CC BY
17
Висновки. Показник загально! мшер^заци води в р. Прут залежить вiд 11 гiдрологiчного режиму, а отже, вщ клiматичних умов. Для визначення цшсно! картини щодо умов формування хiмiчного складу рiчки необхiдно виявити залежшсть по такiй схемi: клiмат - пдролопчний режим - пдрохь мiчний стiк. Встановити числовi залежностi показника мшерашзаци вiд вит-рати води.
Л^ература
1. И. Тыщенко, Н.И. Заразка, Л.В. Петрова. Схема комплексного использования и охраны водных и земельных ресурсов Ивано-Франковской области УССР/ Львов, 1977, т. 2, книга 1. - 266 с.
2. Ресурсы поверхностных вод СССР/ Под ред. М.С. Каганера. - Ленинград: Гидро-метеоиздат. - 1969, т. 6, вып. 1. - 884 с.
3. Пелешенко В.1., Хшьчевський В.К. Загальна пдрох1м1я. - К.: Либщь, 1997. - 382 с.
4. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оюсюк О.П. Та ш. Методика еколопчно! ощки якост поверхневих вод за вщповщними категор1ями/. - К.: СИМВОЛ-Т, 1998. - 28 с.
УДК 504.455:574.583 Мол. наук. ствроб. О.Я. Думич -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОЦ1НКА СТАНУ ОЗЕР ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО
ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено даш щодо складу i чисельност видiв зоопланктону деяких Шацьких озер у рiзнi перiоди дослщження. Подаеться порiвняльна характеристика складу його угруповань.
Ключов1 слова: бiомонiторинг, видове рiзноманiття, зоопланктон.
O. Ya. Dumych - Lviv NU named after Ivan Franko State assessment of Shats'k national natural park lakes
It is represented data concerning composition and quantity of zooplankton species of some Shats'k lakes during the different period of research. It is given the comparative characteristics of its communities composition.
Keywords: biological monitoring, species biodiversity, zooplankton.
Завдання бюлопчного мониторингу, складовою частиною якого е бюшдикащя, полягае у збереженш природних екосистем, видового р1знома-шття тварин i ïx популяцш, у сприянш збалансованого i невиснажливого ви-користання бюлопчних ресуршв при здшсненш господарсько1' д1яльност1.
Нижче за матер1алом 1948-49 рр. та 2000-01 рр. подаються даш складу i чисельносп представленост зоопланктона в озерах Луки, Перемут i Шсоч-не. Такi вщомосл сприяють з'ясуванню зв'язкiв мiж мшливютю розмiрiв по-пуляцiй i мшливютю чинникiв зовнiшнього середовища [2]; розробщ крите-рiïв екологiчноï небезпеки антротчних впливiв i удосконаленню системи прюршепв ранжування речовин за ступенем ïx екологiчноï небезпеки [8].
Проби вщбирались батометром Руттнера об'емом 1 дм 10 разiв з трьо-х станцiй точки вщбору i процiджували через сiтку Апштейна (газ №72), до яко1' була прикршлена металева склянка об'емом 33,5 мл. Отриману пробу фiксували 4-% розчином формалшу. Кiлькiсний пiдраxунок зiбраного матерiалу
проводили у KaMepi Богорова. TaKCOHOMi4He визначення видiв здiйснювали за Л.О. Кутiковою [3], С.Ф. Мануйловою [4], В.1. Монченком [5].
Умови юнування зоопланктону в озерах неоднотипш. Оз. Пiсочнe - з воpонкоподiбним ложем глибиною до 19 м, з глибинними джерельними i грунтовими водами та шдземним водопостачанням. Воно поpiвняно слабко замулене i заросле pослиннiстю. Озеро Перемут - колишня затока оз. Луки; мшководне, з надводною pослиннiстю по всш акватори. Воно за допомогою канашв з'еднуеться з iншими водними об'ектами. Площа водозбору озера заболочена, що зумовлене високим стоянням грунтових вод.
Результати поpiвняння вивчення складу зоопланктону у 50-х роках минулого стоpiччя [6, 7] i з вiдомостями на початку цього показують, що си-туaцiя сьогоднi помiтно вiдpiзняеться. 50 роюв тому у фaунi товшд води нара-ховувалось бiльшe 60 видiв. Зараз зоопланктон став бщшшим, зареестровано 40 видiв (табл. 1). 1з його складу випали, в основному, покaзовi види ол^от-рофних водойм. З'явилось бiльшe оpгaнiзмiв iз здaтнiстю протистояти нес-приятливим умовам середовища. Досить часто трапляються коловертки iз яйцями спокою, гiллястовусi рачки з ефтумами. Як правило, поява оргашз-мiв з цими захисними утвореннями спостер^аеться пiд час найбшьш сильного обiгpiву озер у перюд зростання забруднення.
Як рашше, так i тепер зоопланктон включае елементи пiвнiчних озер i види ставкового планктону. Найбшьш багато представлен види широко роз-повсюджeнi. Рашше iз коловерток це були Asplanchna herricki, A.priodonta, Polyarthra platyptera, Keratella cochlearis, Pompholyx complanata, iз пллястову-сих paкоподiбних - Daphnia cucullata, Bosmina coregoni, Polyphemus pediculus, Bythotrephes longimanus, Leptodora kindti, iз веслоногих - Eudiaptpmus gracilo-ides, Diaptomus castor, Eu. gracilis, Mesocyclops leuckarti, Thermocyclops oitho-noides. У наш час в озерах звичайними е види, як хapaктepнi для водойм iз пiдвишeною тpофнiстю. 1з коловерток це K. quadrata, Polyarthra vulgaris, Asplanchna priodonta, iз гiллястовусих - Rhyncotalona falcata, Bosmina coregoni.
B.longirostris, Ceriodaphnia quadrangula, iз веслоногих - Eudiaptomus gracilis, Thermocyclops crassus, Acanthocyclops americanus.
Склад фонових видiв неоднозначний. У минулому зоопланктон в оз.Шсочне був представлений в основному кладоцерами, в озерах Перемут i Луки - копеподами. Фауна оз. Луки, поpiвняно з фауною оз.Шсочного, е ба-гатшою на eвpибiонти, що свщчить про те, що зоопланктон як угруповання в умовах мшководдя i сильного заростання pослиннiстю е бшьш зpiлим, нiж при вiдсутностi таких чинниюв. За станом на 2000-01 pp. збшьшилася частка коловерток. Це вказуе на те, що рашше угруповання включали види з бшь-шою тривалютю життя, тобто були бшьш стшкими, але маловитривалими [1]. Тепер же - превалювання дpiбних видiв з коротким циклом розвитку дае змогу 1м населяти piзномaнiтнi бiотопи водойм, де виявляеться визначальна роль оpгaнiчного i хiмiчного забруднення.
Склaдовi угруповань зоопланктону iснують у певному кшьюсному спiввiдношeннi. У 1948-49 pp. чисельшсть (тис. екз./м ) Rotatoria, Cladocera, Copepoda вщповщно досягала в озepi Луки i його зaтоцi Перемут нaвeснi: 4,1,
410
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волинi
7,7 та 19,3-25,0; влггку: 5,2, 4,0-7,5, 12,0-44,5; восени: 1,1-1,2, 2,6-2,9, 5,8-8,0. За станом на 2000-02 рр. аналопчно навесш: 0,007, 0,010, 0,023; влггку: 0,03-14,8, 3,1-123,95, 3,0-20,35; восени: 0,002-0,2, 0,015-34,7, 0,008-3,61.
Табл. 1. Видовий склад зоопланктону озер Перемут i Шсочне за nepiod 2000-01 рр.
ТАКСОН Сапробтсть оз. Перемут оз. Шсочне
ROTATORIA
Asplanchna henrietta Bartsch о +
A. priodonta Gosse о-ß + +
Brachionus calyciflorus Pallas ß-a +
B.diversicornis Daday ß ß ß ß-о +
B. falcatus Zacharias +
B. quadridentatus Hermann +
Keratella cochlearis Gosse +
K. quadrata O.F. Müller + +
Macrotracella sp. +
Polyarthra vulgaris Carlin ß + +
Pompholyx sulcata Hudson +
Synchaeta sp. +
Беспанцирт коловертки +
CLADOCERA о- ß
Alona rectangula Sars + +
Alonella nana Baird +
Alonopsis elongata Sars о +
Bosmina coregoni Baird о + +
Bosmina longirostris O.F. Müller о-ß + +
Ceriodaphnia quadrangula O.F. Müller о + +
Chydorus ovalis Kurz о +
Ch.sphaericus O.F. Müller ß-о + +
Daphnia cucullata Sars ß- о + +
D.longiremis Sars +
Diaphanosoma brachyurum Lievin о-ß +
Monospilus dispar Sars о-ß +
Pleuroxus aduncus Jurine о + +
Polyphemus pediculus Linne о +
Rhyncotalona falcata Sars о n + +
Sida crystallina O.F. Müller +
COPEPODA U +
Acanthocyclops americanus Marsh ß +
A.venustus Norm et Sc. +
Cyclops scutifer Sars +
C. strenuus Fischer +
Diacyclops bisetosus Rehberg ß-a ß +
Eudiaptomus gracilis Sars + +
Mesocyclops leuckarti Claus +
Metacyclops gracilis Lill. +
M. planus Gurney о-ß +
Paracyclops fimbriatus Fischer +
Thermocyclops crassus Fischer ß + +
У груповому сшввщношенш в минулому склад в оз.Шсочному представлений в основному С1аёоеега, в озерах Луки i Перемут - Сорероёа. За станом на 2000-01 рр. зоопланктон теж мае рачкоподiбний характер, однак
збiльшилася представлешсть Rotatoria. Якiсний i кiлькiсний склад opraHi3MiB зоопланктону вказуе на риси ол^отрофи i евтрофп.
Отже, за даними спостережень надорганiзмовi (популяцiйнi) системи зоопланктону озер постшно змiнюються у напрямi бшьшо! вiдповiдностi умовам. Чиста вода стае головним, визначальним компонентом у системi зв'язку органiзму i водного середовища.
Л1тература
1. Алимов А.Ф. Закономерности изменений структурных и функциональных характеристик сообществ гидробионтов// Гидробиол. журн. - 1995. - 31, № 5. - С. 3-11.
2. Зимбалевская Л.Н. Фитофильные беспозвоночные равнинных рек и водохранилищ. - К.: Наук. думка, 1981. - 214 с.
3. Кутикова Л. А. Коловратки фауны СССР. - М.: Наука, 1970. - 744 с.
4. Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР. - М.-Л.: Наука, 1964. - 327 с.
5. Монченко В.И. Фауна Украины// Циклопы. - К.: Наук. думка, 1974, т. 27, вып. 3. - 452 с.
6. Ялынская Н.С. Биологические основы реконструкции рыбного хозяйства озер Шацкой группы Волынской обл./ Автореф. канд. диссер, 1953. - С. 16.
7. Ялынская Н.С. Гидробиологический очерк озер Шацкой группы Волынской обл./ Предварительное сообщение// Тр. ВНИИПрОРХ. - 1949, вып. 6.
8. Ялынская Н.С., Олексив И.Т., Андрущишин О.П., Думич О.Я., Едынак О.П., Савицкая О.Н., Забытивский Ю.М. Гидробиологические индикаторы токсификации прудов Западного региона Украины// Гидробиол. журн. - 2002. - 38, № 4. - С. 57-70.
УДК 504.06:622.012 Асист. В. О. Мандрик - УкрДЛТУ
Ф1ТОМЕЛЮРАЦ1Я ЗЕМЕЛЬ, ПОРУШЕНИХ Г1РНИЧОДОБУВНОЮ ГАЛУЗЗЮ, У ЛЬВЮСЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ВУГ1ЛЬНОМУ БАСЕЙН1
Розглядаеться стан порушених територш Льв1всько-Волинського вугшьного басейну. Запропоновано напрямки рекультивацп земель та наведено 1х характеристики. Зображено схему можливих трансформацш земель з поступовим переходом з одного виду використання земель до шшого. Пропонуються деяю шляхи розвитку територш регюну.
Ключов1 слова: рекультиващя, ф1томелюращя.
Assist. V.O. Mandryk- USUFWT
Phytoamelioration of the coalfields territories in the Lviv Volyn coal
industry district
The state of the coalfields on the territory of Lviv-Volyn coal industry district has been analyzed in the article. Land reclamation strategies have been developed. Also it is proposed the scheme of the land categories transformation. The ways of the region's territory development are proposed.
Keywords: phytoamelioration, recultivation.
Необхщнють переходу господарювання на засади сталого розвитку викликана обмежешстю ресуршв, необхщшстю збереження довкшля та пе-редбачае багатосторонню економш ресуршв i розширене використання енер-гозбер^аючих технологш. До числа ресурЫв, що шдлягають економи, нале-жить територiя - зокрема як поверхня сушi та як набiр земель рiзноманiтного призначення та якосл.
412
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
