CC BY
22
3. Методичш рекомендацiï з формування складу витрат та порядок ïx планування у торго-вельнiй дiяльностi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// me.kmu.gov.ua/control/uk/pub-lish/article? art_id=145488&cat_id=32854.
Дуляба Н.И., Шкиря М.Г. Социально-экономическая сущность и место текущих расходов в деятельности предприятия
Определена сущность затрат предприятия в целом, согласно существующего нормативно-правового обеспечения в Украине. Установлено, что текущие расходы предприятия - это разновидность расходов соответственно их классификации по признаку периодичности возникновения. Согласно действующему законодательству существует различие между бухгалтерским и управленческим подходом определения текущих расходов. Определена сущность и состав текущих расходов торгового предприятия по управленческому подходу. Установлено, что текущие расходы торгового предприятия включают себестоимость реализованных товаров, издержки обращения и другие обязательные платежи из прибыли.
Ключевые слова: затраты, текущие расходы, управленческий учет, бухгалтерский учет, торговое предприятие.
Dulyaba N.I., Shkirya M. G. Socio-Economic Nature and Place of Current Expenses of a Business
The essence of enterprise costs as a whole in accordance with the existing legal system in Ukraine is studied. The operating costs of the company are assumed to be the costs according to their classification on the basis of frequency of occurrence. According to the current regulations there is a difference between accounting and management approach to the definition of operating costs. The essence and composition of current expenditure of the commercial establishment are defined using management approach. Operating costs of the commercial establishment are proved to include cost of goods sold, distribution costs and other duties on profits.
Key words: costs, operating costs, management, accounting, bookkeeping, business, enterprise.
УДК 336.22+338.246.025.2 Здобувач О.Ю. КлепанчуК - Льввська КА
ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1СЦЯ ТА РОЛ1 ПОДАТК1В У СУСП1ЛЬСТВ1
Дослщжено мюце i роль податгав у сусшльст представниками рiзних наукових шкш, сучасну теорто оподаткування. Розглянуто фшансову систему ранньоюторичного перюду близькосхщних держав Стародавнього Риму та давньогрецьких мют-держав, епохи середньовiччя. Дослщжено ще! науково! течи "камералiзм", англшських фшосо-фiв-економiстiв ХУ1-ХУП ст., ще! французько! школи фiзiократiв, класично! полггично! економи, завдяки якш було започатковане вивчення основних принцишв побудови по-датгав i податково! системи, погляди представниюв юторично! школи (сощально-пол> тичного напряму в пол^економи) та основоположника росшсько! фiнансово! науки 1.Х. Озерова. Розглянуто фшософську концепцiю марксизму та маржиналютсв, теорiю неоконсерватизму.
Пiдсумовуючи багатовiковий досвiд дослщження мiсця й ролi податкiв у сусшль-ствi представниками рiзних наукових шкш, зроблено узагальнення стосовно того, що податки розглядаються як обов'язковi платежi, що використовуються для фшансування суспiльних благ i послуг, i податки е дieвим засобом фшансово! полiтики держави для впливу на розташування ресурсiв, перерозподiл багатства, сусшльний вибiр громадян у демократичному сусшльствг
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
Ключовi слова: податки, фшансова псштика, ринкове середовище, теорiя оподат-кування, державш доходи, фiнансовi ресурси, доходи бюдже™.
Постановка проблеми. Фшансова полггика держави в умовах ринкового середовища головним чином Грунтуеться на систем1 фшансових важел1в та сти-мул1в, серед яких провщне мюце займають податки, збори, шш1 обов'язков1 пла-теж1 суб'екпв тдприемництва, домогосподарств, шших категорш платниюв до бюджету та цшьових фонд1в загальнодержавного значення. Основним джерелом державних доход1в виступають податков1 платеж! як сощально-економ1чне яви-ще. Вони мають вщповщний (в штересах суспшьства) вплив на стан економ1чно-го розвитку загалом та окремих його складових в розр1з1 господарських сегмен-т1в зокрема, та забезпечують реал1защю сощальних гарантш населенню кра!ни.
Розвиток теорш оподаткування вщбувався еволюцшно та в контексп де-мократизацп суспшьних правовщносин. Упродовж свого розвитку вчення про державу вщкривало нов1 можливост для тзнання сут фшансового господар-ства держави, а виокремлення фшансово! науки у самостшну галузь дало змогу 1й у ХХ ст., використовуючи ще! неокласиюв та вчення про правову державу, обгрунтувати 1 дати ч1тке визначення основних елеменпв фшансового госпо-дарства держави, а саме: державних доход1в; фшансових ресуршв; доход1в бю-джелв. Тому важливо провести дослщження розвитку теорш оподаткування.
Анал1з останн1х публ1кац1й 1 дослщжень. Питання, що стосуються розвитку теорш оподаткування, розглянуто у працях таких вчених: В.Л. Андру-щенка [1], Л.М. Демиденка [2], В.М. Мельника [5], Л.О. Омеляновича [6], 1.Х. Озерова [7] О.О. Папа!ка [6], В.О. Орлова [6], Г.е. Долматова [6], О.В. Ве-ретенникова [6] та ш.
Метою роботи е дослщження мюця та рол1 податюв у суспшьст пред-ставниками р1зних наукових шкш.
Виклад основного матер1алу. Що стосуеться теорп податкових фшан-с1в, то вона мае багатовжову юторто, а стрижневим моментом 11 розвитку е обов'язкова ор1ентащя на фундаментальну податкову концепщю, яка може ко-ригуватися залежно вщ завдань, як стоять перед державою в той чи шший юто-ричний перюд. Зазначена теор1я мае включати модель впливу економ1чних ефеклв оподаткування на результати господарювання, обсяг, характер 1 напрям швестицш, сукупний попит та особисте споживання, галузеву 1 територ1альну структуру економжи. Зазначеш критерп оптимального оподаткування стали результатом тривалих наукових дослщжень та прикладних заход1в у фшансовому господарств1 держав.
Перш1 згадки про податки з'являються в роботах мислител1в Близького Сходу та в египетських манускриптах. Що стосуеться ранньоюторичного перь оду близькосхщних держав, то цей перюд характеризуеться догматичним сприйняттям навколишнього св1ту. Зокрема, 1уде! керувалися догмою, що все на земл1 належить Богов1, а це своею чергою дало тдстави 1удейським правителям та жерцям (як божим намюникам на земл1) накладати повинност за влас-ним розсудом без жодних обмежень. Дзшше у п'ятикнижж1 Мойсея було виз-начено, що Богу належить десятина. Це й стало фшансовою основою Христи-янсько! Церкви, хоча й не лжвщувало догматичного змюту фюку.
Стародавнiй Рим та давньогрецью мiста-держави мали розвинен^ де-мократичнi шституцп, нiж Схвдш цивЫзацп, оскiльки передбачали колепаль-нють управлiнського процесу (рiшення про запровадження чи скасування подат-кiв приймалося Радою). Використання важелiв фiску мало винятково прагматич-ний характер. Державна скарбниця формувалася за рахунок казенних проми^в, надходжень вiд орендно1 плати, пращ рабiв i повинностей шоземщв, добровшь-них внескiв i пожертвувань. Кшьюсть податюв та обсяг 1х надходжень визнача-лися розмiром державних витрат, насамперед пов'язаних iз веденням вшськових дiй. Закономiрно, що у вшськовий перiод фiскальний тягар ютотно посилював-ся. Ксенофонт навiть стосовно цього стверджував, що за надзвичайних ситуацш держава може користуватися ушм майном сво1х громадян [13].
На думку Арютотеля, кожен громадянин мае брати участь у формуванш доходiв держави, оскiльки остання вiдiграе значну роль у створеннi умов для його благополуччя [13]. Отже, потрiбно констатувати, що в античному свт по-даткова форма одержавлення частини суспшьного багатства конституювалася в тих рамках, яю визначалися громадськими штересами на основi колегiальних рiшень вшьного населення кра1ни.
Домiнуюче значення колепальний прагматизм також мав i тд час фор-мування фшансово! системи Стародавнього Риму. Спочатку все правлшня фь нансами концентрувалося в сенап, а вже потiм - у руках цезарiв. Римськi фшо-софи та юторики у сво1х працях висвгглили притаманнi державi методи та меха-нiзми акумуляцп державних доходiв. Однак недостатне теоретико-методолопч-не обгрунтування фiскально-економiчноl концепцil суспiльного регулювання не стало перепоною на шляху зародження цивЫзовано оформленого поголовного та майнового оподаткування, об'еднаного в "трибутумГ [5].
Але разом з тим, епоха Середньовiччя вщзначаеться вiдносною пасив-нютю розвитку фiнансовоl науки загалом та складових 11 галузей зокрема.
Наприклад, вiдомий мислитель XIII ст. Фома Аквшський надавав подат-кам другорядно! ролi. Вчений дiйшов висновку про те, що податковi надхо-дження - лише зашб покриття надзвичайних витрат, "дозволена форма пограбу-вання", а головним джерелом державних доходiв мають бути домени [2].
Певна активiзацiя наукового iнтересу до проблем оподаткування вщбу-лася завдяки меркантилютам в епоху первiсного нагромадження катталу. Пер-шi працi з'явилися в 1талп, а 1х авторами були: Д. Карафа, Н. Макюавелл^ Ф. Гвiчiардiнi, Дж. Ботеро. Зазначенi автори, обгрунтовуючи прiоритет домен як джерело формування доходiв держави, порiвняно з "надзвичайними" подат-ковими надходженнями, по суп продовжили розвивати вчення Ф. Аквшського. Прогрес iталiйських меркантилiстiв полягае в тому, що вони не засуджують ле-гальне використання "надзвичайних" доходiв.
Основним напрямом дослiджень англшських фiлософiв-економiстiв ХУ1-ХУН ст. Ф. Бекона, У. Петп, Т. Мена, Т. Гоббса, та Д. Локка була проблема оптимiзацil оподаткування. Основна заслуга англшських вчених - це постановка проблеми оптимiзацil податково! структури не в площиш "реальш - осо-бисп податки", а через призму стввщношення мiж прямими та непрямими по-датками. Наукова течiя "камералiзм" (меркантилiзм у сферi державного госпо-
дарства) була започаткована у Шмеччиш в ХУ11-ХУ111 ст. Представники ще! науково! течи дослiджували прикладнi аспекти в галузi оподаткування. Наприк-лад, К. Клок основну увагу зосереджував на розробщ кадастрових оцiнок. Вод-ночас головною його заслугою е формування рекомендацш щодо оподаткування доходiв за мiнусом витрат [7].
Своею чергою Ф. Юстi та I. Зонненфельз продовжили школу камералю-пв у ХУШ ст. Ф. Юсп, розглядаючи наявнi на той час поголiвнi та майновi по-датки, дшшов таких висновкiв: податки в багатьох державах уже не е надзви-чайними доходами.
Починаючи з друго! половини ХУШ ст., науковий свггогляд формувався тд впливом iдей французько! школи фiзiократiв, якi вважали единим джерелом ушх чистих доходiв землю. На думку фiзiократiв, промисловiсть i торпвля шчо-го нового не створюють i не додають. Спираючись на цю думку, вченi Ф. Кене, А. Тюрго, О. Мiрабо дшшли висновку щодо необхiдностi переходу вщ множин-ностi податкiв до единого поземельного. Вагомою заслугою фiзiократiв е спро-би обгрунтувати зв'язок мiж оподаткуванням та обсягами й ефективнютю сус-пiльного виробництва, дослiдити критерп справедливого оподаткування та ме-хашзми перекладання фiскального тягаря та визначити частку участi кожного громадянина у видатках держави тощо.
Вiдмiнною вщ науково! концепцп оподаткування фiзiократiв була пози-цiя французького Ш.Л. Монтеск'е, який наголошував на надiйностi та простои опосередкованих податюв, порядок сплати яких е малопомггаим процесом як для платниюв, так i для носпв податково! сутi. Своею чергою, англшський фь лософ Д. Юма, вщдаючи перевагу непрямим податкам, цим самим висловлював консервативну вiдданiсть середньовiчноl Англп акцизним формам оподаткування. Ц автори в основу сво!х дослiджень поклали головним чином юридичш аспекти податкового процесу, розглядали поверхневi механiзми податково! форми одержавлення створено! вартосп, але разом з тим не звертали належно! уваги на глибинш об'ективнi передумови та соцiально-економiчнi наслiдки оподаткування [12].
Отже, протягом ХУ-ХУШ ст. податкова теорiя пройшла певну еволюцiю вiд повного заперечення податюв як джерел державних доходiв до абсолютного !х сприйняття у таюй якостi. Окрiм цього, зазначений етап характеризуеться прикладним характером, що пов'язано iз змiною форм i методiв податкових вiд-носин за певних соцiально-економiчних умов, але не вiдрiзняеться системнiстю наукових дослщжень.
Значним кроком у дослiдженнi податкових фшаншв стало зародження класично! полиично! економil, завдяки якiй було започатковане вивчення ос-новних принципiв побудови податюв i податково! системи. Основоположником ще! науки вважають англiйського економюта А. Смiта, який у робоп "Дослi-дження про природу та причини багатства народiв" одним з перших вивiв чоти-ри основоположш принципи оподаткування [9].
Теорiю податюв англшсько! класично! полiтичноl економil лопчно завершив Д. Рiкардо. На його думку, "податки складають ту частку продукту зем-лi та пращ кра!ни, яка надходить у розпорядження уряду: вони завжди сплачу-
ються aбо з кaпiтaлy, aбо з доходу Rparn^' [8]. Вiн ще читаше, нiж А. Смiт, виз-тачив зaвдaння тa екологiчнi особливостi подaткiв i довiв, що подaткове pегy-лювaння повинно зaохочyвaти нaгpомaдження тa pозшиpення виpобництвa. Pi-кapдо Д., як i А. Смгг, пiдкpеслювaв необхiднiсть звiльнення кaпiтaлy вiд опо-дaткyвaння i вистyпaв пpоти не^ямих подaткiв як тaких, що збшьшують витpa-ти виpобництвa, зменшують пpибyток i скоpочyють споживaння.
Своею чеpгою нiмецькi вченi Л. Штейн тa А. Шеффле, якi були ^ед-стaвникaми iстоpичноï школи (соцiaльно-полiтичного та^яму в полггеконо-мiï), зaпеpечили сощолютичш зaсaди оподaткyвaння зa Ж. Сюмонд^ Вони зpо-били yзaгaльнення стосовно того, що фiнaнсовi явищa е зaкономipними, a сга-ном тa потpебaми pозвиткy економiки визнaчaeться скгад i фyнкцiонaльне пpизнaчення фiнaнсових шституцш деpжaви [6].
З'ясовуючи сyтнiсть подaткiв, не можнa не зупинитися та дослiдженнi поглядiв основоположникa pосiйськоï фiнaнсовоï нayки I.X. Озеpовa. У свош фyндaментaльнiй пpaцi "Основи фiнaнсовоï ноуки" вiн зaзнaчae: "...подотки -це обов'язковi плaтежi, що сплaчyються пiддaними деpжaви для виконaння пок-лaдених нa неï фyнкцiй" [7]. Ha pозвиток економiчноï думки в сеpединi XIX ст. помiтного впливу нaбyлa фiлософськa концепцiя мapксизмy. Тaкий вплив мaв стихiйний хapaктеp з яскpaво виpaженими ознaкaми досягнення певноï полиич-ноï мети. Адже вapто зaзнaчити, що нi К. Мapкс, ш Ф. Енгельс не моли нолеж-них pозpобок в гaлyзi фiнaнсовоï нayки.
Haпpикiнцi XIX ст. i та почaткy XX ст. з'явилaся низкa нових нaпpямiв дослiдження подaткiв, зокpемa мapжинaлiзм aбо сyб'eктивно-психологiчнa шко-лa. Пpедстaвники зaзнaченоï нayковоï течп У. Джевонс, Л. Вaльpaс, К. Менгеp, Е. Сaкс pозглядaли ^облему вapтостi з позицiй гpaничноï ^p^ro^i товapy.
Вaгомий внесок y pозвиток нayковоï теоpiï подaткiв зpобив А. Вaгнеp. Вiн один з пеpших зaзнaчив, що "подaтки як пpимyсовi плaтежi окpемих госпо-дapств стягуються деpжaвою чaстково для деpжaвних видaткiв, чaстково - для змiн y pозподiлi сyспiльного пpодyктy". Iншими словaми, А. Вaгнеp до суто фiскaльного пpизнaчення подaткiв додae i pегyлюючy спpямовaнiсть цих обов'язкових плaтежiв.
Ha вщм^ вiд А. Вaгнеpa, який ^^оду подaткiв обrpyнтовyвaв обов'яз-ком особи сплaчyвaти тiй деpжaвi, в якш ця особa пpоживae, кошти для вико-нaння поклaдених та деpжaвy фyнкцiй, Е. Сaкс обфунтовуе сyтнiсть подaткy з огляду та лише економiчнi явищa [1G]. Е. Сокс виводить сyтнiсть подaткiв з по-няття обмiнy мiж деpжaвою тa юpидичними й фiзичними особaми, таголошу-ючи пpи цьому та безе^волентносп тaкого обмiнy.
Погоджуемось з точкою зоpy В.М. Cyтоpмiноï [1G] стосовно того, що ю-тотний внесок y pозвиток фiскaльноï муки зpобили пpедстaвники шведськоï школи - К. Вжсель то його учень Е. Лiндaль. У своïй pоботi "Hовий пpинцип спpaведливого оподaткyвaння" К. Вжсель pозглядae подотки не лише як котали поповнення доходiв бюджету, як це pобили пpедстaвники мapжинaлiстичноï те-оpiï, a й як зоиб фiнaнсyвaння деpжaвних видaткiв. Вш, зокpемa, зaзнaчae: "Я зостосовую сучосну концепцiю гpaничноï коpисностi то сyб'eктивноï вapтостi до сyспiльних послуг i подотюв iндивiдyaльних осiб но щ послуги".
Вщкриття К. Вжселя полягае в тому, що вш уперше пов'язав податковi принципи з формою податкового управлшня, насамперед i3 процесом затвер-дження податюв парламентом. У працях Е. Лшдаля податки розглянуто як своерщну плату за державнi суспiльнi послуги. Так само, як i К. Вжсель, вiн вважав, що головною проблемою оподаткування е досягнення справедливость
Найповшше фiскальна теорiя, долучена до концепцп добробуту та справедливости розкриваеться в працях англiйського економюта А.С. Пiгу. Автор вважав, що сплата податюв вщбуваеться поза ринковими вщносинами i в опо-даткуванш не можна вживати поняття гранично! корисносп. Основний принцип податюв, за А.С. Шгу, - це принцип найменшо! сукупно! пожертви [10].
Останшм представником класично! суб'ективно-психологiчно! школи, яким вважаеться Дж. Кларк, у сферу виробництва й розподшу суспшьного продукту перенесено принцип гранично! корисносл. Вiн розробив економiчну доктрину, зпдно з якою розподш нацiонального доходу мiж факторами виробництва вщповщае "принципу справедливости1; кожний суб'ект виробничих вщно-син отримуе те, що вiн створив [3].
Свггова економiчна криза 1929-1933 рр. засвщчила iстотнi недолiки в по-будовi економiчно! системи та довела неспроможшсть останньо! саморегулюва-тися i на цiй основi досягати рiвноваги в системi господарювання. Неокласична доктрина з !! маржиналютськими iдеями виявилася неспроможною i на змiну !й прийшло кейнсiанство. З одного боку, кейнианство е прямим запереченням не-окласицизму, а з iншого - воно увiбрало в себе низку його важливих принципiв. Так, маржинатзм з його суб'ективно-психологiчними постулатами знайшов у теорi! Дж. Кейнса свое втшення й подальший розвиток.
Економiчна доктрина Дж. Кейнса запропонувала шляхи полшшення функцiонування господарського механiзму та пом'якшення суперечностей рин-ково! економжи. Дж. Кейнс розробив принципово нову теорж> податкiв, спря-мовану на державне регулювання економiки за умов ринкових вщносин. Це ре-гулювання здiйснюеться за допомогою рiзних економiчних iнструментiв, зокре-ма й податюв, як Кейнс розглядае як "вбудоваш механiзми гнучкостi", що амортизують кризовi явища й рiвномiрно розподiляють податковий тягар за-лежно вiд доходiв [4].
Вiн вважав, що держава повинна вилучати за допомогою податюв части-ну заощаджень i фiнансувати за !хнiй рахунок державш витрати й iнвестицi!. Отже, ще! Дж. Кейнса дали початок новим методам теоретичного дослщження, що вписувались у концепцiю "ефективного попиту". Це дало змогу вмонтувати рух податюв у рух макроекономiчних показникiв.
Висновки та думки кейншанщв вiдображено в iнституцiоналiзмi - течi! економiчно! теорп ХХ ст., представниками яко! були П. Самюелсон, В. Нордга-уз, Дж. Гелбрейт та Т. Балог. Щ економiсти придiляли iстотну увагу дослщжен-ням можливостей фiскального регулювання економжи з використанням муль-типлжативних ефектiв податкiв та державних видатюв.
У другiй половинi ХХ ст. окремi науковi дослiдження в оподаткуванш дiстали назву неоконсерватизму. А найвщомшим представником цього напря-му вважаеться М. Фрщман, який виступив за обмеження державного втручання в економ^ лише грошовою системою.
У середиш 70-х рокiв XX ст. розвиток виробничих вщносин у кра!нах з ринковою економiкою виявив суперечностi кейнианських та шституцюна-лiстських методiв дослщження теорп податкiв i форм державного втручання. Передуим кейнсiанцi, розглядаючи регулюкт властивостi податкiв та, на ви-могу часу, обстоюючи прогресiю в оподаткуванш, а iнколи й тдвищення по-даткiв, не дали вщповда на питання про ступiнь прогресп та максимальний вер-хнiй рiвень ставок.
Найбiльшу популярнiсть в науковш лiтературi неокласикiв отримала по-даткова концепщя А. Лаффера. Автор у сво!й концепцп обгрунтував i графiчно дослiдив залежнiсть мiж прогресивнiстю оподаткування, доходам бюджету, рiв-нем податково! бази у загальнодержавних масштабах. I все-таки неокласики найближче пiдiйшли до ютини, характеризуючи реальнi наслiдки оподаткування як такого. Саме !хш рекомендацп було використано пiд час проведення по-даткових реформ у захщних кра!нах наприкiнцi XX ст., зокрема в США.
Розвиток податкових теорш захщно! фшансово! науки свщчить про тiсне взаемопроникнення та взаемодоповнення неокласичних та неокейнсiанських щей. Наука про податки на сьогодш мае досить значне теоретичне й методоло-пчне пiдгрунтя, 11 принципи одержали глибоку й всебiчну аргументацiю, витри-мали перевiрку часом, мiцно вписалися до загальних положень фшансово! науки. Вдалими, на наш погляд, е спроби укра!нських економiстiв сучасност син-тезувати кейнсiанськi та неокласичш теорп оподаткування. Вагомий внесок у розробку концептуальних засад функцiонування податково! системи перехщно-го типу зроблено В. Андрущенком, О. Василиком, В. Вишневським, I. Лунiною, О. Кириленко, К. Павлюк, Л. Тарангул, В. Сутормшою, В. Федосовим й ш.
Зазначенi автори розглядають податки як обов'язковi платежi юридич-них i фiзичних осiб, якi запроваджуються для утримання державних структур i фшансового забезпечення виконання ними функцiй i завдань держави. Водно-час не вш обов'язковi платежi, якi надходять до централiзованих грошових фон-дiв держави, потрiбно вважати податками. Крiм податкiв, в украlнськiй фiскаль-нш практицi вживають поняття "плата", "плапж", "збiр", "внесок" [14].
Сучасна теорiя оподаткування розвиваеться в межах економжи суспiль-ного вибору. I! видатний представник Дж. Б'юкенен у сво!й робоп "Державнi фiнанси в умовах демократ!" розглядае податки як прямi витрати громадян за наданi урядом послуги, тому метод !хнього утримання може ютотно вплинути на ставлення громадян до розширення чи скорочення обсягу наданих послуг [2]. Автор тшов у сво!х дослiдженнях далi i вивчив поведiнку суб'ектiв оподаткування у суспшьно-сощальнш сферi.
У контексп цього особливо! актуальностi набувають науковi дослiджен-ня У. Вiкрi (США) та Дж. Мерлi (Велика Бриташя). У. Вiкрi доходить висновку, що найбiльший податковий тягар припадае на талановитих i працьовитих людей. Тож задля сприяння прогресу доходи талановитих людей зовшм не повинш оподатковуватися. Своею чергою Дж. Мерлi доводить: щоб уникнути дестиму-лювання економiчноl активностi, податки мають бути пропорцшними i рiвень ставки мае не перевищувати 20 %. Обидва автори сходяться на думщ, що висо-кi податки у будь-якому разi призводять до неповного використання продуктив-них можливостей платниюв [1].
Висновки. Пщсумовуючи багатовжовий досвiд дослiдження мiсця й ро-лi податкiв у суспiльствi представниками рiзних наукових шкiл, можна зробити таю узагальнення:
• податки розглядаються як обов'язков1 платеж^ що використовуються для фь нансування суспшьних благ [ послуг;
• податки е д1евим засобом фшансово! полижи держави для впливу на розташу-вання ресурав, перерозподш багатства, суспшьний виб1р громадян у демократичному сустльстш.
Для сучасно! фюкально! теорп характерне взаемопроникнення двох ос-новних напрямiв у фiнансовiй науцi - кейнианства i неоконсерватизму, прикладом чого може бути питання необхщносп тюного поеднання бюджетно!, подат-ково!, монетарно-кредитно! полiтики. Що стосуеться розбудови ринково! еко-номiки Укра!ни, то вона значною мiрою визначаеться ефектившстю фюкально! полiтики, основним знаряддям яко! е податки. Адже податки акумулюють гро-шовi кошти задля забезпечення виконання основних функцш держави, а саме: сощальних; економiчних; управлшських; оборонних та ш.
Як зазначено вище, податки е найдавшшою економiчною категорiею. Водночас запровадження податкiв неможливо ощнити однозначно. Пого-джуемось з точкою зору Ю.Б. 1ванова [11] стосовно того, що вщсутнють подат-кiв паралiзуе фiнансову систему держави загалом, робить !! недiеспроможною i в пiдсумку - позбавленою будь-якого сенсу", а з шшого боку - високий рiвень податкового навантаження був причиною багатьох воен, революцш, сощальних конфлжпв, iнших суспiльно-полiтичних непорозумшь. У контекстi цього особливо! актуальносп набувае проблематика суспiльного вибору концепцп оптимального оподаткування, яка грунтуеться на двох системних тдходах: по-пер-ше, податковi платежi е обов'язковим атрибутом державносп, а !х суспiльна щ-на розглядаеться у цшьовому та примусовому аспектах; по-друге, податки е громадським обов'язком, наслщком свiдомого вибору платникiв за отримаш вiд держави суспiльнi блага.
Отже, з юнця XIX ст. й дотепер теоретичш розробки в галузi оподаткування пiдпорядковано вирiшенню двох найважливших проблем:
• регулюючо! рол1 податк1в, тобто використання !х у систем! економ1чних в1дно-син як фшансових важел1в;
• прогресИ в оподаткуванш та обгрунтуванн1 Н теоретично достатнього р1вня.
Л1тература
1. Андрущенко В.Л. Ф1нансова думка Заходу в XX столгт (теоретична концептуал1зац1я 1 наукова проблематика державних ф1нанс1в). - Льв1в : Вид-во "Каменяр". - 2000. - 303 с.
2. Демиденко Л.М. Розвиток теори оподаткування вченими Заходу / Л.М. Демиденко // нанси Укра!ни : журнал. - 2004. - № 5. - С. 111-117.
3. Карп М.В. Налоговый менеджмент : учебник [для студ. ВУЗов] / М.В. Карп. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 477 с.
4. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. - М. : Изд-во "Прогресс", 1978. - 548 с.
5. Мельник В.М. Генеза теорш податгав / В.М. Мельник // Фшанси Укра!ни : журнал. -2004. - № 8. - С. 42-53.
6. Омелянович Л.О. Податкова система : навч. поабн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Л.О. Омелянович, О.О. Папа!ка, В.О. Орлова, Г.С. Долматова, О.В. Веретенникова. - Донецьк : Вид-во "Дон дует", 2005. - 276 с.
7. Озеров И.Х. Основы финансовой науки: Учение об обыкновенных доходах / И.Х. Озеров. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Наука". - 1917. - Вып. 1. - 544 с.
8. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо. - М. : Изд-во Госполитиздат, 2007. - 236 с.
9. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике / Д.Г. Черник. - М. : Изд-во "Финансы", ЮНИТИ, 1997. - 383 с.
9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов (Вступ. статья и ком-мент. канд. экон. наук В.С. Афанасьева) / А. Смит. - М. : Изд-во "Соцэкгиз", 1962. - 684 с. -1955. - Т. 1: Соч. 1. - С. 50-120.
10. Сутормша В.М. Держава - податки - бiзнес : iз свггового досвщу фюкального регулю-вання ринково! економжи / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В.Л. Андрущенко. - К. : Вид-во "Ли-йдь", 1992. - 328 с.
11. 1ванов Ю.Б. Податкова система : тдручник / Ю.Б. 1ванов, А.1. Крисоватий, О.М. Десят-нюк. - К. : Вид-во "Атана", 2006. - 920 с.
12. Ингрэн Дж. История политической экономии : пер. с англ. / Дж. Ингрэн. - М., 1891. -С. 65-73.
13. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике / Д.Г. Черник. - М. : Изд-во "Финансы", ЮНИТИ, 1997. - 383 с.
14. Юрш С.1. Бюджетна система Укра!ни : навч. поабн. / С.1. Юрш, Й.М. Бескид. - К. : Вид-во Н1ОС, 2000. - 400 с.
Клепанчук О.Ю. Исследования места и роли налогов в обществе
Исследованы место и роль налогов в обществе представителями разных научных школ, современная теория налогообложения. Рассмотрена финансовая система раннего исторического периода ближневосточных государств Древнего Рима и древнегреческих городов-государств, эпохи средневековья. Исследованы идеи научного течения "каме-рализм", английских философов-экономистов XVI-XVII вв., идеи французской школы физиократов, классической политической экономии, благодаря которой было основано изучение основных принципов построения налогов и налоговой системы, взгляды представителей исторической школы (социально-политического направления в политэкономии) и основоположника русской финансовой науки 1.Х. Озерова. Рассмотрены философская концепция марксизма и маржиналистов, теория неоконсерватизма.
Подытоживая многовековой опыт исследования места и роли налогов в обществе представителями разных научных школ, сделано обобщение относительно того, что налоги рассматриваются как обязательные платежи, что используются для финансирования общественных благ и услуг и относительно того, что налоги являются действенным средством финансовой политики государства для влияния на расположение ресурсов, перераспределение богатства, общественный выбор граждан в демократическом обществе.
Ключевые слова: налоги, финансовая политика, рыночная среда, теория налогообложения, государственные доходы, финансовые ресурсы, доходы бюджетов.
Klepanchyk O. Yu. The Research of the Place and Role of Taxes in the Society
The place and role of taxes in the society and a modern theory of taxation are studied by the representatives of different scientific schools. The financial system of the early historic period of the middle-eastern states of the ancient Rome and ancient Greek cities-states of middle ages are considered. Some scientific ideas of cameralism, English philosophers-economists of the 16th-17th centuries, French physiocrat school, classical political economics that founded the study of basic principles of introduction of taxes and tax system, views of the representatives of a historical school (socio-political direction in the political economics), and also the founder of Russian financial science I. Ozerov are investigated. The philosophical concepts of marxism and marginalism, and the theory of neoconservatism are examined. Considering the centuries of experience of different scientific schools' representatives in the research of the place and role of taxes in the society, taxes are summarized to be the obligatory payment used to finance public goods and services, effective means of the state policy to influence resource allocation, wealth redistribution, people social choice in the democratic society.
Key words: taxes, financial policy, market environment, tax theory, government revenues, financial resources.
