CC BY
43
збiльшилася представлешсть Rotatoria. Якiсний i кiлькiсний склад opraHi3MiB зоопланктону вказуе на риси ол^отрофи i евтрофп.
Отже, за даними спостережень надорганiзмовi (популяцiйнi) системи зоопланктону озер постшно змiнюються у напрямi бшьшо! вiдповiдностi умовам. Чиста вода стае головним, визначальним компонентом у системi зв'язку органiзму i водного середовища.
Л1тература
1. Алимов А.Ф. Закономерности изменений структурных и функциональных характеристик сообществ гидробионтов// Гидробиол. журн. - 1995. - 31, № 5. - С. 3-11.
2. Зимбалевская Л.Н. Фитофильные беспозвоночные равнинных рек и водохранилищ. - К.: Наук. думка, 1981. - 214 с.
3. Кутикова Л. А. Коловратки фауны СССР. - М.: Наука, 1970. - 744 с.
4. Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР. - М.-Л.: Наука, 1964. - 327 с.
5. Монченко В.И. Фауна Украины// Циклопы. - К.: Наук. думка, 1974, т. 27, вып. 3. - 452 с.
6. Ялынская Н.С. Биологические основы реконструкции рыбного хозяйства озер Шацкой группы Волынской обл./ Автореф. канд. диссер, 1953. - С. 16.
7. Ялынская Н.С. Гидробиологический очерк озер Шацкой группы Волынской обл./ Предварительное сообщение// Тр. ВНИИПрОРХ. - 1949, вып. 6.
8. Ялынская Н.С., Олексив И.Т., Андрущишин О.П., Думич О.Я., Едынак О.П., Савицкая О.Н., Забытивский Ю.М. Гидробиологические индикаторы токсификации прудов Западного региона Украины// Гидробиол. журн. - 2002. - 38, № 4. - С. 57-70.
УДК 504.06:622.012 Асист. В. О. Мандрик - УкрДЛТУ
Ф1ТОМЕЛЮРАЦ1Я ЗЕМЕЛЬ, ПОРУШЕНИХ Г1РНИЧОДОБУВНОЮ ГАЛУЗЗЮ, У ЛЬВЮСЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ВУГ1ЛЬНОМУ БАСЕЙН1
Розглядаеться стан порушених територш Льв1всько-Волинського вугшьного басейну. Запропоновано напрямки рекультивацп земель та наведено 1х характеристики. Зображено схему можливих трансформацш земель з поступовим переходом з одного виду використання земель до шшого. Пропонуються деяю шляхи розвитку територш регюну.
Ключов1 слова: рекультиващя, ф1томелюращя.
Assist. V.O. Mandryk- USUFWT
Phytoamelioration of the coalfields territories in the Lviv Volyn coal
industry district
The state of the coalfields on the territory of Lviv-Volyn coal industry district has been analyzed in the article. Land reclamation strategies have been developed. Also it is proposed the scheme of the land categories transformation. The ways of the region's territory development are proposed.
Keywords: phytoamelioration, recultivation.
Необхщнють переходу господарювання на засади сталого розвитку викликана обмежешстю ресуршв, необхщшстю збереження довкшля та пе-редбачае багатосторонню економш ресуршв i розширене використання енер-гозбер^аючих технологш. До числа ресурЫв, що шдлягають економи, нале-жить територiя - зокрема як поверхня сушi та як набiр земель рiзноманiтного призначення та якосл.
Дiяльнiсть прничо! промисловостi призводить до вилучення i виник-нення значних площ порушених земель. До порушених земель належать т землi, якi втратили свою господарську цштсть внаслiдок дiяльностi прничо! промисловостi або е джерелом негативного впливу на довкшля. Добування вугшля у Львiвсько-Волинському вугiльному басейш не е винятком, що негативно впливае на стан природних ландшаф^в. Внаслщок зрушень i деформа-цiй гiрських порiд на поверхш шахтних полiв утворилися провали, прогини, як заповнюються грунтовими пiдземними водами з верхшх водоносних го-ризоилв, а також паводковими водами й атмосферними опадами.
Iсторiя розвитку Львiвсько-Волинського вугiльного басейну налiчуе близько 50 роюв. Протягом всього перiоду розвитку Львiвсько-Волинського вугiльного басейну, а саме внаслщок розробки вугiльних пластiв з повною просадкою крiвлi в очисних спорудах було деформовано 350 км породного масиву, на плошд близько 600 км спостер^аеться просщання земно! поверхш у середньому на 1,5-2 м [1]. Деформащя земно! поверхш при !! шдробщ, за-топленнi окремих дiлянок або зневодненш наносить значний негативний вщ-биток на природнi об'екти (луки, люи, та iн.), населенi пункти, промисловi будови, змiнюеться мiкроклiмат. Швидкий розвиток i збiльшення масштабiв прничих розробок часто за рахунок шших видiв використання земель роб-лять особливо актуальною проблему вщновлення природних властивостей територш - проведення рекультиваци земель.
Вiдповiдно до статтi 166 Земельного кодексу Укра!ни: рекультивацiя порушених земель - це комплекс оргашзацшних, техшчних i бiотехнiчних за-ходiв, спрямованих на вiдновлення грунтового покриву, полшшення стану та продуктивностi порушених земель. Земл^ якi зазнали змш у структурi рельефу, екологiчному сташ грунтiв i материнських порiд та у пдролопчно-му режимi внаслщок проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, пiдлягають рекультиваци [2].
До об'екпв рекультиваци належать пониження, провали, породнi вщва-ли вугiльних шахт i збагачувально! фабрики, промисловi площадки, транспор-тт комунiкацi!, насипи, дамби, канави й iншi порушення денно! поверхнi, кот-рi пiсля закриття шахти не можуть бути використанi за прямим призначенням.
Для рекультиваци порушених земель, тобто вщновлення деградованих земельних упдь, використовуеться грунт, знятий пiд час проведення прничодо-бувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт шляхом його нане-сення на малопродуктивнi д^нки або на дiлянки без грунтового покриву [2].
Рекультивацш порушених земель необхщно розглядати як невщ'емну час-тину виробничого процесу, що супроводжуеться порушенням грунтового покриву.
Негативна дiя порушених земель на навколишне середовище е у пря-мш залежностi вiд подальшого цiльового використання вившьнених вiд пр-ничих робгг земель. Можливi такi напрямки рекультиваци: а) якщо рекультиващя необхвдна 1 економ1чно доцшьна:
■ техшчна рекультиващя (буд1вельний напрямок);
■ бюлопчна рекультиващя - ф1томелюращя: (сшьськогосподарський, люогоспо-дарський, водогосподарський, рибогосподарський, рекреацшний, саштарно-гь пешчний напрямки) [3, 4];
б) якщо рекультивацiя економ1чно не доцiльна, то можливе використання порушених територш для складування промислових вiдходiв
У процес рекультиваци земель за сшьськогосподарським напрямком (сшьськогосподарська фгтомелюращя) необхщно максимально можливо вщ-творити ф1зичн1, х1м1чш, бюлопчш властивост груилв, що визначають ро-дючють земл1 з метою створення на порушених землях ршл^ лук, пасовищ, багатор1чних насаджень.
У процес л1согосподарсько! фгтомелюраци земель на порушених землях необхщно створити систему люових насаджень р1зного типу, а саме: гос-подарсью, водоохоронш, грунтозахисш, протиерозшш, люопарковь Рибогос-подарський напрямок полягае у влаштуванш системи водойм для розведення та вирощування риби. При водогосподарському напрямку основною метою рекультиваци е влаштування у понижених дшянках техногенного рельефу водоймищ, що мають р1зноман1тне призначення (водосховища, ставки, водо-регулювальш накопичувач1).
Рекреацшний напрямок рекультиваци (рекреацшна фгтомелюращя) передбачае вщновлення корисних властивостей земл1 для влаштування мюць вщпочинку, парюв, пдропарюв, туристичних баз, мисливських упдь.
Сангтарно-гтешчний напрямок фгтомелюраци передбачае озеленення та консерващю земель, що здшснюють негативний вплив на навколишне се-редовище, рекультиващя яких економ1чно неефективна.
Найчаспше на практищ застосовуеться люогосподарська ф^омелюра-щя, оскшьки вона вимагае значно менших фшансових затрат i може застосову-ватись навiть при токсичних грунтах i пересiчному рельефi мюцевост! Водно-час вона виконуе важливi iнженерно-захиснi та санiтарно-гiгiенiчнi функци [3].
Вибiр напрямку технiчноï рекультиваци та ф^омелюраци порушених земель базуеться на сукупному врахуванш та оцiнцi багатьох факторiв, зокре-ма таких як фiзико-географiчний, технологiчний, економiчний, сощально-де-мографiчний, екологiчний, естетичний [4].
Ощнюючи зарубiжний досвiд, а також спостер^аючи за тенденцiями розвитку ландшафтiв на територи Львiвсько-Волинського вугiльного басейну i соцiально-економiчними наслiдками господарськоï дiяльностi, приходимо до висновку, що на змшу просторовоï експансiï територiй гiрничою промис-ловiстю повинен прийти якiсно новий розвиток i багатоцшьова рекультивацiя вже порушених територш.
У св^овш практищ вугледобування все частiше перемагае думка, що головноï цiлi добування вугшля досягае тод^ коли досягають задоволення не тшьки чисто економiчних штереЫв, а розумних екологiчно i морально вип-равданих потреб за умови повно!" гармони природи i людини.
Необхiдно адаптувати до мiсцевих умов i зарубiжний досвiд. Наприк-лад, у США тд тиском громадськост гiрничодобувнi компани працюють над досконалшими методами рекультиваци земель. З 1978 р. бшьше нiж 2 млн. а^в порушених вугледобувною промисловiстю земель, рекультивовано i повернено до попереднього (а у деяких випадках навгть кращого) стану, в той час коли 100 тис. а^в земель все ще залишаються в незадовшьному сташ. За
даними 1нституту вугледобування Захщно! Вiрджини, позитивний розвиток альтернативних форм землекористування шсля рекультиваци е характерним для шта^в Захiдна Вiрджишя, Кентукю, Вiрджинiя [6].
Основною умовою трансформаци землекористування е цикшчний ре-сурсооб^, що подiбний до кругообиу речовин, що присутнiй у всш живiй природ^ ще не порушенш людиною.
Землеоборот (тобто циклiчне чергування рiзних форм землекористування) викликаний обмеженютю доступних гiрничiй промисловостi природ-них ресурсiв. Подiбно до того як у землеробну сiвозмiну було внесено випа-сання худоби, так i у сiльськогосподарський землеоборот юнуе можливiсть внести рекреащю, вирощування люу i т.д. [5].
Не тшьки мiста можуть приходити на змшу лiсам i ршл^ а i площ^ покритi деревно-чагарниковою рослиннютю, можуть виростати на територи мiст. Напрямок "urban forestry"- тобто мюьке л^вництво стае все поширеш-шим у захщно-европейських мiстах.
1снують можливостi змши територiальноí структури Червоноградсько-го прничопромислового району, планованого розвитку рекультиваци територи та ii структури, якi матимуть при 1х реалiзацií позитивний вплив на еколопчну ситуацiю. Сукупнiсть можливих трансформацiй продемонстровано на рис. 1.
Рис. 1. Система трансформаци земель
Вщповщно до рис. 1 за основу для аналiзу можливих переходiв земле-користувань взято дев'ять рiзних типових видiв використання земель та побу-довано схему, що здатна продемонструвати 80 можливих варiантiв трансформаци земель. З них вщбрат т варiанти трансформаций якi можливi до запро-вадження i використання у Львiвсько-Волинському вугiльному басейнi та ощнет як бажанi варiанти трансормаци. На данiй схемi вiдiбрано 24 можливих варiанти трансформаций
Зауважимо, що пропонуються два протилежних види трансформаци земель - освоювальнi та вщновлювальш. До останнiх належить рекультива-
цiя. Розглядати щ та iншi види трансформацп у сферi землекористування не-обхщно як елемент одше! системи розгалужено! i багаторазово цикшчно! [5].
При подальшому розглядi i деталiзацil ще! схеми можна видiлити та побудувати не тшьки окремi трансформацп, але i 1х шляхи з поетапним переходом з одного виду використання земель в шший. У шдсумку це дасть змо-гу виявити можливi шляхи розвитку територш та рекомендувати 1х включити у довготривалий баланс землекористування репону.
Деякi незагальноприйнятi положення трансформацп земель повинш бути апробованими, щоб максимально врахувати ус характернi природнi та господарськ особливостi землекористування на територп Червонорадського гiрничопромислового району.
Пiдводячи тдсумок, зауважимо, що використання запропонованого тд-ходу виявляе можливостi змiни теритс^ально! структури Червоноградського пр-ничопромислового району та запровадження планованого розвитку рекультиваци територiй у тому напрямку, який на даний час е найбшьш актуальним. Однак це дае змогу в майбутньому у разi необхщносп його коректувати й удосконалювати.
Лггература
1. Дикий Я.М. Ощнка еколопчного стану геолопчного середовища Червоноградського пр-ничопромислового району i умов водопостачання. ДТП мЗахiдукргеологiям. - Льв1в, 1999 р. - 63 с.
2. Земельний кодекс Украши// Земельне законодавство Украши: Зб. нормат.-прав. акпв. - К.: 1стина, 2004. - С. 3-79.
3. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя: Навч. поабник. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.: ш.
4. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Львов: Изд-во Львовского гос. ун-та, 1989. - С. 379.
5. Родоман Б.Б. Рекультивация и циклическая смена типов земель в культурном ландшафте// Рациональное природопользование и уход за ландшафтом в районах горных разработок: научные труды по охране природы. - Тарту. - 1989, вып. 10. - С. 75-83.
6. Post-mining land use// Coal Leader, Coal's National Newspaper, February 2005.
УДК 630*228.7 Доц. C.I. Миклуш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ, м. Львiв
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА РОСТУ Р1ВНИННИХ БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАШИ В Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ
Наведено результати ощнки росту за основними таксацшними показниками рiвнинних букових насаджень рiзних титв люу. Дослщження свщчать про необхщ-шсть проведення люошвентаризацшних робгг та здшснення люогосподарських захо-дiв за групами спорщнених типiв лiсу.
Ключов1 слова: буковi насадження, типи лiсу, таксацiйнi показники, критерш Ст'юдента.
Doc. S.I. Myklush - USUWFT
Comparative appraisal of growth of beech standings on a flat part of Ukraine in different types of forest
Results of growth estimate by basic forest estimation indexes of beech standings on a flat part in different parts of forest are given. Researches testify about necessity of realization of forest inventory works and realization of forestry measures by groups of similar types of forest.
Keywords: beech standings, types of forest, estimation indexes, Student's criteria.
