CC BY
29
УДК 618:619:636.2
1вашк1в P.M., к. вет. н., Стефаник В.Ю., проф., Кудла I.M., доц.,
Дмитр1в О.Я., доц, Костишин €.€., доц., Кава С.И., ст. викладач, Кацараба O.A., асист., Ißaxiß М., acnip. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
¡меш С. 3. Тжицъкого
АНАЛ13 СТАНУ ВЩТВОРЕННЯ ВИС0К0ПР0ДУКТИВН01ХУДОБИ У ПАФ «Б1ЛИЙ CTIK» ТА ДП «ЯМНИЦЯ»
В1дтворювалъна здаттстъ тварин е визначалъним показником розвитку тваринництва та виробництва тваринницъког продукцп. При ттенсивному ведент скотарства виникае потреба в отримант приплоду eid кожног клгтчно здоровог коровы у нам1чет термти [Яблонсъкий В.А., Хомин С.П. 2006]. Основным KpumepieM ощнки стану eidmeopemn Kopie молочного стада е показник тривалост1 м1жотелъного nepiody, що повинен вкладатися у тривалктъроку (365 дн.).
Ключое1 слова: акушерсъка патолог1я, лактогенез, eidmeopennn, акушерсъка диспансеризащя, патолог1ярод1в, ендометрит, метрит.
Актуальшсть теми. 1нтенсивний розвиток молочного скотарства в сучасних умовах на фош зростаючо! спещал1заци i концентрацп сшьськогосподарського виробництва потребуе пошуку i розробки нових пщход1в та метод1в виршення проблем ритм1чного вщтворення високомолочних Kopie, прогнозування та попередження акушерсько! патологи, неплщност1, порушення обмшу речовин та збереження народженого приплоду. [4,5].
Мета i задач! дослщжень. Метою дослщження було: з'ясувати ф1зюлопчш основи взаемозв'язку та взаемообумовленост1 процеав вщтворення i лактогенезу, встановити причини i'x порушень i розробити комплекс заход1в i'x корекци та профшактики нeплiднocтi на 0CH0Bi проведения акушерсько! диспансеризаци Kopie.
Роботу виконували впродовж 2010-2011 poKiB у лаборатори кафедри акушерства i штучного оЫменшня с/г тварин iMeHi Г.В.Зверево! Льв1вського нaцioнaльнoгo ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З.Гжицького. Виробнич1 дослщи проведено на погол1в'1 високопродуктивних Kopie, що належать доч1рньому пщприемству (ДП) "Ямниця" вщкритого акцюнерного товариства (ВАТ) 1вано-Франювськ-цемент Тисменицького району 1вано-Франк1всько1 област1 та приватнш агроф1рм1 (ПАФ) "Бший Ст1к" Сокальського району Льв1всько! области
© 1вашшв P.M., Стефаник В.Ю., Кудла I.M., Дмитр1в О.Я., Костишин G.G., Кава С.Й., Кацараба O.A., 1вах1в М., 2012
129
На 01.01. 2011 року у приватнш агроф1рм1 "Бший Стк" було 405 кор1в, середня продуктившсть яких за 2010 р1к становила 4535 кг молока за лактацш.
Аналопчно у доч1рньому пщприемств1 "Ямниця" нараховувалося 398 кор1в, молочна продуктившсть яких за 2010 р1к становила 6870 кг молока за лактацш. Оцшюючи динам1ку отелення кор1в впродовж 2011 року (табл. 1), можна вщм1тити, що виражено! сезонност1 отелень в обидвох господарствах не спостер1галось.
Проте у ПАФ "Б¿лий Стк" за перше твр1ччя отелилося 63,2% кор1в, 1 найменше вл1тку, лише 17%, що також позитивно впливае на виробництво молока, бо з весни до осеш тварини пасуться та при дворазовому до!нш фактично цшими днями знаходяться на пасовищг Безумовно, дшча система утримання кор1в, обумовлена виробничими процесами, сприяла становленю наведено! системи вщтворення.
Таблиця 1
_Динам¡ка отелення кор1в протягом 2011 року_
№
з/п
Назва господарства
зима
а §
Пори року
весна
а §
Л1ТО
а §
ОС1НЬ
а §
ПАФ "Бший стш" (п=329)
100
30,4
108
32,8
56
17,0
65
19,
ДП "Ямниця" (п=338)
103
30,4
76
22,5
64
19,0
95
28,1
1
2
Утримання кор1в твроку на пасовищах та у л1тньому табор1 забезпечуе нормальний активний моцюн, висою надо! (понад 20 кг молока на корову) щоденно та високу рентабельшсть виробництва молока, що дало можливють здшснити реконструкцию наявних кор1вниюв та запровадити безприв'язне утримання кор1в протягом зимово-стшлового перюду та обладнати дошьний зал за сучасним типом, для пщвищення якост1 молока, а вщповщно I пщвищення його вартостг
Проте I така система утримання високомолочних кор1в мае сво! недолжи, у першу чергу - щодо ритм1чного вщтворення. Вони стосуються зокрема визначення оптимальних терммв штучного оЫменшня кор1в, яке проводять тшьки зранку I ввечер1 переважно теля дошня; систематичного дослщження кор1в на тшьшсть та переведения сухостшних кор1в в окрему групу та деяких шших. Цшком протилежна система утримання та використання високопродуктивних кор1в створена у доч1рньому пщприемств1 "Ямниця". Утримання кор1в круглор1чно стшлове при триразовому до!нш у молокопровщ. Спостереження за ф1зюлопчним станом кор1в ведеться систематично спещалютами господарства, але немае можливосгп запровадити диференцшовану збалансовану год1влю кор1в вщповщно до стану !х оргашзму.
130
Отелення кор1в протягом року вщбувается майже р1вном1рно, що забезпечуе стабшьшсть виробництва молока та переробки молока впродовж року. Результати акушерсько! диспансеризаци показали, що частше шж у ПАФ "Бший Ст1к" спостер1гаються хвороби ваптних тварин, яю закшчуються перериванням ваптност1, патолопею род1в та шсляродовими ускладненнями, тсляродовими парезами, зокрема у первюток. А найбшьшу проблему складають перегули кор1в, що спричиняе збшьшення тривалост1 м1жотельного перюду (табл. 2).
Таблиця 2
Показники тривалосл м1жотельного першду впродовж 2011 року.
№ з/п Назва господарства М!жотельний пе рюд
240-370 371-400 401-430 1 бшьше
(0 'а § 0х « 'а § % « 'а § %
1 ПАФ Бший Спк (П=329) 252 76,6 43 13,0 34 10,4
2 ДП Ямниця (П=338) 248 73,4 38 11,2 52 15,4
Отримаш нами даш сввдчать, що впрдовж року отелилося у ПАФ "Бший Спк" 76,6% кор1в, а у ДП "Ямниця" - 73,4 % , що на 7-10 % бшьше, шж у 2010 рощ.
Це означав, що корови, у яких тривалють м1жотельного перюду не перевищувала тривалост1 року, тобто знаходилася у межах 340-370 дшв, дають щор1чно приплщ та забезпечують високу рентабельшсть виробництва молока. Корови, у яких тривалкть м1жотельного перюду з р1зних причин становить понад 370 дшв а нав1ть 400 \ бшьше розтелюються два рази за три роки, а вщповщно дають лише дв1 латаци. Кшьккть таких кор1в щор1чно складае вщ 20 до 30%, що вщчутно впливае на виробництво молока, а також на показник виходу телят, зниження якого переважно пов'язують ¿з неплщшстю кор1в.
Нами встановлено, що найбшьш поширеними причинами збшьшення тривалост1 м1жотельного перюду були: патолопя род1в та шсляродов1 хвороби оргашв статево! системи. Отримаш нами даш дають пщставу стверджувати, що проведения об'ективно! оцшки стану вщтворення кор1в у будь-якому господарств1 можна лише за результатами систематичного здшснення акушерсько! та гшеколопчно! диспансеризаци маточного погол1в'я молочного стада.
Патолопя вщтворення була \ залишаеться невиршеною проблемою молочного скотарства тому, що умови утримання молочних кор1в е р1зш. Серед причин, яю викликають розлади вщтворювально! здатност1 високопродуктивних кор1в, чшьне мюце займае патолопя род1в та шсляродов1 ускладнення, що е наслщком негативного впливу комплексних екзогенних фактор1в, зокрема несвоечасного запуску, грубих порушень умов утримання, \ год1вл1 сухостшних кор1в, вщсутшсть належних умов для переб1гу род1в та
131
тсляродового перюду \ багато шших, котр1 переважно залишаються поза увагою тваринниюв та спещал1ст1в [1].
Наведен! даш у (табл. 3.) засвщчують, що кшькють патолопчних род1в у кор1в знаходилася у межах 22,7- 27,7 %, у тому числ1 затримання послщу реестрували у 6,7 % кор1в ПАФ „Бший Стк" { в 11,2 % кор1в ДП „Ямниця" або майже у два рази частше, що ми пов'язуемо ¿з стшловою системою утримання.
Таким чином патолопя род1в у високопродуктивних кор1в коливаеться у межах 22,7-27,7% при цьому порушення переб1гу род1в, спричинеш оргашзмом родшл1 складають 7,8- 9,4%, з неправильним розташуванням плода у родових шляхах- 7,3-8,2% { затриманням плщних оболонок 6,7-11, 2 % випадюв.
Таблиця 3.
Причини 1 вндн патологи род1в у кор1в _
№ з/п Види патологи ПАФ "Бший Спк" (п=329) ДП "Ямниця" (п=338)
(0 'а § 0х (0 'а § 0х
1 Слабш та надм1рш перейми та потуги 14 4,2 17 5,0
2 Вузьшсть родових шлях1в та недостатне ввдкритгя шийки матки 12 3,6 15 4,4
3 Неправильне розташування плода 27 8,2 24 7,1
4 Затримання плвдних оболонок (послщу) 22 6,7 38 11,2
Разом 75 22,7 94 27,7
Отримаш нами даш засвщчують, що одшею ¿з причин патологи род1в у кор1в е передчасне втручання у родовий процес, тобто у кшщ першо! стади род1в, коли появився плодовий м1хур I копитця юнщвок, акушер приступав до надання акушерсько! рододопомоги, I тим самим порушуючи нормальне завершения род1в. Переважно у таких випадках недостатньо розтягуеться шийка матки, завертаеться головка плода вбж або вниз, оскшьки вона ще не була у тазовш порожниш, порушуеться ритм1чшсть проявления перейм I потуг та шше.
Дуже важливо розум1ти, що роди - складний ф1зюлопчний процес, у здшсненш якого приймають участь одночасно ус1 системи оргашзму родшл1 та плода I 1х взаемообумовлешсть не можна порушувати передчасним втручанням, а лише надавати допомогу тод1, коли виведення плода гальмуеться або затягуеться з невщомих причин.
З'ясування причин патологи род1в, наведених у (табл. 3.), показало, що слабю I надм1рш перейми I потуги у кор1в обидвох господарств були майже щентичними. Слабю перейми I потуги ми реестрували у 19 кор1в пщ час 3-го I 4-го отелення незалежно вщ пори року при вищш вщ середньо! вгодованост1
132
тварин. Потр1бно вщм1тити, що порушення динамжи перейм \ потуг спостер1галося у перюд друго! стади род1в, тобто пщ час виведення плода, що не складало проблем при надант рододопомоги. Лише у двох кор1в було встановлено неправильне членорозмщення плода, завертання голови в б1к, яке легко виправили, \ телята народилися живими та здоровими без набутих ускладнень.
Дещо складшше проходили роди при надм1рних переймах \ потугах, що спостер1галися у 12 кор1в, переважно первюток (7 гол.) \ у 5-ти кор1в пщ час других род1в. Важккть надання рододопомоги полягала у тому, що при надм1рному I майже постшному натужуванш кор1в неможливо ввести руку у родов1 шляхи I визначити розмщення плода. Тому ми спочатку робили низьку сакрально-епщуральну анестезш розчином новока!ну, I через 7-10 хвилин легко вводили руку в матку, визначали розмщення плода I витягували телятко. При цьому неправильне членорозмщення виявили у половини кор1в, переважно голови I тазових юнщвок, але теля виправлення телята народилися здоровими [2].
Доречно вщм1тити, що у 10 кор1в послщ вщдшився впродовж 40-90 хвилин теля народження телят. Вузькють родових шлях1в та недостатне вщкриття шийки матки було встановлено у 27 кор1в, у тому числ1 у 19 первкток; у 8-ми кор1в фактично пщ час 2-х I 3-х род1в було виявлено диспропорцию величини плода до родових шлях1в, народжет телята важили у середньому 47±1,3 кг. Ус1 телята народилися живими, звичайно при нашш допомоз1 без кесаревого розтину.
Недостатне вщкриття шийки матки у первюток ми вважаемо наслщком передчасного розриву плодового м1хура I виткання амнютично! рщини. Адже повне розтягнення кругових м'яз1в шийки матки вщбуваеться пщ тиском вклинених плщних оболонок I вод пщ час ритм1чних перейм I потуг, а також тиском плода та скороченням окремих частин його тша.
Вузькють родових шлях1в та !х невщповщтсть величин! плода було встановлено нами у трьох первшток ПАФ "Бший Стж". Двом коровам зробили кесар1в розтин, а у третьо! на другу добу вщ початку род1в виявлено мертвий плщ при тазовому передлежант, який пщдали фетотоми. Шсля виздоровлення та закшчення лактаци ус1х кор1в перевели на вщгод1влю.
Неправильне розташування плода у родових шляхах пщ час род1в е найбшьш поширеною причиною порушень динамки родового процесу. Ми надавали рододопомогу 51 коров1 ¿з неправильним членорозмщенням плода, з яких 39 кор1в родили у загальному кор1внику пщ час л1тньо-пасовищного перюду 1 лише 12 кор1в пщ час род1в було переведено у родильт станки .
Патолопя членорозмщення стосувалася завертання голови плода вбш або вниз у 18 кор1в (35,3 %), згинання одте! або обидвох передтх кшщвок, переважно у карпальному суглоб1 у 22 кор1в (43,1 %) та згинання тазових юнщвоку скакальному суглоб1 мало мюце у 11 кор1в, або 21,6 %, теля надання рододопомоги роди завершилися без ускладнень для породшь та здоров'я новонароджених.
133
Наведен! нами даш ще раз пщтверджують важливе значения належних умов утримання, своечасного встановлення причин патологи род1в, профшактики ускладнень та надання квал1ф1ковано! допомоги в умовах штенсивного виробництва молока мае виршальний вплив на вщтворну здатшсть у високопродуктивних кор1в.
Л1тература
1. Диспансеризащя велико! рогато! худоби : метод. рек. [I.B. Левченко, 1.П. Кондрахш, Г.Г. Харута,та ш.]. - Ки!в, 1997. - 60 с.
2. Зав!рюха B.I., Куртяк Б.М. Патолопя оргашв розмноження та стимуляц!! продуктивное^ KopiB. - Льв!в: ТеРус, 1999. - 148 с.
3. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. К.: Урожай, 1976. - 152 с.
4. Рекомендаци з профшактики непл!дност! худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський, В.И.Любецький, O.I.CeprieHKO. - Льв!в ДНДК1 ветпрепарат!в, 2001.-18 с.
5. В.А.Яблонський. Ветеринарне акушерство, г!неколог!я та бютехнолопя в!дтворення тварин з основами андрологи./ В.А.Яблонський, С.П.Хомин, Г.М.Калиновський, Г.Г.Харута, М.1.Харенко, В.1.3ав!рюха, В.ПЛюбецький. Нова книга. Вшниця. - 2006. - 587 с.
Summary Ivashkiv R.M.
L'vivsky national university of veterinary medicine and biottechnologies of the
name of S.Z. Gzhickogo. STATE OF RECREATION OF HIGH-PERFORMANCE COWS ON RESULTS THE OBSTETRIC HEALTH CENTRE SYSTEM ON AN
EXAMPLE PAF THE BILYI STIK AND DP OF YAMNYCYA Reproductive ability of animals is the determining index of development of stock-raising and production of stock-raising goods. At the intensive conduct of the cattle breeding it is needed to labour for the receipt of issue from every clinically healthy cow in the set terms, that leaving of cow from a herd was not unprofitable for a proprietor [Yablonskiy v.A., Khomin s.P. 2006].
Key words: obstetrics pathology, lactogenesis, reproduction, obstetrics dyspanserysation, partum pathology, endometritis, metrritis.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
134
