CC BY
81
Колтун С. М., Катинський Ю. М. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С. З. Гжицького
ПРОФ1ЛАКТИКА I Д1АГНОСТИКА М1КРОЕЛЕМЕНТОЗ1В ЦИНКУ, ЙОДУ
У КУРЧАТ БРОЙЛЕР1В
Вщомо, що окремi регiони Украши, особливо захщний, вiдносяться до бiогеохiмiчних зон з низьким вмктом у груни, водних джерелах, а вiдповiдно i кормах рухомих форм йоду, цинку, мвд, кобальту та марганцю (11, 13, 6).
Пщвищення техногенного впливу на бюсферу збiльшило фоновi концентраци токсичних речовин i рiзко зменшило ресурси природно! системи саморегуляци оргашзму птицi, що зумовлюе виникнення вторинних порушень метаболiчно-функцiонального характеру, зниження неспецифiчноl та специфiчноl резистентностi, що е одшею з причин мiкроелементозiв (20, 19, 5).
Небезпечним для живих органiзмiв е трив^ надходження навт незначних концентрацiй окремих важких металiв через !х кумуляцiю у тканинах i органах, негативний вплив на гемопоетичну, ендокринну, iмунологiчну та ферментативну системи i виражену мутагенну дш (22, 3, 24).
Низький рiвень есенцiйних мiкроелементiв спричиняе виникнення вщповщних мiкроелементозiв, якi здебiльшого, мають субклмчний перебiг i рiдше проявляються типовими ознаками, що ускладнюе ранню дiагностику хвороби. При цьому в органiзмi птицi вiдбуваються значнi порушення метаболiзму на молекулярному рiвнi.
Важливiсть природного геохiмiчного середовища для нормального росту i розвитку органiзму птицi визначаеться можливктю використання бiогенних хiмiчних елеменив та !х сумiшей, за рахунок яких можливо досягти певно! нормалiзацil основного i промiжного обмiну речовин, поповнити рацюн дефiцитними мiкроелементами, профшактуючи виникнення мiкроелементозiв (12).
Виходячи з викладеного вище, актуальним е розробка спрямовано!, цшьово1 профiлактики, яка грунтувалася б на вивченнi молекулярних механiзмiв патогенезу, оскiльки порушення метаболiзму та функцюнальш змiни виникають ще задовго до прояву симптомiв хвороби (26, 15).
В оптимальних дозах стввщношення мiкроелементи вiдiграють важливу роль у метаболiчних реакцiях органiзму i займають центральне положення у ферментнiй ланщ антиоксидантного захисту, посилюючи резистентнiсть оргашзму птищ до ди токсичних речовин, беруть участь в процесах детоксикаци (10, 14, 29).
Для визначення стану забезпеченост птищ есенщальними мжроелементами необхiдно проводити контроль за вмктом цих елементiв в кормах та вод^ що дозволяе здiйснювати мошторинг за !х бiогенною мiграцiею в ланках харчового ланцюга з метою запоб^ання дефiциту в годiвлi курчат-бройлерiв в зонах техногенного навантаження (4).
У зв'язку з цим важливе мiсце займае проблема пошуку i застосування засобiв, якi зменшують негативний вплив комплексу шкiдливих чинниюв
© Колтун М., Катинський Ю. М., 2011
зовшшнього середовища шляхом неспецифiчноl ди, спрямовано1 на полшшення обмшу речовин, адаптативних та саморегуляцшних реакцiй рiзних систем органiзму птищ.
В цих умовах зростае бюлопчне значення мiкроелементiв як профшактично1, так i iмуностимулюючоl ди (1).
Матер1ал i методи. Дослiдження проводили у птахо господарствi фiрми «Агролайф корми» захщного регiону Львiвськоl областi, яке вщноситься до бiогеохiмiчноl провшци.
На територи господарства було вiдiбрано зразки грунту i води, а також комбiкормiв, виготовлених з господарського зерна, для визначення вмiсту мiкроелементiв, яю визначали атомно-абсорбцiйною спектрофотометрieю на AAS-30.
Для з'ясування молекулярних механiзмiв патогенезу при дефiцитi мiкроелементiв дослщ проводили на курчатах-бройлерах кросу Кобб-500 з 14-денного вiку, оскшьки чимало захворювань пов'язанi саме з нестачею мiкроелементiв, 1'х дисбалансом та токсичшстю.
До цього призводять також невщповщшсть мiкроелементних премiксiв вимогам бiогеохiмiчних зон i провiнцiй.
Сформовано три групи — контрольну i 2 дослщш по 10 голiв у кожнш. Протягом усього дослiду птицю годували повнорацiонними комбiкормами, в склад яких входили сумiшi мiкроелементiв.
Курчатам контрольно1 групи згодовували комбiкорм, який мктив сумiш мiкроелементiв за потребою у доз^ мг/кг комбiкорму: Си — 2,5, Zn — 30, Fe — 25, Co — 0,7, Mn — 40, I — 0,8.
Курчатам 1-о! дослщно1 групи дозу вищевказаних мiкроелементiв зменшували у 2 рази. У комбжорм птицi 2-о! дослщно1 групи давали подвшну дозу мiкроелементiв.
Умови утримання птищ i годiвлi були щентичш i здiйснювались згiдно з юнуючими нормами. При цьому враховували стан продуктивност птицi.
Найважливiшою фiзiологiчною системою, яка приймае участь у вЫх метаболiчних процесах, е кров, а ll бiохiмiчнi показники вiдображають штенсившсть обмiнних процесiв в органiзмi птищ та мають безпосереднiй зв'язок iз резистентнiсть та виникненням захворювань.
Контролювали наступнi показники в кровi: вмкт гемоглобiну — гемоглобiнцiанiдним методом, кшькють еритроцитiв та лейкоцитiв — за допомогою приладу «Шкоксель», загальний бшок — бiуретовою реакцiею. Спiввiдношення окремих бшкових фракцiй методом електрофорезу в полiакриламiдному гелi, активнiсть аспартатамiнотрансферази (АсАТ) i аланiнамiнотрансферази (АлАТ) у плазмi кровi за методом К. Г. Капетанаю.
Лiзоцимну активнiсть сироватки кровi дослiджували фото колориметричним методом iз використанням мжробно1 тест-культури Micrococeus tysodekticus.
1нтегральний показник бактерицидно1 активностi визначали з використанням E. Coli.
Статистичну обробку одержаних результат проводили згщно з методичними вказiвками щодо обчислення бюметричних величин.
Результати та обговорення. При дослщженш зразюв грунту i води на вмют мжроелеменив встановлено, що грунти i воднi джерела ще! зони збiдненi на рухомi форми йоду, кобальту, цинку, меншою мiрою — марганцю i мда. Низький вмiст життево необхiдних мжроелеменив у грунтi та водi спричиняе !х дефiцит у рослинах та кормах, яю використовують у годiвлi птицi.
Проведенi нами дослiдження комбжорму, виготовленого iз господарського зерна, показали значний дефщит усiх вищевказаних елеменив (табл. 1).
Таблиця 1
Вмкт мжроелемен^в у комб^ормп, мг/кг_
Мжроелементи З бюгеох1м1чно! зони Гарантоваш добавки (методичш вказ1вки, 1998)
Кобальт 0,13 0,8
М1дь 0,65 2,5
Цинк 9,0 50
Марганець 16,2 80
Зал1зо 19,5 40
Иод 0,5 0,8
Недостатшсть мiкроелементiв у кормах веде до зниження !х в органiзмi курчат-бройлерiв i розвитку мiкроелементозiв.
Крiм того, у шлунково-кишковому трактi засвоюеться iз кормiв лише 10 % мда, 35 % цинку i 1 % марганцю (28). Мжроелементну повноцiннiсть годiвлi птицi забезпечують за рахунок гарантованого введення солей ессенщальних мжроелеменив у комбiкорми (1).
Ощнка стану гемопоезу здiйснювалась на mдставi визначення вмiсту еритроцитiв, гемоглобiну i лейкоцитiв (табл. 2).
Таблиця 2
Показники кров1 курчат-бройлер1в при згодовуванш м1кроелемент1в
Група Гемоглобш, г/л Еритроцити, млн/мкл Лейкоцити, тис/мкл
Контрольна 119,0±3,0 3,56±0,13 25,40±2,1
1-а дослщна 99,63±1,60 2,80±0,11 21,35±2,5
2-а дослщна 132±2,8 3,82±0,04 35,30±3,47
Як видно iз одержаних даних, гемо поетична система оргашзму курчат-бройлерiв негативно реагуе на дефщит мкроелеменив (1-а дослiдна група), оскшьки вони входять до складу оргашв i тканин органiзму та фермешпв антиоксидантного захисту.
Збiльшення дози мiкроелементiв у два рази (2-а дослiдна група) тдвищувало концентрацiю гемоглобiну в кровi на 10,9 %, а кшьккть еритроцитiв та лейкоцитiв — на 7,3 i 39,9 % вщповщно.
В умовах тривалого надходження до оргашзму курчат-бройлерiв токсинiв iз навколишнього середовища, якi зумовлюють iстотнi негативш змiни в метаболiчнiй активностi еритроциив, важливе значення мають мiкроелементи в мехашзмах антиоксидантного захисту еритроцитiв птищ (24, 23, 25).
Виявлена актившсть лейкоцитозу може слугувати пусковим мехашзмом пiдвищення неспецифiчноl резистентностi органiзму, а висока лабшьшсть клiтин кровi являе собою адаптацшно-компенсаторну реакцiю.
При зменшенш дози мжроелеменив у годiвлi Kyp4aT-6poänepiB концентращя гемоглобшу, кiлькiсть еритроцитiв та лейкоцита у KpoBi були нижчими nopiBMHO з курчатами контрольно! групи, що свiдчить про дефiцит цих елеменив у рацiонi (18).
Разом з тим, за умови збшьшення дози мшроелеменив у два рази актившсть аспартатамiнотрансферази пiдвищилась на 3,9 % порiвняно з аналогiчними показниками у птищ контрольно! групи. Подiбнi змши спостерiгались в аланiнамiнотрансферазнiй активностi плазми кров^ але знаходились у межах фiзiологiчно! норми.
Дефiцит мiкроелементiв у годiвлi курчат-бройлерiв (1-а дослiдна група) супроводжувався порушенням спiввiдношення активностей гепатоспецифiчних ферментiв i зниження !х активностей (табл. 3).
Таблиця 3
Ферментативна актившсть плазми KpoBi курчат-бройлер1в_
Ферменти Групи
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна
АсАТ, нмоль/г/л 8,03±0,25 7,35±0,12 8,35±0,21
АлАТ, нмоль/г/л 1,90±0,15 1,75±0,15 1,97±0,11
Згiдно з лiтературними даними, зниження активностей трансамшаз — специфiчних iндикаторiв — вказуе на гальмування потужно! системи природно! детоксикаци (24).
Важливе значення для забезпечення регуляцi! iмунобiологiчного стану, функцiонування ферментативних систем та процеЫв життeдiяльностi курчат-бройлерiв на територiях з антропогенним впливом мають бiлки сироватки кровi. Вони виконують пластичну, транспортну i захисну функци, сприяють оптимiзацi! обмiну життево важливих сполук (16).
Вважаемо, що це е бшьш об'ективним i менш трудомiстким монiторингом метаболiзму та виявлення дефщити есенцiйних мiкроелементiв в органiзмi курчат-бройлерiв поряд з AAS.
Таблиця 4
Показники бшкового обмшу сироватки KpoBi курчат-бройлер1в
Групи Загальний бшок, г/л Альбумши, % ai- глобулши, % a2- глобулши, % ß- глобулши, % Y- глобулши, %
Контрольна 56,5±1,5 32,10±0,21 18,1±3,0 16,1±2,3 15,9±1,3 18,4±1,9
1-а дослщна 42,6±2,0 30,5±1,1 10,4±1,5 13,4±1,7 13,6±1,0 16,73±0,9
2-а дослщна 59,0±1,8 34,73±0,20 21,0±2,2 17,2±3,1 17,0±1,0 28,0±1,3
Вивчення гематолопчних показникiв i бiлкового спектру сироватки кровi (табл. 4) дозволяе до певно! мiри оцiнювати функцiональний стан оргашв i систем, допомагае контролювати характер та ступiнь дi! рiзних чинникiв на органiзм птахiв (16).
Позитивний вплив сумiшi мiкроелементiв виявлявся вiрогiдно вищим вмiстом загального бшка в сироватцi кровi птицi 2-о! дослiдно! групи. Характернi змiни встановлено щодо вiдносного вмiсту окремих фракцш бiлкiв сироватки. Зокрема, вiдносний вмкт альбумiново! фракцi! у кровi курчат-бройлерiв 2-о!
дослщно! групи був вищим вщ контролю, що може вказувати на активащю транспортно! функци кровi цих птахiв.
Нижчий вщносний вмiст гама-глобулшово! фракци у кровi курчат-бройлерiв 1-о! дослщно! групи можна пояснювати пiдвищеною напруженiстю захисних реакцш органiзму у вiдповiдь на дш техногенних чинникiв.
Пiдвищений вщносний вмкт y-глобулiнiв пiд впливом мжроелеменив свiдчить про стимулюючий вплив мжроелеменив на iмунобiологiчну реактивнiсть органiзму та синтез гама-глобулмв.
У курчат-бройлерiв, яким згодовували з комбiкормом сумiш мжроелеменив у дозi згiдно з потребою (контрольна група) i з подвшною дозою (2-а дослiдна група) негативна дiя техногенних чинникiв зменшуеться впливом компонент сумiшi, що пiдтверджують мiжгруповi рiзницi показникiв кровi.
Пiдвищення показниюв гемопоезу i бiлкового обмiну в кровi курчат-бройлерiв 2-о! дослщно! групи свщчить, що застосування мкроелеменив (Со, Zn, Мп, Fe, Си, I) в оптимальних спiввiдношеннях пщвищуе стiйкiсть органiзму до негативного впливу окремих чинниюв довкiлля, що забезпечуе вщповщний гомеостаз органiзму та запобкае виникненню мiкроелементозiв (2).
Вiдомо (3), що одшею з основних причин зниження життездатност курчат-бройлерiв е низький рiвень природно! резистентностi !х органiзму, який обумовлений може бути техногенним впливом на бiосферу.
З метою виявлення взаемозв'язку рiвня природно! резистентносп з функцiональним станом птищ i стiйкiстю до виникнення ендемiчних захворювань визначали показники лiзоцимно! i бактерицидно! активностi сироватки кровi (табл. 5).
Таблиця 5
Показники природно!' резистентносп сироватки кровi курчат-бройлер1в
Показники Групи
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна
Л1зоцимна актившсть, % 24,6±1,30 19,1±1,2 27,4±1,5
Бактерицидна актившсть, % 45,3±1,2 40,21±1,3 48,5±1,21
Отримаш нами результати свiдчать про те, що згодовування сумiшi мiкроелементiв курчатам-бройлерам у складi комбiкорму з 15 по 35 день пщвищуе рiвень природно! резистентности що обумовлюе стимуляцш синтезу вальних процесiв та еритропоезу i профiлактуе мiкроелементози.
Протягом усього дослщу середня жива маса курчат-бройлерiв та середньодобовi прирости були вищими у курчат, яким згодовували мкроелементи, це показуе, що вони позитивно впливають на анаболiчнi процеси в оргашзм^ попереджують рiзнi мкроелементози у курчат-бройлерiв i забезпечують висою середньодобовi прирости (табл. 6).
Таблиця 6
Жива маса курчат-бройлерiв__
Група Жива маса, г Середньодобов1 прирости, г Збережешсть, %
Контрольна 1753 48,7 97,8
1-а дослщна 1210 41,0 96,8
2-а дослщна 1880 52,57 98,2
Отже, в бiогеохiмiчних зонах причинами виникнення мiкроелементозiв можуть бути незбалансоваш ращони i техногенне навантаження, яю знижують резистентнiсть оргашзму i його детоксикацiй ну здатшсть.
У такому випадку важливу роль для птищ вiдiграе щоденне коригування ращошв курчат-бройлерiв сумiшшю мiкроелементiв, яю забезпечують !м надходження в тканини вщповщних доз про антиоксидантно! ди речовин, якi профiлактують виникнення мiкроелементозiв (27, 21).
Висновки:
1. Щоденне коригування ращошв курчат-бройлерiв сумiшшю мжроелеменив пiдвищуе показники гемопоезу i бшкового обмiну в кровi курчат-бройлерiв, що забезпечуе стiйкiсть органiзму до виникнення патологш.
2. Розроблений нами шестикомпонентний премiкс з неорганiчних солей мжроелеменив для курчат-бройлерiв вiдповiдних господарств бiогеохiмiчних зон регiону забезпечують належну профiлактику рiзних мiкроелементозiв i тдвищить продуктивнiсть птицi.
Л1тература
1. Богданов Г. А. Кормление сельскохозяйственных животных / Г. А. Богданов. — М. : Агропромиздат, 1990. — 612 с.
2. Болезни домашних и сельскохозяйственных птиц / под ред. Калнека и др. ; пер. с англ. И. Григорьева, С. Дорош, Н. Хрущева и др. — М. : АКВАРИУМБУК,
2003. — 1232 с.
3. Величко В. О. Використання бюлопчно активних речовин для зниження техногенних навантажень на бичюв при 1х вiдгодiвлi / В. О. Величко // Науково-техшчний бюлетень 1БТ i ДНДК1 ветпреп та корм. доб. — Львiв. — 2007. — Вип. 8, № 3-4. — С. 119-122
4. Величко В. О. Фiзiологiчний стан оргашзму тварин, бюлопчна щншсть молока i яловичини та 1х корекщя за рiзних еколопчних умов середовища. — Львiв, 2007. — 295 с.
5. Гуменюк Г. Б. Забруднення бюсфери важкими металами та !х вплив на живi органiзми / Г. Б. Гуменюк, I. I. Кужда, Д. Ф. Гуфрш та ш. // Сшьське господарство. — Львiв. — 2004. — № 9-10. — С. 2-3.
6. Гурський Р. Мжроелементозна недостатшсть у захiдних бiогеохiмiчних провiнцiях 1вано-Франювсько! областi та методи И корекци / Р. Гурський // Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2006. — № 3. — С. 36-38.
7. Грищенко В. А. 1нтенсившсть лшоперексидаци i стан антиоксидантно! системи захисту в телят / В. А. Грищенко // Укра!нський бiохiмiчний журнал. —
2004. — Т. 76, № 5. — С. 102-106.
8. Ерстенюк Г. М. Вплив селену на систему гемоглобшу за кадмiевоl штоксикаци / Г. М. Ерстенюк // Укра!нський бiохiмiчний журнал. — 2002. — Т. 74, № 45. — С. 221-227.
9. Засекш Д. А. До питання нагромадження важких металiв в органiзмi тварин / Д. А. Засекш // Вкник аграрно! науки. — 1999. — № 2. — С.54-61.
10. Захаренко М. Роль мжроелеменив у життедiяльностi тварин / М. Захаренко, Л. Шевченко та ш. / Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2004. — № 2. — С.13-15.
11. Карпусь М. М. Довщник поживност KopMiB : 2-ге вид. перероб. i доп. / М. М. Карпусь, С. I. Карпович, А. В. М^енко та ш. ; за ред. М. М. Карпуся. — К. : Урожай, 1988. — 400 с.
12. Кроль М. Ю. Влияние интоксикации ртутью на перераспределение меди, цинка и железа в организме животных / М. Ю. Кроль // Ветеринария. — 1998. — № 1. — С. 51-55.
13. Кравщв Р. Й. Макро- i мжроелементний склад кормiв i води господарств Лкостепово! зони захщного регюну Украши / Р. Й. Кравщв, О. I. Кудла // Науковий вкник ЛДАВМ iM. С. З. Гжицького. — 1998. — Вип. 1. — С. 18-21.
14. Кравцив Р. И. Микроэлементая коррекция активности металлоферментов антиоксидантной защиты при гипопластической анемии телят : Межд. н-п конф. «Свободные радикалы, антиоксиданты и здоровье животных» / Р. И. Кравцив, А. М. Стадник, И. К. Жуковский. — Воронеж. — 2004. — С. 72-82.
15. Левченко В. I. Доклмчний переб^ метаболiчних хвороб / В. I. Левченко, В. М. Безум, В. В. Сахнюк // Вкник БЦДАУ. — Бша Церква. — 2001. — Вип. 16. — С. 115-120.
16. Левченко В. I. Клмчна лабораторна дiагностика внутршшх хвороб тварин / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш. — Бша Церква, 2004. — 608 с.
17. Меньшикова Е. Б. Антиоксиданты и ингибиторы радикальных окислительных процессов / Е. Б. Меньшикова, Н. К. Зенков // Успехи современной биологии. — 1993. — Т. 113, вип. 4. — С. 442-445.
18. Свеженцов А. И. Программы нормированного кормления птицы / А. И. Свеженцов. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. — 164 с.
19. Сштинський В. Вплив техногенного стресу на фiзiологiчний стан тварин i актившсть антиоксидантно! системи / В. В. Сштинський, А. £. Шах, Р. Я. !скра та ш. // Фiзiологiчний журнал. — 2002. — Т. 48, № 2. — С. 191-193.
20. Трахтенберг И. М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды / И. М. Трахтенберг // Довкшля та здоров'я. — 1997. — № 2. — С. 48-51.
21. Усовершенствованая технология производства мяса бройлеров // Ефективне шаивництво. — 2007. — № 4 (28). — С. 18.
22. Beshegetoor D. Effect zinc supplementation on children growth. D. Beshegetoor Bibl. Nutr. Dicta. — 1998. — Vol. 54. — P.76-83.
23. Campanella M. E. Assembly and regulation of a glycolytic enzyme complex on the human erythrocyte membrane M. E. Campanella, H. Chu, P. S. Low Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2005. — Vol. 102. — P. 2402-2407.
24. Dirksen G. Die klinische Untersuchtung des Rindes. G. Dirksen, H. P. Grunder, M. Stobler. — Berlin, Hamburg: Parey. — 1990. — S. 376-385.
25. Doubek J. Metabolic and hormonal profiles of potentiated cold stress in lambs during early postnatal period J. Doubek, S. Slosarkova, P. Fleischer, Czech. Anim. Sci. — 2003. — Vol. 48, № 10. — P. 403-411.
26. De Rosa M. C. Allosteric properties of hemoglobin and the plasma membrane of the erythrocyte: new insights in gas transport and metabolic modulation
M. C. De Rosa, C. C. Alinovi, A. Galtieri etal. IUBMB Life. — 2008. — Vol.60. — № 2
— P. 87-93.
27. Kanjuka A. Vplyv unithioly na biochemicke zlozenie krvie osipanych v podmienkach tropiveg A. Kanjuka Zb.ref. VII Symp. Problematike tropikey Vet. Med.
— Kosice. — 1998. — P. 253-255
28. Rajaratne A. A. The effect of variation in dietary protein or mineral supply on calcium and phosphorus metabolism in lacting ewes A. Rajaratne, O. Scott, W. Buchere etal. Brit. j. Nutr. — 1990. — V. 64, № 1. — P. 147-160.
29. Scholz H. Beurteilung der Nahrstoffversorgung durch Parameter an Tier (Rind) Tierernrung. — 1990. — № 18. — S. 137-167.
30. Stadnyk A. Antioxidant metalenenzymes and glucuconjugates of blood of erythrocytes membranes by hypoplastic anemia in calves. A. Stadnyk, O. Stadnyk, I. Zhukowskyi The VI Middle Europ. Buitrics Cong. Cracow. — 2005. — P. 27.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор.НААНУ K^raiB Я.1.
