CC BY
27
РЕГ1ОНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА
удк 336.1:332.1 JEL Classification: H61; H72
Ф1ИАИСОВ1 МЕХАН13МИ ДЕРЖАВНО1 ПiДTPИMKИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧИОГО РОЗВИТКУ ОБ'бДНАНИХ TЕРИTОРiАЛЬНИХ громад в УМОВАХ ДЕЦЕНTРАЛi3АЦií*
® 2019 ДУБ А. Р.
УДК 336.1:332.1
JEL Classification: H61; H72
Дуб А. Р.
Фiнансовi мехашзми державно! пiдтримки соцiально-економiчного розвитку об'еднаних територiальних громад
в умовах децентралiзацм
Кошти державного бюджету е найвагомшим джереломзовншнього фшансування новостворенихоб'еднаних територ'альнихгромад (ОТГ). Однак MexaHi3MaM державноi тдтримки соиiально-економiчного розвитку територ'шльних громад притаманн численн ризики. Метою статт'> е вияв-лення шляж удосконалення ф'тансових механ'вм'ю державноi тдтримки соиiально-економiчного розвитку об'еднаних територ'шльних громад на основi анал'ву 1х фунщонування на першому етат децентралiзацii. Охарактеризовано головн мехашзми державноi ф'тансовоi тдтримки со^ально-економ'нного розвитку об'еднаних територ'альнихгромад на першому етат децентралiзацii(2015-2017рр.): субвенцю на здшснення заход'в щодо соцiально-економiчного розвитку окремих територш, субвенцю на формування 'тфраструктури об'еднаних територ'альних громад та кошти Державного фондурегонального розвитку. Проанал'вовано обсяги вид'шених iвикористанихза ними кошт'в в об'еднанихтеритор'альнихгромадах Карпатського регону. Доведено необxiднiсть державноi ф'тансовоi тдтримки новостворених ОТГ на початковому етат 1х життед'тльност'и Вияв-лено недол'ши функцюнування механ'вм'ю державноi фшансовоi тдтримки соцiально-економiчного розвитку ОТГ: переважання проект'в сои/альноi спрямованост'! над економiчними; недосконалкть формули розпод'шу субвенцИна формування тфраструктури об'еднаних територ'альнихгромад; непрозорий механ'вм розпод'шу кошт'в субвенцИ на здшснення заход'в щодо соиiально-економiчного розвитку окремих територш; низький р'вень ствфшансування проект'в з мщевих бюджет'в та шш1 Об(рунтовано необxiднiсть збшьшення ктькот проект'в економiчного спрямування в ОТГ; залучення до проекту, як фшансуютьсяза кошти державного бюджету, кошт'в приватного швестора; посилити вимоги до поданоiдо ДФРР проектноi документами Акцентовано увагу на доиiльностi поступового переходу вiд надання готових фшансових ресурс'ю з державного бюджету об'еднаним територ'альним громадам до створення умов для активiзаиii громад у напрямi тдвищення своейнвестиишноiпривабливост'и Ключовiслова:об'еднана територ'альнагромада, субвен^я, бюджет, Державний фондрег'юнальногорозвитку. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-1-52-58 Рис.: 3. Ббл.: 10.
Дуб Андрй Романович - кандидат економiчниx наук, доиент, старший науковий ствроб'тник, аддл регональноi фiнансовоi полтики, 1нститут регональних дотджень iменiМ. I. Долшнього НАНУкрани (вул. Козельнииька, 4, Льв'в, 79026, Украйна)
E-mail: oak_an@ukr.net ORCID: 0000-0001-6377-1556
УДК 336.1:332.1 JEL Classification: H61; H72 Дуб А. Р. Финансовые механизмы государственной поддержки социально-экономического развития объединенных территориальных общин в условиях децентрализации Средства государственного бюджета являются весомым источником внешнего финансирования объединенных территориальных общин (ОТО). Однако механизмам государственной поддержки социально-экономического развития территориальных общин присущи многочисленные риски. Целю статьи является выявление путей совершенствования финансовых механизмов государственной поддержки социально-экономического развития объединенных территориальных общин на основе анализа их функционирования на первом этапе децентрализации. Нами охарактеризованы главные механизмы государственной финансовой поддержки социально-экономического развития объединенных территориальных общин на первом этапе децентрализации (2015-2017 гг.): субвенция на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных терри-
UDC 336.1:332.1 JEL Classification: H61; H72 Dub A. R. Financial Mechanisms of State Support for the Socio-Economic Development of United Territorial Communities in the Context of Decentralization
Public funds are a significant source of external financing for united territorial communities (UTCsj. However, numerous risks are inherent in the mechanisms of state support for the socio-economic development of territorial communities. The aim of the article is to identify ways to improve financial mechanisms of state support for the socio-economic development of united territorial communities based on an analysis of their functioning at the first stage of decentralization. There described the main mechanisms of state financial support for the socio-economic development of united territorial communities at the first stage of decentralization (2015-2017j: subvention for implementing measures for the socio-economic development of individual territories, subvention for building the infrastructure of united territorial communities and resources of the State Fund for Regional Development. The volumes of the amounts allocated to and used in united territorial commu-
* Стаття тдготовлена за результатами виконання проекту «Мехашзми адм'шктративно-ф'шансово\ децентрал'аацП: оцнка ефективност'1, напрямиудосконалення» в межах бюджетнойпрограми «П'дтримка розвитку проритетнихнапрям'в наукових доЫджень» (КПКВК 6541230)»
торий, субвенция на формирование инфраструктуры объединенных территориальных общин и средства Государственного фонда регионального развития. Проанализированы объемы выделенных и использованных по ним средств в объединенных территориальных общинах Карпатского региона. Доказана необходимость государственной финансовой поддержки созданных ОТО на начальном этапе их жизнедеятельности. Выявлены недостатки функционирования механизмов государственной финансовой поддержки социально-экономического развития ОТО: доминирование проектов социальной направленности над экономическими; несовершенство формулы распределения субвенции на формирование инфраструктуры объединенных территориальных общин; непрозрачный механизм распределения средств субвенции на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных территорий; низкий уровень софинансирования проектов из местных бюджетов и другие. Обоснована необходимость увеличения количества проектов экономического направления в ОТО; привлечение к проекту, финансируемому за счет государственного бюджета, средств частного инвестора; ужесточение требований к поданной в Государственный фонд регионального развития проектной документации. Акцентировано внимание на целесообразности постепенного перехода от предоставления готовых финансовых ресурсов из государственного бюджета объединенным территориальным общинам к созданию условий для активизации общин на повышение своей инвестиционной привлекательности. Ключевые слова: объединенная территориальная община, субвенция, бюджет, Государственный фонд регионального развития. Рис.: 3. Библ.: 10.
Дуб Андрей Романович - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник, отдел региональной финансовой политики, Институт региональных исследований имени М. И. Долишнего НАН Украины (ул. Козельницкая, 4, Львов, 79026, Украина) E-mail: oak_an@ukr.net ORCID: 0000-0001-6377-1556
nities of the Carpathian region are analyzed. The need for providing state financial support for the created UTOs at the initial stage of their activity is proved. There revealed deficiencies in the functioning of mechanisms of state financial support for the socio-economic development of UTOs: dominance of social projects over economic ones; imperfection of the formula for the distribution of subvention for forming the infrastructure of united territorial communities; the non-transparent mechanism for distribution of subvention for implementing measures aimed at the socio-economic development of individual territories; low level of co-financing of projects from local budgets, etc. The article justifies the need for increasing the number of economic projects in UTCs; attracting funds of private investors to projects financed from the state budget; toughening the requirements for design documentation submitted to the State Fund for Regional Development. The attention is focused on the expediency of a gradual transition from the provision of united territorial communities with ready financial resources from the state budget to the creation of conditions for stimulating the communities to increase their investment attractiveness.
Keywords: united territorial community, subvention, budget, State Fund for Regional Development. Fig.: 3. Bibl.: 10.
Dub Andrii R. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, Department of Regional Financial Policy, Institute of Regional Research named after V. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine (4 Kozel-nytska Str., Lviv, 79026, Ukraine) E-mail: oak_an@ukr.net ORCID: 0000-0001-6377-1556
Повноцшний економiчний розвиток як великих, так i малих територiальних громад неможливий без зовншньо! фшансово! тдтримки. На початковому етат децентрамза-Ц11 катталовкладенням новостворених громад притаманна сощальна спрямовашсть, що зумовлено реалiзацieю на мк-цях основно! мети реформи децентралiзащ! - тдвищення якосп та доступност надання сустльних послуг.
Найвагомшим джерелом зовншнього фшансування новостворених територiальних громад е кошти, передан з державного бюджету. 1х обсяг часто перевищуе половину загальних доходiв бюджетш територiальних громад. Част-ка ж фшансових ресурсш, яи скеровують з держбюджету власне на розвиток (як сощальний, так i економiчний), ста-новить менше 10 % в^ загального обсягу коштш, переданих з державного бюджету до мюцевих бюджетш. Однак навиь щ суми для деяких територiальних громад е чи не единим джерелом фшансування !хнього розвитку. Це обумов-люе необх^шсть аналiзу механiзмiв державно! тдтримки соцiально-економiчного розвитку територiальних громад, виявлення наявних проблем i пошуку шляхш усунення ри-зикш !х подальшого функщонування.
Питання децентралiзацil та фшансового забез-печення мкцевих бюджепв досл^жують у сво! працях О. Бобровська [1], Т. Бондарук [2], I. Легкоступ [3], Л. Та-
рангул [4] О. Чубарь [5] та ш. Науковщ висвилюють про-блеми формування власних фшансових ресурйв мкцевих бюджетш в умовах децентралiзацil, аналiзують значення мiжбюджетних трансфертш для розвитку територiальних громад, вивчають можливi шляхи залучення додаткових джерел фшансування соцiально-економiчного розвитку територiальних громад. При цьому недостатньо проаналь зоваш мехашзми державно! фшансово! тдтримки сощаль-ного й економiчного розвитку новостворених об'еднаних територiальних громад (ОТГ). Тому в цьому досл^женш зроблено акцент власне на фшансових мехашзмах державно! тдтримки соцiально-економiчного розвитку те-риторiальних громад на першому етат децентралiзацi! (2015-2017 рр.) (на прикладi територiальних громад Кар-патського регюну).
Метою досл^ження е виявлення шляхш удоско-налення фшансових мехашзмш державно! тдтримки соцiально-економiчного розвитку об'еднаних територiаль-них громад на основi аналiзу !х функцiонування на першому етат децентралiзацi!.
У 2015-2017 рр. - тд час першого етапу децентраль защ! - соцiально-економiчний розвиток об'еднаних тери-торiальних громад фшансувався, головним чином, з державного бюджету через субвенщю на здшснення заходш
щодо сощально-економ1чного розвитку окремих терито-р1й, субвенщю на формування шфраструктури об'еднаних територ1альних громад i кошти Державного фонду регю-нального розвитку (далi - основнi розвитковi шструмен-ти). Варто зазначити, що цi ж механiзми входять у п'япрку найбкьш витратних для державного бюджету фшансових мехашзмш пiдтримки розвитку територiальних громад у 2018-2019 рр. [6]
Механiзм отримання та використання державних коштiв через основнi розвитковi iнструменти був пропи-саний у в^пов^них правових актах i, хоча й мктив низку недолiкiв (про що буде сказано нижче), для багатьох ОТГ був чи не единим джерелом зовншнього фшансування '¿х-нього розвитку.
Обсяг фшансування, який видкяли з державного бюджету на розвиток економжи та сощально! сфери те-риторiальних громад, був вкрай низьким. У 2017 рощ вш становив лише 6,6 % порiвняно iз загальною сумою влас-них доходiв (без трансферов!) мiсцевих бюджетш i трохи
2016 р.
6,8 %
4,8 %
69,9 %
15,5 %
3,7 %
бкьше п'ято! частини (21,7 %) порiвняно з субвенщею на надання пiльг i житлових субсидiй населенню.
Загалом по Укра!ш обсяг фiнансування сощально-економiчного розвитку територiальних громад через осно-внi розвитковi iнструменти у 2017 рощ зрю у 2,6 разу порш-няно з 2016 роком i склав 15,2 млрд грн. Причиною зрос-тання стала поява у 2016 рощ нових ОТГ, яи у 2017 рощ отримали право на державну фшансову тдтримку, а також розподк мiж обласними бюджетами субвенщ! на реаль защю заходiв, спрямованих на розвиток системи охоро-ни здоров'я у альськш мiсцевостi, яку почали надавати у 2017 рощ. Якщо ж останню не враховувати, то обсяг державно! фшансово! тдтримки соцiально-економiчного розвитку територiальних громад зрк у 1,9 разу i становив 11,2 млрд грн [7; 8].
У загальнш структурi видiлених на сощально-еко-номiчний розвиток територiальних громад коштш частка територiальних громад Карпатського регiону у 2017 рощ становила 22,5 % (проти 30 % у 2016 рощ) (рис. 1).
2017 р.
5,8 %
3,9 %
8,7 %
77,5 %
4,2 %
\//л 1вано-Франгавська область ВЕН Черывецыка область к •■■. '■■■ 1 Лывiвсыка область
kws Закарпатсыка область I. ... I lншi областi
Рис. 1. Питома вага державно! фшансово! пщтримки софально-еконо1шчного розвитку територiальних громад областей Карпатського репону в загальнiй CTpyKTypi видшених областям Укра'ши коштiв через основы фiнансовi iнструменти1
Джерело: складено за даними Державно! казначейсько! служби Укра'ши
Порiвнюючи призначення основних iнструментiв державно! фшансово! тдтримки соцiально-економiчного розвитку територiальних громад i механiзм !хнього за-стосування, можна зазначити як подiбнiсть (накладання) напрямiв !х застосування (будiвництво, реконструкцiя, ремонт будiвель i дорк сусп1льного призначення, запро-вадження енергозберкаючих технологiй тощо) та (част-ково) умов отримання фшансових ресурйв (спшфшансу-вання з мiсцевих бюджет1в, в^пов^шсть проектiв планам соцiально-економiчного розвитку громад i регiону тощо), так i деяку вiдмiннiсть, зокрема, у виршенш питань щодо розподiлу коштiв з державного бюджету для територiаль-них громад. Це зумовило необх^шсть глибшого вивчення
стану вид1лення i використання громадами кошпв державно! тдтримки !хнього розвитку.
Державна фiнансова тдтримка соцiально-еконо-мiчного розвитку територiальних громад Карпатського регюну у 2017 рощ зросла бкьш нiж на третину порiвня-но з попереднiм роком i склала 2,5 млрд грн. О^м того, внаслiдок формування нових ОТГ на базi територiальних громад, яи у 2016 роцi входили до складу райошв, змiни-лась структура отримувачш державно! фiнансово! тдтримки: частка коштш, яка припадала на ОТГ, збкьшилась у 2,2 разу порiвняно з 2016 роком i склала 305,6 млн грн, а на райони - збкьшилась лише на 7,7 % порiвняно з по-передшм роком i становила 1,1 млрд грн (рис. 2).
1 Включаючи субвенцш на реалiзацiю захоэдв, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у скьськш мксцевоси, обсягом 4 млрд грн, яку у 2017 рощ розподкили мЬк обласними бюджетами
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
5,3
45,1
8,5
41,2
32,5
8,9
17,9
40,7
2016 piK 2017 piK 1вано-франивська обл.
16,6
37,8
42,1
3,4
мТТ 6,8
21,6
34,4 ш 70,6
8,7 УЛ
35,4 = 12,5
10,0
2016 piK 2017 piK Черывецька обл.
л- /.
15,6
7,7
10,0
16,6
2016 piK 2017 piK Львiвська обл.
11,3
39,2
49,5
8,1 39,6
45,4
7,0
2016 piK 2017 piK 3aKapnaTCbKa обл.
PiK
Регюн
Гу1 Область Щ Мiсто ЕЗ Район Е| ОТГ
Рис. 2. Структура державно''' фшансово''' пщтримки соцiально-економiчного розвитку територiальних громад (через основнi розвитковi шструменти) за рiвнями бюджетiв у 2016-2017 рр., %
Джерело: складено за даними обласних державних адмшктрацш Закарпатсько'', 1вано-Франювсько1, Львiвськоí та Чершвецько! областей
У CR\aAi мехашзм1в державно'1 тдтримки сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку територiальних громад видкя-еться фiнансування з Державного фонду регюнального розвитку (ДФРР). На в^мшу вiд субвенцп на формування шфраструктури ОТГ, яка розподкяеться на кожну ОТГ i не потребуе в1д органiв мiсцевого самоврядування (ОМС) особливих зусиль (проте з кожним роком 3i збкьшенням кiлькостi ОТГ ïï сума зменшуеться в розрахунку на одну ОТГ), для отримання фшансування в^ ДФРР потрiбно пройти багатоетапний конкурсний вiдбiр, що тд силу далеко не кожнш територiальнiй громадi, та фiнансово долучи-тись до проекту (спiвфiнансування проекту - обов'язкова вимога). Тому фшансування з ДФРР показуе здатшсть те-риторiальних громад «поборотись» за обмежеш фiнансовi ресурси.
У 2017 роцi в середньому по областях Карпатського регюну частка коштав ДФРР в загальнш сумi отриманих ОТГ коштав на соцiально-економiчний розвиток через усi основш розвитковi iнструменти зросла на 31 % i становила 22,7 % (проти 17,5% у 2016 рощ). Таке зростання було зу-мовлене збкьшенням кошторисно'1 вартост поданих ОТГ i затверджених до реалiзацiï Кабшетом Мшктр1в Украши проектiв.
ОТГ, на в^мшу вiд район1в, залучали кошти в^ ДФРР головним чином для реалiзацiï проектiв соцiального спрямування. Це, з одного боку, вказуе на бажання оргашв мкцевого самоврядування виршити нагальнi проблеми в соцiальнiй сферi (здебiльшого в охоронi здоров'я та освь тi), проте, з другого боку, в^сутшсть проектав економiчно-го спрямування може бути св^ченням недалекоглядност або вiдсутностi стратегiчного бачення розвитку громади в середньо- та довгостроковш перспективь
Частка спiвфiнансування з бюджет1в ОТГ проектiв, якi реалiзувались за кошти ДФРР, знизилась у 2017 рощ на 23 % пор1вняно з 2016 роком i становила 16,3 % загально'1
суми проекту. Варто зазначити, що бкьшкть ОТГ сп1вф1-нансували проекти ДФРР на р1вш, наближеному до законо-давчо встановлено'1 мшмально' меж1 (10 % в1д кошторисно'1 вартост проекту). Така ситуащя може св1дчити про бажання ОМС реал1зувати проекти, скероваш на сощально-економ1чний розвиток громади, мшмально навантажуючи при цьому мюцевий бюджет.
Одним 1з критерпв, за яким оцшюють фшансову спроможшсть ОТГ, е каштальш видатки. 1х здшснюють за рахунок власних доход1в бюджепв ОТГ, трансферних над-ходжень 1з державного бюджету та власних надходжень бюджетних установ. Загальна сума отриманих з державного бюджету коштав на сощально-економ1чний розвиток (через основш розвитков1 шструменти) була екв1валент-ною майже двом третинам обсягу здшснених ОТГ кат-тальних видатив.
В окремих ОТГ Карпатського регюну сумарний обсяг коштав, видкених через основш розвитков1 шструменти, значно перевищував обсяг капвидатк1в в1дпов1дних ОТГ. Переважно визначальним чинником такого перевищення були кошти, отримаш в1д ДФРР для фшансування проектав ОТГ.
Окр1м того, у 2017 рощ частше, шж в кожнш четвер-тш ОТГ Карпатського регюну, каштальш видатки переви-щували власш доходи, що можна вважати св1дченням необ-х1дност1 державно'1 фшансово' тдтримки на початковому етат функщонування ОТГ. Так, 1з 14 ОТГ Карпатського регюну, як у 2017 рощ мали вказане перевищення, майже дв1 третини (64,3 %) припадало на ОТГ, яи розпочали свое функщонування у 2016 рощ, 1 в яких у 2016 рощ капвидат-ки також перевищували власш доходи. При цьому сл1д зазначити тенденщю до зменшення величини перевищення каттальних видатив над власними доходами переважно таких ОТГ. Причиною стало зростання власних доход1в (в середньому у 1,5 разу) та зменшення (або збкьшення,
Млн грн 400,0 350,0 300,0 250,0 200,0 150,0 100,0 50,0 0,0
337,4
-
268,7
160,0
101,5 113,4
57,8 56,2 31,6
1вано-Франгавська обл.
Чершвецька обл.
Львiвська обл.
Закарпатська обл. реп0н
i l Сума коштiв, отриманих ОТГ з держбюджету на соцiально-економiчний розвиток (через основы розвитковi Ыструменти) у 2017 р., млн грн
I I Власн доходи ОТГ у 2017 роць млн грн
Рис. 3. Обсяг державно!' фшансовоТ пiдтримки соцiально-економiчного розвитку ОТГ та обсягу власних доходiв ОТГ у 2017 роць млн грн
Джерело: складено за даними обласних державних адмшктрацш Закарпатсько'1, 1вано-Франювсько1, Львiвськоï та Чершвецько! областей
але нижчими темпами, нiж зросли власш доходи) кашталь-них видатив.
Загалом у середньому по ОТГ Карпатського регюну обсяг державно'1 фшансово'1 пiдтримки пересiчноï ОТГ вк-повкав бiльш нiж половинi ïï власних доходш (рис. 3).
Практично в уах ОТГ, якi починаючи з 2016 року отримували з державного бюджету фшансову шдтримку на розвиток, у 2017 рощ сшввкношення мiж бюджетним фiнансування та власними доходами змшилось на користь власних доходiв (майже у 2 рази). Цьому сприяло зростан-ня обсягш власних доходiв i зменшення сум державно'1 фь нансово'1 пiдтримки в розрахунку на одну ОТГ (зумовлено'1 збкьшенням кiлькостi ОТГ у 2017 рощ).
Аналiз правових актiв, якi визначають мехашзм роз-подку та використання коштш державного бюджету на фшансування заходш соцiально-економiчного розвитку громад у процеа децентралiзацiï, та аналiз розподку i використання цих кошпв дозволили виявити певнi ризики та недолжи механiзму державно'1 пiдтримки сощально-економiчного розвитку ОТГ.
Серед головних ризиив чинного механiзму розподку та використання коштш ДФРР можна видкити: не-належний рiвень якосп поданих на конкурс проектних заявок (через нестачу в громадах квалiфiкованих фахiвцiв, якi готують проектну документащю, та низький рiвень вiдповiдальностi ОМС, яи '¿х подають, за яисть i повноту заявки); високу варткть розробки проектно-кошторисно'1 документацп для мкцевого бюджету; переважання проек-тiв сощально'1 спрямованостi над економiчними, що при-гальмовуе розвиток бази для наповнення бюджепв громад; вирiшення за кошти ДФРР нагальних локальних проблем, а не питань регюнального розвитку; незадовкьне висвгг-лення процесу вiдбору конкурсних заявок комiсiями на сайтах ОДА, що може поставити тд сумшв об'ективнiсть прийнятих до фiнансування проектш.
Субвенцiя на формування iнфраструктури ОТГ, не-зважаючи на свiй цкьовий характер та значнi для ОТГ фiнансовi ресурси, також не позбавлена певних недолшв:
щорiчне зменшення передбачених для ОТГ сум субвенцп (через непропорцшне збiльшення кiлькостi ОТГ i видь лених з державного бюджету кошпв), що створюе ризик нерiвномiрного розвитку ОТГ, створених у другш поло-винi 2016 року i шзнше, та ОТГ, якi були створеш ранiше (у 2015 - першш половинi 2016 рокiв); недосконалкть фор-мули розподку субвенцп (зокрема, непропорцшшсть мiж чинниками, що застосовуються для розподку субвенцп (домiнування показника чисельност скьського населення над показником площi ОТГ), що спричиняе вкмшносп в ïï обсягах для илькох подiбних громад); розподк субвенцп здшснюють на основi площi ОТГ та илькост сiльського населення, залишаючи поза увагою соцiально-економiчнi потреби ОТГ, що може спричиняти певш перекоси у розвитку громад; кошти субвенцп використовувались, головним чином, на каттальний ремонт i реконструкщю соцiальноï шфраструктури (заклади освiти, охорони здоров'я) та до-рожнього господарства [9], при цьому громади часто не-хтують можливктю використати отриманi кошти на формування передумов для залучення зовншнього приватного швестора (розроблення проектно'1, мiстобудiвноï та плану-вально'1 документацп тощо).
Проте серед усiх розглянутих механiзмiв державно'1 фiнансовоï пiдтримки розвитку ОТГ найбкьш дискусш-ним е субвенщя на здiйснення заходш щодо сощально-економiчного розвитку окремих територш. Серед найсут-тевiших ïï недолшв:
■ дублювання заходш, яи фшансують за кошти субвенцп, iншими шструментами державно'1 тд-тримки розвитку регюшв (наприклад, субвенцп на формування шфраструктури ОТГ, кошпв ДФРР, а у 2018 рощ ще й субвенщею на розвиток медицини в скьсьий мкцевост та бюджетною програмою «Будiвництво футбольних полiв зi штучним покриттям у регюнах Украши»);
■ непрозорий мехашзм розподку кошпв (вксут-нiсть чiтких критерпв розподку коштш субвенцп мiж територiями);
■ невключення до складу ком1сп з розподку кошпв представниив органу виконавчо' влади, який влас-не в1дпов1дае за розвиток регюнш (Мшрегюн);
■ нер1вш можливост отримання громадами фшансування, осильки мае мкце пол1тична складова (народш депутати виступають заявниками для отримання територ1ею фшансування, а також мають змогу здшснювати лобшвання штерес1в в1дпов1дно'! громади, виходячи 1з впливовост по-л1тично'! сили в комитета ВРУ з питань бюджету, який обирае сво'х членш до складу ком1с!! з роз-подку коштав субвенц!!);
■ низький передбачений ршень сшвфшансування з мюцевих бюджепв (наприклад, для бюджепв ск, 'х об'еднань, селищ, мгст районного значення передбачено не менш як 1 % в1д обсягу субвенц!!, у той час як за шшими субвенщями - 10 % в1д кошторисно'1 вартост проекту). Це може спри-чинити низьку защкавлешсть оргашв мюцевого самоврядування до ефективного використання кошпв;
■ в1дсутшсть вимоги щодо прозоро' звггносп про освоення кошпв субвенц!! в ЗМ1 та на офщшних сайтах Мшфшу як головного розпорядника ко-шт1в субвенц!! [10].
Викладене вище дозволило сформулювати пропози-ц!! щодо змши мехашзму державно' фшансово'! тдтримки сощально-економ1чного розвитку об'еднаних територ1аль-них громад:
1) для тдвищення перспектив економ1чного розвитку громади збкьшити ильисть проектш еконо-м1чного спрямування (скерованих на розвиток тдприемництва (в т. ч., сощального), дорожньо-транспортно' шфраструктури, скьського госпо-дарства, туризму тощо), що фшансують з ДФРР, через ч1тке розмежування проекпв економ1чного та сощального спрямування: або шляхом вста-новлення квоти для економ1чних проекпв, яи фшансують з ДФРР (скаж1мо, на ршт 50 % загаль-ного обсягу кошпв ДФРР), або вивести сощальш проекти з-тд фшансування ДФРР (осккьки для них з 2017 року передбачеш шш1 джерела фшансування: субвенщя на формування шфраструктури, розвиток медицини в скьсьий мкцевосп, буд1вництво футбольних пол1в з1 штучним по-криттям);
2) встановити норму щодо обов'язкового залучення до проекту, що фшансуеться за кошти державного бюджету, коштш приватного швестора (обсягом не менше 10 % кошторисно' вартост проекту). З одного боку, це посилить спрямовашсть бю-джетних коштш на розвиток, а з шшого - змусить органи мюцевого самоврядування актив1зувати роботу в напрям1 тдвищення швестицшно'! при-вабливост громади;
3) посилити вимоги до подано' до ДФРР проектно' документац!!, що дозволить: спростити роботу ком1с!! з выбору проектав (неналежно оформлен в1дхилятимуть одразу); змусить органи мюцевого самоврядування в1дпов1дально тдходити до роз-
робки проект (найняти фах1вця, який в1дпов1да-тиме за тдготовку й оформлення проектно! документац!!).
Вважаемо також, що державна тдтримка сощально-економ1чного розвитку ОТГ повинна поступово перехо-дити з надання готових фшансових ресурав до створення умов для актив1защ! громад у напрям1 тдвищення свое! швестицшно! привабливость Йдеться про шформацшну й осв1тню роботу (семшари, треншги, кругл1 столи тощо) та видкення коштав, наприклад, у склад1 субвенц!! на сощально-економ1чний розвиток окремих територш, на заходи з тдвищення швестицшно! привабливост ОТГ (з обов'язковим контролем за досягнутим результатом).
Висновки. Таким чином, необхкш для економ1чно-го розвитку кошти в перюд першого етапу децентрал1защ! об'еднаш територ1альш громади отримали (особливо ri, яи були створеш у 2015-2016 рр.). Але внаслкок р1зних обставин (в1дсутност1 в оргашв мкцевого самоврядування чггкого бачення розвитку ОТГ в середньостроковш перспектив! виршення локальних нагальних проблем) щ кошти спрямовувались в основному на сощальну сферу, за-лишаючи питання економ1чного розвитку на другому план! Тому вважаемо за доцкьне змшити акценти державно! фшансово! тдтримки в напрям1 тдвищення економ1чного розвитку ОТГ через тдвищення частки проект!в еконо-м1чного спрямування, яи фшансуються за рахунок кошт!в ДФРР; тдвищити вимоги до сп!вфшансування проект!в, як1 ф1нансуються з кошт1в державного бюджету, включивши обов'язковим елементом залучення кошт1в приватного 1нвестора; проводити шформацшну й освггню роботу та передбачити фшансування заход1в 1з тдвищення швестицшно! привабливосп ОТГ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобровська О. Ю., Мунько А. Ю. Фiнансово-економiчне забезпечення територш в умовах децентралiзацií. Аспекти пу-бл'чногоуправлння. 2015. № 4. С. 84-92. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/aplup_2015_4_13
2. Бондарук Т. Г. Доходи мкцевих бюдже^в в умовах де-централiзацií. Науковий в'сникНАСОА. 2015. № 1. С. 51-56.
3. Легкоступ I., Суляк А. Децентралiзацiя та ii фiнансовi аспекти в сучасних соцiально-економiчних умовах Укра!'ни. В1сник Одеського нацюнального унверситету. Сер'я : Економь ка. 2016. Т. 21, Вип. 2. С. 151-155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vonu_econ_2016_21_2_34
4. Тарангул Л. Л., Коляда Т. А. Особливосп формування мiжбюджетних фшансових потоив в умовах запровадження в УкраТш бюджетной' децентралiзацN. Ф1нанси Украни. 2015. № 3. С. 30-44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2015_3_5
5. Чубарь О. Г., Машто К. С. Децентралiзацiя i фшан-сове забезпечення теритсральноТ громади. Науковий в'сник Ужгородськогоунверситету. Сер'я: Економ1ка. 2016. Вип. 1 (1). С. 419-426.
6. Топ-5 видатив Державного бюджету на розвиток реп-ошв 2019 року. URL: http://cost.ua/news/663-top-5-expenditures-2019
7. Про Державний бюджет Украши на 2016 рт : Закон Украши вщ 25.12.2015 № 928-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/928-19
8. Про Державний бюджет Укра'ши на 2017 piK : Закон Украши 21.12.2016 № 1801-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1801-19
9. Стадник М. Aналiз pозподiлу субвенцй' на формування шфраструктури об'еднаних теритсральних громад у 2016-2017 роках. URL: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/ 2015/11/2017-12-21-subvenciyi-infrastruktury-2016-2017.pdf
10. Донченко К. Як держава фшансово пщтримуе децен-тpалiзацiю. URL: https://mbiz.censor.net.ua/resonance/3083525/ yak_derjava_fnansovo_pdtrimu_detsentralzatsyu
REFERENCES
Bobrovska, O. Yu., and Munko, A. Yu. "Finansovo-ekonomich-ne zabezpechennia terytorii v umovakh detsentralizatsii" [Financial and economic provision of territories in conditions of decentralization]. Aspekty publichnoho upravlinnia. 2015. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/aplup_2015_4_13
Bondaruk, T. H. "Dokhody mistsevykh biudzhetiv v umovakh detsentralizatsii" [Local budget revenues in decentralized conditions]. Naukovyi visnykNASOA, no. 1 (2015): 51-56.
Chubar, O. H., and Mashiko, K. S. "Detsentralizatsiia i finans-ove zabezpechennia terytorialnoi hromady" [Decentralization and financial support of the territorial community]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia : Ekonomika, no. 1 (1) (2016): 419-426.
Donchenko, K. "Yak derzhava finansovo pidtrymuie de-tsentralizatsiiu" [How the state finances decentralization]. https://
mbiz.censor.net.ua/resonance/3083525/yak_derjava_fnansovo_ pdtrimu_detsentralzatsyu
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/928-19
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1801-19
Lehkostup, I., and Suliak, A. "Detsentralizatsiia ta yii fin-ansovi aspekty v suchasnykh sotsialno-ekonomichnykh umovakh Ukrainy" [Decentralization and its financial aspects in modern socio-economic conditions of Ukraine]. Visnyk Odeskoho natsion-alnoho universytetu. Seriia : Ekonomika. 2016. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vonu_econ_2016_21_2_34
Stadnyk, M. "Analiz rozpodilu subventsii na formuvannia infrastruktury obiednanykh terytorialnykh hromad u 2016-2017 rokakh" [Analysis of the subvention distribution for the formation of the infrastructure of the united territorial communities in 20162017]. https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2015/11/2017-12-21-subvenciyi-infrastruktury-2016-2017.pdf
"Top-5 vydatkiv Derzhavnoho biudzhetu na rozvytok re-hioniv 2019 roku" [Top 5 expenditures of the State Budget for the development of regions in 2019]. http://cost.ua/news/663-top-5-expenditures-2019
Taranhul, L. L., and Koliada, T. A. "Osoblyvosti formuvannia mizhbiudzhetnykh finansovykh potokiv v umovakh zaprovadzhen-nia v Ukraini biudzhetnoi detsentralizatsii" [Features of the formation of intergovernmental fiscal flows in the context of budget decentralization in Ukraine]. Finansy Ukrainy. 2015. http://nbuv.gov. ua/UJRN/Fu_2015_3_5
