CC BY
28
УДК636.5.636:612.015.3
Б1гун Ю.П., асистент ВНАУ © Власенко В.В., д.б.н., професор Власенко 1.Г., д.мед.н., доцент ВТЕ1 КНТЕУ
ВПЛИВ ФГГОПРОБЮТИЧНО1 ДОБАВКИ "КАМПРОВ1Т" НА
Ф1ЗЮЛОПЧНИЙ СТАН ПТИЦ1 У Р1ЗН1 В1КОВ1 ПЕР1ОДИ
ОНТОГЕНЕЗУ
Дослгджено вплыв фтопробютичноХдобавки "Кампровт" гзрозрахунку 0,5 г на 1 голову курам-несучкам на фгзюлоггчний стан оргашзму у р1зт вжовг перюди продуктивност1. Бактершш клтини пробютику б1окатал1зують життево важливг процеси в травному тракт1, активно продукують ферменти, амшокислоти, в1там1ни, антиб1отичш речовини та шш1 фгзюлоггчно активт субстрати, доповнюючи комплексну лжувально-профшактичну дт.
Ключовi слова: птиця, фтопробютична добавка, кров, перетравшсть, продуктивтсть.
Актуальшсть теми. На сучасному етат розвитку птахiвництва одшею з головних проблем ще! галузi е тдвищення життездатност i резистентност поголiв'я птищ з метою збереження !х потенцiалу продуктивностi. Однак, попршення еколопчно! ситуаци, збiльшення кшькост технологiчних стрес-факторiв, вплив природних i антропогенних чинникiв стали причиною зниження резистентност органiзму птицi, розвитку iмунодефiцитних станiв [1,2,3,4]. Важливим моментом у виршенш ще! проблеми е з'ясування iмунофiзiологiчних механiзмiв, що лежать в основi становлення i функщонування мiсцевого та системного iмунiтету оргашзму птищ у критичш перiоди постнатального розвитку. Застосування у птахiвництвi Укра!ни iмунотропних препаратiв для попередження iмунодефiцитних та iмуносупресорних станiв органiзму, що виникають у птицi раннього в^ через низьку природну резистентнiсть i несформованiсть факторiв iмунного захисту та численних вакцинацш, викликае необхiднiсть !х наукового обгрунтування. Маловивченим залишаеться питання застосування комплексних препаратiв молодняку птищ у ранньому вщ, якi володшть iмуномоделюючими властивостями. В даний час мжробюлопчною промисловiстю свiту випускаються пробютики на основi кишково! палички пвд рiзними найменуваннями, але практично вс цi препарати випускаються для використання в медичнш практицi. В даний час у свт почали широко застосовувати пробiотики на основi кишково! палички - живого антагошстичного активного штаму Е. шН М-17 - неколщшогенний, негомолiтичний, лактоза позитивний. Особливютю цього штаму е, те що в процес репродукци вiн видшяе у поживне середовище колiбактерин [5]. Хоча
© Бкун Ю.П., Власенко В.В., Власенко 1.Г., 2011
338
багато чисельш дослщження втизняних та зарубiжних aBTopiB позитивно ощнюють використання пробiотикiв, разом з тим повшстю не розкритi мехашзми ди на органiзм курей-несучок пробютиюв нового поколiння. В даний час ще не вивчались такi фiзiологiчнi параметри у птицi, як стан обмшних процесiв i iмунобiологiчнi показники. У зв'язку з цим актуальним е використання в рацiонах курей-несучок пробютику на основi кишково! палички.
Матер1ал та методи дослщжень. Об'ектом дослщжень був пробiотик нового поколiння розробленого вченими Вшницького нацiонального аграрного ушверситету. Завданням роботи було передбачено створення бюлопчно! кормово! добавки для птищ. В основi створення тако! бюлопчно! кормово! добавки була розробка живильного середовища для активного росту кишково! палички, в якому за рахунок нового складу компонентiв !х кшьюсного спiввiдношення було б можливим скоротити тривалють вирощування кишково! палички i не допустити рiст супутньо! мжрофлори на запропонованому живильному середовищi. Як складовi макро- i мiкроелементiв при розробщ живильного середовища для вирощування кишково! палички використовували суху молочну сироватку, а в якост бiлкового забезпечення пептон ферментативний. Джерелом енерги служила лактоза.
Для до^ду були вiдiбранi двi групи здорових курей-несучок кросу Ломан-Браун за принципом аналогiв по 100 голiв у кожнiй.
Для дослщжень вщбирали зразки кровi вщ п'яти голiв курчат у 1- i 50-добовому вiцi. У кровi визначали: кiлькiсть еритроцитiв -фотоелектроколориметричним методом (Гаврилець G.C., Демчук М.В., 1966); вмiст гемоглобiну - за методом Л.М. Шменова (1975); кшькють лейкоцитiв у камерi з аткою Горяева (Васильева А.В., 1948); концентращю бiлка - за методом Лоурi (1951); концентрацiю глюкози - глюкозооксидазним методом (1964); активнiсть аспартатамшотрансферази (АсАТ) (К.Ф.2.6.1.1.) i аланiнамiнотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) (Капетанам К.Г., 1962); фагоцитарну активнiсть (ФА) нейтрофiлiв - за методом В.С. Гостева (1950).
Результати дослщжень. Для дослщження впливу на оргашзм тварин нових препараив велике значення мае дослщження активной фермешпв, що дозволяють оцiнити стутнь адаптацп птицi до БАР, яю дослiджуються, а також можливi патолопчш змiни в органiзмi. При вивченш ди фiтопробiотично!' добавки мКампровiтм на оргашзм курей-несучок, встановлювали активнiсть аспартатамшотрансферази (АсАТ), аланшамшотрансферази (АлАТ), та лужно! фосфатази (ЛФ) у сироватцi кровь Ц ферменти кровi у курей-несучок ввдграють важливу роль у обмш речовин пiд час репродуктивно! активность Результати визначення активной цих фермешпв у птицi при застосуваннi ф^опробютично! добавки мКампровiтм у кiлькостi 0,5 г на 1 голову наведет у табл. 1.
Аналiзуючи даш табл. 1 вщзначаемо, що на початок дослщу показники активностi АсАТ та АлАТ у сироватщ кровi контрольно! та дослiдно! птицi вiрогiдно не вiдрiзнялись.
Пюля введення ф^опробютично! добавки "Кампров^" встановлена загальна тенденщя до зниження активност АсАТ у групах курей, бiльш нiж на 17,9 %, вщповщно до курей контрольно! групи. Що стосуеться шшого iндикаторного органоспецифiчного ензиму - АлаТ, то його активнiсть у дослщних групах, навпаки, мала тенденцiю до тдвищення вiдносно до величин на початок дослщу. Згодовування курам-несучкам ращону з вмiстом пробiотику "Кампровiт" у кшькост 0,5 г на 1 голову актившсть АлАТ становила 0,67±0,01 ммоль/(г-л), що вiрогiдно бiльше нiж контрольнi значення на 13,6 %.
Таблиця 1
Активн1сть АсАТ та АлАТ сироватки кров1 курей-несучок за впливу пробштично!' добавки "Кампровгг" (М±т, п=5)_
Група Доба дослщження АсАТ, ммоль/(г-л) АлАТ, ммоль/(г-л) Коеф. Де Ритиса
Контрольна 1 - ша 0,80±0,09 0,65±0,04 0,81
50 - а 0,92±0,12 0,59±0,02 0,64
Дослвдна 1 - ша 0,84±0,08 0,58±0,04 0,69*
50 - а доба шсля введення 0,78±0,02 0,67±0,03 0,86*
Прим1тки: * - Р<0,05;
АсАТ та АлАТ внутр^^инш ферменти, яю мають рiзну локалiзацiю, так АсАТ на 80-85 % мютиться у мiтохондрiях, тодi як АлАТ практично вся наявна у цитоплазм^ тому достатньо шформативним е спiввiдношення цих двох ензимiв, у сироватцi кров^ яке визначае коефiцiент Де Ритиса. Цей показник, тсля згодовування пробютику "Кампровiт", мав тенденцiю до тдвищення у курей дослщних групах вщносно до величини на початок до^ду, у дослщнш групi на 24,64 %. Вщносно до показниюв контрольно! групи коефщент Де Ритиса тсля введення пробютику "Кампров^" у корм курей дослщно! групи був вiрогiдно вищим на 34,37 %. Встановлена залежшсть може вказувати на вщсутшсть токсичного впливу пробiотику.
Активнiсть лужно! фосфатази наведена у табл. 2. Актившсть лужно! фосфатази на початок до^ду як у контрольнiй, так i у дослiднiй групi була майже однаковою та мала невiрогiдну рiзницю.
Пiсля введення до ращону пробютика "Кампровiт" у кiлькостi 0,5 г на 1 голову актившсть ензиму курей дослщних груп мала тенденцш до тдвищення вщносно до початкових величин та контрольно! групи.
Таблиця 2
Актившсть лужно!' фосфатази сироватки кров1 курей-несучок, (М±т, п=5)
Група Доба дослщження Актившсть лужно! фосфатази
Контрольна 1-ша 263,5±6,17
50-та 266,4±7,41
Дослвдна До введення добавки 261,9±8,47
50 доба тсля введення 325,4±5,32**
Прим1тки: ** - Р<0,01 пор1вняно з даними контрольно!' групи.
Зокрема у дослщнш груш несучок тсля введення добавки актившсть на 50 день становила 325,40 Од/л, що на 24,25 % вiрогiдно бшьше шж до початку експерименту. У контрольнш груш птищ за цей перюд актившсть ферменту практично не змшилась i становила вiд 263,5 Од/л до 264,4,20 Од/л.
Особливо важливе мшце у здшсненш рiзноманiтних фiзiологiчних функцш в органiзмi птицi належить вуглеводам ^ зокрема, глюкозi. Наприклад, при окисненш вуглеводiв клiтини та тканини отримують енергiю, яка може акумулюватись у макроергiчних сполуках три-, ди- та мононуклеотидiв, а при необхщноси, цi сполуки розщеплюються i вщдають необхiдну енергiю для потреб живого оргашзму. Враховуючи важливу роль глюкози у процесах обмiну речовин, нами проведено вивчення можливих змш И рiвня у сироватцi кровi тд впливом ф^опробютично! добавки "Кампров^" при додаванш !х до рацiону курей-несучок. Результати дослiджень наведенi у табл. 3.
До згодовування ф^опробютично! добавки "Кампров^", рiвень глюкози у сироватщ кровi курей усiх груп був майже однаковий i коливався у межах величин 4,78 та 4,84 ммоль/л. Пюля введення до ращону ф^опробютично! добавки "Кампровiт" у птищ дослщно! групи рiвень глюкози зменшився на 0,78 ммоль/л, що нижче вщ даних на початок дослщу, а глюкози у курей контрольно! групи знизився на 9,0 % у дослщнш грут на вщповщно до птищ контрольно! групи був нижчим на 5,6 % . Вмшт 16,0 %, що свщчить про тдвищення штенсифжацп обмшних процеЫв у органiзмi дослiдних курей.
Глюкоза у птищ, як i у тварин шших видiв, вiдiграе важливу роль у здшсненш рiзноманiтних фiзiологiчних функцiй. 1нтенсивне вiдкладання яець несучками вимагае велико! юлькосп енергi!, одним з джерел яко! е глюкоза. При !! окисненнi в органiзмi курей-несучок збiльшуеться надходження енергi!, яка i використовуеться при утвореннi та вщкладанш яець.
Таблиця 3
Вм1ст глюкози в сироватщ кров1 курей-несучок при застосуванш
проб1отика «Кампров1т» (М±т, п=5, в1к 48 тижн1в)
Група Доба дослщження Глюкоза, ммоль/л
Контрольна 1-ша 4,78±0,18
50-та 4,30±0,08
Дослвдна До введення добавки 4,84±0,16
50-та 4,06±0,08
Для визначення рiвня перетравностi поживних речовин ращону при включенш 0,5 г добавки "Кампров^" iз розрахунку на 1 голову в складi комбшорму було проведено балансовий дослiд на двох групах курей-несучок по 5 голiв у кожнш. Результати балансового дослщу наведеш в таблицi 4.
Споживання корму птицею дослiдно! групи було вищим у порiвняннi з несучками контрольно! групи. Перетравшсть поживних речовин ращону птицею дослщно! групи, до складу якого включено ф^опробютичну добавку "Кампров^" була вищою порiвняно з контрольною птицею. Так, перетравшсть оргашчно! речовини зросла у курей дослщно! групи на 2,4 %. При цьому,
341
установлено Bipor^He зростання перетравност сирого проте1ну, на 5,8 %, перетравност сирого жиру на 4,9 %, сиро! кл^ковини на 12,5 % i безазотистих екстрактивних речовин на 3,5 %.
Таблиця 4
Перетравшсть поживних речовин ^ рацшну курей-несучок, % (M±m, n=5)
Показники Група
1-контрольна П-дослвдна %
Оргашчна речовина 83,0±0,71 85±0,71 102,4
Сирий протеш 86,0±0,71 91±0,35** 105,8
Нироген (N2) 13,76±0,50 14,56±0,45* 105,8
Сирий жир 82,0±0,71 86±0,71* 104,9
Сира клггковина 16,0±0,61 18±0,71** 112,5
Безазотисп екстрактивш речовини 85,0±0,71 88±0,79 103,5
Примита: достов1рно при ** - р < 0,01 i *-р<0,05 вщносно контролю Для oцiнки штенсивност проходження мeтабoлiчних пpoцeсiв в opганiзмi птицi були пpoвeдeннi дoслiджeння з визначення балансу азоту.
Результати дослщжень балансу азоту в opганiзмi птищ приведет в табл.5. Баланс азоту у вЫх групах був позитивний. Вiдмiчeнo дoстoвipнe споживання та видшення його з пoслiдoм i яйцем у курей-несучок дослщно! групи. Добове споживання азоту було бшьшим у курей дослщно! групи на 0,8 г пopiвнянo з контрольними. Що стосуеться його видiлeння, то з послщом його видiлeння у курей-несучок дослщно! групи було на 0,11 г меншим, а з яйцем на 0,07 г бшьше шж у контроль Вщносна peтeнцiя азоту в тш курей-несучок, що споживали фiтoпpoбioтичну добавку "Кампров^", переважала сво!х аналoгiв контрольно! групи на 5,36 %. Витрати на утворення яець були приблизно на одному piвнi у вЫх дoслiдних групах.
Таблиця 5
Баланс азоту в органгяуп курей-несучок, (M±m, n=5)_
Показники Група
I- контрольна II- дослвдна
Прийнято з кормом, г/гол 3,36±0,03 3,58±0,05*
Видшено з послщом, г/гол 1,25±0,02 1,14±0,01*
Видшено з яйцями, г/гол 1,00±0,01 1,07±0,01*
Баланс, г (±) +1,11 +1,37
Утримано в оргашзм1, % 33,04±0,27 38,40±0,17***
Витрати на утворення яець, % 29,91±0,06 29,74±0,05
Загальна бюлопчна щншсть протешу, % 62,95±0,15 68,14±0,10***
Прим1тка: достов1рно при - ***р < 0,001 i *-р<0,05 ввдносно контролю
Загальна бioлoгiчна цiннiсть проте!ну, його доступшсть була значно вищою у курей-несучок дослщно! i перевищувала контрольних на 5,19 %. Фiтoпpoбioтична добавка "Кампров^" iз розрахунку 0,5 г на 1 голову сприяе пщвищенню загально! бioлoгiчнoï цiннoстi проте!ну корму або його споживанню.
За 60 дшв oблiкoвoгo пepioду середня штенсившсть нeсучoстi курей-несучок дoслiднoï групи перевищувала показник кoнтpoльнoï на 4,0 %. В
середньому за облжовий перюд маса яець у курей контрольно! групи становила 60,5 г, а в птищ дослщно! групи 61,7 г. B^Mi4eHe вiрогiдне збшьшення маси бiлка i жовтка яйця вщ курей дослiдно! групи, покращуеться хiмiчний склад складових частин яець курей-несучок, збшьшуеться перетравнiсть поживних речовин ращону та баланс азоту.
Висновки. Шсля попадання фiтопробiотично! добавки "Кампров^" в шлунково-кишковий тракт починають видшятися бiологiчно активнi речовини i функщонувати системи мiкробних клiток, що виявляють як пряму дiю на патогенш i умовно патогеннi мiкроорганiзми, так i опосередковану - шляхом активаци систем захисту макроорганiзму. У цей же перюд часу бактершш кл^ки пробiотику, яю можуть розглядатися як бiокаталiзатори багатьох життево важливих процеав в травному трактi, активно продукують ферменти, амiнокислоти, вiтамiни, антибiотичнi речовини та iншi фiзiологiчно активнi субстрати, доповнюючи комплексну лiкувально-профiлактичну дiю. Важливою особливiстю пробiотику е його здатшсть пiдвищувати протиiнфекцiйну стiйкiсть органiзму, регулювати i стимулювати травлення, що позитивно позначаеться на пщвищенш продуктивностi птищ, покращенш складу та якостi яець.
Лггература
1. Карпуть И. М. Закономерности формирования иммунного статуса и развития иммунной недостаточности у животных / И. М. Карпуть // Аграр. наука на рубеже XXI в. - Минск, 2000. - С. 228-230.
2. Карпуть И. М. Иммунный статус цыплят-бройлеров / И. М. Карпуть, М. П. Бабина // Учен. зап. Витеб. гос. акад. вет. мед. - Витебск, 1995. - Т.32.-С.22-23.
3. Карпуть И. М. Формирование иммунного статуса цыплят-бройлеров / И. М. Карпуть, М. П. Бабина // Ветеринария. - 1996. - № 6. - С.28-30.
4.Могиленко А. Ф. Возрастные изменения иммунного статуса у животных и птиц при различных технологиях и его коррекция / А. Ф. Могиленко, В. П. Гурин, Ю. Н. Бобер // Ветеринария. - 1996. - № 6. - С.23-25.
5. Бабша М. П. 1мунна реактившсть курчат-бройлерiв в онтогенезi та !! корекщя мжробними препаратами / М. П. Бабша. - Витебск, 2002. -114с.
Summary Bigun YP, assistant VNAU Vlasenko I.G., MD, associate professor VTEI KNTEU EFFECT OF ADDITIVES FITOPROBIOTICHESKOY "KAMPROVIT ON PHYSIOLOGICAL CONDITION OF THE BODY IN DIFFERENT AGE PERIODS OF ONTOGENESIS
The paper studied the effect of additives fitoprobioticheskoy "Kamprovit" a cost of 0.5 grams per 1 head of chickens-laying hens in physiological condition of the body in different age periods of ontogeny. Bacterial cells of probiotics biokataliziruyut vital processes in the digestive tract, produce active enzymes, amino acids, vitamins, antibiotics and other substances, physiologically active substrates, complemented by a comprehensive therapeutic and preventive action.
Key words: bird, fitoprobioticheskaya addition, blood, digestion, productivity.
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2011
