CC BY
39
УДК 619:618:636.2
1вашшв Р.М., к. вет. н., асистент., Стефарик В.Ю., доцент, ® Дмитрiв О.Я., старший викл., Костишин €.€., доцент, Кудла 1.М., доцент.
Лье1еськй нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицького.
ВЗАСМООБУМОВЛЕШСТЬ Р1ВНЯ ЛАКТОГЕНЕЗУ НА ПЕРЕБ1Г 1НВОЛЮЦП СТАТЕВО1 СИСТЕМИ КОР1В
Нами естаноелено, що штенсиене збыьшення добоеих надоге у еисокопродуктиених корiе тсля родiе i3 тком лактацп на третьому мхсящ, еикликало споеыьнення теолюцп матки (субтеолюцт) та депрест ци^чног функцп яечните, що прояелялася гальмуеанням естрального циклу (анафродизieю) у 56-62% перекток, триеалкть якого складала 118,0±4,2 дт. Ыдтеорна здаттсть таких корiе стабшзуеться на 3-4 мкяць тсля отелення.
Ключовi слова: субтеолющя, лактогенез, еiдтеорення, акушерська диспансеризащя, патологiяродiе, ендометрит, метрит, неплiднiсть.
У лiтературi е повщомлення про те, що при високш та штучно здовженш лактаци у ^piB розвиваеться гшерфункщя гормонально! дiяльностi передньо! частки гiпофiза, яка продукуе гормон лактоген, або пролактин, що стимулюе лактацш. Це, в свою чергу, зумовлюе пригшчення шшо! функци ие! ж частки гiпофiза - гонадотропно!, яка перебувае у взаемозв'язку з лактогенною. Вважають, що посилене видшення пролактину знижуе видшення гонадотротну, який стимулюе статевi функци. Таке тлумачення питання е одностороншм. Вiдомо, що високий piвень лактаци немислимий без багато! годiвлi, а цi два фактори створюють в оpганiзмi високопродуктивних коpiв таке високе напруження обмшних пpоцесiв, при якому порушення або ослаблення статевих функцш не можна пояснити самим лише переважанням лактогенно! функци гiпофiза над гонадотропною. Зокрема, статева функщя зумовлюе лактацiю, в той же час посилена лактащя гальмуе статеву функцш у вЫх видiв сшьськогосподарських тварин. Корови сучасних культурних порщ виробляють таку кiлькiсть молока, яка в десятки pазiв перевищуе бюлопчш потреби, тобто ту кiлькiсть молока, яка потpiбна для вигодовування приплоду. За даними Г.1. Азiмова, корова з piчним надоем на 5-8 тис.кг видшяе за piк з молоком в 4-5 pазiв бшьше сухо! речовини, нiж !! е в оpганiзмi корови, i приблизно в 10 pазiв бiльше поpiвняно з нормою, яка бiологiчно склалася для пpимiтивних свiйських i предкових титв худоби. Вiдомо також, що на формування плода в перюд ваптност оpганiзм корови витрачае стшьки поживних речовин, скiльки !х е в одному ^rn^pi молока.
Мета i завдання роботи включали систематичне проведення диспансеризаци (не piдше разу на квартал), в господаpствi ПАФ «Бший Стк» Сокальського району Львiвсько!' областi, проводили контроль за фiзiологiчним
® 1вашк1в Р.М., Стефарик В.Ю., Дмитр1в О.Я., Костишин £.£., Кудла 1.М., 2010
118
станоь корiв стада, своечасно виявляли неплщних тварин i проводили вщповщш заходи щодо профилактики та лiкування хворих корiв.
Матер1ал 1 методи. Пiд спостереженням було 120 корiв чорно - рябо! породи рiзного вiку, якi утримуються в оптимальних умовах. Молочна продуктившсть знаходиться у межах - 4500-5000кг молока за лактацiю.
Систематичний контроль вщтворення може забезпечити стабiльнiсть виробничих процеав у молочних господарствах сучасного типу, де економiчнi показники знаходяться пвд постiйною увагою керiвникiв господарств, котрi нерiдко недостатньо оцiнюють значення ритмiчного вiдтворення маточного поголiв'я тварин, переважно через зменшення затрат на проведення профшактичних i лiкувальних заходiв. Своечасна дiагностика акушерських захворювань за наслщками акушерсько! диспансеризаци та застосування ефективних методiв лiкування хворих тварин е найбшьш вагомою ланкою у системi заходiв профiлактики неплiдностi корiв. Отриманi нами данi засвiдчують, що навiть при оптимальних умовах утримання i годiвлi худоби, протягом року (365 дшв) отелюеться не бшьше 80% корiв, й понад 20% корiв щорiчно не дають приплоду, а вщповщно i лактаци.
Таке тлумачення питання е одностороншм. Вщомо, що високий рiвень лактаци немислимий без багато! годiвлi, а щ два фактори створюють в органiзмi високопродуктивних корiв таке високе напруження обмшних процесiв, при якому порушення або ослаблення статевих функцiй не можна пояснити самим лише переважанням лактогенно! функци гiпофiза над гонадотропною.
Досi залишаються дискусiйними питання тривалост пiсляродового перiоду та термiнiв оЫменшня корiв пiсля родiв. Лише об'ективне розумшня процесiв зворотнього розвитку ендометрш, маткових залоз, мiометрiю та перебудови ендокринно! функци яечникiв пiсля родiв може забезпечити ритмiчне вiдтворення корiв, тобто щорiчне отримання приплоду.
Результати виконаних дослщжень показали, що шволющя тканин матки у молочних корiв мае сво! особливостi, пов'язанi у першу чергу, iз початком лактогенезу, зокрема у первюток. Зворотний розвиток карункулiв i слизово! оболонки матки обумовлюе зменшення трофiчних процесiв через раптовий вщтж кровi пiсля розриву пуповини i припинення функци плаценти. Одночасно вщразу пiсля видiлення хорюна мiометрiй скорочуеться i завдяки ретракци м'язових волокон величина матки зменшуеться у 3-4 рази. Зменшення притоку кровi до карункулiв веде до дистрофи епiтелiального шару та його вщпадання у порожнину матки, стискання крипт i зменшення сполучнотканинно! основи карункула до розмiрiв жолудя, який покриваеться далi слизовою оболонкою.
Доцшьно вiдмiтити, що процеси iнволюцil матки не мають ч^ко виражених параметрiв тривалостi, як пишуть окремi автори, вони вщбуваються за аналогiчною послщовшстю, але е специфiчними для кожно! тварини. Зокрема це стосуеться особливостей скорочення широких маткових зв'язок, перемщення матки з черевно! порожнини у тазову. Цей процес, очевидно, залежить вщ поступового, а не раптового зменшення кровонаповнення i
119
швидкост кровотоку у судинах широких маткових зв'язок, вiбрацiю стшок яких не вдавалося вщчути на 14-16 день тсляродового перюду.
Нами встановлено виражену особливкть, яка стосуеться впливу чи взаeмообумовленостi рiвня лактогенезу на перебiг iнволюцiï статево1 системи корiв, зокрема первiсток. 1нволющя тканин матки вiдбуваеться iнтенсивно у першi 2 тижнi пiсля родiв, поки молочна залоза ще не набула визначеного рiвня лактогенезу i, навпаки, у корiв пiсля третього отелення щ процеси вiдбуваються повшьшше, тобто ïx взаемообумовленiсть уже набула фiзiологiчного урiвноваження.
Пiдсумовуючи результати проведених дослщжень, можна вщм^ити, що шволющя оргатв статевоï системи корiв тсля нормальних родiв завершуеться впродовж першого мiсяця i потребуе оптимальних умов годiвлi та утримання. Об'ективним критерiем оцiнки перебiгу iнволюцiï матки можна вважати показники видшення лоxiй, перемщення матки у тазову порожнину та ïï ригiднiсть, а також послщовтсть зростання добових надоïв молока. Потрiбно вiдзначити, що перший естральний цикл корiв переважно перебiгае без виражених ознак статевого збудження ,,тиха охота" i бшьшють таких тварин залишаються неосiмененими. Головною ознакою естрального циклу е раптове зменшення надою тд час статевого збудження i охоти, про що доярки переважно не повщомляють техтка-оЫменатора.
Наявшсть жовтого тша в яечнику, виявленого при ректальному дослщжент, е доказом минуло1' овуляци. Отриманi данi пiдтверджують найвищу заплщнетсть високомолочних корiв пiсля осiменiння у перший естральний цикл тсля родiв, коли молочна продуктившсть ще не досягла найвищих показниюв.
Причин неплщност багато, проте головними з них е неповнощнна годiвля тварин i пiсляродовi захворювання. Багато вчених впродовж уаех' свое1' практично1' та науковох' дiяльностi займалися питаннями етiологiï, патогенезу та профилактики неплiдностi худоби, про що е достатньо повщомлень. В першу чергу слщ пiдкреслити оргатзуючу роль професора Г.В.Зверевоï по удосконаленню методiв дiагностики пiсляродовоï патологiï та ïï профшактищ. Дослiдженнями професора В.А.Яблонського встановлено, що розвитковi пiсляродовиx захворювань сприяють зниження клiтинного та гуморального iмунiтету та неспецифiчниx факторiв захисту тд час родiв та тсляродового перюду. У тсляродовий перiод вщбуваеться деструкцiя, первинна епiтелiзацiя, пролiферацiя та регенеращя секреторних структур ендометрiю, яю завершуються поновленням вiдтворноï здатностi тварини i пщвищенням активностi клiтинного iмунiтету.
Розлади iмунобiологiчноï реактивностi та вiдтворноï здатностi тварин закономiрно обумовлюють ï^ тимчасову та тривалу неплiднiсть. Проблема неплщност не нова, але вона залишаеться такою ж, як 25-50 роюв тому. Справа в тому, що неплщшсть не хвороба, а наслщок незадовiльноï органiзацiï вiдтворення тварин. Низька вiдтворна здатнiсть тварин е серйозною перепоною на шляху збшьшення ï^ поголiв'я та пiдвищення продуктивности
120
Дослщи професора С.П.Хомина показали, що великою проблемою ч^кого вщтворення поголiв'я е поновлення репродуктивно! здатностi у тварин у тсляродовий перiод. Особливо це стосуеться корiв-первiсток, понад 40% яких бувають вщ трьох мiсяцiв до пiвроку ураженими патолопею матки. Роди i3 затяжною стадiею виведення плода та затриманням послщу характеризуються чiтким зниженням активност клiтинного та гуморального iмунiтету, а також неспецифiчних факторiв захисту оргатзму, що сприяе виникненню пiсляродового гншно-катарального ендометриту.
Аналiз етiологiчних чинникiв, яю призводять до неплiдностi корiв i телиць, свiдчить, що основною формою неплщносп в господарствах молочного типу е симптоматична. Переважно вона виникае на грунт знижено! резистентностi оргашзму тварин та розвитку у статевих органах самок, особливо у тсляродовий перюд, захворювань запального характеру з порушенням циклiчноl функцп яечникiв, яка проявляеться арш^ею та неповноцiннiстю естральних циклiв або !х гальмуванням (анафродизiею) переважно у корiв-первiсток. У вивчення питань семютики, клiнiки, дiагностики та лжування хронiчних запальних процесiв оргашв розмноження великий внесок зробили Зверева Г.В., Логвшов Д.Д., Мосiн В.В., Нагорний 1.С., Сергiенко В.А., Хомин С.П., Косенко М.В., Осетров О.А., Калиновський Г.М., Харута Г.Г. та шш1 Однак, слщ пiдкреслити, що етюпатогенез акушерсько! патологи у корiв дотепер вивчений недостатньо.
Актуальнiсть дослщжень саме цих проблем ветеринарного акушерства диктуеться, перш за все, вимогами виробництва. У багатьох господарствах захщних регiонiв Укра1'ни найчастiше зустрiчаються акушерськi захворювання у корiв, переважно з хротчними запальними процесами у статевих органах, ям супроводжуються перегулами тварин, розвитком гшофункцп яечникiв, атошею матки.
Проводячи клiнiчнi спостереження та аналiзуючи фармакодинамiку новока1'ну, слiд зазначити, що мехатзм впливу його на хворi тканини та нервовi сплетшня залежить великою мiрою вiд концентраци розчинiв, якi застосовують у конкретному випадку. Клiнiчна перевiрка парасакрально! блокади, яку застосовували з лiкувальною метою як патогенетичну тератю в комплекс з гормональними та антимiкробними препаратами, показала високу ефективтсть при лшуванш корiв, хворих на пiсляродовий та хротчний ендометрит, а також для нормалiзацil функцп' яечникiв.
Поеднання блокади тазового нервового сплетшня iз аутогемотератею та внутрiшньовенним введенням розчинiв новокашу з окситоцином мае логiчну доцшьтсть, оскiльки тут враховано рiзнi сторони фармакодинамжи даних препаратiв. Уведений внутршньовенно розчин новока1'ну сприяе зняттю сенсибшзаци органiзму та полiпшуе кровообiг у тканинах, а окситоцин е найкращим стимулятором скорочення матки у тсляродовий перюд, i посилюе люте-ол^ичну дш простагландину F2a, який секретуеться стшкою рогу матки. Новокаlновi блокади сприяють посиленню мюцево! резистентностi тканин матки.
121
Результати дослщжень В.1. Завiрюxи, показали, що у корiв i телиць кнуе мкцевий функцюнальний зв'язок мiж маткою i яечниками. Синтезований стшкою матки простагландин переноситься до яечника i тшьки тодi вiдбуваеться лiзис жовтого тiла, тобто здшснюеться мiсцевий лютеолiз. Персистенцiю жовтого тша в яечниках корiв слщ розглядати як одну iз клмчних ознак патологiчниx процесiв у матщ, що супроводжуються порушенням ïï секреторноï функцiï, а також як захисну реакцiю органiзму, направлену на вщновлення вiдтворювальноï здатностi корiв.
Проведенi нами експериментальш дослiдження та аналiз публжацш лiтератури з цього питання показують, що розвиток запального процесу та функщональш порушення статевих оргашв супроводжуються розладом мiкроциркуляцiï кровi у стшщ матки.
У перiод наявних диструктивних процеЫв, що часто зустрiчаються при ендометритах, зруйноваш елементи слизовоï оболонки i токсини мiкробiв можуть проникати спочатку в S-лiмфатичнi судини, а поим - у кров та призводити до сенсибшзаци оргашзму, а це, у свою чергу, ускладнюе перебк хвороби. Тому використання лжарських препаратiв, якi мають десенсибiлiзуючу дш, в таких випадках буде завжди доцiльним.
Основну роль десенсибiлiзуючоï ди при лiкуваннi корiв, хворих на шсляродовий ендометрит, ми вiдводимо внутршньовенним введенням розчинiв новокаïну, який, ^м цього, мае широкий спектр терапевтичноï при розпадi новокаïну накопичуеться параамшобензойна кислота та диетиламiноетанол, яю активують обмiн вiтамiну А та ненасичених жирних кислот. Параамшобензойна кислота використовуеться оргашзмом тварин для синтезу в^амшу В2 та xолiну.
При порушенш фiзiологiчноï функцiï органiв розмноження у корiв або розвитку в них запальних процесiв змiнюеться вщповщшсть регуляцiï мiж симпатичним та парасимпатичним вщдшами нервовоï системи цих оргашв. Така вегетативна дистошя супроводжуеться розладами трофiки у тканинах статевих оргашв. При тривалих запальних процесах у патолопчний стан втягуеться також тазове нервове сплетшня. Саме це подовжуе перюд розвитку запалення, гальмуе процес видужання корiв (В.1. Завiрюxа).
Застосування парасакральноï блокади з лiкарськими препаратами при певнш послiдовностi виконання лжувальних процедур забезпечуе ефективнiсть лiкування корiв при акушерськiй патологiï.
Л1тература
1. Харута Г.Г. Патогенез затримання послщу, субшволюци, ендометриту у корiв та ïx профiлактика / Г.Г.Харута, Ю.М.Ордш, Б.П.1васенко // Ветеринарна медицина Украши. - 1997. - № 10. - С. 20-21.
2. Харута Г.Г. Прогнозування вiдтворноï функци корiв / Г.Г. Харута. -Бша Церква, 1999. - 94 с.
3. Харута Г.Г. Корекщя заплщненоси корiв за якiстю жовтих тш : iнформ. лист. / Г.Г.Харута, С.А.Власенко, С.С.Волков. - Бша Церква, 1997. -Вип. 5. - 3 с.
122
4. Хомин С.П. Гормонально - витаминная терапия нарушений функции яичников у коров и телек : автореф. дисертаци на соискание ученой степениканд.вет.наук : спец. 16.00.07. "ветеринарне акушерство" / С.П. Хомин.
- Львов, 1965. - 19 с.
5. Хомин С.П. До питання етюпатогенезу маститу у коpiв / С.П. Хомин, В.1. Тирановець, О.Я. Дмитpiв, С.Й. Кава, Р.М. 1вашюв // Вкник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. - Суми, 2005. - №1-2 (13-14). - С. 57-60.
6. Хомин С.П. Етюпатогенез i значення акушерсько! патологи в етюлоги неплщност коpiв / С.П. Хомин // Наук. вюник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - Львiв, - 2002. - Т. 4. - С. 222225.
7. Хомин С.П. Застосування акушерсько! та гшеколопчно! диспансеризаци для профилактики неплщност коpiв / С.П. Хомин, £.£. Костишин, 1.М. Кудла, В.Ю. Стефаник, Р.М. 1вашюв // Науковий вiсник Львiвсько! нацiонально! академi! ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького. -Львiв, 2005. - Т. 7, №3 (26). ч. 1. - С. 127-133.
8. Хомин С.П. Мошторинг акушерсько! та гшеколопчно! диспансеризаци у забезпеченш pитмiчного вщтворення коpiв / С.П. Хомин, В.Ю. Стефаник, В.1. Тирановець, Р.М. 1вашюв, Л.В. Дубшяк // Науковий вкник Львiвського нацiонального унiвеpситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З.Гжицького. - Львiв, 2007. - Т.9, №3 (34). - ч. 1. - С. 238-241.
9. Яблонський В.А. Бютехнолопя вщтворення тварин / В.А. Яблонский.
- К. : 2005. - 296 с.
Яблонський В.А. Практичне акушерство, гшеколопя та бютехнолопя розмноження тварин з основами андрологи / В.А. Яблонский. - К. : Мета, 2002.
- 320 с.
Summary
Application of holiatry of sick cows with combination of nosotropic and heterospecific therapy, general of organism directe on strengthening, and symptomatic therapy instrumental in convalescence 66,7-68,2 % sic k cows.
Key words: obstetrics pathology, lactogenesis, reproduction, obstetrics dyspanserysation, partum pathology, retention placente, endometritis, metrritis, infertility.
Стаття надшшла до редакцИ 6.04.2010
123
