CC BY
17
УДК 618:619:636.2
1вашшв Р.М., кандидат ветеринарних наук, асистент, Кудла 1.М., кандидат ветеринарних наук, доцент, Дубшяк Л.В., асистент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С. З. Гжицького
ОЦ1НКА СТАНУ В1ДТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АКУШЕРСЬКО1 ДИСПАНСЕРИЗАЦП
Проаналiзоеано стан еiдтеорення mpie у госnодарстеi ПАФ «Бший СтЫ», Сокальського району Льеiеськоí областi.
Встаноелено, що найбыьш поширеними причинами збыьшення триеалостi мiжотельного перюду були: тсляродоеа анафродизiя перееажно у перекток, патологiя родiе та пiсляродоеi хеороби оргате статееоí системи, а також поширен порушення технологи штучного оЫметння, зокрема несеоечасне оЫметння корiе, що еикликало поеторення естрального циклу (перегули) та поеторн оЫметння.
Ключовi слова: естральний цикл, еiдтеорна функщя, оеулящя, роди, анафродизiя.
1нтенсивний розвиток молочного скотарства в сучасних умовах на фош зростаючо! спещ^заци i концентраци сшьськогосподарського виробництва потребуе пошуку та розробки нових пiдходiв, методiв виршення проблем ритмiчного вщтворення високомолочних корiв, прогнозування та попередження акушерсько!' патологи, неплщноси, хвороб обмшу речовин та збереження народженого приплоду (Зверева Г.В., 1978-1982, Харута Г.Г., 1998-1999, Левченко В.1., 1997.).
Еволюцшно в органiзмi тварин склався тюний зв'язок мiж вщтворною здатшстю та молочною продуктившстю, завдяки якому самка не лише народжуе нащадка, але й вигодовуе його сво!м молоком, зберiгаючи видову популяцш тварин. Проте селекцiя худоби велася, в основному, у напрямку збшьшення молочно! продуктивностi корiв. Ця ознака оцшки молочних корiв перемiстилася на перше мюце, вiдтiснивши на другу позицш вiдтворення нащадкiв, яке було i залишаеться базисом розвитку молочного скотарства (Любецький В.Й., 2003, Валюшкш К.Д., 1993, Яблонський В.А., 2005, Власенко В В., 2005, Калиновський Г.М., 2002.).
Професором Зверевою Г.В. було розроблено i впроваджено у виробництво "Методику акушерсько! та гшеколопчно! диспансеризаци корiв i телиць", яка е базисом комплексно! програми профилактики неплщност маточного поголiв'я худоби.
Мета i завдання роботи включали аналiз стану вщтворення маточного поголiв'я худоби у господарствi ПАФ «Бший Стж» Сокальського району
© 1вашшв Р.М., Кудла 1.М., Дуб1няк Л.В., 2009 84
Львiвськоl области встановлення головних причин неплщноси, оцшку вщновлення вщтворно! функци корiв пiсля отелення та вщновлення репродуктивно! функци у неплщних тварин.
Матер1ал 1 методи. Пiд спостереженням було 329 корiв чорно - рябо! породи рiзного вiку, якi утримуються в оптимальних умовах. Молочна продуктивнiсть знаходиться у межах 4500 кг молока за лактацш.
Утримання корiв пiвроку на пасовищах та у лiтньому таборi забезпечуе нормальний активний моцiон, висою надо! (понад 20 кг молока) щоденно та високу рентабельнiсть виробництва молока. Проте i така система утримання високомолочних корiв мае сво! недолiки, у першу чергу - щодо ритмiчного вiдтворення. Вони стосуються, зокрема, визначення оптимальних термiнiв штучного оЫменшня корiв, яке проводять тшьки зранку i ввечерi переважно тсля до!ння; систематичного дослiдження корiв на тшьшсть та переводу сухостiйних корiв в окрему групу, деяких шших. Пiд час виконання роботи ми намагалися виправити окремi недолiки системи утримання. Отелення корiв впродовж року вщбуваеться майже рiвномiрно, що забезпечуе стабшьшсть виробництва молока i переробки молока впродовж року. Результати акушерсько! диспансеризаци показали, що найчастiше спостер^аються хвороби вагiтних тварин, якi закшчуються перериванням вагiтностi, патологiею родiв та тсляродовими ускладненнями, пiсляродовими парезами, зокрема у первкток. А найбiльшу проблему складають повторнi осiменiння, або так зваш перегули корiв, що спричиняе збiльшення тривалостi мiжотельного перiоду (табл. 1).
Таблиця 1
Показники тривалосп мпжотельного першду впродовж 2008 року
М1жотельний перюд
240-370 371-400 401-430 1 бшьше
№ з/п Назва господарства (0 'а § 0х « 'а § 0х (0 'а § 0х
1 ПАФ „Бший Спк" (п=329) 252 76,6 43 13,0 34 10,4
Отриманi нами данi свiдчать, що впродовж року (365 дшв) отелилося у ПАФ "Бший Стк" 76,6% корiв.
Це означае, що корови, у яких тривалкть мiжотельного перюду не перевищувала тривалостi року, тобто знаходилася у межах 340-370 дшв, дають щорiчно приплiд i лактацш та забезпечують високу рентабельнiсть виробництва молока. Корови, у яких тривалкть мiжотельного перiоду з рiзних причин становить понад 370 дшв, а навт 400 i бiльше, теляться два рази за три роки, вщповщно дають лише двi латацп. Кiлькiсть таких корiв щорiчно складае вiд 20 до 30%, що вщчутно впливае на виробництво молока, а також на
85
показник виходу телят, зниження якого переважно пов'язують iз неплщшстю корiв.
Нами встановлено, що найбшьш поширеними причинами збiльшення тривалост мiжотельного перiоду були: пiсляродова анафродизiя переважно у первiсток, патологiя родiв та пiсляродовi хвороби органiв статево! системи, а також поширенi порушення технологи штучного осiменiння, зокрема несвоечасне осiменiння корiв, що викликало повторення естрального циклу (перегули) та повторю осiменiння.
Отриманi нами данi дають пiдставу стверджувати, що проведення об'ективно! оцiнки стану вiдтворення корiв у будь-якому господарствi можливе лише за результатами систематичного здшснення акушерсько! та пнеколопчно! диспансеризаци маточного поголiв'я молочного стада.
Патолопя вiдтворення була i залишаеться невирiшеною проблемою молочного скотарства тому, що причини, яю И викликають, такi ж рiзноманiтнi, як умови життя молочних корiв.
Наведет данi у табл. 2 засвщчують, що кiлькiсть патологiчних родiв у корiв знаходилася у межах 22,7%, у тому чи^ затримання послщу реестрували у 6,7 % корiв. Прояву ди перелiчених причин патологи родiв сприяе багато екзогенних факторiв, якi стосуються несвоечасного запуску, порушення умов утримання сухостшних корiв, вщсутност належних умов для отелення та своечасно! рододопомоги i багато шших, якi нерiдко залишаються поза увагою тваринникiв та спецiалiстiв.
Таблиця 2
Причини 1 види патологм род1в у кор1в_
№ з/п Види патологи ПАФ "Бший Спк" (п=329)
кор1в %
1 Слабш та надм1рш перейми та потуги 14 4,2
2 Вузьшсть родових шлях1в та недостатне вщкриття шийки матки 12 3,6
3 Неправильне розташування плода 27 8,2
4 Затримання плщних оболонок (послщу) 22 6,7
Разом 75 22,7
Отриманi нами даш засвiдчують, що однiею iз причин патологи родiв у корiв е передчасне втручання у родовий процес, тобто у кшщ першо! стади родiв, коли появився плодовий мiхур i копитця кiнцiвок, акушер приступае до надання акушерсько! рододопомоги, тим самим порушуючи нормальне завершення родового процесу. Переважно у таких випадках недостатньо розтягуеться шийка матки, завертаеться головка плода в сторону або вниз, оскшьки вона ще не була у тазовш порожнинi, порушуеться ритмiчнiсть прояву
86
перейм i потуг та шше. Спещалюти-практики не розумшть фiзюлоril родового процесу, намагаються якомога швидше витягнути плiд iз родових шляхiв, забуваючи про те, що першим завданням акушера е зберегти здоров'я родшл^ а другим - життя плода. Переважно друге для них стае першим, що ми старалися не тшьки пояснити, але й переконати !х, надаючи рододопомогу коровам при потребу а не кожнш родiллi.
Дуже важливо розум^и, що роди - складний фiзiологiчний процес, у здiйсненнi якого беруть участь одночасно вс системи оргашзму родiллi та плiд, i що взаемообумовлешсть не можна порушувати передчасним втручанням, а лише надавати допомогу тод^ коли виведення плода гальмуеться або затягуеться з невiдомих причин.
З'ясування етюпатогенезу наведених у табл. 2 видiв патологи родiв показало, що причини слабких i надмiрних перейм та потуг у корiв були майже iдентичними. Слабкi перейми i потуги ми реестрували у 14 корiв пiд час 3-го i 4-го отелення незалежно вщ пори року при вище середнш вгодованостi тварин. Потрiбно вiдмiтити, що порушення динамiки перейм i потуг спостер^алося у перiод друго! стади родiв, тобто пiд час виведення плода, що не складало проблем при наданш рододопомоги.
Дещо складшше перебiгали роди при надмiрних переймах i потугах, що спостерiгалися у 14 корiв, переважно первiсток (9 гол.) i у 5-ти корiв пiд час других родiв. Трудшсть надання рододопомоги полягала у тому, що при надмiрному i майже постшному натужуваннi корiв неможливо ввести руку у родовi шляхи i визначити розмiщення плода. Тому ми спочатку робили низьку сакрально-епiдуральну анестезш, вводячи епiдурально половинну дозу (10мл) 1% розчину новока!ну i через 7-10 хвилин легко вводили руку в матку, визначали розмщення плода, витягували телятко. При цьому неправильне членорозмщення виявили у половини корiв, переважно голови i тазових кшщвок, але пiсля виправлення теляток витягнули здоровими.
Доречно вiдмiтити, що у 10 корiв послiд вiддiлився впродовж 40-90 хвилин тсля народження телят. Вузькють родових шляхiв та недостатне вщкриття шийки матки було встановлено у 12 корiв, у тому чи^ у 10 первiсток; у 2-ох корiв фактично пiд час 2-х i 3-х родiв було виявлено диспропорцш величини плода до родових шляхiв, народженi телята важили у середньому 47±1,3 кг. Ус телята народилися живими, звичайно при нашш допомозi, без кесарового розтину.
Недостатне вщкриття шийки матки у первкток ми вважаемо наслщком передчасного розриву плодового мiхура i витжання амнютично! рiдини. Адже повне розтягнення кругових м'язiв шийки матки вщбуваеться пiд тиском вклинених плiдних оболонок та вод пщ час ритмiчних перейм i потуг, а також тиском плода та скороченням окремих частин його тша.
При наявноси у цервiкальному каналi кiнцiвок плода ми, повертаючи !х в сторони i вверх та вниз, легко розтягували циркулярнi м'язи та збшьшували об'ем цервiкального каналу до належно! величини, що сприяло виведенню плода без зайвих ускладнень.
87
Патолопя членорозмщення стосувалася завертання голови плода в сторону або вниз у 18 корiв (35,3 %), згинання одше! або обидвох передшх кшщвок, переважно у карпальному суглобi у 22 корiв (43,1 %) та згинання тазових кшщвок у скакальному суглобi мало мюце у 11 корiв, або 21,6 %, тсля надання рододопомоги роди завершилися без ускладнень для породшь та здоров'я новонароджених.
Наведенi нами даш ще раз пiдтверджують важливе значення належних умов утримання для фiзiологiчного перебiгу родового процесу у високопродуктивних корiв.
Наступна патологiя родiв, яку вважають найбiльш поширеною у корiв, стосуеться третьо! стади - затримання плщних оболонок (послiду) в порожниш матки впродовж 12 годин i довше пiсля народження теляти. Причин затримання послщу описано чимало, проте нашi дослiдження показали, що вони стосуються усiх видiв патологи родiв у корiв, серед яких провщне значення належить системi утримання молочних корiв з урахуванням фiзiологiчного стану 1х органiзму та створенню належних умов здiйснення родового процесу. До системи утримання високопродуктивних корiв належить i диференцiйована, або фазова, годiвля.
Результати виконаних нами дослщжень щодо з'ясування причин i видiв патологи родiв у високопродуктивних корiв показали, що найменше вивченим залишаеться патогенез затримання послiду, який нерщко пов'язують iз кривою лактаци. У першу чергу це стосуеться тих корiв, що самостшно народили телят вноч^ а послiд не вщдшився впродовж наступного дня i застосування традицшних профiлактичних заходiв не дало бажаних наслщюв.
Детальне вивчення затримання послщу у 39 корiв при самостшному народженнi телят шляхом ректального дослщження матки i яечникiв пiсля внутрiматкового дослiдження стану матки через кожш 2 години вiд народження плода, показало, що плодовi оболонки залишилися у розi плодовмiстилища, а з вульви звисали лише оболонки, що були у сумiжньому, невагiтному розi матки. При цьому матка скоротилася вщразу пiсля народження теляти i розриву пуповини, тобто вiдбулося защемлення або затискання ворсинок хорiона, переповнених кров'ю, у криптах карункулiв, а з вшьного рогу матки вони вщдшилися i звисали з родових шляхiв, засвiдчуючи, що послiд вщдшяеться, тому спецiалiсти господарств нiяких профшактичних заходiв не застосовували.
Доцiльно наголосити, що уже через 12 годин тсля народження теляти руку ввести в матку було важко, рш матки нагадував овальний мшок дiаметром 21-22 см, переповнений карункулами рiзноl величини, що заповнювали усю порожнину матки. Просунути руку вперед було неможливо, оскiльки матка вiдразу скорочувалася i затискала руку, тому вщдшяти послiд у кiнцi першо! доби було неможливо, що спонукало нас зробити сакрально-епщуральну низьку анестезiю. Через 10-15 хвилин тсля введення новокашу ми вливали у порожнину матки 4-5 лiтрiв слизистого вщвару льону або рису, до якого
88
додавали 20 мл 5% спиртового розчину йоду, доливаючи його до 1 л^ра теплого вщвару повшьно, щоб випарувався спирт.
Через твгодини тсля вливання вщвару у порожнину матки легко вводили руку i вщдшяли котиледони вщ карункулiв, стимулюючи одночасно скоротливу здаттсть мiометрiю. Проблему складали останнi карункули, що знаходились в кiнцi рогу матки, яких не можна було дютати рукою.
Для цього застосовували новий споЫб. Поки матка знаходилась у розслабленому стат, на оброблену руку одягали одноразову рукавицю i через пряму кишку перемiщали матку у тазову порожнину, тсля чого зтмали рукавицю, змазували руку стерильним вазелiном i легко знiмали котиледони iз крипт останнiх карункулiв. Уся процедура тривала 5-7 хвилин. Долонею руки вигортали залишки рiдини iз порожнини матки, а в И порожнину вносили сумш порошку: стрептоцид, йодоформ i ксероформ порiвну по 10,0, розтирали И по стшках матки i повiльно перемiщували И назад у черевну порожнину.
Виконання дано! процедури забезпечило вщдшення послщу та профилактику пiсляродового ендометриту у 85 % корiв.
Наступною причиною затримання послщу, за нашими даними, е порушення родового процесу, котрi спричиняють продовження тривалостi виведення плода до 3-4 годин та перевтому родшл^
Тривалi маншуляци при наданш рододопомоги, виправлення неправильно розмiщених частин тша плода та iншi патологи викликають у корiв перевтому, тсля витягування теляти вони лежать спокшно впродовж години i довше без проявлення перейм i потуг.
У процес виконання роботи ми вщдшяли послщ у 21 корови на другу добу тсля патолопчних родiв, спричинених неправильним членорозмiщенням плода, слабкими переймами i потугами та недостаттм вiдкриттям шийки матки. Перед вщдшенням послiду внутрiшньовенно вводили 200 мл 0,5 % розчину новока!ну, виготовленого на фiзрозчинi плюс 150 мл 40% розчину глюкози та 50 ОД окситоцину.
Через добу вщ народження теляти послщ вщдшявся легко, потуги проявлялися слабо i рщко. Усi заходи профiлактики розвитку запальних процесiв ми виконували за вищеописаною схемою, але бiльше половини корiв (14) хворiло на пiсляродовий метрит. О^м описаних причин затримання послщу, що стосуються порушень динамiки родового процесу, дану патологш родiв часто пов'язують з умовами годiвлi та утримання сухостшних корiв, несвоечасним запуском, а також рiвнем молочно! продуктивности Ми не виявляли прямо! залежност патологi! родiв вiд рiвня молочно! продуктивности хоча скорочення тривалостi сухостшного перiоду до 30-35 днiв сприяло затриманню послщу у 7 корiв. Проте потрiбно вiдмiтити, що головне значення у поширенш дано! патологи корiв належить своечасному проведенню профшактичних заходiв, починаючи вiд запуску, належного догляду i годiвлi сухостiйних корiв i закiнчуючи створенням оптимальних умов для переб^у родiв.
89
Л1тература.
1. Завiрюха В.1., Куртяк Б.М. Патолопя оргашв розмноження та стимуляци продуктивностi ^piB. - Львiв: ТеРус, 1999. - 148 с.
2. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболевания у коров. - М.: Колос, 1964. -384 с.
3. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. - К.: Урожай, 1976. - 152 с.
4. Калиновський Г.М. Материнська плацента i затримання послщу у коpiв. -Житомир, 1999. - 67 с.
5. Рекомендаци з профилактики неплщност худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський, В.Й.Любецький, О.I.Сеpгiенко. - Львiв ДНДК1 ветпpепаpатiв, 2001.-18 с.
6. В.А.Яблонський. Ветеринарне акушерство, пнеколопя та бiотехнологiя вiдтвоpення тварин з основами андрологи / В.А.Яблонський, С.П.Хомин, Г.М.Калиновський, Г.Г.Харута, М.1.Харенко, В.I.Завipюха, В.Й.Любецький. Нова книга. Вiнниця. - 2006. - 587 с.
Summary
Ivashkiv R.M., cand.vet.sci., Kudla I.M., cand.vet.sci., Dubinyak L.V. assistant.
Lvov national university of veterinary medicine and biogeotechnologies of the
name S.Z. Gzhitskogo ANALYSIS OF REPRODUCTION FUNCTION DAIRY COWS AS A RESULT OF OBSTETRICS DYSPANSERYSATION The problem about reproduction of dairy cows is obstetrics pathology that is retention placente and postpartum endometritis, which have widespread and cause a infertility dairy cows. Complex treatment of obstetrics pathology in cows with rising pathogenic, symptomatogenig and other methods of therapy which positively influence on reproduction function of ovary and uterus of postpartum cows. Argumentaly determine that general cause of cows obstetrics pathology is metabolic disorders and reduce of immunological status of cows organism in postpartum periods.
It was stated, that systematic carry out of obstetrics dyspanserysation is important prophylactic measures of obstetrics pathology and infertility in dairy cows.
Key words: reproduced function, ovulation, births, anaphrodisia.
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2009
90
