УДК 618:619:636.2
1вашшв Р.М., к. вет. н., Стефаник В.Ю., проф., Кудла 1.М., доц., Дмитрiв О.Я., доц, Костишин €.€., доц., Кава С.Й., асист, Тресницький С., доц., Кацараба О.А., асист. © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С. З. Гжицького
ДО ПИТАННЯ ЕТ1ОПАТОГЕНЕЗУ В1ДТВОРЮВАЛЬНО1 ФУНКЦП ВИСОКОПРОДУКТИВИХ КОР1В
Ыдтеорюеальна здаттсть теарин е еизначальним показником розеитку теаринництеа та еиробництеа теаринницьког продукцп. При iнтенсиеному ееденш скотарстеа потрiбно добиеатися отримання приплоду еiд кожног клШчно здороеог короеи у намiченi термти, щоби еибуття короеи i3 стада не було збиткоеим для еласника [Яблонський В.А., Хомин С.П., 2006]. Осноеним критерiем оцтки стану еiдтеорення корiе молочного стада е показник триеалостi мiжотельного перюду, що поеинен екладатися у триеалкть року (365 дн.).
Ключовi слова: акушерська патологiя, лактогенез, еiдтеорення, акушерська диспансеризащя, патологiя родiе, ендометрит, метрит.
Актуальшсть теми. 1нтенсивний розвиток молочного скотарства в сучасних умовах на фош зростаючо! спещ^заци i концентраци сшьськогосподарського виробництва потребуе пошуку i розробки нових пiдходiв та методiв виршення проблем ритмiчного вщтворення високомолочних корiв, прогнозування та попередження акушерсько! патологи, неплiдностi, хвороб обмiну речовин та збереження народженого приплоду [5].
Актуальними, що потребують бшьш досконалого з'ясування, залишаються окремi аспекти взаемозв'язку та взаемообумовленостi процесiв вщтворення i лактогенезу у високомолочних корiв в умовах сучасних технологiй промислового виробництва молока, що визначае актуальшсть теми дисертацшно! роботи.
Мета i задачi дослщжень. Метою дослiдження було: з'ясувати фiзiологiчнi основи взаемозв'язку та взаемообумовленост процесiв вiдтворення i лактогенезу, встановити причини !х порушень i розробити комплекс заходiв !х корекци та профiлактики неплiдностi високомолочних корiв.
Роботу виконували впродовж 2009-2011 роюв у лаборатори кафедри акушерства i штучного осiменiння с/г тварин iменi Г.В.Зверево! Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького. Виробничi дослiди проведено на поголiв'l високопродуктивних корiв, що належать дочiрньому пiдприемству (ДП) "Ямниця" вiдкритого акцюнерного товариства (ВАТ) Iвано-Франкiвськцемент Тисменицького району
© 1вашшв Р.М., Стефаник В.Ю., Кудла 1.М., Дмитр1в О.Я., Костишин £.£., Кава С.Й., Тресницький С., Кацараба О.А., 2011
1вано-Франювсько1 област та приватнш агрофiрмi (ПАФ) "Бший Стж" Сокальського району Львiвськоl областi.
Пнеколопчнш диспансеризаци пiдлягали корови, у яких не проявлявся естральний цикл впродовж 45 днiв пiсля отелення, а також при повторенш естрального циклу та з ознаками гшеколопчних захворювань. Причини неплiдностi визначали за результатами клмчного дослiдження корiв, бактерiологiчного дослщження видiлень або змивiв з порожнини матки та морфолопчного i бiохiмiчного аналiзу кровi. За результатами акушерсько! та гшеколопчно1 диспансеризаци визначали фiзiологiчний стан корiв за розробленою нами схемою: - тшьш корови; - у тсляродовому перiодi (до 45 дшв пiсля отелення); - оЫменеш, але не дослiдженi на тшьшсть; - неплiднi (з ознаками анафродизп, повторення або аритмп естрального циклу).[ 2,3]
Об'ективним критерieм оцiнки переб^ пiсляродового перiоду та ефективностi л^вання хворих корiв вважали показники динамжи лактацп, якi порiвнювали iз термшами осiменiння та заплiднення корiв тсля родiв.
Вивчення динамiки репродуктивного циклу у високомолочних корiв ми починали iз аналiзу отелення корiв впродовж року, характеру переб^у родiв, поширення i видiв акушерсько1 патологи та шдсумково1 оцiнки стану вiдтворення корiв у кожному господарствi (табл. 1).
Таблиця 1
Динамика отелення кор1в протягом року_
№ з/п Назва господарства Пори року
зима весна лгго осшь
кор1в % кор1в % кор1в % кор1в %
1 ПАФ "Бший ст1к" (п = 329) 100 30,4 108 32,8 56 17,0 65 19,8
2 ДП "Ямниця" (п = 338) 103 30,4 76 22,5 64 19,0 95 28,1
Оцiнюючи динам^ отелення корiв впродовж року (табл. 2), можна вщм^ити, що виражено1 сезонностi отелень в обидвох господарствах не спостер^алося.
Таблиця 2
Термши оименшня та заплiднення кор1в шсля род1в _з урахуванням динамики лактацй*_
№ з/п Назва господарства та кшьшсть кор1в Середнш надш молока за лактацш (кг) Шк лактацп (дн1) Термши оаменшня 1 заплвднення (дш)
45-60 61-90 91-120 1 бшьше
Кор1в % кор1в % кор1в %
1 ДП«Ямниця» (п=218) 6595 - 41 18,8 142 65,2 35 18,0
2 у т. ч. по групах: -1-27 7064 58-64 4 14,8 16 59,2 7 26,0
-II- 162 6688 90-96 28 17,3 112 69,1 22 13,6
-111-29 6034 118-124 9 31,0 14 48,3 6 20,7
3 ПАФ «Бший Сттк» (п=254) 4120 98-104 62 24,4 133 52,2 59 23,4
Так, у ПАФ "Бший Стш" за перше mврiччя отелилося 63,2% корiв, вл^ку - лише 17%, а восени - 19,8%, тобто дещо збшьшилося. У ДП "Ямниця" отелення корiв протягом року вщбувалося також майже рiвномiрно i складало 52,9% у першому пiврiччi та 47,1% у другому.
У наступнш таблицi показано термши осiменiння i заплiднення корiв з рiзною молочною продуктивнiстю.
Крiм середнього надою молока за лактацш, ми визначали термiни найвищо! молочно! продуктивное^, так званий пiк лактаци. Встановлено, що у I групi корiв з найвищою молочною продуктивнiстю (7064 кг) i пiком лактаци у юнщ другого мiсяця лактаци заплщнилось впродовж 45-60 днiв пiсля родiв лише 4 корови, або 14,8%, протягом 3-го мюяця цей показник досяг 59,2%, а 7 корiв дано! групи (26,0%) заплщнились на 4-му мюящ i пiзнiше тсля родiв. Заплiдненiсть корiв друго! групи при надо! 6688 кг i тком лактаци у кiнцi третього мюяця була найвищою (86,6%) впродовж 3-х мюящв пiсля родiв, а на 4-му мшящ заплiднилось лише 22 корови, або 13,6%, тодi як заплщнешсть корiв III - ! групи та ПАФ «Бший Стш» при середнiй молочнiй продуктивност 4-6 тис. кг молока i пiку лактаци на 4-му мюящ була майже однаковою впродовж першого триместру лактаци, а на 4-му мшящ i пiзнiше заплiднилось 20,7 i 23,4 % корiв вщповщно. Отже, отриманi нами данi дають пiдставу стверджувати, що статева функщя у високомолочних корiв пригнiчуeться пщ час iнтенсивного зростання лактаци у першi три мiсяцi пiсля родiв, що супроводжуеться збiльшенням тривалостi мiжотельного перiоду [4].
Наведенi данi показують, що вмiст загального бiлка в сироватщ кровi хворих корiв був вiрогiдно нижчим (РП0,01), нiж у здорових, що вщбувалося за рахунок альбумшв (РП0,001), натомiсть вмiст глобулшових фракцiй дещо зростав у хворих корiв. Концентрацiя глюкози у кровi хворих корiв також вiрогiдно знижувалася (РП 0,001), ми повязуемо це iз пiсляродовою iнволюцiею статево1 системи корiв. За показниками кетонових тш (7,4±0,50 i 10,2±0,43 мг / 100 мл) можна достовiрно стверджувати, що в обидвох господарствах мав мюце кетоз корiв, який клмчно не проявлявся.
Таблиця 3
Основш показники обмшу речовин в органпмп кор1в, _хворих на тсляродовий метрит_
№ з/п Показники ПАФ «Ылий Спк» ДП «Ямниця»
Стан кор1в Стан кор1в
Здоров1 (п=5) Хвор1 (п=5) Р < Здоров1 (п=5) Хвор1 (п=5) Р <
1 Загальний бшок, г/л 82,0±0,64 75,5±1,40 0,01 86,0±0,70 77,3±1,55 0,01
2 Альбумши, г/л 36,6±1,22 28,4±1,36 0,001 38,5±1,24 29,4±1,44 0,001
3 Глобулши, г/л 44,7±1,33 49,3±1,15 0,1 45,4±1,11 47,7±1,64 0,1
4 Глюкоза, ммоль/л 2,8±0,07 1,6±0,23 0,001 2,6±0,06 1,5±0,31 0,001
5 Кетонов1 тша, мг/100 мл 3,3±0,15 7,4±0,50 0,001 3,4±0,17 10,2±0,43 0,001
Стан мшерального обмiну ощнювали за динамжою основних макроелементiвiв, наведених у (табл. 4.), як показують виражену тенденцiю до зниження у хворих корiв.
Таблиця 4
Показники мшерального обмшу у кор1в,
№ з/п Групи 1 шльшсть кор1в Показники
Кальцш (Са) ммоль /л Фосфор (Р) ммоль /л Калш (К+) ммоль /л Натрш (Ма+) ммоль /л Магнш (Мм) ммоль /л
1 Здоров1 п=10 2,8±0,05 1,6±0,23 5,2±0,24 148,4±2,30 1,15 ±0,02
2 Хвор1 п=10 2,2±0,07 1,3±0,10 5,0±0,22 133±3,11 0,9±0,06
Р< 0,01 0,1 0,1 0,05 0,05
Результати проведених дослiджень пiдтверджують вiрогiдне зменшення усiх дослiджуваних мiкроелементiв у хворих корiв на пiсляродовий метрит порiвняно iз здоровими.
Висновки: 1. Результати систематичного проведення акушерсько! диспансеризацп з визначенням фiзiологiчного стану корiв молочного стада дають пiдстави аргументовано стверджувати, що процеси вiдтворення i лактогенезу здiйснюються у певнiй фiзiологiчнiй взаeмозалежностi вiдповiдно до фiзiологiчного стану оргашзму корiв. Взаемозв'язок даних процеав базуеться на принципах нейрогуморально! регуляци та eдностi метаболiчних процесiв, що забезпечують гомеостаз органiзму тварин.
2. Переб^ шволюци тканин матки корiв пiсля отелення та становлення ци^чно! функци яечникiв вiдбуваються одночасно iз початком лактаци, iнтенсивнiсть яко! випереджае вщновлення репродуктивно! функци високопродуктивних корiв, тобто проявлення естрального циклу вщбуваеться повiльнiше, нiж зростання лактогенезу, що вважають неплiднiстю корiв, зумовленою анафродизiею, на rрунтi гшофункци яечникiв та хвороб матки.
3. Нами встановлено, що штенсивне збшьшення добових надо!в у високопродуктивних корiв пiсля родiв iз пiком лактаци на третьому мiсяцi, викликало сповiльнення шволюци матки (субшволюцш) та депресiю ци^чно! функцп яечникiв, що проявлялася гальмуванням естрального циклу (анафродизiею) у 56-62% первкток, тривалiсть якого складала 118,0±4,2 дш. Вiдтворна здатнiсть таких корiв стабЫзуеться на 3-4 мiсяць пiсля отелення.
Для забезпечення ритмiчного вiдтворення молочних корiв пропонуемо:
1. Щоквартально проводити акушерську та гiнекологiчну диспансеризацiю корiв з визначенням !х фiзiологiчного стану та причин неплщноси.
2. При акушерськш патологи (затримання послiду, тсляродовий метрит функцiональнi розлади яечникiв) застосовувати: сакрально-етдуральну блокаду матки та внутршньовенш ш'екци 0,5 % розчину новока!ну у дозi 150-200 мл,
виготовленого на фiзiологiчному розчиш з додаванням 50-60 ОД окситоцину, та повторним введенням через 72 години.
Л1тература
1. Диспансеризащя велико! рогато! худоби : метод. рек. [1.В. Левченко, 1.П. Кондрахш, Г.Г. Харута,та iн.]. - Ки!в, 1997. - 60 с.
2.Завiрюха В.1., Куртяк Б.М. Патологiя оргашв розмноження та стимуляцi! продуктивностi корiв. - Львiв: ТеРус, 1999. - 148 с.
З.Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. К.: Урожай, 1976. - 152 с.
4.Рекомендацп з профшактики неплщност худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський, В.Й.Любецький, О.ГСерпенко. - Львiв ДНДК1 ветпрепаратiв, 2001.-18 с.
5.В.А.Яблонський. Ветеринарне акушерство, пнеколопя та бютехнолопя вiдтворення тварин з основами андрологи./ В.А.Яблонський, С.П.Хомин, Г.М.Калиновський, Г.Г.Харута, М.1.Харенко, В.I.Завiрюха, В.Й.Любецький. Нова книга. В^иця. - 2006. - 587 с.
Summary
PHYSIOLOGY BASES OF REPRODUCTIVE FUNCTION IN HIGH - PRODUCTIVELY COWS
Reproductive ability of animals is the determining index of development of stock-raising and production of stock-raising goods. At the intensive conduct of the cattle breeding it is needed to labour for the receipt of issue from every clinically healthy cow in the set terms, that leaving of cow from a herd was not unprofitable for a proprietor [Yablonskiy v.A., Khomin s.P. 2006].
Key words: obstetrics pathology, lactogenesis, reproduction, obstetrics dyspanserysation, partum pathology, endometritis, metrritis.
Стаття надшшла до редакцИ 2.05.2011