CC BY
15
"International Labour Organization. Employment protection legislation: Summary indicators in the area of terminating regular contracts (individual dismissals), 2015". http://www.ilo.org/travail/ areasofwork/WCMS_357390/lang--en/index.htm
Martin, J. P., and Scarpetta, S. "Setting it Right: Employment Protection, Labour Reallocation and Productivity". IZA Policy Paper, no. 27 (2011).
OECD Employment Outlook. Employment Protection Regulation and Labour Market Performance, 2004.
Scarpetta, S. "Employment protection. IZA World of Labor. 2014". https://wol.iza.org/articles/employment-protection/long
Sigeman, T. "Employment Protection in Scandinavian Law" In Nordic Labour Law - Legal Abbreviations, 257-275. 2002.
УДК 330.111.62.330.3
ТЕОРЕТИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ЗАРУБ1ЖНОГО Д0СВ1ДУ Ф1НАНСУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1Й В СИСТЕМ! ПАРТНЕРСЬКИХ В1ДНОСИН ДЕРЖАВИ I Б1ЗНЕСУ ТА 1МплЕМЕНТАц1я йОгО в УКРАТИ!
© 2017
КАЛИТА Т. А.
УДК 330.111.62.330.3
Калита Т. А. Теоретичн та практичш аспекти зарубiжного досвщу фiнансування iнвестицiй у CMCTeMi партнерських вiдносин держави i бiзнесу та iмплементацiя його в Украi'нi
У статт'1 досл'джено заруб1жний docBid розвитку та впровадження державно-приватного партнерства (ДПП) та його роль в економ1чному розвитку краш. Надано основш характеристики ДПП у рiзних крашах i визначено ocнoвнi закoнoмiрнocтi та критерИ вибору видiв та характеристик ДППзалежно вiдтипуекoнoмiчнo'iта ф'шансовоi системи. Встановлено, що ДППрозширюефшансовiможливостiздшснення швестицш у софльно значущi проекти. ДПП найб'шьше поширене в розвинених кра'шах (Великобриташя, США, Франтя, Нiмеччинаj. Щодо дocвiду «прoмiжних краш у сферi розвитку ДПП», то в них державно-приватне партнерство розвинуто на iнcтитуцiйнoму р'вш. Серед «крат, як затзнилися у сферi реал'ваци ДПП», висвтлено досв'д Польщi, серед краш колишнього СНД - Казахстану. Виявлено, що ДПП притаманш таш принципи: oрieнтацiя на нацональний або мщевий розвиток, зад'тння небюджетного фшансування урoзмiрi бльше50%, сприяння шнова^ям, створення спе^альних державних iнcтитуцiй щодо регулювання ДПП i в'дпов'дного законодавства. Також проанал'вовано переваги та недолши застосування ДПП для фшансування швестицш, визначено основш умови тенденцИ його розвитку.
Ключов слова: державно-приватне партнерство (ДПП), приватне фшансування швестицй, державш та приватш партнери, концеая, державш гарантП, державш замовлення, 'шфраструктурш проекти. Табл.: 1. Б'бл.: 22.
Калита Тетяна АнатолИвна - здобувач, асистент кафедри фшансових ринтв Ушверситету державноi фккальноi служби Украши (вул. Ушверси-тетська, 31,1рпшь, Ки/вська область, 08201, Украина) E-mail: tarod75@ukr.net
УДК 330.111.62.330.3
Калита Т. А. Теоретические и практические аспекты зарубежного
опыта финансирования инвестиций в системе партнерских отношений государства и бизнеса и имплементация его в Украине
В статье исследован зарубежный опыт развития и внедрения государственно-частного партнерства (ГЧПj и его роль в экономическом развитии страны. Приведены основные характеристики ГЧП в разных странах и определены основные закономерности и критерии выбора видов и характеристик ГЧП в зависимости от типа экономической и финансовой системы. Установлено, что ГЧП расширяет финансовые возможности реализации инвестиций в социально значимые проекты. ГЧП наиболее распространено в развитых странах (Великобритания, США, Франция, Германияj. Что касается опыта «промежуточных стран в области развития ГЧП», то в них государственно-частное партнерство развито на институциональном уровне. Среди «стран, которые опоздали в сфере реализации ГЧП», показан опыт Польши, среди стран бывшего СНГ - Казахстана. Выявлено, что для ГЧП свойственны следующие принципы: ориентация на национальное или региональное развитие, привлечение небюджетного финансирования в размере больше 50%, содействие инновациям, создание специальных государственных институтов, которые регулируют ГЧП, и соответствующего законодательства. Также проанализированы преимущества и недостатки применения ГЧП для финансирования инвестиций, определены основные тенденции развития.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство (ГЧП), частное финансирование инвестиций, государственные и частные партнеры, концессия, государственные гарантии, государственные заказы, инфраструктурные проекты. Табл.: 1. Библ.: 22.
Калита Татьяна Анатолиевна - соискатель, ассистент кафедры финансовых рынков Университета государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украинаj
E-mail: tarod75@ukr.net
UDC 330.111.62.330.3 Kalyta T. A. The Theoretical and Practical Aspects of the Foreign Experience of Financing Investment in the System of the State and Business Partnerships and Its Implementation in Ukraine
The article explores the foreign experience of development and implementation of public-private partnership (PPP) and its role in the economic development of the country The main characteristics of PPP in different countries have been provided and the main regularities together with criteria for selecting the PPP kinds and characteristics, depending on the type of economic and financial system have been defined. It has been determined that PPP increases the financial opportunities for investment in the socially significant projects. PPPs are most common in developed countries (UK, United States, France, Germany). As for the experience of the «intermediate countries in the sphere of PPP development», the public-private partnership is developed at the institutional level in these countries. Among the «countries that are late in the PPP implementation», the Poland's experience has been observed, among the countries of the former CIS - the experience of Kazakhstan. It has been identified that PPP is based on the following principles: a focus on the national or the regional development, attraction of more than 50 per cent of non-budget financing, promotion of innovation, and establishment of the special State institutions that regulate PPPs and of relevant legislation. Also the advantages and disadvantages of PPPs for investment financing have been analyzed and the major development tendencies have been defined. Keywords: public-private partnership (PPP), private financing of investments, public and private partners, concession, State guarantees, government orders, infrastructure projects. Tbl.: 1. Bibl.: 22.
Kalyta Tetiana A. - Applicant, Assistant Professor of the Department of Financial Markets, University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Univer-sytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: tarod75@ukr.net
Потужний синергетичний ефект державно-приватного партнерства (ДПП) щодо подолання фшансових обмежень зумовив його широке ви-користання у практицi фiнансування iнвестицiй у зару-бiжних крашах. Необхiднiсть i доцiльнiсть використання рiзних форм ДПП зумовлено трансформащею цкей, прь оритетГв i умов економГчно1 дiяльностi держави в процесГ розвитку краш (як, наприклад, у крашах бвропейського Союзу, Латинсько'1 Америки, Швденно-СхГдно1 АзГ1) та/ або формуванням ринкових шститутгв в економщ (наприклад, як у крашах колишнього соцiалiстичного табору). КрГм того, ДПП дозволяе забезпечити економiчний розвиток кра'1ни, розширюючи фiнансовi можливостГ здiйснення iнвестицiй у сощально значущi проекти.
Дослiдженню зарубiжного досвГду оргашзаци та впровадження державно-приватного партнерства при-святили сво'1 працi Н. В. Шроженко, О. М. Емельянова, О. В. СвГрська, З. В. Шкурко, Д. В. Романченко, В. I. На-сипаний, М. В. Пундик, К. I. Луговик, Н. М. Богданова, С. А. Запорожець, В. П. Жук.
У роботах В. I. Варнавського, Р. М. Шжегородцева, Д. Делмона, М. А. Ладуби, I. Ю. Мерзлова, Н. Ю. Му-щинсько'1, В. А. Федоровича, Л. Шарингера, А. В. Шохша проаналiзована теорш i практика зарубiжного досвГду фiнансування iнновацiйно-iнвестицiйних проектГв у системi державно-приватного партнерства.
Метою дано'1 статтi е аналiз та систематизацш зарубiжного досвГду форм взаемоди держави та бГзне-су в процесГ реалГзацГ1 ГнновацГйно-ГнвестицГйних проектГв, виокремлення позитивних i негативних аспектГв державно-приватного партнерства щодо фГнансування швестицш та ГнновацГй для надання подальших реко-мендацГй щодо фГнансування стратепчно значущих проектГв в Укра'1нГ.
Зупишмося на основних характеристиках державно-приватного партнерства (ДПП) у рГзних крашах для того, щоб визначити основш закономГрностГ та кри-терГ1 вибору видГв та характеристик ДПП залежно вГд типу економГчно'1 та фшансово'1 систем, i на цГй основГ -сформувати рекомендацГ1 для розвитку ДПП в УкраМ.
У Великш БританГ1 у 1992 р. спещальним законом була заснована так звана Приватна Фшансова 1тщ-атива (Private Financing Initiative, PFI [4]. Схема ii дГ1 полягала в тому, що приватний сектор будуе об'екти за сво! кошти, потГм експлуатуе !х протягом певного перГ-оду часу, отримуючи вГд цього дохГд. За даними британ-ського уряду, у 1990-х роках реалГзацш тако1 схеми ДПП забезпечувала в середньому до 17% економи бюджету краши. ЩорГчно укладалося до 80 нових проектГв, що означало зростання илькоси ДПП на 11,0% на рж.
У 1997 р. (напередоднГ валютно-фшансово1 кризи) механГзм регшзаци ДПП у рамках Приватно1 Фшансо-во! Шщативи був трансформований i у 2000 р. у формГ товариства з обмеженою вГдповГдальнГстю була створена спещальна державно-приватна компанГя Partnerships UK, що набула повноважень основного керГвника проектГв ДПП з боку держави. До функцш Partnerships UK вГдносилася розробка моделей ДПП; супровГд проектГв у процесГ !х реалГзацш НинГ на офГцГйнГй Ытернет-сторГнцГ компани розмГщено ГнформацГю щодо 861 реа-
лГзованого соцГального-економГчного проекту, що були забезпечеш державними гарантами. У 2011 р. через низьку рентабельшсть та непрозорГсть виконання проектГв Partnerships UK була закрита [10].
У 2011 р. шсля виявлення проблем функцюнуван-ня ДПП урядом Великобритани було створено проект «Приватне Фтансування-2», що спрямовував кошти у фГнансування шфраструктурних об'ектГв у сферГ освГти, охорони здоров'я, економГчно1 безпеки та охорони на-вколишнього середовища.
У Великобритани у транспортнш галузГ ДПП розвивае неприбуткова оргашзацш Мережа залГзниць (Network Rail), що мае особливий статус i спещаль-нГ права. Ккьюсть представникГв державних органГв управлшня в Network Rail згГдно з чинним законодав-ством не повинна перевищувати 75%. До складу заснов-ниюв Network Rail входять приватш компани, техноло-гГчно пов'язанГ Гз залГзницями. ЗгГдно з положенням про компанш весь прибуток Network Rail решвестуеться в пГдтримку, розвиток i модернГзацГю Гнфраструктури залГзниць [22]. Il управлГння здГйснюе керГвництво британ-ською залГзничною галуззю, що вГдповГдае за управлГння вантажними та пасажирськими перевезеннями, захист прав споживачГв, реалГзацш швестицшних проектГв.
НинГ у Великобритани у сферГ розвитку ДПП та-кож функцГонуе компанш Мкцевого партнерства (Local Partnerships) [9]. Пращвники зазначено1 компани допомагають державному сектору в реалГзаци проектГв ДПП шляхом професшно1 пГдтримки i консультування.
Таким чином, в основГ розвитку ДПП у Великобритани, як i в шших крашах, лежать принципи оптимГзаци розподГлу ризикГв i максимГзаци при-буткГв вГд Гнвестування в занадто ризиковаш або дов-готривалГ соцГальнГ проекти, що матимуть вГддачу лише через певний перГод часу.
Щодо США, то, незважаючи на розвинешсть ринкових механГзмГв, така форма Гнвестування, як ДПП досить поширена, передусГм, на мунГципальному рГвш. ОсновнГ повноваження щодо регулювання ДПП мае На-щональна рада з державно-приватного партнерства (The National Council for Public-Private Partnerships), заснована ще в 1965 р. (оновлена у 2005 р.). У центрГ и ува-ги - розвиток проектГв щодо Гнвестування в транспорт-ну шфраструктуру, охорону навколишнього середови-ща, реалГзацГю соцГальних проектГв на мунГципальному рГвш [7; 21].
У 1988 р. для фГнансування розробки i впровадження новггнГх технологш Конгресом було ухвалено рГшення про видкення в бюджетГ спецГальних федеральних асиг-нувань на фГнансування в кожному штатГ центрГв розвитку програми ДПП. Таким чином, ДПП стало вагомим шструментом фГнансування ГнвестицГйно-ГнновацГйно1 дшльносп в США.
ФГнансуванню шдлягають швестицшш проекти, що вГдповГдають певним критер1ям, перш за все - орГентова-нГ на нацГональний або мГсцевий розвиток, задшння небюджетного фГнансування та сприяння Гнновац1ям [20].
Про обсяги фГнансування швестицш у рамках ДПП свГдчать таю цифри. Президент Д. Трамп пропо-
нував видкити до 1 трлн дол. на фшансування швес-тиц1йних проект1в. На кожний великий проект спря-мовуеться 25 млн дол. США; на кожен малий проект -5 млн дол. США (усього - до 10% в1д загального обсягу фшансування). Ткьки у 2017 р. Нацюнальною радою з державно-приватного партнерства було видкено 710 млн дол. США i плануеться видкити ще 855 млн дол. США до 2018 р. На проекти щодо охорони навколиш-нього середовища спрямовуеться до 25% в1д обсягу ви-дкеного ф1нансування [19].
Зважаючи, що вагомим 1нструментом п1дтримки реал1зацИ ДПП е забезпечення попиту на 'ix продукц1ю, у США державш замовлення в рамках ДПП щор1чно до-сягають 1,5-1,7 трлн дол., або 20% сукупного портфеля державних замовлень по промислових п1дприемствах. У регшзаци ДПП щор1чно зайнято 15-17% населення, Державною контрактною системою охоплено 90-92% виробництва номенклатури товар1в i послуг [14; 19]. Про економ1чну ефективн1сть функц1онування ДПП у США св1дчать досл1дження науковц1в. За !х результатами, при застосуванн1 ДПП в 1нвестиц1йно-1нновац1йн1й сфер1 США кожен вкладений в програму долар генерував для бюджету США чотири долари додаткових податкових надходжень [16, с. 13].
Мехашзми державно-приватного партнерства активно використовуються у Франци в рамках д1яльност1 Ствтовариства ЗмшаноЧ Економь ки (SEM) i р1зномаштних концес1й [17]. Для поширення ДПП у широких колах створено «Кершництво користу-вача», у якому детально роз'яснено основш механ1зми державно-приватного партнерства, схеми, форми, шфор-мацш щодо фшансування. Основними сферами впрова-дження ДПП у краМ е концесИ на спорудження автомап-стралей та на водопостачання (тобто у сфер1 шфраструк-тури та житлово-комунального господарства) [11].
Законодавча база для функцюнування SEM була сформована ще у 1966 i 1983 рр. Також кнуе Закон Франци № 2002-1094 в1д 29 серпня 2002 р., в1домий як LOPSI, що дозволяе приватному сектору брати участь у проектуванш, буд1вництв1, ф1нансуванн1 та обслугову-ванн1 об'ект1в для потреб правосуддя, правоохоронних орган1в, армИ, мшстерства оборони, а постанова уряду Франци № 2003-850 в1д 4 вересня 2003 р. дозволяе приватному сектору брати участь в аналопчних контр-актних схемах у сфер1 охорони здоров'я. У 2004 р. був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, а в 2005 р. було створено центр розвитку ДПП при м1-шстерств1 ф1нанс1в [7, с. 78].
Для Украти, на наш погляд, корисним е docBid Франци щодо концесш у сферi будiвництва та шфра-структури.
Узагальнюючи, до позитивних насл1дюв викори-стання ДПП у Франци сл1д в1днести: оптим1зац1ю роз-подку ризик1в; розширення можливостей держави реал1зацИ та фшансування важливих проект1в через залучення приватного кашталу; п1двищення р1вня ефек-тивност1 через зниження витрат i отримання додатко-вих прибутк1в, розвиток приватного сектора при збере-женн1 контролюючих функц1й держави.
У Шмеччиш ДПП поширене у сферi швестицшно! дшльносй в кооперативному будiвництвi. Зокрема за-проваджено схему рефiнансування ДПП за отримани-ми кредитами за рахунок стягнення плати за про!зд не ткьки у формi державного збору зпдно з положенням публiчного права, а й плати за прошд зпдно з нормами цивкьного права. При цьому економiчна доцкьшсть швестування розраховуеться з урахуванням розподку ризиюв у ДПП [3].
Активiзацiя застосування ДПП у Шмеччиш спо-стериаеться в другiй половинi 1980-х роив у сферi вц-новлення та перебудови мкько! iнфраструктури. На федеральному рiвнi координацiю ДПП здшснюе Федераль-не мшистерство фшанав (Partnerschaften Deutschland), на регюнальному рiвнi - регюнальш мiнiстерства фшан-сiв та спецiалiзованi групи щодо дiяльностi ДПП, на му-нiципальному - органи управлшня мунiципалiтетами. На початку 1990-х рр. у контекст! регшзаци регюнально! структурно! полiтики були створенi Агентства розвитку за участ державних партнерiв (зокрема, мiсцевоl влади) i приватних фiрм (землевласники, асоцiацil), орiентова-ш на вiдновлення покинутих земель.
Уряд Шмеччини орiентований на пiдтримку приватно! шщативи в державному секторi та зб1ль-шення частки ДПП з 4% до 15-20% у державних закушвлях. У 2002 р. заснована спецiалiзована група по ДПП при Мiнiстерствi фшанав (РРР Task Force at the NRW Finance Ministry), що виконуе таю функци, як: забезпечення державно! полiтики у сферi ДПП; стандар-тизацiя процесу реалiзацi! ДПП i розробка рекоменда-цiй щодо !х покращання; вдосконалення законодавчо! бази; популяризацiя державно-приватного партнерства; сшвпраця i обмiн досвцом на нацiональному i мiжна-родному рiвнях; консультування органiв державно! влади й оргашзащя початково! стади та пiдтримка п1лотних проектiв (для федеральних i мiсцевих органiв влади); консультативний центр для державного i приватного секторiв [1].
Так само у 2002 р. створено Керiвний комггет з пи-тань ДПП у державному надземному буддвництв^ у груд-нi 2002 р. розроблено «Практичш рекомендацй з рамко-вих умов» дiяльностi ДПП, у вереснi 2005 р. прийнято закон про стимулювання ДПП, зпдно з положеннями якого спрощено оподатковування проекпв ДПП, уре-гульовано порядок переходу прав власносп на майно, регламентовано порядок створення та дiяльностi пiд-приемств у процеа реaлiзaцi! проектiв ДПП. У 2006 р. прийнято стандарти щодо оцшки ефективносп проек-тiв ДПП. У 2008 р. створено консалтингову компанш у формi aкцiонерного товариства шд керiвництвом Мiнiс-терства фшанав та Мшстерства транспорту, будiвни-цтва i мiського розвитку. Метою !! створення е надання консультaцiй щодо розвитку сшвробгшицтва мiж дер-жавними та приватними партнерами. На регюнальному рiвнi формуеться мережа шститупв шдтримки ДПП у формi робочих або оперативних груп, рад пiдтримки ДПП. Слц вiдзнaчити, що привaтизaцiя шдприемств у Нiмеччинi також розглядаеться як одна з форм ДПП, тому що в договорi придбання майна чгтко прописують-
ся завдання, параметри роботи для пГдприемств - влас-никiв нових активiв [8, с. 250-254].
За результатами дослджень, приватне фшансу-вання державних iнвестицiй шляхом лiзингу основних фондiв, факторингу та iнших моделей участ в Нiмеччинi просуваеться як штелектуальна альтернатива традицш-ному мунiципальному фшансуванню шляхом класичних позик [5]. Тому шдвищення ефективностi дiяльностi ДПП лежить у площиш врахування життевого циклу шдприемства, правильного розподку завдань i ризикiв, полiпшення механiзмiв стимулювання дiяльностi ДПП.
Щ
партнерст
одо досвiду «промiжних краш у сферi роз-витку ДПП», то, наприклад, у ГрецГ! у 2005 р. прийнято закон про державно-приватне партнерство № 3389/2005, яким був створений МГжмГ-нiстерський комiтет ДПП, що вГдповГдае за вибiр i ре-алiзацiю проектiв ДПП. Цей комiтет виконуе завдання координацГ! дiяльностi ДПП, !х оцiнки i монiторингу за 1х реалiзацiею. Державний сектор надае допомогу щодо стандартизацГ! й ознайомлення приватних корпораций з державними положеннями, вимогами i процедурами вГд-бору та реалшаци проектш ДПП. У ГрецГ! ДПП поширенi у сферах освт, охорони здоров'я, культури, оборони, на транспорту у комунальнiй сферi, в охорош навколиш-нього середовища, у суспкьному секторi (полiцейськi вiддiлки, пожежш депо, реконструкцiя стадiонiв, тюрми, будiвлi судiв тощо), iнфраструктурi портiв, туризмi [13].
У Фшлянди ДПП не досить популярно i реалГзу-еться здебкьшого в iнновацiйнiй сферi, на що витрача-еться 6 млрд евро щорiчно (майже 1% сукупних свiтових витрат на НДДКР). Причому 70% ще! суми припадае на приватний бiзнес, 30% - на кошти бюджету. За рахунок бюджету у формi ДПП функцiонують 23 технолоичш центри та 1 технопарк [6].
Досить своерГдним е мехашзм реалГзацГ! ДПП у Канадi. За визначенням Канадсько! ради з питань ДПП, останне являе собою спкьну д1яльшсть державного та приватного секторiв, побудовану на досвiдi кожного партнера та можливостях забезпечення кожним iз них ефектившстю партнерства для задоволення суспкьних потреб за рахунок оптимального розподку ресурсiв, ри-зикiв i вигоди [18]. У Канадi ДПП реалiзуються переваж-но на регюнальному рiвнi, сфера реалГзацГ! - державна шфраструктура та надання послуг, а також обов'язковий мехашзм розподГлу послуг.
Щодо краш, якГ запiзнилися у сферi реалГзаци ДПП, на увагу заслуговують Польща та Угорщина, серед краш колишнього СНД - Казахстан.
У ПольщГ д1яльшсть ДПП регулюе закон «Про публiчно-приватне партнерство», який орiентований на розширення участi приватних ГнвесторГв у шфраструк-турних проектах уряду ПольщГ. У зазначеному Закош визначено: поняття «публГчний партнер» (бюджетш ор-ганГзацГ!); алгоритм фГнансово-економГчного аналГзу про-позицГй приватних партнерГв; систему оцГнки ризикГв та '!хнього розподГлу мГж партнерами; критерГ! вГдбору приватного партнера; права та зобов'язання кожно! сторони; систему захисту штереав ГнвесторГв. ЩорГчно в ПольщГ реалГзуються ДПП вартГстю до 4-5 млрд злотих [12].
У КазахстанГ досить успшно впроваджуеться ДПП на основГ адаптованого свГтового досвГду. Основною формою ДПП е концес1я, активне застосування яко! роз-почалося в середин 2000-х рокГв у сферГ буддвництва. У 2008 р. до концесшного законодавства Казахстану було внесено низку змш, у тому числГ до податкового, бюджетного, земельного кодексГв, Г створено акцюнер-не товариство «Казахський центр державно-приватного партнерства» - спещалГзовану оргашзацГю з питань кон-цесГ! Гз стовГдсотковою участю держави в статутному капГгалГ Функц1ями Центру ДПП е проведення аналГзу й експертизи проекту, техшко-економГчного обгрунту-вання, конкурсно! документацГ!, концесГйних проектГв, представлених потенцшними концесГонерами, договорГв концесГ!. Результати його роботи досить усшшш З 2008 р. укладено вже п'ять договорГв про концесш в транспортному й енергетичному секторах економжи на суму понад 1 млрд 400 млн дол. США. УспГшним прикладом вважа-еться будГвництво мГжрегюнально! лшГ! електропередач «ПГвнГчний Казахстан - Актюбшська область» на за-гальну суму понад 368 млн дол. США [15].
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи результати дослГдження застосування ДПП у зарубГжних крашах, можна видГлити такГ його переваги та недолжи, основнГ тенденцГ! !х розвитку та умови ефективностГ щодо фГнансування ГнвестицГй (табл. 1).
До основних тенденцш розвитку ДПП можна вГд-нести таю:
1) наявшсть трьох напрямГв його розвитку - в га-лузях, яю визначають доступ приватних пГдприемств до факторГв виробництва Г ринкГв (функцюнальний напрям); для розвитку окремих галузей на основГ змша-них форм власностГ, кооперацГ! державних Г приватних компанш (галузевий напрям); для розвитку окремих те-риторГальних виробничих сегментГв, регГональних ринкГв пращ (регюнально-мутципальний напрям);
2) висока ефектившсть, порГвняно з д1яльшстю державних або приватних пГдприемств;
3) доцГльшсть у реалГзацГ! сощально! полГтики (освГта, охорона здоров'я, культура, оборона, транспорт-на шфраструктура, комунальна сфера, охорона навко-лишнього середовища, мунГципальна Гнфраструктура, туризм);
4) формування нормативно-законодавчого на ш-ституцшного забезпечення, орГентованого на аналГз та експертизу проектГв ДПП, консультацшну шдтримку, зокрема у формГ спещально! шституцГ! для координацГ! дГй державних структур, якГ забезпечують пГдготовку та реалГзацш проектГв [2].
Умовами ефективнот ДПП щодо реалГзацГ! ГнвестицГй е:
1) необхГдшсть економГчно! та полГгично! стабГль-ностГ в силу довгостроковостГ ГнвестицГйних проектГв;
2) сформована та задекларована полГтика розви-тку ДПП;
3) чГткий розподГл функцГй Г вГдповГдальностГ за реалГзацш ДПП на загальнодержавному та мкцевому рГвнях;
Таблиця 1
Переваги та недолги застосування ДПП для фшансування iнвестицiй
Переваги Недолiки
Тривалий перюд ствпрац Короткостроковi проекти, недосконале планування, недостатня шратива приватного сектора
Збереження державно! або комунально! форми власносп на об'скти за впровад-ження сучасних механiзмiв управлЫня шфраструктурою приватними партнерами Вплив полггичних рiшень на ДПП
Вщкритсть i прозорiсть механiзмiв реалiзацií ДПП i выбору приватних партнерiв Недостатньо розроблена правова база та вщсутысть повноважень у мкцевих органiв влади щодо оформлення договорiв з приватним сектором
Висока ефективысть, через зниження витрат й отримання додаткових прибутюв, що проявляться в оптимальному стввщношены цша - яюсть на товари та послуги Затримки щодо проведення переговорiв та тдписання угод, що здорожус варжть проектiв
Оптимiзацiя розподiл ризиюв на основi чiткого визначення зобов'язань та вщповщальносп приватного сектора та державно! органу
Захист штереав та задоволення потреб сусптьства, залучення громадських оргашзацш до реалiзацií ДПП
Розвиток приватного сектора при збереженш контролюючих функцiй держави
Розширення можливостей держави з реалiзацií iнновацiйних та шфраструк-турних проектiв за концентрацп кош™ на стратепчних цiлях розвитку кра!ни
Джерело: авторська розробка.
4) дотримання принцишв реалшаци ДПП щодо визначення можливостей для сшвробГтництва, аналГ-зу та оцшювання можливостей приватних партнерiв; здшснення, прозорого конкурсного вiдбору приватного партнера швестицш;
5) монiторинг за виконанням ДПП на основi ана-лiзу витрат, пов'язаних iз наданням послуг державним сектором i врахування економГГ ресурсiв внаслiдок при-йняття на себе частини вiдповiдальностi за реалГзацш iнвестицiй приватним сектором;
6) шдтримання ефективно! конкуренцГГ мiж по-тенцшними учасниками ДПП;
7) перебирання державними органами ризиюв ДПП (зокрема, щодо регшзаци права власностi на землю, отримання дозволiв, еколопчно! оцшки).
За дотримання цих умов ДПП стають дieвим ме-ханiзмом фшансування швестицш у тих галузях, яю е занадто ризикованими для приватного сектора або зна-ходяться в державнiй власностЬ
Убiльшостi европейських кра'1н ДПП вважаеться одним iз ефективних механiзмiв виршення про-блеми дефiциту коштiв для розвитку транспорт-но! та сощально! iнфраструктури. Свiтовий досвiд пе-реконливо засвГдчив економiчну доцiльнiсть тако'1 спе-цифГчно! форми фшансово! взаемодГГ держави i бiзнесу, як ДПП, коли каштальш швестицГГ здiйснюе приватна компан1я, а Г1 поточнi витрати покривае держава, фшан-суючи обслуговування та ремонт активiв протягом жит-тевого циклу реалГзацГГ проекту. У такий споаб ство-рюються сприятливi умови для приватних швестицш у велию та довгостроковi iнвестицiйнi соцiальнi проекти без необхцносй створення державних шдприемств. 1н-шими словами, держава виконуе своГ функцГГ, а приватнi
швестори - розширюють свою фiнансову присутшсть в економiчнiй системi пГд контролем оргашв державного управлiння.
Дослiдження досвГду розвитку сфери ДПП у зару-6Гжних краГнах може бути корисним для УкраГни у сферi фшансування стратепчно важливих iнвестицiй та ш-новацiй, зокрема за рахунок налагодження спiвпрацi Гз зарубiжними спецГалГзованими оргашзац1ями; такими як СвГтовий банк, бвропейський банк реконструкцГГ та розвитку, спецГалГзованими оргашзац1ями ООН, КомГсГГ по праву Г мГжнароднш торгГвлГ; консалтинговими ком-панГями, якГ мають значний досвГд у царинГ реалГзацГГ механГзмГв ДПП. Об'еднання ресурсГв Г досвГду держави та приватного партнера дозволить виршити питання обмеженостГ фГнансування ГнвестицГй в УкраМ на поточному еташ розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Государственно-частное партнерство: теория и практика: учеб. пособ./Варнавский В. Г., Баженов А. В., Воротников А. М. и др. М.: ГУ-ВШЭ, 2010. 288 с.
2. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнерство в России: проблемы становления. Отечественные записки. 2004. № 6. 1^1.: ИПр://\л\л\л.$иапа-о2.ги/2004/6/до$и<1аг$^еппо-сИа$1:пое-раг1:пег$1:то-у-го$$и-ргоЫету-$1апоу!етуа
3. Государственно-частное партнерство в инновационной сфере: мировой опыт и перспективы России/под ред. Р. М. Нижегородцева, С. М. Никитенко, Е. В. Гоосен. Кемерово: ООО «Сибирская издательская группа», 2012. 482 с.
4. Делмон Д. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре. Практическое руководство для органов государственной власти. Красноармейск: Изд. «ООО «ГЕО-ТЭК», 2010. 153 с.
5. Жук В. П. Оргашза^я державно-приватного партнерства в зарубiжних кражах. 1нвестицИ: практика та досв'д. 2012. № 11. С. 111-113.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2017
\л\л\л.Ьи$1пе$$-1пЮгт^
6. Ладуба М. А. Мировой опыт использования механизмов государственного партнерства и развития венчурного бизнеса. Качество. Инновации. Образование. 2010. № 7. С. 64-67.
7. Мерзлов И. Ю. Международный опыт развития государственно-частного партнерства в экономически развитых странах: институциональный аспект. Вестник Пермского университета. Сер.: Экономика. 2012. Вып. 3. С. 75-81.
8. Мущинська Н. Ю. Дошдження сучасного стану роз-витку вщносин державно-приватного партнерства в Ымеччиы та УкраМ Економ'мш науки. Сер.: Економка i менеджмент. 2011. Вип. 8. С. 246-256.
9. Local Partnerships. URL: http://localpartnerships.org.uk/ about/
10. Partnerships UK. URL: http://www.partnershipsuk.org. uk/projectsDatabase/projects-dbase.asp
11. Офщмний сайт Мо по пщтримц реалiзацií парт-нерських контракте (МАРР). URL: http//www.ppp.bercy.gouv.fr/ mapp_profile_ang.pdf
12. Ик 2009 - рiк вiдкриття iнвестицiй державно-приватного партнерства (ДПП). URL: http://kiev.trade.gov.pl/ uk/aktualnosci/article/a,2897,Rik2009rikvidkrittiainviestitsii dierzhavno-privatnoghopartnierstvaDPP.html
13. Спецiальний секретарiат ДПП мiнiстерства еконо-мiки i фiнансiв Грецií/Special Secretariat for PPPs Ministry of Economy and Finance Greece. URL: http//www.ppp.mnec.gr./en/ projectsshow_tuble.html
14. Федорович В. А., Патросов А. П., Заварухин В. А. США: Федеральная контрактная система и экономика: механизм регулирования. М.: Наука, 2002. 863 с.
15. Казахстанский Центр государственно-частного партнерства. URL: http://kzppp.kz/
16. Шарингер Л. Новая модель инвестиционного партнерства государства и частного сектора. Мир перемен. 2004. № 2. С. 13-18.
17. Бизнес и власть: теория и практика взаимодействия: монография/ А. Н. Шохин,С. Р. Борисов, М. В. Братерский и др. М.: ВНЭ, 2011. 349 с.
18. Canadian Council for Public Private Partnerships. URL: http/wwwPppcouncil.ca/aboutPPP_definition.asp
19. Evisions to Federal Transportation Project Grant Program Encourages Use of P3s. URL: http://www.ncppp.org/p3-digest-july-5-2017/
20. Global Innovation Index 2013: Accelerating Growth and Development/ed. by S. Dutta. INSEAD, Fontainebleau, 2013. 381 p. URL: http://www.km.ru/-gosudarstveno-chastnoepartnerstvo
21. The National council for public-private partnerships (USA). URL: http://www.ncppp.org/
22. The Network Rail archive. URL: https://www.networkrail. co.uk/who-we-are/our-history/network-rail-archive/
Науковий керiвник - Белшська Я. В., доктор економтних наук, професор, завщувачка кафедри мiжнародноí економ™ Ушверситету Державно!' фккально! служби Укра!ни (м. 1рпшь)
REFERENCES
Canadian Council for Public Private Partnerships. http://ww-wPppcouncil.ca/aboutPPP_definition.asp
Delmon, D. Gosudarstvenno-chastnoye partnerstvo v in-frastrukture [Public-private partnership in infrastructure]. Krasno-armeysk: OOO «GEO-TEK», 2010.
"Evisions to Federal Transportation Project Grant Program Encourages Use of P3s". http://www.ncppp.org/p3-digest-july-5-2017/
Fedorovich, V. A., Patrosov, A. P., and Zavarukhin, V. A. SShA: Federalnaya kontraktnaya sistema i ekonomika: mekhanizm reguliro-
vaniya [USA: Federal contract system and economy: a regulatory mechanism]. Moscow: Nauka, 2002.
Gosudarstvenno-chastnoye partnerstvo v innovatsionnoy sfere: mirovoy opyt iperspektivy Rossii [Public-private partnership in the innovation sphere: the world experience and prospects of Russia]. Kemerovo: OOO «Sibirskaya izdatelskaya gruppa», 2012.
"Global Innovation Index 2013: Accelerating Growth and Development". http://www.km.ru/-gosudarstveno-chastnoepart-nerstvo
Kazakhstanskiy Tsentr gosudarstvenno-chastnogo partner-stva. http://kzppp.kz/
"Local Partnerships". http://localpartnerships.org.uk/about/ Laduba, M. A. "Mirovoy opyt ispolzovaniya mekhanizmov gosudarstvennogo partnerstva i razvitiya venchurnogo biznesa" [World experience of using mechanisms of state partnership and development of venture business]. Kachestvo. Innovatsii. Obrazo-vaniye, no. 7 (2010): 64-67.
Merzlov, I. Yu. "Mezhdunarodnyy opyt razvitiya gosudarst-venno-chastnogo partnerstva v ekonomicheski razvitykh stranakh: institutsionalnyy aspekt" [International experience of development of public-private partnership in economically developed countries: institutional aspect]. Vestnik Permskogo universiteta. Ser.: Ekonomika, no. 3 (2012): 75-81.
Mushchynska, N. Yu. "Doslidzhennia suchasnoho stanu roz-vytku vidnosyn derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Nimechchyni ta Ukraini" [Research of the current state of development of public-private partnership relations in Germany and Ukraine]. Ekonomich-ni nauky. Ser.: Ekonomika i menedzhment, no. 8 (2011): 246-256.
Ofitsiinyi sait Misii po pidtrymtsi realizatsii partnerskykh kontraktiv (MARR). http//www.ppp.bercy.gouv.fr/mapp_profile_ ang.pdf
"Partnerships UK". http://www.partnershipsuk.org.uk/proj-ectsDatabase/projects-dbase.asp
"Rik 2009 - rik vidkryttia investytsii derzhavno-pryvatnoho partnerstva (DPP)" [Year 2009 - the year of the opening of public-private partnership investments (PPP)]. http://kiev.trade.gov.pl/uk/ aktualnosci/article/a,2897, Rik2009rikvidkrittiainviestitsiidierzhav-no-privatnoghopartnierstvaDPP.html
"Spetsialnyi sekretariat DPP ministerstva ekonomiky i finan-siv Hretsii" [Special Secretariat of the PPP of the Ministry of Economy and Finance of Greece]. Special Secretariat for PPPs Ministry of Economy and Finance Greece. http://www.ppp.mnec.gr./en/proj-ectsshow_tuble.html
Sharinger, L. "Novaya model investitsionnogo partnerstva gosudarstva i chastnogo sektora" [A new model of investment partnership between the state and the private sector]. Mir peremen, no. 2 (2004): 13-18.
Shokhin, A. N. et al. Biznes i vlast: teoriya ipraktika vzaimod-eystviya [Business and power: theory and practice of interaction]. Moscow: VNE, 2011.
The National council for public-private partnerships (USA). http://www.ncppp.org/
"The Network Rail archive". https://www.networkrail.co.uk/ who-we-are/our-history/network-rail-archive/
Varnavskiy, V. G. "Gosudarstvenno-chastnoye partnerstvo v Rossii: problemy stanovleniya" [Public-private partnership in Russia: the problems of formation]. Otechestvennyye zapiski. 2004. http://www.strana-oz.ru/2004/6/gosudarstvenno-chastnoe-part-nerstvo-v-rossii-problemy-stanovleniya
Varnavskiy, V. G. et al. Gosudarstvenno-chastnoye partnerstvo: teoriya ipraktika [Public-private partnership: theory and practice]. Moscow: GU-VShE, 2010.
Zhuk, V. P. "Orhanizatsiia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v zarubizhnykh krainakh" [Organization of public-private partnership in foreign countries]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 11 (2012): 111-113.
