CC BY
4
УДК 351:378:347.73
ФiHAHCOBi MEXAHi3MM 1ИТЕГРАЩ1 ВИЩ01 0СВ1ТИ УКРА1НИ В ЧОТИРИКУТНИК «OCBiTA - УРЯД - Bi3HEC - СУСПШЬСТВО»
® 2018 ВЕРБИЦЬКА А. в.
УДК 351:378:347.73
Вербицька А. В.
Фiнансовi механiзми iнтеграцГí вищоТ освiти УкраУни в чотирикутник «освгга - уряд - 6i3Hec - суспшьство»
Мета cmammi полягае у визначенн фшансових мехашзм1в ¡нтеграцП вищо: освти Украни в чотирикутник «освта - уряд - бзнес - сустльство», що спрямован на тдвищення м/жнародно!конкурентоспроможностi вищоi освти Украни. Об(рунтовано формування новоi нацональноi ф'шансовоi стратеги у сферi вищоi освти, в основi якоi - впровадження механ'вму розпод'шу ф'шансовоi в'дпов'дальностi м/ж державою i споживачами осв'ттх послуг в особ роботодавцв i б'внес-структур, що можливо зд'шснювати в межах багатоканального фшансування; адаптаи/я досв'ду створення ендавмент-фонд'в як нструменту додаткового фнансування системи вищоi освти; пiдвищення ефективностi експортно! полтики ринку осв'ттх послуг. Розкрито принцип бюджетування вищоi освти за результатами та його узгодження з концеп^ею результативного фшансового менеджменту.
Ключовiслова: фнансування вищоi освти, фшансов'! механзми державного управлшня, диверсифка^я фнансових джерел, державна полтика у сферi вищоi освти, конкурентоспроможнсть вищоi освти, експорт осв'тнЫ послуг, iнтернаиiоналiзаиiя. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Вербицька Анна BiKmopiBHa - кандидат наук з державного управлшня, Чернг'юський наиональний технологiчний утверситет (вул. Шевченка, 95,
Чернгв, 14027, Украна)
E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
УДК 351:378:347.73
Вербицкая А. В. Финансовые механизмы интеграции высшего образования Украины в четырехугольник «образование -правительство - бизнес - общество»
Цель статьи заключается в определении финансовых механизмов интеграции высшего образования Украины в четырехугольник «образование - правительство - бизнес - общество», направленные на повышение международной конкурентоспособности высшего образования Украины. Обосновано формирование новой наииональной финансовой стратегии в сфере высшего образования, в основе которой - внедрение механизма распределения финансовой ответственности между государством и потребителями образовательных услуг в лиие работодателей и бизнес-структур, которое возможно осуществлять в пределах многоканального финансирования; адаптация опыта создания эндавмент-фондов как инструмента дополнительного финансирования системы высшего образования; повышение эффективности экспортной политики на рынке образовательных услуг. Раскрыт принцип бюджетирования высшего образования по результатам и его согласование с концепцией результативного финансового менеджмента.
Ключевые слова: финансирование высшего образования, финансовые механизмы государственного управления, диверсификация финансовых источников, государственная политика в сфере высшего образования, конкурентоспособность высшего образования, экспорт образовательных услуг, инт Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Вербицкая Анна Викторовна - кандидат наук по государственному управлению, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
UDC 351:378:347.73
Verbytska A. V. Financial Mechanisms for Integrating Higher Education of Ukraine into the Quadrangle «Education — Government — Business — Society»
The aim of the article is to identify the financial mechanisms for integrating higher education of Ukraine into the quadrangle "education — government - business — society", which are intended for increasing the international competitiveness of higher education of Ukraine. There substantiated the formation of a new national financial strategy in the field of higher education, which is based on the introduction of a mechanism for distributing financial responsibility between the state and consumers of educational services represented by employers and business structures, which can be implemented within multi-channel financing; adaptation of the experience in creation of endowment funds as a tool for additional financing of the higher education system; increase in the effectiveness of the export policy in the market for educational services. The principle of performance-based budgeting of higher education and its coordination with the concept of effective financial management is revealed. Keywords: financing of higher education, financial mechanisms of public management, diversification of financial sources, state policy in higher education, competitiveness of higher education, export of educational services, internationalization. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 12.
Verbytska Anna V. - Candidate of Sciences (State Administration), Cherni-hiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine)
E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
Постановка проблеми. Модершзащя вищо! ocbí™ Укра!ни передбачае здшснення комплексу системних заходов у механiзмi взаемодп держави, закладш вищо! освь ти, 6i3^cy та громадськосп, що забезпечить становлення
i розвиток економжи шформацшного суспкьства. У цьо-му контекст особливого значення набувае удосконалення фшансових мехашзмш вищо! освiти як сфери, що безпосе-редньо забезпечуе дiяльнiсть вищих навчальних закладiв
у частинi надання освiтнiх, науково-дослiдних, консульта-цiйних та iнших послуг. Основна мета цього процесу поля-гае у пiдвищеннi конкурентоспроможностi нацiональних вишiв шляхом формування та реамзаци ефективних меха-нiзмiв фiнансового менеджменту.
Державна полiтика у сферi вищо'' освiти мiстить без-лiч протирiч, що спричиняють перешкоди в розвитку за-кладiв вищо'' освiти як суб'екпв економiчноí дiяльностi. Сучаснi вищi навчальш заклади вже вийшли за рамки уста-нов, що надають виключно послуги державного замовлен-ня, яи фiнансуються державним бюджетом.
Отже, актуальним убачаеться комплексне вдоскона-лення мехашзмш диверсифкаци фiнансових джерел вищо'1 освiти. Застосування зарубiжного досвiду реформування фшансових вiдносин у чотирикутнику «освiта - уряд - бiз-нес - суспкьство» вимагае його адаптаци для укра'нських особливостей.
Аналiз останнк дослiджень i публiкацiй. Питан-нями формування, реамзаци та удосконалення фшансо-вих механiзмiв державно'1 полiтики у сферi вищо'1 освiти займаються вiтчизнянi дослiдники (Т. Боголiб, М. Гри-щенко, В. Ковтунець, К. Корсак, Е. Лiбанова В. Луговий, А. Пiдгорний, Л. Шевченко, Н. Холявко та ш.). Формування ефективно'1 фшансово'' стратеги у сферi вищо'1 освiти обгрунтовано у працях iноземних дослiдникiв (А. Ашер, С. Вiнсент-Ланкрiн, Т. Естерманн, А. Л. Клайс-Кулк, Е. Пру-вот, Дж. Салмi та ш.).
Впдкення невиршених рашше частин загально! проблеми. Незважаючи на значний науковий доробок, що висвiтлюе науково-теоретичнi та прикладш аспекти державно! полiтики у сферi фiнансування вищо'1 освiти, на сьо-годнi ще неповною мiрою дослiдженi питання формування ефективних фшансових механiзмiв штеграци вищо'1 освiти Укра'ни в чотирикутник «освiта - уряд - бiзнес - сустль-ство».
Мета статтi - визначити фiнансовi механiзми штеграци вищо! освiти Укра'ни в чотирикутник «освгга - уряд -бiзнес - суспкьство», спрямоваш на пiдвищення мгжнарод-но'1 конкурентоспроможностi вищо'' освiти Укра'ни.
Виклад основного матерiалу. Дiяльнiсть закладiв вищо'' освiти можна аналiзувати ^зь призму вiдносин мiж стейкхолдерами, яи впливають на стратегiчнi цiлi та яисть освiтнього процесу. Успiх вищого навчального закладу за-лежить вк здатностi ефективно застосовувати управлш-сьи пiдходи. Роль стейкхолдерш у стратепчному плануван-нi та забезпеченнi якост викладання i навчання повинна бути визначальною. Коли вимоги стейкхолдерiв змшюють-ся, вищий навчальний заклад повинен оцшити зворотнiй зв'язок i визначити заходи щодо удосконалення процесу дiяльностi для задоволення потреб стейкхолдерiв. Ско-рочення бюджету та вiдкриття нових освггнк програм -приклади реагування вишiв на запити стейкхолдерш. У випадку скорочення фшансування заклади вищо'' освiти намагаються знайти альтернативнi фiнансовi джерела та залучити додатковi ресурси. Так вишi стають бкьш орiен-тованi на ринок, що вимагае вк них розширення сфер вк-повiдальностi [1, с. 56].
Шд конкурентспроможнiстю системи вищо'' освiти маеться на увазi пiдвищення И якосп, здатностi залучати
студентш, а також забезпечення можливостей працевла-штування для випускникш, тим самим привносячи у роз-виток супiльства, заснованого на знаннях. Конкуренто-спроможнiсть вищо'' освiти та 'й роль у розвитку нацю-нально'' економiки е особливо важливими для транснащ-ональних кра'н, враховуючи динамiку соцiо-економiчних змiн, що вкображаються на змiнах в освггнк системах [2, с. 845-846].
Подвшний економiчний змiст дiяльностi вищих на-вчальних закладiв як установ, що фшансуються державою, i органiзацiй, що здшснюють дiяльнiсть, яка приносить дохк, визначае '1х фiнансово-цiльовi iнтереси. Протирiч-чя в розвитку сучасних фшансових механiзмiв системи вищо'' освiти проявляються мiж необхiднiстю розвитку освiтнього тдприемництва вишу й одночасним державним контролем отриманих позабюджетних кошпв, що обмежуе можливосп фiнансового менеджменту закладiв вищо'' освiти.
Впровадження цiлей фшансового механiзму системи вищо'' освiти здшснюватиметься завдяки реалiзацil його функцiй: координацЦ, перерозпод1лу вiдповiдальностi, на-копичення та вктворення, функцЦ драйвера, монiторингу й оцшки. У сучасних умовах постае необхкшсть додати також функщю результативного фiнансового менеджменту, iдея якого полягае у забезпеченш тако'' системи управлшня фшансовими джерелами вишу, яка дозволяе досягати щ-льових показникш результативностi. Опцiй орiентованос-тi фшансового менеджменту вищого навчального закладу може бути деккька. За кожен iз видiв фiнансування (бю-джетне, цкьове, позабюджетне тощо) вищий навчальний заклад несе вкповкальшсть, а отже, i управлiння його фiнансами в рамках кожного напряму фшансування характеризуемся вкповкальним фiнансовим менеджментом. Прiоритетом у розвитку фшансового менеджменту вищого навчального закладу повинна бути орiентацiя на досягнен-ня цкьових показник1в. 1дея результативного фiнансового менеджменту узгоджуеться з концепщею бюджетування, орiентованого на результат.
Досвк зарубiжних кра'н свiдчить, що в умовах об-меженого державного бюджету принцип фшансування уш-верситепв на основi результат1в розглядаеться як досить зручний i прозорий, що стимулюе вишi до реалiзацil по-ставлених ц1лей. Пiд принципом фшансування ушверсите-тiв на основi результатов розумiеться розпод1л коштiв вiд-повкно до вимiрюваних показник1в дiяльностi у сферi викладання, науки або взаемоди зi стейкхолдерами. Серед таких показниив може бути ккьисть випускник1в, кiлькiсть отриманих студентами кредитш БСТ8, кiлькiсть публiка-цiй або рiвень цитованостi, обсяг залученого зовншнього фiнансування тощо. Принцип фiнансування уншерситетш на основi результатiв передбачае укладення контракту мiж державними органами й ушверситетами, де фiксуються цiлi та завдання, яи повиннi бути досягнуть Цей принцип може бути використаний для рiзних цкей, що ранжуються вк простого механiзму розпод1лу коштш до iдеl створення iнструментiв впливу на посилення в ушверситетах визна-чених напрям1в дiяльностi, якi мають сприяти досягненню таких завдань, як тдвищення ршня успiшностi студент1в, стимулювання трансферу знань, розвиток взаемоди мiж
вишами та промисловiстю тощо. Дослiдження перекону-ють, що випадкш, коли фшансування було б повшстю за-сноване на цьому принцит, на практищ майже не iснуe. Це значить, що формула, за якою розраховуеться фшансуван-ня, може залежати i вiд вихiдних показникiв (наприклад, ккьисть присуджених ступенш PhD, рiвень цитованосп), i вiд вхiдних (кiлькiсть абiтурiентiв, зарахованих на бака-лаврат та/або мапстратуру). Найчастiше частка фшансу-вання, що розподкяеться на основi результатов, нижча, нiж частка коштш, що розподкяються традицiйним способом, на основi ресурсних показниюв [3, с. 32].
У дослкженш бвропейсько'1 Асощаци Ушверсите-тiв за проектом DEFINE визначено, що майже у вск 28 кра'1нах, що розглядалися, базовий мехашзм розподiлу фь нансування хоча б частково залежить вк результатiв ви-кладацько'1 дiяльностi (через облiк критерив, пов'язаних iз чисельностю випущених бакалаврiв i магiстрiв або з ккьистю отриманих студентами кредитiв ECTS) i вiд результатiв науково'1 роботи, коли приймаються до ува-ги показники, пов'язаш з публiкацiйною продуктившс-тю та успiхами в залученнi зовншнього фiнансування. У 13 з розглянутих у звт кра'1н розподiл фшансування значною мiрою засновано на вхкних показниках. Най-частiше паралельно використовуються й iншi механiзми, наприклад укладення договору мiж унiверситетом i державою, бюджетш переговори або фшансування вкповк,-но вiд досягнень. Фшансування на основi результатiв по-рiзному впливае на викладання, науку, систему управлшня та стратеги закладiв вищо'1 освiти. Критери, пов,язанi iз завершенням навчання, наприклад загальна ккьисть отриманих студентами кредитiв ECTS або загальна ккь-кiсть виданих дипломiв, використовуються для того, щоб збкьшити чисельнiсть студентiв, якi успiшно завершили ушверситет. На вiдмiну вiд вхкних показникiв, таких як чисельнiсть студенпв, використання кiнцевих показни-кiв змушуе вишi зосередитися на результатах освггньо! роботи. Це також сприяе розвитку студентських служб (шдивкуальш консультаци, рекомендаци, менторство, тьюторство). Проте розширення приймально'1 кампани не завжди можливе через обмежешсть лiцензiйного обсягу й шфраструктури. Крiм того, якщо вишi зосередяться на тому, щоб випускати студенпв якомога швидше, це може привести до зниження якост освiти. Кiнцевi показники в науцi намагаються оцшити продуктившсть ушверси-тету та його сшвробггниюв, наприклад, через бiблiоме-тричш показники, обсяг отриманого зовнiшнього фшансування, ккьисть укладених контрактiв iз комерцшни-ми компанiями i т.д. Використання цих показниив може сприяти поширенню дослiджень в академiчнiй сшльноп та розвитку вiдносин iз зовншшми стейкхолдерами, за-безпечуючи трансфер знань i комерцiалiзацiю наукових результатiв [4].
Сьогодш до традицiйних функцiй университету до-далися iнновацiйна та тдприемницька. Реалiзацiя тдпри-емницько'1 функци започаткувала пiдхiд тдприемницько-го унiверситету, що утворюе симбюз освггньо! дiяльностi з управлшням бiзнесом. Пiдприемницька функцiя е новим досвком для укра'1нських вишш, що вимагае розбудови засад стратепчного та ризик-менеджменту та мехашзмш на-
копичення прибутку без втрати в якост освiти. З набуттям права на автономш унiверситети почали KOMep^aAi3yBa-тися, диверсифiкyвати ресурси, орieнтyватися на попит ринку. Роль тдприемництва в освiтньо-наyковiй дiяль-ностi вишу полягае у нарощyваннi обсягiв економiчного зростання держави. У цiй ситуаци держава мае виступати гарантом тдвищення конкyрентоспроможностi вггчизня-но'1 системи вищо'1 освiти через впровадження ринкових мехашзмш [5, с. 33].
Розвиток освпнього пiдприемництва з метою тдви-щення конкyрентоспроможностi нацiональноï системи вищо'1 освiти актyалiзyе завдання забезпечення якост освгг-нк послуг, а також модершзаци внутршньоушверситет-сько'1 системи стратепчного, операцшного та фiнансового менеджменту. 1нформатизащя економiки та зростаючi ви-моги суспкьства до освiтнiх послуг обумовлюють необхк-нiсть удосконалення фiнансового мехашзму системи вищо'1 освiти. У найбкьш концентрованому виглядi оновлення фiнансового мехашзму у сферi вищо'1 освiти зводиться до такого: розширення автономп та вкповкальноси ушвер-ситетiв у виршенш питань бюджету, органiзацiйноï струк-тури та кадрово'1 полiтики, що призводить до зростання конкурентоспроможност нацiональноï моделi вищо'1 освь ти; впровадження у сферi вищо'1 освiти прозоро'1 системи фшансово'1 звiтностi, сучасних методик фшансового менеджменту, орiентованих на результат.
Фшансово-цкьовий механiзм iнтеграцiï вищо'1 освь ти Украши в чотирикутник «освпа - уряд - бiзнес - суспкьство», на думку автора, передбачае активне залучен-ня роботодавцш i представниив бiзнесy до фшансування вищо'1 освiти. Подiл фiнансовоï вкповкальносп можли-во здiйснювати в межах багатоканального фiнансyвання. Економiчно виправданим убачаеться надання додаткових податкових тльг, вкстрочення сплати податкiв для юри-дичних оаб, якi оплачують професiйнy освггу, а також для юридичних оаб, якi несуть витрати по оргашзаци практики та стажувань студентш [6, с. 159-160].
Актуальною убачаеться адаптащя досвку створення ендавмент-фондiв як шструменту додаткового фшансу-вання системи вищо'1 освiти, який можна формувати з ко-штiв приватних фондш, фiнансових коштiв бiзнесy, вне-сив випускникш, плати студентш за навчання, доходiв вiд комерцiйноï дiяльностi ушверситеив. Ендавмент-фонди е не тiльки джерелом диверсифкаци фшансових ресурсш вищого навчального закладу, але й ланкою зв'язку уш-верситету з yспiшними випускниками. Кошти ендавмент-фонду можна спрямовувати на видкення наукових грантш, для реалiзацiï проектш, органiзацiï лiтнiх / зимових шкк, оплати закордонних вкряджень, yчастi у закордонних i на-цiональних виставках, запрошення зарyбiжних лекторш, для стипендш студентам, аспiрантам i молодим ученим на участь у програмах академiчноï мобкьноси тощо. ^м податкових преференцiй, участь в ендавмент-фондах ви-шiв дозволить представникам бiзнесy набути статусу соцiально-вiдповiдальноï компанп та брати участь у дiяль-ност та розвитку закладш вищо'1 освiти [7, с. 7].
Пошук шляхш вiдокремлення зростання доходш вiд зростання илькоси встyпникiв дозволить уряду ви-вести державнi уншерситети на ршень «свiтового класу».
Серед заходiв, що цьому сприятимуть, може бути в^мова вiд контролю над встановленням плати за навчання або збкьшення юлькоста передових програм тощо. Альтер-нативним механiзмом залучення фшансових ресурйв для досягнення статусу университету «свiтового рiвня» може бути тдвищення ефективност унгверситетгв i розширення сфер досл^жень, якi дозволять залучити додатковi швес-тицц [8, с. 20].
З огляду на сощальну значущсть освiтнiх послуг необхiдно розширювати можливост пiльгового кредиту-вання для здобуття вищо! освiти. Освiтнiй кредит, що за-лежить вiд доходу, на сьогодш е ефективним i виправданим мехашзмом системи надання фшансовог допомоги студен-
там у свт. Позики на навчання та проживання здобува-чiв вищо'' освiти стали альтернативою державних освишх грантiв у системi освiтнього кредитного ринку рiзних кра'н свiту. Державнi кредити на освггу мають переваги поргвня-но з приватними завдяки сощальному ефекту в1д освiти [4, с. 75].
На рис. 1 наведет дат Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку щодо фшансово'' пiдтримки нацiональних студентiв освггнього ргвня бакалавра деннно'1 форми навчання (за кра'нами станом на 2015-2016 н. р.). Показники св^чать про те, що державш освiтнi кредити е дуже поширеними у Великобритани та Туреччинi. Нор-вегiя, Австрiя та США забезпечують пiдтримку студентов
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
КраТна
Ктьгасть студентiв, шо не скористалися кредитами, стипендiями/грантами Кiлькiсть студенев, шо отримали державнi освiтнi кредити, стипендiями/грантами Кiлькiсть студентiв, шо отримали державш кредити на освггу
Рис. 1. Фшансова п1дтримка нац1ональних студент1в осв1тнього р1вня бакалавра денноУ форми навчання
(2015-2016 н. р.)
Джерело: [9]
у змшанш форми освггш кредити у комплекс зi стипендь ями / грантами). Стипендп та гранти як форма державно'! тдтримки навчання студенпв е прiоритетом для 1зра'1лю, Фшляндп та Чилi.
Нарощування обсягу мiжнародних освiтнiх послуг вимагае проведення едино'! державно'! полiтики за чико'! координацЦ та узгодженостi вск державних органов, задь яних до цього процесу. При цьому установи вищо'' осв1ти повинш розробляти власну стратепю просування освгг-нього продукту на м!жнародний ринок, яка може спира-тися на реалiзацiю адмшктративно-правових, фiнансових i нефiнансових iнструментiв залучення шоземних студен-т1в i будуватися з урахуванням сукупност факторiв, яи вiдiграють важливу роль у вибор! iноземцями кра'ни навчання, зокрема: фактори, що впливають на прийняття ршення про навчання (мiжнародний рейтинг установи вищо'' осв1ти, сайт ушверситету, iнформацiя про ушвер-ситет у засобах масово! шформаци, рекламна продукщя
унiверситету, презентацй п1д час освггшх виставок, без-посередне знайомство з ушверситетом, в1дгуки студен-т1в i випускник1в тощо); програма курсу та вимоги до навчального процесу (використання сучасних техноло-г1й навчання, гнучисть навчального процесу, вимоги до володшня мовою, мовна пiдтримка iноземних студенпв, практика, можлив1сть брати участь у програмах акаде-м1чно1 мо61льност1, займатися науково-досл^ною робо-тою, спортом, творчктю тощо); ви61р кра'ни i мкта для навчання (рiвень безпеки, варткть та умови проживання, транспортне сполучення, отримання в1зи, культура кра-ши, фiнансова пiдтримка, можлив1сть часткового заро-61тку, соцiальне забезпечення, доступ до шфраструктури тощо) [6, с. 164-165].
Просування осв1тн1х послуг на мгжнародний ринок мае бути спрямовано на чике iнформування, стимулюван-ня та передбачати реамзащю нефiнансових iнструментiв, наведених у табл. 1.
Таблиця 1
Iнcтpyменти та дpaйвеpи пpocyвaння пocлyг вищoï ocвiти на мiжнapoдний pинoк
Iнcтpyменти пpocyвaння пocлyг вищoï o^i™ на мiжнapoдний pинoк Заходи у рамках реал1зацй° 1нструмент1в просування послуг вищоУ осв1ти на м1жнародний ринок Дoдaткoвi дpaйвеpи збiльшення oбcягy екcпopтy ocвiтнix пocлyг
Маркетинговий 1нформацшне наповнення сайтiв закладiв вищо! освгги зi сторiнкою для iноземних студенев iноземними мовами, що надае всю необхщну iнформацiю про умови зарахуван-ня, особливостi навчання, вартiсть навчання та проживан-ня, умови проживання, шформа^ю про кра!ну Використання можливостей соцiальних мереж i засобiв масово! iнформацiï
Ытинсифта^я освiтнього експортy Регулярна участь в осв™х ярмарках i виставках в Укра!ш та за кордоном; розповсюдження роздаткових i сувешр-них промо-матерiалiв Семiнари та майстер-класи провщних фахiвцiв закладiв вищо! освгги, виступи yспiшних випускнигав
Диверсифкащя освiтнiх послуг Пропозицiя курсiв iноземних мов, спецiалiзованi курси, проходження практики, стажування, можпивосп електро-нного навчання; розробка та впровадження в навчальний процес освггых програм першого та другого рiвнiв освiти, а також програм астрантури англiйською мовою Оргаыза^я лп>лх шш, програм обмЫу, сптьних освп^х програм; отримання мiжнародноï акредитацп програм
Джерело: сформовано автором на основi [10]
Порiвняльний аналiз систем фшансування, що за-стосовуються в окремих крашах 6С [11], дозволяе виявити особливосп напрямкiв дiяльностi вишш, орiентованих на економiчне зростання:
■ варткть пiдготовки студента й обсяг фшансування науково! дiяльностi диференцшоваш залежно вiд освiтньоï спецiальностi або галyзi дослiджень;
■ бюджетне фшансування дослкницько! дiяльностi залежить вiд доходш, отриманих вк науково'1 дь яльносп, та доходiв, отриманих на основi контрактов iз бiзнесом;
■ стимулювання експорту освггнк послуг;
■ стимулювання освггньо! дОяльност за спещаль-ностями, що не користуються попитом, або роз-робка нових програм;
■ цкьовО асигнування на перспективно дослкш роботи на замовлення тдприемств.
Сучасна система вищо'1 осв1ти не мае шшо! альтерна-тиви, шж активна диверсифкащя фшансових джерел, що допомагае знизити залежшсть вк уряду та скоротити ри-зики, пов'язаш зО змшами бюджету. В умовах шформацш-ного супкьства вищ1 навчальш заклади мають безлОч опцш для диверсифкаци сво!х доходОв. Це дозволяе украшським вишам стати бкьш штернащонамзованими й отримувати додатковий прибуток, який можна використати для полш-шення освггньо-науково! шфраструктури [12].
Пошук варкнтш диверсифкаци джерел фшансуван-ня може здшснюватися за допомогою розширення освггнк пропозицш програм вищо'1 та шслядипломно! освОти на контрактной основу вккриття платних курсш ¡з шдготовки до вступу; проведення мовних курсш; створення уншерси-тетських б1знес-центрш, стартап-шкк, центрш розвитку тд-приемництва; проведення фшансових операцш з швестуван-ня тимчасово вкьних грошових коштш; здшснення експорту освггнк послуг тощо.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. ФшансовО мехашзми у сферО вищо'1 освОти сприяють роз-
витку стратегй вищих навчальних закладГв щодо ГнтеграцГ! взаемодГ! 3Í стейкхолдерами «ocBiTa - уряд - 6Í3Hec - суспкьство». Вимоги до вищо! освiти ставлять перед державою принципово нове завдання - удосконалення мехашзмш державно! пГдтримки самофГнансування закладш вищо'1 освiти. Частка доходiв унГверситету з недержавних джерел повинна доповнити бюджетне фшансування, а не замГни-ти його. Отже, диверсифГкацГя фшансових ресурсГв повинна розглядатися як мехашзм ГнтернащоналГзацй, комер-цiалiзацГ1, соцГалГзацп та iнтеграцi1 закладГв вищо! освiти в чотирикутник «освiта - уряд - бiзнес - суспiльство» та до европейського науково-освiтнього простору, що пГдви-щить конкурентоспроможнiсть нацГонально! моделi вищо! освiти. Проте в активних пошуках нових фiнансових джерел установи сфери вищо! освiти не повиннГ ризикувати освiтньою та науковою якiстю.
Перспективи подальших дослiджень убачаються в аналiзi нацiональних i регГональних умов нарощуван-ня експорту послуг вищо! освiти, !х ролi при формуваннГ стратег!! iнтернацiоналiзацГ1 вищо! освiти та значення для пiдвищення конкурентоспроможностГ нацГонально! еконо-мГки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kettunen J. Stakeholder relationships in higher education. Tertiary Education and Management. 2015. Vol. 21. No. 1. P. 56-65.
2. Kabók J., Radisic S., Kuzmanovic B. Cluster analysis of higher-education competitiveness in selected European countries. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja. 2017. No. 30 (1). P. 845857.
3. Estermann T., Claeys-Kulik A. Performance-based funding of universities in Europe. International Higher Education. 2016. No. 85. P. 31-33.
4. Estermann T., Pruvot E., Claeys-Kulik A. Designing strategies for efficient funding of higher education in Europe. DEFINE interim report. Brussels, 2013.
5. Проблеми управлшня фшансами вищих навчальних закладiв : монографiя / за заг. ред. А. З. Пщгорного. Одеса : ФОП Гуляева В. М., 2017. 152 с.
6. Вербицька А. В. 1нтегра^я вищоТ освiти Укра'ши в ев-ропейський освпто-науковий простiр : монографiя. Чернов, 2017. 212 с.
7. Шевченко Л. С. Фшансування вищоТ освгги: диверси-фiкацiя джерел. Теор'я i практика правознавства. 2013. № 2. С.222-233.
8. Usher A. Funding World-Class Universities. International Higher Education. 2016. No. 87. P. 18-20.
9. Education at a Glance 2017: OECD Indicators. OECD Publishing. Paris. URL: http://dx.doi.org/10.1787/eag-2017-en
10. Kushnarenko V., Knutson S. Internationalization of Higher Education in Post-Soviet Ukraine. International Higher Education. 2014. No. 75. P. 25-27.
11. European Commission/EACEA/Eurydice, 2017. Modernisation of Higher Education in Europe: Academic Staff - 2017 // Eurydice Report. Luxembourg. Publications Office of the European Union. URL: https://webgate.ec.europa.eu/fpfis/mwikis/eurydice/ index.php/Main_Page
12. Холявко H. I. Диверсифта^я джерел фшансування як споаб забезпечення економiчноï безпеки вищоТ освгги. Управлшня шновацмною складовою економiчноï безпеки : монографiя у 4 т. T. II : Науково-практичн засади формування шновацмних компонент забезпечення науково-технолопчноТ та виробничоТ безпеки економiчноï системи / за ред. О. В. Прокопенко (гол. ред.), В. Ю. Школи, В. О. Щербаченко. Суми : Tриторiя, 2017. C. 106-117.
REFERENCES
"Education at a Glance 2017: OECD Indicators. OECD Publishing. Paris" http://dx.doi.org/10.1787/eag-2017-en
"European Commission/EACEA/Eurydice, 2017. Modernisation of Higher Education in Europe: Academic Staff - 2017" Eurydice Report. Luxembourg. Publications Office of the European Union. https://webgate.ec.europa.eu/fpfis/mwikis/eurydice/index. php/Main_Page
Estermann, T., and Claeys-Kulik, A. "Performance-based funding of universities in Europe" International Higher Education, no. 85 (2016): 31-33.
Estermann, T., Pruvot, E., and Claeys-Kulik, A. Designing strategies for efficient funding of higher education in Europe. DEFINE interim report Brussels, 2013.
Kabok, J., Radisic, S., and Kuzmanovic, B. "Cluster analysis of higher-education competitiveness in selected European countries" Economic Research-Ekonomska Istrazivanja, no. 30 (1) (2017): 845-857.
Kettunen, J. "Stakeholder relationships in higher education" Tertiary Education and Management vol. 21, no. 1 (2015): 56-65.
Kholiavko, N. I. Dyversyfikatsiia dzherel finansuvannia yak sposib zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky vyshchoi osvity. Up-ravlinnia innovatsiinoiu skladovoiu ekonomichnoi bezpeky. T. 2: Nau-kovo-praktychni zasady formuvannia innovatsiinykh komponentiv zabezpechennia naukovo-tekhnolohichnoi ta vyrobnychoi bezpeky ekonomichnoi systemy [Diversification of funding sources as a way of securing the economic security of higher education. Management of the innovative component of economic security. Vol. 2: Scientific and practical principles of formation of innovative components of providing scientific, technological and industrial safety of the economic system]. Sumy: Trytoriia, 2017.
Kushnarenko, V., and Knutson, S. "Internationalization of Higher Education in Post-Soviet Ukraine" International Higher Education, no. 75 (2014): 25-27.
Problemy upravlinnia finansamy vyshchykh navchalnykh zak-ladiv [Problems of financial management of higher educational institutions]. Odesa: FOP Huliaieva V. M., 2017.
Shevchenko, L. S. "Finansuvannia vyshchoi osvity: dyversyfikatsiia dzherel" [Higher Education Financing: Diversification of Sources]. Teoriiaipraktykapravoznavstva, no. 2 (2013): 222-233.
Usher, A. "Funding World-Class Universities" International Higher Education, no. 87 (2016): 18-20.
Verbytska, A. V. Intehratsiia vyshchoi osvity Ukrainy v yevro-peiskyi osvitnyo-naukovyi prostir [Integration of higher education of Ukraine into the European educational and scientific space]. Chernihiv, 2017.
