CC BY
71
УДК 336.511
ФiHAHCOBE ЗАБЕЗПЕЧЕИИЯ COЦiAЛЬHИX ФУИКЩЙ ДЕРЖАВИ: СТАН, ТЕНДЕИЩ! ТА НАПРЯМКИ 0ПТИМ13АЦ11
® 2014 КОЛЯДА Т. А.
УДК 336.511
Коляда Т. А.
Фшансове забезпечення соцiальних функцш держави: стан, тенденцп та напрямки оптимiзацii
Мета cmammi полягае у виявленн/ тенденц/й у бюджетн/й полтиц держави стосовно ф/нансування // соц/альних функц/й та визначенн/ напрямк/в оптим/зацИ бюджетних видатк/в з урахуванням наявних макроеконом/чних та /нституц/ональних чинник/в впливу. Анал/зуючи структуру видатк/в зведеного бюджету Укра/ни за функц/ональною класиф/кац/ею, пор/внюючи з бюджетним навантаженням у кранах бвропейського Союзу, було доведено, що трансформацп у в/тчизнян/й бюджетн/й сфер/ в/дпов/дають европейським тенденц/ям / сприяють наповненню новим змстом по-няття «держава загального добробуту». У результат/ досл/дження було розкрито, що в умовах посилення несприятливих тенденц/й у соц/ально-економ/чному розвитку крани в'/дбуваеться зростання обсяг/в бюджетних видатк/в на виконання соц/альних функц/й держави. Виявлено резерви скорочення обсяг/в соц/альних видатк/в бюджету за рахунок запровадження системи обов'язкового державного соц/ального страхування для само-ст/йного визначення громадянами максимального р/вня ф/нансування сусп/льних послуг, що дозволить у довгостроковому пер/од/ знизити ф/скаль-не напруження в УкраЫ та водночас п/двищити ефективн/сть д/яльност/ державних /нститут/в. Перспективою подальших досл/джень у даному напрям/ е доведення необх/дност/ законодавчого закр/плення процедури розробки бюджетноi стратеги як /нструменту збалансування бюджету в умовах несприятливих довгострокових тенденц/й, що дозволить уряду зд/йснювати б/льш ефективне корегування обсяг/в надання сусп/льних благ / послуг з урахуванням можливих демограф/чних зрушень та нших зм/н в економц крани. Кпючов'1 слова: соц/альн/ функцИ держави, фшансове забезпечення, структура видатк/в бюджету, бюджетна стратег/я Табл.:4. Ббл.: 11.
Коляда Тетяна АнатолИвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент, кафедра ф/нанав, Нац/ональний ун/верситет державноi податковоi служби Укра/ни (вул. Карла Маркса, 31, м. рп/нь, Ки/вська обл., 8201, Украна) Email: t_kolyada@mail.ru
УДК 336.511
Коляда Т. А. Финансовое обеспечение социальных функций государства: состояние, тенденции и направления оптимизации
Цель статьи заключается в выявлении тенденций в бюджетной политике государства относительно финансирования ее социальных функций и определении направлений оптимизации бюджетных расходов с учетом имеющихся макроэкономических и институциональных факторов влияния. Анализируя структуру расходов сводного бюджета Украины за функциональной классификацией, сравнивая с бюджетной нагрузкой в странах Европейского Союза, было доказано, что трансформации в отечественной бюджетной сфере отвечают европейским тенденциям и способствуют наполнению новым содержанием понятия «государство всеобщего благосостояния». В результате исследования было раскрыто, что в условиях усиления неблагоприятных тенденций в социально-экономическом развитии страны происходит рост объемов бюджетных расходов на выполнение социальных функций государства. Выявлены резервы сокращения объемов социальных расходов бюджета за счет внедрения системы обязательного государственного социального страхования для самостоятельного определения гражданами максимального уровня финансирования общественных услуг, что позволит в долгосрочном периоде снизить фискальное напряжение в Украине и одновременно повысить эффективность деятельности государственных институтов. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является доказательство необходимости законодательного закрепления процедуры разработки бюджетной стратегии как инструмента сбалансирования бюджета в условиях неблагоприятных долгосрочных тенденций, что позволит правительству осуществлять более эффективное корректирование объемов предоставления общественных благ и услуг с учетом возможных демографических сдвигов и других изменений в экономике страны.
Ключевые слова: социальные функции государства, финансовое обеспечение, структура расходов бюджета, бюджетная стратегия Табл.: 4. Библ.: 11.
UDC 336.511
Koliada T. A. Financial Support of the Social Functions of the State: the Condition, Trends and Directions of Optimization
The purpose of the article is to identify trends in the budgetary policy of the government for the financing of its social functions and identify areas to optimize budget expenditures with available macroeconomic and institutional factors of influence. Analyzing the structure of expenditures of the consolidated budget of Ukraine for the functional classification, in comparison with budget burden in the European Union, it has been proven that the transformation of the public sector in this country are in line with European trends and contribute to filling the new content of the concept «welfare state.» The study revealed that in increasingly adverse trends in socio-economic development of the country comes the growth of budget expenditures for the implementation of the social functions of the state. The reserves of decline in social spending due to the introduction of compulsory state social insurance for the self-determination of the citizens of the maximum level of funding for public services was identified, which will in the long run reduce the fiscal stress in Ukraine and at the same time enhance the effectiveness of state institutions. The prospect of further research in this direction is the proof of the necessity of legislative consolidation of procedures for the development of the budget strategy as a tool to balance the budget in terms of adverse long-term trends that will allow the government to carry out more effective correction of volumes of public goods and services, taking into account the possible demographic shifts and other changes in the economy Keywords: social functions of the state, financial security, the cost structure of the budget, the budget strategy Tabl.:4. Bibl.: 11.
Koliada Tetiana A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Deparment of Finance, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl, 8201, Ukraine) Email: t_kolyada@mail.ru
Коляда Татьяна Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра финансов, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ир-пень, Киевская обл., 8201, Украина) Email: t_kolyada@mail.ru
Вступ. В умовах несприятливих довгострокових тенденцш, що посилилися у перюд складно! сощально-полiтичноl та економiчноl ситуацп в краМ, та через к-нування загрози стiйкостi бюджету виникла необхiднiсть пошуку балансу мiж обсягом соцiальних функцш держави та рiвнем '¿ххнього фшансового забезпечення. «Соцiальна функцiя держави - це дiяльнiсть, спрямована не пльки на задоволення суспiльних потреб в охорош здоров'я, освiтi, пiдтримцi малозабезпечених тощо, але й на регулювання ринку працi з метою шдтримки певного рiвня зайнятостi, матерiального забезпечення людей, яи втратили робочi мкця або не змогли знайти 1х» [1, с. 614].
Як зазначае А. Гальчинський, «проблема оптимiза-щ1 соцiальних видаткiв давно назрiла. Украша вичерпала можливостi вирiшення соцiальних проблем через меха-нiзми державного бюджету. На Заходi держава широко використовуе активш економiчнi, зокрема й фккальш, ш-струменти, що стимулюють приватш соцiальнi швестицн. В окремих крашах вони сягають 35 - 40 % загального рiвня соцiальних видаткш» [2].
Сьогоднi Украша сто!ть перед вибором мiж великою, але безсилою державою або державою, що повернула собi силу завдяки обмеженню функцш i делегуванню «виконав-чих» завдань шшим iнститутам.
Аналiз останнiх досмджень та публiкацiй. Серед найбкьш вагомих робiт з питань теорн та практики дер-жавних фiнансiв, зокрема щодо узгодження обсягiв сощ-альних функцiй держави з наявними фшансовими ресурсами для 1х реамзацц та забезпечення збалансованостi бюджету, можна назвати пращ таких в^омих економюпв, як Ш. Бланкарт, М. Масгрейв, В. Норгауз, А. П1гу, П. Са-муельсон, Р. Солоу, Дж. Спглщ, М. Фрiдман, С. Фшер та iншi. Для умов розвитку укра!нсько! економiки зазначенi питання досл^жували вченi-економiсти: А. Гальчинський, В. Геець, Т. 6фiменко, I. Лунша, Л. Тарангул, С. Юрiй та iншi [3 - 7].
Невиршеш частини проблеми. Аналiз наукових джерел св^чить, що частина ключових питань стосовно фшансового забезпечення реамзацц соцiальних функцш держави в умовах економiчноl рецесн та загрозливого зростання державного боргу залишаеться недостатньо до-слiдженою. В УкраШ iснуе потреба в подальшому теоретичному обгрунтуванш та узагальненнi светового досвiду практичного використання нових пiдходiв до вирiшення дано: проблеми.
Метою досмдження е виявлення тенденцiй у бю-джетнiй полiтицi держави стосовно фшансування И со-цiальних функцш i визначення напрямкiв оптимiзацil бю-джетних видаткш з урахуванням наявних макроекономiч-них та iнституцiональних чинникш впливу.
Основнi результати дослiдження. За час розбудови незалежноl Украши в^булися суттевi змiни у бюджетних
прюритетах держави. Сьогоднi можна констатувати, що структура видатив Зведеного бюджету Украши за функ-цiональною класифiкацiею в^пов^ае загальноевропей-ським тенденцiям i в^ображае модернiзацiю шструмен-тш державного регулювання економжи для наповнення новим змютом поняття «держава загального добробуту». До тршки визначальних напрямкш бюджетного фшансування в Украш входять: сощальний захист i соцiальне забезпечення, освгта та охорона здоров'я, далi за значущiстю йдуть загальнодержавнi функцп та економiчна дiяльнiсть. Практично аналопчний склад прiоритетних урядових видатив мають бюджети европейських краш. бдина в^мш-нiсть полягае у розташуванш за прiоритетнiстю видаткш на фшансування загальнодержавних функцiй. У европейських крашах ця функцiя держави пойдае трете мiсце, а в УкраШ - четверте. Це пов'язано з великими обсягами державного боргу у бкьшосп краш зони евро та необх^-нiстю витрачання значних бюджетних ресурйв на його обслуговування. На жаль, така в^мшшсть у середньостро-ковiй перспективi за умови збереження кнуючих темпш приросту державного боргу в УкраМ може швидко шве-люватися.
Якщо порiвнювати бюджетнi прiоритети Украши та краш зони евро, то вони мають розбiжностi лише у розташуванш у рейтингу видаткш на охорону здоров'я та освиу, тому для остаточного висновку щодо ^ентичносп тренду змш i визначення !хшх конкретних параметрiв доцiльно розглянути структуру бюджетних видатив. Осильки до складу урядових видатив краш 6С включеш також видат-ки на виплату пенсш, допомог по безробгттю, соцiальних виплат вiд нещасних випадкш на виробництвi та професш-них захворювань тощо, то для коректност порiвняння до показникiв виконання функцш держави стосовно сощаль-ного захисту та сощального забезпечення в Украши також включено видатки позабюджетних пенсшного i соцiальних фондш (табл. 1).
Як св^чать наведенi данi, в УкраШ перевищено об-сяг видатив на сощальний захист та сощальне забезпечення поршняно з крашами зони 6С-27 та 6С-17 в^пов^но на 1,9 % та 1,3 % в1д ВВП. При цьому питома вага зазна-чених видатив у структурi урядових видаткш Украши складае майже половину в1д загального обсягу та бкьше за аналопчш показники порiвняно з крашами зони 6С-27 та 6С-17 вiдповiдно на 6,5 % та 5,7 %. Витрачання таких значних обсягш державних ресурсш на виконання сощаль-них функцш, у тому чи^ за рахунок формування бюджету «споживання», можуть собi дозволити лише пров^ш краши, де запроваджено систему державного сощального страхування. Для Украши це виступае додатковим чинни-ком, що породжуе хрошчний дефiцит бюджету. ^м того, в умовах загальносвiтовоl тенденцн старiння населення та вiдтоку значноl кiлькостi працездатного населення до ш-
Таблиця 1
Структура бюджетних видаткiв краш зони СС-17, СС-27 та Украши* за функцюнальною класифшащею**
Показник ес-17 СС-27 Украша*
% до ВВП % % до ВВП % % до ВВП %
Сощальний захист та сощальне забезпечення* 20,2 40,7 19,6 39,9 21,5 46,4
Охорона здоров'я 7,4 10,1 7,3 10,9 4,2 9,2
Загальнодержавш функцГГ 6,8 13,8 6,6 13,5 4,2 9,2
Освiта 5,0 14,9 5,3 14,9 7,3 15,7
Eкономiчна дiяльнiсть 4,1 8,4 4,0 8,2 3,5 7,5
Громадський порядок, безпека та судова влада 1,9 3,7 1,8 3,9 2,7 5,9
Оборона 1,5 2,7 1,3 3,0 1,0 2,2
Духовний та фiзичний розвиток 1,1 2,2 1,1 2,2 0,9 2,0
Житлово-комунальне господарство 0,9 1,8 0,9 1,7 0,5 1,1
Охорона навколишнього природного середовища 0,9 1,8 0,9 1,7 0,4 0,8
Усього 49,8 100,0 49,1 100,0 46,3 100,0
"Видатки бюджету Украши наведено з урахуванням видатюв зведеного бюджету та видатюв позабюджетних фонд1в (пенсшного 1 сощальних) "Сощальний захист та сощальне забезпечення для Украши наведено з урахуванням видатюв зведеного бюджету та видатюв позабюджетних фонд1в (пенсшного 1 сощальних)
""Статистичш даш по кра'шам зони 6С наведено за 2011 рк, по Укра'М - за 2013 рк
Джерело: складено автором за статистичними даними бвропейського Союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ьйр://шшге redaccionmedica.com/contenido/images/KS-SF-13-009-EN.PDF та Державно1 казначейсько1 служби Украши (http://treasury.gov.ua)
ших краш, при продовженш iснуючоï бюджетно'1 полiтики Уряд Украши буде змушений збкьшувати частку видатив на сощальш цiлi, що в перспективi негативно вплине як на стабкьшсть державних фiнансiв, так i на темпи розвитку економши.
У структурi видаткiв зведеного бюджету Украши на сощальний захист та сощальне забезпечення найбкьшу питому вагу (понад 60 % в^ загально'1 суми) складають ви-датки на сощальний захист пенсiонерiв, частка яких за перюд 2007 - 2013 рр. зросла на 6,6 % (табл. 2).
Зазначена тенденщя св^чить, що держава змушена дотувати пенсшний фонд за рахунок бюджетних коштш, тим самим надаючи преференцп окремим категорiям пенсюне-рш, яи отримують пенсп не на загальних пiдставах, а також покривати його дефщит. Така вiтчизняна практика ншелюе саму iдею створення та функщонування сол^рно! пенс1йно1 системи та позбавляе защкавленосп працюючих громадян декларувати реальний розмiр заробiтноl плати, тим самим забезпечуючи збкьшення суми вiдрахувань до пенсшного фонду як роботодавцями, так i самими працюючими.
Таблиця 2
Структура видатюв Зведеного бюджету Украши на сощальний захист та сощальне забезпечення, %
' —-—PiK Показник —— 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Сощальний захист на випадок непрацездатносп 4,9 4,3 4,2 4,2 4,9 5,3 5,3
Сощальний захист пенсiонерiв 53,6 57,6 64,1 64,3 58,5 54,5 60,2
Сощальний захист ветераыв вшни та прац 8,0 5,3 5,1 4,3 4,4 4,2 3,4
Сощальний захист амей, дтей та молодi 18,1 15,6 19,0 19,6 23,6 23,8 24,6
Сощальний захист безробггних 0,2 0,01 0,01 0,01 0,02 0,3 0,2
Допомога у виршены житлового питання 5,0 2,7 1,6 2,1 2,6 2,9 1,9
Сощальний захист шших категорш населення 8,6 13,5 5,2 4,6 5,1 8,3 3,9
Дошдження i розробки у сферi соцiального захисту 0,04 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02 0,01
1нша дiяльнiсть у сферi соцiального захисту 1,5 0,9 0,8 0,9 0,8 0,7 0,5
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело: розраховано автором за даними Державно1 казначейсько1 служби Украши (http://treasury.gov.ua)
Питома вага власних надходжень Пенсiйного фонду Укра1ни у 2013 р. складала 66,6 %, решту становили надхо-дження з Державного бюджету Украши на фшансування пенсiйних програм. При цьому 73,9 % коштав iз загального обсягу видкених бюджетних асигнувань було спрямова-но на дотацп на виплату пенсiй, надбавок i пiдвищень до пенсiй, призначених за рiзними пенсiйними програмами, а 26,1 % кошпв - на покриття дефщиту Пенсiйного фонду Укра1ни для виплати пенсш. У 2012 та 2011 роках частка власних надходжень пенсшного фонду становила в1дпов^-но 71 % та 70,4 %. При цьому 23,8 % та 30,4 % надходження з державного бюджету було спрямовано на покриття дефь циту фонду, решта - на фшансування рiзних пенсшних програм. Дефщит Пенсшного фонду Украши протягом 2011 -2013 рр. становив в^пов^но 9,0 %, 6,9 % та 8,6 % [8].
В умовах необх^носп здшснення бюджетно'1 кон-сомдацц та пошуку резервiв скорочення неефективних видаткiв бюджету вважаемо, що одним iз прiоритетних на-прямкiв оптимiзацil е поступове скорочення спещальних пенсiй, призначених за рiзними пенсiйними програмами, та призупинення практики фшансування дефщиту бюджету за рахунок кошпв державного бюджету. Впроваджувати таи новацп доцiльно водночас iз завершенням переходу на трирiвневу систему пенсшного забезпечення в Укра'ш, тд-вищенням вимог щодо одержання гарантованих державою пенсiй (збкьшення мiнiмально необхiдного термшу трудового стажу, пiдвищення пенсшного вжу, скорочення видiв та обсягш спецiальних пенсiй тощо).
Про необх^шсть пiдвищення пенсiйного вiку св^-чить той факт, що в Украш, як i в бiльшостi кра'1н свiту, в^-буваеться процес старшня населення. Так, у 1990 р. частка ойб у вiковiй груш 60 роив i старше становила 18,3 % в^ загально'1 ккькост населення, у 2000 р. - 20,6 %, у 2010 р. -20,7 %, у 2013 р. - 21,6 %. У той же час частка ойб у вшо-вш груш 65 рокш i старше знаходилася на позначщ 12,0 % у 1990 р., 13,9 % - у 2000 р., 15,7 % - у 2010 р. та 15,3 % -у 2013 р. Зрозумко, що виплата пенсш кожному п'ятому громадянину кра'ни за сол^арною системою в сучасних умовах створюе надмiрне навантаження на державш фь нанси та виступае чинником '1х дестабшзацп. Якщо врахо-вувати, що до 16 рокш молодь переважно знаходиться на утриманш батьив, то реальна частка ойб, якi сплачують податки до бюджету та внески до пенсшного фонду, буде набагато меншою. Це призводить до того, що питома вага ойб у вшовш групi 60 рокiв i старше у загальнiй илькос-т працездатного населення (вiд 16 до 59 рокш) у 1990 р. становила 31,2 %, у 2000 р. - 34,7 %, у 2010 р. - 32,3 % та у 2013 р. - 34,4 %. За таких умов немае сенсу вести мову про приведення розмiру пенсш до европейських стандарпв. бдиним виходом iз ще'1 ситуацп е тдвищення пенсшного вжу до 65 рокш, як у б1льшосй европейських i пров^них кра'нах свiту.
На користь ще'1 пропозицп свiдчить той факт, що в Украш поступово зростае середня очшувана тривалiсть життя при народженнi. Для чоловшш цей показник у 1991 р. становив 64,20 роки, у 2000 р. - 62,77 роив, у 2010 р. -65,28 роив, у 2012 р. - 66,11 роив. Для жшок - в^пов^но 74,18 рокв, 74,08 рокв, 75,50 рокв та 76,02 рокв. Врахо-вуючи менталитет населення та дещо нижчу за европейськi показники тривалють життя, впроваджувати непопулярнi
серед населення новацп у OTCTeMi пенсшного забезпечення треба поступово, з наданням перех^ного перюду для можливост вибору громадянами мгж термiном виходу на пенсш та ïï очжуваним розмiром.
Отже, призупинення практики покриття дефщиту пенсшного фонду коштами державного бюджету дозволить скоротити частку видатив на сощальний захист пен-сiонерiв у структурi видаткiв Зведеного бюджету Украши на сощальний захист та сощальне забезпечення у серед-ньому на 15 % (питома вага коштв державного бюджету, спрямованих на фшансування дефщиту пенсшного фонду, у загальному обсязi видать Зведеного бюджету Украши на сощальний захист та сощальне забезпечення у 2011 р. становила 16,8 %, у 2012 р. - 12,2 %, у 2013 р. - 15,0 %).
Наступними за значущктю у структурi видатив на сощальний захист та сощальне забезпечення виступають видатки на сощальний захист амей, дггей та молод^ якi ма-ють чiтко визначений тренд на зростання. За перюд 2007 -2013 рр. 1хня частка збкьшилася на 6,5 %. Таку полiтику уряду продиктовано рiзким скороченням питомо'1 ваги оаб у вiковiй групi в^ 0 до 17 роив у загальнш илькос-тi населення. Так, у 1990 р. цей показник становив 25,8 %, у 2000 р. - 22,6 %, у 2010 р. - 17,6 % та у 2013 р. - 17,7 %. Осильки без в^пов^но'1 державно'1 допомоги та заохочен-ня амей до народження дiтей призупинити негативну тен-денцiю щодо старшня населення та покращення демогра-фiчноï ситуацп у краïнi неможливо, то прогнозуеться, що у перспективi частка зазначених витрат у структурi видатк1в на соцiальний захист та сощальне забезпечення буде мати тенденщю до зростання через кш прiоритетнiсть та потен-цiйну ефективнiсть для економжи держави.
Стосовно видаткiв зведеного бюджету на сощальний захист на випадок непрацездатност та сощальний захист безробггних, то також прогнозуеться збкьшення або збе-реження 1хньо'1 частки на кнуючому рiвнi у структурi видатив на сощальний захист та сощальне забезпечення. Шдставою для таких висновив е тенденщя, яка окресли-лася у 2014 р., щодо зростання р1вня безробiття у краМ. Починаючи з 2010 р. в УкраМ вiдбувалося поступове змен-шення рiвня безробiття з 9,6 % у 2009 р. до 7,7 % у 2013 р. Однак за тдсумками 1 кварталу 2014 р. маемо цей показник на р1вш 9,3 %. На фон складно'1 економiчноï та полiтичноï ситуацп в краМ подолати цей негативний тренд у корот-костроковiй перспективi буде проблематично. Крiм того, значно тдвищився середньомiсячний розмiр допомоги по безробптю з 655,56 грн у 2009 р. до 1172 грн у 2013 р., що також буде впливати у бш збкьшення на розмiр зазначених видатк1в. З метою тдвищення активност на ринку пращ держава мае також забезпечити переквалiфiкацiю безробггних за рахунок бюджетних коштв для кньо'1 адаптацп та iнтеграцiï до умов ринково'1 конкурентно'1 економiки.
Прогнозуються збереження тенденщй щодо змен-шення питомо'1 ваги видатк1в на соцiальний захист шших категорiй населення. За рахунок проведення швентариза-цц уах соцiальних допомог, що надаються р1зним катего-р1ям соцiально незахищених верств населення, та перехк на адресне надання державних субсидш (дотацiй, допомог тощо), уряд зможе оптимiзувати обсяги зазначених видат-к1в та тдвищити 1хню ефектившсть. Сьогодш актуальним залишаеться вирiшення питання щодо отримання грома-
дянином лише одше'1 соцiальноï допомоги (субсидц), а не декiлькох та збкьшення обсягу тако'1 допомоги. Це дозволить забезпечити реалiзацiю на практищ принципу сощ-ально'1 справедливостi, усунути розпорошешсть бюджетних коштш, запровадити чикий контроль за отримувачами бюджетних послуг та обсягами к надання.
Також у перспективi буде продовжуватися тренд щодо зменшення обсягiв видаткш на допомогу у виршен-ш житлового питання. Осккьки Украша шсля пiдписання асоцiацiï з 6С, як i бiльшiсть европейських краш, буде на-магатися запровадити систему надання мунщипального житла для малозабезпечених верст населення, яка заборо-няе його приватизацiю. Зазначене житло буде залишатися у комунальнш власностi та перебувати постiйно в обцу.
Прогнозуеться, що частка витрат на сощальний захист ветеранов вшни та пращ також буде у перспективi зменшуватися у структурi видаткш бюджету, як через фь зичне скорочення кiлькостi ветеранш вшни, так i через перегляд дощльносп надання державно'1 допомоги ветеранам пращ. Осккьки у сучасному механiзмi нарахування пенсiй за вiком вже передбачено збкьшення розмiру пенса у разi перевищення необхiдного трудового стажу для ïï отриман-ня. Подвшне надання державно'1 компенсацп на пiдставi однiеï поди суперечить принципу сощально'1 справедли-востi та ефективностi витрачання бюджетних коштш.
Вiдтак, ураховуючи вищезазначеш тенденцп змiн у структурi та виявлеш резерви скорочення бюджетних видаткш, можна стверджувати, що в УкраМ у довгостроково-му перiодi вiдбудеться суттеве зменшення обсяг1в видатив зведеного бюджету на сощальний захист та сощальне забезпечення до вкповкних стандартов (нормативов) европейських краш.
Друге мкце за прюритетшстю витрачання бюджетних коштав в УкраШ поадае освiта. Обсяги фшансування сфери надання освпнк послуг перевищено майже на 2 % вк ВВП пор1вняно з крашами 6С. Це пов'язано, в першу чергу, з наявшстю в краïнi значно'1 кiлькостi державних (нацiональних) вищих начальних закладiв i необхiднiстю
Структура видатюв Зведен
кнього забезпечення державним замовленням, нероз-галуженiстю системи надання приватних освпнк послуг у шккьних i дошильних закладах через низький ршень платоспроможностi населення та недосконалiсть правового регламентування дiяльностi таких закладiв. Аналогiчна ситуацiя склалася з фшансуванням науково-дослiдних ш-ститутiв (установ), у яких держава виступае засновником i фактично единим замовником наукових розробок.
В сучасних умовах розвитку суспкьства вкладання коштш у людський каттал е показником шноващйного розвитку економжи краши, тому можна розглядати таку тен-денцiю як позитивний чинник. Однак необхкно додатково дослкити структуру видатк1в на освiту та ощнити отри-маний економiкою та суспкьством ефект вiд витрачання бюджетних кошпв через значний вiдтiк молодих квалiфi-кованих кадрiв за межi краши, зростаючу тенденцiю щодо працевлаштування молодих спецiалiстiв не за фахом та, на жаль, низький рiвень знань за результатами незалежного тестування випускниив загальних середнiх шкiл, зокрема за результатами тестування у 2014 р. (табл. 3).
У структурi видаткш бюджету на освпу найбкьшу питому вагу у 2013 р. мали видатки на загальну середню освггу - 41,9 %, вищу освiту - 28,4 %, дошильну освiту -14,8 % та професшно-техшчну освГту - 6,0 %. Разом вони складають 91,1 % вк загально'1 суми бюджетних витрат на освпу. Тому вГд динамки змш цих складових видаткiв на освпу буде залежати загальний обсяг бюджетних витрат на фшансування державних програм у щй сферь Протягом 2007 - 2013 рр. найбкьш динамiчно зростала частка ви-датив на дошкГльну освГту у структур! видатк1в на освГту, темпи приросту за цей перюд становлять 2,9 %. Ч1тко ви-значений тренд на зменшення питомо'1 ваги мають видатки на загальну середню освпу та вищу освпу, 1хня частка ско-ротилася вГдповГдно на 0,6 % та 3,0 % протягом зазначеного перюду. Питома вага видатив на професшно-техшчну освь ту мала незначну волатильшсть за перюд 2007 - 2013 рр., однак залишилася незмшною на р1вш 6,0 % вк загально'1 суми видатк1в на освпу.
Таблиця 3
юджету Украши на осв^у, %
' ——■—Piк Показник —— 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Дошкiльна освiта 11,9 11,8 12,5 12,8 13,7 14,4 14,8
Загальна середня освгга 42,5 41,7 41,4 41,2 40,8 41,8 41,9
Професiйно-технiчна освiта 6,0 6,1 6,2 6,4 6,2 5,9 6,0
Вища освiта 28,6 30,4 31,4 31,3 30,9 28,9 28,4
Пклядипломна освiта 1,1 1,1 1,0 1,0 1,0 0,9 0,9
Позашкiльна освiта та заходи iз позашкiльноï роботи з дпъми 4,1 4,0 4,1 4,1 4,2 4,4 4,5
Програми матерiального забезпечення на-вчальних заходiв 0,4 0,3 0,3 0,3 0,3 0,6 0,5
Фундаментальнi та прикладнi дошдження i розробки у сферi освгги 0,5 0,5 0,4 0,4 0,4 0,7 0,6
lншi заклади та заходи у сферi освiти 4,5 3,9 2,7 2,4 2,5 2,3 2,3
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело: розраховано автором за даними Державно'1 казначейсько'1 служби Укра1ни {http://treasury.gov.ua)
Що стосуеться темпiв приросту обсяпв видатив на освГту у розрГзГ його складових, то протягом 2007 - 2013 рр. видатки на вищу освгту зросли у 2,3 рази, на професшно-техшчну освГту - у 2,4 рази, на загальну середню освпу -у 2,3 рази, на дошккьну освГту - майже у 3 рази. Показник видаткш бюджету на освпу у розрахунку на 1 особу дозволить визначити вкносний показник ефективност бюджетних видатив. За зазначений перюд вГдбулося зростання видатив на 1 студента у вищих навчальних закладах I - IV р1внш акредитацн у 3,2 рази при одночасному зменшенш к илькост на 27 %; зростання видатив на 1 учня у професшно-техшчних закладах - у 2,8 рази при одночасному зменшенш 1х илькосп на 14 %; зростання видаткш на 1 учня у загальноосв^шх навчальних закладах - у 2,7 рази при одночасному зменшенш 1х ккькост на 13 %; зростання видаткш на 1 дитину у закладах дошккьно'1 освГти -у 2,3 рази при одночасному зростанш к илькоси на 30 %.
Отже, спостерггаеться единий тренд зростання видатив на освпу та илькосп споживачiв таких послуг, окрГм закладiв дошильно'1 освГти, при тому, що зазначенi послуги отримують лише 62 % вк загально'1 илькосп дiтей вкповкного вшу. Можна стверджувати, що витрати на за-значенi послуги й у довгостроковш перспективi за умови збереження юнуючого рГвня народжуваностi дiтей у кра-М будуть мати тенденщю до зростання, що обумовлено об'ективними причинами та вкповкае критерiю ефектив-ност витрачання бюджетних коштв.
1снують резерви скорочення видаткiв на вищу освь ту, осильки при зменшенш илькост студент1в майже на третину (цей тренд буде зберггатися й у довгостроковш перспектив^ держава у 3,2 рази збкьшила обсяги фшансування у розрахунку на 1 студента. Аналопчна ситуащя спо-стерталася й у фiнансуваннi заклад1в загально'1 середньо'1 та професiйно-технiчноï освГти. На фош хрошчного скорочення илькост учшв у начальних закладах через природне зменшення илькосп населення краши вiдбуваеться також зменшення загально'1 ккькост учшв у навчальних закладах. Так, у 2007 р. у середньому в 1 професшно-техшчному закладi навчалося 445 учшв, у загальноосвпньому навчаль-ному закладi - 230 учшв, у 2013 р. цей показник становив вкповкно 404 та 218 учшв. Незважаючи на непопуляр-шсть у суспкьствГ рiшень уряду щодо скорочення илькост загальноосвiтнiх, професшно-техшчних та вищих навчальних закладш, держава змушена йти на щ кроки. Осильки видатки бюджету на освпу в УкраМ завищенi порГвняно з европейськими крашами, вксутня конкуренщя як мГж начальними закладами щодо якост надання освпнгх: послуг, так i мГж студентами (учнями) щодо можливост отри-мати освГту за бюджетнi кошти (ця вимога не стосуеться загальноосвпнк навчальних закладш).
Враховуючи, що питома вага видатив на освпу в кра-шах 6С-17 та 6С-27 становить вкповкно 5,0 % та 5,3 % вк загально'1 суми урядових видатив, а в УкраШ ця частка дор1внюе 7,3 %, що значно перевищуе середньоевропейсьи показники (див. табл. 1), то Уряду Украши необхГдно шука-ти шляхи оптимiзацiï зазначених видатив i здшснення бюджетного маневру у фшансуванш надання освпнгх: послуг. КрГм того, пiдписання Асощацп Украши з 6С посилить ви-моги щодо вкповкносп вгтчизняних показникв складових бюджету Гз загальноприйнятим у крашах зони евро ш-
дикаторам (стандартам) та буде потребувати модершзацн законодавчо'1 бази, що регламентуе надання гарантованих сусшльних послуг у сферГ освГти. Тому можна прогнозу-вати, що видатки бюджету на освпу будуть у середньо- та довгостроковш перспективах зменшуватися за рахунок запровадження нових критернв (нормативгв) щодо визна-чення 1х обсяпв.
При цьому необхкно пам'ятати, що тдвищення якост освГти та створення умов, за яких вищГ навчальш заклади стануть бкьш доступними для молодг в сучасних умовах посткризового розвитку розглядаються як чинник, що запобтае призупиненню темпгв росту економжи.
Продовжуючи дослГджувати прюритетш напрями витрачання бюджетних коштгв необхГдно зазначити, що майже удвГчГ в УкраШ (4,2 % вк ВВП у 2013 р.) недофшансо-вана пор1вняно з европейськими крашами (у крашах зони 6С-27 та 6С-17 цей показник становить вкповкно 7,3 % та 7,4 % вк ВВП), сфера охорони здоров'я, що на фот най-нижчих показникгв тривалосп життя населення у бврош та неможливост для бкьшост громадян користуватися приватними медичними послугами через низький рГвень доходГв, призводить до штенсивного скорочення ккькост населення краши та попршення стану здоров'я наци в щ-лому.
Незважаючи те, що майже у два з половиною рази збкьшилися видатки на охорону здоров'я у розрахунку на душу населення за перюд 2007 - 2013 р., ця сума е недо-статньою для надання яисних медичних послуг. Осккьки «майже 60 % вк загального обсягу бюджетних видаткгв на охорону здоров'я спрямовуеться на виплату заробпно'1 плати (з нарахуваннями) пращвникам бюджетних установ ще'1 сфери та 6,0 % - на оплату комунальних послуг та елек-троенергн» [9, с. 250]. При цьому ргвень заробпно'1 плати пращвниив сфери охорони здоров'я залишаеться нижчим за середню заробгтну плату по краш.
У структур! видатив зведеного бюджету на охорону здоров'я найбкьшу питому вагу мають двГ групи видаткгв на: 1) лжарш та санаторно-курортш заклади та 2) полшлш-ки i амбулаторн, швидку та невГдкладну допомогу. Загальна сума цих видатив становить понад 85 % вк загального обсягу видаткгв (табл. 4).
Частка видаткгв на лшарш та санаторно-курортш заклади протягом 2007 - 2013 рр. вГдрГзнялася значною волатильшстю показникГв. Починаючи з 2007 по 2010 р. була тенденщя до зростання (з 69,1 % до 71,7 %), з 2011 по 2013 р. розпочався тренд на скорочення видатив (з 71,3 % до 65,4 %). Понад 65 % вГд загально'1 суми зазначених видат-к1в припадае на лжарш загального профГлю, понад 25 % - на спещал1зоват лжарш та шш1 спещамзоваш заклади, ре-шта - на пологовГ будинки та санаторно-курортш заклади.
Що стосуеться видатк1в на полшлшки i амбулаторн, швидку та невГдкладну допомогу, то майже третина Гз зазначених видатив припадае на полшлшки загального профкю та амбулаторн. Така практика прюритетного фГ-нансування у держав! медичних заклад1в загального про-фкю вГдображае полГтику уряду у сферГ охорони здоров'я, спрямовану на виявлення та попередження захворювань у населення, та вкповкае загальносвГтовим тенденцГям.
Одним Гз етап1в реалГзацй цГе'1 державно'1 програми та переор1ентацн напрямк1в витрачання бюджетних ко-
Таблиця 4
Структура видатюв Зведеного бюджету Украши на охорону здоров'я, %
' ' -——^^^ Рш Показник 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Полiклiнiки й амбулаторп, швидка та невiдкладна допомога 13,6 13,8 13,8 14,0 14,0 16,8 20,7
Лтарш та санаторно-курортнi заклади 69,1 70,4 69,7 71,7 71,3 68,1 65,4
Санiтарно-профiлактичнi та протиепiдемiчнi заходи i заклади 4,7 4,7 6,3 4,6 4,2 3,3 1,8
Фундаментальнi та прикладнi дошдження i розробки у сферi охорони здоров'я 0,7 0,7 0,7 0,6 0,6 0,6 0,5
1нша дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я 11,9 10,4 9,3 9,1 9,8 11,2 11,6
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело: розраховано автором за даними Державно'1 казначейсько'1 служби Украши (http://treasury.gov.ua)
шт1в у сферi охорони здоров'я е запровадження в УкраМ шституту домашшх лiкарiв, що забезпечить мiнiмiзацiю видаткiв бюджету на фiнансування спецiалiзованих л1-карень i заклад1в, осккьки попит на надання зазначених медичних послуг е набагато меншим. Це дозволить скоро-тити ккьисть спещал1зованих заклад1в при одночасному збкьшенш 1х емност1. Однак без проведення реформ у сфе-р1 охорони здоров'я, запровадження обов'язкового медич-ного страхування держава неспроможна буде забезпечити надання яисно'1 та доступно'1 медично'1 допомоги, i тим самим гарантувати ефектившсть витрачання бюджетних кошт1в. З цього приводу П. Друкер зазначае, що «масо-ве фшансування - единий споаб шдтримки сощальних служб (у тому числ1 й медичних), яи мають бути кожному доступн1. Не можна сказати i того, що под1бш служби не-ефективш. Але вони не «безкоштовш» - 1х утримання об-ходитися дуже дорого, осккьки вони повинш передбачати вс1 випадки i надати весь д1апазон послуг, нав1ть якщо деяи з них споживаються одиницями. Адже не випадковий той факт, що найеконом1чшшими i ефектившшими е зовам не «безкоштовш» британська служба охорони здоров'я або американська програма страхування здоров'я лигах людей, а набагато старша шмецька програма медичного страхування, зпдно з якою кожен громадянин повинен за-здалепдь записатися на попередньо оплачуване медичне обслуговування, шсля чого вш д1стае можлив1сть вибирати м1ж р1зними державними i приватними страховими планами» [10, с. 187].
Одночасно необхкно розробити та законодавчо за-твердити мшшальш державш стандарти щодо надання безоплатних медичних послуг. Держава неспроможна i не повинна покривати вс1 витрати на лшування пащенпв у медичних закладах, осккьки варткть сучасних медичних послуг постшно зростае.
Отже, збкьшення обсяпв фшансування сфери охорони здоров'я в сучасних умовах можливе ткьки за раху-нок запровадження обов'язкового державного медичного страхування, осккьки приватне (особисте) медичне страхування не забезпечить масового фшансування ще'1 галуз1 та доступност1 яисних медичних послуг кожному грома-
дянину краши.
Висновок. Виконання сощальних функцш потребуе вк держави дедал1 бкьших за масштабами обсяпв фшансування вкповкних бюджетних програм, яи фшансують-ся за рахунок бюджетних кошт1в, i потреба в яких зростае з кожним днем. Враховуючи, що сощальш видатки бюджету належать до обов'язкових, обсяг яких розраховуеться вкповкно до положень чинного законодавства, то для 1х скорочення при проведенш бюджетно'1 консол1дацн потр1б-ний перегляд норм в1дпов1дних закошв, що проблематично швидко здшснити у правовш демократична держав1 через пряму заборону Конститущею Украши звужувати змют та обсяг юнуючих прав i свобод людини при прийнятт1 нових закошв або внесенш змш до чинних закошв (ст. 22) [11]. Тому необхкно попередньо отримати згоду суспкьства щодо вкмови вк певних суспкьних благ i послуг або отри-мання 1х за рахунок обов'язкового державного сощального страхування.
Вважаемо, що законодавче закршлення процедури розробки бюджетно'1 стратега як шструменту збалансуван-ня бюджету в умовах несприятливих довгострокових тен-денцш дозволить уряду здшснювати бкьш ефективне ко-регування обсяг1в надання суспкьних благ i послуг з урахуванням можливих демограф1чних зрушень та шших змш в економ1щ краши, враховуючи, що головна мета довгострокових прогнозов полягае в тому, щоб виявити природу та масштаби фшансових проблем у майбутньому та запро-понувати уряду альтернативш вар1анти превентивних д1й щодо к подолання або м1шм1зацн негативного впливу на економшу краши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чухно А. А. lнституцiонально-iнформацiйна економiка : [пiдручник] // А. А. Чухно, П. М. Леоненко, П. I. Юхименко; [за ред. акад. НАН Украши А. А. Чухна]. - К. : Знання, 2010. - 687 с.
2. Гальчинський А. Три кроки бюджетной' пол^ики / Анатолш Гальчинський // Дзеркало тижня - 15. 09. 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dt.ua/ publications/2006/09/15/241731/
3. Стратепя eK0H0Mi4H0r0 i соцiального розвитку Украши (2004 -2015 роки) «Шляхом ЕвропейськоТ штеграцп» / авт. кол. : А. С. Гальчинський, В. М. Геець та iH.; [Нац. iH-т стратегiчних до-слiджень, 1н-т екон. прогнозування НАН УкраТни, М-во економн ки з питань европейськоТ iнтеграцiТ УкраТни]. - К. : 1ВЦ Держком-стату УкраТни, 2004. - 416 с.
4. Ефименко Т. I. Фккальний простiр антикризового ре-гулювання / Т. I. Ефименко. - К. : Академiя фiнансового управ-лiння, 2012. - 332 с.
5. Лунша I. О. Державы фшанси УкраТни у перехщний пе-рiод / I. О. Лунша. - Х. : Форт, 2000. - 296 с.
6. Бюджетна пщтримка та податкове стимулювання на-цюнальноТ економiки УкраТни : [монографiя] / За ред. Л. Л. Та-рангул. - 1рпшь; К. : Фенiкс, 2012. - 532 с.
7. Eкономiчнi проблеми ХХ1 столiття: мiжнародний та украТнський вимiри / За ред. С. I. Юрiя, Е. В. Савельева. - К. : Зна-ння, 2007. - 595 с.
8. 1нформаця про виконання бюджету Пенсшного фонду УкраТни за вщповщний рт / Пенсшний фонд УкраТни [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pfu.gov.ua
9. Фшансова полiтики та податково-бюджетнi важелi ТТ реалiзацiТ / За ред. чл.-кор. НАН УкраТни А. I. Даниленка. - К. : Фентс, 2008. - 468 с.
10. Друкер П. Ф. Эпоха разрыва: ориентиры для нашего меняющегося общества / Питер Ф. Друкер; [пер. с англ.]. - М. : Вильямс, 2007. - 336 с.
11. Конститу^я УкраТни : закон УкраТни вщ 28 червня 1996 року № 254/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
REFERENCES
Biudzhetna pidtrymka ta podatkove stymuliuvannia natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [Budget support and tax incentives for the national economy of Ukraine]. Irpin; Kyiv : Feniks, 2012.
Chukhno, A. A., Leonenko, P. M., and Yukhymenko, P. I. Instytutsionalno-informatsiina ekonomika [Institutional and information economy]. Kyiv: Znannia, 2010.
Druker, P. F. Epokha razryva: orientiry dlia nashego meniaiushchegosia obshchestva [The era of discontinuity: guidelines to our changing society]. Moscow: Viliams, 2007.
Ekonomichni problemy XXI stolittia: mizhnarodnyi ta ukrainskyi vymiry [Economic problems of the XXI century: international and Ukrainian measurements]. Kyiv: Znannia, 2007.
Finansova polityky ta podatkovo-biudzhetni vazheli ii realizatsii [Financial policy and fiscal instruments for its implementation]. Kyiv: Feniks, 2008.
Halchynskyi, A. "Try kroky biudzhetnoi polityky" [Three steps fiscal policy]. http://www.dt.ua/publications/2006/09/15/241731/
Halchynskyi, A. S., and Heiets,V. M. Stratehiia ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy (2004 -2015 roky) «Shliakhom IEvropeiskoi intehratsii» [Strategy of economic and social development of Ukraine (2004 -2015 years) "Towards European Integration"]. Kyiv: IVTs Derzhkomstatu Ukrainy, 2004.
"Informatsiia pro vykonannia biudzhetu Pensiinoho fondu Ukrainy za vidpovidnyi rik" [Information on the Pension Fund of Ukraine for the year]. Pensiinyi fond Ukrainy. http://www.pfu.gov.ua
Lunina, I. O. Derzhavni finansy Ukrainy u perekhidnyi period [Public finances of Ukraine in transition]. Kharkiv: Fort, 2000.
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/254K/96-Bp
Yefymenko,T. I. Fiskalnyi prostir antykryzovoho rehuliuvannia [Fiscal space crisis management]. Kyiv: Akademiia finansovoho upravlinnia, 2012
