CC BY
4
УДК 336.2:338.24
Ф1НАНС0В0-0РГАН1ЗАЦ1ЙН1 ОСНОВИ ОЦ1НЮВАННЯ ТА ПОР1ВНЯННЯ НАУКОВО-ПУБЛ1КАЦ1ЙН01АКТИВНОСТ1 ПРАЦ1ВНИК1В НАУКОВО1 СФЕРИ НА ПАРАДИГМ1 ДЕРЖАВОТВОРЧОГО пАТР1ОТИЗМу НАЦИ
© 2017
КАРШНСЬКИЙ Б. А.
УДК 336.2:338.24
Каршнський Б. А. Фiнансово-органiзацiйнi основи оцшювання та nopiBHqHHq науково-публiкацiйноi активност прaцiвникiв науково! сфери на пaрaдигмi державотворчого патрютизму нацГГ
Метою cmammi е як видлення характерних особливостей фнансування науково'!' сфери Украни сучасного пер'юду трансформации i реформування сектор'в национального господарства, так iрозробка фшансово-оргатзацшних основ оцшювання i пор'вняння науково-публкацйноi активностi пращвниж через в'дпов'дшсть займанш посадi з урахуванням парадигми державотворчого патр'ютизму наци. Доведено, що за своею фундаментальною сутнстю парадигма державотворчого патр'ютизму наци проявляеться i реалзуеться через матер'шльну участь кожного гро-мадянина у творенн власноi держави, i найбльш повно реал'зуеться за одночасноi взаемоди окремих домнант цього патрютизму: яшсноi та кшьшсноi (податковоi). Характерним проявом цього патрютизму у науковш сферi стае нарощування продуктивностi наукових пра^вниюв через науково-публжацтну активтсть, яку вперше запропоновано о^нювати на основi шдексу Прша для пра^вниюв в'дносно займано: посади з вiд-повдним рейтингуванням. Об(рунтовано фiнансово-органiзацiйнi основи оцнювання та пор'вняння державотворчого патрютизму наукового i професорсько-викладацького складу, якi дозволяють актив'вувати потен^ал науковоiсфери держави в контекстi базових положень поведшко-во'( економки.
Ключов'! слова: фшансування, наукова сфера, конкурентоспроможтсть, нау^о-публ^^йна активтсть, о^нювання, шдекс Прша, державот-ворчий патр'ютизм нацИ, платники податмв. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 2. Б'бл.: 28.
Каршнський Борис Андрйович - кандидат економ'мних наук, професор, професор кафедри економки та менеджменту, Льв'вський нацюнальний утверситет iм. i. Франка (вул. Ушверситетська, 1, Льв'ю, 79000, Украна) E-mail: karpinsky01@ukr. net
УДК 336.2:338.24 Карпинский Б. А. Финансово-организационные основы оценивания и сравнения научно-публикационной активности работников научной сферы на парадигме государственно-созидательного патриотизма нации Целью статьи является как выделение характерных особенностей финансирования научной сферы Украины современного периода трансформации и реформирования секторов национального хозяйства, так и разработка финансово-организационных основ оценивания и сравнения научно-публикационной активности работников через соответствие занимаемой должности, исходя из парадигмы государственно-созидательного патриотизма нации. Доказано, что по своей фундаментальной сущности парадигма государственно-созидательного патриотизма нации проявляется и реализуется через материальное участие каждого гражданина в формировании собственного государства, и наиболее полно реализуется при одновременном взаимодействии отдельных доминант данного патриотизма: качественной и количественной (налоговой). Характерным проявлением данного патриотизма в научной сфере становится наращивание производительности научных работников исходя из научно-публикационной активности, которую впервые предложено оценивать на основе индекса Хир-ша для работников относительно занимаемой должности с соответствующим рейтингованием. Обоснованы финансово-организационные основы оценивания и сравнения государственно-созидательного патриотизма научного и профессорско-преподавательского состава, позволяющие активизировать потенциал научной сферы государства в контексте базовых положений поведенческой экономики. Ключевые слова: финансирование, научная сфера, конкурентоспособность, научно-публикационная активность, оценивание, индекс Хир-ша, государственно-созидательный патриотизм нации, плательщики налогов.
Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 2. Библ.: 28.
Карпинский Борис Андреевич - кандидат экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: karpinsky01@ukr. net
UDC 336.2:338.24
Karpinsky B. A.
The Financial-Organizational Foundations of Assessment and Comparison of Scientific-Publication Activity of the Employees of Scientific Sphere in Terms of the Paradigm of the Public-Creative Patriotism of Nation
The article is aimed at allocating both the specific features of financing the scientific sphere of Ukraine in the current period of transformation and the reform of sectors of the national economy, as well as the development of financial-organizational foundations of assessment and comparison of scientific-publication activity of the employees through conformity of the occupied position, proceeding from the paradigm of public-creative patriotism of nation. It has been proved that, in its fundamental essence, the paradigm of public-creative patriotism of nation is manifested and materialized through the physical participation of every citizen in formation of the own state, and is most fully implemented in the simultaneous interaction of individual dominants of such a patriotism: qualitative and quantitative (tax). A characteristic manifestation of such a patriotism in the scientific sphere is the increase of productivity of scholars on the basis of scientific-publication activity, which was for the first time suggested to be assessed on the basis of the Hirsch index for employees in view of the hold position with the relevant rating. The financial-organizational foundations of assessment and comparison of the public-creative patriotism of both the scientific and the teaching staff, allowing to increase potential of scientific sphere of the State in the context of basics of behavioral economics, have been substantiated.
Keywords: financing, scientific sphere, competitiveness, scientific-publication activity, assessment, index of Hirsch, public-creative patriotism of nation, taxpayers.
Fig.:4. Tbl.: 2. Formulae: 2. Bibl.: 28.
Karpinsky Borys A. - PhD (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Пцвищенш норми прибутку в бiзнесi пов'язаш iз системним використанням iнновацiйних про-грам, якi базуються на прюритетних наукових напрямках високих технологiчних укладiв. Розширення сегмента шновацшно'Г технологiчностi сприяе еволюци економiчних систем, вчаснiй змш структури виробни-цтва (зокрема, через необхцшсть реконструктивного розвитку економiки Украши [2]) та розширенню об-сягу i питомо'1 ваги наукомютко'Г продукци виходячи iз потреб i сформованого попиту споживачiв. Окрiм того, на думку дослцниюв, до 25% приросту обсягш ви-робництва у розвинених краГнах викликано прямими матерiальними iнвестицiями капiталу, близько 35% -шдвищенням квалiфiкацu робочо'1 сили i бкьш як 40% Гхнього економiчного зростання е безпосереднiм результатом практично! реалiзацu наукових засад, вина-ходiв, застосування технологiчних iнновацiй у продуку-ваннi продукци.
Осккьки у глобальному економiчному середови-щi пiдвищуеться вагомють конкурентоспроможностi дь яльностi та продукци, то для належного Г1 забезпечення кожна з технолопчно розвинутих держав прагне фор-мувати та реалiзовувати методи активiзацГl участi нау-ковщв у iнновацiйно-технологiчному зростаннi власноГ економжи, зокрема, з цiею метою задшться концепцГГ рейтингового (бального) оцiнювання ефективност ГхньоГ дiяльностi. Сучаснi оцiнювально-порiвняльнi шд-ходи дозволяють не лише шдвищити участь науковцiв у швестицшно-шновацшному розвитку, а й видкити прозорi та нормативно обгрунтоваш показники оцшю-вання ГхньоГ результативностi в науковому пошуку через мотивацiйно-стимулюючi критерГГ i заходи [1-28].
Прийнято, що визначальним iндикатором защкав-леностi науковоГ громадськостi статтями, опублжова-ними в журнал^ Гхньою актуальнiстю, новизною, доско-налiстю i обгрунтовашстю на цей час е iмпакт-фактор видання (шдекс цитування). Загальновизнано, наявнi наукометричнi даш краще пiдходять для фундаменталь-них природничих наук, осккьки вони максимально в1д-критi та глобалiзованi у науковому простор^ що дозво-ляе повноцшно характеризувати конкретних наукових пращвниюв у частинi науково-публжацшно'Г активностi [11-14; 19; 20; 23; 24; 26-28]. Зазначимо також, що для дослцниюв у системi природничих наук (так само i для суспкьних, i гуманiтарних) базовою умовою щодо пре-тендування на титул вiдкривача е час i мiсце оприлюд-нення отриманих результатiв.
Об'ективно, що розглядувана тематика наявна в околi наукових штерейв ряду вiтчизняних i зарубiж-них дослiдникiв, серед них: Амоша О. [1], Берш Б. [26], Геець В. [2], Прш Х. [24], Головач Ю. [26], Даниленко А. [3], бфименко Т. [4], 1гнатова Ю. [25], 1ванов Ю. [5], 1ли-чок Б. [6], Кенна Р. [26], Макогон В. [10], Маршакова I. [11], Михайлов О. [12], Мриглод I. [13], Налимов В. [14], Панчишин С. [15], Полякова О. [16], Рябошлик В. [18], Симоненко Т. [19], Станкевич I. [20], Тарасевич В. [21], Хаустова В. [22].
Аналiз проведених дослцжень iз проблематики активiзацu продуктивност наукових пращвниюв по-
казуе, що, незважаючи на увагу та розроблеш методи оцiнювання, все ж наявш певнi прогалини, якi проявля-ються вже в процесi практики. Одшею з них е спряму-вання уваги лише до юлькост праць чи цитування, що усереднено характеризуе науковий рiвень науковця, але фактично вщрване вiд його посади. Практично попере-днi дослiдження не дозволяють обгрунтовано твердити: наявна ситуацiя з публiкацiйною активнiстю наукового працгвника вiдповiдае чи не вiдповiдае займангй по-садi, а означене обмежуе застосування управлшсько-мотивацiйних методiв i оцгночних критерГГв у пiдвищеннi продуктивност через збалансовану вiдповiднiсть ГхньоГ науково-публгкацшно'Г активностi та посади. Виходячи з наведеного в цьому дослцженш зроблено ухил саме на цей важливий, але малодослцжений, напрям загальноГ проблематики щодо оцшювання, стимулювання i активь зацГГ участi науковцiв у розвитку власноГ держави.
Метою стати е видкення характерних особли-востей фшансування науковоГ сфери УкраГни сучас-ного перюду трансформацГГ i реформування секторiв нацiонального господарства та розробка фшансово-органiзацiйних основ оцiнювання i порiвняння науково-публжащйно'Г активностi працiвникiв через вцповц-нiсть займанiй посадi виходячи з парадигми державот-ворчого патрютизму нацГГ.
Основи фшансування науковоИ сфери Украши та взаемозв'язок науково-публтацшног активностi вчених з парадигмою державотворчого патрютиз-му наци. Сучасна управлшська потреба в синтезуванш дiевого шструментарного апарату щодо оцшювання як освпянина, так i науковця у системi наукового прогресу обумовлюе концентращю зусиль дослцниюв на про-блематицi пiдвищення продуктивност в науковiй сферi, результатом чого стають як новi знання, технолопчш рЬ-шення, так i оптимiзацiя витрачання фiнансових ресур-сiв платниюв податкiв. Також iз цим пов'язаш фунда-ментальнi дослiдження iз державотворчого патрютизму наци, як безпосередньо зачшають дуалiзм поведшково'Г економiки, тобто загальна поведiнка споживача та ви-робника, або в цьому контекст - гармошзацш психо-лопчно'Г поведiнки споживачiв та мотиву науковцiв. Зазначимо, за своею парадигмою державотворчий па-трютизм наци проявляеться i реалiзуeться через без-посередню матерiальну участь кожного громадянина у творент власног держави, а це обумовлюе i найбкьш повно реалiзуеться за одночасноГ взаемоди окремих до-мiнант цього патрютизму: яюсно'Г та ккьюсно'Г (подат-ковоГ) [7; 8].
Пiдкреслимо, що розробка оцшювального апарату та специфжа прояву знанневоГ вiддачi характерна зростаючою конкуренщею наукових ш-ституцш за бюджетне державне фiнансування, осккьки щодо ВВП воно в УкраМ скорочуеться (зокрема, згiдно iз Законом УкраГни «Про наукову i науково-техшчну дЬ-яльнiсть» (ст. 48) держава забезпечуе бюджетне фшансування науковоГ i науково-техшчно'Г дiяльностi у роз-мiрi не менше 1,7% в1д ВВП, однак фактично отримано лише 0,48% у 2016 р., впливаючи тим як на юльюсть
пращвниюв науково! сфери (рис. 1), так i на сшввцно-шення обсягу виконаних po6iT у ВВП (рис. 2, 3)); заго-стрюються тенденцшш прояви конкуренц!! за зайняття управлшських позицiй на рiвнi науково! чи навчально! органiзацi! (за певного послаблення вимог до захисту
дисертацiйних роб!т появилась когорта захищених мо-лодих учених у наукових вiддiлах чи на кожнш кафедрi); зi сторони держави та платниюв податкiв формуеться увага до контролю за фшансовими затратами на досл!-дження та рентабельною iнвестицiй.
PiK 2016
2015 2014 2013 2012
2011 2010
Доктори фшософм (кандидати наук)
Доктори наук
Кшьюсть працiвникiв
0
50000
100000
150000
200000
Рис. 1. Динамка pi4Hoi кiлькостi працiвникiв науково! сфери УкраТни (oci6) виходячи i3 фiнансового забезпечення Джерело: сформовано автором за даними Державно! служби статистики Укра!ни
0,75
0,67 —Ф—
0,70
0,60
0,33
0,29
0,33
0,32
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Рк
♦ Частка витрат на виконання НДР у ВВП — •— у т. ч. за рахунок кош^в державного бюджету
Рис. 2. Динамка фшансування науково-доЫдних робiт (НДР) у ВВП, % Джерело: сформовано автором за даними Державно! служби статистики Укра!ни.
Зазначимо, що орiентованою нормою фшансуван-ня науки для держав бвропейського Союзу (куди спря-мовуе погляди Укра!на), вцповцно до стратег!! «бвропа-2020», е 3% ВВП, а в 1зраш та Швец!! - 4% ВВП. Властиве дотримання загальноприйнятих норм фшансування ще! сфери уможливлюе реал!зацш нею '!! основних функцш: шзнавально!, економ!чно!, соцюкультурно! та безпеко-во! (оборонно!).
Тривала обмежешсть у фшансуванш науково! сфери Укра!ни (рис. 2) в!дбилась не лише на питомш ваз! обсягу виконаних робгг наукового характеру у ВВП (рис. 3), а об'ективно обумовила спадаюч! прояви в публжацшнш активност! вчених (про що св!дчать SCImago Journal and Contry Rank (http://www.scimagojr.
сот/ригпакапк.рЬр) - мiжнародна база даних наукових публiкацiй, що визначае рейтингове мiсце держав у на-уковому просторi), осккьки зменшуеться не лише к!ль-кiсть науковщв у науковiй сферi, а й принципова мож-ливiсть отримувати серйозш науковi результати через брак фшансування у сучасне наукове обладнання та екс-перименти, подготовку кадрiв. Статистика показуе, що за останнш двадцятирiчний перiод частка украГнських статей у свт понизилась з 0,5 % до 0,3 %, що майже ко-релюе з вцповцною часткою ВВП УкраГни - 0,2%. Зазначимо також, що етапшсть змши питомоГ ваги обсягу виконаних роби наукового характеру у ВВП УкраГни (рис. 3) було запропоновано на основi даних ДержавноГ служби статистики УкраГни, а параметри вцповцних величин лшшно'Г залежностi етапiв наведено в табл. 1.
Питома вага обсягу виконаних наукових
Рис. 3. Динамка питомо! ваги обсягу виконаних робгг наукового характеру у ВВП УкраТни
(I, II, III - характеры етапи змш обсягу; I', II' - етзодично-нестшкий пщйом у обсягу)
Джерело: запропоновано автором за даними Державно! служби статистики УкраТни.
Таблиця 1
Етапш параметри спаду питомоТ ваги обсягу виконаних po6iT наукового характеру у ВВП УкраТни
Етап a b Кореляцшний коефщкнт
1 94,74 -0, 047 0,9725
II 149,46 -0,074 0,9841
III 92,2 -0,045 0,9286
ш окремими вузькоспецiалiзованими напрямами) на-yKOBi школи, володiють незамкнутим технолопчним i науково-виробничим циклами, вузьким сегментом су-часних технологiчних укладiв, тобто проходить структурна змша темпу розвитку науково! системи до пев-ного сповкьнення i деградаци науково! дiяльностi (на жаль), безпосередшм критерiальним вiдбиттям чого стае науково-публжацшна активнiсть учених.
Аоцкьно пiдкреслити, що однiею з базових перешкод у здшсненш науково! дiяльностi в УкраМ (на думку першого вще-президента НАН Укра!-, >емжа А. Г. Наумовця - парламентськ слухан-ня «Про стан та проблеми фшансування освти i науки в УкраМ», 16 листопада 2016 року) [17] е проблема з науковим обладнанням, централiзована закушвля
<С
CQ О О
<
Ш
За даними, наведеними на рис. 4 та табл. 2, щодо тенденцшно! динамiки публшщшно! активностi вчених Украши (з доволi високого рейтингового мкця - 23 до майже п'ятдесятого на 2017 р.) сл1дуе висновок: з 2011 року розпочався доволi тривожний етап входження краши в ранг держав, яю мають епiзодичнi (обмеже-
Мiсце 50 47 44
41 -38 -35 -32 -29 -26 -23 20
1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 PiK Рис. 4. Динамка рейтингового мкця УкраТни у науковому проо^ щодо науково-публшацшно! активност Джерело: запропоновано автором за SCImago Journal and Contry Rank. URL: http://www.scimagojr.com/journalrank.php.
Таблиця 2
Етапш параметри науково-публiкацiйноi активност науковцiв Украши за рейтингом
Етап a b Кореляцшний
коефщкнт
1 -2685,02 1,36 0,9772
II -759,73 0,4 0,9165
й модернiзацiя якого фактично npM3ynMHeHi з 2011 року. Означене сшвпадае з економетричним результатом автора, але щодо динамiки науково-публжацшно! активностi вчених (рис. 4). Аналiз стану науково'1 шф-раструктури показуе, близько 3/4 наукового обладнан-ня установ НАН Украши експлуатуеться вже понад 20 роив, тодi як у розвинених крашах свiтy за рахунок активних фiнансових вливань його оновлення вцбува-еться у межах часового штервалу в 5-7 рокiв, що, крш iншого, знижуе зацiкавленiсть цieю сферою молодих працiвникiв (осккьки вимоги явно не спiвмiрнi з заро-биною платою). Академiчний кадровий ресурс старie та за останнi 25 роив скоротився бкьш нiж yтричi (ниш в Укра!ш кiлькiсть наyковцiв на тисячу пращвниюв е вдвiчi меншою порiвняно з державами 6С). Наведене обумовлюе сyттевi перевитрати в темпах наукового пошуку, навiть незважаючи на певний прогрес у держа-вотворчих змаганнях.
Взаемозв'язок науково-публжацшно! активностi вчених iз парадигмою державотворчого патрю-тизму наци безпосередньо проявляеться у наро-щyваннi продуктивности цкеспрямованому вихованнi гордостi за свою державу i мiсця в нш та загалом впли-вае як на результатившсть наукового пошуку, так i ращ-ональнiсть витрат кошив платникiв податкiв.
Напевне утримання Украши в свиовому рейтингу ще в п'ятдетсятщ держав щодо науково-публжацшно! активности незважаючи на триваюче загострення ситу-аци з фiнансyванням (навiть у системi НАН Украши пе-реважна частина наукових iнститyтiв не мають повного забезпечення заробино! плати), доводить державотвор-чу позицiю наyковцiв: використовувати по максимуму вкладеш в наукову сферу фiнансовi ресурси та сво'1 зна-ння в iнтересах науково-технолопчного розвитку сус-пкьства та соцiально-економiчного зростання.
Не слiд нехтувати й тим, що майже половина укра-шсько! економiки знаходиться в тш, що означае вдвiчi менше податкових надходжень у бюджет та i витратних можливостей, у тому чит i науковий сегмент [6-8]. Враховуючи те, що витрати на науку вцносяться до дов-гострокових iнвестицiй, недоотримування фiнансових ресурав у дослiдження сьогоднi стае передумовою ü вiдставання на десятирiччя вперед, обмежуючи можли-востi формування людського кашталу як стратегiчного ресурсу. Тому стратепчне питання фiнансyвання науки стае базовим, коли держава хоче зберегти прюритетш напрями, в1д яких залежить iнновацiйна складова еко-номiки та можливост наповнення казни у майбутньому, виходячи з парадигми державотворчого патрютизму на-
ци. Економ!я на науц! - шлях до сповкьнення науково-техшчного прогресу та деградац!! виробничо! шфра-структури та промислового виробництва, насл!дком чого стане: загрозливе вцставання у темпах сощально-економ!чного розвитку в!д високотехнолопчних держав, втрата квал1фжованих кадр!в у шновацшному сегмент! економжи, подальш! проблеми з еколопчною ситуащею та прискорене наближення до критично! меж! вичер-пання власних мшерально-сировинних ресурйв.
Фтансово-оргатзацшт засади оцтювання та nopiB^H^ науково-публтацшног активностi пращвнитв науковоИ сфери виходячи з посади та парадигми державотворчого патрютизму наци. Оцшювання та пор!вняння науково-публжацшно! ак-тивност! пращвниюв науково! сфери мае Грунтуватись не лише на к!льк!сному в!дображенн! !хньо! д!яльност!, а й враховувати супутн! чинники, зокрема, ск!льки ре-сурс!в витрачаеться на одну статтю, ск!льки статей при-падае на одного наукового сп!вроб!тника, тобто з ураху-ванням ряду чинник!в ! ф!нансово-орган!зац!йних поло-жень повед!нково! економ!ки. Загалом зад!ювання сис-теми наукометричних показник!в, к!лькост! цитувань ! завантажень статей дозволяе комплексно розглядати доробок науковця та увагу до його результат науково! сп!льноти, все част!ше використовуеться п!д час при-йняття мотивованих кадрових р!шень про прийом на роботу чи шдвищення по посад!. Незважаючи на окрем! неточност в ощнках дослцниюв, як! появляються в ощ-нюванш при задшванш дещо вцмшних техшк б!блюме-тричних показниюв (як! фах!вцями мшм!зуються через додатковий анал!з), можливо стверджувати: ощнюван-ня науковця дозволяе вид!лити як загальний р!вень його публ!кац!йно! активност! (продуктивност!), так ! пер-спектившсть наукового напряму, над яким працюе до-сл!дник. Окр!м того, використання спец!ал!зованих на-укометричних показник!в в оц!нюванн! дозволяе також нейтрал!зувати вплив тривалост! д!яльност! науковця (Research Impact Quotient - RIQ), характеризувати культуру цитування та вплив сшвавторства (Total Research Impact - TORI). Досл!дниками також шдкреслюеться, що можуть виникати в!дчутн! розб!жност! в оц!нках при пор!внянш вчених, як! працюють у р!зних галузях науко-вого п!знання.
Наукометричш шдходи з !хшми показниками до-ц!льно використовувати для !нтегрально! оц!н-ки ! пор!вняння науково! д!яльност! конкретного вченого, оск!льки в!дчутно усуваеться суб'ектив!зм ! збериаеться ращонал!зм у прийнятт! управлшських р!шень стосовно окремого досл!дника. Варто зазначити, б!льш!сть фах!вц!в схиляеться до прагматично! думки: наукометричн! показники при вс!й !хн!й умовност! е бкьш об'ективними шдикаторами ефективност! д!яль-ност! науковц!в пор!вняно з !хн!ми посадами, званнями та науковими ступенями.
Проведений анал!з також свцчить, що для науков-щв чи осв!тян, як! працюють у систем! фундаменталь-них наук, ран!ше не було запропоновано комплексного оц!нювального п!дходу мотивац!! ! градац!йно! в!дпов!д-
HOCTi щодо посади в науковому середовищ. Однак дieвi зрушення у цьому контекст було отримано шсля видь лення i розумiння фундаментальностi державотворчого патрютизму наци з позици ккьюсно! (податково!) домЬ-нанти [7; 8].
Так, синтезуючу роль конкретного науковця чи освиянина в системi фундаментальних наук щодо прояву його державотворчого патрютизму наци, о^м яшсно! домшанти (компетентнiсть, штелЬ-гентнiсть, комунiкативнiсть, щлеспрямовашсть, оргаш-зованiсть, мобiльнiсть, справедливiсть тощо), можливо оцiнити також на основi ккьюсно! домiнанти. В прюри-тет останнього вигiдно вирiзняeться застосування на-укометричних пiдходiв оцiнювання, зокрема, на основi найбкьш поширеного показника - шдексу Гiрша [24]. Цей шдекс для конкретного автора дорiвнюe числу N, якщо у автора е N публiкацiй, якi мають не менше нiж N цитувань. Так, чим цей шдекс е вищим, тим е значу-щою роль науковця чи викладача-освиянина у творенш власно'1 держави, осккьки у нього: вищий професiйний науковий статус, стшка конкурентоспроможнiсть, бкь-шi можливостi в отриманш додаткового фiнансування через участь у грантових програмах, вища заробгтна плата, а сумарно це означае i бiльшi податковi над-ходження в бюджет держави в1д нього, що вiдповiдае характернiй ознацi кiлькiсно-матерiальноí домiнанти цього патрiотизму. Зазначимо, що будь-який шший варiант характеристики не е таким ефективним, бо на-уковець чи освггянин е безпосередшм i сталим держа-вотворцем, осюльки не може приховувати податки, яю стягуються з нього автоматично - працюе у бюджетнiй сферi. Виходячи з цього пропонуеться: з метою акти-вiзацil та стимулювання участ науковцiв i викладачiв (працiвникiв) у науково-дотдницькш дiяльностi та посилення прояву Тхнього державотворчого патрютиз-му доцкьно цкеспрямовано використовувати iндекс Гiрша (через пошукову систему Google Scholar - спещ-алiзуеться на шдексаци наукових публiкацiй). Переваги та недолiки застосування шдексу Прша в оцiнюваннi публжацшно! активностi вченого достатньо докладно розглянуто у науковш лiтературi (не вдаючись у гли-бину дискуси та незважаючи на дещо протилежнi су-дження, зазначимо, що бкьш рацюнально-показового показника в розглядуваному контекстi на цей час не за-пропоновано) [12; 13; 26-28].
Виходячи з зазначеного для встановлення вцпо-вцност претендента на посаду викладача з фундаментальних наук з урахуванням шдходу щодо державотворчого патрютизму наци доцкьно використовувати шструментарш у вшл^ тако'1 формули:
H = 2
(1)
де H - шдекс Прша; n = 1, 2...5.
Застосування пропоновано'1 формули (1) для ко-ректно'1 характеристики рiвня державотворчого патрь отизму наци дозволяе в реальному масштабi часу про-вадити оцiнювання щодо претендента на посаду викладача фундаментальних наук в освгтньому процеа, осккьки тодк
21 = 2 - асистент;
22 = 4 - доцент;
23 = 8 - професор;
24 = 16 - член-кореспондент;
25 = 32 - академж.
Окрiм того, для контролю та вцповцного реагу-вання на успки чи застiй у науковiй д1яльност освiтя-нина, який проявляеться через цитування його праць у динамiцi, а саме збкьшення iндексу Гiрша (пошукова система Google Scholar) не менше як на одиницю мае вцбуватись:
для асистента - за 3 роки;
для доцента - за 2 роки;
для професора, члена-кореспондента, академiка -за 1 рж.
Недотримання критерш збкьшення iндексу Гiрша на одиницю протягом визначеного перiоду призводить до автоматичного переведення пращвника на змен-шення його педагогiчного навантаження (можливо, на 0,25 ставки), з в^пов^ним зменшенням заробп'но: плати. Якщо така тенденщя продовжуеться протягом трьох роив, то з викладачем розриваеться контракт.
Аналопчно цей шструментарш можливо використовувати i для оцшювання та порiвняння рiвня державотворчого патрютизму за конкретною посадою на рiвнi кафедр освстнк органiзацiй. Зокрема, пропонуеться вираховувати середнш рiвень шдексу Прша за конкретною посадою на рiвнi структурного на-вчального шдроздку закладу шляхом знаходження су-марного шдексу Прша за посадою по кафедрi та дкен-ням його на чисельшсть ll професорсько-викладацького складу за щею посадою.
Хн
H = Цт
(2)
де н - середнiй рiвень iндексу Прша за посадою, N - чисельшсть освиян за конкретною посадою.
Розраховуючи цей шдекс у динамщ можна аналь зувати його змши у дослiджуваний перiод.
Очевидно, що на основi тенденци змiни цього ш-тегрального показника можна достатньо коректно ощ-нювати стан науково-дослцно! дiяльностi кафедри за конкретною посадою, а також провадити порiвняння з шшими кафедрами (як конкретного навчального закладу, так i зовншни освгш1х iнституцiй, насамперед, аналогiчних за профкем). Означене дозволятиме опти-мiзувати та стимулювати таку дiяльнiсть та оперативно вносити активiзуючi корективи з метою шдвищення цього iнтегрального (загального) показника щодо пра-цiвникiв конкретного структурного шдроздку.
За пропонованою методолопею такi оцiнювання i порiвняння можливо здшснювати i мiж факультетами, забезпечуючи тим оптимальне й ефективне вико-ристання професорсько-викладацького складу загалом i впливаючи на виховання конкурентоспроможного рiв-ня державотворчого патрiотизму у пращвниюв.
Кiнцевий контроль на рiвнi навчального закладу доцкьно покласти на шдроздк з управлiння персона-
лом (вцдк кадр!в), який буде готувати пропозиц!! щодо переводу, змiни контракту та нагородження освпян-пpацiвникiв. Додатково, таким чином, шдвищиться роль i статус контролюючого пiдpоздiлу у цкеспрямо-ваному фоpмуваннi професорсько-викладацького ко-лективу з високим загальним piвнем державотворчого патрютизму нац!!.
За аналогieю можливо провадити оцшювання та
поpiвняння пращвниюв у системi фундаменталь-
них наук конкретно! науково-дослцно! частини навчальних закладiв у прояву державотворчого патрю-тизму наци, тодк
21 = 2 - молодший науковий спiвpобiтник,
науковий сшвробиник;
22 = 4 - старший науковий сшвробиник;
23 = 8 - провцний науковий ствробггник,
головний науковий спiвpобiтник;
24 = 16 - член-кореспондент;
25 = 32 - академж.
Зазначимо, що для контролю та в1дпов1дного ре-агування на успки чи застш у науковiй дiяльностi пра-щвника конкретно! науково-дослiдно! частини освп1-ньо! установи, який проявляеться через цитування його праць у динамщ, а саме збкьшення iндексу Гipша (зо-крема, пошукова система Google Scholar) не менше як на два мае в^буватись:
f для молодшого наукового спiвpобiтника, на-
укового сшвробиника - за 3 роки; f для старшого наукового спiвpобiтника - за 2 роки;
f для пpовiдного наукового сшвробгтника, головного наукового спiвpобiтника, член-кореспондента, академiка - за 1 рж.
Вiдповiдно проводиться оц!нювання i поpiвняння вiддiлiв конкретно! науково-дослiдно! частини чи анало-гiчних пiдpоздiлiв зовшшнк iнституцiй щодо прояву державотворчого патрютизму наци виходячи з даних за конкретною посадою у науково-публжацшнш активностi.
Фтансово-оргатзацшт переваги пропоновано! методолог!!:
f науковий чи навчальний заклад цкеспрямова-но формуе високопрофесшного дослiдника чи викладача через оцшювання його результат науково! д1яльносй у системi публiкацiйно! ак-тивност та цитування, у тому числ! i св!т, що дозволяе виявляти сучасш тенденц!! та залуча-ти вчених з шших оргашзацш для виконання спкьних науково-дослцних проекпв; f молод! науковщ, асшранти та студенти отрима-
ють сучасш знання та передовий досв!д; f науковець чи викладач отримуе справедливо ощнену та вищу як матер!альну, так i моральну винагороду;
f проходить додаткова демонстрац1я i реклама наукових здобутюв як науковця-викладача, так i науково! чи освиньо! оргашзац!!, що дозволяе нарощувати зовншню зацжавлешсть, а отже, прибутковкть в!д трансферу шновацшних тех-нологш та штелектуально! власносп;
+ за рахунок розробки стратеги розвитку та шд-тримки обраних рiшень активiзуються можли-востi у просуваннi перспективних пращвниюв на керiвнi посади, вiдлагоджуeться система розподку фiнансування та пiдтримки програми розвитку наукового чи навчального закладу; + держава отримуе вiдчутно бiльшi фiнансовi над-ходження вiд конкретного науковця, викладача чи освГтньо! установи загалом.
Методологiя характеризуеться: + простотою у використанш; + доступнiстю i прозорiстю у розумiннi; + перспективною подання характерних ощню-вальних даних у табличному, графiчному ви-глядах;
+ багаторiвневiстю спостереження, систематиза-цГ!, аналiзу за окремими групами наукового чи викладацького персоналу (вГд асистента (молодшого наукового сшвробГтника) до академжа); + зрозумшстю як для контролюючих, так г на-
уковця, викладача; + можливГстю уникнення суб'ективностГ при ощ-нюваннГ науково-дослГдницько! дГяльностГ конкретного науковця, викладача; + допустимГстю повно! автоматизацГ! при кон-тролГ як за окремим науковцем чи викладачем науково-навчально! оргашзац!!, так Г загалом на рГвш наукового та професорсько-викладацького колективГв;
+ рацГональнГстю та обгрунтовашстю пГд час формування дослГдницьких колективГв для участГ в грантових проектах; + можливГстю оперативного впливу на кожного
науковця та викладача-науковця; + виховання ново! генерацГ! науковцГв Г викла-дачГв-дослГдникГв Гз високим рГвнем державотворчого патрГотизму.
ВИСНОВКИ
Фшансово-оргашзацшш основи оцГнювання та порГвняння державотворчого патрГотизму наукового та професорсько-викладацького складу через науково-публжацшну активнГсть Грунтуються на можливостях активГзацГ! потенцГалу науково! сфери держави в контек-стГ базових положень поведГнково! економГки. Зокрема, розглядувана методологш щодо цього випдно вирГзня-еться вГд Гнших своею комплексшстю та спрямованГстю на багаторГвневий результат, який йде на користь як на-уковцю (освГтянину-дослГднику), так Г державГ (насам-перед матерГальний).
Об'ективно, що матерГалГзацГя державотворчого патрГотизму через ккьюсну домГнанту та моти-вац1я науково! дГяльностГ науковця Г освГтянина залежить вГд цившзованого фшансування та стимулю-вання. Зокрема, укра!нський професор отримуе заро-бГтну плату за мГсяць (з вГдповГдними доплатами та надбавками за вислугу роюв, науковий ступшь, вчене зван-ня - 10950 грн) у 371 бвро (доцент - 296, асистент - 189, асистент (без ступеня та вислуги роюв) - 151 бвро вГд-
повцно), тодi як европейський професор мае таю кошти за працю в один день (означене також формуе певш не-порозумiння при оформленш закордонних вiдряджень, осккьки добовi будуть суттево перевищувати рiвень за-робино! плати у вiтчизнянiй оргашзаци). Загалом наука в глобалiзованому свiтi буде все бкьш штернацюналь-ною. Практично проходить глибинний вцхц вiд чисто нацюнальних наукових дослiджень за схемою: запит (споживач) та фшансування - вцкритий мiжнародний конкурс (тендер) - виршення проблемного наукового запиту. Зазначимо, не може вгтчизняна наука стабкьно отримувати результати свiтового рiвня з рiзницею у фь нансуваннi на порядок (напевне комусь не доплачують) вц пров^них наукових держав (ниш це забезпечуеться за рахунок активно! реалшаци потенцiалу державотвор-чого патрютизму наци у науковiй сферi).
Виходячи з перспективностi синтезованих фшан-сово-оргашзацшних основ щодо науково-публь кацшно! активност вчених та вцповцно! методологи оцiнювання !х доцкьно розглядати та впрова-джувати в уси наукових i вищих навчальних оргашзащ-ях Украши (зокрема, в умовах запланованого перегляду статусу нацюнальних ВНЗ), а за певних умов градацш-но! вiдповiдностi (через систему прив'язування до сшв-вiдношення мшмально! заробино! плати на кожнш по-садi чи тарифно! сики) i в системi Нацiонально! академи наук Укра!ни.
Пропонований методолопчний пiдхiд щодо оцшю-вання та порiвняння науково-публiкацiйно! активностi пращвниюв може використовуватись i для шших держав глобально! науково! спкьноти, однак необхiдно вра-ховувати стартовi умови, а саме: початковий коефщент у формулi (1) привести до умов фшансування науково! сфери (зокрема, для розвинутих держав вш буде 3, тоб-то з урахуванням градацшного ступеня, для професора, академжа - iндекс Гiрша мае перевищувати 81). ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Амоша О. I., Саломатiна Л. М. 1нновацшний розвиток промислових п1дпри£мств у регюнах: проблеми та перспекти-ви. Економка Украни. 2017. № 3. С. 20-34.
2. Геець В. М. Особливосп вза£мозв'язку економ1чних та полтичних трансформацш на шляху до реконструктивного розвитку економки Украши. Економка Украни. 2017. № 10. С. 3-17.
3. Даниленко А. I. Основы проблеми шновацшноТ пере-будови та фшансов1 аспекти и забезпечення в Укра!'н1. Фiнанси Украни. 2017. № 5. C. 7-23.
4. Сфименко Т. I. Фккальний проспр i стаб^заця дер-жавних фшанав. Фiнанси Украни. 2017. № 9. C. 7-28.
5. 1ванов Ю. Б., Швабiй К. I. Нагальн проблеми форму-вання державно! податково! политики в УкраМ Фнанси Украни. 2017. № 5. C. 39-52.
6. !личок Б. Перспектива УкраТни - тупик чи процвгган-ня? Економст. 2017. № 7. С. 3-5.
7. Карпинский Б. А., Анопченко Т. Ю., Апухтин А. Н. Государственно-созидательный патриотизм нации: налоги как количественный фактор его оценивания // Проблемы экономики и управления предприятиями, отраслями, комплек-
сами: монография/под общ. ред. С. С. Чернова. Новосибирск: СИБПРИНТ, 2012. С. 269-289.
8. Каршнський Б. А. Державотворчий патрютизм наци: податкова домшанта: монографт. Льв1в: Кол1р ПРО, 2016. 534 с.
9. Каршнський Б. А., Шира Т. Б. Фшанси: термшолопч-ний словник: навч. поаб. КиТв: Професюнал, 2008. 608 с.
10. Макогон В. Д. Бюджетна стратепя швестицшно-шновацшноТ модел1 розвитку економки. Б'знес 1нформ. 2017. № 9. C. 58-62.
11. Маршакова И. В. Система цитирования научной литературы как средство слежения за развитием науки: монография. М.: Наука, 1988. 287 с.
12. Михайлов О. В. Новая версия индекса Хирша -j-индекс. Вестник Российской академии наук. 2014. Т. 84, № 6. С. 532-535.
13. Мриглод I. М. Проблеми i реалп украТнськоТ науково! сфери. Вкник Национальнойакадемп наук Украни. 2013. № 5. С. 81-85.
14. Налимов В. В., Мульченко З. М. Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса: монография. М.: Наука, 1969. 192 с.
15. Панчишин С. М., Грабинська I. В. Про титзацю та еволю^ю економiчних систем. Б'знес 1нформ. 2017. № 8. C. 29-35.
16. Полякова О. Ю., Шликова В. О. УкраТна: реаыма^я iнновацiй. Б'знес 1нформ. 2017. № 3. C. 123-129.
17. Постанова Верховно! Ради УкраТни «Рекоменда-ци парламентських слухань на тему: «Про стан та проблеми фшансування освiти i науки в УкрашЬ вiд 12.07.2017 р. № 2133-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2133-19/ print1500562467735193
18. Рябошлик В. Четверта промислова револю^я: не-баченi можливостi i передбачуванi виклики. Економкт. 2017. № 6. С. 1-14.
19. Симоненко Т. В. Бiблiометрика украТнськоТ науки. Bi-сник Национальной академп наук Украни. 2015. № 3. С. 91-94.
20. Станкевич I. В. Рейтингова система оцшювання пра-^вниш у забезпеченш якост дiяльностi освгшьо'|' органiзацiТ. Бзнес 1нформ. 2017. № 9. C. 93-100.
21. Тарасевич В. М. Чверть стол^тя незалежносп УкраТни: актуальш контексти та iмперативи соцiально-економiчних реформ. Економка Украни. 2017. № 7. С. 3-21.
22. Хаустова В. С., Крячко С. М., Колодяжна Т. В. Оцшка конкурентоспроможносп економк краТн св^у: теорiя та практика. Банес 1нформ. 2017. № 8. C. 49-56.
23. Google Scholar. URL: http://scholar.google.com.ua
24. Hirsch J. E. An index to quantify an individual's scientific research output. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2015. Vol. 102 (46). Р. 16569-16572.
25. Ignatova I. V., Datsenko N. V., Rudyk N. V. Several Methods for Evaluating the Investment Attractiveness of Small Innovation Enterprises. Business Inform. 2017. № 4. Р. 171-178.
26. Mryglod O., Kenna R., Holovatch Yu., Berche B. Absolute and specific measures of research group excellence. Scientometrics. 2013. Vol. 95, Issue 1. P. 115-127.
27. Scopus. URL: http://www.scopus.com/
28. Web of Science. URL: http://webofscience.com
REFERENCES
Amosha, O. I., and Salomatina, L. M. "Innovatsiinyi rozvytok promyslovykh pidpryiemstv u rehionakh: problemy ta perspek-tyvy" [Innovative development of industrial enterprises in the regions: problems and perspectives]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2017): 20-34.
Danylenko, A. I. "Osnovni problemy innovatsiinoi perebu-dovy ta finansovi aspekty yii zabezpechennia v Ukraini" [The main problems of innovation restructuring and financial aspects of its provision in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2017): 7-23.
Google Scholar. http://scholar.google.com.ua
Heiets, V. M. "Osoblyvosti vzaiemozviazku ekonomichnykh ta politychnykh transformatsii na shliakhu do rekonstruktyvnoho roz-vytku ekonomiky Ukrainy" [Features of the relationship of economic and political transformations on the path to the reconstruction of the Ukrainian economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2017): 3-17.
Hirsch, J. E. "An index to quantify an individual's scientific research output". Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Vol. 102 (46) (2015): 16569-16572.
Ignatova, I. V., Datsenko, N. V., and Rudyk, N. V. "Several Methods for Evaluating the Investment Attractiveness of Small Innovation Enterprises" Business Inform, no. 4 (2017): 171-178.
Ilychok, B. "Perspektyva Ukrainy - tupyk chy protsvitannia?" [The prospect of Ukraine is deadlock or prosperity?]. Ekonomist, no. 7 (2017): 3-5.
Ivanov, Yu. B., and Shvabii, K. I. "Nahalni problemy formuvan-nia derzhavnoi podatkovoi polityky v Ukraini" [Urgent problems of the formation of the state tax policy in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2017): 39-52.
Karpinskiy, B. A., Anopchenko, T. Yu., and Apukhtin, A. N. "Go-sudarstvenno-sozidatelnyy patriotizm natsii: nalogi kak kolichest-vennyy faktor yego otsenivaniya" [State-creative patriotism of the nation: taxes as a quantitative factor in its evaluation]. In Problemy ekonomiki i upravleniya predpriyatiyami, otraslyami, kompleksami, 269-289. Novosibirsk: SIBPRINT, 2012.
Karpinskyi, B. A. Derzhavotvorchyi patriotyzm natsii: podat-kova dominanta [State-building patriotism of a nation: a tax dominant]. Lviv: Kolir PRO, 2016.
Karpinskyi, B. A., and Shyra, T. B. Finansy: terminolohichnyi slovnyk [Finance: Terminology Dictionary]. Kyiv: Profesional, 2008.
Khaustova, V. Ye., Kriachko, Ye. M., and Kolodiazhna, T. V. "Ot-sinka konkurentospromozhnosti ekonomik krain svitu: teoriia ta praktyka" [The assessment of the competitiveness of economies in the world: theory and practice]. Biznes Inform, no. 8 (2017): 49-56.
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2133-19/print1500562467735193
Makohon, V. D. "Biudzhetna stratehiia investytsiino-inno-vatsiinoi modeli rozvytku ekonomiky" [Budget strategy of the investment and innovation model of economic development]. Biz-nes Inform, no. 9 (2017): 58-62.
Marshakova, I. V. Sistema tsitirovaniya nauchnoy literatury kak sredstvo slezheniya za razvitiyem nauki [The system of citing scientific literature as a means of tracking the development of science]. Moscow: Nauka, 1988.
Mikhaylov, O. V. "Novaya versiya indeksa Khirsha - j-indeks" [The new version of the Hirsch index is the j-index]. Vestnik Rossi-yskoy akademii nauk vol. 84, no. 6 (2014): 532-535.
Mryglod, O. "Absolute and specific measures of research group excellence". Scientometrics. Vol. 95, no. 1 (2013): 115-127.
Mryhlod, I. M. "Problemy i realii ukrainskoi naukovoi sfery" [Problems and realities of the Ukrainian scientific sphere]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 5 (2013): 81-85.
Nalimov, V. V., and Mulchenko, Z. M. Naukometriya. Izucheni-ye razvitiya nauki kak informatsionnogo protsessa [Scientometrics. Studying the development of science as an information process]. Moscow: Nauka, 1969.
Panchyshyn, S. M., and Hrabynska, I. V. "Pro typizatsiiu ta evoliutsiiu ekonomichnykh system" [On Typing and Evolution of Economic Systems]. Biznes Inform, no. 8 (2017): 29-35.
Poliakova, O. Yu., and Shlykova, V. O. "Ukraina: reanimatsiia innovatsii" [Ukraine: resuscitation of innovations]. Biznes Inform, no. 3 (2017): 123-129.
Riaboshlyk, V. "Chetverta promyslova revoliutsiia: nebacheni mozhlyvosti i peredbachuvani vyklyky" [The Fourth Industrial Revolution: Unseen Opportunities and Predictable Challenges]. Ekonomist, no. 6 (2017): 1-14.
Scopus. http://www.scopus.com/
Stankevych, I. V. "Reitynhova systema otsiniuvannia prat-sivnykiv u zabezpechenni yakosti diialnosti osvitnyoi orhanizatsii" [Rating system for assessing employees in ensuring the quality of educational organization activities]. Biznes Inform, no. 9 (2017): 93-100.
Symonenko, T. V. "Bibliometryka ukrainskoi nauky" [Biblio-metrics of Ukrainian Science]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 3 (2015): 91-94.
Tarasevych, V. M. "Chvert stolittia nezalezhnosti Ukrainy: ak-tualni konteksty ta imperatyvy sotsialno-ekonomichnykh reform" [The quarter of the century of Ukraine's independence: the actual contexts and imperatives of socio-economic reforms]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2017): 3-21.
Web of Science. http://webofscience.com
Yefymenko, T. I. "Fiskalnyi prostir i stabilizatsiia derzhavnykh finansiv" [Fiscal space and the stabilization of public finances]. Finansy Ukrainy, no. 9 (2017): 7-28.
<C
QQ O O
< £
o
u
