CC BY
25
но как движущая сила формирования эффективных организационно-экономических отношений предприятий всех сфер агропромышленного комплекса. Уделено внимание правовым основам развития предпринимательства в сфере АПК. Акцентировано внимание на том, что дальнейшее развитие предпринимательства невозможно без надлежащего ресурсного обеспечения и его эффективного хозяйственного использования.
Ключевые слова: организационно-экономические отношения, предпринимательство, предприятия агропромышленного комплекса, продовольственный рынок, ресурсное обеспечение, эффективность хозяйствования.
Berezina L.M. Entrepreneurship: gnoseology and the role in the development of economic relations of agricultural enterprises
The article states that the effective functioning of agro-industrial complex requires the consideration of organizational aspects of economic relations between all its subjects. Entrep-reneurship from the standpoint of economic theory is considered as an important component of economic system. The ways of further development of organizational and economic relations of agricultural enterprises on the basis of disclosure of the contents of entrepreneurship, its socio-economic nature are offered. Entrepreneurship is considered as the driving force of the formation of effective organizational and economic relations between enterprises of all sectors of agriculture. Attention is paid to the legal bases of entrepreneurship development in the agricultural sphere. Emphasized that the further entrepreneurship development is impossible without adequate resource ensure and its effective economic use.
Keywords: organizational and economic relations, agricultural enterprises, entreprene-urship, resource ensuring, economic efficiency, food market.
УДК 336.113:342.4 Проф. БА. Картнський, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ПОДАТКОВА ДОМ1НАНТА ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ПАТРЮТИЗМУ НАЦИ У КОНСТИТУЦ1ЙНО-ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕС1
Синтезовано сутшсть державотворчого патрютизму з позицп податково! домшан-ти. Проведено поршняльний розрiз конституцш у частиш виборчого процесу стосовно вимог до претенденйв на пост глави держави. Вперше видшено фундаментальну вимо-гу щодо сплати податку кандидатом на цей пост у рщнш держаш, чим забезпечуеться об'ектившсть його власно! позицп в державотвореннi. Обгрунтовано потребу доповнен-ня та введення в конституцш ще! вимоги як ефективно! ознаки державотворчо! позицп претендента.
Ключовi слова: державотворчий патрiотизм наци, конституцiйно-виборчий про-цес, фшансове забезпечення, фiнансовi ресурси, податки, президент, платники податкiв.
Вступ. Мождивосп та темпи державотворчого становления в кожнш краíнi значною мiрою визначаються та пов'язаиi з фiиаисовими ресурсами, ят його супроводжують. Особливе мкце в ньому вiдводиться коиституцiйиим засадам щодо стратеги формування i фiиаисуваиня розвитку держави через по-даткову домiнанту. Цi правничi засади дають змогу створювати цивiлiзований конституцшний простiр у системi залучення платниюв податюв до виконання свого громадянського обов'язку.
Саме платники податкш внаслiдок 1хнього цiлеспрямованого залучення в конститущйне середовище стають даевим джерелом нарощування фiнансових поступлень на рiзних рiвнях, забезпечуючи тим реалiзацiю соцiально-економiч-них напрямiв розвитку як властиво конкретно! територií, так i благополуччя 11 населення [1].
Аналiз дослщжень i публiкацiй. Дослiдження проблем становления системи державотворення в коитекстi конституцшного забезпечеиня пов'язаие з працями таких ввдомих вiтчизняних вчених-правниюв, як: А. Георгща, В. Гер-гелшник, Р. Калюжний, М. Кельман, З. Лунь, О. Мироненко, В. Погоршко, П. Стецюк, М. Тесленко, Ю. Фрицький, Т. Цимбалiстий, В. Шаповал, Ю. Шем-шученко. Серед зарубiжних вчених, якi проводили дослiджения за идею проблематикою, треба виокремити: Г. Арутюнян, Г. Каркассон, Ж. Робер, Д. Сартор^ Б. Сiган, Л. Пегораро, Д. Волдрон.
Закономiрно, що ця тематика безпосередньо пов'язана з фшансовими аспектами, а ним придшено увагу в працях як зарубiжних вчених: Н. Горського, Н. Кашина, А. Коломшця, А. Мельника, О. Паскачова, так i украшських: М. Азарова, В. Гееця, Т. бфименко, С. Каламбет, В. Копилова, С. Онишко, Л. Тарангул, Ф. Ярошенка [2-12].
Науковцями визначено, що прюритетне мiсие в дiалемi наповнення державного та мiсиевих бюджепв вiдводиться конституиiйним засадам, якi зага-лом мають створювати законодавчу основу для фшансового забезпечення стратеги i цшей розвитку держави. Водночас, ид засади безпосередньо пов'язанi з за-безпеченням конституиiйного шдгрунтя для активiзащí становлення ринкового середовища. Однак, на думку автора, незважаючи на багаторiчну епопею кон-ституиiйного процесу як у свiтi, так i в Украíнi, фiнансовi наголоси в ц консти-туиiйних положеннях з позииií державотворення, зокрема в активiзащí вимог до державних чiльникiв вищого рiвия, иiлеспрямовано не ставились, що приз-водить i нинi до певних декларативних змiщень та фшансових колiзiй навiть у державах iз вiдомими конституиiйно-ринковими традициями.
Доиiльно також зазначити, що окремi наголоси конституцшних статей у виборчому проиесi потребують доповнення та змiн, виходячи вже iз сучасних реалiй розвитку державотворення та й того, що рашше вони з тих чи шших причин не потрапляли в поле зору наукових дослiджень як вичизняних, так i зарубiжних учених. Один iз таких фундаментальних напрямiв, який ще потре-буе зваженого аналiзу, стосуеться особливостей прояву, а з цим i формування державотворчого патрютизму наиií, та вироблення сучасно!' методологи його оиiнювания на основi об'ективних кiлькiсних показникiв, включаючи аспекти й заддавання означених пiдходiв вже на рiвнi конституиiйно-виборчого процесу.
Постановка завдання. Виходячи з теоретично", практично" та науково" актуальностi иiеí теми, поставлено мету: видшити мiсие державотворчого патрютизму наци в конституцшно-виборчому процес та системi виборш президента, а отже, можливостi його актишзацп з метою оптимiзаиií фiнансового забез-печення соиiального розвитку держави. Означене окреслило завдання: розгляд шдходш щодо оиiнювания окремих аспектов державотворчого патрютизму наци, проведення аналiзу вимог до кандидатов на пост глави держави у виборчому процесс вироблення пропозииiй щодо вдосконалення конституиiйних поло-жень у системi вибор^в президента в частиш податково1 домiнанти.
Виклад основного матерiалу. Конституцiйно-виборчий процес та особливосп прояву державотворчого патрiотизму наци. За свош змiстом
конститущйний процес полягае в цiлеспрямованому забезпеченш становления та розвитку правово!' системи держави, утвердженш законносп та правопорядку в сустльств!, вихованш правово! сввдомосп та формуванш полггично!' куль-тури населения з в1дпов1диим 11 проявом.
Водиочас, конституцшно-виборчий процес кожно!' держави реал!зуеться в рамках в1дпов1дного конституцшного середовища 1 характеризуеться особли-востями дотримання конституцшних положень щодо прав, свобод та обов'язюв людини 1 громадянина при виборах. Об'ективно, що останне ще бшьш поси-люеться та конкретизуеться в контекст! формування вимог у конституцшно-ви-борчому процес! до претендентiв на найвищий пост у 1ерархп державного уп-равлшня: президента.
Державотворчий патрiотизм наци - це все, що народ загалом та кожен громадянин зокрема роблять в штересах творення незалежно!', суверенно!', цивь л1зовано! держави [5-8].
За своею природою, державотворчий патрютизм наци можливо ощнюва-ти на основ! використання двох пiдходiв: якiсмого та кшьккного. Якiсмий пщ-хщ значно поширений через простоту свого вщображення та й того, що лише по-говорити (без матерiальних насладив) про державу й патрiотизм ус готовi. Вод-ночас, кiлькiсмий тдхщ рам1ше не розглядався, оскiльки не було запропонова-но зрозумiлих i переконливих кiлькiсних критерiiB такого ощнювання державот-ворчост!, та й науковщ (практики) зупинялись бiльше на яккних параметрах.
Властиво, з авторських наукових дослiджень випливае висновок, що по-датки е об'ективним проявом i кшьккним вим!рником фактичного державот-ворчого патрютизму нацii щодо конкретизацii реально!' учасп (нишшшх та майбутнiх) платниюв податкiв у забезпеченнi фiнансовоi складово!' життезабез-печення й розвитку держави. Спрямовашсть Украши на визначення та дотримання кращих цивiлiзацiйних стандарпв у конституцшно-виборчому процесi ставить i пiдвищенi вимоги до лiдерiв нацii, яким, через делегування дов!ри ви-борцями, випадае вагома мк!я ставати гарантами державносп та виразниками нащонально!' iдентичностi.
Виходячи з останнього, необхiдно, за проведенням модернiзацiйних змш в окремих статтях Конституцц Украши, цшеспрямовану увагу придшити про-цесу виховання та формування державотворчого патрiотизму наци i в контекстi вдосконалення вимог щодо кандидат на пост Президента держави.
Водночас, як сл!дуе з табл. 1, засадничi вимоги до кандидапв на цей пост е достатньо рiзноманiтними, але вс вони однозначно концентруються на певних фундаментальних положеннях нацiональноi адентичност! громадянств!, вшд, термЫ проживання, мов1 Практично кожна Конститущя визначае цього претендента як адентифкатора (вадображувача прагнень) наци - тому й обфун-товаш вимоги. В окремих Конститущях щодо даних кандидапв введено додат-ков! визначальш й уточнювальш акценти: громадянств! за народженням, под-вшному громадянств!, громадянств! батьюв, верхньо!' вково!' меж!, освинього р1вня, релшйносп, вадсутносп судимост! Окр1м цього, майже кожна Конститу-щя зазначае ! строк його перебування вже на посту.
Табл. 1. Порiвняльний розр1з окремих Конапитуцш держав щодо наявного стану вимог та термШв обрання президента
Назва [держави
Конституция держави, _роздш_
Змют статп (статей) щодо особливостей вимог _та термтв обрання президента_
1
2
Бразилш
Конститущя Федеративно! Республики Бразилш, прийнята 5 жовтня 1988 р.
Роздш IV. Про оргашза-щю влади Глава II Про Виконавчу владу Секцiя I Про Президента та Вще-президента Республики
Стаття 77
Параграф 2. Обраним Президентом вважаеться кандидат, зареестрований будь-якою полiтичною партiею, який отрицав абсолютну бiльшiсть голосiв, не раху-ючи недшсних i незаповнених бюлетенiв. Стаття 82. Мандат Президента Республики тривае чо-тири роки, i вш не може бути переобраний на наступ-ний термiн; термiн повноважень починаеться з 1 сiчня року, наступного за виборами. Секцiя IV
Про державш мiнiстри
Стаття 87. Державш мшстри вщбираються з числа бразильщв, яю досягли вiку 25 роюв i володiють поль тичними правами._
Австрш
Федеральний Конститу-
цшний Закон
вщ 10 листопада 1920 р.
Третш роздiл. Виконавча влада федерац!!. А. Управлiння. 1. Федеральний президент.
Стаття 60
3. Федеральным президентом може бути обрана лише особа, яка мае право брати участь у виборах до Наць онально! ради i яка досягла до 1 ачня року виборiв тридцяти п'яти рокiв. Права бути обраними позбавленi члени iмператорських будинюв чи родин, якi коли-не-будь належали до таких.
5. Термш повноважень Федерального президента ста-новить шiсть рокiв._
Албашя
Конституцiя Республики Албанiя
вiд 21 жовтня 1998 р. Частина четверта. Президент Республiки
Стаття
2. Президентом може бути обраний лише громадянин Албан!! за народженням, що знаходиться не менше десяти останшх рокiв в Албан!! та досяг сорокарiчного в! ку.
Бшорусь
Конституцш Республики Бi-лорусь, прийнята на рес-публжанському референ-думi 24 листопада 1996 р. Роздш IV. Президент, Парламент, Уряд, Суд Глава 3. Президент Рес-публши Бiлорусь
Стаття 80 Президентом може бути обраний громадянин Республики Бшорусь за народженням, не молодше 35 роюв, що володiе виборчим правом i постшно про-живае в Республiцi Бшорусь не менше десяти роюв без^ посередньо перед виборами.
Болгарiя
Констигуцш Республики Болгар!!, прийнята 7-м Великим народним зiб-ранням Болгар!! 12 липня 1991 р.
Роздiл четвертий Президент Республiки
Стаття 93
(1) Президент обираеться безпосередньо виборцями стро-ком на п'ять рокв у порядку, визначеному законом.
(2) Президентом може бути обраний болгарський громадянин за народженням, який досяг 40 роюв, що вщ-повщае умовам обрання народним представником i ос-таннi п'ять роюв проживав в кра!ш._
Вiрменiя
Констигуцiя Вiрмен!!, прийнята шляхом референдуму 5 липня 1995 р.
Глава 3. Президент Республши
Стаття 50
Президент Республiки обираеться громадянами Рес-публiки Вiрменiя на п'ятирiчний термин. Президентом Республики може бути обрано кожну особу, яка досягла 35 роюв, останш десять роюв е громадянином Республши Вiрменiя, яка постiйно проживае в Республщ ос-таннi десять роюв i володiе виборчим правом. Одна i та ж особа не може бути обрана на посаду Президента Республики бшьш, нiж два рази шдряд._
3
1 2 3
Грецiя Конститущя Грецько! Республiки вiд 11 червня 1975 р. Частина третя. Оргашза-цiя i дшльшсть держави. Роздiл II. Президент Республши. Глава перша. Обрання Президента. Стаття 30 1. Президент Республики е регулятором державного ладу. Вон обираеться Парламентом на п'ятирiчний термш. Стаття 31 Президентом Республiки може бути обраний грецький громадянин, який перебувае в цьому громадянствi не менше п'яти рокiв, який мае батька грецького громадя-нина, який досяг сорокарiчного вiку та володiе правом обирати.
Естонiя Конститущя Естонсько! Республiки, прийнята на референдумО 28 червня 1992 р. Глава п'ята Президент Республики Стаття 79 Президент Республiки обираеться Державними Збора-ми або у випадку, встановленому частиною четвертою ще! статтi, колепею вибiрникiв. Право висунути кандидата на пост Президента Республши мае не менш шж одна п'ята складу Державних Зборiв. Кандидатом на посаду Президента Республши може бути висунута особа воком не менше 40 роюв, що е гро-мадянином Естонн за народженням.
1ндш Конститущя 1ндн, прийнята Установчими зборами 26 листопада 1949 р. Частина V. Союз Глава I. Виконавча влада 56. Термш повноважень Президента. 1. Президент займае посаду протягом п'яти роюв з дня вступу на посаду: 58. Квашфжаци для обрання на посаду Президента. 1. Жодна особа не може бути обрана на посаду Президента, якщо вона: а) не е громадянином 1ндн; б) не досяг тридцятип'ятирiчного вшу та в) не володiе квалОфшащями для обрання в члени Народно! Палати.
1ндоне-зiя Конститущя 1ндонезн, складена Комiсieю з подготовки незалежностi, введена в двд 18 серпня 1945 р. Роздш III. Повноваження уряду Стаття 6 1. Президент мае бути шдонезшцем. 2. Президент та Вще-президент обираються Народними консультативними зборами бiльшiстю голосiв. Стаття 7 Президент та Вще-президент обираються строком на 5 роюв, шсля заюнчення якого вони можуть бути пере-обранi.
1рак Конституцiя 1раксько! Республiки, прийнята на всенародному референду-мi 15 жовтня 2005 р. Глава друга: Виконавча влада Президент Республики Стаття 65 Кандидат у Президенты Республжи повинен вгдповгда-ти наступним вимогам: 1. Бути громадянином 1раку за народженням, мати батьюв iракцiв. 2. Бути повтстю правоздатним i досягти вжу 40 ропв. 3. Мати гарну репутацж i полтичний досвiд, слави-тися своею честстю, непорочтстю, справедливктю i вiрнiстю Батьювщит. 4. Не мати судимостi за вчинення будь-яких злочитв, включаючи аморальт вчинки.
Iталiя Конституцiя 1талшсько! Республши вiд 22 грудня 1947 р. Частина II Устрой Республши Роздш II. Складання закойв Глава II. Президент Республши Стаття 84 Президентом Республши може бути обраний будь-який громадянин, якому виповнилося 50 роков i який корис-туеться громадянськими о полОтичними правами. Стаття 85 Президент Республши обираеться на ам роюв.
1 2 3
Казахстан Конститущя Казахстану, прийнята року в нащ-ональному референдумi 30 травня 1995 р. Роздш III. Президент Стаття 41 1. Президент Республши Казахстан обираеться вщпо-вiдно конституцiйним законом повнол^шми громадя-нами Республiки на основi загального, рiвного i прямого виборчого права при таемному голосуванш строком на п'ять роюв. 2. Президентом Республiки може бути обраний грома-дянин Республiки за народженням, не молодше сорока роюв, вiльно володiе державною мовою i проживае в Казахстанi останнi п'ятнадцять рокв.
Киргиз!я Констигущя Киргизста-ну, прийнята Верховною Радою Республши Кир-гизстан 5 травня 1993 р. Роздш I Обрання Президента Стаття 43 1. Президент Киргизько! Республики обираеться на п'ять рокв. 3. Президентом Киргизько! Республши може бути обраний громадянин Киргизько! Республши не молодше 35 роюв i не старше 65 роюв, володiе державною мовою i проживае в республщ не менше 15 рокiв перед висуненням його кандидатури в Президенти.
Китай Конститущя Китайсько! Народно! Республши, прийнята на 5-iй сес!! Всекитайських зборiв народних представникiв п'ятого скликання 4 груд-ня 1982 р. Роздш 2. Голова Китайсько! Народно! Республики Стаття 79 Голова та заступник Голови Китайсько! Народно! Республши обираються Всекитайськими зборами народних пред-ставникв. Кожен громадянин Китайсько! Народно! Республши, що досяг 45 рокв i мае право обирати i бути обраним, може бути обраний Головою або заступником Голови Китайсько! Народно! Республши. Термш повноважень Голови та заступника Голови Китайсько! Народно! Республши вщповщае термшу повноважень Всекитайських збор!в народних представникв
Латвiя Конститущя Латвшсько! Республши, прийнята Ус-тановчими зборами 15 лютого 1922 р. Глава 3 Президент держави 35. Президент держави обираеться Сеймом термшом на чотири роки. 37. Президентом держави може бути обраний повноп-равний громадянин Латв!!, який досяг вшу сорока роюв. Президентом держави не може бути обрана особа, яка мае подвшне громадянство.
Ма- пайзш Конститущя Федеращ! Малайз!! вiд 27 серпня 1957 р. Частина IV. Федерацiя Глава 1. Верховний глава Стаття 32 1. Засновуе посаду Верховного глави Федеращ!, имено-ваного Янг дьПертуан Агонгом, який за рангом сто!ть вище вс!х !нших ос!6 у Федеращ! i не несе вщповщаль-ност! перед будь-яким судом. 3. Янг дьПертуан Агонг обираеться Радою правителив строком на п'ять рокв, але може в будь-який час видмо-витися в!д посади за власною заявою, поданою до Ради правител!в, або може бути видсторонений в!д посади Радою правител!в; вш припиняе виконання сво!х обов'язк!в, переставши бути Правителем.
Мексика Конституцiя Мексикансь-ких Сполучених Штатiв, схвалена Конститущйним конгресом 5 лютого 1917 р. Глава III Про виконавчу владу Стаття 82 Для того, щоб бути Президентом, необхщно: I. Бути мексиканським громадянином за народженням, ко-ристуватися праще- i д!ездатн!стю i бути сином батьк!в мексиканщв за народженням. II. Мати до часу виборгв бшьше 35 рокв. III. Проживати в кра!н! протягом усього року, що передуе дню виборгв. IV. Не належати до духовного звання i не бути служителем будь-якого релййного культу.
1 2 3
V. Не перебувати на дойсной службО у випадку належностО до складу арм!! протягом шести мОсяцОв до дня виборОв. VI. Не перебувати Державним секретарем чи заступником Державного секретаря, начальником або головним секретарем адмошстративного департаменту, Генеральним прокурором Республши або Губернатором штату, територ!! або Федерального округу, якщо тшьки не менш н!ж за шОсть мОсяцов до дня виборов ним не звшьнена одна !з зазначених посад. Стаття 83. Президент вступае на посаду 1 грудня ! знахо-диться в нш протягом шести роков.
Молдова Конститущя Республики Молдова, прийнята парламентом 29 липня 1994 р. Роздш III. Публiчна влада Глава V Президент Республики Молдова Стаття 78 Вибори Президента (2) Президентом Республши Молдова може бути обра-ний громадянин, який мае право обирати, досяг 40-р!ч-ного воку, проживав або проживае на територ!! Респуб-локи Молдова не менше 10 роков О володОе державною мовою.
Монго-лiя Конституцк Монгол!!, прийнята 13 сiчня 1992 р. Глава III. Державний ус-трiй Монгол!! Частина 2. Президент Монгол!! Стаття 30 2. Президентом Монгол!! строком на чотири роки оби-раеться !! корОнний громадянин, який досяг сорока п'яти роюв, постОйно проживае на Батьювщиш останнО п'ять рокОв.
Н1меч-чина Основний закон Федеративно! Республши Кмеччинп вiд 23 травня 1949 р. V. Федеральний Президент Стаття 54 (1) Федеральний Президент обираеться Федеральними збо-рами без дебатов. Обиратися може кожен номець, що володОе виборчим правом у Бундестаг О досяг сорока роков. (2) Повноваження Федерального президента тривають п'ять роюв. Безпосередне переобрання допускаеться лише один раз.
Пакистан Конститущя 1сламсько! Республши Пакистан, прийнята парламентом 12 квiтня 1973 р. Роздш III Пакистанська федерацiя Глава 1. Президент Стаття 41 (2) Особа може висувати свою кандидатуру на пост Президента тшьки в тому випадку, якщо е мусульманином, досягла воку сорока п'яти роюв, а також задоволь-няе вимогам членства Нащональних зборОв.
Швден-на Корея Конститущя Республши Корея (Швденна Корея), прийнята 17 липня 1948 р. Глава IV. Роздш виконавчо! влади Роздiл 1. Президент Стаття 67 Вибори 4. Президентом може бути обраний будь-який громадянин, який мае право бути обраним до НацОональних зборОв, О який на момент президентських виборОв досяг вОку сорока або бшьше рокОв. Стаття 42 ТермОн служби члешв НацОональних зборОв ТермОн служби члешв НацОональних зборОв становить чотири роки.
Польща Конститущя Республши Польща, прийнята Нащ-ональними зборами 2 квггня 1997 р. Роздiл V. Прeзидeнт Peспублiки Польща Cтaття 127 Прeзидeнт Peспублiки обираеться т п'ятирОчний тер-мон повноважень О пoвтoрнo мoжe бути обраний тшьки oдин рaз. Прeзидeнтoм Peспублiки мoжe бути обраний ж>льсь-кий громадянин, що досяг нe шзшше дня вибoрiв пов-них 35 рокОв О повною мОрою користуеться виборчими прaвами на виборах до Ceйму.
1 2 3
Португа-ля Конституцш Португальсь-ко'! Республики вiд 2 квпня 1976 р. Частина III. Оргашзацш полпично! влади. Роздш II. Президент Республики. Глава 1. Статус i обрання. Стаття 122 Право бути обраним. Обраними на цей пост можуть бути португальщ за по-ходженням, старше 35 роюв, що користуються вибор-чим правом.
Росiя Конституцш Росшсько! Федерац!!, прийнята 12 грудня 1993 р. Глава 4. Президент Росшсько! Федерац!! Стаття 81 1. Президент Росшсько! Федерац!! обираеться строком на шють рокiв громадянами Росiйсько! Федерац!! на ос-новi загального рiвного i прямого виборчого права при таемному голосуваннi. 2. Президентом Росшсько! Федерац!! може бути обра-ний громадянин Росшсько! Федерац!!, не молодший 35 рокiв, постiйно проживае в Росшсьюй Федерац!! не менше 10 роюв.
Румунiя Конституцш Румуш!, прийнята на засiданнi Ус-тановчих Зборiв 21 листопада 1991 р. Глава II Президент РумунГ! Стаття 83 Гермiн мандата (1) Термш мандата Президента Румун!! - 4 роки, термш якого починаеться з дня складення присяги.
Словач-чина Конституцш Словацько!' Республжн, прийнята Парламентом держави 1 верес-ня 1992 р. Глава VI. Виконавча влада. Роздал перший. Президент Словацько! Решублжи Стаття 103 1. Президентом можна обрати будь-якого громадянина Словацько! Республiки, що мае право бути обраним депутатом Нацюнально! ради Словацько! Республши i який досяг на день впборгв вшу 40 роюв.
США Конституцiя Сполучення Штатiв Америк, прийнята на Конституцшному Конвентi 17 вересня 1787 р. Глава 1. Президент i уряд Стаття II Роздш 1. Виконавча влада надаеться Президентовi Спо-лучених Штатов Америки. Вш займае свою посаду про-тягом чотпрпрiчного термiну. Жодна особа, крш громадянина Сполучених Штатiв за народженням i громадянина Сполучених Штапв на момент прийняття ще! Констшуц!!, не пiдлягае обранню на посаду Президента; так само як i не шдлягае обранню на цю посаду особа, що не досягла вшу тридцяти п'яти роюв i не проживала протягом чотпрнадцятп ро-кiв у Сполучених Штатах.
Таджикистан Конституцш Таджикистану вщ 6 листопада 1994 р. Глава 4. Президент Стаття 65 Президент обираеться громадянами Таджикистану на основi загального, рiвного i прямого виборчого права при таемному голосуванш строком на 5 роюв. Кожен громадянин у вщ вiд 35 до 65 роюв, володiе державною мовою i проживае на територ!! Гаджикиста-ну не менше 10 останшх роюв, може бути висунутий кандидатом на пост Президента республши.
Гунiс 1сторична Конституцiя Тушсу - Конституцiя Гунiсько! Республши вiд 1 червня 1959 р. Роздш 3. Виконавча влада. Частина 1. Президент Республики. Стаття 39 Президент Республши обираеться на п'ятирiчний термш на основi загального, вшьного i прямого виборчого права. Стаття 40 Кандидатом у Президента Республши може бути будь-який громадянин, тушсець за походженням, який спо-вiдуе iслам, батько, мати i дiдп якого були тунiсцямп, не втрачав тунiське громадянство. На день свого висунення кандидат у президенти повинен бути не молодше 40 i не старше 70 роюв i користу-ватися всма громадянськими правами.
1 2 3
Туреч-чина Конституця Туреччини (Турецько! РеспублОки) вОд 7 листопада 1982 р. Частина 3. Основш органи РеспублОки Роздш 2. Виконавча влада Стаття 101. Президент РеспублОки обираеться строком на сОм роюв Великими НацОональними Зборами Туреч-чини з числа власних членОв, що досягли 40 рокОв О ма-ють вищу освОту або з числа турецьких громадян, що вОдповОдають цим вимогам О вимогам, що пред'являють-ся до депутатОв. Для висунення кандидата на пост Президента РеспублО-ки не з числа членов Великих Нащональних Зборов Туреччини необхОдно письмову пропозицОю не менше од-ше! п'ято! вОд загального числа члешв ЗборОв. Одна О та ж особа не може бути обрана Президентом РеспублОки двОчо
Туркме-нОстан Конституця Туркмешс-тану, прийнята XIV се-сОею Верховно! Ради (Ме-джлОсу) ТуркменОстану XII скликання 18 травня 1992 р. Глава 3. Президент Туркмешстану Стаття 55 Президентом може бути громадянин ТуркменОстану з числа туркменОв не молодший сорока рокОв, проживае в ТуркменОстанО. Одна О та ж особа не може бути Президентом бшьше двох термОнОв поспшь. Стаття 56 Президент обираеться безпосередньо народом ТуркменОста-ну термОном на п'ять рокОв О вступае на посаду негайно пОсля складення присяги на заиданш Халк Маслахати.
Узбекистан Конституция Узбекистану, прийнята 8 грудня 1992 р. РоздОл п'ятий. ОрганОза-цш державно'! влади Глава XIX Президент РеспублОки Узбекистан Стаття 90. Президентом РеспублОки Узбекистан може бути обраний громадянин РеспублОки Узбекистан не молодший тридцяти п'яти роков, вшьно володОе державною мовою, постшно проживае на територ!! Узбекистану не менше 10 рокОв безпосередньо перед виборами.
Украша Конституця Укра!ни, прийнята на п'ятОй сес!! Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 р. Роздш V Президент Укра!ни Стаття 103. Президент Укра!ни обираеться громадяна-ми Укра!ни на основ! загального, рОвного О прямого ви-борчого права шляхом таемного голосування строком на п'ять роков. Президентом Укра!ни може бути обраний громадянин Украши, який досяг тридцяти п'яти рок1в, мае право голосу, проживае в УкраЫ протягом десяти останнОх перед днем виборов роков та володОе державною мовою.
Францш Конституця Французько! РеспублОки вОд 4 жовтня 1958 р. Роздш II Президент РеспублОки Стаття 6 Президент РеспублОки обираеться на сОм рокОв прямим загальним голосуванням.
ЧехОя КонституцОя Чесько! Рес-публОки, прийнята Чесь-кою нацОональною радою 16 грудня 1992 р. Глава третя. Виконавча влада Президент РеспублОки Стаття 55 Президент РеспублОки приступае до виконання сво!х обов'язкОв з моменту складення присяги. ТермОн повно-важень Президента РеспублОки становить п'ять рокОв, вш обчислюеться з дня складення присяги. Стаття 57 1. Президентом РеспублОки може бути обраний громадянин, який водповодае вимогам, що пред'являються для обрання до Сенату. Стаття 19 2. У Сенат може бути обраний кожний громадянин Чесько! РеспублОки, який мае право обирати О досяг 40 рок!в.
1 2 3
Чилi Пол^ична Конституцiя Республiкп Чилi вщ 18 вересня 1925 р. Глава I. Держава, уряд i суверенiтет Роздiл V. Президент Республiкп Стаття 61 Для обрання Президентом Республшп необхщно бутп уродженцем Чил! матп не менше трпдцятп рокiв вiд роду i задовольнятп умовам, необхщним для обрання членом Палатп депутатов. Стаття 62. Президент Республiкп виконуе сво! функц!! протягом шестп рокiв i не може бутп переобраний на наступний термiн. Стаття 27 Для того щоб бутп обраним Депутатом або Сенатором, необхщно володiтп всма правами громадянина, в тому чпслi виборчим правом, i не матп судимост за злочин, який караеться позбавленням прав.
Швецiя Конституцiя Швец!! (Королiвства ТНиетя) вiд 27 лютого 1974 р. Глава 5. Президент Республики та Державна Рада § 54. Впборп Президента Республши. Президент Рес-публiкп обираеться шляхом прямпх впборiв на шести-рiчний термин повноважень. Президент повинен бутп громадянином Швец!! за народженням. Одна i та ж особа не може обпратпся Президентом бшьше двох термь нiв повноважень посшль.
Як слщуе iз даних табл. 1, у жоднш Конституцií щодо претендента на вищий пост держави немае фундаментально! вимоги щодо вiдображення кшь-ккно! (податково!) складово! його державотворчого патрютизму, що призво-дить до значно! декларативностi цих статей у цьому контекст!
О^м цього, певнi наголоси на майнову та дохвдну характеристику кандидата зроблено у Закон Укра!ни "Про вибори Президента Укра!ни" (ввд 13.07.1994 р., iз змшами i доповненнями - Роздш VII. Висування i реестрацiя кандидатiв на пост Президента Украши), зокрема:
Стаття 50. Декларащя про майно та доходи кандидата на пост Президента Украти
1. Декларащя про майно та доходи кандидата на пост Президента Укра!ни та члешв його им'! за рш, що передуе року виборiв, заповнюеться власноруч-но кандидатом за формою декларацп про майно та доходи державного службовця першо! категорй, затвердженою Мшктерством фiнансiв Украши станом на 1 ичня року проведення виборiв.
2. Достовiрнiсть вiдомостей, поданих у декларацп, перевiряеться Державною податковою адмшктращею Укра!ни (Мiнiстерством доходiв i зборiв Украши - нинi, автор) за дорученням Центрально!' виборчо'! комки. Помилки i неточностi, виявленi в декларацп, шдлягають виправленню (ким?, автор) i не е пiдставою для вщмови в реестраци кандидата на пост Президента Ук-ра1ни.
Водночас, як слщуе з наведено! статп 50 означеного Закону - з даних iз декларацп буде лише констатащя того, чим володае (майно та доходи) в попе-редньому рощ кандидат на пост Президента держави, а не наскшьки вш е дер-жавотворцем з податково! позицц у попередньому (довготермiновому) перiодi. Уникнення цього принципового акценту або швелювання означеного щодо без-посередньо! сплати податку в рiднiй державi знижуе вимоги до кандидапв на цей пост та буде сприяти !хньому сходженню на верхнiй ршень державного уп-равлiння без переконливого шдфунтя патрютично! налаштованостi, вiдповiдно-го державницького мислення, державотворчо! свггоглядно! позицл, ввдповвдаль-
ностi. Не врахування цього суперечить i фундаментальным засадам становления громадянина як державотворця властиво на кiлькiснiй (матерiальнiй) основ!
На думку автора, пропонований новащйний пiдхiд щодо введення по-датково! складово! через сплату саме в рщшй державi до вимог кандидат на цей пост однозначно посилюватиме як вагомiсть посади, так i вiдповiдальнiсть кандидатiв за 11 зайняття. Загалом пропонований варiант змiни статп 103 Кон-ституцií Украши наведено в табл. 2.
Табл. 2. Новащйний сенс пропонованог змти в Конституцп Украгни щодо
введення позици сплати податку кандидатом у президенти в рiднiй (за _громадянством) дер жав1 в довиборчий перюд_
Назва роздОлу в Конституц!! Укра!ни ЗмОст конституцшно! статтО у пропонованому варОантО ОсобливостО новацОйностО КонституцО! з позицО! сплати податюв кандидатом у президенти в пропо-нованОй редакц!!
РоздОл V Президент Украши Стаття 103. Президент Укра!ни обираеться гро-мадянами Укра!ни на основО загального, рОвного О прямого виборчо-го права шляхом таемного голосування строком на п'ять роюв. Президентом Укра!ни може бути обраний гро-мадянин Укра!ни, який досяг тридцяти п'яти рокОв, мае право голосу, проживае в Укра!нО про-тягом десяти останшх перед днем виборОв рокОв, сплачуе в Украош податки протягом десяти останшх перед днем виборОв рокОв та володОе державною мовою. (ДалО за текстом) На водмшу вОд наявних традицойних конституцшних положень (де вОдповОдно зроблено прюритетний акцент на громадянствО, воцо термош проживання в кра!нО, стану володшня державною мовою), пропо-нують ввести принципово новащйний пОдхОд - на сплату податкОв кандидатом у президенти у дови-борчому (десятирОчному) перОодО в роднш держав!. ЗакономОрно, що кандидат у президенти, який, згОд-но з чинним законодавством, добросовОсно сплачу-вав податки у роднш (за громадянством) держав!, дбав за не! з матерОально! точки зору ще до свое! виборчо! компаш!, проявляв значно ранОше свш державотворчий патрОотизм на кОлькОснОй (податко-вОй) основ!, мае переконливо моральне право става-ти гарантом державотворчого процесу. Практично, видшення податкового чинника щодо конкретиза-ц!! матерОально! участО претендента у державотво-реннО стае реальним пОдГрунтям та Ондикатором того, що вОн О надалО буде з вОдповОдальнОстю та розу-мОнням ставитись до виконання сво!х громадянсь-ких обов'язкОв. Об'ективно, будучи законослухня-ним особисто, вон прагнутиме дотримання того ж вОд Онших громадян держави, вже в Оншому статусО - президента, в штересах фонансового забезпечення розвитку держави, а з цим О реального дотримання конституцОйних основ щодо посилення можливос-тей сощально! захищеностО и населення, зростання його благополуччя, здоров'я О довголОття.
Важливктю новацшного введення у традицшш вимоги щодо кандидата на пост Президента Украши пропонованого кшьккного (податкового) шдходу щодо сплати податку в рвднш державi е й те, що вiн дае змогу об'ектившше та зрозумiлiше оцiнювати ктинне мiсце цього претендента у творенш держави, виходячи з його власно! позицií державотворення у довиборчий перюд. Об'ективно, маемо на увазi не те, хто з кандидапв у президенти бшьше сплачуе податкiв у рiднiй державi, то вiн проявляе й бiльший патрiотизм у 11 державот-вореннi - вiн його проявляе вщповвдно до можливих та на законодавчш основi обчислених податкш i ним у вiдповiднi термiни сплаченими.
Висновки. Переваги видiлення i введення податково! позици до кон-кретизацп вимог щодо кандидатiв на пост глави держави:
1) проявлення державотворчого патрiотизму на кшьккнш основi кандидатiв на найвищий посадовий рiвень у державi в довготермшовому перiодi обу-мовлюе та реально (матерiально) пiдтверджуе !хню державницьку позицш, що е стратегiчно важливим у подальшому представництвi на посту глави держави (навпъ з морально! сторони);
2) формування та довготермшове дотримання законодавчо встановлених за-гальних пiдходiв до громадян щодо !хньо! матерiальноl участi в державот-ворчому процеш;
3) виявлення i створення активних умов нетерпимост до ухилювачiв вiд сплати податк1в у рщнш державi на всiх рiвнях, включаючи й потенцiйних претендентiв на найвищi державницькi посади;
4) забезпечення нарощування податкових надходжень у бюджет держави за рахунок й активiзацil вимог до претендеппв на вагомi посади в крархи державного управлiння;
5) зменшення витрат на адмiнiстрування податыв за рахунок розширення кола добросовкних платник1в, зокрема, коли й в рамках окремих партш буде ставитись i розглядатись питання щодо сплати податкiв у рiднiй державi !х-нiми членами як можливими кандидатами та вiдображення безпосередньо! участ в твореннi держави, незалежно вщ партшно! приналежностi;
6) виховання i розширення сегмента законослухняних платник1в податк1в з державотворчим мисленням, включаючи й кандидата на найвищi управ-лшсьы посади в державi;
7) накопичення реалктичних i ефективних можливостей у держави виршува-ти та забезпечувати конституцшш права громадян;
8) забезпечення внутршньо! та зовншньо! поваги до держави, яка може дкво дбати за свою нащю, коли не виникають додатковi питання до кандидата на висок1 посади щодо !хньо! безпосередньо!' державницько!' складово!, зокрема зовш;
9) розумiння всiх кандидата, що саме така довготермiнова державотворча по-зицiя буде забезпечувати й пiзнiшi можливостi гарантiв конституцiйного процесу перед сво!ми громадянами (виборцями), посилюючи в них повагу i гордкть за свою кра!ну, яка може активно впливати на стан i виршувати багатофакторнi ситуацй розвитку в ринковому середовищi тощо. Оскiльки наявна фундаментальна новащйнкть введення в Конституцда
держави вимоги щодо дотримання кандидатом на пост Президента державот-ворчо! позицil на основi кшьккно! (податково!) домiнанти, то Г! бажано шдкрес-лити та озвучити на вах рiвнях (включно до бвропейсько! Комiсil "За демокра-тiю через право" - Венещанська Комiсiя та Оргашзацц Об'еднаних Нацiй) i зак-рiпити прiоритет щодо конституцiйноl систематизацп за Укра!ною, оскiльки така проблематика е характерною (табл. 1) та безумовно важливою для вах кра!н свiтовоl спiльноти щодо засад сучасного президентства.
Виникае також дещо неоднозначне (дискусiйне) питання, а якщо кандидат у президенти в попередшх (довиборчих) роках властиво сам не був згоден з наявною полиикою державних iнституцiй та !хшх лiдерiв - то що?. Незгодним вiн може бути (зокрема в вдеолопчнш площинi), але, на погляд автора, сплачу-
вати податки в рвднш державi зобов'язаний, оскшьки незалежно вiд всього iH-шого (полiтичних перипетiй та потрясшь, дисидентських настро!в) мае все ж безперебшно функцiонувати життедайний механiзм держави - ïï фiнансова система, а саме: забезпечуватись наповнення бюджетiв pi3HHx рiвнiв, формуватись та отримуватись сощальш гарантiï, виконуватись державнi борговi зобов'язан-ня, сплачуватись пiльговi кредити для молодих сiмей тощо.
Закономiрно, що коли буде внесено новацiйне доповнення на основi критерда кiлькiсного шдходу щодо оцiнювання власно! державотворчо! позицп претендента через сплату податку в рщшй державi й за умови, що кандидат на вищий пост рашше завiдомо не сплачував (уникав) податтв у рiднiй державi то вш не допускаеться (знiмаеться з) до виборчих перегонiв або оголошуеться про-цес iмпiчменту, якщо вже пройшла процедура його обрання.
Лггература
1. Конститудiя Украши вiд 28.06.96 р., № 254 к-96. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua.
2. Державна фшансова полiтика та прогнозування доход1в бюджету Украши : монографiя / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.1. Сфименко та ш. - К. : Вид-во НДФ1, 2004. - 712 с.
3. Енгибарян Р.В. Конституционное развитие в соверменном мире. Основные тенденции : монография / Р.В. Енгибарян. - М. : Изд-во "Норма", 2007. - 496 с.
4. Загородной А.Г. Фшансово-екожмчний словник / А.Г. Загородной, Г.Л. Вознюк. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 1072 с.
5. Карпинский Б. А. Государственно-созидательный патриотизм нации: налоги как количественный фактор его оценивания // Проблемы экономики и управления предприятиями, отраслями, комплексами : монография / Т.Ю. Анопченко, А.Н. Апухтин, Б.А. Карпинский и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБПРИНТ", 2012. - С. 269-289.
6. Карпшський Б.А. Державотворчий патрютизм наци: оцшювання зi сторони податково! домшанти / Б.А. Карпшський // Вюник ЛьвОвсько! державно! фшансово! академи. - Сер.: Еконо-мiчнi науки. - 2011. - № 21. - С. 84-92.
7. Карпшський Б.А. Державотворчий патрютизм нацл: оцшювання податково! домшанти / Б.А. Карпшський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.3. - С. 374-383.
8. Карпшський Б.А. Державотворчий патрютизм нацл як основа фшансового забезпечення конституцiйного ладу (Частина I) / Б.А. Карпшський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ У^аши. - 2013. - Вип. 23.12. - С. 211-219.
9. Карпшський Б.А. Податки. Доводник-словник : навч. поабн. / Б.А. Карпшський, Н.С. За-луцька, О.Б. Каршнська. - К. : Вид-во "Професюнал", 2008. - 464 с.
10. Конституции зарубежных стран - все законы стран мира. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.urzona.com/index.php?Itemid=77&id=65&option=com_content&view=category
11. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. Ekonomiczne nauki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
12. Karpinski B. Formation and development of tax control in Ukraine: resources aspect / B. Karpinski, n. zalutska // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekono-miczna / Pod redakcja Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Poland, Lodz : Wyd-vo Politechnika Lodzka. - 2011. - S. 107-130.
Карпинский Б.А. Налоговая доминанта государственно-созидательного патриотизма нации в конституционно-избирательном процессе
Синтезирована сущность государственно-созидательного патриотизма с позиции налоговой доминанты. Проведен сравнительный разрез ряда конституций в части избирательного процесса относительно требований к претендентам на пост главы государства. Впервые выделено фундаментальное требование по уплате налога кандидатом на данный пост в родном государстве, чем обеспечивается объективность его собственной
позиции в государственном созидании. Обоснована необходимость дополнения и введения в конституцию данного требования как эффективного фактора определяющего государственно-созидательную позицию претендента.
Ключевые слова: государственно-созидательный патриотизм нации, конституционно-избирательный процесс, президент, финансовое обеспечение, финансовые ресурсы, налоги, налогоплательщики.
Karpinsky B.A. Tax the dominant state-creative patriotism of nation in constitutional electoral process
Synthesized the essence of state-creative patriotism of nation from a position of fiscal dominant. A comparative cross-section of a number of constitutions in the electoral process on the requirements for candidates for the post of head of state. First identified a fundamental requirement to pay tax contender for the post in his native state, thus ensuring the objectivity of his own position in the state creation. The necessity of introducing amendments and the constitution of this requirement as an effective factor which determines the state-creative position of the applicant.
Keywords: State-creative patriotism of nation, constitutional and electoral process, the president, financial support, financial resources, taxes, taxpayers.
УДК338.47(075.8) Доц. Я.В. Котляревський1, канд. екон. наук -
Академы фтансового управлтня Мтктерства фтанск Украти
ХАРАКТЕРЫ ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ "КОНТУР1В" ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ У РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ СВ1ТУ
На осж^ опрацювання науковпх джерел та статпстично!' шформацГ! охарактеризовано ключовi прюритети у розвптку економжп знань у розвинених кра!нах св^у як орiентирп подальшо! трансформацп втпзняно! економжи. Впзначено, що ключову роль у процес формування економжи знань вщграе людина, яка на осж^ отримано!' шформацп генеруе жга знання, застосування яких уможливлюе бшьш ефективне вико-рпстання природних ресурив та забезпечення сталого розвптку сусшльства.
Ключовi слова: економiка знань, шформацш, знання, розвпток, ресурс.
Постановка проблеми. Актуальшсть iнновацiйноí моделi розвитку зу-мовлюеться стршким зростанням впливу науки та нових технологiй на сощаль-но-економiчний розвиток, що вiдбувся протягом останнiх 20-30 роюв. Новi технологи докорiнно i швидко змшили структуру свiтовоí економiки. Виявилося, що неспроможнкть будь-яко! краГни здiйснити структурну перебудову еконо-мiки вiдповiдно до нового технолопчного укладу (чи зволшання з цим) не просто гальмуе ГТ розвиток, але й призводить до економiчноí деградаци i вiдсувае Г! на периферiю свггових економiчних процесiв. Водночас, потрiбно зважити i на те, що формування економжи знань потребуе значних фшансових ресурсiв, тому переваги ввд застосування iнновацiйноí моделi отримали насамперед багап краГни. Для економiк, що розвиваються, досягнення цих переваг залежить вiд ефективностi !х спецiальноí iнновацiйноí полiтики проривного типу, що полягае в даевому державному стимулюваннi прогресивно! структурно!' перебудови еко-номiки та в реформуванш сфер освiти, науки, iнновацiйноí дiяльностi на основi наявного науково-техтчного потенцiалу та з урахуванням свiтових тенденцiй науково-технологiчного розвитку.
1 Директор шституту шслядипломно! освгги
