CC BY
34
© Демченко А. В.
УДК 616.89-008.1:615.322
Демченко А. В.
Ф1ТОТЕРАП1Я ПСИХОЕМОЦ1ЙНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦ1Ю
Запорiзький державний медичний ушверситет, Унiверситетська клiнiка (м. Запорiжжя)
Стаття е фрагментом НДР «Оптимiзацiя дiа-гностичних та лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв у хворих з гострими та хроычними порушеннями мозкового кровооб^» (№ державно! реестрацiI 011311000798).
Синдром вегетативно! дисфункцп (ВД) супро-воджуе багато соматичних захворювань i залиша-еться однiею з важливих та актуальних проблем клiнiчноI неврологи. Цей синдром обумовлений пе-реважно порушенням надсегментарно! ланки автономно! нервово! системи та включае в собi прояви усiх форм порушення вегетативно! регуляцi! [5,17]. Дисфункцi! автономно! нервово! системи виявля-ються у 20% дтей i 70% дорослих [17]. Так, за да-ними медично! статистики, в Укра!нi у 2014 р. було зареестровано 500 тисяч па^ен^в на вегетативно-судинну дистоыю [28]. На частку ВД припадае до 15-20% функцюнальних розладiв серцево-судинно! системи, а серед оЫб молодого працездатного вiку близько 30% хворих - це пащенти з ВД [11,15].
ВД - це мiждисциплiнарна проблема, яка при-вертае увагу лiкарiв рiзних спецiальностей в зв'язку з тим, що до цього часу не з'ясовано, чи е вона самостмним захворюванням або фактором ризи-ку - предиктором артерiально! гiпертензi!, атеросклерозу та iшемiчно! хвороби серця [5]. ^м того, синдром ВД - це мультифакторний стан, у розвитку якого беруть участь генетичнi та набут фактори, якi ведуть до порушення нейрогуморально! та ендо-кринно! регуляцп тонусу переважно серцево-судин-но! системи. Кгмычна картина синдрому ВД характеризуемся значною рiзноманiтнiстю та залежить вщ вiку, рiвня артерiального тиску та характеру нейро-вегетативних змш [5,11]. Спектр вегетативних по-рушень надзвичайно рiзноманiтний i визначаеться генетичними факторами (особливостями психiчно,|, конституцi! та вегетативного забезпечення, вегетативною сприйнятливютю ^е! чи iншо! системи) i причинами невротизацi! (такими як стрес, Ытоксика^я, перевтома, професiйнi шюдливост^ соматичне за-хворювання тощо) [5,15,16].
Одним з найбтьш частих проявiв ВД е психое-моцiйний дисбаланс, який, як правило, тяжко переноситься хворими, значно попршуе якють !х життя i сприяе збтьшенню патогенетичного порочного кола стрес-iндукованих порушень центрально! нервово! системи [5,15].
У тепершнм час свiтовою медичною громад-ськiстю у багатьох випадках ВД розглядаеться як соматизована (маскована) депреЫя, де емоцй
нi розлади прихован пiд домiнуючою соматичною (вегетативною) симптоматикою. Цим пояснюеться така широка представленють тривожно-депресив-них розладiв на прийомах у терапев^в та Ымейних лiкарiв. За даними рiзних авторiв, до 80% первин-них пащен^в з тривожно-депресивними розладами звертаються за медичною допомогою не до псих^ атрiв, а до лiкарiв внутршньо! медицини, оскiльки серед скарг у цих хворих превалюе саме соматична симптоматика [16].
Суттева проблема сучасного сусптьства - поши-ренiсть серед населення велико! ктькост iнформацi! та стиош термiни для !! обробки, що призводить до появи сучасних факторiв ризику i, в першу чергу, до хронiчного стресового перевантаження. А занадто швидкий ритм життя часто призводить до розвитку астеычних та тривожно-депресивних розладiв ^ як наслщок, до порушення сну та когытивних функцiй [19]. Астенiчний синдром — це один з найбтьш по-ширених синдромiв у хворих на ВД. Астеычы розлади характеризуются зниженням толерантностi до ф^ зичних i психiчних навантажень, лабiльнiстю настрою, дра^вливютю, головним i м'язовим болем, вегета-тивними порушеннями та порушеннями сну [3].
Взаемозв'язок тривожних розладiв з порушеннями сну, помiрними або тяжкими, i перш за все з шсомыею пiдтверджений у рядi сучасних наукових дослiджень [6,27]. При цьому зв'язок мiж тривожню-тю i синдромом iнсомнi! не односторонне (хвороба призводить до порушень сну), а двостороннй З одного боку, встановлена чтеа залежнiсть тяжкост тривожностi вiд супутнiх розладiв сну [27], а з шшо-го - продемонстрована роль патолопчно! тривоги в порушеннях сну [5]. Це багато в чому обумовлено патогенетичним фактором: тривога провокуеться корковою пперактива^ею, яка розглядаеться як основна ланка патогенезу шсомнп.
В якост провокуючого фактору розвитку шсомнп може бути будь-яка стресова подiя. У гострому пе-рiодi порушення сну, як безпосередньо пов'язанi з реакцiею на стресову ситуацю, сон може вщновити-ся пiсля !! вичерпання. Проте при наявност певних чинникiв високо! iнтенсивностi стресу або затягу-ванн стресово! ситуацi! залишаються пiдтримуючi чинники, як представляються проявами соматично! i корково! гiперактивацi! [13].
Сьогоднi взаемозв'язок мiж iнсомнiею i когы-тивними порушеннями не визивае сумыву. Якють сну тюно пов'язана з яюстю пiзнавального процесу - активною розумовою дiяльнiстю, яка в значнiй мiрi
визначаеться збереженням свiдомостi та мотиво-ванiстю людини. Так, достатый рiвень бадьоростi та якiсть попереднього сну необхщы для збереження когытивних функцiй. А наявнiсть когнiтивноI дис-функцiI залежить вiд стану лiмбiчноI системи, при-сутностi та вираженост супутнiх тривожних або де-пресивних розладiв [14].
Пацiенти скаржаться на порушення пам'ятi, упо-вiльнення швидкост психiчних процесiв, неможли-вiсть в задан термiни впоратися з поставленим за-вданням. Подiбний стан зазвичай визначаеться як «синдром менеджера».
В бтьшост випадюв когнiтивнi порушення, за своею виразнютю, вiдповiдають суб'ективному або легкому когытивному дефiциту: нейропсихологiчне доогмдження не виявляе порушень або вони м^-мальнi; пацiенти живуть звичним для них життям i не вщмовляються вiд будь-яких справ або хобi у зв'язку з когытивними розладами (наприклад, не дивля-чись на вщчуття нездатностi впоратися з робочим навантаженням, продовжують працювати на тм же посадi i в цтому справляються) [14].
Таким чином, висока коморбщнють когнiтивних порушень i розладiв сну диктуе обов'язкове i необ-хiдне виявлення iнсомнiI у пащен^в будь-якого вiку, а також II корекцю для подальшо! профтактики ког-нiтивних порушень. Необхiдно також своечасно ви-являти i л^вати супутнi тривожно-депресивнi роз-лади, як можуть негативно впливати як на сон, так i на когнггивы функцiI.
У пацiентiв середнього в^, особливо з когы-тивними порушеннями, ретельний аналiз стану сну, тривоги i депресiI набувае ще бтьшо'! актуальностi, з урахуванням прямого впливу шсомнп i тривожно-депресивних стаыв на прогресування порушень когнiтивних функцм [14].
Лiкування ВД е складним, тому що iснуе багато невиршених завдань внаслiдок вiдсутностi висо-коефективних методiв, якi сприяють тривалiй ста-бiлiзацiI стану або повному одужанню [2]. При ВД найбiльший дискомфорт патенту завдають саме психоемоцiйнi симптоми, як можуть тривати на-в^ь пiсля встановлення контролю над соматичними проявами [3,5]. На перших етапах лкування перевага надаеться немедикаментозним засобам, як включають: дотримання режиму дня з достатньою тривалiстю ычного сну, денний вiдпочинок, гiгiену пращ, заняття фiзичною культурою з проведенням ранково! зарядки, фiтотерапiю i рiзнi фiзiотерапев-тичнi процедури,психотерапiю.
Тераыя ВД з астенiчним або тривожно-депресив-ним синдромами не повинна обмежуватися лквща-цiею тiльки соматичних порушень, але й обов'язково повинна включати корекцю емоцмних розладiв на-в^ь субпорогового рiвня [16].
Терапiя тривожних розладiв базуеться на комплексному пiдходi та складаеться з психотерапп, пси-хофармакотерапiI та соцiально-середового впливу. Основним методом лкування при тривожних розла-дах е психотерапiя. В даний час психотерапевт мае великий творчий арсенал засобiв: вщ простих, спря-мованих на симптоматичне полтшення, до склад-них, сфокусованих на виршены внутрiшнiх конфлк-
тiв патента. Бiльшiсть схем психотерапiI заснованi на припущены, що тривога обумовлена перебть-шеною оцЫкою загрози або невiрним трактуванням власного стану пiдвищеноI активаци. При цьому або переоцiнюеться зовышня небезпека, або недоощ-нюються власы можливост впоратися з нею. Вини-кають тривожнi побоювання i почуття безпораднос-тi, при яких увага зосереджуеться на внутрiшньому станi. Пщвищена настороженiсть призводить до зниження уваги i послаблення концентрацiI, а також до порушень самоконтролю i вiрного реагування. Найважливiша мета психотерапiI - це поетапне при-ведення пащен^в до усвiдомлення сутi свого психо-логiчного конфлiкту i далi поступова модифiкацiя ко-лишнiх неадекватних схем поведшки. Результатом психотерапевтично! корекцiI мае стати вироблення ново!, бтьш гармоыйно'! та гнучко! системи поглядiв i вiдносин, бiльш зрiлих механiзмiв адаптаци, вщнов-лення процесiв самоконтролю i адекватного реагування [9].
Л^вання когнiтивних розладiв, зокрема легких, помiрних i суб'ективних, - завдання непросте [8,18]. Вщповщно до сучасних уявлень, л^вання перш за все повинно бути направлено на профтактику по-дальшого прогресування когнiтивних порушень. Треба Ыформувати пацiента про необхiднiсть до-статнього iнтелектуального навантаження. Надзви-чайно важлива i рухова активнiсть. Дан бiльшостi епiдемiологiчних дослiджень, проведених на цей час, показали, що щодены, переважно аеробы, ф^ зичнi навантаження достовiрно зменшують ризик розвитку когытивно! дисфункцiI. Зниження маси тiла, вщмова вiд палiння, змiна звичок харчуван-ня (обмеження м'яса i тваринних жирiв на користь риби, фрук^в, овочiв та оливково! олiI) - основы скгадовi здорового способу життя, а значить i три-валого збереження когнггивних функцiй. При вияв-леннi когнiтивних порушень, якi не досягають ступе-ню деменцп, основна роль в !х корекцiI вiдводиться когнiтивно-моторному тренiнгу [14].
Очевидно, що л^вання тривоги i депресiI повинно позитивно впливати на якють сну. У зв'язку з цим слщ зазначити, що одним з найперспективыших на-прямкiв в лкуваны тривожних станiв, когнiтивних розладiв та порушень сну при психосоматичнм патологи в цтому е фтофармакотераыя [4].
З урахуванням поеднання м'якого i разом з тим клмычно значимого фармаколопчного ефекту, без-пеки, добро! переносимой й доступностi бтьшост рослинних засобiв, використання ефективно! фто-терапiI стае досить перспективною можливютю. Так, сьогоднi фiтопрепарати приймають до 40% насе-лення европейських кра!н i США [25]. Таким чином, створюеться можливють задоволення потреб сучас-ного суспiльства в засобах природного походження, якi завоювали широку популярнють в рiзних кражах свiту [4].
На сьогодн слiд визнати особливо перспективни-ми комбiнованi фiтозасоби, як дозволяють вирiшити найважливiшу клiнiчну задачу - скорочення полтраг-мазiI i пiдвищення безпеки лiкування при збереженн високих стандартiв ефективностi терапiI [3].
При сучасних ыдходах до л^вання рослиннi за-соби широко використовуються в ктычый практицi, з огляду на !х максимальну фiзiологiчнiсть дi! в ор-ганiзмi й високу в цiлому ступiнь безпеки. Багато з них мають цшы в ктычному планi, рiзноспрямованi ефекти дi! щодо центрально! нервово! системи [3].
Одним з найбтьш перспективних засобiв фар-макотерапi! когнiтивних порушень в лкарсьюй практицi слiд визначити препарати пнкго бЛоба. Основы бюлопчы ефекти препара^в г1нкго прояв-ляються наступними фармаколопчними ефектами: антиоксидантний, мембраностаб^зуючий, нейро-медiаторний, нейротрофiчний i вазотропний (вазо-регулюючий i антиагрегантний) [4,12].
Ункальною особливiстю екстракту пнкго е властивi йому як прямий, так i непрямий впливи на процеси втьно-радикального окислення, якi ак-тивiзуються при всiх формах цереброваскулярно!, нейродегенеративно! i психосоматично! патологi!. Флавоно!ди, якi входять до складу екстракту пнкго, мають здатнють нейтралiзувати гщроксильы i пе-роксиднi радикали, супероксиды анюни та оксид азоту, а також попереджувати розвиток процесiв пе-рекисного окислення в мембранах нейроыв за ра-хунок проникнення в лтщний бiшар мембрани [22].
З огляду на роль ппокампу в реалiзацi! когнггив-них функцiй, важливо пiдкреслити наявнiсть прямо! нейропластично! дм екстракту пнкго щодо нейро-ыв гiпокампу та збiльшення числа мiжнейронних зв'язкiв, що дозволяе говорити про нього як про своерщний «активатор» ызнавально! сфери [1].
Нейромедiаторну дю екстракту пнкго, насампе-ред, пов'язано з його активуючим впливом на процеси холшерпчно! медiацi! та, зокрема, зi стимуляцiею зворотного захоплення холшу в сiнапсах i пщвищен-ням щiльностi М-холiнорецепторiв в корi та ппокам-пi - репонах мозку, якi прямо пов'язанi з реалiзацi-ею когнiтивних i психоемоцмних функцiй. Крiм того, екстракт пнкго володiе спрямованим активуючим впливом на адрено- i серотонiнергiчнi процеси [1].
Вазотропна дiя екстракту пнкго включае наяв-нiсть вазорегулюючих i реолопчних ефектiв. Най-важливiшою особливiстю регуляци судинного тонусу пiд впливом екстракту г1нкго е нормалiзацiя процеЫв мiкроциркуляцi! в мозку та його здатнють пщвищувати венозний тонус, що приводить до зменшення проявiв циркуляторно! гiпоксi! та полт-шення метаболiзму нервових клiтин. Таким чином, вазотропна дiя екстракту пнкго сприяе подалыхмй активацi! бiоенергетичних процесiв в нейронах, до-повнюючи та пiдсилюючи його нейрометаболiчнi ефекти [1,10,12].
Лiкування препаратами пнкго безпосередньо сприяе пщвищенню якост життя пацiентiв та грае ключову роль в штегральый оцiнцi зменшення про-явiв фiзично! та розумово! астенi! [1,7,10,12,18,26].
Найважливiшим результатом проведених до-слiджень екстракту пнкго стало встановлення його високо! безпеки порiвняно з плацебо та iстотне пе-ревершення за даним критерiем практично вЫх пре-паратiв нейрометаболiчного i вазотропного типiв дi!. Побiчнi ефекти вiдмiченi вкрай рiдко (менше 1 на 30 млн. доз) i проявлялися ттьки у виглядi незначних
диспепсичних розладiв, головного болю i шкiрних алергiчних реакцiй. Крiм того, екстракт пнкго практично позбавлений ризику передозування i потенщ-алу взаемоди мiж iншими лiками, що дозволяе без-печно застосовувати його в комплексна терапi! [24].
Доведено, що хоча в цтому когытивы функцi! з вiком мають тенденцю до зниження, швидкiсть когнитивного зниження достовiрно залежить вiд типу одержувано! терапi!. Так, за даними Атнеуа Н. i сы-вавт., пащенти, якi приймали танакан (пнкго бло-ба), демонстрували статистично достовiрно меншу швидюсть прогресування когнiтивних розладiв [21]. Найважливiшою е дiя пнкго на стан когытивних функцiй у молодих пащен^в. Вираженiсть когытив-них порушень, так само як i вираженють тривожно-депресивних розладiв у пащен^в з легкими когытив-ними порушеннями внаслщок синдрому менеджера, достовiрно зменшувалася на фонi прийому пнкго у дозi 40 мг тричi на добу протягом 90 дыв [19].
Враховуючи вищезазначене, застосування пре-паратiв пнкго сьогоднi можливо розглядати як па-тогенетично обгрунтовану фармакотерапю тривож-них розладiв з когнггивними порушеннями.
З метою розширення застосування препара^в пнкго в загально-терапевтичнiй практик, пiдвищен-ня ефективностi i безпеки проведено! фармакофгго-терапi!, був розроблений i впроваджений в практику препарат пнкго - ГеыусПлюс, який в даний час представлений в Укра!нк
До складу ГеыусПлюс входять: сухий екстракт листя г1нкго блоба - 40 мг та екстракт насшня Гри-фонИ (1_-5-гщрокситрипофан) - 50 мг.
1_-5-гщрокситрипофан (5-НТР) е амшокислотою, яка отримана екстракцiею з насшня африкансько-го дерева С^оп1а Simplicifolia. В органiзмi 5-НТР утворюеться при перетворены незамшно! амiно-кислоти _-триптофану на серотонiн, який i е одним iз головних нейромедiаторiв центрально! нервово! системи. Серотонiн впливае на емоцмний стан лю-дини, зокрема на вщчуття емоцiйного благополуччя. 5-НТР в складi ГенiусПлюс зымае нервове напру-ження, забезпечуе гарний сон, ывелюе тривожнi та депресивы симптоми [20,23]. ГенiусПлюс як до-даткове джерело 5-НТР сприяе нормалiзацi! рiвня серотонiну та зменшенню проявiв його дефiциту в органiзмi.
Оптимально доповнюючи один одного, вказаы компоненти ГеыусПлюс дозволяють забезпечити реалiзацiю рiзноманiтних клiнiко-фармакологiчних ефектiв, необхiдних для покращання психоемоцiй-ного стану: зменшення неспокою при нервовому та розумову перевантажены, покращання розумово! дiяльностi та фiзичноl працездатностi.
Збалансована комбiнацiя дiючих речовин у скла-дi ГенiусПлюс чинить комплексну дю при синдромi вегетативно! дисфункцп (ВД), виявляе ноотропну та протитривожну дю, сприяе покращанню пам'я^ та уваги. Таким чином, призначення ГеыусПлюс курсами тривалiстю вщ одного до двох мiсяцiв патентам з ВД е патогенетично обгрунтованим.
Протипоказання до прийому ГеыусПлюс м^маль-нi i стосуються тiльки шдивщуально! непереносимостi його компонентiв, перiоду вагггнос^ та лактацi!. Пре-
парат застосовуеться по 1 капсулi 2-3 рази на добу пщ час ш, тривалiстю визначеною лiкуючим лiкарем.
В цiлому, важливо пiдкреслити, що на сьогод-Hi клiнiчнi можливостi рослинних лiкарських засо-бiв неухильно розширюються. Поеднання високо! безпеки та ефективностi дозволяе застосовувати згадан засоби в лiкуваннi серйозних i соцiально значимих форм патологи, до яко! вiдносяться психо-
соматичн захворювання. При цьому особливо пер-спективними слiд визнати комбiнованi фтопрепа-рати, якi дозволяють вирiшити найважливiшi клiнiчнi завдання - обмеження полтрагмази та пiдвищення безпеки лiкування при збереженн високих стандар-тiв ефективностг Саме в цьому сьогоднi вбачаються новi можливостi фiтофармакологiI та фггофармако-терапiI в клiнiчнiй практицi [3].
Л^ература
1. Арушанян Э.Б. Ноотропные свойства препаратов гинкго билоба / Э.Б. Арушанян, Э.В. Бейер // Эксп. клин. фармакол. — 2008. — Т. 71, № 4. — С. 57-63.
2. Башюрова Л. Сучасн пщходи до медикаментозного лкування хворих iз вегетосудинними пароксизмами / Л. Башюрова // Лки УкраУни. — 2005. — № 11. — С. 34-38.
3. Бурчинский С.Г. Астенический синдром и психосоматическая патология: от патофизиологии - к фармакотерапии / С.Г. Бурчинский // Лки УкраУни. - 2016. — № 1-2 (197-198). - С. 9-14.
4. Бурчинский С.Г. Астенический синдром и цереброваскулярная патология: возможности патогенетической фармакотерапии / С.Г. Бурчинский // УкраУнський вюник психоневрологи. - 2015. - Т. 23, вип. 3 (84). - C. 107-111.
5. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / А.М. Вейн. — М.: Медицинское информационное агентство, 2003. — 752 с.
6. Голенков А.В. Нарушения сна при психических расстройствах / А.В. Голенков // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. Спецвыпуск «Сон и его расстройства - 2». - 2014. - Вып. 22. - С. 22-28.
7. Грибачева И.А. Влияние препарата Билобил Форте на умеренные когнитивные нарушения у пациентов с дисциркулятор-ной энцефалопатией 1-2-й стадии: клинико-нейропсихологическое исследование / И.А. Грибачева, Н.Н. Коберская, Э.А. Мхитарян // Нов. мед. фарм. — 2008. — № 243. — С. 9-12.
8. Захаров В.В. Факторы риска и профилактика когнитивных нарушений в пожилом возрасте / В.В. Захаров // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2012. - Т. 112, № 8. - С. 69-74.
9. Корабельникова Е.А. Инсомния у больных с тревожными расстройствами / Е.А. Корабельникова // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. Спецвыпуск «Сон и его расстройства - 4». - 2016. - С. 44-50.
10. Марута Н.А. Применение Билобила форте в лечении пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией (аспекты эффективности и безопасности) / Н.А. Марута, И.А. Явдак // Междунар. неврол. журн. — 2009. — № 4. — С. 34-44.
11. Мщенко Т.С. Гербастрес в л^ванш хворих на вегетосудинну дистошю / Т.С. Мщенко, К.В. Харша // УкраУнський вюник психоневрологи. - 2012. - Т. 20, вип. 2 (71). - С. 102-106.
12. Мищенко Т.С. Применение экстракта гинкго билобы в лечении пациентов с хроническими сосудистыми заболеваниями головного мозга / Т.С. Мищенко, В.Н. Мищенко, И.А. Лапшина // Мiжнародний невролопчний журнал. — 2015. — № 5 (75). — С. 130-134.
13. Полуэктов М.Г. Синдром вегетативной дистонии и расстройства сна / М.Г. Полуэктов // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. Спецвыпуск «Сон и его расстройства - 3». - 2015. - С. 36-43.
14. Преображенская И.С. Когнитивные нарушения и расстройства сна / И.С. Преображенская // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. - 2015. — № 3, вып. 23. - С. 20-28.
15. Самосюк Н.И. Вегетативно-сосудистая дистония: диагностика и лечение с включением современных методов физиотерапии / Н.И. Самосюк, И.З. Самосюк, С.Н. Федоров [и др.] // Journal of Education, Health and Sport. — 2015. — 5(7):1. — С. 17-152.
16. Сова С.Г. Соматизированная депрессия - взгляд интерниста на синдром вегетативной дисфункции / С.Г. Сова. - Здоров'я УкраУни ХХ1 стс^ччя. - 2012. - № 8. - С. 54-55.
17. Симоненко Г.Г. Особливост нейропсихолопчного статусу у студен^в-медиюв з клЫчними виявами автономних дисфункцм / Г.Г. Симоненко // УкраУнський невролопчний журнал. — 2016. — № 1.— С. 89-92.
18. Соловьева Э. Эффективность Танакана в лечении когнитивных расстройств у пациентов с хронической ишемией мозга / Э. Соловьева, А. Карнеев // Врач. — 2012. — № 12. — С. 50-57.
19. Филатова Е.Г. Терапия нарушений памяти и внимания у молодых пациентов / Е.Г. Филатова, М.В. Наприенко // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2013. - № 3. - С. 18-23.
20. Шияненко Н.П. Применение биологически активных добавок (nsp сша) в комплексном лечении неврозов у детей / Н.П. Шияненко, Т.П. Галинская, Т.Н. Мовчан // Материалы VII научно-практической конференции с международным участием по нутрициологии «Питание и здоровье. XXI век», м. КиУв, 2006.
21. Amieva H. Gingko biloba extract and long term cognitive decline: a 20 years follow up population based study / H. Amieva, C. Meillon, C. Helmer [et al.] // PLoS One. — 2013. — Vol. 8. № 1. — Р. 527-555.
22. Bridi R. The antioxidant activity of standartized extract of Ginkgo biloba (Egb 761) in rats / R. Bridi, FP. Crossetti, V.M. Steffen [et al.] // Phytother. Res. — 2001. — Vol. 15. — P. 449-451.
23. Jangid P. Comparative study of efficacy of I-5-hydroxytryptophan and fluoxetine in patients presenting with first depressive episode / P. Jangid, P. Malik, P. Singh [et al.] // Asian J Psychiatr. - 2013. — № 6. - P. 29-34.
24. Markowitz J.S. Multiple-dose administration of Ginkgo biloba did not affect cytochrome P-450 2D6 or 3A4 activity in normal volunteers / J.S. Markowitz, J.L. Donovan, C.L. DeVane [et al.] // J. Clin. Psychopharmacol. — 2003. — Vol. 23. — P. 576-581.
25. Marks I.E. Cure and care of neurosis / I.E. Marks. — N.Y: J.V. Scott Med. Found., 2001. — 429 p.
26. Stefanache F. Monitoring of efficacy and safety of Bilobil intens in patients with moderate and severe cognitive impairment and peripheral circulation impairments / F Stefanache // Krka. Data on file, 2011.
27. Taylor D.J. Epidemiology of insomnia, depression, and anxiety / D.J. Taylor, K.L. Lichstein, H.H. Durrence [et al.] / Sleep. — 2005. — Vol. 28, № 11. — P. 1457-1464.
28. http://health-ua.com/stati/neurology/sovremennaya-nevrologiya-v-mire-i-v-ukraine-problemyi-dostizheniya-perspektivyi.html.
УДК 616.89-008.1:615.322
Ф1ТОТЕРАП1Я ПСИХОЕМОЦ1ЙНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦ1Ю
Демченко А. В.
Резюме. У статт розглянутi патогенетичн та фармакотерапевтичн аспекти психоемоцiйних розладiв у хворих на вегетативну дисфункцю в лкарсьюй практицi. Проаналiзованi cy4acHi критерп вибору адекватного фiтотерапевтичного засобу для корекци цих розладiв. Детально розглянут переваги використання та обфунтовано застосування фiтопрепаратy ГенiyсПлюс, як оптимального засобу лкування тривожно-депре-сивних розладiв, iнсомнiI i когнiтивних порушень у хворих на вегетативну дисфункцю.
Ключовi слова: вегетативна дисфyнкцiя, тривожно-депресивнi розлади, iнсомнiя, когнiтивнi порушен-ня, фтотератя, ГенiyсПлюс.
УДК 616.89-008.1:615.322
ФИТОТЕРАПИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С ВЕГЕТАТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ
Демченко А. В.
Резюме. В статье рассмотрены патогенетические и фармакотерапевтические аспекты психоэмоциональных расстройств у больных с вегетативной дисфункцией во врачебной практике. Проанализированы современные критерии выбора адекватного фитотерапевтического средства для коррекции этих расстройств. Подробно рассмотрены преимущества использования и обосновано применение фитопрепарата ГениусПлюс, как оптимального средства лечения тревожно-депрессивных расстройств, инсомнии и когнитивных нарушений у больных с вегетативной дисфункцией.
Ключевые слова: вегетативная дисфункция, тревожно-депрессивные расстройства, инсомния, когнитивные нарушения, фитотерапия, ГениусПлюс.
UDC 616.89-008.1:615.322
PHYTOTHERAPY OF PSYCHO-EMOTIONAL DISORDERS IN PATIENTS WITH AUTONOMIC DYSFUNCTION
Demchenko A. V.
Abstract. Pathogenetic and therapeutic aspects of psycho-emotional disorders in patients with autonomic dysfunctions were represented in the article. The autonomic dysfunction syndrome is associated with many somatic diseases and becomes an interdisciplinary problem that is of great interest for various medical specialists because it is still not clear whether it is a certain disease or risk factor, that is predictor of hypertension, atherosclerosis and coronary heart disease. The autonomic disorders spectrum is extremely varied and is determined by genetic factors (peculiarities of the mental type and autonomic system functioning, autonomic susceptibility of one or another system) and by neurotization causes (stress, intoxication, fatigue, occupational hazards, somatic disease etc.).
One of the most frequent autonomic syndrome manifestation is psychoemotional disbalance which is usually hardly tolerated by patients, significantly affects their life quality and increases the pathogenic vicious circle of stress-induced disorders of the central nervous system was discussed in the article.
The autonomic syndrome treatment is difficult because there are many unsolved problems due to the lack of highly efficient methods that provide long-term condition stabilization or full recovery. The psycho-emotional symptoms that may be present even after control introduction over somatic symptoms, cause the greatest discomfort to the patient with autonomic syndrome. Therefore, the autonomic syndrome therapy with asthenic or anxiety-depressive syndromes should not be restricted only by somatic disorders, and should include correction of psychoemotional disorders, even of sub-threshold level.
The anxiety disorders therapy is based on integrated approach and includes psychotherapy, pharmacotherapy and socio-environmental influence. Treatment of anxiety and depression should have a positive influence on sleep quality. In this regard, it should be noted that one of the most promising approaches in the treatment of anxiety conditions, cognitive and sleep disorders with psychosomatic pathologies in general is phytopharmacotherapy. Nowadays, the scientific literature focuses on the use of combined herbal drugs, which allow to solve the important clinical problem - reduction of polypragmacy and improvement of the treatment safety while maintaining the highest standards of therapy effectiveness. One of the most promising pharmacotherapeutic means of cognitive disorders treatment in medical practice is the use of ginkgo biloba medicinal products. The main biological effects of ginkgo medicinal products are manifested in the following pharmacological effects: antioxidant, membrane stabilizing, neurally mediated, neurotrophic and vasotropic. The ginkgo medicinal product GeniusPlus, which is currently represented in Ukraine was developed and put into practice to increase the use of ginkgo drugs in general therapeutic practice, improve efficiency and safety of phytopharmacotherapy. Medicinal product GeniusPlus contains: dry extract of ginkgo biloba leaves -40 mg and Griffonia seed extract (L-5-hydroxytryptophan (5-HTP)) -50 mg. Amino acid 5-HTP is formed in organism when converting the essential amino acid L-tryptophan to serotonin, which is one of the main neurotransmitters of the сentral nervous system. Component 5-PTP in GeniusPlus relieves tension, provides good sleep, eliminates anxiety and depressive symptoms.
Keywords: autonomic dysfunction, anxiety and depressive disorders, insomnia, cognitive disorders, phytotherapy, GeniusPlus.
Рецензент — проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 02.10.2016 року
