CC BY
8
УДК 336.2:338.24
ФiHAHC0B0-EK0H0MiЧHE ЗАБЕЗПЕЧЕИИЯ АКТИВИОСП ТА ПУБЛВДМИ01 В1ДКРИТ0СТ1 ПРАЩВНИК1В ИАУК0В01 СФЕРИ: УПРАВЛЖСЬКА Д0КТРИИА
®2017 КАРШИСЬКИй Б. А.
УДК 336.2:338.24
Карпiнський Б. А.
Фiнансово-економiчне забезпечення активностi та публiкацiйноi вiдкритостi працiвникiв науково! сфери:
управлiнська доктрина
Мета cmammi полягае як у системному видленн ф'шансово-економмних особливостей забезпечення науково! сфери, так i розробц управлшсьт доктрини тдвищення результативностi д'тльностi наукових праи/вниж у глобал'вованому науковому просторi через поеднання публшацшноi Bid-критостi, мотивацшнихважел'т, штереав б'внесуiспоживачв, виходячиззаруб'жного досв'дута стратегшлогПiiрозвиткувреал'тхУкрани. Визна-чено, що публкацшна в'дкриткть конкретного науковця залежить вiд науковоi в'дкритостi публкацй нацональних видань, якi не завжди е прозо-рими для глобального наукового простору. Розглянуто переваги та недол'ши застосування наукометричних баз даних щодо видань, якi забезпечують в'дкриткть отриманих результат'в досл'джень учених, iз урахуванням ф'тансових можливостей. Вид'лено управл'тську перевагу iнформаuiйно-аналтичноi системи «Бблюметрика укрансько! науки», яка дозволяе забезпечити через середовище Google Scholar створення б'блюметричного профлю конкретного вченого та покращити його «видимкть», забезпечуючи цим як тдвищення його конкурентоспроможност'>, так i нарощування фiнансово-економiчного забезпечення. Розглянуто управл'тську перевагу асо^ативних комплекав, под'бних до американських утверситет'ю Лги плюща, та вперше з позицИ стратегологП розвитку синтезовано тдяд про створення uiei органiзаuiйноi структури в УкраЫ, де були б сконцен-трован найвiдомiшi класичн'1 унверситети. Перевага та перспектившсть пропонованих заход'ю полягае у системному формуванн управл'1нсьж доктрини фiнансово-економiчного забезпечення науковоi сфери, оптимiзаui¡ використання наукового потен^алу територИ та його наближення до потреб споживач'ю i бiзнесу, активiзаuii публiкаuiйноi в'дкритост'1 та результативност'> через управлiнсько-мотиваuiйнi 'нструменти, ефективного використання кошт'в платниюв податмв.
Ключовiслова: фiнансово-економiчнезабезпечення, наукова сфера, конкурентоспроможтсть, актившсть наукових пра^внимв, публ^йна в'дкри-ткть, о^нювання, стратегiологiя розвитку, платники податмв. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 28.
Картнський Борис Андрйович - кандидат економiчних наук, професор, професор кафедри економки та менеджменту, Лшвський наuiональний ут-верситет !м. i. Франка (вул. Утверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украна) E-mail: karpinsky_01@ukr.net
УДК 336.2:338.24
Карпинский Б. А. Финансово-экономическое обеспечение активности и публикационной открытости работников научной сферы: управленческая доктрина
Цель статьи заключается как в системном выделении финансово-экономических особенностей обеспечения научной сферы, так и разработке управленческой доктрины повышения результативности деятельности научных работников в глобальном научном пространстве при сочетании публикационной открытости, моти-вационных рычагов, интересов бизнеса и потребителей, исходя из зарубежного опыта и стратегиологии развития в реалиях Украины. Определено, что публикационная открытость конкретного ученого зависит от научной открытости публикаций национальных изданий, которые не всегда являются прозрачными для глобального научного пространства. Рассмотрены преимущества и недостатки применения наукометрических баз данных касательно изданий, обеспечивающих открытость полученных результатов исследований ученых, с учетом финансовых возможностей. Выделено управленческое предпочтение информационно-аналитической системы «Библиометрика украинской науки», которая позволяет обеспечить через среду Google Scholar создание библиометрическо-го профиля конкретного ученого и улучшить «видимость», обеспечивая этим как повышение его конкурентоспособности, так и наращивание финансово-экономического обеспечения. Рассмотрены управленческие преимущества ассоциативных комплексов, подобных американским университетам Лиги плюща, и впервые с позиции стратегиологии развития синтезирован подход относительно создания данной организационной структуры в Украине, где были бы сконцентрированы самые известные классические университеты.
UDC 336.2:338.24
Karpinsky B. A. Financial and Economic Support for the Activity
and Publication Openness of Workers in the Scientific Sphere: Management Doctrine
The aim of the article is both in the system identification of the financial and economic features of supporting the scientific sphere and in the development of a management doctrine to increase the efficiency of activity of scientific workers in the global scientific space by combining publication openness, motivational levers, business and consumer interests based on foreign experience and strategiology of development in the realities of Ukraine. It is determined that the publication openness of a particular scientist depends on the scientific openness of publications in national print media, which are not always transparent for the global scientific space. The advantages and disadvantages of using scientometric databases as to editions that ensure the openness of scientific research results in terms of financial possibilities are considered. There singled out the managerial preference of the Information and analytical system "Bibliometrics of the Ukrainian Science" which allows creating a bibliometric profile of a particular scientist through the environment of Google Scholar and improve the "visibility" ensuring both the improvement of his/her competitiveness and increase in the financial and economic support. There considered administrative advantages of associative complexes, similar to the Ivy League universities in America, and for the first time from the perspective of the strategiology of development there synthesized an approach regarding the creation of the given organizational structure, where the most famous classical universities would be concentrated, in Ukraine. The advantage and perspectivity of the proposed measures is the system formation of the management doctrine of financial and economic support for the scientific sphere, the optimization of using the scientific potential of the territory and ensuring its correspondence to the
Преимущество и перспективность предлагаемых мер заключается в системном формировании управленческой доктрины финансово-экономического обеспечения научной среды, оптимизации использования научного потенциала территории и его приближения к потребностям потребителей и бизнеса, активизации публикационной открытости и результативности через управленческо-мотивационные инструменты, эффективного использования средств плательщиков налогов.
Ключевые слова: финансово-экономическое обеспечение, научная сфера, конкурентоспособность, активность научных работников, публикационная открытость, оценивание, стратегиология развития, плательщики налогов. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 28.
Карпинский Борис Андреевич - кандидат экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики и менеджмента, Львовский национальный университет имени И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: karpinsky_01@ukr.net
needs of consumers and business, the activization of publication openness and efficiency through managerial and motivational tools and effective use of taxpayers' money.
Keywords: financial and economic support, scientific sphere, competitiveness, activity of scientific workers, publication openness, evaluation, strategi-ology of development, taxpayers. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 28.
Karpinsky Borys A. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: karpinsky_01@ukr. net
З подальшою активiзацieю прогресивних зусиль Укра!ни у входження в свггову фшансово i технолопчно розвинуту ринкову систему буде зростати зовншнш тиск, осюльки прибутковють господарювання ткно пов'язана з конкурентоспроможшстю та технолопчними можли-востями виробництва, i вихГд на кожен усереднено вищий щабель у глобальнш економiчнiй системi буде даватись важче. ОкрГм того, доцкьно враховувати й посилення негативно! тенденцГ! укра!нсько! економжи на експлуатащю мшерально-сировинних ресурйв, а не знань (мГзив). Ви-ходячи з наведеного вчасна реакщя конкретно! держави на нарощування конкурентоспроможност та врахування особливостей глобальних викликгв забезпечуватиме вГд-повГдний потребам поступ, зокрема, i через формування об'ективних пiдходiв до мотивацГ! творчост та реалiзацiю знань. Однак використання мотиву науковця до такого роду дiяльностi та забезпечення !! продуктивно™ з його сторони можливе лише при цкеспрямованш шновацшнш полiтицi держави, коли визначеш довготермiновi науково-технологiчнi прiоритети розвитку та видкяються пiд них в^пов^ш фiнансовi ресурси.
Так, згiдно з Законом Украши «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» (ст. 47) держава застосовуе фшансово-кредитнi та податковi iнструменти з метою створення еко-номiчно сприятливих умов для ефективного провадження науково! i науково-техшчно! дiяльностi, забезпечення до 2025 року збГльшення обсягу фiнансування науки за раху-нок усГхх джерел до 3 % валового внутршнього продукту (ВВП) - показника, визначеного Люабонською стратепею бвропейського Союзу.
Саме щ орiентуючi аспекти стають передумовою уваги науковцгв i практикiв до проблематики знаходження нових тдходш щодо розширення сегмента використання сучасних технологiчних укладiв у випуску продукци, якi неможливо провадити без урахування потреби в розробщ технолопчних новацiй на засадах сучасних знань, а з цим i збалансування мотивуючих iнтересiв споживачiв i науков-цiв. Кожна з прогресивних держав свггово! спiльноти праг-не формувати та реалiзовувати методи активiзацi¿ участi науковцiв у шновацшно-технолопчному зростаннi влас-
но! економiки, зокрема, з щею метою задiються концепцГ! рейтингового (бального) оцiнювання ефективностi !хньо! дiяльностi. Цi оцiнювально-порiвняльнi пiдходи дозволя-ють не лише пiдвищити участь науковщв у швестицшно-iнновацiйному розвитку, а й виробити справедливi оцш-ки !хньо! працi в науковому пошуку через мотивацшно-стимулюючi критерГ! i заходи [1-28].
Обективно, що розглядувана тематика наявна серед ряду зарубГжних Г вГтчизняних дослГдниив, серед них: Берш Б. [26], Вавак Т. [1], Головач Ю., Горовий В. [2], Дани-ленко А. [3], бфименко Т. [4], 1гнатова Ю. [25], 1ванов Ю. [5], Кенна Р. [26], Макогон В. [10], Маршакова I. [11], Мри-глод I. [12], Налимов В. [13], Панчишин С. [14], Петренко К. [15], Полякова О. [16], Симоненко Т. [9; 18], Станкевич I. [19], Тарасевич В. [20], Хаустова В. [21], Янченко З. [22], Хшс Д. [23].
Однак у вже проведених дослГдженнях практично не вироблено достатньо прозорих Г чГтких управлшських заходгв щодо фшансово-економГчного забезпечення результативней науково! дГяльност в контекст активност вченого Г публжацшно! його вГддачГ та взаемозв'язку ще! активност Гз задГяними ресурсами.
Метою статт е видглення як фшансово-економГчних особливостей забезпечення науково! сфери, так Г розробка управлшсько! доктрини тдвищення результативност на-укових пращвникш у глобалГзованому науковому простор! через поеднання публжацшно! вГдкритост та мотивацш-них важелГв, виходячи з зарубГжного досвГду та стратегю-логГ! !! розвитку в реалГях Укра!ни.
Фiнансово-економiчне забезпечення наукового сегмента й ощнювання активностi та публжацшно1 вiдкритостi наукових пращвнимв. Управлшська потреба у знаходженш дГевого шструментарш ощнювання, як освГтянина, так Г науковця, у систем! наукових дослГджень вимагае уваги до сучасних методГв, як появилися виходячи Гз завдань та штересш. Зазначене обумовлене: зрос-таючою конкуренщею наукових шституцш за бюджетне державне фшансування, оскгльки щодо ВВП воно в УкраМ скорочуеться (зокрема, зпдно з Законом Укра!ни «Про наукову Г науково-техшчну дГяльшсть» (ст. 48) держава забез-
печуе бюджетне фiнансування науково! i науково-техшчно! дiяльностi у розмiрi не менше 1,7 % вiд ВВП, однак фак-тично отримано лише 0,48 % у 2016 р., впливаючи тим i на стввГдношення обсягу виконаних робГт у ВВП - рис. 1, 2); загострюються тенденцшш прояви конкуренцГ! за зайнят-тя управлшських позицГй на рГвнГ науково! чи навчально!
Показник 0,8 -°'75
0,6 -0,4 -( 0,2 -0
оргашзащ! (за певного послаблення вимог до захисту дис-ертацшних робгт появилась когорта захищених молодих учених у наукових вгддглах чи на кожнш кафедрг); зг сто-рони держави та платникГв податкГв формуеться увага до контролю за фГнансовими затратами на дослГдження та рентабельнГстю ГнвестицГй.
-1—
•А
О
-1—
Ф
1PÍK
■■■ Частка витрат на виконання НДР у ВВП — у т. ч. за рахунок кошпв державного бюджету
Рис. 1. Динамка частки витрат на виконання науково-дослщних робгг (НДР) у ВВП, %
Джерело: сформовано автором за даними Державно! служби статистики Украши
Питома вага обсягу виконаних наукових i науково-техычних робггу ВВП, % 1,6
^О^О^С^^^^^^ Роки
^ ^ o¡3°
^ ^ ^ ^ ^
Рис. 2. Динамка питомо! ваги обсягу виконаних робгг наукового характеру у ВВП Украши (I, II, III - характеры етапи змш обсягу)
Джерело: запропоновано автором за даними Державно! служби статистики Украши
ОкрГм того, увага до наукового сегмента освГтян-сько! спгльноти через нарощування якост !! дослГджень дозволяе: розширювати коло нових асшранпв Г студенпв, залучати зовншшх перспективних наукових пращвни-ив, отримувати доступ до нових швестищй, а сумарно до можливостей переходу в статус навчально-дослГдницько! установи (за якою вГдкриваються можливост до збГль-шення бюджетних асигнувань Г змши тарифних розрядГв професорсько-викладацького складу, бГльшо! автономГ! у виршенш справ функщонування). Означене обгрунтова-но вимагае задшвання у кожному науковому чи навчаль-ному закладГ системи об'ективних даних щодо ощнювання наукових здобутюв пращвниив для прийняття вГдповГд-них управлГнських ршень. Зокрема, в останне десятилГття науковий ргвень окремого працгвника чи щлого колективу загалом усе частше вимГрюють на основ! рейтингування (тобто який рейтинг займають його публшащ! у мГжнарод-
нгй системг гндексу-цитат та сукупнг данг цитування наукових журналГв - так званг гмпакт-фактори).
Серед методГв для ощнювання публжацшно! вгд-критостГ Г результативностГ вчених своею ефективнГстю видГляються пГдходи з застосуванням наукометричних баз даних щодо видань (Scopus, Web of Science Core Collection (WoS), Google Scholar тощо). Так, найбГльш престижними в науковому середовищГ вважаються комерцГйнГ бГблГоме-тричш системи WoS корпорацГ! Thomson Reuters та Scopus корпорацГ! Elesevier, яи також опрацьовують до 2 % укра!н-ських фахових видань [9; 18, с. 92; 27-28]. Прийнято, що для входження наукового видання в щ бази воно мае вГдповГда-ти ряду критерГ!в: мати ISSN, сформована авторитетна ре-дакцГйна колегГя, перГодичнГсть та вчаснГсть, рецензування всгх статей тощо. Осильки даш системи е комерцшними, то це обумовлюе полГтику певного тиску на вчених, щоб !хнГ результати публГкувались у визначених англомовних
журналах, а це, своею чергою, не сприяе розширенню практики науково! вiдкритостi публiкацiй нацiональних видань, накладае вгдбиток на можливостi входження вгтчизняних журналiв у них, обмежуе i «вгдкритгсть» учених для зо-внгшнього свiту. Окрiм того, цi системи через свою пряму комерцiалiзацiю е досить малодоступними для украшсько-го наукового середовища (однак Мiнiстерством освiти i науки Украши проведено переговори та забезпечено з 2017 р. пгдключення понад 100 украшських ВНЗ та наукових уста-нов мшгстерства до мГжнародних наукових баз даних за ко-шти держбюджету, зокрема, 68 закладГв отримали доступ до бази Scopus, а 64 - до Web of Science. Означене зроблено з метою бгльшо! !хньо! популяризацп серед вггчизняних учених, хоча бгзнесовг умови для публжацш та тиск щодо публгкащй в журналах, якг пов'язанг з ними, виглядае не зовам коректно i обнадгйливо виходячи з фгнансового забез-печення працГвникш вгтчизняно! науково! сфери).
Водночас наявнг й шшг, бгльш загальнодоступнг, мгж-народнг бгблюметричш бази i репозитарГ1, якг дозволяють покращити «видимгсть» науковця, зокрема, до них взноситься iнформацiйно-аналiтична система «Бгблгометрика украшсько! науки», яка дозволяе ii забезпечити через мож-ливгсть у середовищi Google Scholar створювати бгблгоме-тричний профгль конкретного вченого (його вiзитна карт-ка в Interneti). Через цей профгль можливо побачити як науковий доробок вченого, так i його мгсце в рейтинговому ощнюваннг i порГвнянш (сфера науково! дгяльностг, списки публжацш, гндекси та дiаграма цитувань тощо [18, с. 92; 24]. Доцгльно також пiдкреслити, що з метою розширення кглькостг передплатникiв i значного числа дослгдникГв, якг використовують вгдкриту систему Google Scholar, потужнг свгтовг бiзнесовi системи налагоджують спГвпрацю з цгею базою, що дозволяе вже дослгдникам гз не!, через наявнгсть лiцензiйного доступу, отримувати необхгдну шформащю в умовах обмеженостг фгнансових ресурсгв.
Управлтська доктрина посилення aKmuemcmí та вiдкритостi наукових пращвнимв через фшансово-eKO-HOMÍ4He забезпечення (зарубiжний досвiд i стра-тегiологiя розвитку в Укра'М). Належне фгнансово-економгчне забезпечення наукового сегмента нацгонально! економгки дозволяе пгдвищити ефективнгсть дослгджень, що лежить в основг швестицшно-шновацшного розвитку держави в глобалгзованому свгтг. Зокрема, принциповг зру-шення в напрямг управлгння науковим середовищем та мо-тивацгею у системг активностг i публжащйно! вгдкритостг пройшли за останнг десятилгття в Кита!. Так, у цгй державг за майже тридцять рокгв вибудувано прозору архгтектонг-ку матергального стимулювання науковцгв, якг публгкують сво! статтг у рейтингових виданнях. За експертними дани-ми спгльних дослгджень китайських i канадських дослгд-никгв, матергальна винагорода стала широко розповсю-дженою практикою для учених Китаю, якг публгкують сво! пращ та можуть за них отримувати бглше 100 тис. доларгв США за одну.
Така матергальна практика розпочалась у Пгднебес-нгй ще з 1990 року, коли з-понад тисячг унгверситетгв за програмою «Проект 211» передбачалось обирання лише сотнг, якг мали вийти на свгтову освгтньо-наукову арену. За-галом було обрано 116 закладГв та на якг видглено 70 % фг-нансових ресурсгв, що скеровувались на дослгдження. Важ-ливим став мотивацгйний чинник: якщо за одну публгкацгю
до початку ще! програми автору видiлялось у середньому 25 доларiв, то вже у середиш 90-х рокiв минулого столитя ця сума зросла до 120 доларiв США.
Вже в 1998 рощ в Кита! розпочалась нова програма: «Проект 985» (за аналопею американсько! Л™ плюща). За нею i3 «Проекту 211» було обрано 39 вишiв, де фшансуван-ня було ще вищим, тобто була сформована трьохрiвнева унiверситетська система у системi !хнього фiнансового забезпечення. Така концентращя фiнансiв привела до появи опублжованих до^джень у пров^них наукових журналах групп Science i Nature, зокрема, найбiльше було виплаче-но за одну статтю 165 тис. дол. США при середнш зарплатi унiверситетського професора у 6800 доларш. Обективно, що публшащ! в низькорейтингових виданнях чиновниками ощнюються значно нижче.
У РосГ! також заплановано (зпдно з урядовими ршен-нями вiд 2012 р.), що не менше п'яти росiйських навчальних закладiв мають входити до 2020 року в топ-100 свiтових рейтинпв. Для цього Мiнiстерством освiти i науки Росш-сько! Федеращ! була запущена спещальна програма тдви-щення мiжнародно! конкурентоспроможностi «5-100», а на !! реалiзацiю за першi п'ять роив ¡з державного бюджету було видкено понад 50 млрд рубл1в. За три роки, що зали-шились, означена сума буде збкьшена ще на 29,2 млрд руб. (практично видкяеться на цю програму 10 млрд руб. що-р1чно, або 170 млн дол. США). Хоча, навггь не зважаючи на таи в^чутш фiнансовi вливання, лише Московський державний ушверситет iменi М. В. Ломоносова на 2017 рж розмютився на 194 мкщ (за експертними даними Times Higher Education) i за трьома ¡з п'яти основних параметров входить в сотню кращих уншерситетш свггу (зокрема, за освггньою дГяльшстю (Teaching) - 26 мкце; дохГд вГд ш-дустрГ! (Industry Income) - 58 мкце; науковi дослiдження (Research), якГ провадяться в ушверситеп, - 71 мюце).
Пiдкреслимо також, що американська Л^а плюща (Ivy League) - асощащя восьми найстарiших ушверсите-тгв, розташованих у семи штатах на твшчному сходГ США (рис. 3, табл. 1), мае загальновизнанш результати в управ-лГннГ науковою активнiстю вчених.
Так, асощативш члени ЛГги плюща входять в число 15 найкращих коледжгв i унгверситетiв США за рГвжм на-дання освГтнгх послуг i проведення наукових дослiджень.
Cornell. (_--Qr
i ÍCOlumbia
у ЛЫ плюща
Джерело: сформовано автором за даними Вшпедй'
Таблиця 1
Характеристика американських ушверсителв Лiги плюща
Заклад, р1к заснування Розташування К1льк1сть студент1в, тис. Академ1чний персонал, тис. Бюджет, млрд дол. Рейтинг за THE World University Rankings
Браунський ушверситет, 1764 Провщенс, штат Род-Айленд 8,7 0,7 3,2 50
Гарвардський ушверси-тет, 1636 Кембридж, штат Массачусетс 21,2 4,7 36,4 6
Дартмутський коледж, 1769 Гановер, штат Нью-Гемпшир 6,1 0,6 4,5 89
Ельський ушверситет, 1701 Нью-Гейвен, штат Коннектикут 11,7 4,1 23,9 12
Колумбшський ушверси-тет, 1754 Нью-Йорк, штат Нью-Йорк 22,9 3,8 9,2 14
Корнельський ушверситет, 1865 1така, штат Нью-Йорк 20,6 2,9 6,2 19
Пенсильванський ушверситет, 1740 Фiладельфiя, штат Пенсильванiя 20,6 4,5 9,6 10
Принстонський ушверситет, 1746 Принстон, штат Нью-Джерс 7,6 1,2 21,0 7
Джерело: сформовано автором за даними ВшпедГ! та Times Higher Education (THE) (URL: http://gtmarket.ru/ratings/the-world-university-rankings/info)
Окрiм того, вони ж вуходять у Топ-100 кращих ушверсите-тгв свiту за глобальним рейтингом Times Higher Education World University Rankings (табл. 1), а загалом у першу сотню кращих входить 40 ушверситепв США. Цей рейтинг проводиться на основi анамзу дiяльностi навчального закладу (загалом станом на 2017 р. вш розглядався для 1102 пров^-них унгверситетгв 77 кра'н свiту) та складаеться iз 13 показ-ниюв, якi згруповаш у 5 категорiй. До базових оцшюваль-них критеров вiднесено: освггня i наукова репутаци, мiж-народна студентська та викладацька мобкьшсть, ккьисть мгжнародних стипендiальних програм, рiвень наукових до-слiджень, внесок в шноваци, цитованiсть наукових статей, рiвень освiтнiх послуг, обсяг фiнансування. Всi оцшки нор-мованi по максимуму та приведет до 100-бально'1 шкали, що дозволяе провадити коректнi розрахунковi процедури. Зокрема, серед укра'нських навчальних закладiв (згiдно з цим рейтингом) у 800-1000 входить Кшвський нацю-нальний унiверситет iменi Тараса Шевченка, а трохи вище (1001+): Львгвський нацюнальний унiверситет iменi 1вана Франка, Нацюнальний техшчний университет Украши «Ки-'¿вський полiтехнiчний iнститут iм. 1горя Сжорського» та Харкгвський нацiональний университет iм. В. Н. Каразiна.
Унгверситети Л1ги плюща вiдносяться також до най-бiльш багатих у свiтi за фшансовим забезпеченням (зокрема, сумарний бюджет двох унiверситетiв Лiги - Гарвард-ського та бльського перевищуе 60 млрд дол. США) та за-ймають лiдируючi свiтовi позицп за кiлькiстю отриманих Нобелгвських премш (зокрема, на сьогоднi понад дшста дослiдникiв з Гарвардського та бльського унгверситетгв
стали нобелiвськими лауреатами). Для порiвняння, 3rÎAHO з Додатком до Закону Украши «Про державний бюджет Украши на 2017 рш» в^ 21.12.2016 № 1801-VIII загально-державш витрати Мiнiстерства освiти i науки Украши на все становлять 52,9 млрд грн, або 2 млрд дол. США.
Зазначимо, що асощативш комплекси, подiбно до американських ушверситепв Aim плюща, наявш i в шших державах, зокрема:
■ Група восьми - об'еднання восьми пров^них уш-верситетiв Австралп;
■ Оксбридж - Оксфорд i Кембридж у Великш Брита-нп (1 та 2 мкця у рейтингу Times Higher Education: THE World University Rankings 2017-2018);
■ Пiсковиковiунiверситети (Австрамя) - об'еднання найстарших унгверситетгв Австралп;
■ Сiм сестер - асощащя семи найстарiших i найпре-стижнших жiночих коледжiв США.
Грунтуючись на ефективному досв^ функщону-вання та управлшсько'1 переваги розглядуваних оргашза-цшних структур, на думку автора, з позицп стратегiологiï розвитку доцiльно таку асощащю створити i в УкраШ, де були б сконцентрованi найв1дом1ш класичнi унiверситети (можливо, з не менше як столiтньою iсторiею, тобто засно-ванi до початку ХХ столитя) з вiдповiдним фiнансовим забезпеченням та врахуванням специфши розмщення i в^-дачi регiональних наукових центрiв НАН i МОН Украши.
До таких прюритетних особливостей при поглибле-ному аналiзi вiдкритостi та результативност дослiджень (зокрема, порiвняннi) доцкьно вiдносити i враховувати ще
фiнансовi витрати, тобто сккьки коштiв витрачаеться на одного науковця i на одну публжацш, та вкповкну галузь.
Пiдкреслимо також, що в УкраМ також проявляють-ся характернi особливост фiнансово-економiчного забезпечення означено'1 активГзацп у рiзнорiвневих наукових органiзацiях. Так, виходячи з Закону Украши «Про вищу освку» (ст. 30), нащональному вищому навчальному закладу (статус нащональних на 2017 р. мають 115 украМьких ВНЗ з 208), що забезпечуе проривний розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поеднання освiти, науки та шновацш, сприяе ïï штеграцп у свiтовий освкньо-науковий проспр, мае визнанi науковi здобутки, може на-даватися статус дослiдницького университету. Окрiм того, критерп, за якими надаеться статус дослкницького ушвер-ситету, базуються на таких засадах:
1) розгалужена iнфраструктура та матеркльно-тех-шчна база, що забезпечують провадження нау-ково-освiтньоï дiяльностi на свiтовому ршш, зокрема визнанi науковi школи, центри, лабораторп тощо;
2) мiждисциплiнарнiсть освiти i науки, потужна фундаментальна складова наукових дослкжень, якiсть яких тдтверджена, зокрема, публiкацiями у вггчизняних i мiжнародних рецензованих фахо-вих виданнях;
3) забезпечення високояисно'Г фахово'1 тдготовки докторш наук i здатшсть впроваджувати та ко-мерцiалiзувати науковi результати, яисть системи тдготовки та пiдвищення квалiфiкацiï наукових кадрш у вищому навчальному заклад^
4) рiвень iнтеграцiï у свковий освiтньо-науковий проспр, зокрема, ккьисть мГжнародних про-ектiв, створених об'екпв права iнтелектуальноï власностi, спкьних з тдприемствами й шозем-ними вищими навчальними закладами наукових проектiв, грантш тощо;
5) мiсце в нащональному, галузевих та/або мГжнарод-них рейтингах вищих навчальних закладш;
6) ккьисть публжацш за показниками визнаних мiжнародних наукометричних баз та у мiжнарод-них реферованих виданнях.
У цьому законi також зазначаеться, що статус дослкницького университету надаеться Кабiнетом ММстрГв Украши на конкурсних засадах вищому навчальному закладу (ВНЗ) строком на ам роив (з 2018 р. статус нащо-нального також необхкно тдтверджувати кожш 7 рокв).
Ниш ряд науково-освгтнк органiзацiй Укра'Гни з метою шдвищення конкурентоспроможносп у глобальному освгтаьо-науковому просторг через нарощування рейтингового рГвня у зовншшх ощнюваннях, розробляють власш ощнювально-рейтинговГ шдходи щодо активГзацп науково'1 дГяльност працшникш [19]. Зокрема, пропонова-ний у Львшському нащональному ушверситет Гмеш 1вана Франка загальний рейтинговий бал пращвника (РЗ), виходячи з Положення про ощнювання роботи та визначення рейтинпв наукових, науково-педагопчних i педагопчних працшникш, визначаеться як сума балГв за його досягнен-ня у навчальнш i навчально-методичнш (39 показниив); науково-дослкнш та шновацшнш (39 показникш); органь зацшнш i виховнш (20 показникш) роботах:
P3=ZPI+SP2+SP3'
де pp p2, p3- показники за вкповкним видом роботи (зокрема, - бал за досягнення у навчальнш i навчально-методичнш робой).
Практично задшеться близько сотш показникш, як комплексно ощнюють працшника через внутршню складову ушверситетсько'Г спкьноти, однак громГздисть рейтингово'1 системи ще не завжди забезпечуе адекватно! потребам його характеристики з позицп зовншнього на-укового сприйняття, що впливатиме на його участь у гран-тових програмах як конкурентоспроможного науковця-освгтянина.
При проведенш аналГзу результатГв рейтингових ощ-нювань i поршнянь не сл1д нехтувати й рГвнем фшансового забезпечення й за вужчими аспектами. Зокрема, витрати на одного студента в УкраМ складають 1000-1300 дол. США, тодГ як у США i КанадГ - 28-30 тис. дол. США, у Ве-лиий Британп та Франца - 16-18 тис. дол. США, а за такими витратами безпосередньо слкуе розробка та закупшля сучасного навчального та наукового обладнання, видавни-ча справа та можливост залучення до освгтнього процесу провкних науковщв. Також значно нижчим, порГвняно з державами - членами бвропейського Спштовариства та шших держав, в УкраМ залишаеться ршень оплати пращ пращвниив вищого наукового рангу. Зокрема, посадовий оклад доктора наук, професора у 2015 р. в УкраМ становив 134 дол. США, тодГ як у Чехи - 1800 дол. США, у ПольщГ -2800 дол. США, а в Кита! - 3100 дол. США [17].
В УкраМ певну гордють i творчу наснагу створюе вкчуття того, що вкповкально працюеш не лише за грошг а за те, що любиш свою справу, професш, тобто поважаеш людей, для яких i працюеш. Однак у прогресуючому рин-ковому середовищГ саме щею любов'ю працедавцям не слк зловживати, осильки вже у ближчш перспектив! питання безгрошГв'я, розмиткть управлшсько-мотивацшних засад в умовах вккритосп кордошв можуть призвести до за-грозливих втрат дисциплшованих, патрютично налаштова-них i квалГфжованих пращвниив, що обумовить подальше вкставання у рГзних галузях нащонального господарства з катастрофГчними наслкками (вже не акцентуючись лише на науковш сферГ).
Стратегюлопчно в УкраМ при проведенш реформу-ючих заходш доцкьно дГево шдшти до проблематики тд-няття оплати пращ з урахуванням означених питань щодо ощнювання науковцш на основ! цитованост та рейтингу-вання, осильки це недопустимо, що укра'Гнський професор отримуе зарплату як касир чи охоронець у супермаркет (вже не кажучи за будГвельниив чи пращвниив виконавчо'1 служби), затративши значний промГжок власного життя на вкповкний ранговий етап (який шдтверджуеться державою вкповкними документами). Якщо виходити з означе-ного, то на яку оплату мають розраховувати науковщ, як експертно гарантують та вкповкально ставлять свш пГд-пис, що крупний об'ект (лкак, магГстральний нафтопровГд, турбГна тощо) ще може ефективно функщонувати, чим вк-чутно продовжуеться його експлуатацшний ресурс?
На р1внГ менш багатих держав доцГльно не гнатись за характерними примарами заможних ВНЗ (табл. 1), а зо-середжуватись на стратегюлоги власного розвитку, тобто
яких цкей держаш необхiдно досягнути на ближчу перспективу, та вкладанш фiнансових коштiв вiдповiдно до бюджетних можливостей (однак треба мати i розумшня того, що зайняти лiдируючi позицп у глобальному науковому просторi навряд чи вдасться, осккьки за попереднiми потужними фiнансовими вливаннями сл^уе i вагомий на-уковий результат, а не навпаки). У цьому контекст бкьш органiчно привабливою е участь у мiждержавнiй науковш кооперацп, хоча вона дещо звужуе i стримуе власнi iнтереси та не завжди формуе дiевi умови для принципового виходу iз групи в^стаючих держав у iнновацiйно-технологiчному розвитку.
З позицп стратегiологiï розвитку необхiдно програм-но працювати над функцiонуванням наукових шил, яи активно демонструють сво'1 здобутки через публiкацiйну вiдкритiсть та здобули авторитет у глобальному науковому середовищi сво'1ми дослiдженнями. На жаль, про наукову школу частше згадують лише при звiтуваннi пiдроздiлу чи оргашзацп загалом: якось воно краще виглядае, коли на-явна наукова школа, а також, коли вона щось дае. Доцкьно також провадити вчасний в^с1в у системi наукових шил у наукових оргашзащях, перегляд 1хньо1 проблематики з орiентованiстю на реальш потреби споживачiв (метою чого мае бути уникнення вiдiрваностi в^ сучасних напрям-кiв розвитку, застою у наукових результатах, ефективне використання фшансових ресурс1в).
Висновки. Цкеспрямоваш управлiнськi заходи у по-силенш фiнансово-економiчного забезпечення науково'1 сфери держави стимулюють результативнiсть i публжа-цшну вiдкритiсть учених, якi е прийнятим мiрилом 1хньо'1 ефективностi у глобальному науковому просторь Власне, це мiрило лежить в основi зацiкавленостi iнвесторiв кон-кретним науковим напрямом чи результатом. Шдкрес-лимо, вiтчизняна наука е швестицшно приваблива для iнвесторiв, осккьки затрати на отримуваний результат е, пор1вняно iз свiтовими леерами, вигiдними для бiзнесу. Означене мае бути в основi стратегiологiï розвитку щодо системного подання переваг украшсько'1 науки для потен-цiйних iнвесторiв та активiзацiï виходу на зовншнш ринок iз iнновацiйними продуктами. Доцкьно на це орiентувати зовнiшньоекономiчнi тдроздки держави, якi займаються питаннями сприяння швестицшним залученням у наукову сферу та захистом штелектуально'1 власностi.
О^м того, науковi доробки мають системно в^слк-ковуватись i пропонуватись назовш (зокрема, через свгго-вi науковi товариства). Регiональнi науковi центри також мають стати потужними зародковими точками щодо щ-леспрямовано'1 реклами та комерщамзацп доробку вчених як у владних шститущях, так i бiзнес-виробничих структурах. Бажано регулярно оргашзовувати форуми та семiнари з презентащею технологiчних рiшень i новинок, тобто щ-леспрямовано провадити спецiалiзованi зустрiчi бiзнесу та науки iз прюритетних напрям1в, а саме: машинобудування, приладобудування, будiвельна iндустрiя i транспортна шф-раструктура, легка промисловiсть, хiмiчна промисловкть, аграрний комплекс, основнi фонди i захист вк корозп, ма-терiалознавство i трибологiя, iсторiя науки i техшки в ре-гiонi, пошук i кориснi копалини регiону, енергоспоживання i економiчнiсть, регiональний сталий розвиток, конкурен-тоспроможна iнновацiйна продукцiя. Таи бiзнесово-озна-
йомлювальнi акцп доцкьно провадити не лише в конфе-ренцшних залах, а i на лабораторно-виробничих площадках наукових установ, щоб була можливють вiдчути твор-чу атмосферу, властиву пошуку та результату вчених для конкретних потреб i штереав потенцiйних споживачiв та iнвесторiв.
Перспективнiсть пропонованого полягае у системному формуванш управлшсько'1 доктрини фшансово-еко-номiчного забезпечення науково'1 сфери, оптимiзацiï використання наукового потенщалу територп та його набли-ження до потреб бiзнесу, активiзацiï публiкацiйноï вккри-тостi та результативност через управлiнсько-мотивацiйнi iнструменти, ефективного використання коштав платник1в податкiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вавак Т. Основы чинники якост менеджменту в уш-верситетах. Фшанси Украни. 2017. № 7. C. 116-128.
2. Горовий В. М. Критерп якосп наукових дослщжень у контекст забезпечення нацюнальних iнтересiв. В'сник Национально! академ'й наукУкрани. 2015. № 6. С. 74-80.
3. Даниленко А. I. Основы проблеми шновацмноТ пере-будови та фiнансовi аспекти ÏÏ забезпечення в Укра'Гы. Ф'шанси УкраГни. 2017. № 5. C. 7-23.
4. ёфименко Т. I. Фккальний проспр i стаб^за^я дер-жавних фiнансiв. Ф'шанси Украни. 2017. № 9. C. 7-28.
5. 1ванов Ю. Б., Швабш К. I. Нагальн проблеми форму-вання державно!' податковоТ полiтики в Украïнi. Ф'шанси Укра\-ни. 2017. № 5. C. 39-52.
6. Карпинский Б. А. Государственно-созидательный патриотизм нации: налоги как количественный фактор его оценивания // Проблемы экономики и управления предприятиями, отраслями, комплексами: монография/под общ. ред. С. С. Чернова. Новосибирск: СИБПРИНТ, 2012. С. 269-289.
7. Картнський Б. А. Державотворчий патрютизм наци: податкова домшанта: монографiя. Львiв: Колiр ПРО, 2016. 534 с.
8. Карпшський Б. А., Залуцька Н. С., Карпшська О. Б. По-датки. Довщник-словник: навч. поаб. КиТв: Професюнал, 2008. 464 с.
9. Костенко Л. И., Жабин О. И., Кухарчук Е. А., Симонен-ко Т. В. Картина науки в библиометрических портретах ученых. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2014. Вип. 12. С. 70-78.
10. Макогон В. Д. Бюджетна стратепя швестицшно-шновацшноТ моделi розвитку економки. Б'знес 1нформ. 2017. № 9. C. 58-62.
11. Маршакова И. В. Система цитирования научной литературы как средство слежения за развитием науки: монография. М.: Наука, 1988. 287 с.
12. Мриглод I. М. Проблеми i реалп укра'шськоТ науково'1' сфери. В'сник Нац'юнально)'академ'й наук Украни. 2013. № 5. С. 81-85.
13. Налимов В. В., Мульченко З. М. Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса: монография. М.: Наука, 1969. 192 с.
14. Панчишин С. М., Грабинська I. В. Про титза^ю та ево-лкщю економiчних систем. Б'знес 1нформ. 2017. № 8. C. 29-35.
15. Петренко К. В. 1нвестицшний шмат Украши в умовах штеграцп: проблеми та напрямки покращення. Б'знес 1нформ. 2017. № 7. C. 71-75.
16. Полякова О. Ю., Шликова В. О. Украша: реанiмацiя ш-новацш. Б'знес 1нформ. 2017. № 3. C. 123-129.
17. Постанова Верховно! Ради Украши «Рекомендаци парламентских слухань на тему: «Про стан та проблеми фшансуван-ня осв^и i науки в Украíнi» вщ 12.07.2017 № 2133-VIII. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2133-19/print1500562467735193
18. Симоненко Т. В. Бiблiометрика укра'шсько''' науки. Bi-сникНационально! академи наукУкрани. 2015. № 3. С. 91-94.
19. Станкевич I. В. Рейтингова система оцшювання пра-^внигав у забезпеченн якосп дiяльностi освггньо''' оргаызаци. Бзнес 1нформ. 2017. № 9. C. 93-100.
20. Тарасевич В. М. Чверть стол^тя незалежност Укра''-ни: актуальн контексти та iмперативи соцiально-економiчних реформ. Економiка Украни. 2017. № 7. С. 3-21.
21. Хаустова В. £., Крячко £. М., Колодяжна Т. В. Оцiнка конкурентоспроможност економiк кра'н свiту: теорiя та практика. Б'знес 1нформ. 2017. № 8. C. 49-56.
22. Янченко З. Б. 1нновацмш кластери. Адапта^я кращо-го свггового досвд до вiтчизняних реалiй. Б'анес 1нформ. 2017. № 5. C. 62-66.
23. Hicks D., Wouters P., Waltman L., Rijcke de S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. Vol. 520. Р. 429-431.
24. Google Scholar. URL: http://scholar.google.com.ua
25. Ignatova I. V., Datsenko N. V., Rudyk N. V. Several Methods for Evaluating the Investment Attractiveness of Small Innovation Enterprises. Business Inform. 2017. No. 4. C. 171-178.
26. Mryglod O., Kenna R., Holovatch Yu., Berche B. Absolute and specific measures of research group excellence. Scientometrics. 2013. Vol. 95, Issue 1. P. 115-127.
27. Scopus. URL: http://www.scopus.com/
28. Web of Science. URL: http://webofscience.com
REFERENCES
Danylenko, A. I. "Osnovni problemy innovatsiinoi perebu-dovy ta finansovi aspekty yii zabezpechennia v Ukraini" [The main problems of innovation restructuring and financial aspects of its provision in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2017): 7-23.
Google Scholar. http://scholar.google.com.ua
Hicks, D. et al. "Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics" Nature, no. 520 (2015): 429-431.
Horovyi, V. M. "Kryterii yakosti naukovykh doslidzhen u kon-teksti zabezpechennia natsionalnykh interesiv" [Criteria for the quality of scientific research in the context of ensuring national interests]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 6 (2015): 74-80.
Ignatova, I. V., Datsenko, N. V., and Rudyk, N. V."Several Methods for Evaluating the Investment Attractiveness of Small Innovation Enterprises" Business Inform, no. 4 (2017): 171-178.
Ivanov, Yu. B., and Shvabii, K. I. "Nahalni problemy formuvan-nia derzhavnoi podatkovoi polityky v Ukraini" [Urgent problems of the formation of the state tax policy in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2017): 39-52.
Karpinskiy, B. A. "Gosudarstvenno-sozidatelnyy patriotizm natsii: nalogi kak kolichestvennyy faktor yego otsenivaniya" [State-creative patriotism of the nation: taxes as a quantitative factor in its evaluation]. In Problemy ekonomiki i upravleniya predpriyatiyami, otraslyami, kompleksami, 269-289. Novosibirsk: SIBPRINT, 2012.
Karpinskyi, B. A. Derzhavotvorchyi patriotyzm natsii: podat-kova dominanta [State-building patriotism of the nation: the tax dominant]. Lviv: Kolir PRO, 2016.
Karpinskyi, B. A., Zalutska, N. S., and Karpinska, O. B. Podatky. Dovidnyk-slovnyk [Taxes Directory-dictionary]. Kyiv: Profesional, 2008.
Khaustova, V. Ye., Kriachko, Ye. M., and Kolodiazhna, T. V. "Ot-sinka konkurentospromozhnosti ekonomik krain svitu: teoriia ta praktyka" [The assessment of the competitiveness of economies in the world: theory and practice]. BiznesInform, no. 8 (2017): 49-56.
Kostenko, L. I. "Kartina nauki v bibliometricheskikh por-tretakh uchenykh" [A picture of science in bibliometric portraits of scientists]. Biblioteki natsionalnykh akademiy nauk: problemy funkt-sionirovaniya, tendentsii razvitiya, no. 12 (2014): 70-78.
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2133-19/print1500562467735193
Mryhlod, I. M. "Problemy i realii ukrainskoi naukovoi sfery" [Problems and realities of the Ukrainian scientific sphere]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 5 (2013): 81-85.
Makohon, V. D. "Biudzhetna stratehiia investytsiino-inno-vatsiinoi modeli rozvytku ekonomiky" [Budget strategy of the investment and innovation model of economic development]. Biznes Inform, no. 9 (2017): 58-62.
Marshakova, I. V. Sistema tsitirovaniya nauchnoy literatury kak sredstvo slezheniya za razvitiyem nauki [The system of citing scientific literature as a means of tracking the development of science]. Moscow: Nauka, 1988.
Mryglod, O. et al. "Absolute and specific measures of research group excellence" Scientometrics vol. 95, no. 1 (2013): 115-127.
Nalimov, V. V., and Mulchenko, Z. M. Naukometriya. Izucheni-ye razvitiya nauki kak informatsionnogo protsessa [Scientometrics. Studying the development of science as an information process]. Moscow: Nauka, 1969.
Panchyshyn, S. M., and Hrabynska, I. V. "Pro typizatsiiu ta evoliutsiiu ekonomichnykh system" [On Typing and Evolution of Economic Systems]. Biznes Inform, no. 8 (2017): 29-35.
Petrenko, K. V. "Investytsiinyi klimat Ukrainy v umovakh in-tehratsii: problemy ta napriamky pokrashchennia" [Investment climate of Ukraine in terms of integration: problems and directions of improvement]. Biznes Inform, no. 7 (2017): 71-75.
Poliakova, O. Yu., and Shlykova, V. O. "Ukraina: reanimatsiia innovatsii" [Ukraine: resuscitation of innovations]. Biznes Inform, no. 3 (2017): 123-129.
Scopus. http://www.scopus.com/
Stankevych, I. V. "Reitynhova systema otsiniuvannia prat-sivnykiv u zabezpechenni yakosti diialnosti osvitnyoi orhanizatsii" [Rating system for assessing employees in ensuring the quality of educational organization activities]. Biznes Inform, no. 9 (2017): 93-100.
Symonenko, T. V. "Bibliometryka ukrainskoi nauky" [Bibliometrics of Ukrainian Science]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 3 (2015): 91-94.
Tarasevych, V. M. "Chvert stolittia nezalezhnosti Ukrainy: ak-tualni konteksty ta imperatyvy sotsialno-ekonomichnykh reform" [The quarter of the century of Ukraine's independence: the actual contexts and imperatives of socio-economic reforms]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2017): 3-21.
Vavak, T. "Osnovni chynnyky yakosti menedzhmentu v uni-versytetakh" [The main factors of management quality in universities]. Finansy Ukrainy, no. 7 (2017): 116-128.
Web of Science. http://webofscience.com
Yanchenko, Z. B. "Innovatsiini klastery. Adaptatsiia krash-choho svitovoho dosvidu do vitchyznianykh realii" [Innovative clusters. Adaptation of the best world experience to domestic realities]. Biznes Inform, no. 5 (2017): 62-66.
Yefymenko, T. I. "Fiskalnyi prostir i stabilizatsiia derzhavnykh finansiv" [Fiscal space and the stabilization of public finances]. Finansy Ukrainy, no. 9 (2017): 7-28.
