ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.7:338.2

ГОРД1СНКО Л.А.1*

1* доктор eKOHOMi4Hm наук, доцент, завщувачка кафедри маркетингу, фшанав, баншвсько! справи та страхування Схiдноeвропейського унiверситету iMeHi Рауфа Аблязова, e-mail: lgordienko35@gmail.com; ORCID ID: 0000-0001-8979-8968

Ф1НАНСОВИЙ МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО

ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ШСЛЯВОСННОГО В1ДНОВЛЕННЯ УКРА1НИ

Мета. Стаття присвячена узагальненню особливостей функцюнування державно-приватного партнерства в Укра!ш i окремих зарубiжних крашах та розробш фiнансового механiзму державно-приватного партнерства шслявоенного вiдновлення Украши. Методика. З врахуванням специфiки дослiдження використано системний тдхвд, метод порiвняльного аналiзу, подано оцшку втрат економiки Украши завданих росшською вiйськовою агресieю, сформовано структуру цього мехашзму. Результата. Проаналiзована прагматика функцюнування зазначеного фшансового механiзму в УкраМ та в окремих зарубiжних крашах шляхом порiвняння особливостей та виявлено вiдмiнностi. Наголошено на доволi значних обсягах фiнансування проектiв державно-приватного партнерства в зарубiжних крашах та в Укрш'ш та визначено, що структурнi гранти та гранти Фонду згуртування були основним джерелом фшансування проектiв у крашах £С. Також в зарубiжних крашах е усталеною практикою фшансування довгострокових масштабних проекпв. Обумовлено значимiсть координаторiв процесiв державно-приватного партнерства в Укра!ш, зокрема профшьних мiнiстерств,аналiтичних агенцiй та громадських оргашзацш, якi сприяють реалiзацii в Укра!ш якiсних проектiв у рiзних сферах. Наукова новизна. Використовуючи системний тдхвд, базуючись на працях вiтчизняних учених та з врахуванням специфiки економiки Украши в умовах военного стану сформовано схему структури фiнансового мехашзму ДПП в умовах пiслявоенного ввдновлення Украiни. Практична значимiсть. Запропоновану структуру зазначеного фшансового мехашзму доцшьно використати при формуванш нацiональних, регiональних та мюцевих, зокрема на рiвнi територiальноi громади програм економiчного вiдновлення. Перспективними об'ектами ДПП на рiвнi територiальних громад можуть бути як економiчнi так i соцiальнi проекти, зважаючи на рiвень руйнувань житла, шших об'ектiв соцiальноi iнфраструктури. Серед економiчних - е актуальним будiвництво об'екпв закладiв харчування, невеликих пiдприемств по переробш продуктiв рослинництва та тваринництва, виготовлення предмепв побутового призначення, а серед сошальних - житловi проекти, парковi зони та об'екти рекреацшного призначення; об'екти iсторико-архiтектурноi спадщини; надання соцiальних послуг, управлiння соцiальною установою, закладом тощо.

Ключовi слова: державно-приватне партнерство; соцiальна iнфраструктура, фiнансовий мехашзм

Постановка проблеми

У складних умовах шслявоенного ввдновлення суспiльний розвиток Украши мае забезпечуватись ефективним використанням всх наявних ресурсiв, зокрема фiнансових. Для Украши, зважаючи на масштабнють руйнувань населених пунктiв, господарюючих об'ектiв, шфраструктури внаслiдок вiйськових дiй, проблеми економiчного та соцiального змiсту, зокрема необхвдносп налагодження нормального життя, зумовлюють поеднання зусиль органiв влади та бiзнесових структур,що е важливим засобом забезпечення такого вщновлення. У цьому контексп вагому роль мае вщгравати державно-приватне партнерство (ДПП), зважаючи на доцшьнють та реальнють поеднання ресурсiв на

нацiональному рiвнi, органiв мюцевого самоврядування з ресурсами приватних структур, що сприятиме забезпеченню динамiчностi вiдновлення конкретно! територiальноi громади, зокрема, села, мюта, району,областi та держави загалом. Серед шструменив ДПП акцентуемо увагу дослвдження на обrрунтуваннi ввдповвдного фiнансового механiзму, який визначае напрями, форми, схеми взаемоди мiж учасниками такого партнерства, забезпечуе оптимiзацiю зв'язкiв, що забезпечуе доцiльнiсть тако! спiвпрацi. Зважаючи на загальнонацiональну значимють вирiшення зазначено! проблеми, тематика дослвдження е актуальною та потребуе ввдповвдних подальших дослiджень.

Аналiз останшх дослщжень i публжацш

Зважаючи на теперiшнiй военний перiод, процеси ДПП у пiслявоенний перiод будуть нести певний вщбиток попередного стану, проте будуть формуватись на новому теоретико-методолопчному базис та з врахуванням майбутньо! стану суспшьно! системи. Беручи до уваги цi положення, аналiз наукових праць виконаемо у незначному часовому промiжку довоенного стану та окремих розробок тепершнього перiоду.

Щодо праць довоенного перiоду, варто виокремити науковий доробок Б. Шулюка [1,2], О. Пирог, М. Томича, М. Вороновсько! [3], В. Круглова [5], С. Демидюк, А. Князевич, О. Крайчук [6], В. Данилишина, О. Стефанюв, О. Щжми [7], де виявлено, проаналiзовано та зроблено вщповщш пропозицп щодо фiнансового забезпечення, формування моделей цого партнерства, концептуальних засад, використання зарубiжного досвiду тощо.

Наукових праць та шших теоретичних розробок, як оприлюдненi у военний перюд, дотепер е небагато, зважаючи на незначний як для цього перiоду, термiн вщкритого доступу. Окремi аспекти щодо функщонування процесiв державно-приватного партнерства виклали Т. Богдан [8], Н. Резшкова, В. Панченко [9]. Окремi пропозици щодо використання механiзмiв ДПП у тслявоенний час розробили фахiвцi Укра1нського шституту майбутнього, зокрема зазначивши

доцiльнiсть: «... розширення перелшу приватних пiдприемств, якi можуть отримувати замовлення вщ держави для потреб оборони, в подальшому - для вщбудови; запровадження програм, що дозволять отримати державне замовлення тдприемствам, якi втратили цивiльнi замовлення тд час вiйни (машинобудування, легпром тощо)» [10, с. 67]. Про важливють ролi ДПП в умовах тслявоенного вiдновлення поiнформувала I.Запатрiна на мiжнароднiй конференци в Барселонi 6 травня 2022 р.: «ДПП е надзвичайно важливим для створення ново! бази шфраструктурних об'екпв, яю потребують використання нових шновацшних технологiй та

обладнання,досвщу використання яких не iснуе в Украш (сучасна енергетика, тепло та водосистеми постачання, поводження з

побутовими вщходами пiдприeмства, сучасш клшки, швидкiснi поlзди,тyнелi тощо)» [11].

Ощнюючи цi працi, зокрема у военний перюд, зауважимо, що проблеми розвитку ДПП, особливо щодо вщповщного фшансового механiзмy, висвiтлено недостатньо, тому е актуальна потреба у продовженш подiбних дослiджень.

Формулювання цiлей CTaTTi

Стаття присвячена обгрунтуванню фiнансового механiзмy ДПП, який мае бути сформований для тслявоенного вщновлення Украши. Завданнями дослщження

е:з'ясування рiвня руйнувань економiки Украши, виявлення особливостей прагматики ДПП в окремих зарyбiжних крашах та в Украш, роз розробка удосконалено! структура зазначеного мехашзму.

Виклад основного MaTepiany дослiдження

Зважаючи на обумовлену мету, визначимо таку послiдовнiсть дослiдження у пропонованш методицi: стисла оцiнка збитюв завданих Украш росiйською вiйськовою агрешею на теперiшнiй час ^ уточнення прагматики функщонування ДПП у зарyбiжних крашах i в Украш та виявлення особливостей ^ формування структури цього механiзмy. Оскiльки формування зазначеного мехашзму мае вщбуватись з врахуванням наслщюв вшськово1 агреси, подамо доступну шформащю щодо цих руйнувань.

За спшьними оцiнками Мiнекономiки та Кшвсько1 школи економiки, загальнi втрати Украши через вшну коливаються у межах вщ $564 до $600 млрд. Зокрема, до ще1 суми входить оцiнка падiння ВВП до $90,2 млрд., тобто 45,1% вщ загально1 величини (за прогнозами Trading Economics на третш квартал 2022 р.). У вщеозверненш до yчасникiв круглого столу Свггового банку президент Володимир Зеленський сказав, що за попередшми пiдрахyнками, yнаслiдок повномасштабного вторгнення Украша вже втратила близько $550 млрд. i потребуе додатково майже $7 млрд. щомюячно1 пiдтримки на виплату заробггних плат бюджетникам та iнших сощальних витрат. Загальнi втрати, починаючи з кшця першого тижня березня i до кiнця квiтня 2022 року зростали лiнiйно з $575,5 до $620,2 млрд., а прямi - з $54,3 до $88,5 млрд. Якщо вшна продовжиться i визначеш тренди збережуться

ще протягом трьох мюящв, то до кшця липня 2022 року сума загальних втрат дшде до $700,5 млрд., а прямих - до $154,5 млрд. [12].

Б. Данилишин конкретизуе щ збитки: «Аналопчш оцшки втрат економiки на основi «територiального вилучення» областей Украши iз нормального процесу економiчного вiдтворення свщчать, що економiчнi втрати Украши у рiчному розрiзi можуть сягати: виробництво ВВП - 46%; експортш надходження - 48%; каштальш iнвестицii -45% » [13].

Саме масштаб цих руйнувань необхiдно враховувати при формуванш цього механiзму i для його належного обгрунтування проаналiзуемо вггчизняний та зарубiжний Д0свiд.

У цьому контексп подамо погляд I. Брайловського щодо базового теоретичного обгрунтування суп ДПП: «В економiчнiй теори протягом майже всiеi iсторii и становлення, досить багато уваги придшялося рiзним сторонам взаемовiдносин державного i приватного секторiв економiки. Водночас через достатню новизну даного економiчного феномену (його офщшна iсторiя починаеться в останш десятирiччя ХХ ст.), i теоретичнi засади державно-приватного партнерства в економiчнiй науцi знаходяться на етат становлення. На нашу думку, виявлення сутносн та змiсту ДПП можливе на основi аналiзу юторичного аналiзу та спираючись на методолопю сучасно! економiчноi науки» [14].

Про комплексшсть сутi ДПП констатують Л. Брогард та О. Перерсен: «Незважаючи на вщмшносн в розумiннi та застосуванш, ДПП в захiдних крашах мають багато спiльних характеристик, включаючи вплив

неолiбералiзму, вщкрин складнi

стандартизованi процеси, довгостроковi контракти, фшософда отримання взаемних вигод» [15].

Зважаючи на особливу актуальшсть цiеi проблематики для Украши, про необхщшсть продовження дослщжень щодо ДПП вказуе Б. Шулюк, i у цьому контекстi зазначае: «Попри наявнють достатньо! кiлькостi наукових доробок вчених у сферi державно-приватного партнерства, дослщження сутностi фiнансового мехашзму його реалiзацii практично вiдсутнi. Вщтак, актуальним е дослiдження концептуальних засад згаданого мехашзму задля покращання фшансово!

взаемодii держави i пiдприемницьких структур» [2].

Оцшюючи прагматику реалiзацii проекпв ДПП в Украiнi, зазначимо: «За даними центральних та мюцевих оргашв виконавчо! влади в Украiнi станом на 01.01.2022 на умовах ДПП укладено 193 договори, з яких реалiзуеться 31 договiр (22 - концесшних договорiв, 5 - договорiв про спiльну дiяльнiсть, 4 - iншi договори), 162 договорiв не реалiзуеться (119 - не виконуеться, 43 -розiрванi / закшчився термiн ди)»[16]. Отже, оцiнюючи щ показники, зробимо висновок, що розвиток ДПП в Украш до цього часу характеризувався незначними

кашталовкладеннями, пасивнiстю та незащкавлешстю мiсцевих органiв влади, вiдсутнiстю належного дiалогу iз бiзнесовими структурами.

ДПП в Украш, згiдно законодавчо! бази, може реалiзовуватися за такими напрямами:виробництво, транспортування i постачання тепла та розподш i постачання природного газу; будiвництво та/або експлуатацiя автострад, дорiг, залiзниць, злiтно-посадкових смуг на аеродромах, моснв, шляхових естакад, тунелiв i метрополггешв, морських i рiчкових портiв та !х iнфраструктури; машинобудування; збiр, очищення та розподiлення води; охорона здоров'я; туризм, вщпочинок, рекреацiя, культура та спорт; забезпечення функцiонування зрошувальних i

осушувальних систем; поводження з вiдходами, крiм збирання та перевезення; виробництво, розподшення та постачання електрично1' енергii; надання соцiальних послуг, управлшня соцiальною установою, закладом; виробництво та впровадження енергозберiгаючих технологш, будiвництво та капiтальний ремонт житлових будинюв, повнiстю чи частково зруйнованих внаслщок бойових дiй на територи проведення антитерористично1' операцii; встановлення модульних будинюв та будiвництво тимчасового житла для внутршньо перемiщених осiб; надання освггшх послуг та послуг у сферi охорони здоров'я; управлiння пам'ятками архггектури та культурно!' спадщини.

Тепер координування процешв ДПП в Украiнi покладено на Мшстерство економiки, Мiнiстерство розвитку громад та територш, а також на Мшстерство

шфраструктури. О^м цих мшстерств, функщонуе низка аналiтичних агенцiй та громадських оргашзацш, зокрема

Украшський центр сприяння розвитку публiчно-приватного партнерства[17], якi допомагають реатзаци в Украш якiсних проекпв ДПП у рiзних сферах.

З метою визначення оптимальних форм та напрямiв вiдновлення фiнансового механiзму ДПП в Украш, з'ясуемо особливостi його застосування в шших крашах, зокрема европейських. У цьому контекст В. Данилишин, О. Стефанюв та О. Щжма зазначають: «За iнтенсивнiстю поширення шструменту державно-приватного

партнерства кра1ни - члени Свропейського Союзу подiляються на чотири групи:

1) краши - «тонери» у використаннi державно-приватних партнерств:

Великобриташя, Францiя, Нiмеччина, Iрландiя та 1талш;

Певну зацiкавленiсть у KOHTeKCTi запозичення передового досвщу для Украши, викликае прагматика напрямiв цього партнерства у зарубiжних крашах, тому подамо вщповщш даш (табл.1.).

Оцiнюючи цi напрями можна дшти таких висновкiв:

2) краши - «середняки», тобто краши iз середшм рiвнем поширення практики державно-приватних партнерств: 1спашя та Португалiя, в яких цей механiзм використовуеться лише в деяких сферах соцiально-економiчного життя;

3) кра1ни - «новоприбульщ», тобто кра1ни, де застосування державно-приватних партнерств знаходиться на початковш стадп: Люксембург, Швецiя, Бельпя, Грецiя;

4) кра1ни Центрально1 та Схщно1 Свропи, якi мають вщмшш вiд «старих» членiв СС соцiально-економiчнi характеристики» [18].

Згiдно даних Свггового банку щорiчна кiлькiсть проектiв ДПП та сума швестицш у свт е доволi значною протягом 2012 -2021 рр., незважаючи на загальну спадну тенденщю (рис.1).

- розгалуженють проектiв у кра1'нах:

- певна направленють, зважаючи на актуальнють вирiшення питань розвитку конкретно!' краши;

- використання рiзних форм ДПП;

- поеднання економiчних та сощальних напрямiв.

кiлькiсть проектiв ■ сума швестицш, млрд евро

Рисунок 1. Кшьккть проенглв ДПП та сума швестицш.

Джерело: [19]

Таблиця 1

Поширення ДПП у co^anbHO-eKOHOMÍ4HOMy житт pÍ3H^ краУн

Джерело: [20, С.42]

Краши Сектори, в яких впроваджуються ДПП

Фшлянд1я Дорожш кoнцeсiï' (тшьове мито). Школи i вища освгга

Франщя Концесп на спорудження автомапстралей (реальне мито). Концеси на водопостачання

Грещя Концесп на спорудження дорп (реальне мито). Зал1зниця полегшеного типу у Фесалошках

1рланд1я Транспорт, освгга, водопостачання, управлшня выходами

1тал1я Шкарт, транспорт, управлшня выходами

Нщерланди Водопостачання, швидшсш зал1зничш мапстрал

Португал1я Аеропорти, дорожш концесп (тшьове мито)

Япошя Охорона здоров'я, житло, шформацшш технологи та транспорт на репональному р1вш

Австрал1я Дороги (Мельбурн), лжарш (штати В1ктор1я та Новий Швденний Вельс), в'язнищ (штати В1ктор1я та Захщна Австрал1я)

Швденна Африка В'язнищ, водопостачання, охорона здоров'я, освгга

Характерною особливютю проекпв е рахунок коштiв, якi надаються Свропейською доволi суттева фiнансова шдтримка ДПП за комiсiею, млн. евро (табл. 2)

Таблиця 2

Проекти, як реалiзувались в окремих крашах протягом 2000-2014 рр. за пщтримки

СвропейськоТ комкн

Джерело: [21]

Краши Кшьшсть проекпв Загальна варпсть Внесок £К % частки £К

Хорвапя 1 331 20 6,0

Бельпя 2 1286 81 6,2

Португал1я 3 2379 564 23,7

Польща 4 388 272 70,1

1спашя 4 2422 311 12,8

Грещя 8 6806 3301 48,5

Н1меччина 14 2147 254 11,8

Франщя 21 9856 324 3,3

Отже, характеризуючи цi процеси, зауважимо що обсяги фшансування проeктiв ДПП у свт вимiрюються десятками мiльярдiв доларiв США i в рiзних крашах склались власш прiоритeти ïx рeалiзацiï. Подамо ïx окрeмi напрями.

Про активне розповсюдження процeсiв ДППу аграрних крашах констатують В. Круглов та Д. Терещенко: «Наприклад, у Мексищ нове бачення розвитку аграрноï сфери передбачае спшьну iнiцiативу державного та приватного сeкторiв щодо

активiзацil та забезпечення нових напрямюв для сшьського господарства. Iнституцiйнi механiзми були встановлеш у окремих галузевих напрямах (олшш культури, зерновi, фрукти та овоч^ кава та какао) на основi партнерства держави та приватного сектору для кожно1 групи продуктiв харчування. Кожний напрям товарно1 групи очолюють потужш нацiональнi або багато нацюнальш корпорацп з акцентом на спшьш програми серед рiзноманiтних груп компанш Завдяки роботi у галузi очшуеться виграш на

виробництв^ збун та збшьшення швестицш Японiя розробила стратегiю «Made With Japan», що сприяе розвитку свггового ланцюжка вартостi продуктiв харчування, особливо в крашах, що розвиваються, за допомогою ДПП. Встановленi харчовi ланцюжки додано! вартостi вiдображають кращий споживчий попит. У сферi сiльськогосподарського сшвробггництва уряд Японп спiвпрацюe з кра!нами-партнерами з метою створення ланцюжкiв додано! вартосн, якi залучають суб'eктiв приватного сектору з обох сторш Бразильське агентство сшьськогосподарських дослiджень (Embrapa) розробило стратепю для нового наукового бачення, спрямованого на дослщження на наступш 20 рокiв. Цi зусилля координуються за допомогою програми «Agropensa», створено! в 2012 рощ, яка дie через мережевий шдхщ. «Agropensa»

спецiалiзуеться на взаемоди з вiдповiдними защкавленими сторонами в Бразилп та за кордоном, метою яко! е виробництво та розповсюдження стратегiчних знань щодо майбутшх технологiчних проблем та можливостей для сшьського господарства на основi партнерства мiждержавними та приватними суб'ектами на нащональному та мiжнародному рiвнях» [22].

Проекти ДПП в кра!нах €С характеризуеться значним тимчасовим лагом. Так, серед найбшьших европейських проекпв державно-приватного партнерства, що були реалiзованi за 2010-2011 роки були таю:

- проект залiзничного GSM-R-сполучення у Францп. Контракт передбачае бущвництво, експлуатацiю та технiчне обслуговування ново! технологи залiзничного сполучення, система розгорнута на бшьш нiж 14000 111 км звичайних i високо швидюсних залiзничних лiнiй у кра!нi. Обсяг швестицш проекту - 660 млн. евро, реалiзований у 2010 рощ;

- проект бущвництва фламандських шкш у Бельгi! завершився в червш 2010 року. Цей проект з обсягом фшансування 1,5 млрд. евро стосуеться реставрацп, реконструкци i перебудови 211 шкш першого та другого рiвнiв у Фландрi!; - в лютому 2010 рощ завершено бущвництво зоопарку Vincennes (Францiя). Обсяг швестицш - 160 млн. евро. Це перший у свт проект ДПП з будiвництва зоопарку;

- проект залiзничного сполучення велико! швидкосн реалiзований у 2010 роцi у Португалп (180-кiлометрова лiнiя мiж Poceirao i Caia). З обсягом швестицш у 1,6 млрд. евро ця угода - найбшьший проект ДПП в юторп краши;

- у 2011 рощ у Францп були реалiзованi проекти: бущвництво швидкiсних залiзниць Тур-Бордо (обсяг швестицш -5,4 млрд. евро); Бретань-Луара (1,2 млрд. евро); бущвництво штаб-квартири Мшютерства оборони (1,5 млрд. евро); автостради A63 (1 млрд. евро); проект автозаправок EcoTaxe (840 млн. евро) [23, с.167-169].

Водночас, незважаючи на певнi позитиви к процесах ДПП, е також окремi негативи, про що шформуе Свропейська палата аудиторiв: «Проте на сьогодшшнш день фонди GC мало використовуються для ДПП. Хоча полггика Комiсiï направлена на заохочування використання ДПП протягом кшькох рокiв (наприклад, стратепя «Свропа 2020») як потенцшно ефективний засiб реалiзацiï проектiв, ми визначили, що за перюд 20002014 рр. одержано 5,6 млрд. евро фшансування вщ GC. Структурш гранти та гранти Фонду згуртування були основним джерелом фiнансування €С, за ними йшли фiнансовi шструменти - часто у спiвпрацi з Свропейським iнвестицiйним банком (ОБ). Крiм того, хоча три держави-члени, як ми вiдвiдали (Францiя, Грецiя та 1спашя) були знайомi з реалiзацiею проектiв та концесiй ДПП, вони не мали повнютю адекватноï iнституцiйноï бази для забезпечення успiшного управлшня проектами ДПП.У вiдвiданих державах-членах у рiзному ступенi був вiдсутнiй адекватний стратепчний пiдхiд до використання ДПП. Вони розглядалися як залучення додаткового фшансування у виглядi приватних кошнв, але не було чiткого бачення того, яку роль ДПП мае вщгравати у нащональних iнвестицiйних стратепях або в яких галузях було б дощльно видiляти значну частку майбутнiх бюджетiв [24].

Аналiзуючи процеси розвитку ДПП в зарубiжних краïнах, можна зробити такi узагальнюючi висновки щодо вiдповiдного фiнансового мехашзму:

- масштабнють виконання проектiв;

- перманентна та доволi суттева фшансова, iнформацiйна, технiчна пiдтримка державних та мюцевих оргашв влади, а

також вщ Свропейсько1' комiсiï у сприянш реалiзацiï проектiв;

- чггка визначенiсть прiоритетiв розвитку;

- взаемна вигщнють та перспективнiсть реалiзацiï проекпв розвитку конкретно1' адмiнiстративноï одиницi;

- наявнють окремих проблем щодо координацп проектiв.

Порiвнюючи фiнансовий механiзм ДПП в Украш та зарyбiжних крашах визначимо таю особливосн:

Таблиця 3

Поpiвняння особливостей функцiонувaння фiнaнсового Mexarn3My ДПП в Укpaïнi в

зapубiжних кpaïнaх

Джерело: сформовано автором

Украша Зарубгжт кра1ни

Незначш обсяги фшансування та кшьшсть проекпв; Довол1 значн1 обсяги ф1нансування проект1в;

Незначна бюджетна шдтримка Суттева п1дтримка 1з бюджет1в ус1х р1вшв

Лише вичизняш фшансов1 ресурси Допомога в1д бюджету £С

Перюдична п1дтримка Защкавлешсть та п1дтримка орган1в влади вах вс1х р1вн1в

Окрем1 проекти з незначним обсягом фшансування Масштабн1сть проект1в

Саме тому, враховуючи аргументоваш погляди зазначених учених, з усвщомленням науково1 актуальностi продовження дослiджень ще1 проблематики та з врахуванням прагматики реалiзацiï проектiв ДПП е об'ективна необхiднiсть у розробцi нового фшансового механiзму, адаптованого до умов тслявоенного вщновлення. Беручи до уваги обумовлену необхщтсть розробки такого фiнансового мехашзму, зважаючи на наявнi у працях вггчизняних вчених складовi, з врахуванням обгрунтованих додаткових власних складових, запропоновано таку схему структури фiнансового мехашзму ДППв умовах пiслявоенного вiдновлення Украши (рис. 2).

При формуванш зазначеного мехашзму враховаш стратегiчнi нормативно-правовi акти щодо вщновлення Украши, зокрема Указ Президента Украши №266/2022 вщ 21 квггня 2022 року, який визначив напрями вщновлення та передбачив формування вщповщних робочих груп. [25]. Питання щодо формування програм ДПП вщнесено до компетенцн таких основних робочих груп: зокрема з питань: вщновлення та розбудови шфраструктури; вщновлення та розвитку економши;бущвництва, мютобудування, модернiзацiï мют та регiонiв;

Розроблену структуру зазначеного фшансового мехашзму доцшьно

застосовувати при пошуку та формуваннi

нацiональних, регюнальних та мiсцевих, зокрема на рiвнi територiальноl громади, проектiв ДПП. Зазначимо, що структура фшансового мехашзму ДПП базуеться на науковому доробку провщних зарубiжних та впчизняних учених, враховуе сприйнятливий зарубiжний досвiд та прагматику впчизняних реалiй, е вагомим шструментом реалiзацil як загальнодержавно1 так i мюцево1 фшансово1 полiтики, що в сукупносн дае змогу формувати напрями соцiально-економiчного вiдновлення конкретно1 адмшстративно1 одинищ.

Перспективними напрямами розвитку ДПП будуть освiта та медицина. Ц галузi потребують значного покращення

матерiально-технiчноl бази та значних катталовкладень в сучаснi технологи. Виршити цi завдання можливо лише завдяки сшвпращ держави та бiзнесу.

На регiональному рiвнi необхiдно сформувати сприятливi умови для реалiзацil проекпв ДПП в сферi житлово-комунального господарства, транспортного обслуговування, теплопостачання, модершзацИ зовншнього освгтлення, прибирання, утеплення будинюв, буд1вництво стад1ошв, садочюв, парковок, переведення на аутсорсинг послуг охорони, в1дновлення аеропорт1в тощо.

Зовтшт чинники

Р!вень впливу на ф1нансовий меxaнiзм ДПП

Внутршне середовище

Ieрaрxiя проект1в ДПП

Haцlонaльний Рег1ональний М1сцевий Громади

1

Огратепя вщновлення краши

Огратепя вщновлення репону

вlдновлення громади

Oбгрyнтyвaння ново! структури фlнaнсового меxaнlзмy ДПП

^ Cклaдовl

В1з1я

Мета

Завдання

Фyнкцlï

Юридична

Бюджетн1 програми

Проекти ДПП Договори про ствпрацю

Ф1нансова

Видатки ДБУ Видатки бюджет1в громад

Приватн1 ф1нансов1 ресурси

* Мон1торинг прогнозниx проект1в ДПП

Пошук новиx форм сп1впрац1

Mеxaнlзми реал1зацп проект1в ДПП

Oцlнкa ефективност1 проект1в ДПП

Рисунок 2. Структура фшансового мехашзму ДПП

Джерело: власна розробка

Aктyaльними об^ктами ДПП на р1вш територiaльниx громад можуть бути як економ1чш так i сощальш проекти. Cеред економiчниx - буд1вництво об'eктiв заклад1в xaрчyвaння, невеликиx пiдприeмств по переробц1 продукт1в рослинництва та тваринництва, а серед соцiaльниx - освгтш заклади, парков1 зони та об^кти рекреац1йного призначення; об'eкти юторико-aрxiтектyрноï спадщини; надання соцiaльниx

послуг, управлшня сощальною установою, закладом тощо.

Oœ^m процеси в1дновлення будуть складними та тривалими, а п1двищення якост1 життя мешканц1в територiaльниx громад потребye знaчниx кап1таловкладень у застар1лу шфраструктуру, e очевидним що без залучення фiнaнсовиx ресурс1в приватного власника реал1зувати у переважн1й б1льшост1 економ1чн1 та сощальш проекти неможливо.

Висновки

Виконане дослщження з розробки нового фшансового мехашзму державно-приватного партнерства в умовах тслявоенного вщновлення буде сприяти подальшому розвитковi процесiв ДПП в Украш, а результати цього дослщження дають змогу зробити таю висновки:

- ДПП в зарубiжних крашах протягом другого десятилггтя XXI ст. отримало широке розповсюдження i стало ефективним шструментом вирiшення як загальнодержавних так i мiсцевих проблем соцiально-економiчного розвитку;

- сучаснi вггчизняш довоеннi реалiï характеризувалися незначними обсягами iнвестицiй у проекти ДПП, зважаючи на низку причин ментального сприйняття

щодо важливих комплексних сощальних проекпв;

- у тслявоенний перiод коли територiальнi громади матимуть реальнi повноваження у використанш фiнансових ресурсiв, i вiдповiдно, формуванш програм розвитку громади, запропонована нова структура фшансового мехашзму ДПП, буде вагомим шструментом забезпечення такого вщновлення.

Позитивно оцшюючи розвиток проекпв ДПП в зарубiжних крашах з рiзними формами !х реатзаци, беручи до уваги погляди вчених щодо фшансового мехашзму ДПП та враховуючи впчизняну прагматику, зробимо висновок, що розроблений мехашзм ДПП в шслявоенних умовах е вагомим напрямом виршення важливих суспшьних проблем.

L.GORDIENKO 1*

1* Doctor of Economics, Associate Professor, Head of the Department of Marketing, Finance, Banking and Insurance of Rauf Ablyazov East European University, e-mail: lgordienko35@gmail.com; ORCID ID: 0000-00018979-8968

FINANCIAL MECHANISM OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE CONDITIONS OF POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE

Goal. The article is devoted to the generalization of the peculiarities of the functioning of public-private partnership in Ukraine and some foreign countries and the development of the financial mechanism of public-private partnership in the postwar reconstruction of Ukraine. Method. Taking into account the specifics of the study, a systematic approach and a method of comparative analysis were used, an assessment of the losses of Ukraine's economy caused by Russian military aggression was presented, and the structure of this mechanism was formed. Results. The pragmatics of the functioning of this financial mechanism in Ukraine and in some foreign countries is analyzed by comparing features and differences. The significant amounts of funding for public-private partnership projects in foreign countries and in Ukraine were emphasized and it was determined that structural grants and grants of the Cohesion Fund were the main source of funding for projects in EU countries. It is also a well-established practice in foreign countries to finance long-term large-scale projects. The importance of coordinators of public-private partnership processes in Ukraine, in particular, line ministries, analytical agencies and public organizations that promote the implementation of quality projects in Ukraine in various fields. Scientific novelty. Using a systematic approach, based on the work of domestic scientists and taking into account the specifics of Ukraine's economy in martial law, a diagram of the structure of the financial mechanism of PPP in the postwar reconstruction of Ukraine. Practical significance. The proposed structure of this financial mechanism should be used in the formation of national, regional and local, in particular at the level of the territorial community economic recovery programs. Promising objects of PPP at the level of territorial communities can be both economic and social projects, given the level of destruction of housing and other social infrastructure. Among the economic ones, the construction of food establishments, small enterprises for processing crop and livestock products, production of household items is relevant, and among the social ones - housing projects, park areas and recreational facilities; objects of historical and architectural heritage; provision of social services, management of a social institution, institution, etc.

Keywords: public-private partnership; social infrastructure, financial mechanism.

REFERENCES

1. Shuliuk B.S. (2020) Zakonodavchi kolizii rozvytku finansovoho mekhanizmu derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini. Innovatsiin aekonomika. 7-8. 28-32. [in Ukrainian].

2. Shuliuk B.S. (2018) Kontseptualni zasady finansovoho mekhanizmu derzhavno-pryvatnoho partnerstva. Visnyk ZhDTU. 4 (86). 118-123. [inUkrainian].

3. Pyroh O.V., Tomych M. I., Voronovska M. M. (2021) Modeli derzhavno-pryvatnoho partnerstva u zovnishno-ekonomichnii diialnosti: formy, mekhanizmy, dekompozytsiia. Finansovyi prostir. 4 (44). 8-19. [in Ukrainian].

5. Kruhlov V. V.(2018) Modeli derzhavno-pryvatnoho partnerstva. Derzhava ta rehiony. 2 (62). 56-61. [in Ukrainian].

6. Demydiuk S.M., Kniazevych A.O., Kraichuk O.V. (2022) Porivnialno-instytutsionalnii pidkhid do doslidzhennia

sutnosti pidpryiemnytskoi diialnosti. Biznes-Navihator. 1. 45-49. [in Ukrainian].

7. Danylyshyn V. I., Stefankiv O. M., Tsizhma O. A. (2016). Zarubizhnyi dosvid derzhavno-pryvatnoho partnerstva

ta propozytsii shchodoyohovdoskonalennia v Ukraini. Hlobalni ta natsionalni problem ekonomiky: elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal. 11. 332-336. [in Ukrainian].

8. Bohdan T. (2022) Vidnovlennia ekonomiky: napriamy, vazheli, instytutsii. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/04/25/686208/ [in Ukrainian].

9. Reznikova N., Panchenko V. (2022) Yak unyknuty evtanazii ukrainskoi ekonomiky. URL: https://tyzhden.ua/Economics/254638 [inUkrainian].

10. Ukraina 2022. Yak nevtratyty svii shans staty sylnoiu derzhavoiu. (2022). URL: https://drive.google.com/file/d/ 1bVEYJ4Zgj3f8XPHh 1C2h99TvfLOh2snh/view [in Ukrainian].

11. Zapatrinal. (2022). Attracting private business to rebuild Ukrainian cities considering SDGs. / 6 th UNECE International PPP Forum -Barcelona 4-6 May. URL: https://unece.org/sites/default/files/202205/UNECE%20PPP%20Forum%206th%20session-Side%20event%203-CSEND.pdf. [in English].

12. Konchyn V., Kolosov A. (2022). Skilky koshtuvatyme vidnovlennia Ukrainy: doslidzhennia ekonomika viiny. URL: https://glavcom.ua/economics/finances/skilki-koshtuvatime-vidnovlennya-ukrajini-prognoz-naukovciv-provid-nih-universitetiv-844842.html. [in Ukrainian].

13. Danylyshyn B. (2022). Vytysnuty maksymum z Rosii ta zaluchyty koshty partneriv. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/13/685656/ [in Ukrainian].

14. Brailovskyi I. A. (2014). Derzhavno-pryvatne partnerstvo: metodolohiia, teoriia, mekhanizmyrozvytku. URL: http://sp.nmu.org.ua/ [in Ukrainian].

15. Brogaard L., Petersen O. H. (2018). Public-private partnerships (PPPs) indevelopment policy: Exploring the conceptand practice. Development Policy Review. 2018. URL:https://doi.org/10.1111/dpr.12277.

16. Stanzdiisnennia DPP v Ukraini. (2022). Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini [in Ukrainian].

17. Ukrainskyi tsentr spryiannia rozvytku publichno-pryvatnoho partnerstva. Ofitsiinyi sait. URL: https://www.ukrppp.com/uk/science. [in Ukrainian].

18. Danylyshyn V. I., Stefankiv O. M., Tsizhma O. A. (2016). Zarubizhnyi dosvid derzhavno-pryvatnoho partnerstva ta propozytsii shchodoyohovdos konalennia v Ukraini. Hlobalni ta natsionalni problem ekonomiky: elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal. 11. 332-336. [in Ukrainian].

19. PPI Project Database. The World Bank. (2022). URL: http://ppi.worldbank.org. [in English].

20. Proshkuratov O. M. (2014).Osnovni sotsialno-ekonomichni sfery realizatsii derzhavno- pryvatnoho partnerstva u sviti. Naukovi pratsi NDFI. 1 (66). 40-48. [in Ukrainian].

21. Private Participation in Infrastructure (PPI).(2021).The World Bank. Annual Report. URL: https://ppi.worldbank.org/content/dam/PPI/documents/PPI-2021-Annual-Report.pdf. [in English].

22. Kruhlov V. M., Tereshchenko D. A. (2021). Realizatsiia proiektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva v ahrarnomu sektori. Public Administration and Regional Development. 3. 675-698 [in Ukrainian].

23. Strukova V. (2016). Administratyvno-pravove rehuliuvannia publichno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini. Kyiv. 226. [in Ukrainian].

24. Public Private Partnerships in the EU: Widespread short comings and limited benefits. (2018). European Counrt of Auditors. Special Report. URL: https://op.europa.eu/webpub/eca/special-reports/ppp-9-2018/en/[in English].

25. Pytannia Natsionalnoi rady z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv viiny. Ukaz Prezydenta Ukrainy №266/2022 vid 21 kvitnia 2022 roku URL: https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225 [in Ukrainian].

OraiTa HagiMmna go pega^ii': 09.06.2022

Received: 2022.06.09