CC BY
19
УДК 636.5.085.12:612.1
Михальська В.М., Шевченко Л.В., кандидата ветеринарних наук, Малюга Л.В., Зламанюк Л.М., кандидати сшьськогосподарських наук, Курбатова 1.М., кандидат бюлопчних наук © Нацюнальний аграрный утеерситет, м. Киге
Ф1ЗЮЛОПЧНИЙ СТАН ТА ОБМ1Н РЕЧОВИН КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 IX НА КОМБ1КОРМАХ З ХЕЛАТНИМИ СПОЛУКАМИ М1Д1
Доведена дощльтсть еирощуеання курчат-бройлер1е на комбжормах з додаеанням глщинату, л1зинату та метюнату м1д1 заметь гг сульфату, про що се\дчить клт\чний стан, гематолог1чт показники та стан обмту речоеин е тканинах.
Ключо^^ слова: метюнат м1д1, глщинат м1д1, л1зинат м1д1, курчата-бройлери, клт\чн1 та гематолог1чт показники, обмт речоеин.
Вступ. Пщвищити бюлопчну доступшсть мжроелеменпв для тварин вдаеться за рахунок використання в годiвлi хелатних сполук. Потрапляючи з кормами в шлунково-кишковий тракт птищ, хелатт сполуки мiкроелементiв всмоктуються в органiзмi у виглядi протешаив-хелаив двовалентних металiв з гiдролiзатами бшюв i амiнокислот, якi легко проникають через стiнку кишечнику.
Бiологiчна роль мвд в органiзмi тварин пов'язана з мщьвмюними бiлками, бiльшiсть з яких володшть ферментативною активнiстю. Це моноамшооксидаза, церулоплазмiн та аскорбiноксидаза, що ввдграють важливу роль в окисно-вщновних процесах [9, 10]. Особливу роль вщводять цитохромоксидазi, яка каталiзуе заключну реакцiю тканинного дихання, а саме окиснення вiдновленого цитохрому с киснем пов^ря [12].
Мiдь бере участь у перенесены амiнокислот через травний тракт, виконуючи роль транспортного агента катюшв до мiсця 1х всмоктування, i сприяе перетворенню атома з^за i використанню його в синтезi гемоглобiну, стимулюе кровотворну дiяльнiсть юсткового мозку [1,3]. При дефiцитi мвд в тканинах порушуеться обмiн з^за та синтез лiпiдiв [6].
На сьогодш як джерело мiдi для птищ використовуються переважно неорганiчнi сполуки цього мжроелементу, якi мають низьку бiологiчну доступнiсть в органiзмi та високу токсичнiсть. У поеднаннi з оргашчними сполуками токсичнiсть мiдi знижуеться, а И активнiсть пiдвищуеться у декшька разiв. Разом з тим, мехашзм ди хелатних сполук мвд на клiнiчний стан, 1х токсичшсть, дiя на окремi ланки обмiну речовин вивчено недостатньо.
Метою дослщжень е вивчення клiнiчних, гематологiчних показниюв, обмiну бiлкiв та вуглеводiв у курчат-бройлерiв при 1х вирощуваннi на комбжормах з додаванням глщинаив, метюнаив або лiзинатiв мiдi.
© Михальська В.М., Шевченко Л.В., Малюга Л.В., Зламанюк Л.М., Курбатова 1.М., 2008
186
Матер1ал i методи дослщжень. Дослiд з вивчення впливу глiцинату, метюнату та лiзинату мiдi на кшшчш, гематологiчнi показники та обмш речовин курчат-бройлерiв проведено у науково-виробничiй лабораторп кафедри гiгieни тварин та екологп тваринництва iM. А.К.Скороходька та на експериментальнш базi кафедри годiвлi сшьськогосподарських тварин i технологи кормiв iM. П.Д.Пшеничного НАУ. Матерiалом для дослщжень було 80 голiв добових курчат кросу Кобб-500, яких за принципом аналопв було розподiлено на чотири групи (контрольну та три дослщш) по 20 голiв у кожнш. Джерелом мiдi для курчат контрольно! групи був !! сульфат. Для курчат-бройлерiв дослiдних груп сульфат мвд у премiксi замiнили на метюнат (1 група), глiцинат (2 група) або лiзинат (3 група). Курчатам-бройлерам вЫх груп сполуки вводили з комбшормом у дозi, що вiдповiдала добовiй потребi птицi в цьому мiкроелементi. Дослiд тривав 42 доби. Протягом дослщу спостерiгали за поведшкою птицi, визначали температуру тша за допомогою медичного ртутного термометра та частоту дихання - методом аускультаци [8], Годiвля курчат-бройлерiв була нормованою вiдповiдно потребi птицi у енергп, поживних та бiологiчноактивних речовинах.
У юнщ дослiду проводили забш птицi, вiдбирали зразки кровi для дослщження гематологiчних показникiв та обмiну речовин.
Концентрацiю гемоглобiну в кровi контролювали за Чумаченком В.Ю. [8], а вмют глюкози визначали ферментативно [4], сечовини - за методом, викладеним в [4], використовуючи набiр реактивiв ТОВ НПП "ФшЫт дiагностика" (Днiпропетровськ, Укра!на). Кiлькiсть лейкоцитiв та еритроциив у кровi тварин тдраховували в камерi Горяева [8]. Вмют бiлка у плазмi кровi визначали за допомогою бiуретового реактиву [11], концентращю загальних лiпiдiв - за допомогою набору хiмiчних реактивiв фiрми "Lachema" [8], бiлковi фракци плазми кровi - турбiдиметричним методом [8].
Статистичну обробку одержаних результатiв проводили, використовуючи комп'ютерну технiку в М. Excel, вiрогiднiсть визначали за критерiем Стьюдента [5].
Результати дослiджень. Поведiнка курчат-бройлерiв дослiдних груп пiд час дослщного перiоду не вiдрiзнялася вiд поведшки курчат контрольно! групи. Птиця вах груп була активною, охоче споживала корм та воду. Комплекснi сполуки мвд мали позитивний вплив на функщональний стан шлунково-кишкового тракту, про що свщчить вiдсутнiсть у курчат-бройлерiв дослiдних груп протягом всього перюду дослiджень симптомiв розладiв травлення. Кшькють, консистенцiя та колiр послщу у птицi всiх дослiдних груп не вiдрiзнялися вiд аналогiв контрольно! групи.
Застосування метюнату, глщинату та лiзинату мiдi у дозах, що вщповщають добовiй потребi курчат-бройлерiв у мвд в складi комбiкорму, не змшювало частоту дихальних рухiв та температуру тша у них порiвняно з контролем, що свщчить про вщсутшсть негативного впливу дослщжуваних комплексних сполук на клiнiчний стан птищ (табл. 1).
187
1. Клш1ко-гематолог1чш показники курчат-бройлер1в за дй' хелатних
сполук мщ1, М±т, и=10
Групи
Показник контрольна досл1дн1
1 2 3
Температура т1ла, °С 41,37±0,07 40,99±0,06 40,99±0,04 40,82±0,06
К1льк1сть дихальних рух1в/хв 38,10±2,21 35,00±1,74 39,30±1,98 38,50±1,55
Еритроцити, Т/л 2,43±0,10 2,57±0,12 2,42±0,06 2,48±0,07
Лейкоцити, Г/л 12,43±0,39 11,78±0,28 13,30±0,16 13,54±0,35
Гемоглобш, г/л 102,25±8,43 100,70±5,32 105,20±7,11 104,80±6,00
Слiд вiдмiтити, що дослiджуванi показники фiзiологiчного стану курчат-бройлерiв контрольно! та дослiдних груп знаходилися в межах величин, характерних для даного виду та в^ птищ. Пiдтвердженням цього е результати дослщжень гематологiчних показникiв у птицi контрольно! та дослщних груп (табл. 1).
Встановлено, що згодовування метiонату, глщинату та лiзинату мiдi у складi комбiкормiв курчатам-бройлерам у дозах, що становлять !х потребу у мвд, не впливало на кiлькiсть еритроциив, лейкоцитiв та вмiст гемоглобiну кровi порiвняно з контролем, якi були в межах фiзiологiчно! норми.
Даш гематолопчних дослiджень iнших авторiв [2] свщчать про те, що лише пщвищення рiвня мiдi в комбiкормi до 100 мкг/кг корму збшьшуе рiвень гемоглобiну та еритроцитiв у кровi курчат-бройлерiв, а значить i стимулюе гемопоез, однак автори не вказують про можливе накопичення мвд в печiнцi та м'язах птищ.
Важливими для характеристики метаболiчного статусу в органiзмi е дослiдження концентраци глюкози, загальних лiпiдiв та бшюв, так як вони можуть бути важливим критерiем оцiнки !х участ в регуляцi! метаболiзму.
Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам метюнату мiдi протягом 42 дiб пiдвищувало рiвень альбумшв на 20%, знижувало вмiст загальних лшвдв на 38%, загального бшку та концентрацiю y-глобулiнiв у плазмi кровi - на 8% порiвняно з контролем. Це вказуе на дещо нижчу доступнiсть метiонату мвд для тканин органiзму птицi порiвняно з глiцинатом i лiзинатом. Встановлеш змiни рiвня бiлкiв та лшвдв, ймовiрно, пов'язанi з фiзико-хiмiчними властивостями метюнату мвд, який впливав на гщрол^ичш та транспортнi процеси в тонкому кишечнику, а також особливостями ди дослщжувано! сполуки в тканинах.
Згодовування глщинату та лiзинату мвд у птицi подiбних змiн не викликало (табл. 2).
Дослщженнями також не встановлено рiзницi за вмiстом глюкози в кровi курчат дослiдних груп порiвняно з контролем, що свщчить про високу
188
штенсившсть енергетичних процеав в тканинах, вщсутшсть негативного впливу комплексошв на вуглеводний обмш.
2. Показники обмшу речовин плазми кров1 у курчат-бройле|Мв за дй*
метшнату, глiцинату та лiзинату мiдi, M±m, n=10
Показники Група
контрольна дослвдш
1 2 3
Глюкоза, ммоль/л 12,92±0,34 11,84±0,40 12,93±0,29 13,00±0,4 2
Загальш лшди, г/л 0,29±0,01 0,18±0,01* 0,27±0,01 0,29±0,01
Загальний бшок, г/л 43,56±1,18 39,94±0,72* 41,13±0,88 40,19±1,4 1
Альбумши, % 43,36±3,18 52,26±2,00* 54,37±2,93 51,75±2,5 9
а-глобулши 14,93±0,89 13,40±1,52 14,30±1,54 16,59±1,1 5
ß-глобулши 9,83±0,91 11,15±0,87 8,70±0,69 7,54±1,09
у-глобулши 26,34±1,25 18,79±1,01* 24,49±2,06 23,56±1,6 0
* - р < 0,05 пор1вняно з контролем
Не змiнювались також i показники фракцiйного складу бшюв та ix вмiст у плазмi кровi курчат-бройлерiв, яким згодовували глщинат та лiзинат мiдi порiвняно з контролем.
Висновок. В результат проведених дослiджень встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам комплексних сполук мiдi в складi комбiкорму, у дозах, що вщповщають ix потребi у цьому мжроелемени, забезпечувало клiнiчний стан, гематологiчнi показники та обмш речовин на фiзiологiчному рiвнi, що свiдчить про високу бiологiчну доступнiсть та низьку токсичшсть цього елементу у тканинах оргашзму та дае можливiсть пропонувати комплексш сполуки мiдi курчатам-бройлерам для згодовування в складi комбiкорму протягом усього перюду вирощування.
Однак, найбiльш ефективним оргашчним джерелом мiдi для курчат-бройлерiв за гематологiчними показниками та обмшом речовин е глiцинат та лiзинат мiдi. Рекомендовано згодовувати курчатам-бройлерам протягом всього перюду вирощування глщинат та лiзинат мвд в дозi 15,0 та 22,0 мг/кг корму вщповщно замiсть ii сульфату [7].
Лггература
1. Авцин А.П., Жаворонков А.А., Строчков Л.С. Микроэлементозы человека. - М.: Медицина, 1991. - 237 с.
2. Васильева С., Берзиня Н., Ремез И. Влияние повышенного уровня меди в рационе на иммунитет сельскохозяйственной птицы // Матерiали IV Украшсько].' конференцп по птаxiвництву з мiжнародною участю. -Харюв, 2003. - Вип.53. - С.204-207.
189
3. Ветеринарна клшчна бiохiмiя. Влiзло В.В., Левченко В.1., Кондрахш 1.П. та ш. - Бiла Церква, 2002. - С. 150 - 152.
4. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. - Минск: Беларусь, 2000. - 463 с.
5. Кокунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов // Украшський бiохiмiчний журнал. - 1975. - №. 47, вип. 6. - С.776-790.
6. Малинин О.А., Хмельницький Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология. - Корсунь-Шевченковский: ЧП Майдаченко, 2002. - 464 с.
7. Михальська В.М. Клмчний стан та метаболiчний статус курчат-бройлерiв при застосуванш комплексних сполук мвд / Автореф. дис...канд. вет. наук. / НАУ. - К. - 2005. - 19 с.
8. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В.Е. Чумаченко, А.М. Высоцкий, Н.А. Сердюк, В.В. Чумаченко. - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
9. Танатаров Ф.Б. Обоснование рационального использования микроэлементов в птицеводстве: Автореф. дис. докт. с.-х. наук: 06.02.02. / Казанский вет. ин-т. - Алма-Ата, 1984. - 36 с.
10. Хьюз М. Неорганическая химия биологических процессов: Пер. с англ. -М.: Мир, 1983. - 416 с.
11. Gomelly S. Determination of serum protein by mean of the biuret reaction // J. Biol. Chem. - 1949. - Vol. 177. - № 2. - P. 751-755.
12. Messerschmidt A. Structural studies on copper-containing plant oxidizes // Biochem. Soc. Trans. - 1992. - Vol.20. - №2. - P.364 - 368.
Summary
PHYSIOLOGY STATE AND EXCHANGE OF MATTERS OF BROILERS OF CHICKENS AT GROWING THEM ON THE MIXED FODDERS WITH COMPLEX CONNECTIONS OF COPPER
Well-proven expedience of growing of broilers of chickens on the mixed fodders with addition of glycinat, lysinat and metionat of copper in place of sulfates, about that testifies the clinical state hematological indexes and state of exchange of matters in fabrics.
Key words: glycinat, lysinat and metionat of copper, chicken-broilers, broilers of chickens, clinical and hematological indexes, exchange of matters.
Стаття надшшла до редакцИ 12.09.2008
190
