформацшним дже-релом, а також шструментом впливу та манiпyляцiй, що зумовлюе його потужний вплив на шформацшний oбмiн у сyспiльствi, а, вщтак, становить сyспiльний i науковий штерес.
Постановка проблеми
Виклад основного MaTepi^y
Для дослщження комушкативно! взаeмодii учас-нишв в он-лайн спiльнотах були обраш Веб-форуми, як платформи полiлоговоi комушкацп, якi е вщ-критими для учаси та iндексуються пошуковими системами.
Комушкащя у таких спiльнотах вщбуваеться невимушено, а учасники добровiльно приеднуються до процесу спiлкування. Розвиток комушкативно! взаемодп зумовлюеться багатьма факторами, серед яких найголовшшими е наступнi: кожен учасник може брати участь в обговоренш одше! чи кiлькох тем або виступити тщатором розгортання ново! теми; обговорення може набувати ново! актуальности вщхилятися вiд початково! теми, переходити до обговорення спорщнено! теми тощо. З огляду на зростаючий вплив соцiальних Веб-спiльнот на жит-тя суспiльства, дослiдження цих факторiв, а також характеру впливу на процес комунiкацii мiж учас-никами Веб-спiльнот е актуальною та важливою задачею.
Анaлiз остaннiх дослщжень та пyблiкaцiй
Однieю з переваг мережi 1нтернет у порiвняннi з попередшми засобами масово! комунiкацii е двона-правленiсть комунiкацii [8].
З поширенням Iнтернет-технологiй, вiртуальна мiжособистiсна комушкащя ввдграе все бiльшу роль у життГ суспiльства [7]. Вiртуальна комушкащя до-зволяе людям обмiнюватися шформащею, думками та досвiдом ([9], [10]) ефектившше та простiше нiж рашше.
Сучаснi дослiдження комунiкативного процесу у вiртуальних спiльнотах зосередженi на встановленш ефективностi цього процесу обмiну досвщом [5], [6]; виявленнi мотивацii споживачiв до висловлювання власно! думки на Веб-сторшках споживацьких ощ-нок [9]; дослщженш впливу користувацького досвiду у вiртуальних мережах на рiзнi етапи процесу при-йняття рiшення [7]; онлайн мехашзмах користуваць-ко! оцiнки [8] тощо.
Однак, щ дослiдження стосуються аналiзу користувацького досвiду, як самого продукту обмшу судженнями та досвщом серед учасникiв спiльноти, i не розглядають самого процесу комушкативно! взаемодп мiж учасниками сшльноти.
У дослiдженнях Веб-форумiв розглядаються сти-лiстичнi та структурнi особливостi мовних засобiв [2], рiвнi дискурсу [3], однак, щ дослiдження носять узагальнений характер i не торкаються особливостей процесу обмшу досвщом на Веб-форумах.
Формулювання цiлeй стaттi
Цiлями статтi е:
1. дослвдити iнформацiйнi ролi учасниюв вГртуаль-них спiльнот на Веб-форумах;
2. проаналiзувати комунiкативну взаемодiю учас-никiв, визначити типову структуру дискусГ! на Веб-форумi.
1. 1нформацшш pолi yчaсникiв вipтyaльних сшль-нот у комушкативнш взаемодп на Веб-форумах
Комушкативна взаемодiя учасникiв спiльнот на Веб-форумах реалiзуеться у формi дискусш. Дискусiю формують учасники, якi мають намiр отримати або надати певну шформащю. Цi намiри реалiзуються у рiзних iнформацiйних ролях учасникiв сшльнот. За ознакою спрямованостi iнформацii будемо видГляти такi двi ролi учасниюв спiльноти: iнформацiйний донор та шформацшний реципiент. Iнфоpмaцiйний донор (далi - донор) це учасник сшльноти, який мае на меп подГлитися (в англ. мовг - to share) власним досвщом або точкою зору стосовно певного об'екту чи ситуацГ! з шшими учасниками сшльноти. Шформацшш peципiенти (далi - реципiенти) це особи, якi зацiкавленi в отриманш iнформацii про думку чи досвщ учасникiв спiльноти стосовно певного об'екту чи ситуацп. 1нформацшними рецишентами можуть виступати як учасники сшльноти, так i стороннi особи, як потрапили на форум, наприклад, за запитом у пошуковш системГ
Учасники спiльноти можуть мати або строго виз-наченi ролi, або приймати одну з ролей, залежно вщ шформацшних потреб.
Так, в однш дискусГ! учасник може бути рецишен-том, а в шшш - донором iнформацii. На форумах тех-нiчноi пiдтримки, наприклад, донор (фахiвець, який надае консультацiю) та рецишент (користувач, який потребуе фахово! консультацii) не можуть помiнятися ролями.
Юльюсть учасникiв дискусii теоретично е обмеже-на кiлькiстю потенцiйних учасникiв сшльноти. Врахо-вуючи, що обсяги окремих сшльнот можуть складати десятки м^ьйошв учасникiв, верхню межу кiлькостi учасниюв дискусii означити важко. Найменша не-обхiдна кiлькiсть учасникiв дискусГ! це та юльюсть учасникiв дискусГ!, при якш у самих !! учасниюв не втрачаеться iнтерес до дискусГ!. З точки зору обмшу досвщом, наприклад, для задоволення шформацшних потреб тщатора дискусГ!, часто достатньо одного учасника, який може задовольнити шформацшш потреби швдатора. Результуючий рГвень задоволеност шформацшних потреб Гшщатора залежить ввд фахо-востГ i/або досвщченосп учасниюв, яю беруть участь в обговоренш.
Первинна тематика дискусГ! задаеться швдато-ром, первинним рецишентом, i формулюеться таким чином, щоб задовольнити шформацшш потреби irn-щатора.
До процесу розгортання дискусГ! можуть долучати-ся не лише потенцшш донори, але й шш1 рецишенти, окрГм первинного. Втоpиннi peципiенти защкавлеш в первиннш тематищ дискусГ!, але крГм цього переслвду-ють власну мету - отримання додатково! або сумГжно! шформацГ!. Таким чином, первинна тематика дискусГ! може переходити у похщну.
Юльюсть похщних тем дискусГ! не е обмеженою i залежить вщ актуальностГ обговорюваного питання та активностГ учасниюв у дискусГ!. Актуальна тематика породжуе широке защкавлення, велику шль-юсть суперечливо! шформацГ!, антагошстичш на-стро! тощо, що привертае широке коло защкавлених
oci6, тому насичешсть та динамiка дискусп залиша-еться високою, поки ажютаж i пожвавлене обговорен-ня не тдуть на спад.
Вiдвiдуванiсть певно' вiртуальноi спiльноти опо-середковано впливае на ранг сторiнки форуму у по-шукових системах. Висока вщвщувашсть сторiнки вiртуальноi спiльноти пiдвищуе ймовiрнiсть того, що за релевантним запитом у пошуковш системi, у стль-ноту прийде новий учасник, який надасть дискусп по-хiдну тему i стане вторинним iнформацiйним рецит-ентом. Вторинними реципiентами можуть бути також дшсш члени спiльноти, шформацшш потреби яких спiвпадають з шформацшними потребами первинного реципiента.
Таких члешв спiльноти будемо називати явними вторинними рецишентами, якщо вони задекларували у дискусп свою защкавлешсть первинною тематикою, i неявними вторинними реципieнтами, якщо рецитент отримав iнформацiйну вигоду, але стльнота не отри-мала зворотного зв'язку.
2. Узагальнена структура дискусп на Веб-форумах
Дискуая - це структурна одиниця Веб-форуму, яка е конструктивно вид^еною в окрему сторшку (або послщовний ряд сторшок) на основi вiдмiнностi вiд шших спорiднених тем, якi обговорюються. У роботах дослщниюв у цiй галузi зустрiчаеться також термiн "тема". Дискусп або теми об'еднат у плки форуму за приналежнiстю до однiеi понятiйноi сфери. Напри-клад, таю теми, як "Де i як Ви вщпочивали влггку?" i "Що краще: Туреччина чи бгипет?" е конструктивно роздшет у двi рiзнi дискусii, оскiльки стосуються рiзного типу шформацшних потреб учасникiв, якi шщжють такi дискусii, а також заохочують до на-дання рiзного роду шформацп: описовоi iнформацii та поради вщповвдно. Водночас, вони е частиною однiеi понятiйноi сфери - "Вщпочинок", тому належать до однiеi плки форуму.
Дискуая iнiцiюеться учасником стльноти, що мае певнi iнформацiйнi потреби, як вiн прагне задоволь-нити шляхом взаемодп з iншими учасниками стльноти. 1шщатор дискусii створюе нову дискуию або тему у вщповщнш за тематикою гiлцi форуму i публiкуе допис.
Допис або пост (вщ англ. posting - надсилання) е складовою одиницею дискусп або треду (вщ англ. thread - нитка, тобто нитка дискусп). Допис, який пу-блжуеться першим у дискусп е швдюючим i вщкривае першу тематичну ситуацiю у дискусп.
Тематична ситуащя - це фрагмент вiртуальноi дис-кусii, який складаеться з шщжючого допису, а також штенцюнально-спорщнених та тематично пов'язаних допиив, якi стосуються iнiцiюючого допису.
Дискуая D може складатися з однiеi i бiльше тема-тичних ситуацш S, тобто:
D=y Si, де i eN
^Плка форуму^
С
Дискуая
D
Тематична
(1)
Тематична ситуацiя в межах дискусii не видшя-еться конструктивно, тобто не мае вiзуальних засобiв щентифжацп (рис. 1). Визначення кiлькостi тематич-них ситуацiй е складним, а школи неможливим, якщо обсяг дискусп е значний, а тема обговорення достатньо загальною.
Рис. 1. МЛсце тематичноТ ситуацп у CTpyKTypi форуму
1нтенцюнально-спорвднеш дописи мають вдентич-ну спрямовашсть i орiентованi на вирiшення задач^ поставленоi в iнiцiюючому дописi. Наприклад, якщо швдатора дискусii цiкавлять визначш туристичнi пам'ятки Львова, то штенцюнально-спорщнеш дописи будуть орiентованi на надання поради чи консультацп стосовно перелжу i/або значущостi пам'яток Львова. Тематично-пов'язаш дописи стосуються тематики, за-даноi в iнiцiюючому дописi, або сумiжноi тематики, i е так званими он-топ дописами (вщ англ. on top - що стосуеться теми).
Допис, який не стосуеться тематики задекларова-но' у першому дописi тематичноi ситуацii, не е складовою частиною тематичноi ситуацп. Якщо допис не стосуеться жодноi з тематичних ситуацiй у дискусп, то такий допис квалiфiкуеться як оф-топ (шакше офтопiк, офф-топ ввд англ. off topic - що не стосуеться теми).
Оф-топи в деяких випадках можуть розцшюва-тися, як порушення мережевого етикету, осюльки розмивають заздалепдь оголошене обмеження теми стлкування, що приводить до неозоросп кола обго-ворюваних питань i вiдлякуе тих читачiв, якi не мають часу на прочитання поввдомлень, що вщдаляються вiд ''х власного кола штереав. \
Наприклад, у тематичнш ситуацii стосовно ту-ристичних пам'яток Львова оф-топ дописом можна вважати, наприклад, наступний: "Влада у Львовi не дбае про пам'ятки! Вони виконують план по пере-творенню будинтв в центральнш частит мкта у аваршт з ймовiрною вiрогiднiстю раптового руйну-вання."
У деяких випадках, межа мiж он-топ та оф-топ дописами е неочевидною. Дописи можуть мштити як ре-левантну, так i нерелевантну для дискусп шформащю. В таких випадках, ршення про винесення допису поза межi дискусп залишаеться за модератором вщповщно'' дискусп.
Дописи, яю стосуються однiеi тематичноi ситуацп, можуть розмщуватися у дискусп непослщовно, пере-риватися дописами з шших тематичних ситуацш. Така вiзуальна непослщовшсть розташування допиив е особливктю динамжи розвитку дискусш на форумах. Таким чином, допис, який стосуеться першоi тематич-но'' ситуацii, може вiзуально розташовуватися серед допиав, якi стосуються друго'', третьо'' i т.д. тематично' ситуацп.
Для демонстрування приналежност допису до вщ-мiнноi вiд поточно' тематично' ситуацп, автори до-писiв, зазвичай, використовують один iз наступних способiв:
1) звертання до теми: "Повертаючись до памЯток Львова,....", "Тут ще нгхто не сказав, що у Львов1...", "А я би порадила Високий Замок..."
2) звертання до автора швдюючого допису або автора допису, що е частиною тематично! ситуацп: "Ьо Андргй", "2 vesela", "Не можу з тобою погодитися, Андрш,..";
3) цитування одного або юлькох взаемопов'язаних допишв. Цитування е доречним у тиху випадках, якщо два попередш способи не реал1зують однозначно! щен-тифжацп, або допис стосуватиметься низки поперед-шх дописпв (рис. 2).
JDUW _________________
/
, Я вже nnfflg HW fflift 1 рмжу саме його)) I
Кориетумч! ПовШомлень: 58
15.10.2007 23:44 3: м1па-героя IBAHO-
ФРАНК] ВСЬКАI Користуяач If: 7 051
О 10.01.2010 14:12
3
фанат ОЯК.п
ГНдтрмую поради аище щодо дзеркальця. j " OifSSyBfi вйтяггТГiflWIfh&ч aTRy-ць5г6~пёрел1ку: http://hotline,ua/gd/4/258 також цЖавим може виявитися комплект: htto://hotline,m/tx/olvmpus е-420 double ... plus 40-150 mm - вш проетейнький, але як для початку та за невелику платно
себе виправдае ц!лком, мен1 здаеться.
Моаемтори Пов1донлень: 8
17.06.2006 21:28 3: Ки1»
Кориетумч Ю: I
а)
»адуФанчк п je.05.2007 гз: ia
п
а jakuj kraw4uj wo6 video znlmatu? z cux fotoparativ?
гсупв:
К0рИСТ\Мч|
Пов1домпеиь: 873
3 нами «: 23.03.2007 03: Z0
Корне тувач Ю: 3
wKinoManiak 22.08.2009 21:59
кЕОа у «Их ус!х одна функц!я - фотографувэти ))) ~~Яицб~пбтр1бен для кобб], а не просто для фотографування подружок - то Кенои або Нжон. Я б сказав, що Кенох мае бшьший виб!р серед бюджетких обектив!в )
Каристувач! Пов1лоилеиь: 309 3 нами э:
— 27.07.2007 12:26 3: ЛьвГв
800
Рспутац1я: « 233
б)
Група: |
KopHcry«4i у Пов1домлень: 230
(MrGALL § 4.02.2007 18:11) [snBpback]79058[/snBpback]
Все залежить в!д того, ск1льки збирасшся витрачати грошей I яким чином збирасшся його використовувати.
19.D1.200? 14:4а 4
Звичайно не хочеться виаалювати багато бабла, десь 300-400$. А фотографувати буду тшьки для 3: Льв1в власного задоволення (себе, друз ¡в, знэйомих I т. д,). Шо скажет про цей. Може порадмш пару
Кориоувач и: з якихось конкретних моделей, Дякую.
817
в)
Рис. 2. Способи звертання до тематичноТ ситуацп: а) звертання до теми; б) шщ^ючого допису або автора допису, що е частиною тематичноТ ситуацп); в) цитуванням одного або ктькох взаемопов'язаних дописiв
З точки зору звертання до тематично! ситуацп, допис може бути однорщним або комбшованим. Одно-рiдний допис це коментар стосовно одного з допиив у тематичнш ситуацii i мштить лише один з типiв звертання (до теми або автора, або цитування). Комбь нований допис мктить звертання до бшьше нiж одного допису з використанням одного або юлькох титв звертання (рис. 3).
Рис. 3. Приклад комбшованого допису
Основними факторами, яю впливають на повер-нення до обговорення у певнш тематичнш ситуацп е реактуалГзащя ситуацп або поява у дискусГ! нового учасника, який виявить бажання продемонструвати свою позищю щодо тематично! ситуацп. Виявлення повернення до обговорення певно! теми е засобом для ввдстежування "гарячих" сустльних тем.
В деяких випадках повернення до тематично! ситуацп не виглядае виправданим. До таких тематичних ситуацш належать, наприклад, звертання до заходГв, яю вже вщбулися, а шщжючий допис стосувався часу та мшця !х проведення.
Тематична ситуащя вважаеться вичерпаною, якщо стосовно швдюючого допису не з'являються новГ штен-цюнально-спорвднеш та тематично пов'язаш дописи.
Рольова типолопя дописГв вщповщае типологГ! мовленневих акпв в комушкативнш лшгвштищ, де розрГзняють шщГативний, реактивний та фшальний мовленневГ акти. [1].
Мовленневий акт - мшГмальна одиниця нормативно! соцюмовленнево! поведшки, що розглядаеться в межах прагматично! ситуацп. [1: 170].
Таким чином, за своею роллю у розгортанш мовно! взаемодГ! учасниюв дискусГ!, ми подГлятимемо дописи у тематичнш ситуацп на:
1) дописи, яю вщкривають тематичну ситуацГю i спрямовують дискусГю у потрГбному авторов! напрям-ку - ГнГцГативнГ,
2) дописи, яю продовжують тематичну ситуащю, i е реакцГею Гнших учасниюв на попереднГ дописи - ре-активнГ, та
3) дописи, яю завершують тематичну ситуацГю - фшальш (рис. 4).
Рис. 4. Послщовжсть розгортання тематично! ситуацi!
Восточно-Европейский журнал передовым технологий
Осюльки роль допису у структурi дискусп на фору-мi вiдповiдаe ролi мовленневого акту в мовленнi, то ми можемо дати означення допису з точки зору комутка-тивно'' взаемодп:
Допис е одиницею нормативно! сощомовленнево! поведiнки, що розглядаеться в межах тематично! си-туацп у дискусп.
Кожний iз типiв дописiв характеризуеться власним набором регулярних структурних елеменив. Дописи, як вiдкривають тему, е швдативними комушкативни-ми актами. У них простежуються рiзноманiтнi спосо-би, з допомогою яких автор спонукае шших учасникiв
спiльноти до взаемодп, тобто розгортання полшогу. У тих випадках, коли швдатор дискусп прагне отримати ввд учасникiв пораду чи коментар стосовно власно-го досвщу, вiн використовуе спонукальнi мовнi кон-струкцп, наприклад, "Хто може тдказати ....", "Що б ви порадили?"тощо.
Другий тип допиив вдаграе таку ж роль, як i ре-активний мовленневий акт - вщповщь адресата на iнiцiативний мовленневий акт адресанта. Для цього типу допиив притаманними е таю специфiчнi для Iнтернет-форумiв елементи, як цитати i звертання, що автоматично включаються в текст допису, за до-
помогою яких автор експ.гпкуе зв'язок з попередньо опубль кованими дописа-ми.
Фiнальний допис публжуеться, зазвичай, швдато-ром дискусп i сиг-налiзуе про завер-шення тематично'' ситуацп. Розмщую-чи фшальний допис, автор дае зрозумии, що нема сенсу бiль-ше продовжувати розвивати цю тема-тичну ситуащю (ш-формацiйнi потреби повшстю/частково/ не задоволенi) (рис.
5).
О т ж е , р о згл я-нувши типовий узагальнений сце-нарш розгортання дискусii, ми мо-жемо сказати, що кожен з учасниюв мае безпосереднiй вплив на хщ та на-прям розвитку ко-мушкацп в кожнiй окремiй тематичнiй ситуацп, шляхом публiкування допису, який мштить комунiкативнi еле-менти, що спрямо-вують стлкування в потрiбному на-прямку.
Висновки
Рис. 5. Приклади рiзних типiв допиав у дискусп
У роботi здшс-нювався аналiз ко-мунiкативноi взаемодп учасниюв спiльнот Веб-фо-румiв, як спосiб за-
доволення комушкацшних та шформацшних потреб Kop№CTyBa4ÍB.
Дослiдження показали, що учасники стльнот реа-лiзyють iнформацiйнi потреби шляхом комушкативно! взаeмодii з iншими учасниками. Кожен з учасниюв спiльноти ввдграе в певний момент комyнiкативнy
роль шформацшного донора або iнформацiйного ре-ципiента, залежно вiд iнформацiйних потреб. Участь у вiртуальних соцiальних стльнотах дозволяе учасни-кам реалiзувати власну мету учасп у спiльнотi шляхом безпосереднього впливу на розвиток та тематику дискусiй.
Лiтератyра
1. Бацевич, Ф. С. Основи комушкативно! лшгвютики. : Пщручник. [Текст] / Ф. С. Бацевич. - К.:Видавничий центр "Академ1я", 2004. - 344 с.
2. Кузнецова, Н. В. Структура и стилистика языковых средств в текстах интернет-форумов [Текст] : автореф. дис. ... кандидата филологических наук : 10.02.01 / Кузнецова Н. В.; [ Тюмен. гос. ун-т].- Тюмень, 2008.- 32 с.
3. Кутузов, А. Б. Модельные уровни дискурса сетевых форумов [Електронний ресурс] / А. Б. Кутузов. - Режим доступу : http:// tc.utmn.ru/files/kutuzov_layers.pdf.
4. Матер1али Веб форму "Теревеш" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tereveni.org.ua.
5. Chevalier, J. A. The Effect of Word of Mouth on Sales: Online Book Reviews [Електронний ресурс] / J. A. Chevalier, D. Mayzlin. - Journal of Marketing Research. - 2006. - № 43(3). - p. 345 - 356. - Режим доступу : http://www.som.yale.edu/faculty/dm324/ chevalier_mayzlin.pdf.
6. Davis, A. (2008). An Empirical Study of Online Word of Mouth as a Predictor for Multi-product Category e-Commerce Sales [Електронний ресурс] / A. Davis, D. Khazanchi - Electronic Markets. - 2008. - № 18(2). - p. 130 - 141. - Режим доступу : http://pdf. com.ru/a/ky1396.pdf.
7. De Bruyn, A. A Multi-Stage Model of Word of Mouth Through Electronic Referrals [Електронний ресурс] / А. De Bruyn, G. L. Lilien. - eBusiness Research Center. - Режим доступу : http://www.smeal.psu.edu/cdt/ebrcpubs/res_papers/2004_01.html.
8. Dellarocas, C. The Digitalization of Word of Mouth: Promise and Challenges of Online Feedback Mechanisms [Електронний ресурс] / C. Dellarocas. - Management Science. - 2003. - № 49 (10), p.1407-1424. - Режим доступу : http://ccs.mit.edu/dell/digitiz-ation%20of%20word-of-mouth.pdf.
9. Hennig-Thurau, T. Electronic Word-of-Mouth via Consumer-Opinion Platforms: What Motivates Consumers to Articulate Themselves on the Internet? [Електронний ресурс] / T. Hennig-Thurau, Gwinner K. P., Walsh G., Gremler D. D. - Journal of Interactive Marketing. - 2004. - № 18 (1). - p. 38-52 .- Режим доступ. http://www.gremler.net/personal/research/2004_Electronic_WOM_ JIM.pdf
10. Lee, J. The effect of negative online consumer reviews on product attitude: An information processing view [Електронний ресурс] / J. Lee, D.-H. Park, I. Han. - Electronic Commerce Research and Applications. - 2008. - № 7(3). - p. 341 - 352. - Режим доступу : http://koasas.kaist.ac.kr/bitstream/10203/8175/1/2008-060.pdf.
