CC BY
10
Лггература
1. Павленко Ф., Якубовський М. Шдвищення конкурентоспроможностi виробниц-тва в крашах з перехiдною економiкою// Економжа Украши. - 1998. - № 11. - С. 42-50.
2. Афанасьев В. Малый бизнес: проблемы становления// Российский экономический журнал. - 1993. - № 2. - С. 59-66.
3. Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економжа i проблеми швести-цш// Економка Украши. - 1997. - № 12. - С. 41-50.
4. Мягков П.А. Малые предприятия. - М.: Экономика, 1993.
5. Разумнова И.И. Мелкие фирмы в США// Экономика и управление. - М.: Наука, 1989. - 128 с.
6. Тимофеева О.Ф. О новой системе налогообложения малого предпринимательства// Деньги и кредит. - 1996. - № 4. - С. 53-56.
7. Ломакин В.К. Мировая экономика: учебник для ВУЗов. - М.: ЮНИТИ, 2000. -
727 с.
8. Економжа шдприемства: Шдручник/За ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, пе-рероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с._
УДК 330.831 1нж. Ю. О. Самура - Львыська комерцшна академiя
Ф1СКАЛЬН1 ЕКОНОМ1ЧН1 СИСТЕМИ: МАРЖИНАЛ1СТСЬКА
1НТЕРПРЕТАЦ1Я
Здшснюсться науковий аналiз суб'ективно-психолопчно!' концепци фюкальних еко-HOMi4Hffii систем. Аналiзуeться сшввщношення мiж прямими та непрямими податками. Розглядаються особливост фшансово! теори шведсько'' школи. Дослiджуeться принцип прогресивност в розвитку системи оподаткування.
Eng. Yu. Samura - Lviv Commercial Academy Fiscal economic systems: marginal interpretation
Subject-psychological concept of fiscal economic systems is scientifically analyzed. Correlation between direct and undirect faxes is being analyzed. Peculiarities of financial theory of Swedish school being viewed. The principle of progress in the development of fax system is being analyzed.
Вагомий внесок у розробку теоретико-методолопчних основ побудови фь скально-еконо]Шчно1 системи внесли представники суб'ективно-психолопчно! школи (маржиналiзму). Зпдно з щею теорieю, вартасть визначаеться суб'ективно-психолопчними факторами, тобто попитом i пропозищею. Маржиналiстський на-прям фактично звузив дослвдження. Якщо класична полiтекономiя аналiзувала рух глобальних показникiв: валового нацюнального продукту, нацiонального доходу, фонду нагромадження та споживання, то суб'ективно-психолопчна школа звела основнi економiчнi проблеми до рiвноваги в умовах ринково! конкуренци, тобто по сутi до мiкрорiвня.
Маржиналiстськi теоретико-методологiчнi принципи поступово були запо-зиченi фiнансовою наукою. Одним iз перших для дослвдження питань побудови фiскально-економiчних систем !х застосував датський економiст А. Дж. Коен Стюарт. Маржиналiстський постулат, зпдно з яким гранична кориснiсть доходу певно! особи знижуеться в мiру його зростання, наштовхуе економiстiв, що досль джували теорiю державних фшанив, на думку, що з принципу скорочення корис-
Деяк1 актуальн1 проблеми перехщноГ економ1ки
173
ностi доходу можна вивести принцип прогресивностi оподаткування. Разом з тим сам по собi принцип прогресивностi оподаткування суперечить штересам кашта-лу. А. Дж. Коен Стюарт тддав сумнiву необхвдшсть застосування принципу про-гресивностi. Вш стверджував: "Закон, який мае обгрунтувати прогресiю, загаль-ний закон зниження значення величини приросту доходу, шчого нам не говорить про рiвень цього зниження. Прогреия не випливае iз загального закону спадаючо! корисносл" [1, ст. 60]. На думку Коена Стюарта, прогреия не е обов'язковим нас-лiдком скорочення рiвня корисностi в мiру зростання доходу. Передбачивши, що кориснiсть доходу знижуеться так само швидко, як збшьшуеться дохiд, вiн доводить: рiвна "жертва" досягаеться шляхом пропорцiйного оподаткування. Стосовно ж особистих доходiв, на його думку, необхвдно математично розрахувати кальку-ляцiю податкових ставок, тобто вш пропонуе запровадити неоподаткований мшь мум та прогресивну шкалу ставок.
1де! маржиналiстiв оцiнити однозначно досить важко. Адже в рiзних фк-кальних системах е рiзним сшвввдношення мiж прямими та непрямими податка-ми; рiзним е спiввiдношення мiж коштами, що спрямовуються на споживання, та коштами, що йдуть на нагромадження; рiзними е частки заробггно! плати та при-бутку у нацюнальному доходi. Свiтовий досвiд показуе, що краши, в яких домшу-юче становище займають непрямi податки, застосовують, як правило, пропорцiйне прибуткове оподаткування ^ навпаки, в крашах, де провiдну роль вiдiграють прямi податки, використовуеться прогресивне оподаткування. Цшною, на наш погляд, е також думка Коена Стюарта щодо запровадження неоподаткованого мiнiмуму та диференцiйованого оподаткування доходiв громадян. Тобто, на вщмшу вiд класич-них полiтекономiв, яю вбачали у побудовi системи податюв два принципи - фюка-льно! достатностi та частково економiчноí ефективносл, вiн видiляе також принцип сощально! справедливостi (при цьому прямо не називаючи його).
Певний вклад у розвиток фюкально! теори зробили представники шведсь-ко! школи. Особливо цшною у цьому плаш е праця ввдомого економiста К. Вж-селля "Новий принцип справедливого оподаткування". У вказанш працi податки розглядаються не тшьки як канали поповнення державних доходiв, а й як засiб фiнансування державних видатюв. Автор, зокрема, пише: "Я застосовую сучасну концепцiю гранично! корисносл та суб'ективно! вартостi до суспшьних послуг i податкiв iндивiдуальних оиб на цi послуги" [2, ст. 72]. На нашу думку, ввдкриття К. Вшселля у тому, що вш уперше пов'язав податковi принципи з формою подат-кового управлшня, й насамперед iз процесом парламентського затвердження податюв.
Основш положения вчення К. Вшселля полягають у такому:
• прийняття податкових закошв i розподiл фiскального тягаря мае полгтичний характер. Оск1льки "машина схвалення податкових рiшень" перебувае в руках влас-ник1в, питання фюкального плану, як правило, вирiшуються проти волi великих груп населення;
• головними принципами справедливого оподаткування е принцип корисносл й принцип рiвностi мiж вилученою вартiстю у формi податку та и еквiвалентом, отриманим у виглядi певних державних послуг;
• "... громадсью шдприемства... мають служити засобом, який забезпечуе краще використання ресурив, а не спричинювати введення непрямих податкiв[3, ст. 371]. Це означае, що на державш послуги потрiбно встановлювати так1 цiни, за
174
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лiсового комплексу
яких гранична виручка дорiвнюe граничним витратам, що дають можливiсть роз-
ширити збут державних товарiв i послуг та забезпечити необхiдними коштами
функцiонування державного сектора.
Бiльшi податки мають сплачувати тi, в кого бiльшi доходи. З огляду на це непря]Ш податки е найбшьш несправедливими, оскiльки:, по-перше, дають мож-ливiсть iмущим класам по суп ухилятися вiд оподаткування; по-друге, скорочу-ють споживання малозабезпечених верств населения.
На наш погляд, заслуга К. Вшселля в тому, що вш поеднав маржинатстсь-кий пiдхiд з теорiею добробуту. Податки, на його думку, не повинш порушувати добробут сощальних груп населення. Низка державних програм може пiдвищити добробут незначному колу оиб, тому вони як споживачi державних товарiв (послуг) мають сплачувати податки. Сощальш верстви населення, стосовно яких ви-никае сумшв щодо пiдвищення !хнього добробуту за рахунок державних послуг, дощльно звшьнити вiд оподаткування. Але, якщо вони користуються цими послу-гами не сплачуючи податкiв, то !хш представники в парламентi надалi голосува-тимуть за податки.
Проблема "безе^валентностГ' обмiну при сплата податкiв залишаеться злободенною й до сьогодш. Адже при однакових доходах громадяни сплачують однаковi податки, отримуючи при цьому рiзний еквiвалент державних сощальних послуг. Тому переважна бiльшiсть вчених-економштав сходяться на думцi, що по-даткам, як обов'язковим платежам на користь держави, притаманш таю ознаки, яю вiдрiзняють !х вщ понять "плата" чи "платiж":
• обов'язковють платежу;
• перехiд права власносп при системi податку;
• шдив^альна безоплатнiсть;
• регулярнiсть сплати [4, ст.11-13].
1де! Вiкселля надалi розвивав його спiввiтчизник Е. Лшдаль. Головний лейтмотив його дослiджень - аналiз вартiсних аспектiв державних послуг. Основ-не положення теори Е. Лшдаля полягало в тому, що податки в руках держави е важливим засобом задоволення людських потреб i за !хньою допомогою можна змшити ввдносини приватно! власностi.
В його працях податки розглядаються як специфiчна плата за державнi су-спiльнi послуги, при цьому вона становить мшмум, що дорiвнюе граничнш кори-сностi кожно! суспшьно! послуги. На цш пiдставi був запропонований оптималь-ний критерiй бюджетно! полггики, який визначаеться для кожного теоретичного суспшьного товару й полягае у "шдтриманш рiвноваги мiж сумою граничних вне-скiв його споживачiв i сумою отриманих ними вигод"[5, ст. 49]. Концепщя опти-мальностi суспшьних товарiв знайшла свое вiдображення в сучасних неокласич-них теорiях. На думку Е. Лшдаля, "щна на колективш, тобто суспiльнi, послуги мае значну тенденцию до гранично! корисност для кожно! зацiкавлено! групи на-селення"[6,с.173]. Виходячи з цього, вш робить висновок, що кожна людина може задовольнити сво! потреби в суспшьному товарi в розмiрi грошово! суми, яка вона мае. Зввдси випливае, що в галузi податюв кожна з груп платниюв захищатиме сво! iнтереси. Та оскiльки шдиввдуальш особи з рiзним майновим достатком мають рiзнi iнтереси, то, зрештою, встановлюеться рiвновага.
На нашу думку, помилка Е. Лшдаля в тому, що вш пропонуе виршувати поставлену проблему рiвноваги суто економiчними методами. З цього приводу
Деяк1 актуальн1 проблеми перехщноГ економ1ки 175
американський економют Б. Селiгмен зазначив: "... цiна на державнi послуги складаеться почасти виходячи з безпосередньо'' зацiкавленостi окремих oci6, по-части виходячи з i'xHix економiчних можливостей, причому оцшка прямо пропор-цiйна можливостям"[3, ст. 387].
Е. Лшдаль також намагався довести що всi полiтичнi структури отримують певнi вигоди вiд державних видатюв, тому хоч би яю полiтичнi iнтриги не вини-кали навколо суспшьних товарiв, вони необхвдш всiм, навiть тим, хто не сплачуе податкiв. Природно, що таю вде! мали утопiчний характер. Той же Б. Селiнген з цього приводу слушно зауважив: "... подiбним твердженням явно бракувало реа-лiстичностi, оскiльки вони передбачали певний волюнтаристський порядок, за якого окремi особи зможуть взагалi не вносити шяких коштiв для фiнансування урядових послуг" [3, ст. 398].
Водночас цштсть наукових дослiджень Е. Лiндаля, на наш погляд у тому, що в основу економiчноi' рiвноваги вш поклав суб'ективну кориснiсть суспiльного товару. Завдання фшансово!' полiтики, згiдно його теори, полягае в тому, щоб за допомогою рацiональноi' податково!' структури тдтримувати пропозицiю суспшь-них товарiв на певному рiвнi попиту.
Л^ература
1. Cohen Stuart A. I. On Progressive Taxation// Classics in the Theory of Public Finance/ Ed. by R.A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
2. Wicksell K. A. A. New Principle of Just Taxation// Cllassicc in The Theory of Public Finance/ Ed. by R. A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
3. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М.: Прогресс,
1968.
4. Податкова система Укра'ши: Пщручник/ Федосов В. М., Опарш В. М., П'ятаченко Г. О. та ш. - К.: Либщь, 1994.
5. Лившиц А. Я. Миражи капиталистического регулирования. - М.: Мысль, 1985.
6. Lindahl E. P. Just Taxation - A. Positive Solution// Classic in The Theory of Public Finance/ Ed. by R. A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
УДК 336.76 1нж. Ю.М. Джус - Львыська комерцшна академы
ГРОШОВИЙ РИНОК В СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкриваеться функщональна структура грошового ринку i визначаеться його мюце в структурi нащонально! економжи. Здшснюеться наукова характеристика основних ш-струмен™ грошового ринку: казначейських векселiв, депозитних сертифiкатiв, переусту-плених угод, фiнансових паперiв, банювських акцептiв, евродоларiв i федеральних фондiв. Аналiзуються основнi чинники впливу на щну грошей.
Eng. Yu.M. Juice - Lviv Commercial Academy Monetary market in contemporary economics
Functional structure of monetary market is being cleared out. Its place in the structure of national economic is being determined. Main instrument of monetary market are being scientifically characterized, for instance: obligations, certificates, contracts, financial acts bank accepts, euro dollars and federal funds. Main factors, which have an impact on the price of money are being analyzed.
176
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
