CC BY
90
УДК 619:618:636.2
Стефаник В.Ю., Костишин G.G., ¡вашкчв Р.М., Кудла 1.М., Тирановець В.1.,
канд.вет.наук, Кацараба О.А., астрант Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш
iMeHi С.З. Гжицького ЕТ1ОЛОГ1Я РОЗВИТКУ МЕТРИТУ У КОР1В ТА МЕТОДИ IX
Л1КУВАННЯ
Вiдсутнiсть оптимальних саштарних умов при отеленнi KopiB сприяе надмiрному мiкробному обсiменiнню родових шляхiв i порожнини матки банальною мжрофлорою, яка на фонi пониження резистентност органiзму родiллi в цiлому та оргашв статево! системи зокрема , викликае розвиток запального процесу, форма i тривалiсть якого залежить вщ iнтенсивностi розмноження мiкробiв i рiвня штоксикаци тканин матки.
Гострий переб^ пiсляродового ендометриту, при своечасному його виявленш та ефективному лiкуваннi, завершуеться виздоровленням корiв до кiнця першого мiсяця пiсля отелення. Проте, у бшьшост тварин, запалення матки приймае хрошчну, переважно субклiнiчну форму i залишаеться не дiагнозованим упродовж 2-3 мюящв пiсля родiв. Коли проводять гшеколопчну диспансеризацiю для з'ясування причин неплщност корiв, виявляють ендометрит який е наслщком патологи родiв або тсляродових ускладнень.
Метою нашо! роботи було з'ясування причин i сприяючих факторiв розвитку запалення матки у високопродуктивних корiв, удосконалення методiв дiагностики хронiчного i субклiнiчного ендометриту та апробащя нових схем лiкування хворих корiв дочiрнього пiдприемства (Д.П.) "Ямниця " В.А.Т. " Iвано-Франкiвськ -цемент"
Матерiал i методи.
Молочне стадо включае 330 дiйних корiв голштинсько! породи, вiком 48 роюв, яке систематично поповнюеться первiстками власного вирощування. Утримання корiв стiйлове у зимово-весняний перюд та вигульно-стiйлове протягом лгга i осенi. Пасовищ господарство не мае. До!ння корiв триразове у молокопровщ.
Методика роботи полягала у проведеннi акушерсько! диспансеризацп корiв для з'ясування причин поширення тсляродових ускладнень, зокрема запалення тканин матки, яю набули хрошчного характеру i супроводжувалися анафродизiею та аритмiчним повторенням естрального циклу.
Пiд час акушерсько! диспансеризацп ми аналiзували умови утримання i годiвлi корiв вiдповiдно до фiзiологiчного стану органiзму та рiвня молочно! продуктивностi, акцентуючи основну увагу на тривалкть сухостiйного перiоду та годiвлi сухостiйних корiв, пiдготовцi до родiв та !х перебiгу.
Сухостшних корiв утримують окремо у вщведенш частинi загального корiвника, де вони i отелюються. Окремого родильного вщдшення в господарствi немае через брак тваринницьких примщень.
152
Для постановки дiагнозу проводили загальне клмчне обстеження корiв по системах оргашзму та спещальне акушерське дослiдження матки, яeчникiв i статевих шляхiв. При наявностi видшень пiд час пальпаци матки, !х збирали у стерильнi пробiрки для бактерюлопчного дослiдження. Одночасно визначали стан яечниюв, !х величину i форму, наявшсть фолiкулiв та жовтого тша.
Першу групу корiв з тдгострим (11 корiв) та хронiчним (8 корiв) метритом лiкували згiдно схеми №1: окситоцин внутршньом'язево по 30-40 О.Д. через кожних 12 годин протягом перших 3 дшв; вмктиме одно! упаковки йодосол-аерозоль в матку кожш 48 годин три рази; аутогемотератя з використанням аутокровi пщшюрно в дозi 50мл три рази через два дш; нiтамiн на перший i сьомий день лжування по 10 мл внутрiшньом'язево.
Другш групi, в якiй було 10 корiв з пiдгострим та 7 з хрошчним ендометритом, застосували: новока!нову блокаду тазового нервового сплетшня 0,6 % розчином новока!ну в дозi 100-150 мл три рази з штервалом 48 годин; штамш внутрiшньом'язево в дозi 10 мл на перший i сьомий день; просольвiн внутрiшньом'язево у дозi 15 мг; вмiстиме дозованого шприца метрикюр (19 мл) у матку; а при хрошчнш формi запалення додатково масаж матки через пряму кишку щоденно 5-10 хв.
Результати дослщжень.
Аналiз акушерсько! диспансеризаци корiв ДП "Ямниця", проведено! у лютому-березш 2009 р. показав, що протягом 2-го пiврiччя 2008 року та перших двох мюящв 2009 року отелилося 169 корiв, або 51,2 % вщ наявного поголiв'я.
Усiх хворих корiв було тддано комплексному дослiдженню для з'ясування основних причин та сприяючих факторiв ензооти запалення матки. Вивчення термiнiв сухостою, технологи запуску корiв, умов утримання i годiвлi сухостiйних корiв дають пiдставу вважати, що даний перюд у бiльшостi тварин був скороченим на 18-22 дш, тобто тдготовка органiзму тварин до народження нащадюв та наступно! лактаци була порушеною на фонi недостатньо! та незбалансовано! годiвлi. При цьому безумовно наступало пониження загально! резистентностi органiзму ще пiд час сухостою.
Слiд вщм^ити, що патологiя родiв не мала значного поширення i становила 12,6% , в. т.ч. 8,6% затримання послщу, що ми пов'язуемо iз низькою масою тiла народжених телят (23,5-28,5 кг.) при маа тша тшьних корiв понад 500 кг.. Про те значне поширення ендометриту вщбувалося поступово з видшенням гншного ексудату iз статевих шляхiв корiв в кiнцi першого або протягом другого мкящв пiсля родiв. Тобто гострий переб^ запального процесу залишався не виявленим, бо вiдбувався на фош пiсляродовоl субiнволюцil тканин матки. При цьому доцшьно нагадати, що у високо продуктивних корiв тсля родiв вiдбуваeться прогресивне вiдновлення лактогенезу, що потребуе швидко! переорieнтацil обмшних процесiв та ендокринно! регуляцil на забезпечення секреторно! функцil молочно! залози.
Сповiльнення iнволюцil тканин матки, зокрема секреторно! активносп ендометрiю i маткових залоз, сприяе розмноженню наявно! у порожниш матки мiкрофлори та переходу запального процесу у хрошчну, переважно субклЫчну
153
форму, що i встановлено нами у даному господарств^ Сприяло поширенню ендометриту також стшлове утримання ^piB, вщсутшсть родильних вщдшень та систематично! дезшфекци коpiвникiв.
Дiагностика гостро! форми ендометриту, як правило не складае тpуднощiв. Пiдгостpа та хрошчна форми дiагностуються важче, так якаклмчш ознаки вiдсутнi.
В нашш pоботi для дiагностики хpонiчного ендометриту у коpiв ми використовували наступи методи:
• ректальне дослiдження, яке дало нам можливкть визначити величину, консистенцш, pигiднiсть матки, наявнiсть вмктимого.
• вагiнальне дослiдження, при проведенш якого можна дiагностувати навiть незначш видiлення з матки.
• бактерюлопчне дослiдження, яке дозволяе визначити вид мжрофлори, якi викликала запальний процес.
Кiнцевий дiагноз з визначенням виду запального процесу ставили на основi результат бактеpiологiчного дослщження ексудату, отриманого iз порожнини матки.
Серед видшено! мiкpофлоpи основне мiсце займали коковi форми мiкpобiв, кишкова та синьогншна палички та iншi, тобто piзнi види банально! мiкpофлоpи, що потрапляе у статевi шляхи коpiв тд час pодiв.
Видовий склад та стввщношення видiленоï мiкpофлоpи iз вмкту матки 26 хворих коpiв у piзнi пеpiоди розвитку запалення майже не вiдpiзнялися, що дае тдставу вважати головною причиною ензоотiï ендометриту у коpiв даного господарства високу мжробну забpудненiсть тваринницьких пpимiщень, наявшсть специфiчноï банальноï мiкpофлоpи у повiтpi коpiвникiв, пiдстилцi та iнших предметах.
Проявлення патогенност мiкpобiв у порожниш матки вiдбуваеться при пониженнi резистентност оpганiзму та наявностi сприятливих умов для розмноження мiкpобiв пiд час шволюци ендометpiю. Мiкpобна iнтоксикацiя тканин матки сприяе поширенню запального процесу та проявленню клмчних ознак метриту.
Пiсля визначення чутливост видiлених мiкpобних культур до антибютиюв та сульфанiламiдiв нами розроблено комплексну програму лжувально-профшактичних заходiв боротьби з тсляродовими хворобами оpганiв статевоï системи тварин, яка проходить зараз виробничу пеpевipку.
У зв'язку з значними економiчними затратами на лжування запальних пpоцесiв у матцi, використовуються piзнi способи лiкування та застосування багатьох антибактеpiальних, гормональних пpепаpатiв при терапи коpiв.
Одним з можливих методiв застосування гормональних пpепаpатiв у випадку з ендометритом е використання простагландину (PGF-2a). Застосування простагландину мае на мет викликати лютеолiз та скорочення гладко!' мускулатури матки, що призводить до евакуаци вмютимого матки.
У нашому випадку ми використовували синтетичний аналог PGF-26 -„Просольвш"(Р1геоЫп®) виробництва фipми „1нтервет". Застосовували його
154
внутршньом'язево у дозi 15 мг (2 мл.) Лжування з використанням самих лише простагландишв е мало ефективним у випадку значно! бактерiально! шсемшаци, тому необхщно застосовувати ще антибактерiальнi засоби.
Застосування рiзних антибiотикiв протягом багатьох роюв становили основу методiв лiкування ендометриив у корiв, але загальна антибютикотератя призводить до пiдвищення каренци на молоко тварин, яких лжують. Застосування препарата безпосередньо внутршньоматково значно знижуе цей показник.
У нашiй роботi ми використовували комбiнований антибактерiйний препарат „Метрикюр" (Мей"киге®) („1нтервет"), який мiстить 500мг цефатрину в формi бензатиново! сол^ яка була спецiально розроблена i призначена для лiкування пiдгострого i хронiчного запалення матки у корiв. Препарат застосовуеться внутрiшньоматково i призводить до швидкого звiльнення активного складника препарату у порожниш матки. Цефатрин проявляе високу активнiсть по вщношенню до численних грампозитивних мiкроорганiзмiв, зокрема А.pyogenes, i грамнегативних мiкроорганiзмiв, зокрема F.necrophorum.
Як свiдчать результати дослщжень, ефективнiсть лiкування хворих на ендометрит корiв у дослiдному господарствi залежить вiд !х загального стану, клмчного перебiгу хвороби та застосовано! схеми лжування.
Табл.1.
Ефективнiсть лiкування корiв при пiдгострому ендометритi.
Схема Кшькють Тривалкть Видужало Вибраковано
лжування корiв лiкування
корiв днiв гол. % гол. %
1 22 10 18 81,8 4 18,2
2 23 8 23 100,0 - -
Найкоротшим виявився цей перюд у групi корiв, яких лiкували по
схемi № 2. Одужало за проведеною схемою лжування 10 корiв, що складае 100,0 % i не вибраковано жодно! тварини.
Показники лiкування корiв за схемою № 1 були дещо гiршими i становили 81,8 % видужавших корiв, а також 18,2 % вибракованих.
Як свщчать даш, приведенi в таблицi, ефектившсть лiкування по схемi № 2 була кращою вiд схеми № 1, очевидно пов'язано з широким спектром антимжробних ди препарату метржур в поеднаннi з просольвiном та патогенетичною терапiею. При цьому слщ звернути увагу на тривалiсть лжування яка становить в середньому 8 дшв та легкiсть проведення маншуляцш.
Тривалiсть лiкування корiв при хрошчному ендометритi за схемою № 1 i № 2 становила вщ 15 до 17,5 днiв, що довше порiвняно з пiдгострим переб^ом ендометриту на 7-7,5 днiв.
155
Есфективтсть л1кування кор1в при хрошчному ендометрит1
Таблиця 2.
Схема лжування кор1в
Кшькють кор1в
Тривалкть лжування
дн1в
Видужало
гол.
%
Вибраковано
гол.
%
1
24
17,5
18
75,0
25,0
2
21
15
19
90,4
9,6
6
2
Вщновлення статево! цикл1чност1 \ показники вщтворювально! здатност кор1в, яю перехворши ендометритом, залежали вщ проведено! схеми лжування (табл.3).
У груш кор1в, яких лжували за схемою № 2, показники вщновлення вщтворювально! здатност були кращими пор1вняно !з схемою № 1.
Таблиця 3. Показники вщтворювально! здатност тсля лжування _пщгострого ендометриту_
Схема Кор1в Час вщновлення Заплщнешсть Заплщнено Сервк-
статево1 тсля корт перюд
цикл1чност1 першого оЫменшня
дшв гол. % гол. %
1 22 29 10 45,5 18 81,8 94
2 23 25 13 56,5 21 91,3 88
Тривалкть вщновлення статево! цикл1чност1 кор1в тсля лжування хрошчного ендометриту також залежала вщ вибраного методу лжування.
Таблиця 4.
Показники вщтворювально! здатност кор1в тсля лжування хрошчного
Схема Кор1в Час вщновлення Заплщнешсть Заплщнено Сервк-
статево! тсля першого корт перюд
цикл1чност1 осшеншня
дш гол. % гол. %
1 24 38 9 37,5 18 75,0 108
2 21 34 9 42,9 18 85,7 100
Статева цикл1чшсть тсля завершення лжування вщновлювалась у кор1в першо! групи в-середньому через 38 дшв тсля видужання тварини.
Заплщнешсть тсля першого оЫменшня складала 37,5 %, а загальна заплщнешсть становила 75,0%. Тривалкть перюду вщ отелу до заплщнення складала в середньому в цш груш 108 дшв.
У кор1в друго! групи, яких лжували !з застосуванням схеми № 2, статева цикл1чшсть вщновлювалась в середньому через 34 дш тсля закшчення лжування. Заплщнешсть тсля першого оЫменшня становила 42,9 %, а загальна заплщнешсть становила 85,7 %, що значно краще вщ попередньо! схеми лжування. Тривалкть перюду вщ отелу до заплщнення становила 100 дшв, що на 8 дшв менше шж у першо! групи кор1в.
156
Отримаш нами результати клмчних дослщжень та експерименив лягли в основу розроблених нами рекомендацш з профилактики неплщност корiв у ДП „Ямниця", де крiм загально-господарських, зоотехнiчних зaходiв у системi акушерськох' i гiнекологiчноï диспансеризацп провiдне мшце зайняли встaновленi нами нaйбiльш ефективш схеми лiкувaння хворих корiв.
Висновки
1. Серед пiсляродових ускладнень у корiв нaйбiльше поширення мае запалення слизовоï оболонки матки, яке переважно приймае хрошчний перебiг у виглядi гнiйного ендометриту i е поширеною причиною неплiдностi тварин.
2. Головною причиною тсляродового ендометриту е мжробна контaмiнaцiя матки корiв пiд час родiв та впродовж пiсляродовоï шволюци оргaнiв стaтевоï системи.
3. Сприяють розвитку i поширенню пiсляродових ускладнень вщсутшсть належних умов утримання корiв перед родами, пiд час та тсля отелення, висока мiкробнa забруднешсть корiвникiв без системaтичноï ïx дезшфекци.
4. При пiдгострому перебiгу ендометриту найкращий лiкувaльний ефект отримали вщ застосування таких препaрaтiв, як просольвш, метрикюр, нiтaмiн з одночасним проведенням новокaïновоï блокади тазового нервового сплетшня, удосконaленоï проф. В.I.Зaвiрюxою.
5. При хрошчному перебiгу ендометриту найкращий лжувальний ефект отримали вiд терaпевтичноï схеми, згщно яко^ крiм препaрaтiв, що застосовували при пiдгострому ендометритi, додатково проводили масаж матки через пряму кишку.
Лiтература
1. Ball L., Olsen JR., Mortimer RC. Therapeutic considerations for the postpartum bovine uterus II Soc. For Theriog. Newsletter 1984, 7: 4-5.
2. Зaвiрюxa В.1., Куртяк Б.М. Патолопя оргaнiв розмноження та стимулящя продуктивностi корiв.- Львiв: ТеРус, 1999.- 148 с.
3. Рекомендаци з профилактики неплiдностi худоби I Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин та ш. - Львiв, 2001. - 18 с.
4. Шматко Й. Я. Совершенствование методов профилактики и терапии эндометритов у высокопроизводительных коров-Витебск, 2001.-С. 20.
5. Janowski T., Zdunzyk S. Leczenie poporodowych zapalen macicy u krow II Weterynaria w praktyce.- 2006.-48(5). - 18-19.
6. Ptaszynska M. Terapia podostrych i przewleklych stanów zapalnych blony slyzowej macicy u bydla II Weterynaria w praktyce.- 2008.-35(4). - 12-17.
157
