CC BY
1
УДК 378.3 : [336.5 + 336.77] https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.11
О. В. ГРИГОРАШ
Ушверситет митно! справи та фiнансiв
ORCID: 0000-0002-8089-3755
Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЗА РАХУНОК ПРИВАТНИХ ДЖЕРЕЛ
У КРА1НАХ ОЕСР ТА В УКРА1Н1
Статтю присвячено аналгзу фтансування вищо'1' oceimu у кратах ОЕСР та в УкраШ. Анализ показав, що у кратах ОЕСР мае мкце асиметрiя у розподл бюджетних та приватних джерел фтансування вищо'1' oceimu. Так, до крат, де вища освта е переважно платною (60 i бшьше вiдcomкiв приватного фiнанcування) вiднocяmь-ся: Велuкoбрumанiя, Кoлумбiя, Япотя, Авcmралiя, США, Корея та 4rni; кратами, ят забезпечують переважно безоплатну вищу ocвimу (20 i менше вiдcomкiв приватного фтансування), е Шмеччина, Швеця, Словетя, Бельгiя, Датя, Icландiя, Авcmрiя, Фiнляндiя, Люксембург та Нoрвегiя. У iншuх кратах ОЕСР cпiввiднoшення приватного i державного фтансування вищо'1' освти в середньому е однаковим. Розглянуто мехашзми кредитування навчан-ня у групах крат, де переважае приватне i державне фтансування: воно може надаватися коштом приватних банювських установ, або здшснюватися на ocнoвi програм державного кредитування. Прoаналiзoванo джерела фтансування вищо'1' ocвimu в УкраХт. Визначено, що частка державного фтансування вищо'1' освти Украта мае тенден^ю до скорочення. На фот запровадження тдикативних цт на навчання за найбшьш популярними cпецiальнocmямu (призупинено на час военного стану) та зниження купiвельнoi cпрoмoжнocmi населення поси-люеться потреба у додаткових джерелах фтансування. З одного боку, кредитування через прuваmнi фiнанcoвi установи е дoвoлi дорогим, з iншoгo боку, механизм пшьгового державного кредитування в УкраШ так i не набув широко'1' пoпулярнocmi для населення та характеризуется низькимрiвнем екoнoмiчнoi ефекmuвнocmi для держа-ви. Це зумовлюе неoбхiднicmь до^дження прoвiднoгo дocвiду крат ОЕСР щодо застосування дiевuх механiзмiв фiнанcoвoi пiдmрuмкu вищо'1' ocвimu, зокрема, ocвimньoгo кредитування.
Ключовi слова: вища ocвimа, фтансування, освтнш кредит, тльгове кредитування, iндuкаmuвнi цти.
O. V. HRYHORASH
University of Customs and Finance
ORCID: 0000-0002-8089-3755
HIGHER EDUCATION FUNDING USING PRIVATE SOURCES IN OECD COUNTRIES AND IN UKRAINE
The article is devoted to the analysis of higher education funding in OECD countries and in Ukraine. The analysis showed an asymmetry in the distribution of budgetary and private sources of funding for higher education in the OECD countries. So, the group ofcountries, where higher education is mostly paid (private funding is 60 percent or more), includes: Great Britain, Colombia, Japan, Australia, the USA, Korea and Chile; the group of countries, that provide mostly free higher education (private funding is 20 percent or less) are Germany, Sweden, Slovenia, Belgium, Denmark, Iceland, Austria, Finland, Luxembourg, and Norway. In other OECD countries the ratio ofprivate and public funding of higher education is the same on average. Mechanisms of crediting education in groups of countries where private and state funding prevails, are considered: it can be provided at the expense of private banking institutions, or be carried out on the basis of state crediting programs. Sources of higher education funding in Ukraine are analyzed. It was determined that the share of state funding of higher education in Ukraine has a tendency to decrease. Taking into account the background of the introduction ofindicative pricesfor the most popular majors (the Order is suspended during martial law) and the decrease in the purchasing power of the population, the needfor additional sources offunding is increasing. On the one hand, lending through private financial institutions is quite expensive, on the other hand, the mechanism of preferential state lending in Ukraine has not gained wide popularity among the population and is characterized by a low level of economic efficiency for the state. This makes it necessary to study the leading experience of the OECD countries regarding the introduction of effective mechanisms of financial support for higher education, in particular, educational lending.
Key words: higher education, funding, student loan, preferential lending, indicative prices.
Постановка проблеми
Вища освгга е невщ'емною складовою розвитку суспшьства. KpiM самих здобувач1в вищо! освгга у зростанш р1вня освiченостi населення защкавлена i держава. Ще на початку столптя на основi розрахуншв визначено, що у кранах £С кожен додатковий р1к навчання забезпечуе зростання заробино! плати на 8% [1].
Вщомо, що системи вищо! освгга в кра!нах, що розвиваються, бшьш приватизоваш, шж у розвинених кра!нах. ^iM того, у багатьох кра!нах приватш ушверситети становлять бшьшу кшьшсть загальних ушверситепв, але на
них припадае менша кшьшсть вступнишв [2]. Навпъ у державних закладах вищо! освгга фiнансове забезпечення здобуття вищо! освгга не може бути виключно бюджетным у межах державного замовлення, особливо за умов дефщиту бюджетних кошпв.
Хоча заклади вищо! освiти у крашах ОЕСР в основному фшансуються з державних джерел, приватнi витрати залишаються значним джерелом фiнансування (включаючи перекази з державного на приватний), складають значну частку iнвестицiй у заклади вищо! освгга. До пандеми 2020 року приватнi витрати на заклади вищо! освгга збiльшувалися швидше, нiж державнi витрати в середньому по кра!нах ОЕСР. Механiзми фшансово! пГдтримки у формi грантiв або позик допомагають полегшити фiнансовий тягар для домогосподарств, особливо в кра!нах, де приватш витрати на вищу освiту е високими [3].
На особливу увагу заслуговуе механiзм фшансово! пiдтримки у виглядi позик, який позитивно зарекомендував себе у кра!нах ОЕСР. Позики на навчання можна роздiлити на два основнi типи: федеральш позики, спонсованi федеральним урядом, i приватнi позики. В Укра!ш на фонi скорочення обсягiв державного замовлення на пГдго-товку фахiвцiв iз вищою освiтою застосування такого виду тдтримки студентiв може значно розширити доступ молодi до освишх ресурсiв.
Aнaлiз останшх досл1джень i публiкацiй
У звiтi США «State Higher Education Finance» Асощаци керiвникiв вищо! освiти штату (SHEEO) зазнача-еться, що у 2021 фшансовому роцi загальне державне фiнансування державно! вищо! освгга зросло на 4,5% при 3% зменшення шлькосп зарахованих студенлв денно! форми навчання. На ввдмшу вгд показник1в попереднiх рецесш, коли асигнування на освпу скорочувалися, у 2021 рощ ця тенденщя вперше не збереглася: асигнування на освиу з поправкою на шфляцш зросли на 400 доларiв США на кожного студента денно! форми навчання у державних коледжах та ушверситетах, досягнувши середнього нацюнального значення у 9327 доларiв США на студента. Це пов'язано, з одного боку, з збшьшенням суми фшансування вищо! освгга, а з шшого боку, Гз скоро-ченням шлькосп студенпв [4].
Результати дослщжень [5] показують, що вщсотковГ частки державних видатшв, видшеш на тдтримку студенпв та !хшх батьшв, вщрГзняються у кра!нах ОЕСР, як i типи тдтримки. Автори видГляють пряму пГдтримку (орГентовану на студенпв) i непряму тдтримку (спрямовану на батьшв студенпв). Шдтримка студенпв може бути у гопвковш формГ (стипендп, звшьнення вгд податшв для студенпв, субсиди на позики) або в безгопвковш формГ (субсидп на медичне страхування, послуги та транспорт).
Серед актуальних проблем економГчно! теорй' та практичного досвГду, як1 потребували виршення на початку 2000х, BARR [6] називавав таш: нестшш державш витрати; державш витрати, як1 бшьшою мГрою дГстаються середньому класу (а не бГдним); вадсутшсть або недосконалГсть кредитних мехашзмГв, як1 приносять небагато, якщо взагалГ приносять додатковГ ресурси; економГчш обмеження для ушверситепв, як1 зменшують стимули до ефективностц специфГчш особливосп, якГ е дорогими (субсидй' на вГдсотки) та/або адмГшстративно вимогливими (тестування доходу). СлГд констатувати, що бшьшють Гз перелГчених проблем повшстю або частково уже вирь шеш, зокрема, у рядГ кра!н удосконалено мехашзм кредитування студенпв.
Приклади ефективного застосування мехашзму кредитування широко представлен у матерГалах перюдично! печап. Так, у дослщженнях О. Мельник [7], Г. Харламово! [8] та I. Горша [9] мютиться аналГз тдходГв до фшансування вищо! освгга у Англи, Шмеччиш, Скандинавських кра!нах та США та вщмГчають високий рГвень фшансово! тдтримки студенпв за допомогою надання гранпв, стипендш, кредипв, субсидш тощо. Автори розглядають можливГ рекомендаци для укра!нсько! моделГ фшансування вищо! освгга.
Г. Терещенко [10] та Т. Затонацька [11] розглядають доцшьшсть застосування рГзних фшансових мехашзмГв розвитку вищо! освгга, у тому числГ, кредитування та гранпв. Автори застережують вГд надмГрного скорочення бюджетного фшансування, що звузить коло потенцшних здобувачГв вищо! освгга.
Також М. Бшнець [12] розкриваеться сутшсть освггаього кредиту як фшансового шструменту, що мае соць альний характер. На основГ узагальнення зарубГжного досвщу автор видГляе двГ основш модел освггаього кредитування з фжсованими та пропорцшними виплатами, аналГзуе правове регулювання пшьгового довгострокового кредитування на здобуття освгга та виконання ввдповшно! програми в Укра!ш. На основГ проведеного досль дження висвплюються основш проблеми освггаього кредитування для позичальник1в (студенпв) та кредиторГв (банк1в i держави).
А. Полторак [13] аналГзуе можливосп освггаього кредитування з позицй' змщнення рГвня фшансово! безпеки держави та доводить, що розвиток мехашзму кредитування для здобуття вищо! освгга в Укра!ш позитивно вплине на шдвищення загального рГвня освгга населення, ефектившсть прийняття управлшських ршень у процес роз-роблення стратегй' та напрямГв змщнення рГвня фГнансово! безпеки держави в умовах глобалГзаци.
Авторами О. Срфорт (2018) [14] дано оцГнку чинно! програми пшьгового державного студентського кредитування через порушення ключового принципу зворотносп коштГв. Запропоновано базовГ параметри тако! програми, що дають можливГсть збалансувати Гнтереси випускник1в i фшансовГ можливостГ держави. Також ГРИЩЕНКО (2015) [11] на основГ дослГдження особливостей рГзних форм кредитування навчання, джерел фшан-
сування та способiв погашения наданих позик запропоновано авторська модель освiтнього кредиту, яка може бути запроваджена в УкраМ.
Слгд пам'ятати, що навiть при налагодженому мехаиiзмi видання студентських позик, зворотним боком медалi залишаються проблеми повернення виданих позик. За оцшками Рiчард Веддер [15], рiвень прострочень за сту-дентськими позиками становить майже 12 вiдсоткiв, але якщо виключити тих позичальник1в, як1 ще навчаються (позики !м не е простроченими), рiвень прострочень становить приблизно одну чверть.
Формулювання мети дослщження Метою дослiджения е аналiз досвгду фiнансувания вищо! освiти за рахунок приватних джерел (зокрема, освГт-нього кредитування) у кранах £С та в Укра!ш.
Викладення основного матер1алу досл1дження Брак бюджетних коштiв для фшансування закладiв освiти зумовлюе необхвдшсть пошуку нових механiзмiв фiнансуваиия. Варто зазначити, що проблема фiнаисуваиня вищо! освгга на сьогоднi е одшею iз актуальних еко-номiчних проблем уах кра!н свiту. Одним iз дiевих механiзмiв фiнансуваиия здобуття вищо! освгга визначаеться кредит. Джерела фшансування вищо! освiти у кранах ОЕСР представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Джерела фшансування вищоТ осв1ти у краТнах ОЕСР
КраТна Частка видатк1в на заклади осв1ти, % Видатки на 1 студента, дол. за ПКС ВВП на душу населення, дол.
Державних Приватних
Всього у т.ч. домогосподарств
Великобриташя 23,7 76,3 53,9 29 688 43 070
Япошя 32,6 67,4 51,9 19 504 40 778
АвстралГя 33,7 66,3 50,9 20 625 54 875
США 35,7 64,3 44,2 35 347 65 280
Корея 38,3 61,7 42,3 11 287 31 937
Шмеччина 81,2 18,8 0,0 19 608 46 795
Швещя 83,4 16,6 1,2 26 046 51 939
Бельпя 84,1 15,9 7,0 21 082 46 591
Дашя 84,6 15,4 0,0 21 658 59 776
1сланд1я 88,7 11,3 7,0 16 610 68 941
АвстрГя 89,0 11,0 3,5 21 329 50 114
ФГнляндГя 90,4 9,6 0,2 18 129 48 678
Люксембург 91,0 9,0 1,5 51 978 113 219
Норвепя 92,2 7,8 3,8 25 019 75 826
Джерело: складено автором на основi: [16; 17; 18].
Аналiз джерел фшансування вищо! освгга (табл. 1) показав, що структура фшансового забезпечення вищо! освгга значно вiдрiзаеться у кра!нах ОЕСР. Зокрема, до кра!н, де вища освгга е переважно платною (60 i бiльше вгдсотшв приватного фшансування) вщносяться: Великобритаиiя, Колумбiя, Япошя, Австралiя, США, Корея та Чилi; кранами, якi забезпечують переважно безоплатну вищу освiту (20 i менше вщсотшв приватного фшансування), е: Шмеччина, Швец1я, Словенiя, Бельпя, Дан1я, 1сланд1я, Австр1я, Фiнляндiя, Люксембург та Норвепя. У iнших кра!нах ОЕСР сшвввдношення приватного i державного фiнаисувания вищо! освгга характеризуеться меншим рiвнем асиметрп.
Аналiзуючи джерела фiнаисуваиня вищо! освгга у кра!нах ОЕСР слгд вадзначити, що обсяг видатк1в на шд-готовку одного студента не пов'язаний Гз показником ВВП на душу населення, а лише вщображае результат державно! политики у сферГ шдготовки фахГвщв. Разом з тим можна вГдмггати, що в цшому у кра!нах, де фшансу-вання вищо! освгга здшснюеться переважно державним коштом, в середньому показник ВВП на душу населення вищий. Необхщно тдкреслити, що низький рГвень державних видатшв на вищу освпу не е сввдченням недостат-носп державних коштГв, оск1льки представлеш в таблиц кра!ни, де переважае приватне фшансування, мають висок1 показники ВВП на душу населення, завдяки чому Г забезпечуеться можливГсть фшансування навчання за рахунок кошпв домогосподарств з використанням розвинено! системи освггаього кредитування. З шшого боку, ми роздшяемо висновки Л. Антонюк [19] про неможливють забезпечення достатнього рГвня у кра!нах, якГ мають бюджетний дефщит, зокрема, для Укра!ни.
Як вщомо, фшансування вищо! освгга може здшснюватися за рахунок кошпв держави, власних кошпв замов-ник1в освпшх послуг та кредитних ресурсГв. Кошти замовник1в освпшх послуг можуть залучатися на основГ попередньо! оплати навчання шляхом надання стипендш Г гранпв з урахуванням середнього рГвня !х доходГв
(застосовуеться в Австрп, Францп, 1спани), та застосування програм кредитування навчання з погашенням пiсля завершения навчання у ЗВО (застосовуеться в США, Канащ, Японп) або з виплатами, розмiр яких залежить вiд рiвня доходiв випускиишв (застосовуеться в Австралп, Новiй Зеландп, Великобритании [20]).
Розглянемо приклади оргашзацп систем фiнаисування вищо! освiти у представлених кра!нах з переважаючою часткою приватних коштiв. Так, студентськi позики та гранта у Великобританп насамперед надае уряд через компашю «Студентсьш позики» (SLC) невгдомчого державного органу. Бшьштсть студентiв унiверситету, як1 про-живають у Великий Бритаип, мають право отримувати студентськi кредити. Крiм того, окремi категорй' студентiв курав пiдвищения квалГфГкацй так само мають право подавати заявки на отримання кредитив [10]. Приватнi освiтнi кредити у Великобритаии не замiнюють державне кредитування, а скорше, доповнюють його (наприклад, якщо студенту не вистачае кошпв на проживания). Так1 позики здшснюються банками, не залежать вщ майбутнiх доходiв та обов'язково повертаються через певний промiжок часу [21].
За формою надання приватнi кредити у США на здобуття вищо! бувають прямими (позика надаеться безпо-середньо студенту) та опосередкованими (через ушверситет, коледж). Кредити, як1 надаються закладам вищо! освiти, надходять вщразу на рахунки унiверситету. На вщмГну вiд Великобритании у США освггш кредити надаються великою шльшстю баикiв та небаикiвських кредитних шституцш. Вгдсотки за такими кредитами визна-чаються з урахуванням кредитно! ютори позичальника. Федеральнi кредити, надаються шд гаранта уряду США за ставкою, що пов'язана зi ставкою рефшансування i не перевищуе 8 % рiчних. Федеральне кредитування здш-снюеться через акредитованi кредитнi шституцп, або безпосередньо ушверситетами. Найрозповсюдженiшими та популярними серед позичальник1в е урядовий кредит, який здшснюеться за двома програмами: Федеральна програма прямого студентського кредитування, яка надаеться студентам та !хшм батькам безпосередньо урядом США, та Федеральна амейна освггая програма, за якою студент звертаеться в банк або шшу кредитну оргашза-цш. У цьому випадку кредит видаеться пiд гаранта федерального уряду [11].
У Швденнш Коре! освiтнi кредити надаються за допомогою Фундаци Допомоги Студентам Коре! (KOSAF). Програми освгтаього кредитування в Коре! включають позики, як залежать вгд доходу, прямi кредити та кредити для студенпв iз сшьсько! мiсцевостi. Позики, яш залежать вiд доходу, надаються студентам з бщних та багато-диних сiмей на основi критерiю високо! академГчно! успiшностi абiтурiента. Позичальник може не погашати кредит до тих тр, поки його рiчний дохщ не досягне певного мiнiмального рiвня. Прямi кредити зi зниженою вгдсотковою ставкою надаються та гарантуються державою на основi задовшьно! академГчно! усшшносп абпу-рiента та повертаються шсля 10 рокiв. Пiсля цього позичальнику надаеться 10 рок1в, пiд час яких вш погашае тiло кредиту та виплачуе вгдсотки. Кредити для студенпв з сшьсько! мiсцевостi надаються державою на безвщ-сотковiй основi [21].
Прикладами оргашзацп фiнансування вищо! освгга кра!н, де переважають бюджетш ресурси, е Фiнляндiя. Крiм фшансово! пiдтримки студентiв у виглядi гранпв, кредитiв у Фшляндп застосовують дотаци на оплату житла (що може надаватися в залежиостi вгд доходу студента), розмiр допомоги е вищим, якщо студент про-живае окремо, а не з батьками. У Норвегп ж при виконанш ще! умови 40% кредиту, який i е базовою допомогою, перетворюеться на граит. Граити надаються переважно на термiн близько 6-9 рошв, але в цiлому в кожнш з кра!н система надаиня фшансово! допомоги е досить гнучкою. Також е додатковi гранти та пiльговi умови для певних вразливих категорш студентiв. Умови надаиня кредитiв е досить лояльними. Виплати починаються через 0,5-2 роки шсля зашичення навчання. Загальний термiн сплати - 15-30 рошв. За необхщносп можливi також певш вiдстрочки або навiть списания боргу [7].
Державне фшансування освгга в Нiмеччинi реалiзуеться на трьох рiвнях: федеральному, регiональному (землi) i мiсцевому (мунiципалiтети). Загалом, майже 90% фшансування вищих навчальних закладiв надходить Гз державних джерел, близько 75% яких - саме бюджети федеральних земель. В Шмеччиш досить обмежеш можливосп залучення позабюджетних кошпв, осшльки переважио освгга е безкоштовною. При цьому система фшансово! тдтримки студенпв в Шмеччиш е досить розвинутою i представлена грантами та кредитами. Основна частина надаеться зпдно Федерального закону про навчальну допомогу студентам BAföG. Якщо амейний прибуток е недостатшм, надаеться фшансова щдтримка вщ держави. Завдяки такш шдтримщ, студенти мають змогу не працювати або майже не працювати тд час навчання. При цьому близько двох третин студенпв мають часткову зайняпсть. Половина отримаиих кошпв зазвичай надаеться у формГ гранту, друга половина - у формГ безвщсоткового кредиту, який починають виплачувати через п'ять рошв шсля зашнчення ЗВО [7]. У Шмеччиш кредит на навчання можуть узяти вс студенти вшэм вгд 18 до 30 рошв. Максимальна сума - 7 800 евро в рш (650 евро в мюяць). Гнучка процентна ставка - вгд 5,95 до 8,38%. Перюд погашения - до 25 рошв. Ул ризики щодо неповернень бере на себе Банк розвитку Шмеччини (Kreditanstalt für Wiederaufbau) [9].
Джерела фшансування вищо! освгга в Укра!ш представлен на рис. 1.
В Укра!ш частка державного фшансування вищо! освгга щороку зменшуеться (рис. 1). Це обумовлюе потребу використання приватних кошпв для оплати освгтшх послуг. СитуацГя ускладняеться i тим, що набула чинносл Постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни «Деяк1 питания запровадження Гндикативно! собГвартосп» [23]. Це означае,
що заклади освгта мають встановлювати вартiсть навчання за контрактом 38 популярних спещальностей на рiвнi до 80% вГд суми бюджетных витрат на подготовку одного студента за бюджетнi кошти. Приватнi вишi опинилися у бГльш вигiдному становищi, оскiльки не були зобов'язаш застосовувати формулу Гндикативно! собiвартостi для розрахунку цiни, а тому в окремих випадках встановлювали цши нижчi, шж у державних ЗВО. Виявилося, що цiна навчання на однаковi спецiальностi могла вiдрiзнятися у 1,5-2 рази у закладах одного репону. У будь-якому випадку в умовах скорочення обсягу державного замовлення на подготовку фахiвцiв (зменшення державного фшансування) та пiдвищення цiн на навчання потреба у кредитних коштах зросла.
2010/11 2015/16 2016/17 2017/18 2018/19 2019/20 2020/21
□ Державне ВПриватне
Рис. 1. Джерела фшансування вищоТ осв^и в УкраТш у 2010-2021 рр.
Джерело: складено автором на основi: [22].
В Укрш'ш застосовуеться мехашзм приватного освiтнього кредитування та державного. Цшьових кредитiв на освггу украшсью банки не пропонують. Але !х повноцiнною замiною е нещльовий кредит на навчання гот1вкою. Таю кредитт продукти е практично в кожному банку. Сума кредиту залежить вГд доходу потенцiйного клiента i забезпечення, яке вiн надасть. Якщо сума потрiбна невелика, вигiднiше оформити кредитну картку або взяти кредит гот1вкою. Так, якщо для кредиту на освпу береться невелика сума грошей - 20-50 тис. гривень, тодГ перiод погашения рГдко перевищуе 2-3 роки. Таю кредита найпростiшi в оформленнi, але i з найвищою процентною ставкою. Ще один варiаит отримати позику на освiту - кредитнi стлки. В Украíнi понад 300 кредитних спшок, з них активну д1яльшсть ведуть близько 200. У середньому, процентна ставка в кредитнiй сшлщ становить тi ж 30%, що i в банках. Але на вГдмГну вГд остаинiх, вони надають меншi суми кошт1в, шж банки, i на меншi термiни [24].
Поряд з приватним кредитуванням освгта iснуе також пiльгове державне кредитування. З 2003 року дiяла постанова КМУ №2 916 «Про затвердження Порядку надання цiльових пiльгових державних кредилв для здобуття вищо! освгта» [25]. З 2018 року дiе постанова КМУ № 673 «Про затвердження Порядку пшьгового кредитування для здобуття професшно! (професшно-техшчноГ), фахово! передвищо! та вищо! освгта» [26]. Вадповадно до не!, сума кредиту повертаеться:
- Гз сплатою трьох вщсотюв рГчних суми заборгованостi за кредитом;
- протягом п'ятнадцяти рок1в;
- виплати починаються з дванадцятого мГсяця шсля здобуття одержувачем кредиту в установленому порядку вадповадного освгтаього (освгтаьо-квалГфГкацшного) рГвня до державного бюджету або до мюцевих бюджепв;
- передбачена виплата щороку одше! п'ятнадцято! частини загально! суми одержаного кредиту та ввдсотюв за користування ним.
Одержувач кредиту може повернути кредит рашше встановленого в угодГ строку.
Ефектившсть умов такого кредитування е дискусшною. Авторами £ВФОРТ розраховано, що з урахуванням знецшення кошпв унасл1док шфляцп, загальний обсяг повернень основно! суми боргу й проценпв становить лише 40,6 % надано! суми.
За перюд з 2000 до 2014 року пшьговий кредит отримали 22402 особи. Протягом 2014-2018 рр. кредити не надавалися. У 2019 рощ - 77 оаб [24].
На виконання ПКМУ вГд 11.03.2022 «Про призупинення у 2022 рощ ди деяких постанов Кабшету МшстрГв Укра!ни» для впорядкування фiнаисувания закладГв вищо! освгта в умовах военного стану д1я Постанова Кабь нету МшстрГв Укра!ни «Деяк1 питання запровадження Гндикативно! собГвартосл» [23] призупинена. Разом з тим в умовах скорочення бюджетних надходжень, а значить Г скорочення обсяпв державного замовлення та зниження кушвельно! спроможносп громадян необхвдшсть використання кредитних ресурав значно пГдвищиться. Виникае необхщшсть розширення можливостей для застосування мехашзму освгтаього кредитування в Укрш'ш.
Висновки
Таким чином, анатз механiзмiв фшансування вищо! освгга у кра!нах ОЕСР показав, що застосування i бюрократично! модел (з переважанням бюджетних ресурав) i ринково! моделi (з переважанням приватних pесуpсiв) е однаково ефективним. В Укра!ш в умовах обмеженосп фiнансових pесуpсiв, скорочення частки державного фшансування шдготовки фахiвцiв з вищою освгтою, пГдвищення рГвня цш на освгтш послуги на фош скорочення кушвельно! спроможносп населення виникае нагальна потреба реформуванш системи фшансування вищо! освгга. Потреба населення у кредитних ресурсах зростае, а приватш фшансовГ установи надто високими ставками не створюють умови для доступного освгтнього кредитування. Щльове пшьгове державне кредитування показало низьку фшансову ефективнють для держави та не набуло популярносп серед населення. На основГ проведеного аналГзу зарубГжного досвГду можна дшти висновку, що в умовах бюджетного дефщиту дГевим заходом шдви-щення ефективносп фшансування вищо! освгга в Укра!ш е скорочення обсягу бюджетних ресурав, що спрямо-вуються на фшансування державного замовлення, на користь розширення фонду освгтнього кредитування.
Список використаноТ лггератури
1. Harmon, C., Walker, I., & Westergaard-Nielsen, N. (2001). Education and earnings in Europe: a cross country analysis of the returns to education. Edward Elgar. Retrieved from: https://www.e-elgar.com/shop/gbp/education-and-earnings-in-europe-9781840645309.html
2. Tilak Jandhyala. (2006). Private higher education: philanthropy to profits. Higher education in the world. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/39522752_Private_higher_education_philanthropy_to_profits.
3. How has private expenditure on tertiary education evolved over time and how does it affect participation in education? (2019). OECD iLibrary. https://doi.org/10.1787/22267077.
4. Michael T. Nietzel (2022). State Funding For Public Higher Education Increased 4.5% In 2021. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/michaeltnietzel/2022/06/14/state-funding-for-public-higher-education-increased-45-in-2021/?sh=baa462473b36.
5. Ozge Dilaver Kalkan, Geraint Johnes, Jill Johnes (2008). Public / private funding of higher education: a social balance - Report for England. HIS Hochschul-Informations-System GmbH. Retrieved from: https://www.researchgate. net/publication/288343190_Public_private_funding_of_higher_education_a_social_balance_-_Report_for_England.
6. Barr N. Higher Education Funding. Oxford Review of Economic Policy, Volume 20, Issue 2, June 2004, Pages 264-283, https://doi.org/10.1093/oxrep/grh015.
7. Мельник, О. В., Мирошниченко, Ю. О. (2021). Державне регулювання фшансування вищо! освгга: свГтовий досвГд // ВГсник Сумського державного ушверситету. СерГя ЕкономГка. № 3. С. 120-126. DOI: 10.21272/1817-9215.2021.3-13.
8. Харламова Г. О. (2017). Британська модель фшансування вищо! освгга: уроки для Укра!ни. ВГсник Ки!вського нацюнального ушверситету Гмеш Тараса Шевченка. ЕкономГка. Вип. 5. С. 58-66. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2017_5_11.
9. Горш I. I. (2013). ЗарубГжний та укра!нський досвГд фшансування вищо! освгга. Актуальш проблеми розви-тку економши регюну. Вип. 9(1). С. 176-182. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2013_9%281%29__32
10. Терещенко Г. М. (2018). Ощнювання переваг та недолЫв фшансування здобуття вищо! освгга через меха-шзм кредитування та грантГв на навчання студентГв. ОсвГтня аналГтика Укра!ни. № 3 (4). C. 108-127. DOI: https:// doi.org/10.32987/2617-8532-2018-3-108-127.
11. Затонацька Т. Г., Терещенко Г. М. (2018). Кредитний мехашзм фшансування здобуття вищо! освгга в Укра!ш. ВГсник Ки!вського нацГонального унГверситету ГменГ Тараса Шевченка. ЕкономГка. Вип. 2. С. 19-23. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2018_2_5
12. Бшнець М. Ю. (2016). ОсвГтнГ кредити як джерело фГнансування вищо! освгга: свгтова практика та укра!н-сьш реалГ!. 1нвестицГ!: практика та досвщ. № 15. С. 34-38. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_15_8
13. Полторак А. С., Паламарчук В. Ю., Манукян Т. А. (2018). Розвиток мехашзму кредитування для здобуття вищо! освгга як напрям змГцнення рГвня фшансово! безпеки держави. 1нвестицГ!: практика та досвГд. № 23. С. 44-49. DOI: 10.32702/2306-6814.2018.23.44.
14. Срфорт О. Ю., Срфорт I. Ю. (2018). Розвиток мехашзмГв кредитування здобуття вищо! освгга в Укра!ш. ФГнанси Укра!ни. 2018. № 3. С. 67-79. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2018_3_6
15. Vedder R. (2015). Equity vs. Efficiency: Downsizing Student Loans. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/ccap/2015/12/07/equity-vs-efficiency-downsizing-student-loans/?sh=245955014b42.
16. OECD. (2019). Relative shares of public, private and international expenditure on educational institutions. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/index.aspx?queryid=93063
17. OECD. (2019). Total expenditure on educational institutions per full-time equivalent student. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=AV_AN_WAGE
18. GDP per capita. World Bank data. Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
19. Antonyuk L., Ilnytskyy D., Barabas D., & Sandul M. (2017). International competitive disposition of national higher education systems. International Economic Policy, 2, 7-38. Retrieved from: http://iepjournal.com/journals_ eng/27/2018_1_Antoniuk_Ilnytskyy_Barabas_Sandul.pdf.
20. Chapman B., Ryan С. Income-contingent financing of student charges for higher education: assessing the Australian innovation / Center for economic policy research. Australian National University. 2002. Retrieved from: https://digitalcollections.anu.edu.au/handle/1885/40577
21. Грищенко, А. I. (2015). Освгтне кредитування: свгтовий досвГд та перспективи впровадження в Укра!ш. Економша та держава. Економжа та держава. № 3. С. 38-42.
22. Вища та фахова передвища освгта в Укра!ш (2021). Держпавна служба статистики Укра!ни. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua/
23. Деяш питання запровадження Гндикативно! собГвартосп : Постанова Кабшету МшютрГв Укра!ни вГд 03.03.2020 № 191-2020-п. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/191-2020-%D0%BF#Text
24. Ковтун О. (2020)Кредит на навчання: як отримати та як1 умови пропонують держава й банки. Укра!нський каштал. Режим доступу: https://ucap.io/kredyt-na-navchannya/
25. Про затвердження Порядку надання цшьових пшьгових державних кредипв для здобуття вищо! освгти. Постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни вГд 16.06.2003 № 916. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/916-2003-%D0%BF
26. Про затвердження Порядку пшьгового кредитування для здобуття професшно-техшчно! та вищо! освгти: Постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни вГд 29.08.2018 № 673. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/673-2018-%D0%BF
References
1. Harmon, C., Walker, I., & Westergaard-Nielsen, N. (2001). Education and earnings in Europe: a cross country analysis of the returns to education. Edward Elgar. Retrieved from: https://www.e-elgar.com/shop/gbp/education-and-earnings-in-europe-9781840645309.html
2. Tilak Jandhyala. (2006). Private higher education: philanthropy to profits. Higher education in the world. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/39522752_Private_higher_education_philanthropy_to_profits.
3. How has private expenditure on tertiary education evolved over time and how does it affect participation in education? (2019). OECD iLibrary. https://doi.org/10.1787/22267077.
4. Michael T. Nietzel (2022). State Funding For Public Higher Education Increased 4.5% In 2021. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/michaeltnietzel/2022/06/14/state-funding-for-public-higher-education-increased-45-in-2021/?sh=baa462473b36.
5. Ozge Dilaver Kalkan, Geraint Johnes, Jill Johnes (2008). Public / private funding of higher education: a social balance - Report for England. HIS Hochschul-Informations-System GmbH. Retrieved from: https://www.researchgate. net/publication/288343190_Public_private_funding_of_higher_education_a_social_balance_-_Report_for_England.
6. Barr N. Higher Education Funding. Oxford Review of Economic Policy, Volume 20, Issue 2, June 2004, Pages 264-283, https://doi.org/10.1093/oxrep/grh015.
7. Melnyk, O., Myroshnychenko, Yu. O., V. (2021). Derzhavne rehuliuvannia finansuvannia vyshchoi osvity: svitovyi dosvid [State regulation of higher education funding: world experience]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika. 3, 120-126. (In Ukrainian). DOI: 10.21272/1817-9215.2021.3-13.
8. Kharlamova H. O. (2017). Brytanska model finansuvannia vyshchoi osvity: uroky dlia Ukrainy [The British model of financing higher education: lessons for Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. 5, 58-66. (In Ukrainian). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2017_5_11.
9. Horin I. I. (2013). Foreign and Ukrainian experience of financing higher education. [Foreign and Ukrainian experience of financing higher education]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu. Vyp. 9(1). S. 176-182. (In Ukrainian). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2013_9%281%29__32
10. Tereshchenko H. M. (2018). Otsiniuvannia perevah ta nedolikiv finansuvannia zdobuttia vyshchoi osvity cherez mekhanizm kredytuvannia ta hrantiv na navchannia studentiv [Evaluating the advantages and disadvantages of financing higher education through the mechanism of loans and grants for student training]. Osvitnia analityka Ukrainy. № 3 (4). C. 108-127. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2018-3-108-127.
11. Zatonatska T. H., Tereshchenko H. M. (2018). Kredytnyi mekhanizm finansuvannia zdobuttia vyshchoi osvity v Ukraini. [Credit mechanism for financing higher education in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. № 2. S. 19-23. (In Ukrainian). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKNU_Ekon_2018_2_5
12. Bilinets M. Yu. (2016). Osvitni kredyty yak dzherelo finansuvannia vyshchoi osvity: svitova praktyka ta ukrainski realii. [Educational loans as a source of financing higher education: world practice and Ukrainian realities]. Investytsii: praktyka ta dosvid. № 15. S. 34-38. (In Ukrainian). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_15_8
13. Poltorak A. S., Palamarchuk V. Yu., Manukian T. A. (2018). Rozvytok mekhanizmu kredytuvannia dlia zdobuttia vyshchoi osvity yak napriam zmitsnennia rivnia finansovoi bezpeky derzhavy. [Development of the crediting mechanism for obtaining higher education as a direction of strengthening the level of financial security of the state]. Investytsii: praktyka ta dosvid. № 23. S. 44-49. (In Ukrainian). DOI: 10.32702/2306-6814.2018.23.44.
14. Ierfort O. Yu., Yerfort I. Yu. (2018). Rozvytok mekhanizmiv kredytuvannia zdobuttia vyshchoi osvity v Ukraini. [Ierfort O. Yu., Yerfort I. Yu. (2018). Rozvytok mekhanizmiv kredytuvannia zdobuttia vyshchoi osvity v Ukraini.]. Finansy Ukrainy. 2018. № 3. S. 67-79. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2018_3_6 Finansy Ukrainy. 2018. № 3. S. 67-79. (In Ukrainian). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2018_3_6.
15. Vedder R. (2015). Equity vs. Efficiency: Downsizing Student Loans. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes. com/sites/ccap/2015/12/07/equity-vs-efficiency-downsizing-student-loans/?sh=245955014b42.
16. OECD. (2019). Relative shares of public, private and international expenditure on educational institutions. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/index.aspx?queryid=93063
17. OECD. (2019). Total expenditure on educational institutions per full-time equivalent student. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=AV_AN_WAGE
18. GDP per capita. World Bank data. Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
19. Antonyuk L., Ilnytskyy D., Barabas D., & Sandul M. (2017). International competitive disposition of national higher education systems. International Economic Policy, 2, 7-38. Retrieved from: http://iepjournal.com/journals_ eng/27/2018_1_Antoniuk_Ilnytskyy_Barabas_Sandul.pdf.
20. Chapman B., Ryan C. Income-contingent financing of student charges for higher education: assessing the Australian innovation / Center for economic policy research. Australian National University. 2002. Retrieved from: https://digitalcollections.anu.edu.au/handle/1885/40577
21. Hryshchenko, A. I. (2015). Osvitnie kredytuvannia: svitovyi dosvid ta perspektyvy vprovadzhennia v Ukraini [Educational lending: global experience and prospects for implementation in Ukraine.]. Ekonomika ta derzhava. Ekonomika ta derzhava. № 3. S. 38-42. (In Ukrainian).
22. Higher and professional pre-higher education in Ukraine (2021). State Statistical Service of Ukraine. Retrieved from: https://ukrstat.gov.ua/.
23. Cabinet of Ministers of Ukraine (2020), Some issues of introducing the indicative cost price. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/191-2020-%D0%BF#Text
24. Kovtun O. (2020) Kredyt na navchannia: yak otrymaty ta yaki umovy proponuiut derzhava y banky. [Study loan: how to get it and what conditions are offered by the state and banks]. Ukrainskyi kapital. (In Ukrainian). Retrieved from: https://ucap.io/kredyt-na-navchannya/
25. Cabinet of Ministers of Ukraine (2003), The procedure for providing targeted preferential state loans for higher education. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF.
26. Cabinet of Ministers of Ukraine (2003), The procedure for preferential lending for obtaining professional and technical and higher education. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF
