CC BY
59
УДК 618:619:636.2
1вашшв Р.М., Стефаник В.Ю., Костишин €.€. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С. З. Гжицького
Ф1ЗЮЛОГ1ЧШ ОСНОВИ В1ДТВОРЮВАЛЬНО1 ФУНКЦП ВИСОКОПРОДУКТИВИХ КОР1В
Ыдтеорюеальна здаттсть теарин е еизначальним показником розеитку теаринництеа та еиробництеа теаринницьког продукцп. При ттенсиеному ееденш скотарстеа потрiбно добиеатися отримання приплоду еiд кожног клШчно здороеог короеи у намiченi термти, щоби еибуття короеи i3 стада не було збиткоеим для еласника [Яблонський В.А., Хомин С.П. 2006]. Осноеним критерiем оцтки стану еiдтеорення корiе молочного стада е показник триеалостi мiжотельного перюду що поеинен екладатися у триеалкть року (365 дн.).
Ключоei слова: акушерська патологiя, лактогенез, еiдтеорення, акушерська диспансеризащя, патологiя родiе, ендометрит, метрит.
Мета i завдання роботи. Включали aHani3 маточного noraniB^ худоби у гoспoдaрствi ПАФ «Бший Стш», та ДП «Ямниця», Проте при ощнщ вщтворення rapiB об'ективним показником вважали кшьюсть народжених живих i життездатних телят вщ наявного roroniB^ ^piB за календарний рiк. KprnepieM oцiнки даного показника був коефщент вiдтвopення, тобто кiлькiсть телят, отриманих i вирощених вiд корови за перюд !! життя i утримання у господарствь
Матерiал i методи. Пiд спостереженням було 640 кopiв чорно - рябо! породи piзнoгo вiку, якi утримуються в оптимальних умовах. Молочна пpoдуктивнiсть знаходиться у межах - 4500 - 5200 кг молока за лактацш.
Прогресивне збшьшення потреб пpoдуктiв харчування тваринницького походження, а саме молока, поставило перед аграрною наукою нoвi проблеми щодо розробки вiдпoвiдних технoлoгiй утримання i гoдiвлi худоби, спрямованих на пщвищення молочно! пpoдуктивнoстi кopiв та !х pитмiчнoгo вiдтвopення. На pитмiчне вiдтвopення молочного пoгoлiв'я худоби впливають бioлoгiчнi, технoлoгiчнi та екoнoмiчнi фактори, кoтpi можна вважати базисом розвитку молочного скотарства.
Тварина повинна мати високий потенщал вщтворювально! здaтнoстi та пpoдуктивнoстi, що забезпечуеться стaбiльним здоров'ям при належних умовах утримання i гoдiвлi. Показники вщтворення i молочно! пpoдуктивнoстi кopiв е основними кpитеpiями екoнoмiчних poзpaхункiв, кoтpi дозволяють визначити напрямки i piвень виробництва молока та вiдтвopення маточного пoгoлiв'я худоби у господарствах сучасного типу.
© 1вашшв Р.М., Стефаник В.Ю., Костишин 2010
76
Переб^ бюлопчного циклу вщ заплщнення, отелення i до вибуття тварин з виробничого процесу можна вважати виршальним фактором вщтворення маточного поголiв'я, бо вiн здшснюеться у природному ритмi i залежить лише вiд умов навколишнього середовища, зокрема вiд повноцiнностi годiвлi.
Цей показник вщображае об'ективну вiдтворну здатшсть корови та господарську И цшшсть за показниками отриманого молока, молочного жиру i бiлка. виражених у грошових одиницях.
За даними аналiзу стану вiдтворення корiв у дослщних господарствах можна констатувати, що вщтворювальна здатнiсть тварин залежить вiд комплексу екзогенних та ендогенних факторiв, серед яких доцшьно вiдмiтити наступнi:
- своечасне осiменiння i заплiднення корiв;
- нормальний перебiг вагiтностi та родiв;
- оптимальний перебiг тсляродового перiоду i лактацп;
- тривалкть сервiс-перiоду;
- тривалiсть мiжотельного перюду;
- дотримання вимог технологи вирощування телиць.
Наведенi бiологiчнi показники вщтворення потрiбно систематично контролювати за показниками акушерсько! та гшеколопчно! диспансеризаци корiв i телиць. Впровадження сучасних технологш розвитку молочного скотарства мае два основних завдання:
- отримання максимально! молочно! продуктивностi;
- забезпечення ритмiчного вiдтворення корiв.
Проведенi дослiдження показали, що наведеш фiзiологiчнi процеси е не тшьки синергiчними, а й антагошстами, бо вони не е бюлопчно постiйними, перебiгають чи перебувають у певнiй фiзiологiчнiй послiдовностi. Тому оргашзащя виробничих процесiв на молочних фермах повинна вщповщати обидвом вимогам, тобто не лише отримати максимальну кшьюсть молока, що фактично переважае, але й забезпечити ритмiчне вщтворення корiв, !х своечасне осiменiння тсля отелення та отримання щорiчно приплоду i чергово! лактацil. Лише такий виробничо^зюлопчний симбiоз може забезпечити ефективний розвиток молочного скотарства.
Проте порiвняльний аналiз традицiйних i сучасних промислових технологш розвитку молочного скотарства показуе, що уа виробничi процеси з використанням рiзних машин i механiзмiв для обслуговування корiв при мшмальних затратах людсько! працi, спрямоваш на отримання максимально! кiлькостi молока i прибуткiв вiд його реалiзацil, а проблема вiдтворення залишаеться на другому мшщ.
Проте без ритмiчного вiдтворення корiв неможливо забезпечити планомiрне виробництво молока, тобто лише щорiчне отелення корiв забезпечуе ритмiчне повторення лактаци та отримання намiченоl продуктивноси корiв. Отже, обидва бiологiчнi процеси вщтворення i лактацiя фiзiологiчно е не лише взаемопов'язаними, але й взаемообумовленими. Для синерпчного !х проявлення кожна тварина потребуе оптимальних умов життя,
77
зокрема надежно! вiддачi за отриману продукцш у формi повноцшно! годiвлi та умов утримання i догляду.
На першому етат дослiджень ми вивчали фiзiологiчнi основи вщтворювально! здатностi високомолочних корiв за показниками тривалост та ритмiчностi повторення репродуктивного циклу; послщовност та характеру проявлення його окремих стадiй: ваптноси, родiв, пiсляродово! iнволюцi! органiв статево! системи, естрального циклу i заплщнення. Одночасно визначали стан молочно! залози пiд час сухостою, пiсля отелення корiв та динамiку лактацi! впродовж !! тривалостi.
Виконання дослiджень базувалось на щоквартальному проведеннi акушерсько! диспансеризаци, яку починали з визначення тшьносп ректальним дослiдженням корiв через 2,5-3 мюящ пiсля осiменiння. При виявленш нетiльних корiв визначали причини неплщност та проводили заходи щодо !х усунення.
На пiдставi наслiдкiв акушерсько! диспансеризаци визначали фiзiологiчний стан корiв молочного стада: -тшьш корови;
-корови у тсляродовому перiодi (до 30 дшв пiсля родiв);
-осiмененi, не дослщжеш на тiльнiсть;
-неплiднi.
За фiзiологiчним станом молочних корiв можна постшно контролювали стан вiдтворення, визначали причини неплщност та застосовували вiдповiднi способи !х усунення.
Основним критерiем оцiнки стану вiдтворення молочних корiв вважаемо показник тривалостi мiжотельного перiоду, який не повинен перевищувати 365 днiв.
Результати виконаних дослщжень у (табл.1) свiдчать, що в обидвох господарствах не встановлено традицшно! сезонностi отелень корiв, що безперечно, пов'язано iз виробництвом молока, його рiвномiрною реалiзацiею протягом року. З другого боку, це забезпечуе повноцшне i збалансоване використання примiщень для народження телят i вирощування молодняку до однорiчного вiку.
Таблиця 1
Динамика отелення кор1в впродовж 2010 року_
№ з/п Назва господарств Зима Весна Лгго Осшь Разом
кор1в % кор1в % кор1в % кор1в %
1 ПАФ „Бший Опк'' 106 34,0 72 23,0 49 15,7 85 27,3 312
2 ДП „Ямниця'' 88 27,0 93 28,4 67 29,5 79 24,3 327
При майже рiвномiрному круглорiчному отеленш корiв е можливiсть створити оптимальш умови для утримання сухостiйних тварин, переб^у родiв у родильному вщдшенш та простежити за перебiгом тсляродового перiоду.
78
За результатами щоквартально! акушерсько! диспансеризацп складали план-графж щомюячного отелення i осiменiння корiв, за даними якого визначали показники виробництва молока та отримання приплоду.
Наведет данi (табл. 1) про динам^ отелення корiв протягом року не завжди вщповщають об'ективному стану вщтворення маточного поголiв'я через розбiжнiсть з показниками надо!в молока.
Тому вважаемо за доцiльне визначення тривалостi мiжотельного перiоду, який пiдтвердить, скiльки корiв отелилося впродовж року (за 365 дшв).
Отриманi нами данi у (табл. 2) тдтверджують, що протягом року у приватнш агрофiрмi „Бший Стiк'' отелилося лише 70% корiв, а решта 30% дали по двое телят за три роки, а вщповщно, i двi лактацп. Аналогiчний стан вiдтворення корiв встановлено у дочiрньому пiдприемствi „Ямниця", де протягом року отелилося лише 63,0% корiв, а 37,0% отелилися два рази за три роки.
Таблиця 2
Показники тривалост мпжотельного першду у кор1в,
№ з/п Назва господарства Отелилося кор1в М1жотельний перюд, дш
340-370 371-400 401-430 1 61льше
кор1в % кор1в % кор1в %
1 ПАФ „Бший Спк'' 312 218 70,0 51 16,3 43 13,7
2 ДП „Ямниця'' 327 206 63,0 69 21,1 52 15,9
Встановлення наведено! неритмiчностi репродуктивного циклу у високопродуктивних корiв, середнiй надiй яких складав понад 4000 кг молока у ПАФ „Бший Спк'' i понад 5000 кг молока у ДП „Ямниця'', спонукало нас до вивчення причин та пошуку способiв нормалiзацi! ритмiчного вiдтворення корiв.
Спочатку проводили детальне вивчення умов утримання i годiвлi корiв, котрi суттево вiдрiзняються, а також аналiз вшового складу маточного поголiв'я молочного стада, термшв i кратностi осiменiння корiв пiсля отелення. Крiм цього, реестрували усi випадки патологiчних родiв та тсляродових ускладнень, квалiфiкацiю надання рододопомоги та л^вання корiв при тсляродових хворобах оргатв статево! системи.
У двох господарствах майже однакова вшова структура молочного стада корiв , де найбшьш продуктивнi корови 2-4-! лактаци складали 60,5%, а первктки - 20,5-23,6%.
Третю, найменшу, вжову групу складали корови 7-рiчного вжу i старшi, котрi чекали свое! черги на замiну первiстками, бо рiвень !х молочно! продуктивностi поступово знижувався.
Результати акушерсько! диспансеризацi! показали вiрогiдну розбiжнiсть у термiнах оамешння високопродуктивних корiв, зокрема первiсток, тсля отелення, що було зумовлено гальмуванням у них естрального циклу впродовж 4-5-ти мiсяцiв першо! лактацi!.
79
Отримаш нами дат дають пщставу вважати, що поширеною причиною аритмiчностi репродуктивного циклу е анафродизiя у корiв-первiсток, яка може тривати до 5-ти мшящв i довше, залежно вiд динамiки лактаци. У таких корiв повноцiнний естральний цикл проявляеться лише в перюд зменшення молочно! продуктивностi. При клмчному дослiдженнi неплiдних первiсток нiяких патолопчних змiн у статевiй системi нами було не виявлено, ^м повного афункцюнального стану яечникiв, величина яких вщносно менша, поверхня гладенька, фолили, жовте тiло вiдсутнi, що у лiтературi дiстало назву гiпофункцi!, або алiментарноl гiпотрофi!.
Гальмування естрального циклу у первюток при молочнiй продуктивност понад 4000 кг молока за першу лактащю ми схильнi вважати нормальним фiзiологiчним процесом, бо домшанта лактацi! пригнiчуе домiнанту вiдтворення [за Ухтомським]. 1ншими словами, нейрогуморальна система працюе на забезпечення iнтенсивного лактогенезу, пригтчуючи при цьому реакцiю яечниюв на дiю гонадотропних гормонiв. Доречно вщм^ити, що лактогенез у корiв-первiсток здiйснюеться вперше i лактогенна функщя молочно! залози потребуе максимального трофiчного та гуморального забезпечення. Окремi автори називають такий стан гальмування вщтворно! функцi! захисною реакцiею органiзму первюток, зводячи !! до алiментарних факторiв не тiльки пiд час ваптност та пiсля отелення, але й у процес вирощування телиць, що важко заперечити.
Наступним, не менше поширеним фактором, що спричиняе збшьшення тривалостi мiжотельного перiоду та аритмiчностi отелення корiв, е несвоечасне оаметння, що викликае необхiднiсть !х повторення. 1з проведеного нами аналiзу обл^ осiменiння корiв впродовж року видно, що понад 90% корiв було отменено за 80 днiв тсля отелення.
Наведенi данi бiльше стосуються термiнiв проявлення ознак першого естрального циклу тсля отелення, шж результат осiменiння, бо заплiдненiсть корiв тсля першого оаметння не перевищувала 50% .
Тому оаметння корiв без визначення стану оргашв статево! системи, зокрема, яечниюв, вважаемо недоцшьним, а навт шкiдливим, оскiльки введення сперми у статевi шляхи тварин при незавершенш iнволюцi! матки або субклшчному ендометритi може спричинити iмунологiчну неплщшсть.
1з проведених дослiджень встановлено, що тсля першого оаметння, яке проведено у рiзнi перiоди проявлення естрального циклу тсля отелення, заплщнилось 53,6% корiв ПАФ "Бiлий Стiк" i 61,3% корiв ДП "Ямниця". Незаплщненими залишилия бiля 7,0% корiв, котрi отелилися в кiнцi року i фактично не були осiмененими.
Заплщнетсть корiв пiсля повторних осiменiнь (2-го 3-го) у першому господарствi мала тенденщю знижуватися вiд 23% до 16, 8%, тодi як у ДП "Ямниця" спостер^алась тенденцiя до пщвищення заплiднення корiв, осiменених у 2-ий, 3-iй i наступнi естральт цикли, що ми пов'язуемо iз динамiкою лактогенезу.
80
У перюд найвищо! молочно! подуктивност переважно наступае гальмування естрального циклу (aнaфpoдизiя), або проявляеться ановуляторний естральний цикл, що найчастше е причиною повторних oсiменiнь кopiв. Аpитмiчнiсть естрального циклу вважають поширеною причиною неплiднoстi високопродуктивних кopiв, пов'язуючи !! походження iз пoгpiшнoстями штучного оаменшня, не розкривши основно! причини.
Висновки
Проведет нами дослщження показали, що apитмiчнiсть естрального циклу бувае двох видiв; що стосуеться фiзioлoгiчнo! тривалость Збiльшення тpивaлoстi естрального циклу високопродуктивних кopiв (36-45 днiв), що отримало назву випaдiння 1 -2 ци^в неoбхiднo вважати ознакою ембpioнaльнo! смертности тобто прихованого аборту, що наступав на раншх стaдiях розвитку ембрюна.
Скорочення тpивaлoстi естрального циклу, тобто повторення через кожш 14-16 дшв ми повязуемо iз кiстoзним переродженням чи ураженням яечникiв що слщ називати нiмфoмaнiею.
Результати проведених нами спостережень та клмчних дoслiджень 17 кopiв пеpвiстoк, у яких естральний цикл повторювався через 14-16 дшв не тдтвердили наявност кiсти в яечнику, що давав пiдстaви вважати такий естральний цикл неповнощнним, переважно ановуляторним.
Л^ература
1.Диспaнсеpизaцiя велико! рогато! худоби : метод. рек. [1.В. Левченко, 1.П. Koндpaхiн, Г.Г. Харута,та iн.]. - Ки!в, 1997. - 60 с.
2.Зaвipюхa В.1., Куртяк Б.М. Патолопя opгaнiв розмноження та стимуляцп пpoдуктивнoстi кopiв. - Львiв: ТеРус, 1999. - 148 с.
З.Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. К.: Урожай, 1976. - 152 с.
4.Рекомендацп з профшактики неплщност худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський, В.Й.Любецький, О.I.Сеpгiенкo. - Львiв ДНДК1 ветпpепapaтiв, 2001.-18 с.
5.В.А.Яблонський. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та бioтехнoлoгiя вщтворення тварин з основами андрологи./ В.А.Яблонський, С.П.Хомин, Г.М.Калиновський, Г.Г.Харута, М.1.Харенко, В.I.Зaвipюхa, В.Й.Любецький. Нова книга. Вiнниця. - 2006. - 587 с.
Summary
Reproductive ability of animals is the determining index of development of stock-raising and production of stock-raising goods. At the intensive conduct of the cattle breeding it is needed to labour for the receipt of issue from every clinically healthy cow in the set terms, that leaving of cow from a herd was not unprofitable for a proprietor [Yablonskiy v.A., Khomin s.P. 2006].
Key words: obstetrics pathology, lactogenesis, reproduction, obstetrics dyspanserysation, partum pathology, endometritis, metrritis.
Стаття надшшла до редакци 9.09.2010
81
